CC BY
41
УДК 69.059.7
СУЧАСН1 НАПРЯМИ ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ ПРИ КОМПЛЕКСН1Й РЕКОНСТРУКЦП ЗАСТАР1ЛОГО ЖИТЛОВОГО ФОНДУ
I. А. Соколов, д. т. н., доц., Р. Я. Лтник, к .т .н., доц., Д. С. Харченко, асп.
Постановка проблеми та и зв'язок з науковими i практичними завданнями. Житлово-комунальне господарство - це складний комплекс галузей, що забезпечують утримання та функщонування житлового фонду населених пунктов, надають послуги населенню та шшим споживачам з водо-, газо-, тепло- та електропостачання. Послуги галузi мають високу енергоeмнiсть, що в умовах енергетично! кризи висувае на перше мюце проблеми енергозбереження. Комплексне виршення ще! проблеми допоможе успiшно подолати економiчну та енергетичну кризу в умовах обмежених енергетичних ресуршв i пiдвищення вартостi енергоносив.
Щороку будiвельний та житлово-комунальний сектори економiки Укра!ни споживають майже третину всiх енергетичних ресуршв держави, тому питання енергозбереження при комплекснш реконструкци житлового фонду Украши е прюритетним на сьогодшшнш день. Укра!на посiдае перше мюце за енергоемнютю ВВП (обсяг споживання енергоресурсiв для задоволення енергетичних виробничих i невиробничих потреб кра!ни на одиницю ВВП). Питома вага енергоресуршв у витратах на утримання та експлуатащю житла сягае 60 - 80 %, а на опалення житлового фонду щорiчно витрачаеться вдвiчi бiльше (з розрахунку на одного мешканця), нiж у кра!нах €С. Що стосуеться споживання теплово! енерги у житловому секторi, то найбшьша питома вага (87 %) припадае на будинки. При цьому втрати теплово! енерги впродовж року складають понад 11 % обсягiв вщпущено! теплово! енергi!. Найбiльшi втрати теплово! енерги у житловому фондi - близько 30% та у зовшшшх мережах - до 25 %. Це при тому, що вартють паливно-енергетичних ресуршв складае 75 % тарифу на теплопостачання, 50 % - водопостачання, 30 % - каналiзацi!, 20 % - утримання будинюв та при будинкових територш [7].
Саме тому дослщження сучасних напрямкiв та методiв енергозбереження в житловому секторi е актуальним.
Аналiз останнiх дослiджень i публжацш. Значний внесок в дослiдження проблеми енергозбереження в будiвельному та житлово-комунальному секторах, зокрема при реалiзацi! проектов реконструкцi! житлового фонду, належить таким вченим, як В. I. Большаков, С. М. Булгаков, М. М. Жербш, В. М. Юрнос, Р. Б. Тян, В. Т. Шаленний та шшим.
Дослщження виконаш зпдно з напрямком Програми реконструкцi! i модернiзацi! житлово! забудови Укра!ни на перюд 1999-2015 рокiв, що затверджена Постановою КМУ № 820 вщ 14.05.99 р., а також Закону Укра!ни «Про комплексну реконструкцiю кварталiв (мiкрорайонiв) застарiлого житлового фонду» i Закону Укра!ни «Про енергозбереження».
Для проведення ефективно! цiлеспрямовано! дiяльностi держави щодо органiзацi! та координацi! дш у сферi енергозбереження розробляються та приймаються державнi цiльовi, регiональнi, мiсцевi та iншi програми. Зокрема, важливе мiсце займае Галузева програма шдвищення енергоефективностi у будiвництвi на 2010-2014 роки, що затверджена Наказом
Мшютерства репонального розвитку та будiвництва Укра!ни вiд 30.06.2009 № 257. Метою дано! Програми е створення умов для:
- оптишзацл паливно-енергетичного балансу бущвельно! галузi;
- зниження питомого енергоспоживання будiвель i споруд житлово-цившьного призначення до рiвня розвинутих держав св^у;
- скорочення рiвня експлуатацшннх втрат паливно-енергетичних ресурсiв та води на об'ектах бущвництва;
- гармошзацп нормативно! бази щодо енергоефективностi бущвельннх об'ектiв до вимог европейських норм та стандарт;
- тощо [4].
