CC BY
63
5. Офщшний сайт Асощацл украшських банюв. [Електронний ресурс]. - Доступний з: ЬйрУ/-^^^ аиЬ. com.ua/
6. Дмитриева Е.А. Депозитные операции в системе услуг коммерческого банка: проблемы их эффективности // Банювська справа. - 2005. - № 2 - С. 18-23.
7. Кириленко В. Аналiз депозитно}.' бази банку / В. Кириленко // Банювська справа. -2007. - № 5 - С. 31-38.
8. Дмитрieва О.А. Депозитна пол^ика комерцшного банку в умовах стабшзацп грошо-во-кредитного ринку Украши : дис. канд. екон. наук: спец. 08.04.01 / Кшвський нащональний ун-т iм. Тараса Шевченка. - К., 2004. - 189 арк.
9. Примостка Л.О. Фшансовий менеджмент банку : навч. поаб. - К. : Вид-во КНЕУ, 1999. - 280 арк., С. 57-59.
10. Олшник Д. Ресурсна база украшських комерцшних банюв як джерело лшвщносп // Банювська справа. - 2000. - № 2 - С. 42-44.
11. Станков О.С. Особливосп дiяльностi арабських фшансових iнституцiй на св^ових ринках / О.С. Станков // Региональна економiка. - 2008. - № 4. - С. 151-155.
УДК 339.166.5 Доц. Б.М. Шевчик, канд. екон. наук - RbeiecbKa КА;
студ. О.О. Мозгаль - НУ "Львiвська полiтехнiка"
СУЧАСНИЙ ЕКОНОМ1ЧНИЙ Л1БЕРАЛ1ЗМ У КОНТЕКСТ ГЛОБАЛВАЦП CBITOBOÏ ЕКОНОМ1КИ
Розглянуто причинно-наслiдковi зв'язки мiж iдеологieю лiбералiзму та явищем глобалiзацiï. З'ясовано генезис ще'1 глобалiзацiï в штелектуальнш традицп лiбералiз-му. Обгрунтовано можливiсть глобалiзацiï як планетарного проекту неолiберальноï полiтики.
Ключов1 слова: лiберальна iдеологiя, утилiтарна фiлософiя, глобалiзацiя, вщ-крите суспiльство, усталена лiберальна демократ, прелiберальна демократiя, пост-лiберальна демократ, асимiляцiйний лiбералiзм, "Iмперiя".
Assoc. prof. B.M. Shevchuk-L'viv commercial academy; stud. O.O. Mozgal'-NU "L'vivs'kaPolitekhnika"
Contemporary economic liberalism in context of world economy globalization
Cause-and-effect relation between liberalism ideology and globalization phenomena are covered. Genesis of globalization idea in intellectual traditions of liberalism is revealed, globalization is considered as planetary project of neo-liberalism policy.
Keywords: liberalism ideology, utilitarian philosophy, globalization, open society, sustained liberal democracy, pre-liberal democracy, neo-liberal democracy, assimilation liberalism, "Empire".
Вступ. Теор1я л1берашзму - це осмислення та осягнення ще1* свободи та подача ïï як системи знань, що покликана слугувати шформацшною основою структуризацп, переструктуризацп та еволюцп сощально-економ1чних систем. 1сторично теор1я л1берашзму сформувалася внаслщок зростання запиту з боку т1е1" прогресуючо1' частини сощуму, чий спошб життя i стан добробуту був нас-лщком соцiальноï емансипацiï та вимагав подолання перепон наявних тради-цш соцiально-економiчноï взаемодп. Тому теорiя лiбералiзму розвиваеться в умовах кашташстично1" дiйсностi, слугуючи для цiеï реальност шформа-цiйною основою вiдтворення взiрця. Проте теорiя лiбералiзму не була догма-тичним ученням. Визначивши сво1' базовi критерiï, вона аналiзувала та синте-
зувала господарську дшстсть, видозмiнювалась i актуалiзовувалась вщповщ-но до змiн соцiально-економiчного середовища, однак завжди залишалась осе-редком програмних принцитв, основний з яких - реалiзацiя 1де! свободи.
Постановка завдання, мета дослвдження. Феномен глобал1заци з по-зицiй системно-синергетично! методологи е процесом формування надсисте-ми шляхом штеграци попередньо диверсифiкованих структур. Умовою еко-ном1чно! глобально! штеграци е мвiдкритiстьм нацюнально! економiки. "Вщ-критiстьм означае вiдсутнiсть прямого державного регулювання економiки та вiдведення нацюнальному урядовi ролi не стiльки класичного "шчного сторожа", скiльки, якщо так образно можна висловитися, "садiвника", тобто сили, яка структуруе власний прост1р як максимально сприятливе середовище са-мозростання транснацiонального капiталу. У цш роботi ми ставимо перед собою мету:
• по-перше, виявити причинно-насл1дков1 зв'язки мiж вдеолопею д1берал1зму та явищем глобалiзацii;
• по-друге, виявити саму щею глобалiзацii власне в iнтелектуальнiй традицп лiбералiзму;
• по-трете, обгрунтувати можливiсть глобалiзацii як планетарного проекту не-олiберальноi полiтики.
Результати. Незаперечним фактом е вплив англшсько! фшософи ути-лггаризму на формування л1берально! економ1чно! щеологи шд спшьним гас-лом: "добре все, що корисно". Принципи становлення англосаксонсько! еко-ном1чно! модел1 каппашзму, юторичт передумови !! еволюци та проекщя ще! модел1 на Новий Свгг Швшчно! Америки, за висловом Ф. Броделя [1-3], "спускалися, шби парашутом". I хоча першими 1дею европейсько! експанси почали практично реал1зовувати шренейщ, саме прагматично-утил1тарний ш-телект британщв зум1в обгрунтувати взаемопереваги м1жнародного економ1ч-ного обмшу: "абсолютш" переваги А. Смгга та "порхвняльш" переваги Д. Рь кардо. Потр1бною умовою таких переваг е вшьна торпвля, прост1р яко! роз-ширюеться пропорцшно звуженню державного впливу. В ютори економ1чно! думки цей етап характеризуеться остаточним розривом 1з пол1тичною арифметикою та концентращею уваги на умовах забезпечення внутршнього середовища диференщаци атом1зованих шдивщв через гаранти права приватно! власност з можливютю наступно! штеграци в суспшьство через вшьний рин-ковий обмш на основ! конкуренци.
