УДК 373.542
М. I. тдлдевА
СУЧАСНИЙ ДОСВ1Д ШК1ЛБН011НШ0М0ВН01 ОСВ1ТИ В БОЛГАРП
Дасжджвно досвгд навчаяня iназемных мое у сучасних. шкапах Бошари в рамках Загалъноевропейських Рекомендацш з мовноХ oceimu. Визначено основш принципы побудови шжльног тшомовноХ oceimu та особливоспй. тдготовки вчителя шоземних мое для роботи в початковш i середнш шкэм. Проанашзовано вплив мовноТ поттики крсИни на формування зшсту шкшъноггншомовног oceimu в XXI ст. й обтрунтовано необх1дтсть и реформування. Окресшно перспективы еикористання боляарсъкого doceidy в УкраХш.
Кчючош слова: шкисьна тшомовна oceima, шоземна моеа, методи наечаняя, сугестопеды, моена KOMJiememfiA
М. И. ТДДЕеВА
СОВРЕМЕННЫЙ ОПЫТ школьного ИНОЯЗЫЧНОГО ОБРАЗОВАНИЯ В БОЛГАРИИ
Исследуется опыт обучения иностранным языкам в современных школах Болгарии в рамках Общеевропейских Рекомендаций по языковому образованию. Определяются основные принципы построения школьного иноязычного образования и особенности подготовки учителя иностранных языков к работе в начальной и средней школе. Анализируется влияние языковой политики страны на формирование содержания школьного иноязычного образования в XXI в. и обоснована необходимость его формирования. Намечены перспективы использования болгарского опыта, в Украине.
Ключевые слова: школьное иноязычное образование, иностранный язык, методы обучения, суггестопедия, языковая компетенция.
М. I. TADEJEVA
CONTEMPORARY EXPERIENCE OF SCHOOL FOREIGN LANGUAGE EDUCATION IN BULGARIA
The article deals with the foreign language teaching experience in modern Bulgarian schools in the frames of the Eumpean Framework ofReference for Languages. The. basic principles of school foreign language education formation and the peculiarities of foreign language teacher training for the elementary and secondary school have been defined. The country's language policy influence on secondary school foreign language education content formation in the XXI century has been analyzed. The need for reformation of the latter and the perspectives of Bulgarian experience implementation in Ukraine have been determined
Keywords: secondary school foreign language education, foreign language, teaching methods, suggestopeadic method language competence.
Болгар ¡я пщписала у 1997 p. i ратифпсувала в 1999 p. Конвенщю Ради Свропи про захист нацшнальних меншин. Стаття 14 Конвенци передбачае, що болгарський уряд повинен забезиечити можливосп освггньо1 системи, яи дозволяютъ нацюнальним меншинам навчатися рщною мовою. Це навчання забезпечуеться юлькома законодавчими актами. У статп 8 говориться, що студента, яи вважають рщною мовою не болгарську, можуть навчатися рщною мовою разом з болгарською як обов'язковою. Експергами Mini стерства освгги i науки визначеш таю мови меншин, як турецька, румунська, угорська, вфмеиська та ¡врит. У 2003-
2004 навчальному рощ 30500 студент виявили бажання вивчати турецьку мовуяк додатковий предмет i лише 1300 студент висловилися завивчення румунсьт мови.
Сьогодт досвщ mobhoï полынки та оргашзацп шильжи ¡hiiiomobhoï ocbîth в Болгарп дуже щнний для модфшзацн шильного вивчення ¡ноземних мов в Украш. Адже ця красна гаспя гадписання Конвенцп Ради ввропи погодилася визнати таи мовш права i свободи cboïx фомадян, як:
• використання мов нацюнальних меншин в особистому i фомадському жита;
• визнання права кожного фомадяннна на сшлкування рщною мовою;
• визнання права висв1тлювати особисту ¡нформащю пфед фомадсьистю мовою нацюнальних меншин;
• забезпечення можливосп вивчати самому i вивчати гад кер1внищвом учителя мови нацюнальних меншин;
• використання нащональними меншинами права сгворювати навчальш та iHiiii сусшльш закладн роними мовами;
• забезпечення кроскультурного i м1жнародного ствробггнинтва р1зними мовами.
Метою craTTi е анал1з досвщу оргашзацп шильно! ¡hiiiomobhoï ocbîth в Болгарп' та
використання кращих нтрадищйтатехнологш в сучасшй шильшй ¡ншомовнш освт Украши.
