CC BY
14
щнностей загальнолюдськоГ й нацюнальжн культур, включения в навчально-виховний д1алог та культур ну ствтворчкть в освггньому npocropi.
Л1ТЕРАТУРА
1. Ытшев О.М. Культура мовлення в чителя-словесника / Олександр Мнкопайовнч Бшяев // Дивослово. -1995. - № 1. - С. 37.
2. Буслаев Ф.И. Преподавание отечественного языка. / Федор Иванович Буслаев. - М.: Просвещение,1992. -512 с.
3. Варзацька JI.O., Яичук Оксана. Особиспсно зор!ентована модель мовленневого розвитку особистосп //Украшська мова i .штсратура в шкаш. - 2007. -№ 9. - С. 13-18.
4. Ващенко Г. Виховний ¡деал. / Грнгорш Ващенко. - Полтава: Полтавськнй bIchhk, 1994. - 192 с.
5. Галаевська Л. Реал1защя с ощ окулыурн oi .liHi'i на уроках pi дно! (украшсько!) мови в 5-му клаа //Украшська мова i лггература в mKarii. -2005. -№ 8. - С. 12-18.
6. Дашков. Структураi3MicTдуховно!культури особистост1//Иднашкола.-2003. -№ б. - С.17-19.
7. Дддук Г.1. Формування в учшв 5-7 клаав умшня використовувати засобн е мотивы осп: Дне... кандидата пед. наук: 13.00.02 / Терн опить: ТДПУ ¡меш В.ЬГиапока. / Галина 1вашвна Дддук. -Тернопшь, 1998. -220с.
8. Донченко Т. Два уроки на одну тему / Тамара Донченко // Дивослово. -1996. - № 9. - С.32-36.
9. Профама для затальнооевкмх навчальних заклад1в.Украшська мова 5-12 класи. / За ред. Л. D. Скур апв ськ or о. / Г.Т. Шелехова, B.I. Тихоша, A.M. Корольчук, B.I. Новосьолова, Я.1. Остаф, Л.В. Скурапвськнй. - К.: IpniHb, 2005. - С. 118-120.
10. Литвиненко П. Реал1защя культуролопчио! змктово! лшй на уроках украшсько! мови: проблеми i перспективи // Украшська мова i лггература в шко.ти. - 2004. - № б. - С. 8-12.
11. Макаренко В. Практично на кожному урогц. Pea.iiiiaui и культуролопчио го принципу навчання на уроках украшсько! мови в 5-7 класах. // Укр.мова i лпература в середшх шкалах, пмназ1ях, лщеях таколеджах. -2003. -№5. - С. 81-86.
12.Nedeljkov L., Petrovacki L. Lingvokulturoloski pristup leksici.../ Ljiljana Nedeljkov, Ljiljana Petrovacki //Rijec, 2009., god. 15., sv. 3., str.75-85.
УДК 811.161.2'27б.6:34
Мирослава КРИСЬКШ
СТУПШЬ ГОТОВНОСТ1 ПЕРШОКУРСНИК1В ДО ЗАСВОбННЯ
МОВНОГО КУРСУ
У emammi наведено результата зpiзу мовно-мовленневих умгнь, сформованш впродовж навчання в загальноосв1тшй шкот, а опосередковано з 'ясовано, насктьки усв1домлено новоприйнятi студенти обраш проф1ль професшноI подготовки. На oeuoei результатов цього констатувального експерименту окреслено найважтв1ш1 аспекти навчапьно! роботи над курсом «Укрсйнська мова за професшним с пряму ванням».
В статье приведено результаты среза языково-речевых умений, сформированных в течение учебы в общеобразовательной школе, а опосредованно объяснено, насколько сознательно новопринятые студенты выбрали профиль профессиональной подготовки. За результатами этого констатирующего эксперимента определено важнейшие аспекты учебной работы по курсу «Украинский язык по профессиональной направленности».
The article presents the results oft language and speech skills testing, formed in the course of study at secondary school. It has been clarified how deliberately the newcoming students chose the profile of professional training. On the basis of the stating experiment the most important aspects of training work on the course «The Ukrainian language for Professional Purposes» have beer substantiated.
Недостатня мовно-мовленнева компетентшеть тих, хто вивчав у ВНЗ мовний курс, пояснюеться, очевидно, не тшьки обмежешетю аудиторного часу чи прорахунками в оргашзацн та методичному забезпеченш занять, але pin нем базових знань та ушнь абпуркнт.
Тому для рацюнально1 оргашзацн навчального процесу, викладачев1 необхщно мати 1итке уявлення про те, з яким р1внем винесених 31 школи мовних знань i мовленневих умшь приступають пфшокурсники до профссшноГ шдготовки у ВНЗ. Це важливо не тшьки для опрацювання курсу «Украшська мова за професшним спрямуванням», але й для ycix ¡нших, в тому чист й суто професшних, дисцнплш, адже в основ1 i'x засвоення лежить р.о.под! ння мовою як ¡нструментом шзнання, здатшсть оволод1вати ¡нформащею, викладеною в ycHift (наприклад, у лекщях) чи письмоеiii (у гадручниках та ¡нших друкованих джфелах) форм, ефективно використовувати i'l у власнш навчальнш, а згодом у фаховш д1яльносп.
Таю вщомосп noTpiOHi i для розробки експериментальноГ методики навчання майбугшх юриспв.