Вивчаючи перспективи свободи та демократы в епоху глобал1заци, П. Ф1еск1 [4] акцентуе увагу на таких вузлових моментах: перемоз1 ринку як ушверсального шструменту, недосконалост ринку через "дилему ув'язнено-го", нездатност ринку до створення ш суспшьства, ш пол1тично! системи. В умовах глобал1заци ринок став единою формою оргашзаци економжи, яка спроможна забезпечити створення багатства; "вс шш1 модел1 економжи зазнали ф1аско, - пише французький автор, - лише ринкова економжа е единою лопчно збудованою системою, яка домшуе над шшими" [4, с. 41]. Доскона-лост ринкова економжа може досягнути не через оргашзацшш форми, а зав-дяки д1яльност1 людей. Зпдно з "дилемою ув'язненого", оскшьки немае дос-татньо! дов1ри м1ж людьми в економ1чнш царит, ршення, що приймають, не
завжди е оптимальними, а "це зводить диспут до питання щодо прояв1в фун-кцюнування економ1чно! системи, яка знаходиться шд впливом "невидимо! руки" ринку". П. Ф1есю констатуе, що глобал1зуються насправд1 не стшьки тдприемства, скшьки комерщя. Ще одшею важливою умовою глобал1заци виступае конкуренщя, яка базуеться на певних ушверсальних цшностях: сус-пшьнш оргашзаци, дотриманш письмових правил та зобов'язань, юридично-му порядку, грошовш систем!, а також юнувант визначених санкцш, як за потреби можуть вживатись. П. Ф1есю зазначае, що ринок не створюе суспшьства, не створюе спшьноти та певного свггового загалу. Наприклад, щея кон-куренцп - це реал1защя принципу перемоги сильшшого, тобто реал1защя 1де! нер1вност1. Такий принцип призводить до суспшьства, де домшуе суцшьна iндивiдуалiзацiя. "Але коли шдивщ залишаеться один на один !з всезагаль-ним, постае запитання: "Що ж лишаеться вщ свободи?" Адже ж у демократична системi проблема свободи е основною", - резюмуе автор [4, с. 43].
Американськ дослщники П. Герст i Г. Томпсон [5] говорять про те, що глобалiзацiя - це, насправд^ м!ф. На !хню думку, твердження радикаль-них прихильниюв економiчно! глобалiзацii виглядають необгрунтованими щонайменше з трьох причин. По-перше, вщсутня загальновизнана модель ново! глобально! економжи та не визначено !! вщмшносл вщ попереднiх станiв мiжнародно! економiки. По-друге, вщсутня чiтка модель, за якою оцшювати-муться тенденцi!, а це призводить до випадковост у вибор! прикладiв штер-нацiоналiзацi! секторiв та процешв, котр! шбито пiдтверджують економiчний розвиток, керований незалежними глобальними ринковими силами. По-трете, вщсутшсть вторично! складово! зумовлюе схильшсть до твердження про не-повторшсть сьогоденних змш, як! не мають прецеденлв та твердо нацшеш на продовження в майбутньому. П. Герст i Г. Томпсон стверджують, що:
Тепершня iнтернацiоналiзована економжа не мае безпрецедентного характеру, оскшьки вона е однiею з низки визначених кон'юнктур чи станiв розвитку мiжнародноi економiки, iснування яко! бере вдаж !з 1860-х роюв, чаЫв поширення економiки, грунтовано! на сучасних промислових технологь ях. Певною м!рою теперiшня мiжнародна економiка е менш вщкритою та ш-тегрованою, шж устрш, що iснував протягом 1870-1914 рр.
Дшсно транснацiональнi компанi! е вщносно рщюсними. Бшьшсть компанiй мають нацюнальне розташування та ведуть багатонацюнальну дь яльшсть, спираючись на нацюнальш активи, виробництво та збут, i нема жодних ознак загально! тенденци поширення справдi мiжнародних компанiй.
Мобшьшсть капiталу не спричинюе значного руху iнвестицiй та зайнятостi з розвинених кра!н до слаборозвинених. Прям! шоземш iнвестицi! скорiше зосереджуються в кра!нах !з розвиненою шдустр!альною економь кою, а кра!ни третього свггу, за винятком невелико! кшькост нових кра!н, що розвиваються, залишаються обдшеними швестищями й торпвлею.
Завзят! прихильники глобал!зацп визнають, що св!това економша е далекою вщ справжньо! "глобальност!". Торпвля, швестицп, фшансов! потоки зосереджуються в Тр!ад!, що складаеться з Свропи, Япони та Швшчно! Америки, та здаеться, що !хне домшування збершатиметься ! надаль
Розвинена економжа держав мвеликоi тршки" мае можливост (особливо, якщо держави координуватимуть свою пол1тику) завдавати могутнього тиску на фшансов1 ринки та економ1чш тенденцii. Глобальш ринки жодним чином не залишаються без регулювання та контролю, навггь незважаючи на обмежешсть характеру теперiшнього господарчого керування, зумовленого розходженням штереЫв великих держав та розбiжностями економiчних доктрин iхнiх можновладцiв [5, с. 2].