Дослщження ¡hiiiomobhoï освгги в Болгарп асощюеться передуам з роботами всесвггньо вщомого в психол ого - п ед аг опчш й наущ вченого Георпя Лозанова, якнй у другш половиш XX ст. започаткував сугестивний метод (метод навивания), що стосуетъся пфедуам вивчення ¡ноземних мов. Працюючи в Софшському ¡нституп сугестологн, проводячи експфименти, вш дшшов висновку, що метод навповання дае можшшсть аворити cnpirarami умови для оволодшня учнями усним мовленням шляхом усунення багатьох технолопчних бар'épis, яи виникають у ситуащях навчання. Навчання за методикою Г. Лозанова проходило на двох р!Р,нях - свщомому i пщсвщомому, в яких зад1яш обидр,1 nip.Kyrii головного мозку, що дае оптимальш результата для засвоення ¡ншомовного матер! ял у. Цей метод газшше використовували для прискореного оволодшня ¡ноземною, мовою, що дало позитавш результата i стимулювало оргашзащю сугестопедичних KypciB у нього на батьювщиш та ¡нших iqjaÏHax (Роая, Яиошя, США). Метод Г. Лозанова широко застосовувався в болгарських школах з метою забезпечення ¡нтенсивного вивчення ¡ноземних мов i був в подальшому розвинугий у PociiT. Китайгородського а в Украш -вченими школи С. Школаево1 [1, с. 19].
Проблемами становления шкльжн ¡hiiiomobhoï осени в сучасшй Болгарп займалася pociftcbKa дослщиипя I. КМянова [3], яка розглядала культуролопчний иотенщал змсту навчання друга мови (росшсьга) в молодших класах болгарських шил.
Питаниям анашзу mobhoï пол1тики та ïï впливу на розвиток сучасно1' ¡hiiiomobhoï oceitii займався болгарський вчений А. Пачев [2], С. Гфджикова здшснила компаративний анал1з вивчення англшсько1' мови в початкових школах илькох Miст Болгарп' [7, с. 28-40]. У сгатп Р. Фей та Л. Давчево! розглядаються проблеми ¡нтеркультурного навчання в болгарських школах, я ici решпзуються в npaui ¡hiiiomobhoï ocbîth [4]. Дуже щнний фактичний Marepia.ii стосовно оргашзацп навчання ¡ноземних мов в школах Болгарп налрацьований у Федфацн нацюнальних ¡нститупв мов [6], а також у вщдгт mobhoï пол ¡тики Свропейського Союзу [5, с. 42] та в Свропейському центр1 сучасних мов.
Викладання шоземио1 мови в школах Болгарп здшспюаъся в рамках загальноевропейського та особливого нащонального освптаого сфедовища в щй краш. Основннмп характер ни ми рисами навчання та викладання ¡ноземно1' мови в Болгарп е таи:
• mîhi сгерство ocbîth та науки краши вважае, що знания ¡ноземних мов е необхщним, щоб зробити ефектившшим використання робочо! сили в умовах сучасних шштичних та економ1чних реформ i для розвитку зв'языв з ¡ншими крашами свпу,
• MiHi сгерство ¡шщюе викладання ¡ноземжн мови для бшьшосп учшв з раннього вжу.
• шдвищеио вимоги до викладання ¡ноземних мов, особливо анг.тпйсьт. на ланщ початково!' та ссрсдньо!' ocbîth, визначаеться ировщнароль англшсько1' як мжнародно1 мови;
• англшська мова стала найбшьш популярною при Biiôopi nepmoï ¡ноземно1' мови за умов, коли учш мають можливктъ обирати пфшу та другу ¡ноземш мови;
• органы осштн мають забезпечити в навчальних планах бшыпе годин на внвчення ¡ноземних мов, особливо це стосуеться годин навивчення англшсько! мови;
• зросгаючий попит на приватне навчання для учшв р1зного вку призв1в до створ ення I розвитку багатьох приватних мовних шкш;
• осв1тш та професшш можливосп для молод1 сьогодш залежать передуам вщ р1вня знань ¡ноземних мов [8, с. 273].
Розглянемо спочатку коротко загальш риси сучасно1 шильно1 освгги в Болгарп. Система шильно! освни в щй кршн1 ниш зазнае суттевого виливу загальноевроиейських традищй. Мшстфство освгги I науки иовшстю вщповщае за державну осв1тню полггакуяк удержавних, так 1 в приватних школах.
