по применению новых эффективных систем оплаты труда; разработки новых и унификации действующих тарифно-квалификационных характеристик, лежащих в основе оценки сложности и условий труда; поиска направлений перехода от квалификационных характеристик к профессиональным стандартам; совершенствования системы нормирования труда и др.
Заключение. Таким образом, опыт Республики Беларусь показал, что чрезмерное государственное вмешательство в организацию оплаты труда, неадекватное рыночным условиям хозяйствования не только не способствует формированию эффективной системы оплаты труда в каждом конкретном предприятии, но и приводит к серьезным диспропорциям в развитии экономики страны. Закономерным выходом из такой ситуации является предоставление нанимателям максимальной свободы в определении всех элементов механизма оплаты труда, а также создание условий для их эффективного использования. В переходный период для тех организаций, которые приняли решение отказаться от использования единой тарифной системы и построить систему, адаптированную под интересы собственника, наиболее оптимальным вариантом является использование гибких систем оплаты труда, которые, несмотря на отдельные недостатки, позволяют максимально реализовать способности к труду для работающих, что в результате, приведет к росту результативности производства, и, в конечном итоге обеспечит повышение благосостояния как самих субъектов хозяйствования и их работников, так и белорусского государства в целом.
Литература
1. Труд и занятость в Республике Беларусь: статистический сборник. Мн.: НСК. - 2011. - 348 с.
2. Статистический ежегодник Республики Беларусь, 2012 год. Мн. НСК. - 2012. - 716 с.
3. Результаты опроса о деловом климате в Беларуси // Представительство немецкой экономики в Беларуси [Электронный ресурс]. - 2012. - Режим доступа: http://belarus.ahk.de/ru/opros-2012/rezultaty-oprosa-o-delovom-klimate-v-rb. - Дата доступа: 20.09.2012.
4. Романова Е.С. Системы оплаты труда: сравнительный анализ и направления трансформации в организациях связи//Е.С. Романова//Весник сувязи. - 2011. - №2 (106). - С. 32-37.
5. Пфайфер Д. Шесть мифов относительно заработной платы / Джеффри Пфайфер // Центр дистанционного образования «Элитариум» [Электронный ресурс]. - 2007. - Режим доступа: http://www.elitarium.ru/2007/09/13.htm. - Дата доступа: 18.09.2012.
6. Об утверждении Методических рекомендаций по применению гибких систем оплаты труда в коммерческих организациях: постановление Министерства труда и социальной защиты Респ. Беларусь, 21 октября 2011 г. - № 104 // Бухгалтерский учет в Республике Беларусь . [Электронный ресурс]. - 2012. - Режим доступа: http://buhgalteriya.ucoz.net/publ/o_trude/8. - Дата доступа: 12.09.2012.
7. Богачева О. Внедрение гибких систем оплаты труда в Беларуси ведется медленно // Богачева О. / Белорусские новости [Электронный ресурс]. - 2012. - Режим доступа: http://www.belta.by/ru/all_news/society _ 594775.html. - Дата доступа: 05.10.2012.
УДК 332.83:643/645(477)
Волков В.П.,
д.т.н., проф., завщувач кафедри менеджменту оргаызацш та лопстики, проректор з науково-педагопчноТ роботи 3anopi3bKoro национального уыверситету
ПРОБЛЕМИ ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ В ЖИТЛОВОМУ ФОНД1
У cmammi проведене досл1дження проблеми енергоефективност1 у житлово-комунальному господарствi Украни. В роботi наведенi результати аналiзу европейського досв'ду енергозаощадження. Визначенi першочерговi заходи щодо заощадження енергоресурсв у вiтчизняному житлово-комунальному господарствi.
Ключовi слова: житлово-комунальне господарство, житловий фонд, енергоефективнiсть, енергозаощадження.
В статье проведено исследование проблемы энергоэффективности в жилищно-коммунальном хозяйстве Украины. В работе приведены результаты анализа европейского опыта энергозбережения. Определены первоочередные мероприятия по сбережению энергоресурсов в отечественном жилищно-коммунальном хозяйстве.
Ключевые слова: жилищно-коммунальное хозяйство, жилищный фонд, энергоэффективность, энерго-збережение.
In this article the problem of the energy efficiency in the housing and communal services were determined. The analyze of the European experience were described. The immediate measure by the energy savings in the national housing and communal services were determined.
© Волков В.П., 2013
E^^MiM!-^ вюник университету | Випуск № 20/1 83
Key words: housing and communal services, housing, energy efficiency, energy savings.
Постановка проблеми у загальному виглядi та ïï зв'язок i3 важливими науковими та практичними за-вданнями. Об'ективний процес соцiально-економiчних реформ, що здiйснюeться в краУы, охоплюе Bci сфери еко-номки, соцiальноï iнфраструктури й спрямований на пщвищення ефективного Ухнього функцюнування та сталого розвитку. Актуальнiсть, об'ективна необхiднiсть реформування житлово-комунальноУ сфери обумовлена тим, що сучасний ïï стан характеризуеться дотацiйнiстю у економiчному й ресурсному забезпеченн та високому рiвнi ене-ргоспоживання. Серед проблем житлово-комунального господарства (ЖКГ) краУни, що потребують негайного ви-рiшення, е збереження та утримання житлового фонду та енергозаощадження.