Саме на основi подi6них iнтерпретацiй П. Герст i Г. Томпсон не виз-нають концепцii гло6алiзацii, вважаючи сучаснi свiтовi економiчнi процеси явищами мiжнародноi економiки. На 1'хню думку, поява мiфу про гло6алiза-щю була зумовлена такими чинниками:
Наслщками краху Бреттон-Вудсько1' системи та нафтово!" кризи 19731979 рр., що призвели до неспокою i нестабшьносл в економiцi у 70-х на початку 80-х роюв ХХ ст. У такому неспоко1' та пiдривi попереднiх полiтичних устро1'в чималу роль вiдiграли прискорена iнфляцiя у розвинених крашах, спричинена 6езсилiстю нацюнально1' полiтики держав, мiжнародний резонанс вщ участi США у В,етнамськiй вшш та перепаду цiн на нафту в 1973-1979 рр.
Фiнансовi установи та промисловщ в перiод неспокою та шфляцшно-го тиску для компенсаци невизначеностi внутрiшньоi ситуацii почали пошук додаткових ринкiв i ширших можливостей для iнвестицiй. Вiдтодi практику-ють широкомасшта6нi 6анкiвськi позики у краши "третього свiтум протягом "шфляцшних" 70-х рр. ХХ ст., розширення евродоларового ринку й рiст у розвинених крашах вщношення о6,емiв мiжнародноi торгiвлi до ВВП.
Державна полггика прискорювала iнтернацiоналiзацiю фiнансових рин-юв наприкiнцi 70-х - на початку 80 роюв ХХ ст. повсюдним скасуванням контролю валютних куршв та iнших ринкових дерегуляцiйних заходiв тодi, коли екстремальнiшi змiни на валютних ринках брали тд контроль, наприклад, евро-пейська вальтна система у 1979 р. та угодами Лувр та Плаза у 1980-х роках.
Виникла тенденщя до "деiндустрiалiзацii" у Великобританп та США, а постшне 6езро6iття в Gвропi спричинило побоювання конкуренци з-за кордону, особливо з боку Японп. Низка нових краш "третього свiту", що шдус-трiалiзуються, набули вiдносно швидкого розвитку та почали "просочувати-ся" на ринки "першого" свiту.
Вщбувся перехiд вiд стандартизованого масового виробництва до гнучюших виробничих методiв, а бачення корпорацп як величезного, ол^о-польного i, безперечно, чiльного суб'екта економiки, що укорiнився на наць ональному рiвнi, змiнилося на свгг складнiших 6агатонацiональних пiд-приемств, менш структурованих фiрм та зростання ролi малих фiрм, що уза-гальнюеться поширеною та популярною концепцiею "пост-фордизму".
"Поняття некеровано1' свiтовоi економiки виникло як вщповщь на крах сподiвань, що проповiдувало кейнсiанство i яке протверезило неспроможшсть монетаризму забезпечити альтернативних шлях до повсюдного розквiту i ста-6iльного зростання. - стверджують американсью фахiвцi, - "Гло6алiзацiя" -це мiф, придатний для свггу без iлюзiй, але надiю вш у нас теж вiд6ирае. Гло-6альнi ринки панують i е недосяжними для будь-якого життездатного опози-
цшного проекту, оскшьки вважаеться, що !з захщною сощальною демокра-т!ею разом з сощашзмом кра!н радянського блоку було покшчено" [5, с. 5].
Глобашзацш та л!берал!зм, передуЫм, еднае щея примату реал!заци приватного штересу в шституцшно сприятливому та безперешкодному простор!. "Глобашзащя справд! е бажаною под!ею в багатьох вщношеннях, - пи-ше Дж. Сорос. - Створювати багатство приватному шдприемництву вдаеться краще, шж держав!. Дал!, держави мають тенденцш до зловживання владою; глобал!защя пропонуе стушнь шдивщуально! свободи, що його не здатна га-рантувати жодна окрема держава. Вшьна конкуренщя у глобальному масштаб! дала волю тщативним та тдприемливим талантам ! прискорила техноло-пчш новаци" [6, с. 19]. Глобал!защю розумдать як: "становлення ! гармошза-щю багатом!рного та багатор!вневого свггу, взаемопов'язаного в одних вимь рах та гетерогенного в шших, причому перехщ м!ж вим!рами здшснюеться семютичними методами" [7, с. 367]. Взаемопов'язаного через вшьний ринко-вий обмш, гетерогенного через глобальну спещал!защю ! подш пращ. Семь отика, як наука про знаков! вщношення, у цьому випадку демонструе ушфь ковану школу щнностей, на яку опираеться глобал!защя: шдивщуал!зм, демократ, свобода, права людини ! р!вшсть. Проте т ж сам! щнноеп, шдивь дуально-конкуренцшш за Б. Гаврилишиним [8], притаманш англосаксонськш модел! суспшьного ладу, створеного за сценар!ем доктрини л!берал!зму.
