CC BY
29
освтт Основш прогалини у педагопчнш освт, що виявлеш в цих закладах, стосуються недостатньо! кватфшаци педагопчних кадр1в, яю забезпечують процес професшно! шдготовки (X. Беднарський, К. Дурай-Новакова, Б. Квятковська-Коваль, Ф. Шльосек), оргашзацшних умов здшснення психолого-педагопчно! гпдготовки (Б. Квятковська-Коваль), вщсутносп единих програм, що призводить до довшьност1 у BHQopi зм1сту, форм та метод ¡в профссшно! шдготовки (В. Банах, X. Беднарський), недостатнього поеднання теоретично! та практично! шдготовки (Г. Квятковська, В. Оконь), мало! кшькост1 годин, передбачених на психолого-педагопчну шдготовку (G. Каргуль, Р. Цешинська).
Пор1внюючи системи шдготовки вчител1в трудового навчання Полыщ та Укра!ни в 1990-i роки, тобто в перюд i'x реформування та реоргашзацп, варто вказати на суттеве оновлення зм1сту вищо! осв1ти в обох кра!нах, що воображено в навчальних планах за цей перюд. На техшчних факультетах ушверситет1в та вищих педагопчних шкш Полыщ й Укра!ни значно збшыпено час на вивчення предмет!в за вибором, введено нов1 навчальш курси, полшшено гумаштарну шдготовку студент!в.
В перше десятир1ччя XXI ст. визначились чiтк i тенденцп шдвшцення квал1ф1 каш иного piвнм шдготовленосп майбутшх вчиге.пв техшки до npai;i в школ! у биьшосп ВНЗ Полыщ i Укра!ни. Оргашзащя та змют навчального процесу на техшчних факультетах загалом мае динам1чний характер, який вщзначаеться постшним впровадженням прогресивних новащй, оперативним використанням доевщу ВНЗ европейських кра!н.
Л1ТЕРАТУРА
1. Василюк А. Вища освиа Полыщ: структура, управлшня, фшансування, шдготовка кадр ¡в / А. Василюк // Ос в ¡та i управлшня. - 1998. - № 2. - Т. 2. - С. 154-163.
2. Нероба Е. Вплив суспшьних змш у Полыщ на роль i завдання шильного педагога / Е. Нероба // Проблеми сучасного мистецтва i культури: Педагопчна наука та мистецтвознавство на мою столпъ: Зб1рник наукових праць. - Харю в: Обл. метод, кабшет навч. заклад1в мистецтв та культури, 1999. - С. 112-119.
3. Нероба Е. Подготовка i н же не р i в - пс да го ri в у Полыщ в умовах ¡нтеграцп з Свропейським Союзом / Е. Нероба//Неперервна професшна освиа: теор1я i практика. - 2001. -Вип. 4. - С. 110-118.
4. Сорока Т. П. Система оевгги у вищих навчальних закладах кра!н - учасниць Болонського процесу: окрем1 аспекта / Т. П. Сорока // Вюник Прикарпатського ушверситету. Педагопка. 2008. - Вип. XXI. Ч. 1: MaTcpia.™ III М1жнар. наук.-практ. конф. «Сучасш тенденцп розвитку оевгги в Украпп та за кордоном». / Горл ¡в. держ. пед. ш. шозем. мов, 8-9 жовт. 2008 р. - I ва но -Фра н к i вс ь к: Вид,-дизайнер. вцщш Ц1Т Прикарпат. нац. ун., 2008. - С. 316-322.
5. Пжлчник В. Реформування техшчно! освиж в школах Полыщ / В. Паачник // Hay ко ei записки Терношльського державного педагопчного ушверситету. Ccpia: Педагопка. - Терношль, 1999. -№6.-С. 116-118.
УДК 378.147+744.4:6
П. Г. БУЯНОВ
СТУШНЬ I СКЛАДОВ1 ГРАФ1ЧН01 ПР0ФЕС1ЙН01 КОМПЕТЕНТНОСТ1 МАЙБУТШХ УЧИТЕЛ1В ТЕХНОЛОГИ
Виходячи з сучасних еимог до учителгв технологи автор виевтлюе суттстъ, р1зт аспекты / характеристики основ гх граф1чно1 професлйног компетентности в умовах вищих навчальних закпаЫв.