Зпдно з Галузевою програмою [4], подальший розвиток i вдосконалення юнуючих нормативних та методичних документiв, спрямованих на енергоефективнiсть, потребуе реалiзащ! комплексного тдходу до мшiмiзащ! енергоспоживання об'екпв, включаючи крiм запровадження сучасних огороджувально-утеплювальних систем i конструкцiй, комплексний облш i автоматичне регулювання споживання вшх видiв енергоресурсiв, забезпечення сучасного рiвня комфорту в примiщеннях, оптимiзацiю використання джерел енергопостачання з розширенням !х за рахунок використання альтернативних та вiдновлювальних джерел енерги (сонця, виру, геотермально!, бiоенергi!, природно! i техногенно! теплоти), оптимiзацiю об'емно-планувальних рiшень будинюв, !х форми та орiентацi! у конкретних ктматичних умовах.
До цього часу вщсутне обгрунтування стратегi! комплексно! реконструкци житлово! забудови, не вирiшена проблема комплексного енергозбереження в житловому секторi (розробка ефективних систем теплозахисту, енергозбер^аючих систем життезабезпечення будiвель, створення прогресивно! нормативно! бази, створення ефективного фшансово-економiчного механiзму енергозбереження тощо).
Метою статт е визначення основних заходiв щодо забезпечення енергоефективностi при реалiзацi! проектiв комплексно! реконструкцi! житлово! забудови.
Виклад матерiалу. Згiдно з Законом Укра!ни «Про енергозбереження», пiд термшом «енергозбереження» розумiють дiяльнiсть (органiзацiйну, наукову, практичну, iнформацiйну), яка спрямована на ращональне використання та економне витрачання первинно! та перетворено! енергi! i природних енергетичних ресурсiв в нащональному господарствi i яка реалiзуеться з використанням технiчних, економiчних та правових методiв [1].
Серед галузей нащонально! економiки Укра!ни значна частина потенщалу енергозбереження припадае на житлово-комунальний сектор. Основш резерви енергозбереження в цьому секторi лежать у сферi тдвищення енергоефективностi iснуючих будiвельних об'ектiв.
На сьогодшшнш день значна частина житлового фонду Укра!ни не вiдповiдае життезабезпечуючим якостям будiвель. Перш за все це стосуеться житлових мiкрорайонiв, забудованих у 50 - 60-т роки ХХ столотя, якi пiдлягають комплекснш реконструкцi!. Значна частина житлових будiвель перших масових серiй знаходиться в аваршному станi, через !х вшна, стiни та горища втрачаеться втричi бiльше тепла, нiж в сучасних будiвлях. 1м також властивi наступш дефекти та конструктивнi недолiки: порушення гiдроiзоляцi! даху,
недостатня довговiчнiсть матерiалiв, що використовуються для герметизаци стикiв мiж стiновими панелями. 1хня багаторiчна експлуатацiя привела до зношення iнженерних комунiкацiй, послаблення балкошв; будинки погано тримають тепло, але при цьому !х несучi конструкци свiй ресурс ще не вичерпали. Вирiшенням цiе! проблеми е комплексна реконструкщя кварталiв (мiкрорайонiв) застарiлого житлового фонду.
Зпдно з Законом Укра!ни «Про комплексну реконструкщю кварталiв (мшрорайошв) застарiлого житлового фонду», реконструкцiя житлового фонду - це перебудова житлового фонду з метою полшшення умов проживания, експлуатаци, змши кiлькостi жилих квартир, загально! та жило! площi тощо, пов'язана iз змiною геометричних розмiрiв, функцiонального призначення, замiною окремих конструкцiй, !х елементiв, основних технiко-економiчних показникiв, або знесення застарiлого житлового фонду в кварталi (мiкрорайонi) та будiвництво нового житлового фонду кварталу (мшрорайону) [2].