Л!беральна щея iндивiдуально! емансипаци вважае чинником сощаль-но! iнтеграцi! вшьну можливють використовувати приватне майно як каштал. Цей процес передбачае вщсутшсть зовшшшх та внутршшх перешкод, своерщну "в^кри^ть" простору для дГяльност шдивща. Якщо такий прос-т!р потенцшно вщкритий для вЫх атом!зованих шдивщв, то можна вести мо-ву про "вщкрите суспшьство". 1дея такого суспшьства визрша у середовишд члешв л!берального Товариства Мон-Пелегрш, зокрема його автором став фь лософ К. Поппер [9]. У К. Поппера "вщкрите суспшьство" асощюеться !з за-хщними демокра^ями, як! для нього е найкращими, вшьними ! справедливи-ми суспшьствами. В^кри^ть суспшьства полягае у його здатност контро-лювати владу, яка грунтуеться на вщсутност! у члешв суспшьства релтйних в!рувань, щеолопчних проеклв, "ессенц!ал!стських" уявлень (тобто уявлень про те, що ще! надшеш дшсним буттям). К. Поппер наголошуе та тому, що деяк компоненти громадянського права невщ'емш вщ вшьного ринку. Гро-мадянське законодавство мае своею метою особисту свободу та сшвюнуван-ня без насильства, тобто створюе умови юнування цившзованого суспшьства, яке дае змогу розвиватися вшьному ринку. Але вшьному ринку потр!б-ний захист закону. "Як тшьки з'являються грош!, все бшьше значення почи-нае вадгравати держава (оскшьки грош! друкуе вона). А разом !з кушвлею та продажем... виникають питання гарантш (тобто захисту покупця). Щ питан -ня не виршуються без правово! системи, що регулюе догов!рш в^дносини.... промислове виробництво, засноване на ринкових вщносинах ! таке, що передбачае значну свободу вибору, немислиме... без влади закону" [9, с. 10]. Однак, закон в умовах глобал!стсько! щеологи трансформаци суспшьних вщ-носин переважно зводиться до шституцшного втшення неол!беральних тез.
Якщо умовою "вщкритостГ суспiльства е демократичний устрш, то постае питання спiвмiрностi демократш та лi6ералiзму. "Лi6ералiзм як концепщя по-лiтичноi свободи i як вчення про економiчну полiтику, можливо, i народився в деяких крашах одночасно iз демократiею, але не був з нею зв'язаний шко-ли - тим 6iльше шсля того, як демократiя розширилася, увiбравши в себе на-роднi маси, всенародно обраних представниюв виконавчо! влади, об'еднання за спецiальними iнтересами й галасливi соцiальнi рухи", - стверджуе Ф.К. Шмггтер [10, с. 399]. Краши так звано! "усталено! лiберальноi демокра-тii", на думку автора, мають таю характеристики:
• особливе наголошення на шдив1дуал1зм1;
• прихильтсть волюнтаризмов1 тд час визначення форм 1 характеру залучен-ня громадян у пол1тику, а також у "рекрутувант" пол1тик1в;
• опора на територ1альне представництво i прихильник1в, що змагаються для забезпечення винятково лептимних зв'язкгв м1ж громадянином i державою;
• байдужють до систематично! нерiвностi, що з6ерiгаеться як у розподш благ, так i в представництв1 iнтересiв [10, с. 400].
Фах1вц1 прогнозують, що лi6еральна верс1я демократп, яка придiляе всю увагу представницьким шститутам, великомасштабному керуванню i на-явност1 багатьох громадян, "хоча 1 досить пасивних" на сучасному еташ еко-ном1чно! гло6алiзацii мае щонайменше три варiанти розвитку: 1) повторне утвердження 1 розширення лi6ералiзму - "бшьш лi6еральна демократiя"; 2) повернення до давшших традицiй громадянського республжанства - "прелi-беральна демократiя"; 3) винайдення нових, зокрема безпрецедентних форм представництва ! зв1тност1 - "постберальна демократiя".
Б1льш лi6еральна демократiя передбачае процеси: приватизацп дер-жавних тдприемств, в1дмову в1д державного регулювання, л!берал!защю ф1-нансово1' пол1тики, легiтимiзацiю пол1тичних вимог, замiну колективних норм участю шдивщв, сакралiзацiю прав власностi, скорочення державно!' 6юрократii та х'! доход1в, падiння дов1ри до пол1тик1в на користь шдприемщв, посилення влади "нейтральних технiчних" 1нститут1в, наприклад централь-них банюв, за допомогою "пол1тично упереджених" 1нститут1в тощо. Ц1 заходи позбавляють основи попул1стськ1 сподiвання на державну участь та утруд-нюють збирання бшьшост! голос1в для подолання опору меншостей, особливо тих, що давно склалися та е прившейованими [10, с. 401].
Прел!беральна демокра^я вiдкидае основн1 характеристики л!берал!з-му, зокрема: iндивiдуалiзм, волюнтаризм, електорал!зм i 6айдужiсть до збере-ження нер!вност!. "Сутн1сть !х рецепта полягае у вщродженш громадянськос-т1, - стверджуе Ф.К. Шмггтер. - Вони бажають знову побачити, як шдивщи дшть безпосередньо у державнш сфер!, спшьно обговорюючи виникаючi пропозиц1! г виносячи ршення про 61льш р1вном1рний розпод1л сусп1льних благ" [10, с. 402].
I, нарешт1, постл16еральна демократ1я виходить з того, що будуть збе-режен1 власницький 1ндив1дуал1зм, ощадлив1сть 1 перевага приватних благ; традицшш тотожност1 чи сп1льноти продовжуватимуть розпадатися; ради-кальн1 зм1ни в розподш багатств чи прав власност1 не можуть бути здшснеш за допомогою демократичних мехашзм1в; орган1зоване посередництво м1ж
громадянами 1 владою забезпечуеться внасл1док розширення масшта61в державно! полггаки та приватних зв'язюв тощо.
