CC BY
76
HayKOBMM BiCHMK ^tBiBCtKoro Ha^OHa^tHoro yHiBepcMTeTy
BeTepMHapHoi Megw^HM Ta öioTexHO^oriw iMem C.3. I^M^Koro
Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies
ISSN 2518-7554 print ISSN 2518-1327 online
doi: 10.15421/nvlvet8703 http://nvlvet.com.ua/
UDC 581.19:638.16
Study of antibacterial properties of honey to methycilin resistant Staphylococcus
V.V. Kasianchuk1, O.M. Berhilevych1, I.V. Negai2
'Sumy State University, Sumy, Ukraine
2Sumy National Agrarian University, Sumy, Ukraine
Article info
Received 25.01.2018 Received in revised form
05.03.2018 Accepted 08.03.2018
Sumy State University, Medical institute, Sanatorna Str.,31, Sumy, 40018, Ukraine. Tel.: +38-067-892-189-45 E-mail:
Sumy National Agrarian University, G. Kondratiev Str., 160, Sumy, 40021, Ukraine.
Kasianchuk, V.V., Berhilevych, O.M., & Negai, I.V. (2018). Study of antibacterial properties of honey to methycilin resistant Staphylococcus. Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies. 20(87), 13-18. doi: 10.15421/nvlvet8703
For publishing this article, two important ideas were indicated: the first one is the necessity of scientific research to establish antibacterial properties in those substances that can replace antibiotics in the fight against antibiotic resistant microorganisms; the second is to expand the possibilities for using a national Ukrainian product, such as honey. Ukraine is one of the important exporters of honey in the EU. This honey may have unique physical and chemical properties that will characterize its therapeutic effect. In other countries, these issues are actively .studied by scientists, which provide special healing brands to certain its species. These issues are not well study in Ukraine. The aim of present study was to an experimental study of the use of antibacterial properties of honey in relation to methicillin-resistant Staphylococcus spp. Materials for research were isolates of methicillin-resistant Staphylococcus spp. (MRSS) and samples of natural honey that were obtained from apiaries of the Odessa region. The standard methods of isolation Staphylococcus spp and methods determining the quality of honey were used. Qualitative indicators of honey included organoleptic studies, moisture and acidity, proline content. Determination of antibacterial properties of honey was studied in dilution it in distilled water in proportions 1:1, 1:2, 2:1 and 3:1 with following plating in nutrient agar wells on Petri dishes. It has been experimentally established that honey may be an excellent remedy against MRSS, but not all honey has the same antimicrobial activity. It has been established that the antibacterial properties of honey in relation to MRSS are influenced by the physical and chemical composition, namely the content of proline. It has been experimentally established that most types of investigated honey samples with high qualitative indices exhibited antibacterial action against antibiotic-resistant isolates of Staphylococcus spp., With higher levels of antibacterial activity showing those honey samples that had a higher proline content of more than 350 mg/kg. It was established that the antibacterial action of honey against antibiotic resistant isolates of Staphylococcus spp. It is better manifested in more concentrated solutions - when diluted in the ratio of honey / solvent as 2:1 and 3:1 (growth retardation zones from 34 mm to 58 mm) compared to solutions of honey diluted in proportions 1:1 and 1:2 (growth retardation zones from 10 mm to 15 mm).
Key words: antibiotic resistance, MRSS, polyphloric honey, proline.