Згщно з новим законом про народну освпу 1991 р., обов'язковий в1к для навчання в початкових шкалах становить 7 роыв, але оптимальним е вж 6 роив. В Болгар и розр1зняють таи ршн1 навчання: початкова (1-4 класи), неповна середня (5-7/8 класи) 1 середня загальна (8-11/12 класи) осе ¡та.
У дослщженш С. Гфджиково1 аналгзуеться сучасна шильна система освгги в Бол гари, що складаеться з:
• початково1 школи - 1-4 класи;
• базово1 школи - 1-7/8;
• загальноГ середньо! школи - 1-6/7 класи;
• спещалгзованпх шкш, наприклад, сучасних шил з иоглибленим вивченням сучасних мов -8-11/12 класи;
• старшо1 школи - 9-12 класи [7, с. 34].
Спещал1зоваш школи, яю навчають учшв теля 7 класу дуже популярна При в ступ 1 учш складають два ¡спити (наприклад: болгарська мова та лпература. математика для шыл з поглибленим вивченням ¡ноземних мов) [6].
3 1997 р. майже 60-70% випускниив середшх шил иродовжують навчатися в коледжах вищоГ освии або ушвфситетах.
Загальна структура вчительсьт освгги включае дипломоваш профами для вчитешв р1зних тип ¡в та ршшв:
• класичний тип ушвфситепв - 5 роив, мапстр;
• педагопчш ун ¡в ер си теш - 4 роки, бакалавр;
• вигщ навчальш заклади - 4 роки, бакалавр;
• педагопчш коледш - 3 роки, диплом учителя (фиш ушвсрситстщ або незалежш).
Останш дв1 профами, готують, як правило, вчите.тв для дошильно1 або початково!
осв1ти. В Болгарп' ¡снуе обов'язкова шильна профама навчання, до яко1 нов! обов'язков! предмети були введеш у 1989 р. як результат впливу сощальних, полпичних та економ1чних фактор ¡в. Так, росшська мова вже не е обов'язковим предметом, а вивчення рщно! мови пфеведене у виб1рковий цикл для дггей незначних етшчних фуп - таких, як турки, в1рмени, еврег
Структура нащональноГ шильно! профами охоплюе три цикли предмет: обов'язков1 (основш), спещал1зоваш, виб1рков1 предмети (факультативи). Основш предмети е обов'язковими предметами для вах учшв. Спещалгзоваш предмети забезпечують спещал1зоване тренування. Учш иовинш обрати певну ильисть (два або три) спещальних предметгв. Цд предмети стають обов'язковими. Виб1рков1 предмети забезпечують додаткове тренування залежно вщ защкавлень учня.
ТТ1 зм1ни в профам1 базуються на прюритетах, виголошених мастерством оевгги та науки. Згщно з поправкою до закону про освпу 1998 р., ва учш складають ¡спити з болгарсько! лператури та математики напршанщ базово1 школи у 8 клаи. Вони складають три ¡спити (болгарська мова, математика та спещал1зований предмет) гасля заынчення сфедньо! школи.
1ноземш мови займають важливе мкце в систем! опальней освгги Болгарп. ГНсля Пфшо! св1тово1 вшни мовами яи найчаепше викладались, були росшська, англшська, французька, шмецька, ¡спанськата ¡талшська. В пфюд НРБ учш фактично не мали вибору мови: росшська або ¡нша ¡ноземна. Росшська була введена для вйх учшв вщ 3 класу [ до инця сфедньо1 школи викладались 2-3 години в тиждень. Однак ¡нша ¡ноземна мова була введена шзшше, в 5 клаа
обсягом в середньому 3 години в тиждень до ынця середньо1 школи. Тепер учш можугь обнрати иж такими ¡ноземними мовами: англшською, росшською, шмецькою, французькою, ¡спанською та шшйською [6].
1ноземш мови в нацюнальному иавчальиому raiaHi школи займають важливе micuc з 1998 р., коли Mi Hi crqi стр. о освгги s науки визначило cboi прюритети. Вивчення ¡ноземних мов з раннього вжу, з першого класу, стало обов'язковим, тдтримане ¡нформащйними технолопями та громадянською освггою.