З-пом1ж названих моделей до англосаксонського л16ерал1зму найбгль-ше тяж1е перша 1, частково, третя, що е так званим "реваншем ринку": в1д-ступ держави до мш1мальних функцш, реставрац1я ринкових мехашзм1в, при-ватизац1я, дерегламентац1я, л16ерал1зац1я торг1вл1, повернення до бюджетно! ортодоксальност1 та руйнування монополш. Таким чином, як принцип суверенитету утверджуеться л16еральна держава, що уможливлюе глобал1зац1ю, яка е "дещо 61льше, н1ж проста щеолопя: вона омивае економ1чну реальшсть нашого часу 1 наводить на думку, що знову модш неол16еральш концепци до-сягли гегемон1стського пашвного м1сця у великих розвинутих крашах", -стверджують Д. Мартен, Ж. Л. Мецжер та Ф. П'ер [11, с. 59]. Англосаксонська модель, на думку зазначених автор1в, передбачае три мехашзми поширення: поступове повернення м1жнародних оргашзацш до ультрал16ерал1зму; ште-лектуальш санкц1онування, зокрема через ефект моди; поширення на евро-пейський континент саме тих л16еральних щей, як1 виникли у табор1 бри-танських лейборист1в (синтез ц1нностей сощал-демократи та адаптащя до зм1н, що !х несе глобал1зац1я: подолання розшарування "л1в1 - прав1"; заклик до вивгльнення "творчо! енерги"; пол1тика жорсткого обмеження державного дефщиту та п1дйому через зменшення податкового тиску; згода на гнучк1сть ринк1в прац1, щоб адаптуватися до глобал1заци торг1вл1 тощо).
Французьк1 досл1дники [11] роблять висновок, що "л16еральна щеоло-г1я почуваеться добре 1 збирае сво'х прихильник1в", але "надто посп1шно 6у-ло 6 зводити глобал1зац1ю до л16ерально! гдеологи", 6о 1снуе небезпека того, що Р. Мертон назвав "творчим пророцтвом" [12]. Автори резюмують, що теза про безмежне поширення англосаксонсько! модел1 наштовхуеться на певн1 заперечення: з одного боку, зсередини м1жнародних регуляторних шституцш спостер1гаються прояви сумн1ву стосовно щеологп, яка може вийти з моди; з шшого, л16еральна пол1тика поширилася не на вс1 краши 1 наштовхуеться на ошр. Ди антиглобал1ст1в також стають складовою загально! суперечки, нага-дуючи, що "глобал1зац1я за л16еральною верс1ею залишаеться полем для су-перечок" [11, с. 63]. Однак, французьк1 вчен1 визнають, що "не можна запере-чувати, що альтернативш 1деолог1! в питаннях економ1чно! пол1тики не дося-гають такого ж самого р1вня визнання й ефективност1, як неол16еральна ще-олог1я" [11, с. 63].
Важливим чинником сучасно! експанс1! англосаксонсько! неол16ераль-но! модел1 як глобального явища Е. Гадешус [13] вважае такий шституцшний чинник, як колон1альний британський спадок, що надав переваги шзшшим процесам демократизаци. "Ран1ше 1 бгльшою м1рою, н1ж 1нш1 колон1альн1 су-пердержави (Франц1я, Португал1я, 1спан1я та ш.), Британ1я запровадила на сво'х територ1ях представницьк1 органи, - пише Е. Гадешус. - Ц1 шститути, хоча й мали обмежену компетенцш, ознайомили м1сцеве населення (або при-наймн1 ел1ту) з плюрал1стичною формою правлшня 1 встановили традиц1ю представництва через вшьш та чесн1 вибори, яку можна було 6 на р1зних р1в-нях зберегти шсля отримання незалежност1. До того ж, британщв хвалили за
створення у колошях функцiональноï адмiнiстративноï системи, зокрема су-дово". Водночас, мiсцеве населення завдяки полiтицi так званого непрямого правлшня було значною мiрою залучене до адмiнiстративного процесу" [13, с. 110]. Важливим чинником внутрiшньоï структуризаци соцiуму в англосак-сонськiй моделi Б. Парех вважае: асимiляцiйний лiбералiзм, культурне нев-тручання та культурний плюралiзм. Асимiляцiйний лiбералiзм передбачае, що лiберальна держава обстоюе спосiб життя, який зосереджуеться на таких щнностях, як особиста незалежнiсть, свобода вибору та незалежна думка. Представники асимшяцшного лiбералiзму наполягають на важливостi единого громадянства, соцiальноï едностi, спiльноï системи цiнностей, обмеженнях можливостi суспшьства толерувати культурне рiзноманiття i небезпеки над-мiрноï вразливостi до культурних вщмшностей. Культурне невтручання передбачае поширення лiберальних принципiв вибору i конкурентност на сферу культури, тобто кожний шдивщ повинен мати свободу вибирати свш спо-Ыб життя при iснуваннi чесно1' конкуренци мiж декiлькома з них. Для забез-печення чесно1' конкуренцiï держава дотримуеться суворо нейтралiтету i не тисне сво1'м авторитетом на користь лiберального способу життя. Вона зали-шаеться формальним i процедурним шститутом, який нiчого, крiм визнання свое1' влади, вiд сво1х членiв не вимагае. Уряд уникае сощальних, культурних та економiчних цiлей i обмежуеться створенням умов порядку, цившзова-ност та захисту iндивiдуального вибору. Культурний плюралiзм, на вiдмiну вiд асимшяцшного лiбералiзму, визнае i заохочуе культурне рiзноманiття. Люди - це культурш iстоти, яким властиве самоусвiдомлення, вони розвива-ють рiзнi культури в ходi узгодження зi сво1'м природшм та соцiальним досвь дом та надаванш певного значення своему життю [13, с. 282-291]. Три назва-нi чинники: асимiляцiйний лiбералiзм, культурне невтручання та культурний плюралiзм, - насправдi не роздiлюють суспiльство, а, навпаки, - забезпечу-ють штегращю у межах прогресуючо1' соцiально-економiчноï структури не-олiберальноï англосаксонсько1' моделi.