Одними з найважливших принципiв, що лежать в основi концепцi! комплексно! реконструкцi! житлово! забудови, е принципи ресурсозбереження та енергоефективность Тому проект комплексно! реконструкци житлово! забудови мае бути енергоефективним. Енергоефективний проект - це проект, спрямований на скорочення енергоспоживання, а саме: реконструкщя мереж i систем постачання, регулювання i облiк споживання води, газу, теплово! та електрично! енергi!, модернiзацiя огороджувальних конструкцiй та технологш виробничих процесiв [1].
За результатами огляду лпературних джерел можна виокремити кшька основних тенденцiй, що стосуються розв'язання проблем енергозбереження та енергозабезпечення за сучасних обставин:
— удосконалення управлшня житловим фондом;
— стимулювання енергозбереження;
— вiдбiр та впровадження на практищ сучасних енергозберiгаючих технологiй та обладнання;
— удосконалення механiзмiв фiнансувания енергозбершаючих заходiв, зокрема заохочення самофiнансувания !х пiдприемствами [8].
Заходи щодо ресурсозбереження можна умовно роздiлити на наступи групи:
— заходи щодо контролю якост та облiку обсяпв споживання енергоресурсiв;
— заходи щодо регулювання використання енергоресурсiв;
— заходи щодо зниження нерацiональних втрат енергоресуршв.
Серед цих заходiв можна виокремити маловитратш, що можуть бути реалiзованi власниками житла за власнi кошти, i такi, що потребують вкладення значних коштiв. Останнi можуть бути проведет за рахунок довгострокових швестицшних проектiв, перiод окупностi яких - досить тривалий вiдрiзок часу. Водночас значш iнвестицi! дозволять отримати бшьшу економiю коштiв впродовж усього перюду експлуатацi! будинку.
Пiдвищения теплово! ефективносп житлового фонду мае багатоплановий характер, включае економiчнi, екологiчнi, соцiальнi аспекти та ощнюеться за наступними критерiями:
— зниження вартостi експлуатацi! житлових будiвель;
— зменшення навантаження на наявш обмеженi джерела теплово! енерги, розвиток яких пов'язаний зi значними кашталовкладеннями;
— пiдвищения теплового комфорту житлових примщень i, як наслщок, полiпшения здоров'я населення;
— полшшення еколопчно! обстановки за рахунок зниження шюдливих викидiв в атмосферу виробниками теплоти, зменшення кiлькостi шлакiв i золи, якi вимагають переробки;
— шдвищення eK0H0Mi4H0Ï i споживчо1 привабливосп квартир в умовах iнтенсивного розвитку ринку нерухомосп.
Роботи з шдвищення ефективносп енергозбереження подiляються на двi групи:
— роботи, пов'язанi з забезпеченням енергоефективностi iнженерних систем;
— роботи, пов'язаш з енергоефективнiстю будiвлi.
Енергетична ефективнiсть досягаеться в результат системного пiдходу до проблеми при поеднанш заходiв, вказаних в цих групах.
Оптимiзацiя i збалансованiсть архтектурного та iнженерного рiшень повиннi забезпечити енергоефектившсть будiвлi з урахуванням мiнiмiзацiï витрат енергiï на створення теплового режиму i на експлуатацшш витрати, на створення комфортних умов з рацюнальним розподiлом потоку теплоти по примщеннях.
Опалювання будiвлi е одшею з головних проблем. Тому з самого початку проектування архiтектурне формоутворення найкращим чином повинне враховувати енергетичну дiю природи, клiмату в даному географiчному районi, забезпечувати форму бущвл^ ïï геометрiю, орiентацiю i типолопю, вибiр огорожi, склiння, органiзацiю системи опалювання i вентиляцп.