MiHicrepcreo також встановило державну полггаку для навчання ¡ноземних мов:
• основною цшлю ерозширення вивчення ¡ноземних мов для бшыносп учшв;
• нова програма для навчання ¡ноземних мов уведена з метою забезпечити формування робочих ирактичних знань хоча б двох ¡ноземних мов, учш мають змогу вибирати иж плеть ма ¡ноземними мовами;
• ифша ¡ноземна мова повинна вивчатися на загальному або вищому piBHi вщповщно до типу школи, яку вщвщуе учень;
• друга ¡ноземна мова повинна вивчатися на початковому обов'язковому piBHi;
• ¡ноземна мова, яка вивчаеться в техшчних (професшно-техшчних) вищих школах, повинна також вивчатися як ¡ноземна мова за профеайним спрямуванням [2, с. 212].
Учш починають вивчати пфшу ¡ноземну мову, як правило, з 5 класу i надаш вивчають й обсягом 4 години в тиждень. Друга ¡ноземна мсва е виб1рковою, i"i вивчення розпснинаеться з 7 класу.
У 1998 MiHicrepcTBO осв1ти i науки ¡шщювало проект розвитку профами з ранньо! ¡ншомовно1 ocBini в Болгарн. Така навчальна профама реал1зовуеться в школах Bciei кра1'ни.
Ki.nbKicTb учшв, яи вивчають нетрадищйн1 ¡ноземш мови, зал ежить вщ илькост1 вчител1в цих мов, що мають високу квал1фжацпо.
У таблищ 1 вказана юлыаегь учшв в Eonrapii, яи вивчали ¡ноземш мови у 1998/99 навчальному рощ на початковому piBHi.
Таблищ 1
Шльтсть болгарс ъ ких учш е. ят енечши ¡ноземш моей в 1998/99 навчальному рощ (дат Нацюнального incmumymy oceimu) [5, с. 31 J.
1ноземна мова Дошк1льний 1 клас 2 клас 3 клас 4 клас Загальна к-сть
Англшська 340 12 874 5 718 4 881 4 453 28 266
Шмецька 129 2 586 1 169 947 741 5 572
Французька 0 1 734 449 473 368 3 024
PociftcbKa 0 1 455 1 574 242 2 000 7 171
1спанська 0 134 96 88 78 396
1тал;йська 0 75 25 57 51 208
1нша IM 0 127 96 109 127 459
Загальна к-сть на клас 469 18 985 9 127 8 697 7 818 45 096
Загальна юльисть учшв 5-8 клаив в дфжавних школах в Болгарн за цей же навчальний piK сгановить 296 257 oci6.
Таблипя 2 вщображае загальну ыльисть учшв в дфжавних школах, яи вивчали ¡ноземш мови у 1997/98 навчальному рощ, та надання пфеваги особливим мовам.
Таблищ 2
Моей, як1 еиечалися вБолгарпу 1997/98 навчальному рощ (дат лшпетерапеа oceimu та науки) [5, с. 91].
IM Англшська Росшська Шмецька Французька 1спанська
IM1 327 674 120 966 98 846 89 254 8 251
IM2 37 843 61 233 28 200 16 228 4 126
(25.6%) (41.5%) (19.1%) (11%) (2.8%)
Ощнювання pioim володшня мовами вважаеться ключовою, хоч доа й невиршеною проблемою. 1снуе Нащональний освггшй центр ощнювання, який е частнною Нацюнального шсгитуту освгги. Цей центр готуе тести трьох ршшв ocbîtu: за 4, 8 i 12 класи, також тести з болгарсьт мови.
Бгпьппсть учшв у Болгарп вщвщують держявж школи, тому держава Biflirpae найважлив[шу роль в вивченш ¡ноземних мов. Згщно з поправкою до закону про освпу, репональш ¡нспектори роблять важливий внесок удецентрал1защю ocbîtu в KpaÏHi.
За останш роки в KpaÏHi з'явилося багато приватних шил, здебшыиого початкового та базового типу. Ва вони пропонують для вивчення pi3Hi ¡ноземш мови i бшышсгь з них -англшську. Також е велика ильисть приватних мовних центр1в, яи пропонують англшську, шмецьку та французьку мови. Мовш к\рси спрямоваш на широкий д1апазон вжових груп - вщ молодших школяр ¡в до дорослих.
