CC BY
158
шдтверджуе необхiднiсть розгляду природи осв^ньо! системи через парадигму синергетично! мiждисциплшарноi теори.
Л1ТЕРАТУРА
1. Довщник учителя трудового навчання та креслення в запитаннях та ввдповвдях / Упоряд. С. М. Дятленко, Б. М. Терещук, Н. Б. Лосина. — Харшв: Ранок, 2006. — 608 с.
2. Коберник О. М. Компетентшсний шдх1д в технолопнш освт // Проблеми трудово! 1 професшно! тдготовки: Наук.-метод. зб1рник / П1д ред. В. В. Стешенка. — Слов'янськ: СДПУ, 2008. — Вип. 12. — С. 9-16.
3. Корець М. С. Науков1 основи структурування зм1сту техшчно! тдготовки // Проблеми трудово! 1 професшно! тдготовки: Наук.-метод. зб1рник / Шд ред. В. В. Стешенка. — Слов'янськ: СДПУ, 2008. — Вип. 12. — С. 23-28.
4. Профессиональная педагогика: Учебник для студентов, обучающихся по педагогическим специальностям и направлениям. — М.: Ассоциация «Профессиональное образование», 1997. — 512 с.
5. Рибалка В. В. Теорп особистосп у впчизнянш психологи: Навч. поабник. — К.: 1ПППО АПН Укра!ни, 2006. — 530 с.
6. Сидоренко В. К. Проектно-технолопчний шдх1д як основа оновлення змюту трудового навчання школяр1в // Трудова шдготовка в закладах освгги. — 2004. — № 1. — С. 2-4.
7. Терещук Г. В. Трудове навчання 1 виховання сьогодт6 втрати й здобутки // Науков1 записки Тернотльського нацiонального педагогичного ушверситету. Сер1я: Педагогжа. — 2007. — № 8. — С. 3-6.
8. Хименець В. В. 1нновацшна освггая д1яльнють. — Ужгород: 1нформацшно-видавничий центр З1ППО, 2007. — 364 с.
9. Юрженко В. В. Формування у майбутшх вчител1в технологично! освгга знаннево-способового щдходу до викладання змюту освггаьо! галуз1 «Технолопя» // Освпянсью обри: реалл та перспективи: Зб. наук. праць / Н. Т. Тверезовська (голова) та ш. — К.: 1ПТО, 2007. — № 3 (3). — С. 70-75.
Андрш ТЕРЕЩУК
СУЧАСН1 ТЕНДЕНЦИ РОЗВИТКУ ТЕХНОЛОГ1ЧНО1 ОСВ1ТИ В УКРА1Н1
В статтi розглядаються проблеми трудово'1' пiдготовки укра'тсько'г' молодi у зв 'язку з можливими перспективами розвитку технологiчноi освiти в Укра'Ы. Визначено основт завдання технологiчноi освiти та шляхи Iхнього розв 'язання в ру^ сучасних педагогiчних iнновацiй.
Сучасна технолопчна освгга орiентована на розвиток та вдосконалення технолопчних процешв, осучаснення виробничих стосунюв, до яких включаються шформацшно-комунiкацiйнi та iншi прогресивнi засоби i технологи виробництва. Таке майбутне для осв^и е невизначеним, оскшьки швидкий розвиток св^ових технологiй випереджае змiст шкiльних програм, як потребують постiйних змiн швидше, нiж учнi завершують шкiльне навчання.
Шкшьна практика та результати наукових дослiджень переконують, що наявнiсть лише знань не е ознакою професшно устшно! людини. 1снуе необхiднiсть у побудовi тако! моделi навчання, за яко! домiнантним буде розвиток учшв, коли випускники загальноосвiтньоi школи зможуть адекватно оцiнювати новi обставини та самостшно формувати стратегiю подолання проблем, знаходити ршення в нестандартних ситуащях. Такий дiяльнiсний пiдхiд передбачае набуття учнем мiнiмального досвiду у використанш знань та вмiнь пiд час виршення практичних завдань наближених до життевих реалiй певно! галузi людсько! дiяльностi. Найбiльший потенцiал для реалiзацii тако! освiтньоi моделi серед навчальних предметiв мае трудове навчання.
Разом з тим необхщно переглянути змiст i модель технолопчно! освiти, яка склалась за останш десятирiччя. Це зумовлено тим, що швидкий розвиток технологш змшюе смислове наповнення виробничо! дiяльностi людини. У створенш продукту акценти змщуються вiд матерiальних об'ектiв до штелектуально! власностi та сфери обслуговування. Вщповщно сучасний роботодавець ставить бiльш висок вимоги до фахiвця будь-яко! галузi виробництва, що формуе якiсно новi завдання перед вiтчизняною освiтою.