Вивчення антибактерiальних властивостей меду щодо метицилшрезистентних стафшокоюв
В.В. Касянчук1, О.М. Бергшевич1, 1.В. Негай2
'Сумсъкий державний утверситет, Суми, Украгна 2Сумський нацюналъний аграрний умверситет, Суми, Украгна
Обрано dei важливi ide'i щодо актуалъностi даног статтг. перша - rnoexidmcmb проведення наукових до^дженъ для встано-влення анmибакmeрiалъних властивостей в тих лжарсъких засобах, як можутъ замтити антибютики в бoрomъбi з антибютико-резистентними мтрооргатзмами; друга - розширити мoжлиeocmi щодо використання такого нащоналъного продукту, як мед. Украгна е одним iз важливих eкcпoрmeрie меду в СС. Нацюналъний мед може мати уткалът фiзикo-хiмiчнi ocoблиeocmi, ят бу-дутъ характеризувати його л^валъну дю. В тших крагнах щ питання активно вивчаютъся вченими, що надае особливих цтющих брeндie певним його видам. Ц питання в Украгт вивчет недостатнъо. Метою даног роботи було експерименталъне вивчення
використання антибактерЬальних властивостей меду щодо метицилтрезистентних стафтокошв. МатерЬалом для дослЬджень були метщилтрезистентт iзoляmи Staphylococcus spp. (MRSS), а також розчини натурального бджолиного меду, отриман з паст Одеськог область Були використаж стандарты методики видтення Staphylococcus spp. та методи визначення якoсmi меду. Ятсж показники меду включали органолептичж дослЬдження, вмЬст вологи, кислоттсть та вмЬст пролту. Визначення антибак-терЬальних властивостей меду вивчали при розведенн його у дистильованш водЬ у спЬввЬдношеннЬ 1:1; 1:2, 2:1 та 3:1 методом лунок в поживному агарЬ на чашках ПетрЬ. Експериментально встановлено, що мед може бути прекрасним лтарським засобом проти MRSS, але не всЬ види меду мають однакову антимтробну активтсть. Встановлено, що на антибактерЬальнЬ властивостЬ меду впливае його фЬзико - хЬмЬчний склад, а саме вмЬст у ньому пролту. Експериментально встановлено, що бтьшкть видЬв дослЬ-джуваних проб меду, як мали висот ямсж показники виявляли антибактерЬальну дт до MRSS, причому бшьш високий рЬвень антибактерЬальноi ди виявляли тЬ проби меду, в яких був вищим умЬст пролту - понад 350 мг/кг. Встановлено, що антибактерЬа-льна дЬя меду щодо антибютикорезистентних ЬзолятЬв Staphylococcusspp. краще проявляешься в бтьш концентрованих розчинах - при його розведенн у спЬввЬдношеннЬ мед/розчинник як 2:1 та 3:1 (зони затримки росту вЬд 34 мм до 58 мм) порЬвняно з розчина-ми меду, розведеними в пропорщях 1:1 та 1:2 (зони затримки росту вЬд 10 мм до 15 мм).
Ключовi слова: антибютикорезистенттсть, MRSS, полЬфлорний мед, пролт.
Вступ
Основними л1кувальними засобами в сучаснш медицин! е антибютики. Антибютики - незамшш препарата для лшування велико! шлькосл шфекцшних захворювань, яш до !х вщкриття вважалися невилжо-вними або супроводжувалися високою летальшстю (туберкульоз, чума, холера, черевний тиф, бруцельоз, пневмон1я, меншпт, ендокардит, р1зш септичш про-цеси). Вщкриття антибютишв додало приблизно 20 рошв до середньо! тривалосп життя людини в розви-нених кра!нах. Антибютики стимулювали розвиток таких галузей медицини як х1рурпя, трансплантоло-пя, ендопротезування (Khabai, 2011; Othman, 2012; Metodyka vyznachennia ta otsinka..., 2016). Однак не-контрольоване та надм1рне використання антимжроб-них препарапв в медициш, в аграрному сектор^ а також в побуп стало одшею з головних причин зрос-тання резистентносп серед бактерш. За оцшкою Екс-пертно! комюи з боротьби з антимжробноюрезистен-тшстю (АМР) - у свт щор1чно використовуеться 73 млрд разових доз або 300 тис. тонн антибютишв (Cooper et al., 2010; Biglari et al., 2013).
На даний час у свгговш практиш л1кування як у гуманнш так i ветеринарнш медициш важливою проблемою е мала ефектившсть сучасних протимжроб-них засобiв. Основною причиною цього е широке розповсюдження антибiотикостiйких бактерiй. Стш-шсть до антибiотикiв е однiею з найсерйозниних за-гроз для прогресу сучасно! медицини i свггово! еко-номiки. За прогнозами ВООЗ, у 2050 рощ шльшсть смертей через цю проблему в свiтi може досягти 10 млн осiб на рш, а рiчнi втрати для свггово! еконо-мiки перевищать 100 трлн доларiв США (Metodyka vyznachennia ta otsinka., 2016).