Аналiз основних дослiджень чи публiкацiй, в яких започатковано розв'язання дано! проблеми i на ям спираеться автор. Сучасними аспектами виршення проблеми енергоефективностi та енергозаощаджень за-ймаються Андрiйчук I., Головко С., Гаманюк Л., Демченко М., Дорофiенко В., Задорський В., £рохша О., Кирик С., Ковалюк М., Козорiз Г., Костiн Ю., Копець А., Кулик М., Мамалига В., Миколаенко В., Морфiянець Б., Пархоменко В., Рапцун М., Рубан М., Романов А., Стрелков М., Стремухова О., Федосеенко Д., Чопик А., Яцьш В. та ш. Пи-тання впровадження енергоощадних заходiв пiд час реконструкцп житловоУ забудови розглядаються у роботах Возняк О., Довбуш О., Юркевич Ю., Желих В. [1, 2]. Результати власних дослщжень проблеми наведен в [3, 4].
Формування цшей статтi. В УкраУн експлуатуеться понад 10,4 млрд. м2 житла [5], основна частина якого по-будована у 50-70 роки ХХ сторiччя. Техычний стан бiльшостi житлових будинш - незадовiльний, морально i фн зично зношеними е 30 - 50% житлового фонду. В структ^ енергоспоживання краУни 40% енергоресурЫв викорис-товуе ЖКГ (опалення, вентиля^я, забезпечення гарячою водою, електрострум), транспорт - 30%, на iндустрiальнi потреби споживаеться - 27%, ^i галузi - 3%. У зв'язку з цим особливо!' уваги заслуговують проблеми енергое-фективностi та енергозаощадження в ЖКГ. Метою роботи е дослщження проблем енергоефективност у ЖКГ УкраУни, аналiз европейського досвiду Ух розв'язання та з'ясування можливостей його використання з метою пщ-вищення рiвня заощадження енергоресурсiв у вiтчизняному ЖКГ.
Виклад основного матерiалу дослiдження з повним обфунтуванням отриманих наукових результатiв. В умовах глобалiзацiУ свiтових соцiально-економiчних процесiв першочерговим завданням будь-якоУ держави е забезпечення енергетичноУ безпеки. Енергетична безпека держави виходить на перший план з одного боку у зв'язку з вичерпнютю енергоресурав. З шшого боку, для УкраУни, як i бтьшост краУн £вропи, проблема енергетичноУ безпеки е тим бтьш актуальною, бо i УкраУна i краУни £С належать до краУн з низькою забезпеченiстю енер-горесурсами, що створюе загрозу нацюнальнш безпецi зазначених держав. Про необхщнють забезпечення енергетичноУ безпеки УкраУнськоУ держави наголошуеться у президентськiй Програмi економiчних реформ на 2010 -2014 p.p. "Заможне суспiльство, конкурентоспроможна економка, ефективна держава" та Енергетичнш стратегiУ УкраУни на перiод до 2030 року [6, 7]. За таких умов потребують виршення проблеми пщвищення ефективност використання енергоресурсiв, енергозаощадження, зменшення негативного впливу енергетики на довктля i т.iн. Актуальними ц проблеми е для житлово-комунального господарства краУни.
ЖКГ належить до числа найбтьш енергомютких секторiв нацiонального господарства, що вносить вагомий внесок у ктькють викидiв СО2. Витрати котельно-тчного палива у краïнi становить 65-70% вщ загальноУ кiлькостi витраченого на виробничо-експлуатацмы потреби. Так, наприклад у 2005 роц було витрачено 100,6 млн.т. умов-ного палива. Вщ його спалювання викиди СО2 становили 324,9 млн.т. [8] Середньорiчна потреба втизняного ЖКГ у паливi, що витрачаеться на теплове забезпечення житлових i громадських бу^вель, становить близько 2200 млн. ГДж. Економiчно доцтьно i технiчно можливо знизити цю величину на 800 млн. ГДж [9]. Одночасно зни-зиться i обсяг викидiв СО2 у атмосферу. Пщприемства ЖКГ щорiчно споживають 8 млрд. кВт електроенергп та 10 млрд. м3 природного газу. На опалення жилого фонду щорiчно витрачаеться понад 70 млн.т. у.п., що майже в 3 рази бтьше, ыж у краУнах £С.
В УкраУн у 1993 роцi введено новi норми теплового захисту житлових будинш (змши у СНиП II-3-79). Наступ-ними змiнами було введення норм нового поколшня ДБН В.2.6-31:2006 "КонструкцiУ будинкiв i споруд. Теплова iзоляцiя бу^вель", що вступили в д^ з 01.04.2007 року [10]. Зазначен норми вiдповiдають вимогам бвропарла-менту з енергоефективностi будинкiв. Так, за новими стандартами, в теплоiзольованому домi втрати тепла через вкна на 13%, через стiни - на 24% нижч^ нiж у будинках, споруджених до 1994 року. Але пщстави для оптимiзму -вщсутнк
По-перше, бiльша частина вп"чизняного житлового фонду побудована до 1994 року. Аналiз iснуючих проектiв за якими побудовано багатоповерховi житловi будинки в УкраУн показав, втрати тепла через зовншы стiни скла-дають приблизно 30%, пщвальы та горищн перекриття - 10%, вiконнi та дверн прорiзи - до 30%.
По-друге - не дивлячись на впровадження змЫ нормативних вимог до теплоiзоляцiï огороджувальних конс-трукцiй будинш, вiтчизнянi норми залишаються одними з найнижчих серед краУн £вропи.
У табл. 1 проведений порiвняльний аналiз вiтчизняних норм та норм краУн £С щодо опору теплопередачi огороджувальних конструкцп.