Основною метою сучасно'1 оевти називаютъ тдготовку компетентних фахгвцгв, яю выьно волоЫютъ професгею, конкурентоздатт на ринку пращ, зЫбт до постшного зростання в сучасному сустлъств/. Виходячи з цъого, автор статт1 розкривае суть, р1зт аспекти / характеристики основ формування граф1чно1 професшно! компетентностг майбутшх вчителгв технологи в умовах сучасно1 модертзаци вищо1 школи.
К:ш>чо(п слова: компетенттстъ, графгчна професшна компетенттстъ, учитель технологи, складов/ професшно-граф1чно'1 компетентностг.
П. Г. БУЯНОВ
СТЕПЕНЬ И СОСТАВЛЯЮЩИЕ ГРАФИЧЕСКОЙ ПРОФЕССИОНАЛЬНОЙ КОМПЕТЕНТНОСТИ БУДУЩИХ УЧИТЕЛЕЙ ТЕХНОЛОГИИ
Исходя из современных требований к учителям технологии автор освещает сущность, разные аспекты и характеристики основ их графической профессиональной компетентности в условиях высших учебных заведений.
Основной целью современного образования называют подготовку компетентных специалистов, которые свободно владеют профессий, конкурентоспособны не рынке труда, способны к постоянному росту в современном обществе. Исходя из этого, автор статьи раскрывает суть, различные аспекты и характеристики основ формирования графической профессиональной компетентности будущих учителей технологии в условиях современной модернизации высшей школы.
Ключевые слова: компетентность, графическая профессиональная компетентность, учитель технологии, составляющие профессионально графической компетентности.
P. G. BUYANOV
FEATURES OF FORMING OF GRAPHIC PROFESSIONAL COMPETENCE AT THE FUTURE TEACHERS OF TECHNOLOGY
Preparation of competent specialists which freely own professions is named the primary purpose of modern education, are competitive no labour-market, are apt at permanent growth in modern society.
On this basis an author in the given article exposes essence, different aspects and descriptions of bases of forming of graphic professional competence of future teachers of technology in the conditions of modern modernization of high school.
Key words: competence, graphic professional competence, teacher of technology, constituents of professionally graphic competence.
1нформацшно-технолопчне XXI столггтя характеризуешься фшософським переосмисленням цшшсних opienrapiB освпньо! поттики. Свшда процеси глобашзаци, сощально-еконсмчш й полггачш з\пни в сусгпльствк змщнення дсржавносп Украши, входження !! в цившзоване свтэве сшвтовариство неможлив! без структурно! реформи нащонально! системи вищо! освгга, одшею з ланок яко1 е технолопчна ос в ¡та. спрямовано! на забезпечення мобшьносп, працевлаштування та конкурентоспроможносп фах1вщв з вищою освшно.
Основну мету сучасно! осв1ти можна визначити як шдготовку компетентних спещалют1в, яю вшьно володдать профсаею. конкурентоздатних на ринку пращ, спроможних до nocTi иного росту в сучасному середовшщ.
Реформування системи осв1ти концентруе увагу науковщв на проблем! шдвищення р1вня шдготовки вчител1в до формування граф1чно! профсслйно!' компетентност1 у майбутн1х учител1в технологи.
Аналп наукових джерел в1тчизняно1 i заруб1жно! педагопки заевщчуе, що в теорп i практищ вищо! осв1ти накопичено значний доевщ, який може стати основою формування граф1чно! профес1йно1 KOMncTCHTHOCTi у майбутшх учител1в технолоп!.
Досл1дженню проблем профсслйно!' шдготовки фах1вщв завжди прид1лялася увага, зокрема, таким II аспектам, як: методолопчш засади сучасно! фшософн осв1ти (В. Андрущенко, В. Bio.icp. Б. Гершунський, I. Зязюн, В. Кремень та ш.); проблеми неперервно! профес1йно! осв1ти (С. Гончаренко, Р. Гуревич, Н. Ничкало та ¡и.) та професшно! шдготовки фах1вщв у вищ1й iriKO.ii (А. Алексюк, В. Бондар, Д. Тхоржевський та ¡н.): розробка й упровадження сучасних педагопчних технолог1й професшно1 пщготовки фах1вц1в (В. Безпалько, В. Сидоренко, С. Сисоеваташ.).