За даними ВООЗ встановлено 12 видiв бактерш, що стшш до дп антибютишв та становлять найбiльшу загрозу для здоров'я людини:
- бактери, як мають високо критичний рiвень прюритету (Acinetob acter baumannii, Pseudomonas aeruginosa, Enterobacteriaceae);
- бактери високого рiвня прюритету (Enterococcus faecium, Staphylococcus spp. в т.ч. Staphylococcus aureus, Helicobacter pylori, Salmonella, Neisseria gonorrhoeae);
- бактери середнього рiвня прюритету (Streptococcus pneumoniae, Haemophilus influenzae, Shigella spp. ).
Основна причина розвитку спйкосп у цих бактерш - надмiрне застосування антибютишв у багатьох частинах свиу (особливо при незначних шфекщях), а також недостатне застосування через ввдсутшсть фь нансово! тдтримки для забезпечення повного курсу лшування.
Швидке накопичення резистентних форм мшроор-ганiзмiв сприяе формуванню «супербактерш», стшких практично до всiх ввдомих антибютишв. В результат тяжкий перебiг, висока летальшсть, складнiсть дiаг-ностики i терапп, надмiрне подорожчання лiкування. До 2050 року супербактерп, ймовiрно, вбиватимуть 10 млн осiб на рж. Збиток для сватово! економiки складе близько 100 трильйонiв доларiв на рш. Розвиток резистентностi збуднишв потребуе використання альтернативних, менш безпечних та ефективних ан-тимiкробних препарапв (Allen et al., 1991; Al-Waili et al., 2013).
Сьогодш антибютикорезистентшсть е серйозною глобальною загрозою для здоров'я населення, наслвд-ки яко! виходять далеко за меж1 сектору охорони здоров'я. Стшшсть збудник1в захворювань до антибь отик1в починае розглядатися як сошальна проблема в контекст негативного зовнiшнього впливу охорони громадського здоров'я.
Ще в 1984 роцi свiтова спшьнота активно почала приймати рiшення щодо розробки заходiв боротьби з антибютикорезистентшстю. Наслiдком цього була перша резолюцш ВООЗ iз закликом до рацюнального використання лiкарських засобiв. В подальшому, у 2001 роцi, була схвалена глобальна стратепя ВООЗ щодо стримування використання антибiотикiв. У 2011 рош був прийнятий £вропейсьшй стратегiчний план дш з проблеми антибiотикiв та на Всесвгтньому днi здоров'я було винесене наступне рiшення: «Стшшсть до протимжробних засобiв - якщо сьогодш не вжити заходи, завтра залишимося без лЫв». У 2016 рош резолюшя ВООЗ закликае держави-члени змщнювати системи контролю та управлiння в галузi лiкарських засобiв, пiдтримувати науковi дослвдження щодо правильного використання антибютишв, заохочувати науковцiв до створення нових засобiв для лiкування.
У 2017 р. в штаб-квартирi Свропейського агентства з лiкарських засобiв в Лондонi вiдбулася нарада з антибютикорезистентносп. У заходi взяли участь експерти Свропейсько! комюп, ВООЗ. Експерти ВООЗ розробили список iз 12 антибютикостшких бакте-рiй, для боротьби з якими термiново потрiбно створи-
ти нов1 лшарсьш засоби. Серед цих бактерш зазначен також метицил1нрезистентш стафшококи (MRSS) (Al-Waili et al., 2013; Lu et al., 2014).
В Украш розроблена Державна стратепя щодо ре-атзацд державно! полггики з1 стримування розвитку стшкосп до протимшробних препарапв на 20182022 роки (проект). Дана стратепя висвплюе питання стримування спйкосп бактерш до антибютишв та необхвдносп подальших наукових дослвджень, спря-мованих на заповнення юнуючих прогалин в знаннях та сприяння шноващям у сфер1 розробки антибактерь альних препарапв (Ponomarov, 2006; Kwakman and Zaat, 2012; Nehai and Kasianchuk, 2017). Одним 1з таких антибактер1альних препарапв на даний час може бути мед.
Бджолиний мед з давшх часш застосовувався з ль кувальною метою у багатьох народ1в для л1кування кашлю, анпни, шфшованих виразок на шшр^ при бол1 у вуа, для л1кування кору , захворювання очей i вира-зки шлунка (Chirife et al., 2006; Cooper, 2008).
