CC BY
62
ТРУДОВА ПОДГОТОВКА В ЗАГАЛЬНООСВПНШ ШКОЛ1
Григорш ТЕРЕЩУК, Володимир ЮРЖЕНКО
ОСОБИСТ1СНО-ОР1еНТОВАНЕ НАВЧАННЯ В ОСВ1ТН1Й ГАЛУЗ1
«ТЕХНОЛОГ1Я»
Стаття присвячена проблемI обтрунтування засад особистгсно-оргентованого навчання учтв .загальноосвттх навчальних закладгв у процесI вивчення змгстових лШй освтньо! галузг «Технологгя» через застосування проектно-технолог1чного тдходу та 1ндив1дуал1зац1ю навчально-п1знавально'1 дгяльностг.
Традицшна система трудово! тдготовки, яка юнувала в попередш роки у загальноосв^шх навчальних закладах, не забезпечувала комплексного розвитку особистосп. Це було зумовлено юнуючими тодi принципами формування навчальних плашв i програм, що визначали змют дiяльностi як учителя, так i учня.
Процес переосмислення методологiчних i дидактичних засад трудово! пiдготовки в загальноосв^нш школi дав змогу науковцям прийти до висновку про необхвдшсть формування системи варiативного змiсту навчального предмета «Трудове навчання». Це дозволило спрямувати процес самостшно! дiяльностi учшв у русло особистiсно-орieнтованого навчання, створило можливосп ширшого вибору рiзних способiв перетворення оточуючих предметiв у межах змютового поля технознавчо! культури.
Мета статт — обгрунтування засад особистiсно-орieнтованого навчання учнiв загальноосвiтнiх навчальних закладiв у процесi вивчення змiстових лшш осв^ньо! галузi «Технолопя» через застосування проектно-технолопчного пiдходу та iндивiдуалiзацiю навчально-тзнавально! дiяльностi.
За допомогою проектно-технологiчного тдходу, на якому грунтусться змiстове наповнення загальноосвiтнього предмета «Трудове навчання», створеш умови для розробки гнучко! блочно-модульно! програми, що вибудовуеться тiльки вщповщно до структури проектно! дiяльностi. Вибiр об'екта проектування у процесi навчально! дiяльностi залишаеться за учнем.
У навчальнш програмi автори намагалися досягти автономносп кожного блоку, що передбачае i дозволяе вчителевi у широких межах вардавати, замiнювати, модернiзувати практично будь-який блок, а також приеднувати новi блоки й модулi до варiативно! частини програми. На жаль, у змют програми для 5-9 клашв не всi пропозици розробниюв проекту освггньо! галузi «Технолопя» i бачення навчального предмета «Трудове навчання» були враховаш.
Однак новi тдходи зрушили iнертний освiтнiй механiзм у нашш державi з мiсця. Ниш учню пропонуеться вибiр об'екта проектування i не нав'язуеться жорстке прив'язування до навчального процесу в клась Це дае змогу учневi динамiчнiше, в iндивiдуальному темпi навчатися i виконувати етапи проекту, орiентуючись на власш можливостi i здобутки. Акценти змютились на самостiйне i кооперативне учшня. Важливо, щоб навчальний матерiал допомагав самоосвiтi (вмiщував вказiвки, рекомендаций коментарi, табличнi вiдомостi, дiаграми), що дозволяе забезпечувати самостшне розумiння i засвоення змiсту навчального предмета. Спроби знайти особисто-орiентованi технологи навчання вщбуваються навiть у професiйнiй освiтi, де складно вщшти вiд жорстко структурованих вимог стандарту, осв^ньо-кватфшацшних характеристик роб^ничих професiй [4].
Проблема особистiсно-орiентованого навчання виникала майже на кожному етат розвитку соцiокультурного цившзацшного процесу, навiть в епоху тотального запровадження грамотностi радянсько1 доби в Укрш'ш. Але нiколи таким актуальним не було питання iндивiдуалiзацil навчання, особистюно! орiентацil, як зараз, коли вщ працiвника вимагаеться високий професiоналiзм, можливiсть гнучкого, адаптованого до швидкозмшних процесiв у виробничiй i соцюкультурнш дiяльностi навчання.