Таблиця 1. Порiвняльний аналiз вiтчизняних норм та норм краш €С щодо опору теплопередачi огороджу-вальних конструкцп
Краша Опiр теплопередачу м2 оС/Вт Питомi тепловитрати кВтгод/м2
Стiни Покриття Перекриття Вшна
УкраТна 22,8 3,3 3,3 0,6 90-180
Росiя 2,9 3,7 4,2 0,4 95-195
Нiмеччина 18-5,0 5,8 3,5 0,7 30-70
Литва 3,33 5,55 4,0 0,52 -
Данiя 3,3 5,0 3,4 0,4 55
Фiнляндiя 3,5 4,5 4,5 0,47 -
Польща 3,0 3,0 3,0 0,5 70-100
Словаччина 3,1 5,0 5,0 0,59 30-100
Канада 3,2-4,1 6,6 6,6 0,6 30-70
Показники рiчних енерговитрат у житловому фондi наступнк
- у Захiднiй eвропi - 150-260 кВтгод/м2;
- Скандинави - 120-150 кВтгод/м2 та 60-80 кВтгод/м2 - для енергоефективних будинкiв;
- та Схщнш eвропi, у т.ч. УкраТн - 250-400 кВтгод/м2.
Таким чином, житловий фонд УкраТни потребуе форсованого скорочення нерацiонального використання енер-горесурсiв.
Вiдомо, що показник енергоемност ВВП УкраТни - 0,89 кг у.п/$США, який у 2,6 рази вище середньосвпювого рiвня, свiдчить про те, що досягнення прогнозного для 2030 р. рiвня (0,36 кг у.п/$ США) може бути забезпечено лише за рахунок впровадження принципово нових системних технологш, систем обл^ витрат енергоресурав тощо. Але на сьогодн матерiально-технiчна база ЖКГ з ТТ темпами деградацп не може мати навпъ приблизних показникiв подiбноТ енергоемностi.
Енергетична стратегiя Евросоюзу передбачае до 2020 року скоротити на 20% обсяг споживання основних енергоноспв за рахунок використання альтернативних джерел. Директива Европейського парламенту (ЕС № 2002/91/ЕС) зобов'язуе архiтекторiв зменшити енерговитрати в будiвництвi технiчними заходами i прогнозуе досягнення економп на рiвнi 50% пiд час модерызацп будинкiв наявноТ забудови [11]. В УкраТн ще у 1994 роцi розроб-лено програму енергозаощадження [12, 13], але дiевих механiзмiв для 17 запровадження у таш важливм сферi, як ЖКГ, не розроблено. Доцтьним у зв'язку з цим е аналiз досвiду розвинених европейських краТн в галузi енергое-фективност та енергозаощадження.
Економiя енергоресурсiв та покращення ситуацп в екологiчному аспект становлять загальнодержавну та сус-птьну проблему. Тому у Европ на державному i мiсцевому рiвнях застосовуеться, як стимул для залучення при-ватних iнвестицiй в енергозаощадження, фшансова пiдтримка з боку держави.
Наприклад, у Польщi у 1998 роц ще до вступу до ЕС (у 2004 роцi), був прийнятий Закон про термомодерыза-цiю. В ньому зазначалось, що термомодерыза^я - покращення юнуючих технiчних параметрiв будiвель з метою зменшення теплових потреб з подальшим зниженням вартостi обiгрiву даноТ будiвлi та забезпечення визначеного мiкрокпiмату в примiщеннi. Закон передбачав термомодерыза^ю житлових будинкiв, будiвель со^ального та громадського призначення, мiсцевих опалювальних систем. Реалiзацiя положень Закону призвела до зниження енергоспоживання та перерозподту його структури. Так, якщо у 1994 роц ЖКГ споживало 38%, транспорт - 14%, промисловють - 34%, iншi галузi - 14%, то у 2002 роц - 27%, 20%, 24% i 29% вщповщно [14]. Як бачимо, обсяг споживання енергоресурав ЖКГ знизився на 11%.
У Дани у 2006 роц було введено в д^ будiвельнi норми, що дозволяють зменшити потреби у енергоноаях на 25-30% меншi порiвняно з попереднiми [15]. ^м того, у краТнi дiе ефективна система нагляду за дотриманням виконання цих будiвельних норм.
На сьогодн в свiтi чотири краТни мають розвинену систему стандартiв з енерговикористання - це Даыя, Шве-цiя, lрландiя та США.
Державна фшансова пщтримка житлово-комунальноТ сфери у Нмеччиы фунтуеться на таких основних принципах, як стаб^за^я економки та створення нових робочих мюць. На практицi найбiльш прийнятними для використання е там фiнансовi мехаызми: кредити з пiльговими вщсотковими ставками та гранти. Кредити можуть на-даватися i надаються з рiзних джерел, а саме: Европейською спткою, Федеральним урядом Нiмеччини, федера-льними землями, а також окремими мунщипальними угрупованнями i, iнколи, навпъ мюцевими постачальниками енергоресурсiв.
Важливим станом впровадження програм перебудови ЖКГ для Схщних Земель Нмеччини е впровадження мехаызму кредитування з низькими вщсотковими ставками та грантiв. Цi програми спрямован не тiльки на заходи з енергозаощадження, а й на модерызацю житлового фонду взагалк Бтьшють цих програм вже виконанi, iншi
nepeHeceHi на ^i територп, наприклад, в Росiю.
Программ, що д^ть сьогоднi в НЩщ в Нiмеччинi впроваджуються при залучены дешевих кредитiв на модер-ызацю та заходи з енергозаощадження наявного житлового фонду. Умови надання таких креди^в однаковi для "колишых" та "нових" федеральних земель.