В даний час лшувальна дiя меду визнаеться не тiльки медициною, а й фармаколопею. Натуральний бджолиний мед мютить цiннi для органiзму мшераль-ш речовини, мiкроелементи, вiтамiни, ферменти, бю-логiчно активнi речовини, що мають бактерициднi властивостi. Мед мае сприятливу дш на нервову систему i на серцевий м'яз. Сучасна медицина рекомен-дуе мед при багатьох захворюваннях - ввд загоення ран до лiкування онкологiчних хворих (Othman, 2012). В останнi роки до меду посилилася щкашстъ як до важливого природного ресурсу для нових методiв лiкування, що не мають тих побiчних ефектiв, яш часто зустрiчаються при використаннi синтетичних хiмiчних лжарських засобiв (Kahanets and Kasianchuk, 2010; Kwakman et al., 2010; Diachenko, 2012).
Цiлющi властивосп натурального меду проявля-ються завдяки наявностi в ньому широкого спектра бюлопчно активних речовин: флавонощв, оргашчних кислот, ферментiв, вiтамiнiв, амiнокислот та ш. До складу меду входять оргашчш (мурашина, молочна, винна, щавлева, лимонна) i неорганiчнi (фосфорна, соляна) кислоти, що створюють його кислотшсть, яка теж вiдiграе роль в його бактерицидних властивостях. Мед - це один з давшх видiв лЫв, який використо-вуються для загоення ран для лшування анпн та ш-ших захворювань (Cooper, 2008; Biglari et al., 2013).
Крiм того, вченими було встановлено, що мед проявляе антибактерiальнi властивосп щодо тих бак-терiй, стосовно яких антибiотики були неефективнi (Kwakman et al., 2010; Lu et al., 2014).
Необхщно зазначити, що антибактерiальнi власти-востi меду стосовно до стшких до антибiотикiв бактерш в нашш краíнi вивчеш недостатньо.
Таким чином, у зв'язку з поширенням антибюти-корезистентнiстi, актуальним напрямом щодо прове-денням наукових дослщжень е пошук альтернатив-них антибютикам терапевтичних засобiв як1 б мали виражену антибактерiальну дiю. Особливо актуальним це питання стае вщносно пошуку лiкувальних засобiв, яш були б ефективними ввдносно широко розповсюджених метицил1нрезистентних стафшоко-кiв.
Метою дано1 роботи було експериментальне вивчення антибактер1альних властивостей меду стосовно до 1золят1в метицилшрезистентних Staphylococcus spp. Щоб досягти поставлено! мети, ми розв'язували так завдання: видшяли 1золяти Staphylococcus spp. та визначали р1вн1 ïx антибютикочутливосп до 10 антибютишв, а також пвдбирали проби яшсного меду для цих дослщжень.
Матерiал та методи дослщжень
Матер1алом для дослвджень слугували антибюти-корезистентш 1золяти Staphylococcus spp. (methicillin-resistant Staphylococcus spp. - MRSS), вдентифшоваш i3 молока корiв та з носових видшень пацieнтiв, хворих на ГРЗ, як проявляли стшшсть до бета-лактамних антибiотикiв, у тому чи^ до метицилiну), а також проби натурального бджолиного полiфлорного меду з паак Одеськоï обласп.
Експериментальну частину роботи було виконано в акредитованiй лабораторiï мiкробiологiчниx досль джень кафедри громадського здоров'я СумДУ. Визначали антибактерiальнi властивостi меду ввдносно антибiотикостiйкиx iзолятiв Staphylococcus spp., видь лених зi збiрного молока корiв та iз носових видшень вщ пацieнтiв, хворих на roo^i респiраторнi захворювання. Iдентифiкацiю стафшокошв проводили на со-льовому агарi iз 6,5% NaCl. Для мшроскопп вiдбирали круглi колони, якi злегка шдшмаються над поверхнею агару та з рiвними краями, дiаметром 2-3 мм. До Staphylococcus spp. вщносили грам-позитивш бакте-рiй, якi мали сферичну форму (коки) i формували виноградоподiбнi кластери. 1золяти Staphylococcus spp. були перевiренi на стiйкiсть до антибютишв. Були вщбраш тi iзоляти, якi виявляли стiйкiсть до бензиленщил^, еритромiцину, ванкомiцину, лшко-мицину, тетрациктну, гентамiцину, оксацилiну, пеш-цилiн, амоксицилшу та метицилiну.