У процесi створення стандарту осв^ньо1 галузi «Технолопя» проблема адаптування навчально! дiяльностi пiд вимоги сучасного етапного розвитку суспiльства i виробництва постала дуже гостро. Процес визначення i розкриття змiстових лшш ще1 освггньо1 галузi окреслив коло питань, що визначили прiоритетним напрямком проблеми iндивiдуалiзацil навчання, особистiсно-орiентованих педагопчних технологiй, якi можуть визначально поеднати масову загальноосв^ню школу й штереси кожно1 конкретно1 особистостi з власним «Я». Таке тлумачення прiоритетностi особистiсно-орiентованого навчання базуеться на Концепци загально1 середньо1 освiти (12-рiчна школа)» [1], де в останньому абзац вступу, який фактично формулюе основнi, приоритетш напрямки дiяльностi 12^чно1 загальноосвггньо1 школи, сказано: «Вектор шкшьно1 освiти, спрямовуючись у площину щнностей особист1сного розвитку (курсив наш — Г. Т., В. Ю.), варiативностi i вщкритост школи, зумовлюе принципову необхiднiсть переосмислення вшх факторiв, вiд яких залежить яюсть навчально-виховного процесу, змiсту, методiв, форм навчання i виховання, системи контролю i оцiнювання, управлiнських ршень, взаемовiдповiдальностi учасникiв навчально-виховного процесу» [1, 15].
Необхщшсть такого пiдходу до осв^нього процесу в системоутворюючiй осв^нш галузi «Технолопя» визначено науковцями, зокрема О. М. Коберником [2], М. С. Корцем [3], В. К. Сидоренком [6], авторами ще1 статп [7; 9] й шшими, котрi вказали на необхiднiсть розробки змютового наповнення ще1 осв^ньо1 галузi й загальноосв^нього предмета «Трудове навчання», враховуючи змiст стандарту сформульованого: «Основою реалiзацil змiстових лiнiй е проектно-технолог1чна та ШформацШна д1яльтсть (курсив наш — Г. Т., В. Ю ), що штегруе вс види сучасно1 дiяльностi людини: вiд появи творчого задуму до реалiзацil готового продукту. Проектно-технолопчний пiдхiд дасть можливiсть реалiзувати варiативнiсть у змiстi трудово1 пiдготовки учшв» [1, 39].
Проектно-технологiчний пiдхiд до реалiзацil змiстових лiнiй освiтнього стандарту «Технолопя» базуеться на особистiсно-орiентованiй, шдивщуальнш дiяльностi кожного учасника навчального процесу i в класно-урочнiй системi навчання, що е основною, базовою для загальноосв^ньо1 школи i принципово шших систем навчально1 дiяльностi, якi використовуються в навчальних закладах рiзних тишв (наприклад Вальдорфська школа).
Таке тлумачення проектно-технолопчно1 дiяльностi грунтуеться на працях науково1 школи О.М. Коберника. Його науковий колектив вщзначае особливу важливють особистiсно-орiентованого, iндивiдуалiзованого змiсту навчально1 дiяльностi учнiв на уроках трудового навчання.
Прюритетним напрямком змiсту проектно-технолопчного пiдходу е його дослiдницька сутшсть. Учня поступово готують до того, що будь-яка дiяльнiсть творення мае шдпорядковуватися досягненню кiлькох конкретно визначених цшей. Найбiльш вагомi з них можна сформулювати так:
- учень повинен навчитися визначати, чи потрiбна продукцiя, яку вш збираеться спроектувати i виготовити суспшьству, чи знайде вона застосування вдома, у школi тощо, чи буде можливють И реалiзувати;
- в учня мае сформуватись оцшювально-яюсне уявлення про те, чи не принесе запропонований ним спосiб дiяльностi шкоду оточуючим, природному середовищу та йому особисто. Це е елементом морального виховання молодого поколшня;
- учень повинен усвщомлювати важливють знань про рiзнi техшчш об'екти i технологи перетворюючо1 дiяльностi, якi з ними пов'язаш, наприклад, знання про яюсш, кiлькiснi й економiчнi показники матерiалiв, якi вiн може використовувати для створення виробу, що проектуеться;
- учень мае розум^и рацiональнiсть того або шшого способу обробки, !х економiчну ефективнiсть.
Отже, в змют проектно-технологiчного пiдходу закладений усвiдомлений i творчий вибiр учнем найбшьш доцiльних, оптимальних cnoco6iB перетворюючо! дiяльностi з велико! кiлькостi, доволi схожих за формою, але pi3H^ за сутнiстю методiв з урахуванням можливих негативних наслiдкiв i позитивних результапв. На це спрямована система i структура змiсту освiтньо! галузi «Технолопя» i загальноосвiтнього предмета «Трудове навчання» для 12^чно! школи. Саме цей змют вкладасться в сучасш iнновацiйнi методики проектно-технологiчного пiдходу.