Згiдно з концеп^ею "Науковi принципи реформування i розвитку житлово-комунального господарства" важли-вим фактором е зменшення викидiв СО2 через запровадження комплексних заходiв з енергозаощадження та зме-ншення забруднення атмосфери, тобто зменшення викидiв СО2, як мiнiмум до 40 кг на 1 м площi за рк. За умови, якщо енергоспоживання знижено до певноУ межi, то за рахунок гранту може бути сплачено до 20% суми боргових зобов'язань за кредитом.
Паралельно запроваджуються заходи з модерызаци та ремонту житлових будинюв (без особливих вимог що-до енергозаощадження, крiм встановлених законодавством).
Досвщ запровадження в Нмеччиы заходiв енергозаощадження пiдтверджуе, що на шляху подолання адмшю-тративно-господарсько-фiнансових перешкод важливе значення мае поеднання таких компонент, як iнформацiя, законодавчi вимоги, податки та фшансова пiдтримка.
Державна ыдтримка безпосередньо енергозаощадження полягае у:
- прийнятт вщповщноУ законодавчоУ бази заходiв (стандарти) для запровадження;
- наданы фiнансовоï допомоги для запровадження заходiв з енергозаощадження за дотримання певних умов;
- шформуваны швест^в та споживачiв про заходи та результати Ух виконання;
- встановлены ч^коУ процедури оподаткування в цш галузi.
Державна фiнансова пiдтримка може бути надана ттьки в межах наявних бюджетних ресурсiв, вона повинна дiяти лише тимчасово та мати цтьове використання.
Щоб уникнути неефективного використання бюджетних ресурсiв, у Нмеччиы фiнансова допомога вважаеться доцiльною лише в таких швестицшних енергозаощаджуючих проектах, що сприяють захисту навколишнього сере-довища i не приносять прибутку впродовж 10 рош.
Досвiд "нових" федеральних земель з впровадження енергозаощаджуючих заходiв у житлових будинках свщ-чить, що модерыза^я житлового фонду повинна бути складовою частиною загальноУ стратеги модернiзацiУ еко-номiки. У зв'язку з мiграцiею населення iз СхщноУ Нiмеччини iснувала загроза, що нав^ь вiдремонтованi будинки не матимуть попиту на ринку житла. У такому випадку фiнансова пiдтримка може бути неефективною, оскiльки держава бере участь у фшансуваны ремонтiв незаселеного житла. Щоб уникнути таких випадюв, необхщно нада-вати фiнансову пщтримку житловим компанiям лише у раз^ якщо в них е довгострокова концеп^я модернiзацiУ, наприклад, якщо був проведений попереднш аналiз портфеля акт^в або застосований рейтинговий метод.
Гранти дшсно е ефективним i стимулюючим механiзмом фiнансовоУ пiдтримки. Як правило, бюджеты ресурси незначы, i впровадження цього мехаызму не може бути забезпечене полiтичними методами. Це також стосуеться податкових птьг. Якщо бюджеты ресурси обмежеы, як у сучаснш Нiмеччинi, то бiльш доцiльно впроваджувати програми бюджетноУ пiдтримки на основi повернення, а саме - кредити з низькою вщсотковою ставкою, тому що вони зайво не обтяжують бюджет.
Система фшансовоУ пiдтримки повинна бути простою i чп"кою, тобто схема надання креди^в i гранив повинна забезпечувати прозорiсть Ух розподту. В Нiмеччинi iнвестори вiдчувають певний шформацшний голод, тому що шформацп замало i вона часто бувае недостовiрною. Недостатньо повну iнформацiю надають банки, шженеры служби, що беруть участь в ремонту та планувальы структури. Ця проблема може бути виршена за допомогою професiйних консультант, але Ух бракуе навiть зараз.
Ниы дешевi кредити, що надаються в рамках програми, е найважлившою формою фшансовоУ пiдтримки у сферi ресурсозбереження та енергозаощадження в житловому фондi Нiмеччини. Цi програми побудоваы за оды-ею моделлю, i процедура розгляду заявок, що подаються в банки або ощады каси, досить проста. Проблема полягае в тому, що банки надають низьковiдсотковi кредити ттьки за запитом i не поширюють шформацп про них, осктьки вартють консалтингових послуг банш висока i не покривае норму прибутковост при таких кредитах.
Як правило судовi позови вщносно державно!' фшансовоУ пщтримки не е винятком, окрiм податкових пiльг. Ось чому деяю iнвестори надають перевагу податковим птьгам, оскiльки Ух легко спланувати. Наприклад, якщо в будинках були впроваджеы заходи з енергозаощадження, то можливо отримати пiльги з податку на прибуток. Це, так би мовити, можливий приклад, а конкреты умови розробки покладенi на Федеральний Уряд.
Пщсумовуючи вищезазначене, сформуемо основы вимоги до будь-якоУ програми пщтримки, а саме:
- проста схема та зрозум^ правила надання пщтримки;
- прозорiсть розподiлу допомоги та втьний доступ до необхщноУ iнформацiУ;
- висока квалiфiкацiя фахiвцiв в банках, що займаються фшансуванням програм.
Одним з концептуальних завдань вп"чизняного паливно-енергетичного комплексу е переход житлово-комунального комплексу з газу на електрозабезпечення з одночасною модерыза^ею невиправдано енергоемного виробництва, що потребуе не лише техычних рiшень, але i нормативно-правового урегулювання i супроводу.
Уже зараз для системи житлово-комунального господарства розробляються i впроваджуються программ переходу з газу на електроспоживання, спрямован на зменшення економiчноï залежностi УкраТни вщ iмпорту енер-гоносив, а також пакети нормативно-методичних докуменлв для забезпечення проектування, впровадження й експлуатаци принципово нових технологiй i систем.