1снуюч1 в Bo.nrapiï - ¡ноземш культурш центри, як Британська рада, 1нститут Гете, Французький культурний центр та Центр ВВС - також пропонують вивчення ¡ноземних мов, переважно для дорослих.
Сучасш сощально-економ1чш умови в KpaÏHi призвели до сугтевого зменшення талановитих вчите.тв з державних школах. Бшышсть з них залишили професш за час перехщного пфюду. Профейя вчителя до ci е низькооплачуваною i ïx сощальний статус дуже низький иор1вняно з високим статусом педагога на початку столптя. Загалом немае ni тки окреслено! державно! полпики для пщготовки вчител1в. Р. Фау i Л. Давчева визначаютъ три тиии програм для викладач1в у рамках ¡нтфкультурно! осени [4, с. 342].
• Пщготовч1 профами:
- ушвфситетсьн мовш факультети, таи як факультет Британських та Амфиканських наук i факультет ЕНмецьких наук в ун ¡вер сит cri в Софп;
- почажовата дошюльна осв1таз ¡ноземних мов, запреваджеш в ушверситеп в Софи у 1997р.;
- викладання ¡ноземних мов в початкових та середшх школах, на факультет! прикладно! .nHi BicniKii у Новому Болгарському ушвфеитеп в Софи з 1997р.
• Профами пщвищення квал1ф1кацн i заклади щодо пщвищення квал1фжацп Ечите.шв:
- За пщвищення квал1ф1кацн вчител1в у Eo.nrapiï вщиовщальш: Центральний шетитут пщвищення квал1ф1кацн вчител1в, пщиорядкований Софшському ушверситету. шетитут (м. Стара Загора), тдпорядкоЕаний ушвфеитету в Пловд1в; ¡нституг (м. Варна), пщпоряд кований Шуменському ушверситету. Вщповщно до вимог, встановлених мастерством ocbîth i науки, щ заклади оргашзовують додатков1 тдготовч1 курси для вчител1в, що працюють з молодшими школярами. Майже 300 вчител1в у pi к проходять курси пщвищення квал1ф1кацп, яи тривають вщ одного до двох тижшв протягом навчального року, так само як i гад час лтпх кашкул;
- Британська рада, 1нсгитуг Гете, та Французький куньтурний центр пщготували додатков1 профами для вчите.гав i вчительських тренф1в у сгавробтшцт1 з мастеровом освгги та науки Bo.nrapiï. L[i фофами працюють в трьох шегитугах пщвищення ькшфжаци протягом року та гад час лигах кашкул. Деяи з програм забезпечують скорочений к\рс пщготовки в мовному центр1 або ушвфситеп в крали мови, що вивчаеться. Основна профама Британсько1 ради - це «Train the Trainer». проект, який вегановлюе мфежу вчительських тренф1в по веш краш. Деяи з ццх тренф1в спещально зор1ентоваш на викладання ¡ноземних мов молодшим школярам. Схож мереж1 працюють для викчадачш французьга та шмсцько1 мов;
- ¡снують pi3Hi послщовш та ¡нтефоваш профами, яи забезпечують ргшоппянов) шильш види д1яльносп, включаючи дш вщкритих двфей, спостфеження, обговорення та певш дослщницьи проекта;
- ¡снують однор1чш курси нереква.пф1кацп вчгггаив в ушвфеитетах.
Протягом 1998/99 навчального року Новий Болгарський ушверситет оргашзував профаму пщвищення квал1ф1кацп для викладач1в початкових шил, щоб вони мали змогу стати дииломованими викладачами ¡ноземних мов в початкових школах. KpiM мовного курсу (840 годин), профама включала методолопчний курс, наприклад: «Методика викладання ¡ноземно1 мови молодшим школярам» (60 годин), «Лналп та створення навчально-методичних комплемпв» (15 годин), «Ощнювання та тестування» (15 годин), «1нформацшш технологи»
(15 годин). Програма забезпечувала 15 годин спостереження та анал1зу уроку ¡ноземнсм мови I 60 годин практики викладання [9, с. 21-23].
Через велику защкавлешсть вчител1в таю програми працюють по всш крашг Вони ткно пов'язаш з двома шдготовчими профамами, запропонованими в Новому Болгарському ушвфситетг, такими як «Педагогика викладання ¡ноземних мов та початкова 1 допш.пьна педагопка» та«1ноземна мовав початковш пткол1 \ дитячому садочку» [3, с. 192-194].