Майже всi етапи проектно-технологiчно! дiяльностi дають можливiсть врахувати iндивiдуальнi особливостi навчально! дiяльностi i розвитку особистостi учня. Виразно, чiтко проглядаються рiзноманiтнi аспекти спрямованого впливу на розвиток творчого, дослщницького потенцiалу учнiв загальноосвiтнiх навчальних закладiв в психолого-педагогiчних працях.
Проектно-технологiчна дiяльнiсть вiдрiзняeться вiд звичайно! навчально! певними факторами. При робой над проектом бшьшють учнiв повинна вийти з усталено! дидактично! форми навчання, де основною, центральною ф^урою е вчитель, який постiйно вщслщковуе i корегуе дiяльнiсть учня вщ початку до кiнця. У разi вирiшення завдань, пов'язаних з проектом, в учня е небезпека шти хибним шляхом, втрапити в глухий кут невизначеностi тощо.
Проектно-технологiчна дiяльнiсть тд час вивчення предмета «Трудове навчання» ч^ко корелюеться з загальнопсихолопчним розумiнням дiяльностi (Л.С. Виготський, О.М. Леонтьев, О.К. Дусавицький, В.О. Моляко, В.В. Рибалка й ш.).
Важливють дiяльнiсного пiдходу обгрунтовуе В.В. Рибалка, називаючи серед шести головних ознак дiяльностi особистостi iндивiдуальнiсть. Вiн визначае, що «ндивщуальшсть, iндивiдуально-еволюцiйна, вiтальна природа дiяльностi полягае в тому, що життева енергiя, вiтальна сила, власне працездатшсть, динамiчнiсть людини забезпечуеться на рiвнi органiзму, iндивiда, що i виступае фiзiологiчним джерелом само! дiяльностi, !! процесуальностi, яка соцiально модифшуеться. ...Можна припустити, що в щеальному планi дiяльностi особистостi вiдбуваеться зустрiч глибинних, зумовлених геномiчно, й зовшшшх, соцiально, культурно визначених тенденцiй оргашзаци суто людських форм активностi, тобто культуротворчо! дiяльностi» [5, 448].
Пщтвердження думки про необхiднiсть iндивiдуалiзацi!, особистiсно-орiентованих технологiй навчання можна знайти в наукових роботах з iнновацiйно! осв^ньо! дiяльностi, що з'явилися останнiм часом. Так, наприклад, у пращ В.В. Хименця [8], в роздш «Сучасш шновацшш педагопчш технологi!», е параграф, повшстю присвячений особистюно-орiентованим технолопям навчання. У ньому розкриваються принципи i методи навчання, що зорiентованi на особистiсно-орiентоване навчання. До иринцишв цього навчання автор вiднiс:
- принцип едност цiлей вихователiв i вихованцiв у навчально-виховному процесi;
- принцип активност всiх учасникiв педагопчного процесу;
- принцип залежностi процесу навчання вщ спiввiдношення готовностi до самоосвгти i розвитку;
- принцип едност iнтелекту i почуттiв;
- принцип особистюно-розвиваючого спiлкування;
- принцип системного анатзу.
В цьому параграфi В.В. Хименець також визначае чотири компоненти змюту, якi базуються на комплексному пiдходi до визначення цiлей освгти:
- iнформацiйний (знання фактiв, понять, зв'язюв, тенденцiй);
- операцiйний (умшня: загальнi, предметнi, розумовi);
- творчо-пошуковий (досвiд творчо-пошуково! дiяльностi);
- цшнюно-смисловий (досвiд емоцiйно-цiннiсних стосункiв).
Вибiр методiв для особистiсно-орiентованого навчання не е випадковим, спираеться на компоненти змюту i побудований на лопчно-трансформацшнш поди — навчальнш дiяльностi, зорiентованiй на засади осмислення учнями власно! навчально! дiяльностi. Такими методами, на його думку, е:
- метод оргашзаци шзнавально! дiяльностi;
- метод оргашзаци практично! дiяльностi;
- метод оргашзаци творчо-пошуково1 дiяльностi;
- метод оргашзаци цшнюно-смислово1 дiяльностi учшв.
Всi цi принципи, компоненти змюту, методи побудови навчального процесу ч^ко лягають на завдання, змiстовi лши i логiку проектно-технолопчно1 дiяльностi, що вщзначаеться чiтко зорiентованим змiстом i знаннево спроможною парадигмою дiяльностi учня в системi особистiсно-орiентованого та iндивiдуалiзованого способу навчально1 дiяльностi й учшня учнiв.