Неолiберальнi засади глобалiзацiï було систематизовано у стратеги Вашингтонського консенсусу протягом 1980-1990-х роюв, полiтику якого було розроблено у вщповщь на економiчнi проблеми Латинсько1' Америки. На думку Дж. Сталща, стратегiя Вашингтонського консенсусу грунтуеться на: суворiй бюджетнiй економи, приватизацiï та лiбералiзацiï ринкiв [14, с. 67]. Проблема, на думку американського фахiвця, полягала в тому, що щ заходи розглядали як самоцшь, а не засiб рiвномiрнiшого та стiйкiшого зростання i тому "результата були далекими вщ очжуваних". "Коли ринкова лiбералiза-цiя - зниження тарифiв i скасування протекщошстських обмежень - проводиться належним чином i належними темпами, так, що створюються новi ро-бочi мiсця, а неефективнi робочi мюця закриваються, вона може мати значш позитивнi результати" [14, с. 68]. Ринкова лiбералiзацiя мае два вектори: зов-нiшнiй i внутрiшнiй. "Обмеження д^' монополiстичних тенденцiй в нащ-ональному ринковому середовищi е формою внутрiшньоï лiбералiзацiï нащ-ональних ринюв i вiдмiнне вiд процесiв лiбералiзацiï, пов'язаних з "вщкрит-тям" нащональних економiк та ix входженням у св^овий економiчний прос-
т1р, - пише укра'нський досл1дник В.1. Терехов. - Внутр1шня л16ерал1зац1я мае на мет1 збереження конкурентного середовища, яке, з одного боку, дае змогу використати потенщал ринково! економ1ки як тако!, що здатна до са-морозвитку, а з шшого - сприяе визр1ванню нац1ональних конкурентних пе-реваг. Отже, вона закладае шдвалини пол1тики л16ерал1заци, спрямовано! на вщкриття внутр1шн1х ринк1в та !х пристосування до глобального економ1чно-го простору. Зв1дси випливае, що л16ерал1зац1я нацюнальних ринк1в через сприяння розвитку економ1чно! конкуренци е не лише шструментом впливу на економ1чний розвиток та його динам1ку, а й засобом адаптаци до св1тово! господарсько! кон'юнктури 1 св1тових глобальних процес1в" [15, с. 92].
Глобал1зацшш процеси, як нов1тня сила кап1тал1зму, долають на своему шляху обмеження у вигляд1 нацш-держав. Неол16еральна пол1тика Р. Рейгана 1 М. Тетчер м1стила центральну тезу, що "уряд повинен в1дступити на вс1х фронтах 1 перестати втручатися в життя людей", - стверджуе Р. Ос-борн [16, с. 725]. Деяк1 теоретики глобал1заци називають суверен1тет держав "1деолог1чним м1фом" 1 стверджують про факт породження приватними тран-снац1ональними мережами "ново! наци" [11, с. 82]. Деяк1 з цих щеолопв належать до табору неол16ерал1в, зокрема А. М1нк говорить, що нац1ональну державу замшить нова структура: сполучення сили ринку, права та громадсь-ко! думки в конкурентному свт, де держава буде лише одним 1з суб'еклв "загального штересу". Теоретики глобал1заци констатують невпинне звужен-ня простору держави-наци, наводячи так1 аргументи:
• зростання економ1чних потокгв та штернацюнал1защя виробництва змщню-ють потугу мультинацюнальних ф1рм, здатних кидати виклик державам 1 створювати м1ж ними нов1 форми суперництва в межах полггаки залучення каттал1в;
• держави-наци втрачають контроль над головними потоками (торговими, еко-ном1чними, фшансовими, мкращйиими), а !хня свобода д1й "зщулюеться до шагренево! шк1ри". Влада держав обмежуеться в питаннях економ1чно! пол1-тики, але також 1 в сфер1 нацюнально! оборони, освгти й охорони здоров'я;
• л16ерал1зац1я фшаисових ринкгв тдсилюе втрату контролю державою: ринки дедал 61льше впливають на монетарну полггаку; ф1нансов1 кризи поширю-ються й загрожують св1товим обвалом; держави залишаються безсилими перед свгтовими спекулянтами;
• гдеолопя "цившзацп свгтового ринку", а в ширшому значент - р1зиоматтт теорп "кшця вдеологш" провщають тшьки встановлення в недалекому майбутньому гегемон!!' неол16ерал1зму [11, с. 83].
Таким чином глобал1зм "веде народи до шдпорядкування св1ту законам ринку". Хоча французьк1 досл1дники Д. Мартен, Ж. Л. Мецжер 1 Ф. П'ер ставлять п1д сумшв 6езсил1сть держав перед мультинац1ональними компаш-ями та нездатн1сть реал1зовувати нацюнальну економ1чну пол1тику [11]. Од-нак, основна суперечшсть глобал1заци, на думку британських фах1вц1в Д. Гелда, Е. МакГрю, Д. Голдблатта 1 Дж. Перратона [17], полягае у посилен-т розриву м1ж багатими найрозвинешшими кра!нами, що перейшли у стад1ю пост1ндустр1ально-1нформац1йного розвитку, та рештою людства. Цю експлу-атац1ю зд1йснюють за рахунок неекв1валентного обм1ну. Британськ1 досл1д-ники пишуть: "Зростаюча економ1чна нер1вшсть м1ж групою передових в ш-
формацшно-технолопчному вщношенш ! вщстаючих, залежних вщ не! держав ниш реал!зуеться прискореними темпами. Завдяки неекв!валентному об-мшу останшх стор!ч спочатку м!ж Свропою ! Новим Свгтом, а пот!м м!ж За-хщноевропейсько-Швшчноамериканським центром випереджаючого розвит-ку ! вЫм шшим людством, Захщ акумулював у сво!х руках величезний каш-тал. У даний час вш набувае характеру кашталу транснащональних компанш, що базуються за низкою причин у кра!нах Заходу, насамперед у США. Кра-!ни базування одержують вигоду вщ його функщонування, тод! як бшьшють шших держав опинилася залежно вщ не контрольованих жодними м!жнарод-ними оргашзащями потоюв цього кашталу. Останнш закршлюе з вигодою для кра!н св^т-системного ядра характер м!жнародного подшу пращ, цим самим забезпечуючи штучно завищеш життев! стандарти кра!нам свого базування. Включен! в глобальну економ!чну систему кра!ни ! народи за межами Швшчно! Америки, Захщно! Свропи та Японп одержують здебшьшого кош-ти лише для вщтворення свое! робочо! сили, а у деяких областях Тротчно! Африки не йдеться нав!ть про забезпечення ф!зичного виживання населення" [17, с. 16]. Як висловився Г. Кюсенджер: "... те, що звично називають глоба-л!защею, насправд! е шшою назвою пашвно! рол! Сполучених Штат1в" [18, с. 8]. Саме промислово розвинеш кра!ни, на думку А. Фшпенка, отримують найвiдчутнiшi дивщенди вщ глобалiзацi! [19, с. 22].