Виходячи iз технiчних характеристик сучасного теплотехычного обладнання та будiвельних матерiалiв, при-йнято низку нових нормативно-правових акпв, якi регламентують рiзнi аспекти енергозбереження у виробничш та житловiй сферах. Це, зокрема, Закон УкраТни "Про енергозбереження", новi державы стандарти УкраТни та будн вельн норми [10, 12, 13].
Разом з тим загальний огляд техычних заходiв з ресурсозбереження, що застосовуються в закордоннш прак-тицi, та свiтовий досвщ свiдчать про можливiсть економп' паливно-енергетичних ресурав за рахунок впровадження енергозаощаджуючих технологiй, матерiалiв та оргаызацшних заходiв.
На житловий фонд припадае значна частка загального обсягу споживання енерги, зниження якоТ дозволить зеко-номити енергоресурси та зменшити викиди окису вуглецю в атмосферу. Тому саме теплотехычна санацiя будинмв е ефективним способом досягнення сталого стану будинюв та охорони клiмату i навколишнього середовища.
Споживання понаднормованоТ енерги будинком означае значн втрати кош^в, якi замiсть того, щоб бути вико-ристаними для створення додатковоТ вартостi, витрачаються на чисте споживання i ттьки обтяжують пщприемст-ва ЖКГ та громади.
У разi поступового пiдвищення цiн на енергоносп в майбутньому, споживачi послуг ЖКГ неминуче будуть поставлен перед ризиком додаткових витрат i дефщитом постачання.
Будинки з теплоiзоляцiею мають вищий температурний комфорт i меншi ризики з огляду як на зростання цш на енергоносп', так i щодо обмеження якост життя взагалк
З огляду на приведем вище переваги, оцiночна вартiсть житлового будинку (i вiдповiдно квартир), де проведем енергозаощаджуючi заходи, значно вища, особливо у довгостроковш перспективу нiж аналогiчна вартiсть будинку без покращення конструктивних елементiв i до того ж погано герметизованого.
У процес вибору та впровадження ефективних енергозаощаджуючих заходiв у житловому фондi роблять принципову рiзницю мiж:
- заходами, що стосуються опалювального устаткування та технiчних постачальних i розподтьних мереж. Вони покращують коефiцiент корисноТ дм (наприклад, спiввiдношення параметри з опалення/параметри iз споживання) опалювального устаткування або пщготовки гарячоТ води;
- заходами, що впливають на споживання тепловоТ енерги. Ц заходи стосуються огороджуючих конструкцiй будинку та вентиляцп.
Значнi втрати тепла в будинках без теплоiзоляцiï або в погано iзольованих будинках виникають, в основному, через високу теплопровщнють огороджуючих конструкцш (так званi трансмiсiйнi витрати). З iншого боку, юнуе низка будiвельно-технiчних заходiв, ям дають змогу значно скоротити ц втрати. Такi заходи порiвняно недорог в ре-алiзацiï i, в основному, економiчно рентабельнi. Стандарт теплопровщност будинку, який визначае погребу в теп-ловiй енергп, мае бтьше значення, нiж втрати тепла через систему опалення, котра повинна забезпечувати потреби у теплк Тому доцтьно, щоб система опалення розраховувалась зпдно з обсягами тепла, необхщного для опалення конкретного будинку. Якщо теплоiзоляцiя будинку буде проведена пюля модернiзацiï системи опалення, це може призвести до надлишкового споживання тепла у буднику, наслiдком якого може бути не лише пщвищен-ня комфортной будинку, а й надзвичайно висом швестици. Слiд наголосити, що насамперед мае бути проведена енергосана^я будинку i лише по™ - модерыза^я системи опалення. 1нша причина, через яку доцтьно проводи-ти теплотехнiчну модернiзацiю не лише системи опалення, а i всього будинку, полягае в тому, що будинок розра-хований на довший строк експлуатацп, ыж технiчне обладнання. Теплотехычний стандарт для будiвель встанов-люеться на довший строк, ыж для системи опалення.
Для визначення потреби будинку в тепловш зовышнш енерги юнуе ктька простих алгоритмiв розрахунку ене-ргобалансу будинку. При цьому розраховуються як втрата тепла при трансмiсiï та вентиляцп так i отримання до-даткового тепла вщ сонячноТ енерги, що надходить через в^на, а також виникае усередин примiщення шляхом накопичення тепловiддачi людей та побутових електроприладiв. Цi програми дозволяють спланувати ïï та надшно оцiнити усереднену потребу будинку в тепловш енерги та середых нормах споживання.
Принципово важливим е поеднання заходiв теплотехычно'Г санацiï з першочерговими роботами з ремонту чи модерызацп будинку та його окремих елемен^в. Тобто для додаткового створення оптимально!' тепловоГ iзоляцiï слщ використати найбтьш сприятливий час, коли так чи шакше потрiбно проводити ремонтно-будiвельнi роботи через поеднання заходiв можна значно скоротити витрати на iзоляцiю, що суттево пiдвищить Ух ефективнiсть.
Якщо ремонты роботи не супроводжуватимуться вщповщними ресурсозбертаючими заходами, то можливостi з покращання ситуаци будуть втраченi на багато десятил^ь наперед. При проведены модерызаци будинкiв потрн бно завжди передбачати заходи з пiдвищення теплоефективност шляхом збiльшення товщини захисною теплон золюючого прошарку, оскiльки витрати на додатковi сантиметри iзоляцiйного матерiалу, як правило, невисою.