Антибiотикорезистентнiсть iзолятiв Staphylococcus spp. визначали методом дисшв в чашках Петрi на поживному агар^ який попередньо був засiяний су-спензieю iз зазначених iзолятiв щшьшстю 0,5 за Ма-кФарлендом. Шсля нанесення на поверхню агару 0,5 мл суспензп, через 15 хв розмiщували диски ви-щезазначених 10-ти антибютишв. 1нкубацш посiвiв з дисками антибютишв проводили при температурi 37 ± 1 °С протягом 16-20 год.
Антибактерiальнi властивостi меду вивчали лун-ковим методом на поживному агарiв чашках Петрi, засiяному суспензieю дослiджуваниx бактерiй Staphylococcus spp., згвдно з чинною методикою (Vyznachennia chutlyvosti mikroorhanizmiv..., 2007). Готували бактерiальну суспензш шляхом внесення стерильною бактерiологiчною петлею дешлькох ко-лодний Staphylococcus spp. у пробiрку з стерильним iзотонiчним розчином. Для приготування суспензiï використовували колони 18-24 годинноï культури Staphylococcus spp. Отриману суспензiю доводили до отримання щiльностi 0,5 за стандартом МакФарланда шляхом додавання до не1' мiкробноï маси або розбав-лення ïï стерильним iзотонiчним розчином (щшьшсть
0,5 3a CTaHgapTOM MaK®apgaHga BignoBigae npu6gu3-ho ROHueHTpauii 6aKTepift 1—2 x 108 KyO/Mg),
nigroTOBgeHy 6aKTepiagbHy cycneroiro b KigbKocri 0,5 Mg HaHocugu Ha noBepxHM no®HBHoro arapy Ta KpyroBHMH pyxaMH namoK neTpi 11 po3nogigagu piBHO-MipHO no noBepxHi arapy, nicga nigcuxaHHH cycneroii Ha noBepxHi arapy (npoTaroM 15-10 xb) Ha noro noBep-xHi b KO®Hift namui neTpi po6ugu no 4 gyHOHKH crepu-gbHOM ck^hhom Tpy6oHKOM giaMeTpoM 2 mm, ^ga bh-BneHHH aHTu6aKTepiagbHHx BgacTHBocTeft Megy bhko-pucTOByBagu po3HHHH gocgig®yBaHux npo6 Megy y cTepugbHift gucragbOBaHm Bogi b cniBBigHomeHHi Meg/ po3hhhhhk 1:1; 1:2; 2:1; 3:1, ^o gyHOK Ha no®HBHOMy cepegoBH^i BHocugu cycneroii i3ogaTiB Staphylococcus spp,, npuroTOBgeHux, hk 3a3Hanagocb BH^e, ,3,o ko®hoi gyHKH BHocugu po3HHHH Megy He ni3Hime Hi® nepe3 15 xb nicga npuroTyBaHHH gyHOHOK, lHKy6yBagu nociBH
TaS^^H 1
noKa3HHKH HKocTi gocgig®yBaHux npo6 Megy
npoTaroM 18-20 rog npu 37 ± 1 °C, OuiHKa pe3ygbTaTiB: namKy neTpi 3 arapoM po3Mi^yBagu gHOM goropu i3 3aKpuTOM KpumKOM Ha TeMHy noBepxHM, BuMipMBaHHH 3OH npurHineHHH pocTy npoBogugu 3a gonoMoru gmift-kh, yci gocgig®eHHH, ^o 3a3Hanem BH^e, npoBogugu y TpHpa3oBoMy noBTopi,
Pe3ymTara Ta ix oSroBopeHHH
Eygo gocgig®eHO 27 npo6 6g®oguHoro Megy, HKi 6ygu Bigi6paHi npoTaroM 2016-2017 pp, 6e3nocepegHbO b 6g®ogapiB Ha naciKax, ^o 3ano6irago ix $agbcu$iKa-uii, npo6u 36epiraguca b xogogugbHHKy npu TeMnepa-Typi 5 ± 1 °C, npo6u Megy 6ygu gocgig®eHi opraHogen-thhho Ha BMicT Bogoru, KucgoTHicTb Ta BMicT aMiHOKuc-goTH npogiHy BignoBigHO go MeTogiB, ^o BHKgageHi b ACTy 4497:2015,
№ npo6u Kogip Megy Koнcнcтeнцiн KucgoTHicTb BMicT Bogu,% npogiH,Mr/ Kr
2016
2/2016 ®OBTHH ^intHa 20 13,2 385,89
10/2016 ®OBTHH ^intHa 30 15,1 439,11
2/2016 ®OBTHH ^igLHa 25 14,5 405,34
10/2016 ®OBTHH ^inbHa 35 16,3 461,01
7/2016 TeMHO-®OBTHH B'H3Ka 24 15,8 310,65