У структурi тепловтрат сучасного житлового будинку 1х найбiльша частина доводиться на зовнiшнi стiни i на свiтлопрозорi огорож (вшна, балконнi дверi, вiтражi тощо). Наприклад, житловi будiвлi в середиш минулого сторiччя проектувалися за нормативами пiвстолiтньоï давностi i теплотехнiчнi характеристики 1х огорож не вiдповiдають сучасним вимогам. До цього слiд додати, що теплоiзоляцiйнi матерiали того часу не володши необхiдною довговiчнiстю, давно втратили своï якостi або повшстю зруйнувалися, що погiршуе положення з теплозахистом старих будинкiв.
Теплова ефективнють будiвлi досягаеться не тiльки забезпеченням належного теплозахисту примщень. Дуже важливо встановити ращональний режим теплоспоживання. Це можливо за допомогою сучасних систем теплоподачи, контролю, фшсацл i регулювання теплоспоживання. Реалiзацiя цих заходiв здшснима тiльки за умови повноï замши iснуючоï однотрубноï системи опалювання на двотрубну з пристроем розводок i установкою приладiв, що дозволяють автономно встановлювати режим обiгрiву не тшьки в окремiй квартирi, але i в кожному ïï примщенш.
При шдвищенш енергоефективностi будiвель слiд виходити з того, що технiчний стан, стутнь морального зносу i теплова ефективнють житлового фонду е нерозривними стадiями одного процесу, i тому заходи щодо пiдвищення теплозахисту будiвель, модернiзацiï систем опалювання i гарячого водопостачання повиннi бути невiд'емною частиною модернiзацiï i реконструкцiï житлових будинюв, пiдвищення 1х споживчих якостей.
На основi свiтового та вiтчизняного досвщу можна видiлити наступнi заходи щодо шдвищення ефективносп енергозбереження житлових будинюв при реалiзацiï проектiв комплексноï реконструкци житлово].' забудови:
— утеплення зовшшшх стш, вiкон та дверей, мiжпанельних стикiв, горищ та пiдвалi;
— модершзащя iндивiдуальних теплових пунктiв та регулювання систем опалення;
— модершзащя або повна замша iнженерних мереж у бущвлях [10].
Утеплення зовшшшх огороджуючих конструкцш (особливо торцевих стш бущвель та замiна всiх св^лопрозорих конструкцiй - вiкон та балконних дверей): зовнiшня теплоiзоляцiя тiсно пов'язана з обмеженням теплообмiну та використанням термостатiв. Застосування теплоiзоляцiï i термостаив не можуть розглядатися як два окремих незалежних засоби економiï споживання енерги. Встановлення термостатiв без застосування зовнiшньоï теплоiзоляцiï на
будинку не забезпечуе економи витрат енерги. У той же час теплоiзоляцiя будинку без встановлення термостатiв також не веде до енергозбереження. Це пов'язане з тим, що будинок може перегрпися i мешканщ можуть регулювати температуру, вiдкриваючи кватирки або вшна.
Утеплення перекриттiв цокольного поверху: найбшьш ефективним та рацiональним ршенням цього заходу е переобладнання шдвальних примiщень в пiдсобнi примiщення мешканщв, примiщення для комерцiйноï дiяльностi, для оргашзаци клубiв для пiдлiткiв тощо. Це надае ряд переваг:
— продовження строку експлуатацiï цокольного та першого поверхiв за рахунок осушення нижньоï частини будiвлi;
— отримання додатковоï площi;
— шдвищення iнвестицiйноï привабливостi проекту (за рахунок орендноï плати комерцiйних структур, або мешканщв, защкавлених в пiдсобних примщеннях).