Критерiем оцiнки економiчноï рентабельностi може слугувати динамiчний метод ануУтету, еквiвалентний методу капп^зованоУ вартостi (методу приведення до сучасноУ (фактичноУ) вартостi). При цьому кошти, що витрачеы на додатковi швестицшы вкладення (у тому числi перевитрати iз вартостi нормального ремонту) розподтяються на рiчнi капiтальнi витрати, ям впродовж усього строку життедiяльностi заходiв залишаються незмiнними. Загальнi рiчнi витрати складаються iз капiтальних витрат, середньорiчних витрат на енергiю, iз додаткових витрат (наприклад, витрати на обслуговування техычного обладнання будинку чи на допомiжну енерпю). Якщо ц розрахунковi рiчнi кошти для варiанту модерызацп будинку разом iз заходами з енергозаощадження нижч^ нiж без них, то в цьому разi такий захщ е економiчним.
Цей ыдхщ мiстить деякi невизначеностi: цши на енергiю у майбутньому е виршальними для такоУ оцiнки, але вони повины обов'язково братися до уваги.
Термоiзоляцiя дозволяе знизити ризик пошкодження конструктивних елемен^в будинку. За рахунок пщвищен-ня температури внутршых поверхонь та елементiв конструкцiй будинку можна звести до м^муму проблеми, ви-кликанi конденсацiею парiв води та пщвищенням вологостi структурних елемен^в.
Енергозаощадження подовжуе життя будинкiв. Власы розрахунки та практичний досвiд показали, що наприклад, вщ 15 до 40% площi вiконного прорiзу припадае на вiконнi рами, тому якють матерiалу, з якого виготовлеы рами, мае вирiшальне значення для збереження тепловоУ енергп.
Дефекти заповнень вконних та дверних прорiзiв у стшах е одними з найпоширеыших порушень, що призво-дять до негативних змш мiкроклiмату в примЦеннях. Нещiльностi в конструкцiях заповнень е причиною шфтьт-раци холодного повпря та зниження тепловоУ ефективностi будинку на 20-35%.
Розмiри прорiзiв е причиною витрачання тепла: втрати тепла з 1 м2 площi вконного прорiзу у 10 разiв переви-щують витрати крiзь стiни.
Отже ми дiйшли висновку, що серед дiевих засобiв пiдвищення тепловоУ ефективност стiн, що мають вiконнi та дверы прорiзи, е такi:
- зменшення кшькосп та площi прорiзiв;
- утеплення та герметизацiя щтин по периметру вiконних та дверних заповнень (полiуретановою пiною; поро-лоновими смужками з клейкими шаром або ущтьнювачами з пористоУ м'якоУ гуми, силiкону та iн.);
- встановлення додаткового скла або герметичних вакуумних одно - двокамерних вiконних склопаке^в (забез-печуе зменшення витрат тепла на 20-30%).
За техычними характеристиками найкращi показники з опору теплопередачi мають двокамернi вiконнi склопа-кети, але i вони можуть бути вдосконалеы за рахунок:
- застосування тепловщбивних плiвок. Взимку такi плiвки дозволяють знизити витрати тепла на 30%, а влп"ку значно зменшити проникнення тепла в примЦення;
- встановлення зовышых жалюзi i вконниць, призначених для зменшення iнфiльтрацiУ, тепловтрат та зниження перегрiву примЦень влiтку.
При замiнi тiльки вкон на сучаснi скло пакети, ттьки у ЖКГ можливо заощадити 13 млн.т умовного палива на рк, що одночасно зменшить викиди СО2 на 36 млн.т. щорiчно. Ще бiльшу економiю можна забезпечити шляхом тепловоУ iзоляцiï стiн житлових будинш i робити це можливо i без вщселення мешканцк
У процес планування заходiв з енергозаощадження необхщно розрахувати енергетичний баланс будинку з урахуванням потреби в опалены примЦень: гарячого водопостачання, втрат тепла в розподтьчих мережах та накопичувачах, а також рiвень ефективност систем виробництва тепла. Порiвняння розрахункових параметрiв з показниками аналопчних будинкiв, що пройшли повну ресурсозбертаючу модернiзацiю, покаже якють ресурсо-збереження в даному будинку.
Енергетичы сертифiкати (або паспорти) будинш у котрих фксуеться якiсть ресурсозаощадження при опален-нi, е достовiрною iнформацiею для власникiв та мешкан^в будинку. Для формування енергетичного паспорта не-обхiднi чiткi алгоритми розрахунку загальноУ потреби в ресурсах та правилах подання цих даних у документах. В краУнах Евросоюзу широке запровадження енергопаспорт (для кожного нового будинку i для кожного старого будинку при змУ власника) почалось ктька рош тому вщповщно до останньоУ директиви ЕС.
Центром лопстичних технологiй Запорiзького нацiонального унiверситету сптьно з 1нститутом фасiлiтi менеджменту (м. Берлш) складено енергопаспорт для багатоповерхового будинку серп Р96 у м.Запорiжжi, а також ви-значено доцтьысть i наслiдки його енерготехычноУ санац^' з подальшими можливостями управлшня нерухомiстю та прилеглими територiями [3].
Передумовою успшноУ реалiзацiУ потенцiалу ресурсозбереження е запровадження плати зпдно з фактичним спо-живанням ресурсiв у кожному будинку i кожый квартирк Якщо теплопостачальнi пiдприемства не виставляють власни-кам будинкiв рахунки за фактично споживанi ресурси (котрi вимiрюються у м3 газу, лiтрах мазуту чи кВт електроенерги), то у власниюв будинку не виникатиме потреба в економи ресурсiв. Тому тарифи на енергоресурси, що прив'язаы до площi примiщення, а не до обсяпв фактичного споживання, е головною перешкодою при проведеы ресурсозберiгаючих заходiв. Так само складаються стосунки мiж власниками будинкiв i наймачами квартир у багатоквартирних будинках
або мiж власниками квартир в об'еднаннях стввласниюв багатоквартирних будинкОв: оплата за наданi послуги повинна розраховуватися на основi фактичного споживання для кожноУ квартири окремо. Вiдповiдно до прийнятоУ у НОмеччинО постанови про розподiл витрат на тепло, вщ 50 до 70% рiчних витрат на тепло та гарячу воду повинно розподтятися мiж наймачами або власниками житла згодно з обсягами спожитого тепла.