Для одержання даних про те, наскшьки володшть студенты нормами сучасно! украшсьт л1тературно1 мови, про ix зор1ентовашсть на ддобуття юридично1 осв1ти нами було проведено констатувальний 3pi3 знань, умшь i навичок пфшокурсншав. Експфиментом було охоплено 4 фупи юрнднчного фжультету Тфнопшьського нацюнального скономчного ушверситету у склад1 99 чол., по однш фуга Львшського та Прнкарпатського юрнднчного факультет (вщповщно 26 та 27 студент) - усього 152 чол.
Вщомо, що реальный р1вень мовного розвитку людини виявляеться не в суто навчально-тренувальних видах письмових po6iT (наприклад, у диктантах, за допомогою яких можна перев1рити xi6a що стан орфофаф1чно1 та пунктуащйжм i рам относи, але шяк не вол од ¡ння словом, здатшсть висловити сво! думки i почуття), а в роботах творчого характеру, передус1м переказах i творах.
Щоб досягти бшьшо1 об'ективносп у визначенш р1вня mob hoi i мовленнево! гадготовленосп пфшокурсниив, на перших заняттях з курсу «Уфашська мова з професшним спрямуванням» було проведено:
• навчальний пфеказ професшно зор1ентованого тексту;
• тв1р-м1ркування про виб1р специальности
• спостфеження усного i писемного мовлення у рамках навчального процесу.
У констатувальному 3pi3i ставилося завдання виявити piceiiL:
1) практичного вол од ¡ння мовними засобами;
2) орфофаф1чних i пунктуацшннх навичок;
3) сприймання i вщтворення тексту;
4) створення власних висловлювань.
Важливим було й шше завдання - з'ясувати, наскшьки свщомо, у вщповщносп з власним защкавленням обрали студенти профшь професшно1 пщготовки, якою лирою вони ор1ентуються у специфщ спещальносп, у 3MicTi, формах i засобах спшкування у рамках обраного фаху. Саме це визначило характф запропонованих новоприйнятим пфшокурсникам тексту для пфеказування й теми твору.
Для переказу взято фрагмент ¡з детективно1 noBicri Р. Самбука «Маф1я-89», умовно названий «Допит пщозрюваного».
Хусашов ciB на запропонований йому стшець. Поводив ся пщкреслено споюйно й навггь нахабно. Поклав ногу на ногу й погойдував адщаавською кроавкою. Тшьки чорш нсголсш щокн свщчили про днскомфортшсть сшдчого ¡золятора.
Сохань вався зручшше, присунув папери. Почав завчено:
— Попфеджаю, фомадянине Хусашов, що наша розмова записуеться на мапнтофон...
I дан: пр1звище, ¡м'я, по батыош, piK народження...
Записав швидко, не вщриваючись вщ папфу, noTiM шдв1в наХусашова 04i.
Почав:
— Пщ час о б шуку в и, Хусашов, казали, що двадцать сьомого травня о двадцать першш год и Hi вечеряли в ресторан! «Впряк». Пщтвфд жуете щ показания?
— Авжеж, вечфяв, i це можугь посвщчити...
— Хто?
— Компашя булав о! - Фшя показав великий палець.
Сохань, мовчки вислухавши Фшю, мовив пщкреслено сухо:
- Сподшаюсь, приятел1 пщтвердять ванн показания, Хусашов?
- Як не пщтвфдити! Разом, начальнику, як почали, так I заинчили - у «Впряку».
- А сказать, Хусашов, чи не були ви двадцать сьомого ввсчср1 на так званш дубовш галявиш, що на двадцять третьему кшометр! сходного шосе?
Тшь майнула Фшиним обличчям, але вш похитав головою 1 вщпов1в упевнено:
- Ш. Та й чого мав туди пхатнея?
- Записую вашу вщповщь у протокол. Хусашов.
- А тепер, Хусашов, - гадв1вся Сохань, - ми проведемо сшдчий експеримент...
Слщчпй викликав конвофа. разом вийшли у дв1р, де вже чекали понят! та експерт-
кримшашет. Сохань вщшшов на десять кроив вщ двфей, наказав Хусашову:
- Ход1ть до мене.
Вш полишив на м'якому фунп виразш слщи схож1 нал! що пересжали л ¡совий пупвець поблизу дубово! галявини.
Сохань пояснив понятим:
- Зараз експфт сфстофафуе слщи й залле ¡х гшеом. Бачите, вони йдуть паралельно один одному. Кр1м того, слщ вщ правого пщбора трохи глибший, а Хусашов накульгуе саме на праву ногу.
- Ну й що? - зеунув брови Ф] ля. - Ус1 знають, що накульгую. Колись ногу поламав.
Сохань, шчого не пояснюючи, наказав повфнутися до кабшету. Видно, Фшя уевщомив,
що водили його у дв1р недаремно, бо вже дивився насторожено.
Сохань розгладив долонею арк\ ш1 протоколу, сказав:
-Через годину буде висновок. що слщи, полишеш вами у двор1, тотожш слщам, знайденим нами вранщ двадцять восьмого травня на п1щаному пупвщ. Саме там увечф1 двадцать сьомого фавня було вбито Степана Хмиза. Отже, двадцать сьомого травня пфед тим, як пити коньяк з шампанським у приемшй компа1И1, в и побували на двадцять третьому кшометр1 схщного шосе [ вбили на дубовш галявиш Хмиза. Посфшом з шетолета.
Раптом Хуса^'нов зареготав. Стукнув себе кулаком по чолу й мовив:
- Ну, забув... Забув я, начальнику. Точно, був я на тш галявнн1, однак, що дубовою зветься, не знав. Кажеш, того Хмиза кокнули увечф1, а я вдень був татш галявиш, на природу, значить, 1здив, срлжого пов1тря ковтнути, бо здоров'я в мене останшм часом пщупало.