У контекст! нашо! проблеми заслуговуе на увагу щея американського вченого М. Гардта й Тталшського поличного фшософа А. Негр! [20], як!, здшснивши всезагальний анал!з нового светового порядку глобалiзацi!, дшшли висновку про творення новггаьо! "1мпери" - ушверсального порядку, що не знае меж. 1мпер!я - це глобальна форма суверенитету, що приходить на змшу суверештету нащональних держав. 1мпер!я вщр!зняеться вщ !мпер!ал!з-му, оскшьки !мпер!ал!зм у дшсност - це поширення суверенитету нащональ-них держав Свропи за меж! !х власних кордошв, створюючи при цьому Левь афашв, як! встановлювали свою владу ! нав'язували !ерархда територ!альних кордошв для охорони чистоти власно! iдентичностi. 1мпер!я не створюе тери-тор!альний центр влади ! не спираеться на жорстко закршлеш меж!. Це - де-централ!зований ! детериторiалiзований, тобто позбавлений центру та прив'язки до певно! територи, апарат управлшня, який поступово охоплюе весь глобальний прост!р. 1мпер!я керуе змшаними, пбридними щентичнос-тями, гнучкими !ерарх!ями та чисельними обмшами через посередництво мо-дульованих командних мереж [20, с. 12]. На нашу думку, щея Тмпери, як но-вгтнього свгтового порядку тюно пов'язана з концепщею циктачност еволю-ци часопростору цивiлiзацi!, передуЫм, у сфер! людсько! свщомоси. Те, що 1мпер!я - це лише фаза, шдтверджують сам! науковщ-автори ще! !де!: "Роз-клад - це чиста реал!защя влади за умов вщсутност! якого-небудь пропор-цшного чи адекватного зв'язку з! свгшм... Саме тому 1мпер!я неминуче хи-литься до занепаду вже в момент свого виникнення" [20, с. 361].
У розпорядженш суспшьства за Старого Режиму були три модел! поличного устрою: !мпер!я, мюто й церква. 1дея iмперi! передбачала екумеш-защю шд единим центом влади. 1дея iмперi! е природною полгтичною щеею,
оскшьки виступае крайньою формою системно! штеграци. Як системне по-няття 1мпер1я - дисипативна за структурою, 1 це шдтверджуе юторичний ма-тер1ал. В1дносно 1де! 1мпер1!, щея м1ста - це реашзащя адаптивних механ1зм1в утвердження гомеостазу в1дкритих стац1онарних систем в умовах руйнаци надсистеми п1д тиском середовища. Ф. Бродель видшяе три типи м1ст:
• "м1сто античного вз1рця, грецьке або римське, вгдкрите";
• "закрите м1сто" доби Середньов1ччя;
• м1ста, штегроват у структуру тд "откою центрально! влади" [1, с. 444-448].
Античне "в1дкрите" м1сто, особливо в римський, а шзшше - у в1зан-
т1йський перюди, виступало 1н1ц1атором творення простору 1дентичност1 (надсистеми) на основ1 сили, через мехашзм акумуляц1! пол1тично! влади. Та-к1 1мпер1! творилися насильницькими методами шляхом завоювань. П1сля руйнац1! такого типу 1мпери Зах1дна Свропа вкрилася мереживом м1ст, як замкнутих диференцшованих осередк1в акумуляц1! в1льно! енерг1! через рин-ковий обм1н, шляхом доповнення з часом в1дкритих адм1н1стративно кон-трольованих ринк1в приватними. Третю категор1ю Ф. Бродель вже вважае м1стами сучасного типу. Акумульований в межах простору пол1тичного суве-рен1тету держави-наци фшансовий кап1тал, як нагромаджена енерпя суб'ект1в-атом1в, прагнув до творення ново! структури за класичним сцена-р1ем будь-яко! 1нтеграц1! - розширення простору. Насл1дком стало творення колон1альних каштал1стичних систем. Проте система в1дносин "метропол1я -колон1я" - це рел1кт антично! 1мперськост1, що не в1дпов1дав вимогам часу, оск1льки 1н1ц1атива творення нового простору йшла знизу - в1д диференцшованих атом1в суспшьства, емансипованих в1д позаеконом1чного примусу. Заслуга л16ерал1зму в тому, що вш, як 1деолог1я 1 пол1тика, забезпечив шсти-туц1йне шдгрунтя творення як1сно нового простору на основ1 нашстотшшо! властивост1 людини - свободи. Ринок постав як децентрал1зоване середови-ще реал1заци 1ндив1дуальних свобод.
Отже, ми бачимо посл1довний цикл буття цившзацп в1д фази "1мпе-р1я" до фази "1мпер1я", де пром1жними ланками виступають етапи вимушено! диференц1ац1! "замкнутого середньов1чного м1ста" в епоху спаду, та форму-вання держави-нац1! - в добу шднесення. Тому ми вважаемо за доцшьне по-годитися з думкою М. Гардта та А. Негр1 про штерпретацш "1мперп" - гло-6ал1зац1! як нов1тнього витка 1нтеграц1! людства у в1дпов1дь на виклик 1стор1!.