Як сводчить досвiд спiвпрацi з житловими подприемствами у Схiднiй Нiмеччинi, запровадження системи розпо-дiлу вартостi тепла зпдно з фактичним обсягом споживання мае виршальне значення для формування водповод-ного ставлення населення до ресурав. В першi роки юнуе необхiдний процес адаптацп, оскiльки в деяких випад-ках громадяни змушен звикати до того, що «нормальна» юмнатна температура це 20, а не 24°С.
Будинковi приеднувальнi пункти були в основному незадовiльно оснащены приладами управлшня та регулю-вання. Подготовка гарячоУ води здiйснювалася в будинках через центральний накопичувач у подвальних примО-щеннях; накопичувач i подключена до нього внутрiшня мережа були недостатньо захищен вiд тепловтрат. ВОдпо-вiдно до цього частка споживання гарячоУ води була у Нових Федеральних Землях iнодi вдвiчi вищою, нiж у ЗахОд-нш Нiмеччини.
Спочатку, пiсля возз'еднання, висом цши на теплову енерпю через не ефективну систему централiзованого теплопостачання (були вищО, нiж у Заходнш Нiмеччинi) скоротилися на 25%.
РеконструкцОя загальноУ мережi опалення в багатьох випадках вимагала також i перегляду площi батареУ за-лежно в^д стану систем (насамперед, ступеня зношеност та вапняного нальоту).
Мiж шшим, дуже часто, як було встановлено тзыше, системи централiзованого теплопостачання мали надмн рну потужнiсть, що перевищувала дшсы потреби у теплi. Причинами цього були:
- покращення ефективност самого теплопостачання;
- покращення центральних пункпв регулювання розподiлу тепла;
- створення можливост для iндивiдуального регулювання тепла та розподту вартостi спожитого тепла зпдно з фактичними витратами;
- часткова енерготехычна санацiя будинкОв;
- вiдмова вiд панельного способу забудови, внаслодок зменшення попиту на ринку житла.
Авторським колективом проведено досить багато сптьних впроваджень i подготовлено рекомендацiй (в основному, видан нiмецькою) з питань енерготехнОчноУ модернiзацiУ будинкiв. Значна увага придтялася рiзним типам панельних будинкiв, зведених у великш кiлькостi у Сходнш Нiмеччинi. Були проведенi дослiдження i подготовлен рекомендацп, якi мiстили детальний аналiз рiзних типiв будинкiв.
Наприклад, вОд зменшення споживання ресурсiв на опалення панельних будинкОв перших масових серш семи рiзних типОв у Сходнш НОмеччинО до i пюля модернОзацОУ, отримана економОя становить вод 45 до 77% вОд суми зага-льних витрат на комунальнО послуги.
РеалОзованО проекти з концепцп "НауковО принципи реформування i розвитку житлово-комунального господарства" Оз СхОдноУ НОмеччини в Онших краУнах Центрально!' та Сходно!' Европи у кожному конкретному випадку потре-бували адаптацп'. При цьому, якщо спочатку основна увага под час впровадження технОчних рОшень придОлялася полОпшенню теплоОзоляцОУ будинку, то пОзнОше проекти фунтувалися на системному подходО до вирОшення проблеми з урахуванням можливостей фшансування.
Системний аналОз житлового фонду мюта, регОону чи навОть краУни можна провести на основО ОснуючоУ типоло-гОУ будинкОв. При цьому враховуються загальнО якОснО характеристики окремих типОв будинкОв, що охоплюють усО будОвельнО технологи та перОоди забудов. На основО аналОзу типових зразкОв-репрезентантОв кожноУ серОУ будинкОв, з точки зору енергозаощадження i рОвня фОнансування, можна зробити загальнО висновки для усОх будинкОв даного типу, перед тим, як буде проведений Ух конкретний аналОз.
Якщо за статистичними даними установити ктькють будинкОв кожноУ серп в загальному житловому фондО мюта, репону чи краУни, то можна розрахувати потенцОал економи енергоресурсОв для житлового фонду загалом.
За прийнятою у НОмеччинО класифОкацОею будинкОв, юнуе 38 рОзних типОв будинкОв. У той же час класифкацОя будинкОв м. Ужгорода в УкраУнО, налОчуе 11 типОв будинкОв.
З метою прискорення аналОзу даних будОвлО, що потребуе покращення енергетичних показниюв можна викори-стовувати формуляр EVEBI [3]. Результати такого обстеження висвОтлюються у консультативних звОтах про споживання енергп на подставО яких приймаються остаточнО рОшення щодо модернОзацОУ або санаци будОвель.
На практицО найчастОше справу доводиться мати кожного разу з окремим шдиводуальним проектом, але досвод засвОдчуе, що цтьовО функцОУ та економОчнО заходи дуже часто схожО мОж собою.
Будинки водрОзняються один вОд одного, з точки зору енерготехнОчних показникОв, через рОзний спосОб будОвниц-тва та Ух компактнють (зовнОшня поверхня/об'емнО параметри). Але будинки, збудованО в певнО перОоди, мають схожО характеристики, i це дае можливють застосувати, водповодно, аналогОчнО заходи енерготехнОчноУ санаци.