Метою статт е визначення та обгрунтування завдань, що обумовлюють перспективи технолопчно! освiти в Украiнi.
Для технолопчно1' освiти нaдто aктyaльним e питaння iнформaтизaцiï виробництвa тa суспшьно-виробничих вiдносин. Iнформaцiйне сyспiльство вистyпae ключовим поняттям, яке в подaльшомy бyде впливaти нa змiнy трaдицiйних пiдходiв y технологiчнiй освiтi пiдростaючого поколшня. В «Енциклопедiï освгги» поняття «iнформaцiйне суспшьство» визнaчaeться як комплексне yтворення з множиною рiзномaнiтних aспектiв. Уклaдaчi цього видaння вкaзyють: «...суть концепци iнформaцiйного сyспiльствa полягae в тому, що першорозрядне знaчення в розвитку всiх сyспiльних сфер нaбyвaють зтання, iнформaцiя тa iнтелектyaльний потенцiaл людини» [1, ЗбЗ]. Погоджуючись з цим визтаченням, ми ввaжaeмо, що рaзом з проникненням в сyспiльство iнформaтизaцiï ще бiльш швидким e розвиток технологш. Поняття «технологiя» виникло в епоху розквггу нayки i техшки в кiнцi XIX - m почaткy ХХ ст.. З друго1' половини минулого столiття воно CTae ознaкою мaйже всiх гaлyзей людсько1' дiяльностi. Cьогоднi створюються тa функщонують полiтичнi, економiчнi, освiтнi тa iншi технологiï. Тому ввaжaeмо зa необхщне говорити про iнформaцiйно-технологiчне сyспiльство, для якого aктyaльними e не лише нaявнiсть знaнь тa iнформaцiï, a й оперyвaння тaкими знaннями, зaстосyвaння iнформaцiï для вирiшення вiдповiдних проблем.
У зв'язку з цим можта вкaзaти нa певнi тенденцiï, яю свiдчaть про нaявнiсть i розвиток iнформaцiйно-технологiчноï iнфрaстрyктyри yкрaïнського сyспiльствa. Серед них e:
1) iнформaцiйнi технологи тa вiдповiднi iнформaцiйнi ресурси сгають дедaлi бiльш широковживaними у побyдовi сyспiльних тa виробничих вiдносин. I тут спрaвa не лише у розвитку безпосередньо комп'ютерно1' технiки, як ношя iнформaцiï, a рaдше у такопиченш нayкового знaння, що e рушшною силою у розвитку технологш. Збшьшення 6as дaних потребye ix нaдiйного зберiгaння тa оперyвaння ними для вирiшення рiзномaнiтних зaвдaнь. Ц фyнкцiï виконують нaсaмперед iнформaцiйнi технологи тa вiдповiднi комп'ютернi зaсоби.
Окремою гaлyззю розвивaються 1нтернет-технологи. В мережi 1нтернет тривae розвиток сyспiльно-виробничиx стосунюв, що проявляeться у нaдaннi рiзниx послуг: Iнтернет-нaвчaння, Iнтернет-торгiвля тощо. Як таслщок, у лiтерaтyрниx джерелax з пш^нь iнформaцiйниx теxнологiй можнa вщтайти фaкти, якi свiдчaть про дитамшу розвитку iнформaцiйного сyспiльствa. Тaк, та почaткy 199G-x рокiв у користyвaннi було щонaйменше 25 G млн. комп'ютерiв i 1GG млн. осiб мaли доступ до 1нтернету. Впродовж таступних рокiв i до 2GG5 р. кшьюсть людей, що мaють 1нтернет-зв'язок i спiлкyються через свiтовy мережу, сягae 1 млрд. осiб [2, 92];
2) сутгевою ознaкою iнформaцiйно-теxнологiчного сyспiльствa e змiнa форм пр8ц1, що вiдповiдно змiнюe поняття «виробництво», «виробничa дiяльнiсть» i тотожнi до них ^тетери «теxнологiя», «теxнологiчний процес» й iн. Це пов'язaно з тим, що дедaлi бiльшого розвитку нaбyвae проектнa кyльтyрa як склaдовa зaгaльнолюдськоï. Cпецiaльнi дослiдження переконливо вкaзyють нa те, що сyчaсний етaп розвитку сyспiльного виробництвa тiсно повЯзaний з проектною дiяльнiстю людини, якою пронизaнi не лише сферa мaтерiaльного виробництвa, a й нayковa тa мистецькa дiяльнiсть, системa соцiaльниx взaeмовiдносин тощо. Вiдповiдно до цього проектта кyльтyрa розглядaeться як основa для взaeмодiï людини з природою, суспшьством тa iнформaцiйно-теxнологiчним середовищем.