А Сохань думав, що \ другий його доказ - недопалок сигарети «Кент», який Фшя полишив у .(пшиннику бшя дубово! галявини (експфти встановили за залишками слини, що палив 11 саме Хусашов) - тепф, фактично, не доказ. Викрутиться цей Фшя, хоч ¡нтущя твфдить тоб1: вш, саме в1н убив Хмиза.
Сохань з1брався з думками, пщеунув до себе початий протокол 1 запитав:
-Отже, Хусапюв, ви твфдите, що були на дубовш галявиш вдень двадцять сьомого травня?
Фшя пфеможно посмхнувся.
- Згадав, начальнику, було таке, нав1що ж заперечувати?
- О котрш годин! потрапили на дубову галявину?
- Точно важко сказати. Приблизно годиш о четвертой, и ¡в на п'яту.
- I не зустр1ли там Хмиза?
- Якого Хмиза? Тая його \ не пам'ятаю.
Сохань викликав конвоГра й наказав повфнути Хусашова до слщчого ¡золятора. А сам нетерпляче набрав номф експфта.
-Олекс1ю Гнатовичу? Скажт, якщо я, наприклад, схоплю вас за комр?.. А ви у вовняному светр1?.. Чи залишаться в мене гад шгтями ворсинки? Ворсинки неодмшно лишаться? То дуже вас прошу: з'1здггь до слщчого ¡золятора. Там вщпочивае фомадяннн Хусашов. Почистпъ йому, будь ласка, шгп й поршняйте ворсинки, якщо знайдете IX пщ шгтями, з пряжею светра Хмиза. Кап1тан Ошчко доставить вам светр через годину.
Експфт зателефонував чфез три години: Соханер,! пфедбачення повн1стю гадтвфдились - пряжа Хмизового светра й ворсинки, знайдеш гад шгтями Хусашова, выявились щентичними. А це вже був неспростовний доказ злочину.
Темою \ змктом текст близький до юридично1 практики, иасичений професшною лексикою (двадиять ам лексем I словосполучень).
Пфеказ було проведено на першому занята.
Тв1р-роздум було обрано тому, що письмова робота саме такого типу дозволяе багато необхщних для студента умшь, зо крема ум1 ння:
— осмислити тему, окреслити п меш:
— визначити головну думку, обгрунтуванню яко! буде шдпорядковано майбутшй текст;
— дШрати фактичний матф1ал, необхщний для висвгглення теми;
— лопчно иобудувати тв1р на вйх р1внях його структури;
— використати слова, здатш адекватно виразити зм1ст думки;
— грамотно (в орфофаф1чному та пунктуацшному вщношеши) оформити текст твору. Кр1м того, саме тар-роздум якнайкраще засвщчуе бшыи загальш ор1ентири студента - його прагнення до самоспйного мислення I самовираження чи намагання знайти джфела для примтивного кошювання, - що також дуже важливо у процеа навчання та професшно1 гадготовки.
Студентам було запропоновано тему «Чому я вступив(-ла) на юридичний факультет».
3 огляду на брак аудиторного часу, а також на те, що виконання твору-роздуму передбачае бшьш-менш тривалу иопфедню пщготовку, отже й сприяе виявленню реального р1вня мовно1 вправносп, роботавиконувалась в позааудиторних умовах.
Осюльки письмов1 робота виконували пфшокурсники, що недавно покинули стши школи, твори 1 пфекази оцшювалися за шкшьними критф1ями для творчих роб1т старшокласник1в, тшьки не единою ощнкою, а окремо за змстом [ структурою та за фамоинстю. Розница полягала лише в тому, що найнижчого, иочаткового, р1вня не було, а наступш р1вш квал1фжувалпся як низький (у профам - сфеднш), достатшй та високий.
При аналЫ персказ1в, як 1 вимагають щ критфй', враховувалися оф1хи щодо вщтворення зм1сту I розкриття авторського задуму, пос.шдовносп викладу, доказовосп твфджень.
Пфекази виявили значш недо.тки мовленневих умшь пфшокурсниыв. Пер еду а м це недостатньо розвинеш навички аутцювання. Близько половини студенев намагалися запам'ятати тт чи ¡нин елементи прослуханого тексту, але не зумши лопчно пов'язати факта, осмислити причини дш або й комушкативну мету решпк пфсонаж1в. У студентських текстах, зокрема, спостер1гаеться:
— недостатне вщтворення змсту (найчаспше приюнцевих фрагмента);
— вщсутшсть мотиваци д1й (мета слщчого ексиерименту, «пригадування» факпв гадозрюваним);
— порушення иослщовносп подш - обшуку, прогулянки, вечерь убивства, слщчого ексифименту,
— нерозумшня реалш, про яи вдеться у тексп [ значения вщповщних ел ¡в (понятг, галяета);
— перекручення ¡мен та пр1звищ персоналав (Сохань, Сухань, Суханов, Сухашов; Фшя, Фшн);
— нерозумшня само1 лопки доииту, <фолей» його учасншав;
— «пфеадресування» решпк шитому персонажу, пфекручення ¡х змсту
— вщсутшсть абзацного подшу;
— вщсутшсть зв 'язку М1Ж речениями;
— вщсутшсть ч1ткого подшу на речения;
— примпивний спос1б передач1 зм1сту д1алогу (кшькоразов1 повтори апв «запитав» \ «сказав» або «вщпов1в»).
Нечисть сприймання змкту та обмежений запас мовних засорив сиричинилися I до неч1ткосп вщтворення сюжету, до лопчних неув 'язок. Тому в пфеказах натрапляемо на таы. наириклад, фрагменти (у прикладах з1 студентських робгг не зроблено жодних вииравлень):
— Пщ час обшуку, що вщбувся 27 травня о 21 годшн ви були на Дубовш галявиш 1 вбили Степана Хмиза. (1нна А.)