Профами перегадготовки та шдвищення квал1ф1каци вчите.шв ¡ноземних мов сприяють полшшенню мовно1 компетенци \ розвивають профестеш якосп вчншпв.
Ниш ¡снуе илька категорш вчител1в, яи постшно викладають ¡ноземш мови в школах Болгарн:
• випускннки ушвфситет, яи еолод1ють мовою на достатньому р1вш, гцо закшчили чотирир1чний або п'ятир1чний курс навчання в ушвфситетц
• не випускники ушвфситегпв:
- дишюмоваш/ква.щфжоваш вчншп, гцо пройшли трир1чний курс в коледжах \ мають .иценз ¡ю на викладання мов дггам в ¡ком вщ 6 до 14 роив. Пфеважно вони недостатньо волод1ють ¡ноземною мовою 1 IX розмовна англшська не завжди повшстю вщповщае цшям викладання;
- переквал1ф1коваш вчителг що е випускниками ушверситет1в з ¡нших спещальносгей, таких як росшська мова або ¡нженф1я. Вони пройшли однор1чний курс штенсивно1 переквал1фжацп е ушверситеп з метою викладання ¡ноземних мов;
- тимчасов1 вчител1: вони не завжди нсквал1фжоваш вчител1 I найчаспшс е випускниками ¡ншомовних сфедшх шкш I вол од 1 ют ь високим р1внем знань з ¡ноземно1 мови. Так1 вчитеш зустр1чаються рщко 1 призначаються -ильки на один рж. Цей тип викладання розповсюджуеться тглыш на молодил в1ков1 фупи [8, с. 271].
Таблиия 3 показуе квал1ф1кащю вчите.шв. яи практикували ¡ноземш мови в 1995/96 навчальному рощ (1нформащя, стосуеться титьки до в ч иг ел ¡в дфжавних шил).
Таблиця 3
IM Заг. к-сть вчите.та Р1вень ушвфеитету Р1вень коледжу Р1вень вищо1 школи
Англшська 3 547 2 129 575 843
Росшська 2 667 2 025 524 118
Французька 1 958 995 702 261
Шмецька 1 557 1 042 340 175
1спанська 93 84 - 9
Ггалшська 34 31 2 1
Зпдно з нащональним стандартом щодо шдгстовки вчителя, опублжованим в лютому 1998 р., вчите.п повинш мати стушнь бакалавра, прослухавши курс, як мшшум, 3400 академ1чних годин протягом4 акадег.цчних роив [5, с. 32].
Навчальш к\рси подктяються на три пщфупи: обов'язковг спещал1зован, EiidipKOEi. Обов'язков1 курси забезпечують груитовну шдготовку, а спещал1зоваш курен вщповщио -спещальну шдготовку. Mafi6yrai фах1вщ зобов'язаш обрати певну ильисть спещалЬованих KypciB. Bn6ipKOEi курси забезпечують додаткове тренування залежновщ защкавленосп студент.
1снують 4 основш модулi обов'язкових KypciB. Студента, яи волод1ють болгарською мовою та основною ¡ноземною мовою, повинш проходите наступш курси з засвоенням таких мо дул ¡в:
• загальний фиюлопчний модуль загальним обсягом 315 акадешчних годин, який включае курси «Всгуп до загально! лшгастики» (60 годин), «Вступ до Teopii' л1тфатури» (60 годин), «Класична мова» (45 годин), «Класична та захщна европейська .штература» (75 годин), «Росшська лггфатура» (75 годин);
• модуль болгарсько1 фшологп загальним обсягом 674 академ1чш години, що включае курси: «Теоретичний курс сучасно[ болгарсько!' мови» (240 годин), «Болгарська лггфатура» (240 годин), «1сгорична лшгв1стика» (150 годин), «Бо.пгарський фольклор» (45 годин);
• модуль ¡ншомовно1 осв1ти, загальним обсягом 1425 академчних годин, який включае курси: «Теоретичний курс вщповщнсм шоземно! мови» (210 годин), «Вивчення культури» (45 годин), «Лтература краши, мова яко! вивчаеться» (210 годин), «Практичний курс ¡ноземно! мови» (960 годин);
• психолопчний, методолопчний та освггшй модуль, загальним обсягом 195 академчних годин, який включае курси: «Психолопя» (60 годин), «Аудю-в1зуальш та ¡нформацшш технологи» (15 годин), «Методика викладання болгарсько! мови» (60 годин), «Методика викладання лггератури» (60 годин).