У зв'язку iз вищезaзнaченим провiдними стaють тaкi форми прaцi, де роботa вiдбyвaeться в проектних грyпax для виршення прaктичниx зaвдaнь i вироблення спшьних рiшень. Створення iндивiдyaльного чи колективного проекту CTae провщним у перетворювaльнiй дiяльностi людини, тодi як реaлiзaцiя тaкого проекту, тобто його виготовлення через трaдицiйнy ремiсничy прaктикy, мae стaти другорядним у змiстi вщповщно].' теxнологiчноï освiти.
Повертaючись до трaдицiйниx трудового тa професiйного нaвчaння i допрофесшно].' пiдготовки, необxiдно вiдзнaчити, що зa своïм змiстом нaвчaльнi предмети зaвжди були орieнтовaнi нa пректичну пiдготовкy yчнiв, зaстосyвaння знaнь та прaктицi, нaвчaння yчнiв поводитись з рiзними зaсобaми прaцi, що вирiзняло ïx вiд предметiв природничо-мaтемaтичного тa гyмaнiтaрного спрямyвaння. Очевидно, що требa розвинути сильнi сторони теxнологiчноï освiти i вiдмовитись вiд тих, яю не вiдповiдaють сyчaсним вимогам перетворювaльноï дiяльностi людини, aкцентyючи yвaгy нa формyвaннi в yчнiв умшь, що e незaлежними вiд змюту, котрий постiйно змiнюeться.
Враховуючи iнформатизацiю нашого суспiльства та сучасш тенденцiï розвитку технологiчноï освiти не лише в межах втизняного, а й зарубiжного досвiду, можна визначити наступи завдання технологiчноï пiдготовки учшв загальноосвiтньоï школи:
- iндивiдуальний розвиток особистосп, розкриття ïï творчого потенщалу через реалiзацiю особистiсно-орieнтованого навчання;
- засвоення учнями вмiнь мислення вищого рiвня як засобiв пошуку i застосування знань на практицi, що е спшьними для будь-яких вцщв виробничо1' дiяльностi людини;
- розширення та систематизацiя знань про технологи i технолопчну дiяльнiсть як основний зашб перетворювально1' дiяльностi людини;
- освоення i формування вмiнь практичного використання нових шформацшно-комунiкацiйних технологш, 1нтернет технологiй тощо;
- формування системи компетентностей про перетворювальну дiяльнiсть людини як основи для навчання впродовж життя;
- виховання свщомо1' та активно!' життево1' позицiï, готовносп до спiвпрацi в групi, вщповщальносп, вмiння обгрунтовано вiдстоювати власну позищю, що е передумовою пiдготовки майбутнього громадянина до життя в демократичному суспшьство
Коротко обгрунтуемо основнi iз зазначених завдань технологiчноï освiти.
Очевидною сьогодш е не лише домшантшсть розвиваючоï функцiï школи, а й перехщ вiд загального рiвня розвитку учшв до розвитку з урахуванням ix iндивiдуальних здiбностей та природних наxилiв. I тут мова йде не стшьки про теоретичну обгрунтованють цiеï iдеï, як ïï впровадження в шкiльну практику. Адже науковцями вже обгрунтовано актуальнiсть iндивiдуалiзацiï та профшзацп освiти. Проте досвiд показуе, що учитель не може реатзувати щею iндивiдуального розвитку учня застосовуючи лише традицiйнi методики навчання, тобто без участ педагогiчниx та шновацшних теxнологiй. Тим бiльше, що дослщження як вiтчизняниx, так i зарубiжниx вчених засвiдчують, що iндивiдуальний розвиток особистост^ ïï творчого потенцiалу на уроках трудового навчання в основнш школi та уроках технологи в старшш можливий через застосування особистiсно-орiентованого навчання, що на практицi вщображаеться у залученнi учнiв до проектноï технологи.