- Один каблук був глибший за шшнй. Хусашов кульгав на праву ногу. А також недопалок на якому щентифжувалн слину Хусайнова. (Над1я К.)
- Вш поводив себе спокшно I навггь нахабно. Неголеш щокн свщчать про дискомфортшсть слщчого ¡золятора. (Василь К.)
- Другим доказом був недопалок сигарета. На нш був залишок спини гадозрюваного. Але це невважали задоказ. (Галина 3.)
- Тод1 проведемо експеримент, то чш слщи сфотографував слщчий, що ви про це скажете? (Натрия Ш.)
- Тод1 Оохань виконав осганнш доказ, подзвонивши експергу вш запитав чи мэже залишитися гад шгтями ворсинки вщ светра, якщо до нього торкатася, почеши позитивну вщповщь вш сказав експфту пршхати в стдчий ¡золятор, I перевцэте шгп фомадянинаХусашова. (Тарас Ш.)
- «Де в и були....?» - запитав Сохань.
Хусашов сказав, що...
Слщчий запитав, чи це..., а Хусашов сказав, що...
«Сподщаюсь, вони пщтвердять», сказав Сохань. Попм слщчий запитав, чи..., а той сказав, що не був там. (Серий Г.)
Результата анашзу злисту 1 структури переказ1в наведен! в таблиц! 1.
Таблица 1
Результаты анашзу змсту / сщзуктури переказге
Група В д Н
1 Ст.) 4 14 7
2 (Т.) 5 11 9
3(Т.) 3 15 7
4 (Т.) 5 10 9
5 (1в.-Фр.) 4 14 8
6 (Льв.) 3 18 6
Разом 24 * (15,8%) 82 (54%) 46 (30,2%)
* Нримпка: уа без вннятку на р1вш 10 бал1в за 12-бальною системою оицнювання; не було жодно! робота, що в1дпов1дала б внмогам для ощнки в 11 або 12 батпв.
У творах, як 1 слщ було спод1ватися, ус1 студентн заявили про свое позитивне ставлення до професи юриста. Проте лише 37 з них (23,4%) знайшли для цього власш слова:
- Я хочу займатися юриспруденщею, внвчати [ знати закони, роз'яснювати Гх I допомагатн людям.
- Допомагатн людям, бути 1м корисним, отримувати не тшьки фогш як матер1альну ощнку свое! роботи, але й, головне, людську вдячнклъ зачесно виконаний обов'язок. Моральне задоволення вщ щоденно1 пращ - найвища плата, котра не вим1рюеться фошовими одиницями.
1нш1 йшли второваною стежкою:
- Наша дфжава теля здобуття незалежносп пфебувае на шляху до ринково! економжи. Щоб прискорити визнання свгговою фомадсыастю (?) Украши дфжавою з ринковою економжою - потр1бно насамперед пщвести наше законодавство до свггових стандарта, пщвищити правосвщомшть, правопорядок, законшсть, справ ед лив ¡сть, правову культуру фомадян. Саме цю роботу мають внконувати юристи.
- Зпдно Конституци Украши, люднна е найвищою сощальною цшшстю. Юрист повинен захищати людей вщ протиправних д1й.
- Юрист це не лише профсая. Це борг пфед сусшлылвом. Борг дотрнмуватися закону I стежити за його дотриманням шшими.
Нфщко з таких сентенцш, абсолютно позбавлених власно[ думки, складаеться весь текст. Траплялося, що одш 1 т] сам фрагмента наведено у 2-4 роботах: списували з того ж друкованого джфела або з твору товарища. Факпв такого кошювання виявлено 24 (15,1%).
У бшыпосп робгг (81-53,2%) таи штампован! уривки становлять вщ чвфтт до половини обсягу висловлювання. У ряд1 випадюв, як, наприклад, в останньому з наведених фрагмент, бачимо явш слщи списування зросшського оригшалу.
Навпъ у тих роботах, у яких помшп були намагання дата конкретну вщповщь на поставлене у тем! запитання (22 (14,5%), студента не змогли звшьнитися вщ стереотагав на зразок «юрист - це носш I охоронець позитивних корпоративна ¡нтереав, фахово! самобутносп, принцишв, традицш та узвичаень», «представник юридично! професп вир1зняеться високим р1внем культури поведшки, гщшстю, стриманктю, самоконтролем у стосунках з ¡ншими людьми», «обравши профеаю юриста, я зробила перший крок на зустр1ч свгглому майбутньому Украши», джерелами яких е або шдручннк з правознавства, або штамповаш матер1али ¡з засоб1в масово! ¡нформацп.
Лише у 27 роботах (17,8%) йдеться про зацжавлення ирофескю юриста, здебшыиого гад впливом близьких людей цього фаху: «з дитячих рокш», «ще в початкових класах» тощо.
Бшышсть пфшокурсниюв згзнаються в тому, гцо защкавились правознавством лише пщ час вивчення в1дповщно1 дисцитпни у середнш школ1 або й теля закшчення шюльного навчання.
Мотивами для вибору професп спугували:
• поради батьыв, розповщ1 друз1в;
• газетш матф1али та телепереда1» про юриспв;
• художня лггература (напр., 9 раз1в згадуеться пов1сть IЛ Франка «Перехресш стежки»);
• престижшсть професп;
• перспектившсть трудовлаштування (потреба сусгальствав юристах);
• матер1альназабезпечешсть спещал1спв галузи
• репутащя факультету;
• можливкть вибору конкретного виду професшно! д1яльносп.