Пщ кф1вництвом професора Г. Лозанова була розроблена нова методика, яка базувалася на сугестопедичному шдходг Мшстерство освгга 1 науки затвфдило тдручники та навчальний план за щею методикою. Певна ильюстъ пшл в крапп користувались цими гадручниками. Однак у 1991 р. вказана методика була необдумано закрита [4, с. 341].
У 1993 р. мшстерство освгга I науки затвфдило два типи профам з вивчення ¡ноземних мов у державних школах. Згщно з пфшою профамою, пфша ¡ноземна мова вводиться у 1 клаа \ вивчаеться до 12 класу. Друга ¡ноземна мова починаеться в 2 клаа \ також вивчаеться до 12 класу.
Альтфнативна навчальна профама була затвфджена в 1994 р. В шй пфша ¡ноземна мова вивчаеться з 1 класу, а друга ¡ноземна мова - з 5 класу. Як пфша, так [ друга ¡ноземш мови вивчаються до 12 класу. 1нтенсившсть уроыв ¡ноземно1 мови в цьому иавчальному плат показана в таблищ 4.
Табшця 4
Кшьтстъ лювнихуротв на тижденъ еБолгари (дсш шшстерстеа oceimu та науки)
Клас 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11
IM1 3 4 5 5 5 5 4 4 4 4
IM2 4 4 4 4 4 4
Тривал1сть кожного уроку в 1 ioiaci становить 35 хвилин, для решти loiaciB - 40 чи 45 хвилин.
В Болгарп ¡снуе ниш значний р\х за вивчення ¡ноземно1 мови в початковш школ1. Зг1дно 3i статистикою за 1996/97 навчальний рк, з 431 790 }чшв в початкових школах 33 571 (7,78%) вивчають ¡ноземну мову з 1 класу. Кшьисть \чн1в, яи вивчають ¡ноземш мови, така: англ1йська - 21 478, роайська-7 041, шмецька-2 687, франиузька-1 896, ¡спанська-367, ¡ташйсьга -102 оаб.
Вчше.ш ¡ноземних мов у школах не обов'язково е ноаями болгарсько1 мови. Вони найчаспше не мають biicokoï квал1ф1кащ1, ¡нод1 призначаються на один pi к, якщо не волод1ють вщповщним дипломом, а також рщко е класними кер1вниками.
Немае сумшву, що позитивне ставлення вчител1в ¡ноземноГ мови до свое! робота -важливий фактор ефективиого викладання та навчання. Як правило, вчите.ш активно щкавляться останшми новинками в метод ищ викладання ¡ноземжи мови, бфуть участь у ссмшарах, майстф-класах та курсах i достатньо впливають на позитивну мотиЕандю учшв щодо вивчення ¡ноземних мов.
TTi.ni сучасно1 ранньо1 îhitiomobhoï ocrîtti реал1зовуються гад впливом мотивaiijï учшв i батьив на позитивний результат.
Останш досл1дження ситуацн з вивчення в школах Болгарп ¡ноземних мов показали, що:
• 4% населения в ¡ком вщ 18 до 65 використовують ¡ноземну мову як зааб повсякденного сп1лкування;
• 20% випускниив ун1вфситет!в мають достатш знания ¡ноземно1 мови (б1льш1сть з них вдащували школи з поглибленимвивченням ¡ноземних мов);
• 70% батьив хочуть, щоб ïx д1ти мали ipун товhî знания анг.1пйсько1 мови [7, с. 35].
MimcTepcTBO ocbîth та науки е единим органом, уповноваженим затвфджувати i
рекомендувати список ¡ноземних та мкцевих гадручниив, як1 використовуютъся в р1зних класах i типах шил у Болгарп. Школи можуть вибирати тдручники, що загалом подгпяються на три категорй': п)дручники, nanncani та видан1 на м1сцевому piBHi; ¡иозем1Й п1дручники,
лщензоваш для видання в Болгари; оригшальш ¡ноземш пщручники, запроионоваш на ринку пщручниив краши представниками ¡ноземних видавщв.