Найбiльш ефективним заходом енергозбереження при комплекснш реконструкцiï житлово1' забудови е модершзащя iнженерного обладнання, яку треба реалiзувати в кожному будинку, в першу чергу, не залежно вщ виконання iнших робiт з реконструкци. Техшчно модернiзацiя iнженерного обладнання передбачае встановлення автоматичних терморегуляторiв на опалюючих радiаторах для пiдтримання задано1' температури в примiщеннi, клапанiв гiдравлiчного балансування для вирiвнювання температури теплоносiïв на стояках, влаштуванш теплопункту з встановленням загального лiчильнику тепла в будинку [12]. При цьому треба враховувати накопичений досвщ, який свщчить про те, що вдвiчi вигiднiше утеплити будинок, шж намагатися в погано захищеному будинку досягти такого ж результату за рахунок збшьшення ефективносп тiльки систем теплопостачання.
В результат впровадження перелiчених заходiв вирiшуються наступи завдання:
— економiя витрат енергоресурсiв на опалення будiвлi складае 20-30 %;
— обладнання приладами облшу споживання енергоресурсiв дозволяе одержати соцiально-економiчний ефект: економiя енерговитрат забезпечуе повернення iнвестицiй впродовж 3-5 рокiв при рентабельносп до 20 % [12].
Однак, стд зазначити, що на сьогодшшнш день iснуе проблема незащкавленосп iнвесторiв у вкладаннi сво1'х кошив в енергозбереження. Не зацiкавленi у впровадженш енергозберiгаючих заходiв i оргашзаци, яю отримують вiд цього додатковi прибутки. Для вирiшення цiеï проблеми потрiбна, перш за все, тдтримка уряду - створення прогресивно1' нормативно-законодавчо1' бази; а також створення економiчного механiзму енергозбереження, який би суто економiчними важелями зробив би впровадження енергозбертаючих заходiв вигiдним як для споживачiв, так i для виробниюв енергоресурсiв.
Iнвестицiï в енергозбереження не здшснюються не тiльки через загальний стан украшсько1' економiки, що е надзвичайно ризиковим ринком, але й через вщсутшсть достатньо обгрунтованих енергозбершаючих проектiв з прийнятним для швестора перiодом окупностi (в умовах Украши - до 6-12 мiсяцiв) та достатшми гарантiями щодо повернення навпь реально заощаджених коштiв [11].
Бiзнес процедури щодо проектування, будiвництва i енергомошторингу енергозберiгаючих будiвель мають бути зрозумш i прозорi для проектувальниюв, будiвельникiв i працiвникiв Енергонагляду. I перш за все, вони мають бути зрозумш замовникам (швесторам): зокрема, якому рiвню (класу) енергозбереження вщповщае проектована будiвля, який рiвень економи енергоресуршв плануеться при експлуатацiï ще1' будiвлi, а також хто нестиме вщповщальшсть у
р^ розбiжностi запроектованих i фактичних витрат енергоресурсiв на опалювання, вентиляцiю i кондищювання будiвлi при експлуатацiï.
Вщсутшсть певних фiнансових важелiв, недостатня шформацшна робота та нерозвинений ринок послуг призводять до того, що власник житла сам повинен приймати ршення щодо утримання i ремонту житла, швестицш у модернiзацiю свого будинку.
Важливим чинником е використання зарубiжного досвiду iнвестування в енергозбереження. До фшансових iнструментiв, якi поширенi у крашах Свропи, слiд вiднести рiзноманiтнi накопичувальнi та кредитнi схеми, зокрема шотечш та громадськi кошти, комерцшний продаж житлового фонду з подальшою його орендою, включення особливих умов для фшансування енергозберiгаючих заходiв в угоди на управлшня або постачання комунальних послуг.
Цi механiзми, якi використовуються у всьому свт, проаналiзованi з точки зору ïx юридичноï вiдповiдностi украïнському законодавству i можуть ефективно використовуватись в Украм [10].