I тшьки незначна кшыасть студент (3-5 у груга) пояснили виб1р внутр1шшми мотивами:
• ощнкою власних зд1бностей [ можливостей (нахил до гуманггарних наук);
• защкавлення суспшьними процесами;
• потребою справедлив осп у стосунках ли ж людьми тощо.
Але навпъ т1 студенти, яи обрали профшь навчання «не за вказ1вкою батьюв, а за власними иереконаннями» (всього 25-16,5%), не розкрили належним чином I не обфунтували сво1х думок. Це виявилось, зокрема, в тому, що лише 11 (7,2%) написали, що приваблюе IX у професп' юриста («постшш контакта з людьми», «захищати невииних [ сирияти показанию злочинщв»), лише 7 (4,6%) зробили несмшиву спробу вказати, яю, на ¡хню думку, якосп необхщш для фах1вщв ще! галуз1 («ум1ти переконувати», «сприймати й анал1зувата ¡нформащю», «викликати дорпр'я у сп ¡врозмовник¡в»).
Усе це свщчить, що в цшому обпнашсть новоприйнятах студен™ з обраною спещальшстю дуже низька. Навпъ в роботах, у яких йдеться про можливкть конкретно! спещашзаци, не вказаш професп' юрист. Власне, единою названо посаду адвоката (у 100 роботах - 65,7%). В ¡нших випадках студенти обмежуються загальниками типу «дотримання закошв», «гарантувата права», «розслщування злочишв», «норматив но-правов1 акти», «законодавче регулювання», «вфховенство закону», тобто формулюваннями, вживаними як у шильному кура правознавства, так [ в телепередачах на суспшьш теми.
3 усього сказано видно, що тшьки незначна частина студент свщомо I цшеспрямовано йшла до вступу на юридичний факультет, щкавилася майбутньою спещальшстю, сффою застосування знань 1 ушнь, набутих у процей професшио! пщготовки. А з цього випливае, що на пфшому рощ навчання, коли читаеться курс «Украшська мова за професшним спрямуванням», слщ якнайткшше пов'язати мовний курсз профор1 р.нтати йнот роботою.
Не мэжна не звфнуги уваги й на те, що значна частина пфшокурсниюв не мае умшь, необхщних для написания саме твору-роздуму - структурувати свое висловлювання, аргументувати висловлеш думки, наводита приклади тощо. Бездоганних щодо структури шорш виявилось лише 34 (22,4%). У них чггкий [ стаслий вступ, обфунтований абзацний подш - вщповщио до пщтем, лакошчний висновок, що пфегукуеться з темою. У юлькох роботах у ро.тн вступу наведено оиис конфетно! життево! ситуацп - з власних спосгережень, з лггературних джфел.
Проте у бшьшосп робп1 спостф1гаються разк™ недоречносп, алопзми, вщсутшсть мжфразних зв'язкш. Так, у 8 роботах (5,3%) вступ 1 юнщвка значно пфевищують обсяг основно1 частини, у якш наведено лише загалып положения про юридичну д1ялыпсть, але жодне з них не розкрито. Найбшьш показовий щодо цього такий фрагмент:
Моя профеая надасть багато можливостей впливати на суспшьне життя. Мета мое! д1яльност1 буде заключатся в:
• пропаганд! дотримання Конституцп УкраГни тазакошв;
• максимальному дотриманню прав 1 свобод людини;
• поширенш справедливого правосуддя;
• внесенш пропозицп до нормативно-правових акт;
• науковш робот! в галуз1 права.
Розумкться, таку роботу не можна визнати задовшьною: вщповот на поставлене запнтання студент так 1 не дав, гадмшив запропонованутему ¡ншою.
Твор1в, незадовшьних з погляду зм1сту I структури, виявилося 16 (10,5%) - по 2-3 у фуга.
У багатьох творах наявш лопчш неув'язки в межах складних синтаксичних цших чи навггь окремих речень. Наведемо кшьказ десяпав приклад ¡в.
— Не_залежно вщ того, як у майбутньому складаеться життя_я не буду жал1ти про свш вибф. Тому, що незнания закошв не звшьняе вщ вщповщальносп.
— Досягнення мети потребус великих зусиль, але не е вагомою для досягнення поставленнх цшей. Одшею з найважливших ¡зюминок втшення мети у реальшсть е бажання досягти певного результату.
— Якщо профеая юриста, яку обирае юнак чи д1вчина за покликанням, то такий спещашст зробить все можливе людиш яка до нього звфтаеться щоб допомогти.
— Якщо кер1вник буде мати належш знания, то самому можна буде передав ати гадлеглим, не наймати юристов, але юриспв, всюди пстр1бно.
Таи факта переконують, що без розгляду сфуктурн текспв, зв'язив м1ж IX компонентами, як 1 зв'язив м1ж складниками речень, у навчальному процеа не обштися.
Загальга показннки якосп зм1сту1 структури твор1в наведеш в наступнш таблнщ.
Таб.ищя 2
Показ ниш якоспи зласту г структури теорб в
Група В д Н
1 Ст.) 5 15 5
2 (Т.) 6 11 8
3 (Т.) 8 13 4
4 (Т.) 6 12 7
5 Ов.-Фр.) 5 15 6
6 (Льв.) 5 16 5
Разом у ф. 35 (23,0%) 82 (54,0%) 35 (23,0%)
В узагальненому вигляди разом за пфекази 1 твори ильисш показники мають такий вигляд: високого р1вня - 59 робп1 (19,4%), достатнього - 164 (53,9%), низького - 81 (26,7%).