Проблеми граф1чно! шдготовки i методики навчання креслення активно дослщжували пров1дн1 вчеш: Л. Ашамова. В. Буринський, А. Верхола, I. Гол ¡яд. I. Кононих1на, В. Курша, М. Лагунова, А. Павлова, В. Сидоренко, В. Чепок, Н. Щетина, М. Юсупова та mini науковцг
Метою cmammi е висв1тлення сутносп. р1зних аспект1в i характеристик основ формування граф1чно! ирофсслйно!' компетентносп майбутн1х учител1в технолоп! в умовах
сучасно! модершзацн вшцо! ocbíth.
Академш Б. Гершунський [2] пропонуе схему сходження людини до бшып високого ¿ндивщуально-особистюного культурно -осв1тнього pi вня з фшософсько-методолопчних позищй. Идеться про так i ступсш: грамотшсть - осв1чешсть - профссшна компетентшсть -культура - менталггет. Зокрема, ступшь досягнення грамотное^ характеризуемся формуванням на доступному, мшмально необхщному píbhí початкових знань, умшь i навичок, св1тоглядних i поведшкових якостей ocoóhctoctí, важливих для наступно!, бшып широко! i глибоко! ocbíth. На ступеш загально! ocbíth людина набувае необхщних i достатшх знань про навколишшй cbít та оволод1вае найбшып загальними способами д1яльностк що спрямоваш на шзнання й перетворення тих або ¡нших об'екпв дшсносп.
Ступшь профссшно! компетентност! пов'язаний з формуванням на ochobí загально! ocbíth таких професшно-значущих для особистосп й сусшльства якостей, що дозволяють !й найбиьш повно рсалпувати себе в конкретних видах трудово! д1яльносп.
Зазначимо, що, незважаючи на низку дослщжснь, компетентшсть i сьогодш залишаеться об'ектом наукових дискусш. Анал i з науково-теоретичних джерел указуе на pÍ3HÍ шдходи вчених щодо поняття «компетентшсть» (в!д лат. competo) - володшня знаниями, що дозволяють судити про будь-що:
- об1знашсть, ерудовашеть;
- об1знашсть роб1тника щодо конкретно! профсслйно! д1яльност1 та профсслйного середовища, в якому bíh д1е, ¡нтегрованих у здатшеть ефективно! реал1защ! у практичшй д1яльноеп свое! профсслйно! квалАфкацп i доевщу [3, с. 118].
Характеризуючи компетентшсть, важливо враховувати так i компоненти: самомотиващя, щншеш opieHTauií. д1лов1 якост1, сприйняття та установки щодо poni людини у структур! сусшльства [11].
KpHTcpievi якост! шдготовки випускниюв вищих навчальних заклад!в виступае профес!йна компетентшсть. У наукових працях сучасних дослщниюв представлеш специф!ка, структура, 3míct i шляхи формування профес!йно! компетентност!. Серед характерних рис професшно! компетентност! вчеш видшяють:
- готовшеть людини до професшно! д!яльносп, особист! якоси, прагнення до нового, творчого осмислення свое! роботи [7, с. 83];
- сукупшсть !нженерно-педагопчних знань, !ндив!дуальний доевщ, педагопчна майстершсть; готовн!сть до посийного шдвищення власно! квал!ф!кащ!, моб!льн!сть профес!йних функщй [1, с. 76];
- складш !ндив!дуально-психолопчш утворення на засадах теоретичних знань, практичних умшь, значущих особиспсних якостей та доевщу, що зумовлюють готовшеть педагога до виконання педагопчно! д!яльност! та забезпечують високий р!вень и самооргашзацй [4 с. 14];
- профес!йш базов! знания й ум!ння фах!вця, його цшшеш opieHTauií. розум!ння себе i свого професшного поля, стиль професшних взаемов!дносин, загальна культура i здатшеть до розвитку свого творчого потенщалу [9, с. 134];
- здатшеть вибирати найоптимальшпи р!шення, аргументовано заперечувати некоректш р!шення, волод!ти критичним мисленням, постшно оновлювати знания [5, с. 96];
- форму виконання власно! д!яльност!, що зумовлена глибокими знаниями властивостей предмет!в. яю перетворюються (людина, група, колектив), вшьним володшням 3míctom власно! пращ, а також вщповщшетю ще! пращ профес!йно важливим якостям вчителя [8, с. 65].