Висновки та перспективи подальших дослiджень. Таким чином, для забезпечення енергоефективностi в житлово-комунальному секторi необхвдно покращити експлуатацiйнi характеристики будiвель, забезпечити проведення ïx тепловоï санацiï та модернiзацiï iнженерного обладнання, що передбачае:
— виявлення основних резервiв енергозбереження в житловому фондц
— проведення активноï просвiтницькоï роботи серед мешканщв багатоквартирного житлового фонду;
— приведення в належний техшчний стан фасадiв житлових будинкiв, покрiвель та пiд'ïздiв будинкiв;
— використання тд час розробки та затвердження проектно-кошторисноï документацiï на реконструкцiю та техшчне переоснащення об'ектiв житлово-комунального господарства енергоефективних технологш, обладнання, сучасних матерiалiв;
— впровадження принципово нових енергозбершаючих пiдxодiв при будiвництвi житла;
— використання сучасних шновацшних пiдxодiв до утитзаци тепла;
— забезпечення пристроями регулювання систем опалення в будинках;
— застосування малопотужних люмшесцентних ламп у внутршньошд Одному освiтленнi житлових будинюв, встановлення датчикiв присутностi, якi вмикають осв^лення;
— налагодження ефективноï системи комерцшного облiку тепла тощо.
При цьому дуже важливим е таю чинники, як тдтримка уряду, а також використання зарубiжного досвщу для створення ефективного економiчного меxанiзму швестування в енергозбереження.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ:
1. Закон Украши «Про енергозбереження» № 74/94-ВР вщ 01.07.1994 р. // www.zakon.rada.gov.ua
2. Закон Украши «Про комплексну реконструкщю кварталiв (мiкрорайонiв) застарiлого житлового фонду» № 525-V вщ 22.12.2006 р. // www.zakon.rada.gov.ua.
3. Закон Украши «Про теплопостачання» № 2633-IV вщ 02.06.2005р. // www.zakon.rada.gov.ua.
4. Наказ Мшютерства регiонального розвитку та будiвництва Украïни «Про затвердження Галузевоï програми енергоефективностi у будiвництвi на 2010-2014 роки» вщ 30.06.2009 N 257 // http://zakon.nau.ua
5. Постанова КМУ № 820 вщ 14.05.99 р. «Про заходи щодо реконструкци будинюв перших масових серш» // http://zakon.nau.ua
6. Булгаков С. Н. Окупаемая реконструкция пятиэтажной жилой застройки / С. Н. Булгаков, И. В. Рыбалко // Прораб. - 2006. - № 5. - С. 12 - 14.
7. Долшський А. А. Енергозбереження та еколопчш проблеми енергетики / А. А.Долшський // Вюник НАН Укра!ни. - 2006. - № 2. - С. 234.
8. Енергозбереження у житловому фондк проблеми, практика, перспективи: Довщник. - К. : НД1проектреконструкщя, Deutsche Energie-Agentur GmbH(dena), Instituts Wohnen und Unweit GmbH (IWU), 2006. - 144 с.
9. Жовтянський В. Енергозбереження: бшьш тж клондайк для економши Украши , або цша перервано! культурно! традицп / В. Жовтянський // Дзеркало тижня. - 2006. - № 22 (601). -www.dt.ua.
10. Мельничук I. В. Про напрями енергозбереження у житловому фонд / 1.В. Мельничук // Екожмчний простр. - 2008. - № 12/2. - С. 164 - 170.
11. Серпенко I. Енергозбереження: ще невзрачен можливосп / I. Серпенко // Дзеркало тижня. - 2001. - № 50 (374). - www.dt.ua.
12. Франивский А. Из «хрущевки» - классное жилье // Строительство и реконструкция. -2003. - № 3. - С. 38 - 39.
УДК 69.059.7
Сучасш напрями енергозбереження при комплекснш реконструкци застаршого житлового фонду / I. А. Соколов, Р. Я. Лшник, Д. С. Харченко // Вкник ПридншровськоТ державнот академи будiвництва та арх^ектури. - Днiпропетровськ: ПДАБА, 2009. -№ 6-7. - С. 63-68. Бiблiогр.: (12 назв.).
В статп розглядаються основнi заходи щодо шдвищення ефективносп енергозбереження житлових будинюв при реалiзацi! проектiв комплексно! реконструкци житлово! забудови.