Невисоким виявився 1 р1вень фамотносп пер шо курению в (враховувалися лексичш, фаматичш, орфофаф1чш \ пунктуацшш помилки).
Пфеважають помилки орфофаф1чш та пунктуацшш, ям у суш становлять 70 вщеотив (див. табл. 3).
Табдищ 3
Орсрографгчп! та щпктуащшп помшки у студентських текстах до початку ЕН (152 студ.)
Твори Перекази Разом В сфедньому на 1 студ.
Орфофаф1чш 86 298 384 2,53
Пунктуацшш 342 576 918 6,04
Разом 428 874 1302 8,57
В сфедньому на 1 роботу 2,81 5,29 8,57
Заслуговують на увагу таи факти:
1) у переказах помилок удвое бшьше, шж у творах;
2) пунктуацшних помилок майже утрое бшьше, шж орфограф1чних;
3) сшввщношення орфограф1чних та пунктуацшних помилок не однакове: у творах 1:4, у переказах 1:1,9.
Кожен з цих показниив мае суттеве значения для розроОки методики експериментального навчання.
У творах помилок менше з двох причин: 1) обсяг TBopiB, поршняио з переказами, також набатато меиший; 2) створюючи повною Mipoio власний текст, студента мали змогу вшьного вибору як зм1сту, так i мовних засоб1в, пфедуйм лексичних, тих, яи для них бшьш :еичш i часто вживаш. Цьому сприяв i характер теми, що вимагала особиспсиого пщходу, не пфедбачала чогось складного, не зовам зрозумшого, а ттльки виклад загальновщомих понять i явищ. Пфеказ же вишгав висвплення певних сюжетних деталей, обфунтування дш персонажпв. Для цього norpi6Hi були i бшьш складн синтаксичга конструкций i специф1чна, в тому чист й тфмшолопчна, лексика. Отже, у цш po6oTi у кожного було бшьше, шжутвор1, шансш помилитися.
Пфеважання пунктуацшних помилок зумовлеие тим, що уиикнути вживання певно! синтжсично! конструкций якавимагае пунктуацшного оформления, набатато важче, шж словаз недостатньо засвоеною орфофамою. KpiM того, у питанш про застосувания роздшових знж1в не допоможе Hi зорова иам'ять, Hi орфофаф^чний словник, noipiOen у кожному вппадку сиитаксичиий, а часто ще й стшпстичний aнaлiз.
Праге важливим чинником е не лише ильисть, але й характер помилок, i'x зв'язок ¡з засвоеиням правописних норм: порушення деяких трапляються часто i в багатъох роботах, ¡иших -лише фщка. Тому й увага до правописних правил не може буги однаковою. Так, з орфофаф1чних помилок найчаетотшЕШ пов'язаш з написаниям стш разом, окремо i чфез дефк (будьласка, у вечф1, тай, побатьков1 або по-батьков[) - 57, з написаниям не з р1зними частниками мови - дксловами та похщними вщ fliecurie (не мов, не спростовний, не допалок) - 24, з уживанням велико! лггери - 19 (з них 5 у конструкщях з прямою швою, яких Оагато у тексп пфеказу). Irnni, i серед них qiyOi, наявш лише в студенев (лишеться, пощте, на дубов]_галявиш, памятайте) або тшьки у словах шшомовного походження (експфемент, дескомфорт).
Виявлеш пунктуацшш помилки за ix кшьюстю розташовуються у такому порядку:
• кома у складнопщрядному реченш - 304;
• роздшов1 знаки при вставних словах - 150;
• роздшов1 знжи при дкпрпонвникових зворотах - 123;
• роздшов1 знжи при однорщних членах - 91;
• пунктуацшне оформления звфтань - 46;
• роздиюв1 знжи при прямш мов1 - 39;
• вщсутшсть роздшових знаюв при вигуках, словах так i Hi - 39;
• комачи ii вщсутнкть при дiеприкметникових зворотах - 35;
• «нанизування» речень, вщсутнкть знаюв у юнщ речения - 32;
• вщокремлення иоширеиих обставии i додатюв - 21.
Ще 48 помилок - це здебшыпого зайв1 роздшов1 знжи - безпщставне видшеиня поширених обставии, кома м1ж фупою пщмета та фупою присудка.
Це тжож добрий оркнтир для ефективно! оргашзацп подальше! робота. Хоч абсолютним його назвата не можна: низька частотшсть деяких помилок зумовлена не фунтовним
засвоенням вщповщннх правил бшышстю пфшокурсниыв, а тим, що консфукцп з цими пунктограмами вони вживають дуже рщко (наприклад, безсполучнш«ш складш речения з тире або двокрапкою). Вживання ж синтаксичних конструкщй значною шрою залежить у творах -вщ теми (наприклад, вщсутшсть звертань i прямо! мови, вигуюв), в переказах - вщ характфу тексту (тут таких помилок близько ста). Наявшсть в обох видах творчо! робота помилок, пов'язаних з пунктуацшним оформлениям складногадрядних речень, вставних став, д1шриапвникових зворот1в, однорщних члешв речения переконуе в тому, що саме цим синтаксичним структурам слщ придшяти якнайбшыие уваги.
Лексичних помилок виявилося значно менше -всього 273 (в сфедньому 0,9 на 1 роботу), з яких - 212 у творах, незважаючи на fx удвое менший обсяг (у переказах студента дофимуються в основному лексики початкового тексту). Значна частана з них - кальки з росшських cniB та вираз1в: сшвставнти, сшвпадата, приймати участь, неправнльний Eii6ip вщповщника багатозначннх росшських с.тв: борг (долг - обов'язок), вщноситься (належить), на рахунок (щодо, стосовно), заключаеться (полягае), являеться (е).