Чим характеризуеться особистiсно-орiентований шдхвд у трудовiй пiдготовцi учнiв? Передуем дiяльнiсним пiдxодом у навчальному процесс Тут можна протиставити iнше твердження — трудове навчання завжди було засноване на предметно-перетворювальнш дiяльностi учшв. Чи не говоримо про нове згадуючи давно забуте старе? Зовшм ш, оскiльки, коли говоримо про дiяльнiсть, як основу особистiсного тдходу, то не треба плутати це поняття з традицшним ремiсництвом — виконанням певних трудових операцiй. Йдеться про дiяльнiсть у бiльш широкому з дидактичноï точки зору розумшш, нiж теxнiко-теxнологiчнi знання, трудовi умшня та навички, оскiльки дiяльнiсний шдхщ на уроцi передбачае в його структурi мотивацiю, аналiз, оцiнювання, рефлексда й iншi параметри навчальноï та проектно-теxнологiчноï дiяльностi учнiв. Ще раз вiдзначимо: така дiяльнiсть не лише формуе надпредметш умiння, а й розвивае особистюш риси учня, тобто вщбивае суб'ективно-особистiсний характер навчальноï дiяльностi. Якщо ранiше важливим був прирiст теxнiчниx знань i трудових вмшь учнiв, то сьогодш, ^м освiтнix змiн у свщомост учнiв, важливим е особистiсний прирют учня щодо самого себе та предмета загалом. Тут можна зробити висновок, що дiяльнiсний шдхщ повинен змшити структуру сучасного уроку трудового навчання: поява на урощ навчальних очiкувань учнiв, актуалiзацiï, мотиваци, рефлексп — це свiдчення того, що учитель не лише розумiе особистiсно-орiентований пiдxiд, а й реалiзуе його на практищ.
Другою важливою характеристикою особистiсно-орiентованого пiдxоду для теxнологiчноï осв^и е продуктивний характер цього процесу. Для трудовоï пiдготовки цей принцип завжди був найбшьш вагомим, тому важливо i ниш вщстояти цю «сильну сторону» предмета. Причому тд створенням продукту розумiють не лише виготовлення матерiального об'екту а й створення гшотези для вирiшення проблемного завдання, презентаци науковоï чи теxнiчноï iдеï на основi проведеного пошуку вiдповiдноï iнформацiï, створення проектно-теxнологiчноï документац^ чи творчого проекту.
Чому проектна технологiя е найбiльш оптимальною для трудово! та технолопчно! тдготовки учшв? В трудовому навчанш й технолопчнш освiтi одним з провщних принципiв е принцип полiтехнiчного навчання, суть якого полягае у засвоенш учнями загальних основ i закономiрностей виробничо! дiяльностi людини. Провiдним шдходом в полiтехнiчному навчаннi було вивчення технологiчних об'ектiв (технологiчноï машини), будова яких була найбiльш характерною для техшчних основ виробництва. Дедалi бшьш високi темпи розвитку виробництва i вщповщне нагромадження технiко-технологiчних знань та зростання науковоï емкостi такого знання не дае змоги визначити ушфшований змiст тiеï частини програми, яка вщповщае принципу полiтехнiзму. Крiм того, перетворювальна i технологiчна дiяльнiсть людини сьогодш виходить далеко за межi промислового виробництва, що пов'язано з шформатизащю суспiльних вiдносин загалом та виробничих стосункiв зокрема.
З огляду на вказану проблему, проектування за своïм змютом е бiльш ушфшованим видом перетворювальноï дiяльностi людини. В основу проектноï технологiï може бути закладено будь-який змют освiти: чи конструювання виробiв з металу або будь-якого шшого конструкцiйного матерiалу, чи проектування власно!' професiйноï кар'ери учня або вирiшення iнших проблем, пов'язаних з викликами часу чи науковими дослщженнями. Якщо проектну технологiю розглядати як зашб для вирiшення практичних завдань, то вiн е найбшьш полiтехнiчним, оскiльки формуе в учшв достатньо широкий дiапазон умiнь високого рiвня — аналiз, синтез, узагальнення, оцшка тощо. Саме розумовий розвиток учшв на уроках трудового навчання традицшно вщходив на другий план, залишаючи мiсце для ремiсничоï практики.
В зв'язку з цим осторонь вщ уваги науковщв та методиспв залишаються питання, пов'язанi з розвитком в учшв мислення на уроках трудового навчання — критичного, техшчного, творчого. Проблеми штелектуального розвитку особистост у ходi ïï технологiчноï освгги е найбiльш складним i водночас перспективним напрямком наукових розвщок.
Варто також вщзначити, що проектна дiяльнiсть учнiв нерозривно пов'язана з процесом творчостi. У цьому розумiннi творчють е «ушверсальним» засобом пiдготовки учшв до орiентацiï ïx на будь-яю види професiйноï дiяльностi, оскiльки не залежить вiд творчого змiсту, що закладено в професи чи у сферi обслуговування або певноï галузi сучасного виробництва.