Отже, профешйна компетентшсть oco6hctoctí е складним системним утворенням, основними елементами яко! е: гпдсистема профсслйних знань як лопчна системна ¡нформащя про навколишшй i внутршнш cbít людини, заф!ксована в и свщомост!; шдсистема профес!йних умшь як псюачних утворень, що полягають у засвоенш людиною cnoco6ÍB i техшк профес!йно! д!яльност!; шдсистема професшних навичок - дп, сформован! в процес! повторения певних операц!й i доведет до автоматизму; шдсистема професшних позищй як сукупносп сформованих установок i ор!ентацш, вщношення та ощнок внутр!шнього i навколишнього доевщу, реальносп i перспектив, а також домагань, яю визначають характер профес!йно! д!яльносп i повед!нки фах1вця; шдсистема !ндив!дуально-психолопчних особливостей фах1вця - поеднання р!зних структурно-функщональних компонент!в псюаки, яи визначають !ндив!дуальшсть, стиль профес!йно! д!яльносп, повед!нки i виявляються у професшних якостях oco6hctoctí; шдсистема акмеолопчних
¡нвар1ант - внутршшх збудниклв. яка обумовлюють потребу фах1вця в поел иному саморозвитку, творчосп та самовдосконаленш [7, с. 335].
Як евщчать результата нашого дослщження, компетентний фах1вець може на основ! знания конкретно й ефективно виконувати будь-яку педагопчну задачу технолопчно! шд готовки учшв. Водночас компетентшеть означае вщмову вщ норм, традицш, зраз к ¡в. свободу вщ стереотип ¡в тощо. Отже, професшна компетентшеть - основа професшно-творчо! д1яльност1 вчителя, чинник розвитку його творчого потенщалу.
Проведене нами дослщження дало можливють виявити, що для досягнення високо! професшно! компетентност! майбутшм учителем технологи необхщним е тюний взаемозв'язок м1ж набутими ними фундаментальними 1 профссшними знаниями.
Виршення ще! проблеми вщбуваеться за двома основними напрямками: один вщображае тенденщю до «фувдамешшпзаци» навчального предмета (це насамперед стосуеться спещальних техшчних дисциплш (графши), в яких необхщно шдсилити зв'язки гз природничо-науковими, економ1чними та ¡ншими галузями знань), другий вщображае тенденщю до «профссюналпацп» навчального предмета (тобто, вдеться про пристосування загальнонаукових дисциплш до професшних завдань майбутнього вчителя) [1, с. 192].
Ми виявили, що знания, якл переважають на початкових етапах навчання, д1алектично не вщкидаються, а переосмислюються у процесс наступно! граф ¡ч но!' д1яльност1. Отже, в1дбуваеться перех1д на якл с но новий р1вень граф ¡ч но!' шдготовки. При цьому рсалпуються психолог1чш мехашзми екстер1оризащ! (переносу в зовшшне середовище) знань та умшь попереднього р1вня у практичну д1яльшсть, формуються нов1 можливостг У подальшому синтез практичних умшь [ теоретичних шзнань призводить до штерюризацп набутих способ!в д1яльност1 та перетворення 1х у б1льш удосконалеш структури св1домост1, що е основою творчого, системного використання граф1чних знань у професшнш д1яльност1. При цьому на основ1 просторового мислення, що розвиваеться, формуеться специф1чний стиль мислення -системне шженерне мислення. Графогеометричне мислення людини розвиваеться з дитячих роклв. Спочатку плоскл [ просторов! малюнки, пот1м плоска та просторова геометр1я, а також креслення у загальноосв1тшй школ1 ¡. насамклнсць. нарисна геометр1я та ¡нженерна граф1ка у вищому навчальному заклад1.