Трапляютъся i лексичш повтори (даннй, також), вживання синошм1в як однорщних члешв речення (фах1вцем i спещалктом), тавтологп (чесно жита в житп). Але Bci вони поодинои, тому й фактично матф1алу для узагальнень немае. вдиним видом помилок, зафжсованим у роботах 12 студентов, е порушення лексично! сиолучуваносп: сказав результат, зняв експфтазу, оповщь вечора, виготовлено ворсинки, невщворотний доказ тощо. Деяы з таких помилок стоять на фаш лексики i фаматики, осильки зумовлеш неправильним вибором 3aco6iB зв'язку Mi ж компонентами усталених словосполучень (наприклад, зггдно Конституцп, прийняти участь, кидатися в очг).
Граматичних помилок також виявилося небагато - 259 (в сфедньому 0,85 на 1 роботу), з них 82 морфолопчних та 177 синтаксичних. Морфолопчш помилки р1зномаштш, але сфед них майже немае повторюваних. В основному це неправильне утворення форм д1еслова (майбутнш час вщ слугуеати - «послугуе»), ¡менника (множинавщ cniB, що вживаються лише в одниш -«одна з найблмжчих гадготоеок е ycix еконо.тках»), прикметниив та займенниюв (на дубов! галяеинi, працювати доведеться на if), вищого i найвищого ступешв прикметника або числ1вника (бшъш докладшше, самый найкращий) тощо. 1нша ситуащя з помилками синтжсичними. Хоч теж ix не дуже багато, але е юлька фуи, що стосуються конкретних синтжсичних тем, сп остер ¡гаються у часто вживаних конструкщях. До них належать:
1) помилки у словосполученнях 3i зв'язком кфування (документы по вбывству, тдтвердження на шдозру, сказав результат, читання ситуацщ задоволена у своему выборi, выбрав на юрыдычну спещальшсть, прызводыть до етрати права свого верховенства, у выпадку У кражи це еже сталося);
2) необфунтоване вживання пасивних консфукщй (докази спростуеались, дослгджуються &дбитки);
3) неправ ильний порядок с.тв у реченш («життя дасться шлъки рев людиш»; «фактор забезпечення себе матергалъно в майбутнъому», «зробытъ все можлыве людиш, яка звертаетъея до нъого, щоб допомогти», «прошу nimu вас»)',
4) «незалежш» д1еприкметников1 звороти (навчаючисъ.... мет подобалося правознавство; закшчившы школу, постае eu6ip);
5) сплутування ознак прямо! i непрямо! мови (тдозрюваний заявив, що я буе на галявыт зранку; попросыв шты в iзолятор i зробгть експертизу ворсинок)',
6) помилкове розташування пщрядного означального речення (кожен выпускник думав про eu6ip тституту, який xomieздобути вищу oceimy).
iHini можнавважата випадковнмн (навчання у 8 класу; багато ешинуло; юрист, як i mmi, допомагають; знати закони i дотримуеатись його норм тощо).
Показники фамотносп пфеказ1в i твор1в наведеш у таблищ 4.
Табдищ 4
Пен; гралютноат письмоеихробпп
Р1вш
Групи Високий Сфеднш Низький
Пфекази Твори Перекази Твори Перекази Твори
1 (Т.) 25 0 3 16 16 9 6
2 (Т.) 25 3 4 13 14 9 7
3 (Т.) 25 2 3 18 19 5 3
4 (Т.) 24 4 5 12 13 8 6
5 (Гв.-Фр.) 26 1 5 18 17 7 4
6 (Льв.) 27 5 2 16 19 6 6
Разом 15 (9,9%) 22 (14,5%) 93 (61,2%) 98 (64,5%) 44 (38,9%) 32(21,0%)
Всього 37 (12,2%) 191 (62,8%) 76 (30%)
Аналп переказт [ твор1в новоприйнятих пфшокурсниюв пфеконливо засвщчуе, що бшышсть з них недостатньо пщготоваш до засвоення не лише мовного курсу, але й сиещальних дисциплш. Виявлеш недол1ки стосуються роних аспсктш пщготовки, пфедбачених шюльною профамою з украшсько! мови. По-пфше, низький р1вень орфофаф1чно1 1 пунктуацшно[ фамотносп. Але ж людина з вищою освггою, яка працюе в юрвдичнш сфф1, не може буги нефамотною чи навггь нагавфамотною: неправильно написане слово, неправильно поставлений роздшовий знак можугь пфе1футити або й докоршно змшига зшст документа.
По-друге, нерозушння семантики слова, особливо терм на, може суттево вплинуги на точшсть висловлення думки 1 адекватне сириймання п адресатом.
По-трете, нелопчшстъ, непослщовшсть викладу, наявшсть зайвих [ вщсутшсть необхщних вщомостей завжди иерешкоджаютъ належним чином висвгглити тему зв'язного висловлювання, забезиечити сприйняття адресатом головно1 думки, усвщомлення комушкативного призначення тексту, а отже е ифешкодами у процес1 спшкування.
По-четверте, неправильне оформления документа, нав1ть негочне розгашування його рекв1зипв значною мтрою ускладнюе документоведення, використання наведених у документ! даних.
Тому, хоч гад час шильного навчання кожен вивчав найр.ажлир.птп орфофаф1чш 1 пунктуац1йн1 правила, вщомосп з фонетики, лексики 1 фаматики, знайомився з вимогами до зв'язного висловлювання \ до оформления дшових пап ерш, мусимо визнати, що наявш у першокурсиинв-почативщв не можуть бути надшним гадфунтям для подальшо! навчально! роботп. До ус1х цнх та ще низки ¡нших питань доведеться ще звертатися неодноразово.