Ситуащя з методичними матер 1алами вщр1зняетъся стосовно вивчення ргзнпх ¡ноземних мов. MicucBi пщручники для вивчення французько!, ¡спансьт та ¡талшськоГ мов не достуиш для початково[ школи. 1снують локальт пщручники з шмецьт таросшсько! мови для 1 класу. G альтфнатива вибору Mi ж двома наборами книг для курсу вивчення шмецьксм мови для 1-3 клаав та гадручникдля 4 класу. У 1999 р. був виданий новий пщручник шмецько! мови для молодшо1 школи [4, с. 350].
1ноземш пщручники, лщензоваш до видання в Болгари, - переважно для старших клаав. Бшышсть пщручниив, виданих Британською радою та Французьким альянсом, використовуються для вивчення англшсьга та французько! мов, посольство IcnaHii забезпечуе гадручниками з вивчення ¡спансьт мови.
Сучасна методика викладання ¡ноземно1 мови включае таи техшки, як «Мозкова атака» обговорення, та вир1шення проблем, базоване на темах i завданнях викладання; застосовуеться для робота в парах, rpyni та i и див1 дуально. 1нод1 школам бракуе техшчного обладнання. Вщеозаписи використовуються рщко. HoBinii ¡нффмацшм технологи, комп'ютери та муиьтимед1а не завжди е досгупними в дфжавних школах, навщйпнувщ шил приватних [6, с. 1-4].
Навчальш умови в школах Болгари потребують уцосконалення шляхом забезпечення бшьшоГ илькосн сучасних пщручниив та ayqio- тавщео додатыв. Шильш OiO.uio'1'еки иовинш бути оснащеш найсучасн1шою л1тфатурою та техн1чними засобами.
В школах Болгари ¡снуе нормативне оцшювання знань. G також офщйне й неоф1щйне ощнювання. Оф1щйне ощнювання застосовуеться в початковому навчанш ¡ноземних мов.
Узагальнюючи сучаап проблеми викладання ¡ноземних мов у школах Болгари, можна сказати, що:
• не вистачае квал1фкованих виклядач1в ¡ноземних мов;
• мовна компетенция е часто проблемою для вчгггапв молодших itiaciB;
• бракуе ф1нансови>; стиму.ше для вчител1в, що i е результатом низького статусу ще! фофеа!;
• нема уз год ж синя та взаемозв'язку м1ж сфедшм та вищим piBHeM ocbitti;
• ¡снуе потреба в б1льш1й нац1ональшй координаци роботи вчител1в; розвитку шк1льно1 профами ¡з сучасних мов, розробленн1 напрямив навчання, наиисанн11идручниив та fx випуску,
• пщготовч1 профами для вчите.шв проводяться в ун1верситетах з малою ильистю годин, вщведених на вчительську практику.
Л1ТЕРАТУРА
1. Гапонова С. В. Огляд зарубi>iamx метод1в викладання ¡ноземних мов XX столптя / С. В. Гапонова //1ноземш мови. -2010. -№ 2. - С. 19.
2. Пачев А. Языковата общности в условията на европеизация и глобализация / Ангел Пачев. -София: СенаРЬ, 2006. - 252 с.
3. ЮлияноваИ В. Культурологический потенциал содержания обучения руському язику в млздшых классах болгарской школы: дне. ... канд. пед. наук: 13.00.02. /ИринаВалерьевнаЮлнянова -М., 2003. - 233 с.
4. Fay R., DavchevaL. biterculturalizing education in Bulgaria: the contribution of the National Helpdesk for intercultural learning materials // Intercultural Education. № 16 (4). 2005. - P. 331-350.
5. Key Data on Teaching Languages in School in Europe. Eurydice. Belgium, 2005. - 109 p.
6. European Federation of National Institutions for Language. Bulgaria Teaching of Foreign Languages within the education system. 2009 // [Електронний ресурс] - www.efnil/-4 p.
7. Gerdzhikova S. A comparative study of English language education in Bulgarian primary schools. University of Plovdiv. Euroelite School for Languages and Computing. Bulgaria, 2005. - P. 28-40.
8. Griffith S. Teaching English Abroad // Vacation Woii Publications. Oxford. - 2005. - P. 268-274.
9. Practical Aspects of Bulgarian Language Training and Education of Refugees / Refugee Integration Center SAR with the COM. National. Assembly. Sofia, 2005. - P. 21-25.
10. Hie English Language Trainer and Teacher Training Project, Bulgaria English in Secondary Schools // British Council. BBC, 2008. [Електронний ресурс] -www.teachingenglish.org.uk