8/2016 TeMHO-®OBTHH gy®e B'H3Ka 35 17,9 356,6
9/2016 TeMHO-®OBTHH ^inbHa 33 13,6 322,12
7/2016 TeMHO-®OBTHH B'H3Ka 28 15,3 331,15
8/2016 TeMHO-®OBTHH gy®e B'H3Ka 35 18,8 373,32
9/2016 TeMHO-®OBTHH ^inbHa 31 16,2 389,14
14/2016 CBiTgo-®OBTHH B'H3Ka 22 16,6 319,78
14/2016 CBiTgo-®OBTHH B'H3Ka 27 18,4 338,12
4/2017 CBiTgo-®OBTHH ^igbHa 28 16,7 391,21
4/2017 CBiTgo-®OBTHH ^igbHa 27 17,4 371,16
2017
2/2016 ®OBTHH ^inbHa 21 17,2 392,19
10/2016 ®OBTHH ^inbHa 33 18,1 421,12
2/2016 ®OBTHH ^inbHa 27 19,2 397,16
5/2017 TeMHO-®OBTHH pigKa 20 14,3 372,0
5/2017 TeMHO-®OBTHH pigKa 25 16,1 369,11
9/2017 TeMHO-®OBTHH pigKa 35 18,0 499,64
10/2017 TeMHO-®OBTHH pigKa 16 15,1 305,78
9/2017 TeMHO-®OBTHH pigKa 37 18,0 499,64
10/2017 TeMHO-®OBTHH pigKa 19 15,1 305,78
7/2017 CBiTgo-®OBTHH pigKa 15 15,7 354,14
4/2017 CBiTgo-®OBTHH ^igbHa 27 18,1 451,15
7/2017 CBiTgo-®OBTHH pigKa 18 15,7 359,21
npuMimKa: 3rigHO 3 hhhhhmh b yKpaiHi BHMoraMH go Megy, y HbOMy HopMa KucgoTHocTi - He 6igbme Hig 40, BMicT Bogu - He
6igbme Hi® 18,5%; BMicT npogiHy - He MeHme Hi®: 300 Mr/Kr
^k BugHO 3 Ta6guui 1, npu BH3HaneHHi HKocTi Megy 3a opraHogenTHHHHMH noKa3HHKaMH 6ygo BcTaHOBgeHO, ^o Bigi6paHi HaMH 3pa3KH Megy Magu npupogmH Kogip -Big cBiTgo-®OBToro go TeMHO-®OBToro, Kogip Megy Ha ocHoBi 3aTBepg®eHHx cTaHgapTiB Kogip e ogHHM 3 ocHo-bhhx xapaKTepucTHK gga 6oTaHiHHoI Kgacu^iKauii Megy, -3k BigoMO, Meg TeMHimoro Kogbopy Mae BH^y ^epMeH-THy aKTHBHicTb,
BMicT Bogu b Megi - oguH 3 kmhobux huhhumb, ^o BH3Hanae HKicTb Megy Ta 3age®HTb Big cryneHH 3pigocTi Megy, a TaKO® Big TepMiHy Ta yMOB noro 36epiraHHH, y
gaHoMy gocgig®eHHi BMicT BogH y npo6ax Megy 6yB y Me®ax Big 13,2 i 18,0%, to6to BignoBigaB BcraHOBgeHHM HopMaM gga HKocTi Megy,
HH3bKHH BMicT Bogoru, BHcraBgeHHH y 6igbmocTi gocgig®eHux 3pa3KiB Megy 3a6e3nenye Kpa^y HKicTb uux 3pa3KiB Megy, ^o TaKO® cnpuae 36epiraHHM Megy,
noKa3HHKH 3aragbHoi KucgoTHocTi Megy b Hamux gocgig®eHHax KoguBagucb Big 15 go 40,0, 3aragbHa KucgoTHicTb BH^e Hi® 40 e pe3ygbraroM 3aKHcaHHa Megy BHacgigoK nopymeHHH npaBug 36epiraHHH,
ВмЦст пролiну в дослiджуваних зразках меду був у межах норми - вЦд 305 мг/кг до 499 мг/кг. Пролiн е одшею з найпоширенiших амiнокислот в медЦ, i тому, зазвичай, цей показник вибирають як стандарт для кiлькiсного визначення вмЦсту амiнокислот. АмЦноки-слоти виступають одними з найважливЦших компоне-нтiв меду, оскшьки в них мiститься широкий спектр ферменпв, бiлкiв пилкових зерен i вiльнi амЦнокисло-ти КрЦм того, вмiст пролiну е показником натурально-стi, зрiлостi меду та е також показником його фальси-фЦкаци. Менша норми кiлькiсть пролшу свЦдчить про його фальсифiкацiю - бджш годували цукром або сумЦшшю меду з цукром, або тддавали нагрiванню при високiй температурi, щоб надати рЦдко! консисте-нци меду. Мшмальною к1льк1стю пролiну в медi вважаеться 300 мг/кг. При меншш кiлькостi пролiну в медi вш не може бути вЦднесений до категорп «мед».