Осюльки пфев1рка иисьмових роб1т виявила, що розб1жносп йж студентськими фупами (як щодо змсту 1 структури, так I щодо дотримаиня фаматичних, орфофаф1чних 1 пунктуацшних норм) не дуже велии, прииципового значения не мало, яи з них зробиги ексифиментальними, а яи викорисгати як конфольн1 для з1ставлення результаттв навчання ¡з застосуванням фадищйно1 та ексифиментально! методик Однак для бшьшо1 пфеконливосп ексифиментальними було визначено дв1 фуга, у яких иоказники були дещо нижч!, Н1Ж в ¡нших чотирьох (див. табл. 5).
Табдищ 5
По казнит якосш теорчих робШ на початку достдження
Показники Групи Кшьисть ро01т Високий р1вень Достатнш р1вень Низький р1вень
к-сть % к-сть % к-сть %
Зм1ст \ ЕГ 100 20 20 51 51 29 29
структура КГ 204 39 19,1 113 55,4 52 25,5
Грамотшсть ЕГ 100 10 10 59 59 31 31
КГ 204 27 13,2 132 64,7 45 22,1
Спостереження усного мовлення першокурсниив також засв1дчують, його недосконшпсгь. Майже вс1 Т1 вади, що були заф1ксоваш I. Синицею у мовленш школяр1в [1, с. 81-84], притаманш \ студентам. До них, зокрема, належать:
• надшрна пферивчаспсть;
• недостатня пфедбачувашсть подальшого викладу,
• часп повторения (як елемента змкту, так i мовних засоб1в);
• недостатня означальшсть (за допомогою прнкметннюв, яюсннх приаивниив);
• синон1мчна i стшпстична бщшсть;
• синтаксична невпорядковашсть;
• неточшсть та тонування вимовн;
• надшрна ситуатавшсть, недостатня контекстшсть;
• напружешсть i викликана нею розгублешсть, безпорадшсть.
Таи недолшг KpÍM шшого, мають значний вплив на показники ycniuiHOCTi студентов упродовж ycix pokíb навчання; вони часто призводять до зниження ощнок як на практичних i семшарських заняттях, так i на erani пщсумкового конфолю знань в уснш форм. Зрозумшо, цей аспект мовленнево! компетенцн також вимагае постшно! уваги, в тому чист застосування непщготовлених зв'язннх повщомлень, вщповдо без опори на пнсьмов1 заготовки тощо.
Систематичне застосування усннх висловлювань, а при можлнвосп íx рецензування й анашз зосфеджують увагу на причинах помилок, створюють передумови для íx подолання.
Як ствфджуе I. Синиця, удосконалення мовлення «пфедбачае, з одного боку, збагачення його новими словесними засобами та способами 1х використання i, з другого боку, вилучення («очищения») з нього як лшгв1стачних, так i нелшгвктачних вщхилень вщ загальноприйнятих норм i вимог» [1, с. 84]. Сфед причин вщхилень bíh вказуе i суго .шнгвктттчш (людина не усвщомлюе, що певний мовний 3aci6 е ненормативний; усвщомлюе ненорматившсть, але не вщчувае потреби уникнути i'i: 3míct i без того зрозумший), i исихологтчш (невмшня зосфеджуватись; надмрна напружешсть гад час мовлення) чинники. До цього можна б додати ще й лопчш: нездатшсть планом1рно, послщовно викладати 3míct.
Ми можемо, звичайно, констатувати недостатню ефектившсть навчально! i, зокрема, пр о ф opi снтацш ио Í робота в школ i як пфедумови зваженого, усвщомленого внбору айтур1ентамн майбутаього фаху, cnoco6ÍB професшного вщбору, ¡гнорування «негативно!' професюфамн» - наявносп в a6nypieHTÍB якостей, иссушен их з фахом юриста, неефектавгасть конкурсного вщбору a6ÍTypieHTÍB. Але, яйцо ми всфйоз ставимо питания про пщготовку фамотних спеп,1ал1спв з достатньо розвинугою мовленневою компетенцию, здатних ефективно користуватася дфжавною украшською мовою у р1зних ситуациях професшно! д1яльностт, особливо в тих, де слово е основним знаряддям uiei д1яльносп, то мусимо визнати необхщшсть посилення уваги до курсу «Украшська мова за прифесшним спрямуванням». Сьогодшшш 32 чи 36 аудиторних годин виглядають и ас mí ш кою над здоровим глуздом, прагненням не помчати очевидного. А поки не буде з mí не но ситуащю, феба визнати, що формування всеб1чно розвинено! mobhoí oco6hctoctí майбугнього фах1вця можна розумгги як завдання на вщдалену перспективу, ставита скромшип цш шдвищення комушкатавно! компетенцп студент i шукати шлях ib для íx досягнення, добиваючись максимального наближення до вимог професн.
Л1ТЕРАТУРА
1. Синиця! О. Психшопяусного мовленняучшв4-8 клаав (монолог). -К.: Радянська школа, 1974. -208 с.
2. Синиця I. О. Пснхолопя пнсемно! мовиучшв 5-8 клаав. - К.: Радянська школа, 1965. -317 с.
3. Украшська мова. 5-12 класи: Програми для загальноосвшнх навчальннх заклад1в. - Кшв-1ргань,
2005.-176 с.
4. Украшська мова. Пнсьмовнй екзамен. Як уникнути помилок. - Тернопшь: Навчальна книга -
Богдан, 1998. -64 с.