На старших курсах граф ¡ч на п1дготовка майбутшх учител1в технолог!!, збагачена знаниями функщональних ! конструктивних особливостей техн!чних об'екпв, доповнена доевщом практично! д!яльност!, набувае продуктивного, нерщко творчого характеру. Широке використання граф!чно! !нформащ! (схем, креслень, графшв тощо) у процес! шзнавально! д!яльност! сприяе накопиченню граф!чного досв!ду студентами. Курсове проектування та !нш! види граф!чно! д!яльност! забезпечують перехщ граф!чно! шдготовки на р!вень граф!чно! професшно! компетентность Цей р!вень у когштивнш галуз! характеризуемся сайкою здатшетю до анал!зу ! синтезу граф!чних знань, штеграцп з р!зних сум!жних галузей у план реал!защ! необх!дно! професшно! задач!. В афективнш галуз! - створенням системи цшностей, що визначае особистлсну структуру суб'екта, яка виявляеться у прагненш до самовдосконалення, саморозвитку й самозасвоення граф!чних знань [6, с. 177].
Забезпеченню розвитку граф!чно! професшно! компетентноси майбутнього вчителя технолоп! сприятиме комп'ютеризащя навчального процесу, забезпечення телекомушкащйними засобами доступу до мереж! 1нтернету, базовими та спещал!зованими програмними продуктами; забезпечення оновлення б!бл!отек, комп'ютерних читальних зал!в та фонду навчально! л!тератури на магштних нос!ях тощо.
Студтовання наукових праць педагопв-досл!дник!в Л. Ашамово! [1], Р. Чурбаева [12] дало можлив!сть з'ясувати характерш ознаки профес!йно! граф!чно! компетентност!: конструктившсть граф!чно! д!яльносп на основ! граф!чно! грамотносп, що означае ефективне використання знань, умшь для виршення педагопчних задач учителем технологи [12, с. 35]; профеайно важлива я клеть особистосп вчителя технолоп!, що виявляеться у глибоких ! мщних знаниях та вм!ннях у галуз! нарисно! геометрй та креслення Инженерно! граф!ки) як навчального предмета; ум!ння використовувати !х у ситуащях, пов'язаних з граф!чною ! трудовою шдготовкою школяр!в; позитивний доевщ вир!шення профес!йно спрямованих граф!чних задач [1, с. 35].
Ми встановили, що показником граф!чно! компетентност! учителя виступае його педагопчна д!яльшсть, спрямована на формування граф!чно! д!яльност! школяр!в, розвитку !х
_ТРУДОВА П1ДГОТОВКА УЧН1В ТА СТУДЕНТ1В_
творчих зд1бностей при навчанш «Технологи». Важливим чинником формування професшно! граф¡чно!' компстснтносп е комплекс професшно спрямованих граф1чних задач.
Розглянемо складов! професшно-граф1чно! компстснтносп бшып детально (див. табл. 1).
Таблиця 1
Складов/ профестно-граф!чно1 компетентност!
Комплекс загальнотеоретичних знань, умшь, навичок. Знания основ нарисно! геометр!!, методу ортогонального проекщювання, знания загально-техшчних, технолог!чних основ.
Комплекс спещальних граф!чних знань, умшь, навичок. Ум!ння виконувати задач! з нарисно! геометрп, виконувати та читати машинобуд!вш креслення та шшу граф!чну документащю, виконувати навчальш плаката.
Комплекс педагопчних конкретно-методичних знань, ум!нь, навичок. Знания дидактико-методичних понять методики викладання креслення ! трудового навчання, ум!ння «методичш специфшо-техшчш» ! «методичш спсцифпчо-тсхнолопчш». що стосуються галуз! методики викладання креслення ! трудового навчання, наприклад, ум!ння виконувати проблемно-творч! задач! з методики викладання креслення ! трудового навчання, умшня працювати крейдою на класшй дошщ тощо.
Комплекс професшно-прикладних граф!чних знань, ум!нь, навичок. Ум!ння виконувати професшно-спрямоваш граф!чш задач! на основ! загальнотехшчних, спещально-техн!чних, психолого-педагог!чних знань ! вм!нь, готувати необх!дну граф!чну документащю, розробляти навчально-наочний дидактичний матер!ал для трудового навчання.