Висновки. Зв'язок м1ж неол16ерал1змом 1 глобал1зац1ею очевидний хо-ча 6 тому, що остання як планетарне явище з'явилася в перюд дом1нування неол16ерально! Гдеологи в економ1чн1й пол1тиц1. Передумовою сучасно! еко-ном1чно! 1нтеграц1! кра!н шд назвою "глобал1зац1я" е стан в1дкритост1 нац1-онально! економ1чно! системи, так звана внутр1шня та зовн1шня ринкова л1-6ерал1зац1я. Внутр1шня л16ерал1зац1я мае на мет1 збереження конкурентного середовища, а зовшшня - зниження тариф1в 1 скасування протекц1он1стських обмежень. Стану в1дкритост1 нац1онально! економ1чно! системи можна до-могтися лише з допомогою л16ерально! економ1чно! пол1тики.
Глобал1зац1я - це вершина циклу шд назвою "1мпер1я", тобто, це спо-с16 структуризац1! св1тового простору через мехашзми максимально! Гнтегра-ц1!. 1нтеграц1я передбачае так звану л16еральну адаптац1ю через в1дтворення
ушфшованого вз1рця етично! норми, що визначаеться станом людсько! свободи. Тому свобода в сучасному свт - це найбшьша цiннiсть. Трактування свободи як цшност1 - основа традици класичного лiбералiзму.
Л1тература
1. Бродель Ф. Матер1альна цившзащя, економша i каттал1зм, ХУ-ХУШ ст. - Т. 1. Структура повсякденностг можливе i неможливе. - К. : Вид-во "Основи", 1995. - 543 с.
2. Бродель Ф. Матерiальна цившзащя, економiка i капiталiзм, ХУ-ХУШ ст. - Т. 2. 1гри обмiну. - К. : Вид-во "Основи", 1997. - 585 с.
3. Бродель Ф. Матерiальна цившзащя, економша i капiталiзм, ХУ-ХУШ ст. - Т. 3. Час свггу. - К. : Вид-во "Основи", 1998. - 631 с.
4. Виклик глобал1заци // 36Гр^ наукових праць. - К. : Вид-во "Стилос", 2001. - 206 с.
5. Герст П., Томпсон Г. Сумшви в глобашзаци. Мiжнародна економiка i можливост ке-рування : пер. з англ. - К. : К.1.С., 2002. - 306 с.
6. Сорос Дж. Джордж Сорос про глобалiзацiю : пер. з англ. А. Фролкш. - К. : Вид-во Соломи Павличко "Основи", 2002. - 173 с.
7. Удовик С.Л. Глобализация: семиотические подходы. - М. : Изд-во "Рефл-бук". - К. : Изд-во "Ваклер", 2002. - 480 с.
8. Гаврилишин Б. Дороговкази в майбутне: до ефектившших суспшьств. Доповщь Римському клубов! : пер. з англ. Л.Л. Лещенко. - К. : Вид-во "Основи", 1993. - 238 с.
9. Поппер К.Р. Открытое общество и его враги. - Т.1: Чары Платона; - Т.2: Время лжепророков: Гегель, Маркс и другие оракулы : пер. с англ. - К. : Изд-во "Ника-Центр", 2005. - 800 с. - (Серия "СДВИГ ПАРАДИГМЫ"; Вып. 3).
10. Даймонд Л., Платтнер М.Ф. (ред.) Глобальне вщродження демократа : пер. з англ. Наук. ред., передмова, комеш^ та покажчик Тмен С. Винаградова. - ЛьвГв : Вид-во "Ахшл", 2004. - 464 с.
11. Мартен Д. Метаморфози свпу: Соцюлопя глобалiзацii / Домшш Мартен, Жан-Люк Мейжер, Фшп П'ер : пер. з фр. С. Марiчева. - К. : Вид. дгм "КМ Академiя", 2005. - 302 с. -Б1блюгр.: С. 276-302.
12. Мертон Р. Социальная теория и социальная структура / Роберт Мер тон. - М. : Изд-во АСТ: АСТ МОСКВА: ХРАНИТЕЛЬ, 2006. - 873, [7] с.
13. Визначення i вимiрювання демократа / за ред. Д. Б^ема : пер. з англ. Ганна Хомоч-ко. - ЛьвГв : Вид-во "Лгтопис", 2005. - 318 с.
14. Ст1глщ Дж. Глобалiзацiя та ii тягар : пер. з англ. - К. : Вид. дГм "КМ Академiя", 2003. - 252 с.
15. Бабш Л.В., Бондаренко Н.М., Кудирко Л.П. Економ1чний глобалiзм: розвиток та зростання : монографiя. - К. : Вид-во "Таксон", 2005. - 320 с.
16. Осборн Р. Цивилизация. Новая история Западного мира / Роджер Осборн : пер. с англ. М. Колопотина. - М. : Изд-во АСТ: АСТ МОСКВА: ХРАНИТЕЛЬ, 2008. - 764, [4] с.
17. Гелд Д., МакГрю Е., Голдблатт Д., Перратон Дж. Глобальш трансформаци. Поль тика, економша, культура : пер. з англ. / передне слово Ю. Павленка. - К. : Вид-во "Фешкс", 2003. - 584 с.
18. Глобальный дискурс: анализ процессов глобализации в свете различных методологий / под ред. Л.В. Савина // Сборник статей. - Сумы : ИТД "Университетская книга", 2003. -142 с.
19. Фшшенко А.С. Глобальш форми економiчного розвитку: ютор1я i сучаснють. - К. : Вид-во "Знання", 2007. - 670 с.
20. Хардт М., Негри А. Империя : пер. с англ. / под ред. Г.В. Каменской, М.С. Фетисова. - М. : Изд-во "Праксис", 2004. - 440 с._