Орiентацiя на особистiсно-орiенований змют навчання передбачае спецiальнi конструкци навчальних текстiв, дидактичних матерiалiв, форм контролю особистюного розвитку учня.
Процес засвоення особистiсно-орiентованого змiсту навчання з предмета «Трудове навчання», крiм фундаментального шформацшно-довщкового матерiалу, повинен включати проблемно зорiентованi вiдомостi, невизначенi ситуаци. Навчальний матерiал мае враховувати i включати у навчальну дiяльнiсть попереднiй суб'ективний досвщ учня та передбачати можливiсть його позитивного переосмислення.
Засвоення змюту через оновлену методичну систему призводить до замши групового оргашзаци засвоення знань на iндивiдуалiзовану, шдсилюе самовизначення цшепокладання у тих, хто навчаеться за проектно-технолопчною методикою. Навчально-просторове середовище розширюеться, стае вщкритим.
Змiнилось i позищювання педагога. Роль вчителя все бшьше вiдходить вiд принципiв суб'ект-об'ектно1 взаемодп з учнем до суб'ект-суб'ектно1, трансформуючись у роль консультанта, наставника, вчителя у повному розумшш цього поняття. Тому функци учителя трудового навчання спрямовуються по-шшому. Вiн виступае в ролi не набридливого експерта, а того, хто конструктивно розглядае, спшьно з учнем, позитивш i негативш позици того чи iншого варiанта розробки i виготовлення проектного виробу. Якщо враховувати завдання дiяльностi вчителя, за ним залишаеться роль керiвника i коректора дiй учня, тому дiяльнiсний пiдхiд у реалiзацil процедур, як виконуе сам учень, е !х основою.
Особливiстю навчально1 роботи (психолопчно виправданою) при проектно-технолопчному пiдходi е колективний аналiз ще1 або спiльний пошук вирiшення проблемное' ситуаци, розрахунок найбiльш доцiльного, рацюнального варiанта тощо (що, як правило, не практикуеться при традицiйнiй навчальнш дiяльностi). Це дозволяе при колективному обговоренш абсолютно вiльно виголошувати думку. При такому колективному способi використовуеться дуже особисто зорiентований аспект людсько1 дiяльностi — вiдстоювання власно1, iнодi iндивiдуальноl думки. Тобто доводячи шшим сво! переконання i бачення розвитку подш, учень водночас вчиться з повагою ставитись до думки шших, шдхоплювати i розвивати ще1, що були оприлюднеш. Такий iндивiдуалiстично-колективний парадокс е характерною ознакою психолопчного феномена проектно-технолопчно1 методики навчання з загальноосвпнього предмета «Трудове навчання»: одночасна iндивiдуалiзацiя навчання (особистiсно-орiентоване навчання) i тдсвщома адаптацiя до роботи у колективь
Емоцiйно-вольова рiвновага з оточенням i певний набiр стратегiй i тактик, яю дозволяють знаходити вирiшення нових проблеми, що виникають у процес дiяльностi (як у матерiальному простор^ так й iнформацiйному), формуються поступово. Тому залежно вiд конкретного педагопчного бачення вчителя, котрий враховуе iндивiдуальнi особливостi особистостi учня i його уподобання, траекторiя навчально1 дiяльностi, вимоги до не1 можуть бути персошфшованими. Фактично це е творчим треншгом для розумiння власно1 iндивiдуальностi, ушкальносп власного життевого шляху i життя оточуючих, для особистостi учня — усвщомленою зацiкавленiстю до життя i дiяльностi, спрямованiстю на шлях, яким можна рухатись уперед, шукати, щкавитись, знайомитись, вивчати, осягати нове тощо.
Особливим прюритетом суб'ект-суб'ектно1 структури навчально1 дiяльностi в процесi трудового навчання за проектно-технолопчною методикою е те, що вщбуваеться внутршне усвiдомлення свого мюця в навчальному процесi як в учня, так i в учителя. При цьому зростае гуманютична цшнють самовизначення особистостi у процеш вирiшення особистiсно-визначальних завдань. Замша традицшно1 методики, що мала рецептивний характер, новими педагопчними технологiями, яю е iнновацiйними, перемiщення акцентiв на саморегулящю, самоуправлiння, самоконтроль та особисту активнють тих, хто навчаеться, додатково
шдтверджуе необхiднiсть розгляду природи осв^ньо! системи через парадигму синергетично! мiждисциплiнарноl теори.
Л1ТЕРАТУРА
1. Довщник учителя трудового навчання та креслення в запитаннях та ввдповвдях / Упоряд. С. М. Дятленко, Б. М. Терещук, Н. Б. Лосина. — Харшв: Ранок, 2006. — 608 с.