Також було вЦдмЦчено пряму залежнiсть мiж умiстом пролшу та кислотшстю меду. Тобто, мед ¡з високим умЦстом прол1ну мав вищу кислотшсть порЦвняно з пробами меду, в яких був нижчий рiвень пролшу.
Нижче наведено рис. 1, який наглядно iлюструе, що воднЦ розчини меду з проб № 2/2016 та 10/2016 виявляють достатньо високу ефективну дЦю вЦдносно до антибiотикочутливих ЦзолятЦв Staphylococcus spp. Варто зазначити, що зони затримки росту за дп вод-них розчишв меду мали чита контури.
На рис. 1. видно, що воднЦ розчини таких проб меду, як № 2/2016 та 10/2016 виявляли антибактерЦаль-ну дЦю вЦдносно Staphylococcus spp. майже на однако-вому рЦвнЦ. Причому ця дЦя незначно вЦдрЦзняеться у рЦзних розведеннях меду, та все ж, зазначаемо, що бЦльш концентрованЦ воднЦ розчини меду мали бЦльшу антибактерЦальну дЦю, нЦж менш концентрованЦ.
Рис.1. АнтибактерЦальна дЦя водних розчишв меду (проби меду № 2/2016 та 10/2016)
Як видно ¡з рис 1, проба меду № 10/2016 виявляе вищий рЦвень антибактерЦально! ди вЦдносно Staphylococcus spp. У таких водних розчинах (стввЦд-ношення мед/вода), як 2:1 та 3:1, ми визначили вищу антибактерЦальну дЦю порЦвняно з дЦею водних розчишв меду в розведеннях 1:1 та 1:2. Це тдтверджено тим, що дЦаметри затримки росту при застосуваннЦ водних розчишв меду в розведеннЦ 2:1 та 3:1 були на 2,5-3,7 мм бшьшими нЦж вЦд розчишв меду у сшввЦд-ношеннях 1:1 та 1:2.
Результати вимЦрювань зон затримки росту анти-бютикорезистентних ¡золятЦв Staphylococcus spp. наведено у таблиц 2.
Дан таблиц свЦдчать, що у тих пробах меду, якЦ мали вищЦ значення вмЦсту пролЦну, антибактерЦальна актившсть була вищою (були бшьшЦ зони затримки росту Staphylococcus spp) порЦвняно з тими пробами меду, в яких умЦст пролшу був меншим.
ОтриманЦ результати дослЦджень необхЦднЦ при ро-зробцЦ антибактерЦальних засобЦв ¡з меду i свЦдчать про те, що перед приготуванням таких засобЦв треба дослЦджувати мед на умЦст пролЦну. КрЦм того, отри-манЦ нами дан сприятимуть рекламуванню якЦсних характеристик вЦтчизняного меду та розширенню
можливостей для торпвлц ним як на вцтчизняному, так i на мЦжнародному ринках.