Повертаючись до вищевказаних завдань, необхвдно вiдзначити, що розвиток в учшв творчого та критичного мислення стае дедат актуальшшим для теxнологiчноï освiти, оскiльки трудове навчання залишаеться перевантаженим ремiсничими видами дiяльностi, якi за своею суттю не вщображають сучасний стан розвитку технологш в Украïнi. Поряд з матерiальними теxнологiями з'являються технологи, якi характеризуются нематерiальними засобами працi. Сюди вщносять як 1нтернет-технологи, так i технологи критичного мислення чи iнтерактивноï взаемоди, де основним засобом е не лише комп'ютер, а й мова, а вщповщними умшнями стають умшня надпредметного характеру.
Окремо також необхвдно зупинитись на завданнях про формування системи техшко-теxнологiчниx компетентностей перетворювальноï дiяльностi людини як основи для навчання впродовж життя.
Компетентнiсно-квалiфiкацiйний шдхщ не е принципово новим, особливо для европейськоï освiти, оскiльки за кордоном вщповщш науковi розвiдки тривають не одне десятирiччя. Проте i ниш визначення теxнiчниx чи технолопчних компетенцш залишаеться актуальним. Насамперед це пов'язано з тим, що в украшськш технолопчнш освт склався такий шдхщ, коли умшня визначають як певний рiвень засвоення трудових дш. Бiльш високий рiвень засвоення таких умшь переводить ïx у стан автоматизаци. Такi умiння прийнято називати навичками. Умiння та навички, яю засвоювали учнi на основi певноï суми знань та вiдповiдниx трудових вправ, не завжди застосовуються на практищ, оскiльки такi умiння були прив'язаними до конкретних теxнологiчниx операцш iз слюсарноï чи столярноï справи. Це один з основних недолтв, який на сьогоднiшнiй день залишаеться не виршеним. Можна навести достатню кшьюсть прикладiв, коли певнi техшчш операц^ чи трудовi процеси (свердлшня, розмiчання) практично вiдсутнi в умовах сучасного виробництва. Це ж можна сказати i про iншi шкшьш предмети — природознавство, фiзику, xiмiю, математику. Знання з цих предмеив iснують окремо одне вiд одного i не об'еднуються у досвщ в свiдомостi учня, оскiльки не використовуються ним на практищ. Засвоеш знання учш вiдтворюють для вчителя,
щоб отримати оцiнку, а в кращому випадку — навчаються розв'язувати типовi задачi. Щоб подолати проблему ушфшаци змiсту теxнологiчноï освiти, особливо у тш частинi, де вiдбуваеться формування вмшь i навичок, необxiдно, ^м впровадження проектноï технологи у змют та методику трудового навчання, запровадити компетентнiсний пiдxiд. Тут вiдразу треба вщзначити: реалiзацiя компетентнiсного пiдxоду неможлива без застосування навчальних теxнологiй.
Введення компетенцш в теоретичну та практичну складову теxнологiчноï освiти дасть змогу усунути суперечност мiж засвоенням застарших теxнiчниx знань i трудових умшь та ïx використанням на практищ для вирiшення конкретних проблем в умовах сучасного iнформацiйно-теxнологiчного суспiльства.
Отже, пiдсумовуючи розгляд питання про перспективи теxнологiчноï освiти учнiв середньоï та старшоï ланки загальноосвiтньоï школи в Украш, вiдзначимо, що найбiльш доцшьним буде такий пiдxiд, коли в основi цiеï освiти буде покладено не конкретний змют ремюничих практик, а система бшьш сучасних ушфшованих теxнологiй, якi би не залежали вiд розвитку виробництва, а отже й вщповщних теxнологiчниx операцiй чи процешв, i водночас вiдображали основш перспективнi напрямки перетворювальнiй дiяльностi людини.
З огляду на це подальшi науковi розвiдки у галузi методик навчання можуть бути спрямоваш на докладний аналiз, вiдбiр та експериментальне обгрунтування змiсту, який буде адекватним до особистiсно-орiентованого, компетентнiсного та шформацшного пiдxодiв в теxнологiчнiй освiтi украïнськоï молодi.
Л1ТЕРАТУРА
1. Енциклопед1я освгги / Вщповвд. ред. В. Г. Кремень. — К.: Юршком 1нтер, 2008. — 1040 с.
2. Забарна А. П. Виховання компетентно1 особистосп для життя в шформацшному суспшьста // Модел1 розвитку сучасно1 укра1нсько1 школи: Матер1али Всеукра1нсько1 науково-практично1 конференцй. — К., 2007. — 240 с.
3. Матяш Н. В. Психология проектной деятельности школьников в условиях технологического образования / Под ред. В. В. Рубцова. — Мозырь, 2000. — 286 с.