2. Коберник О. М. Компетентнюний шдх1д в технолопнш освт // Проблеми трудово! 1 професшно! тдготовки: Наук.-метод. зб1рник / П1д ред. В. В. Стешенка. — Слов'янськ: СДПУ, 2008. — Вип. 12. — С. 9-16.
3. Корець М. С. Науков1 основи структурування змюту техшчно! тдготовки // Проблеми трудово! 1 професшно! тдготовки: Наук.-метод. зб1рник / Щд ред. В. В. Стешенка. — Слов'янськ: СДПУ, 2008. — Вип. 12. — С. 23-28.
4. Профессиональная педагогика: Учебник для студентов, обучающихся по педагогическим специальностям и направлениям. — М.: Ассоциация «Профессиональное образование», 1997. — 512 с.
5. Рибалка В. В. Теори особистосп у впчизнянш психологи: Навч. поабник. — К.: 1ПППО АПН Укра!ни, 2006. — 530 с.
6. Сидоренко В. К. Проектно-технолопчний шдх1д як основа оновлення змюту трудового навчання школяр1в // Трудова шдготовка в закладах освгги. — 2004. — № 1. — С. 2-4.
7. Терещук Г. В. Трудове навчання 1 виховання сьогодт6 втрати й здобутки // Науков1 записки Тернотльського нацюнального педагогичного ушверситету. Сер1я: Педагогжа. — 2007. — № 8. — С. 3-6.
8. Хименець В. В. 1нновацшна освггая д1яльнють. — Ужгород: 1нформацшно-видавничий центр З1ППО, 2007. — 364 с.
9. Юрженко В. В. Формування у майбутшх вчител1в технологично! освпи знаннево-способового тдходу до викладання змюту освггаьо! галуз1 «Технолопя» // Освпянсью обр1!: реал1! та перспективи: Зб. наук. праць / Н. Т. Тверезовська (голова) та 1н. — К.: 1ПТО, 2007. — № 3 (3). — С. 70-75.
Андрш ТЕРЕЩУК
СУЧАСН1 ТЕНДЕНЦ11 РОЗВИТКУ ТЕХНОЛОГ1ЧНО1 ОСВ1ТИ В УКРА1Н1
В статт1 розглядаються проблеми трудовог пгдготовки укра'тсько1 молодI у зв 'язку з можливими перспективами розвитку технологгчног освгти в Украт. Визначено основт завдання технологгчног освгти та шляхи Iхнього розв 'язання в руслI сучасних педагоггчних ¡нновацт.
Сучасна технолопчна освгга орiентована на розвиток та вдосконалення технолопчних процешв, осучаснення виробничих стосунюв, до яких включаються iнформацiйно-комунiкацiйнi та iншi прогресивнi засоби i технологи виробництва. Таке майбутне для осв^и е невизначеним, оскшьки швидкий розвиток св^ових технологiй випереджае змiст шкшьних програм, якi потребують постiйних змш швидше, нiж учнi завершують шкшьне навчання.
Шкiльна практика та результати наукових дослiджень переконують, що наявшсть лише знань не е ознакою професiйно успiшно! людини. 1снуе необхщшсть у побудовi тако! моделi навчання, за яко! домiнантним буде розвиток учшв, коли випускники загальноосвiтньо! школи зможуть адекватно оцiнювати новi обставини та самостшно формувати стратегiю подолання проблем, знаходити рiшення в нестандартних ситуацiях. Такий дiяльнiсний пiдхiд передбачае набуття учнем мiнiмального досвiду у використанш знань та вмiнь тд час вирiшення практичних завдань наближених до життевих реалiй певно! галузi людсько! дiяльностi. Найбiльший потенцiал для реатзаци тако! освiтньо! моделi серед навчальних предме^в мае трудове навчання.
Разом з тим необхщно переглянути змiст i модель технологiчно! освiти, яка склалась за останш десятирiччя. Це зумовлено тим, що швидкий розвиток технологш змшюе смислове наповнення виробничо! дiяльностi людини. У створеннi продукту акценти змщуються вiд матерiальних об'ектiв до штелектуально! власностi та сфери обслуговування. Вщповщно сучасний роботодавець ставить бшьш високi вимоги до фахiвця будь-яко! галузi виробництва, що формуе яюсно новi завдання перед вiтчизняною осв^ою.
Метою статтi е визначення та обгрунтування завдань, що обумовлюють перспективи технолопчно! освiти в Укра!нi.