Проведений анал1з дае можливють розглядати професшну граф¡чну компетентшеть як важливу властивють особистосп вчителя технологи, р1вень уевщомленого використання граф1чних знань, умшь 1 навичок, що спираються на знания функцюнальних 1 конструктивних особливостей техшчних об'екпв, доевщ граф ¡чно! професшно-ор1ентовано1 д!яльносп, вшьну ор!ентащю в середовшщ граф1чних шформацшних технологш. На цьому р1вш зростають особист! потреби найбшып повно! самореал!зац!! за умови використання вже юнуючо! граф!чно! бази до виршення профес!йнозначущих задач. Р!вень граф!чно! профес!йно! компетентност! визначаеться р!внем професшно! осв!ти, практичним досв!дом та !ндив!дуальними властивостями суб'екта, його мотивованим прагненням до безперервно! самоосв!ти й самовдосконалення, творчим ! в!дпов!дальним ставленням до справи. Водночас на цьому еташ в!дбуваеться також формування педагог!чно! майстерност! у процес! вивчення методики викладання креслення ! проходження педагопчно! практики у школ!.
Водночас слщ зауважити: педагопчна проблема формування профес!йно! граф!чно! компетентност! вчителя технолог!! полягае ще й у тому, щоб не тшьки навчити його виконувати сво! фахов! функц!!, а й прищепити йому системний п!дх!д до анал!зу проблемних ситуацш ! вм!ння на основ! цього анал!зу приймати оптимальш р!шення, яю б враховували змют ! структуру його д!яльност!.
Подалыпого досл!дження потребують проблеми управл!ння яюстю профес!йно! шдготовки майбутн!х учител!в технологи; теоретичш та методичн! засади компетентюного шдходу до неперервно! осв!ти вчителя технологи.
Л1ТЕРАТУРА
1. Анисимова Л. Н. Теория и практика профессионально-графической подготовки учителя технологии в педагогических вузах: дис. ... доктора пед. наук: 13.00.08 / Л. Н. Анисимов - М., 1998. - 359 с.
2. Гершунсий Б. Философия образования для XXI века/Б. Гершунский.-М.: Совершенство, 1998.-608 с.
3. Исмагилова Ф. С. Проблема реформирования профессионального опыта специалистов в условиях рыночной экономики / Ф. С. Исмагилова // Образование и наука. - 1999. - № 2. - С. 116-124.
4. Карпова Л. Г. Сутшсть професшно! шдготовки викладача / Л. Г. Карпова // Педагопчна шдготовка викладач1в вшцих навчальних заклада: матер1али \пжв\ '!. наук.-практ. конф. - X.: ОВС, 2002. - 164 с.
5. Козловська I. М. Теоретичш та методичш основи штеграцп знань учшв професшно-техшчно! школи: дис. ... д-ра пед. наук: 14.00.04 / I. М. Козловська. // 1нститут педагогией I психологи професшно! освии АПН Украши. - К., 2001. - 459 с.
6. Лагунова М. В. Современные подходы к формированию графической культуры студентов в технических учебных заведениях. (Практ. аспект): [монография] / М. В. Лагунов. - Н. Новгород: Волж. гос. инженер.-пед. акад. - 2001. - 250 с.
7. Овчарова Р. В. Психологическая экспертиза профессиональной компетентности учителя / Р. В. Овчарова // Образование и наука. - 2001. - № 1. - С. 83-87.
8. Павлютенков Е. М. Профессиональное становление будущего учителя / Е. М. Павлютенков // Сов. педагогика. - 1990. -№ 11. - С. 64-69.
9. Петров Ю. Н. Теоретические основы формирования графической культуры инженера-педагога: монография / Петров Ю. Н., Червова А. А., Лагунова М. В. - Н. Новгород: ВГПИ, 2001. - 185 с.
10. Психология и педагогика. Учебное пособие / Под редакцией А. А. Бодалева, В. И. Жукова, Л. Г. Лаптева, В. А. Сластенина. - М.: изд-во Института Психотерапии, 2002. - 585 с.
11. Черемисина А. А. Формирование правовой компетентности старших школьников: автореф. дис. на здобуття наук, ступеня канд. пед. наук: / Оренбург, 2000. - 22 с.
12.Чурбаев Р. В. Формирование графической компетентности у будущих учителей технологии и предпринимательства: дис. ... канд. пед. наук: 13.00.08 / Р. В. Чурбаев - Уфа, 2001. - 203 с.