КласифОкацОя (типологОя) житлових будинкОв, зО схожими енергорелевантними параметрами об'еднуеться в один тип, дае можливють громадам, репонам чи краУнам розробляти програми енерготехнОчноУ санаци житлового фонду на основО системного аналОзу будинш-репрезентантОв вод кожного типу будинкОв i розробляти енергетичнО
паспорти як складову частину технiчних паспортiв будiвель.
Висновки з даного дослщження i перспективи подальших розвiдок у даному напрямку. На сьогодн житлово-комунальне господарство, ураховуючи його фшансовий стан, е найбтьш техычно вiдсталою галуззю з багатьма проблемами, що останым часом суттево загострилися. Серед фундаментальних чинникiв таких проблем е низька енергоефективнють. Отже це свщчить про наявнють системно!' кризи в галузi, що заслуговуе на значно бтьшу увагу з боку держави i сусптьства та потребуе кардинальних змiн.
На житловий фонд припадае значна частка загального обсягу споживання енерги, зниження якоУ дозволить зеко-номити енергоресурси та зменшити викиди окису вуглецю в атмосферу. Тому саме теплотехычна сана^я будинмв е ефективним способом досягнення сталого стану будинкiв та охорони ^мату i навколишнього середовища. Найбтьш рентабельними вони е у випадку Ух поеднання з проведенням поточного чи каттального ремонту будинку.
Аналiз закордонного досвiду розв'язання проблем енергоефективност свiдчать про можливiсть економп па-ливно-енергетичних ресурсiв за рахунок впровадження енергозаощаджуючих технологш, матерiалiв та оргаыза-цiйних заходiв.
Досвiд запровадження в Нмеччиы заходiв енергозаощадження пщтверджуе, що на шляху подолання адмшю-тративно-господарсько-фiнансових перешкод важливе значення мае поеднання таких компонент, як шформа^я, законодавчi вимоги, податки та фшансова пщтримка.
Лiтература
1. Особливост1 енергетичного аудиту житлових i громадських будинк1в / О.Возняк, О.Довбуш, Ю.Юркевич, В.Желих //Ринок ¡нсталяцй. - 2003. - №1. - С.6-7.
2. Возняк О. Теоретичнi передумови оптимiзацiï сукупних термореновацй при npoeedeHHi енергетичного аудиту будинку / О.Возняк, Ю.Юркевич, В.Желих // Вiсник НУ "Львiвська пол'¡техн¡ка" "Теплоенергетика. 1нже-нер'я довкiлля. Автоматизаця." - 2003. - №476. - С.140-145.
3. 1нвестицйночнтеграцйн' технологи соцiально-економiчного розвитку рег'ону: Монограф'я. / Волков В.П., Горошкова Л. А., Панкова М.О. - Запор'жжя: ЗНУ, 2011. - 290 с.
4. Науковi засади реформування i розвитку житлово-комунального господарства: Монографiя. / Поважний О. С., Попов О.П., Запатрiна 1.В., Волков В. П. та '¡н. Черкаси: Брама-Украна, ЧДТУ, 2011. - 436 с.
5. Оф'цйний сайт Державного ком'тету статистики Украни [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.ukrstat.ua.
6. Програма економ'чних реформ на 2010-2014 p.p. "Заможне сусп'льство, конкурентоспроможна економ'ка, ефективна держава". [Електронний ресурс]. - Доступний з Pravda.com.ua/articles/2010/0612/5102337.
7. Оф'цйний сайт Нацонального '¡нституту стратег'чних досл'джень [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www:niss.gov.ua/Monitor/September10/3.htm
8. Статистичний щор'чник Украни за 2005 р'к / Держкомстат Украни; За ред. О. Г. Осауленка; в'дп. За ви-пуск В.А. Головко. - К.:Консультант, 2006. - 575 с.
9. Саницький М.А. Проблеми енергозбереження в сучасному житлово-комунальному буд'вництвi / М.А.Саницький, О.Р.Позняк//Ринок iнсталяцй. - 2005. - №4. - С.22-23.
10. ДБН В.2.6-31:2006 "Конструкцн будинкв i споруд. Теплова iзоляця буд'вель".
11. Директива 2002/91/СС Свропейського парламенту i Ради в'д 16 грудня 2002 року.
12. Закон Украни "Про енергозбереження"//В'домостi Верховноï Ради Украни. - 1994. - №30. - С. 283.
13. Закон Украни "Про внесення зм'н до Закону Украни "Про енергозбереження" // В'домостi Верховноï Ради УкраГни. - 2006. - № 15. - С. 126.
14. Колесник С. Особливостi термомодерн'зацн буд'вель в Польщi. [Електронний ресурс]. - Доступний з htpp://patriot-nrg.ua/ukr/savings/view/28
15. Energy Policies of 1ЕА Countries 2006 - ОЕСйЛЕА, 2006. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.iea.org/Textbase/publications [21.09.2009].
УДК 657.063
Яременко Л.М.,
кандидат економ1чних наук, доцент кафедри обл1ку, аудиту та контролшгу ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький ДПУ ¡мен1 Григор1я Сковороди»
ПРОБЛЕМИ ВПРОВАДЖЕННЯ УПРАВЛ1НСЬКОГО ОБЛ1КУ НА ПЩПРИСМСТВ!
Досл'джено iснуючу систему впровадження управл'нського обл'ку на п'дприемствi. Описано проблеми впровадження управл'нського обл '¡ку. Охарактеризовано основн i в'дм¡нност' м'ж управл'нським та ф'нансовим обл'ком.
90
Економмний вюник унюерситету | Випуск № 20/1
© Яременко Л.М., 2013