Таблиця 2
Результати вимЦрювань зон затримки росту Staphylococcus spp. за використання водних розчишв меду (середнЦ данЦ, мм)
ДослЦджуванЦ проби, №
Зони затримки росту у мм
Мшмальш значення
Максимальш значення
2/2016 34 ± 2 41 ± 1
7/2016 29 ± 1 34 ± 1
8/2016 47 ± 2 51 ± 2
9/2016 27 ± 1 34 ± 1
10/2016 37 ± 1 45 ± 2
14/2016 21 ± 1 23 ± 1
4/2017 35 ± 2 46 ± 2
5/2017 46 ± 1 57 ± 2
7/2017 13 ± 1 10 ± 1
9/2017 16 ± 2 29 ± 2
10/2017 11 ± 1 19 ± 1
Висновки
1. Експериментально встановлено, що бшьштсть вид1в дослвджуваних проб меду, яш мали висок1 яшсш показники, виявляли антибактер1альну дш щодо ан-тибютикорезистентних 1золят1в Staphylococcus spp., причому вищий р1вень антибактер1ально1 дй' виявляли проби меду, в яких був високий умют прол1ну.
2. Встановлено, що антибактер1альна д1я меду щодо антибютикорезистентних 1золят1в Staphylococcus spp. краще проявляеться в бшьш концентрованих водних розчинах, а саме при розведенш у сшввщно-шенш мед/розчинник як 2:1 та 3:1 (зони затримки росту в1д 34 мм до 58 мм) пор1вняно з розчинами меду, розведеними в пропорщях 1:1 та 1:2 (зони затримки росту ввд 10 мм до 15 мм).
Перспективою подальших дослгджень буде ви-вчення впливу шших складников меду на його анти-бактер1альну актившсть. Кр1м того, плануеться ви-вчення антибактер1ально1 активносл меду щодо ш-ших вид1в м1кроорган1зм1в.
References
Vyznachennia chutlyvosti mikroorhanizmiv do antybakterialnykh preparativ (2007). Metodychni vkazivky № 9.9.5-143-2007. Ministerstvo okhorony zdorovia Ukrainy, Derzhavna sanitarno-epidemiolohichna sluzhba, Kyiv (in Ukrainian). Metodyka vyznachennia ta otsinka chutlyvosti mikroorhanizmiv do antymikrobnykh preparativ (2016). Zasnovana na rekomendatsiiakh EUCAST -Yevropeiskoho komitetu z vyznachennia chutlyvosti do antymikrobnykh preparativ (in Ukrainian). Diachenko, A.H. (2012). Pokhodzhennia ta poshyrennia antybiotykorezystentnosti. Materialy Vseukrainskoi naukovo-praktychnoi konferentsii i plenumu Asotsiatsii infektsionistiv Sumshchyny
«Antybiotykore-zytentnistta shliakhy yii podolannia», 30-31 travnia 2012 r., Sumy, 7-9 (in Ukrainian). Kahanets, O.O., & Kasianchuk, V.V. (2010). Vdoskonalennia veterynarno-sanitarnoho kontroliu bdzholynoho medu shliakhom zaprova-dzhennia systemnoho doslidzhennia mikrobiolohichnykh ryzykiv. Visnyk SNAU. 3(26), 65-70 (in Ukrainian). Nehai, I.V., & Kasianchuk, V.V. (2017). Mikroelementnyi sklad medu Odeskoi oblasti yak pokaznyk yoho yakosti ta heohrafichnoho pokhodzhennia. Naukovyi visnyk LNUVMBT imeni S.Z. Gzhytskoho. 19(82), 148-153 (in Ukrainian). Ponomarov, A. (2006). Kontrol yakosti medu v svitovomu bdzholiarstvi. Bdzholiarstvo: Naukovo-vyrobnychyi zhurnal. 7, 60-63 (in Ukrainian).
Khabai, M. (2011). Bdzholy rakhuiut ekonomiku. Ekonomichnyi vistnyk. 10, 6-7 (in Ukrainian).
Allen, K.L., Molan, P.C., & Reid, G.M. (1991). A survey of the antibacterial activity of some New Zealand honeys. Journal of Pharmacy and Pharmacology. 43(12), 817822. doi: 10.1111/j.2042-7158.1991.tb03186.x.
Al-Waili, N., Al-Ghamdi, A., Ansari, M.J., Al-Attar, Y., Osman, A., & Salom, K. (2013). Differences in composition of honey samples and their impact on the antimicrobial activities against drug multiresistant bacteria and pathogenic fungi Archives of Medical Research. 44(4), 307-316. doi: 10.1016/j.arcmed.2013.04.009. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/23684665.
Biglari, B., Moghaddam, A., Santos, K., Blaser, G., Büchler, A., Jansen, G., Längler, A., Graf, N., Weiler, U., Licht, V., Strölin, A., Keck, B., Lauf, V., Bode, U., Swing, T., Hanano, R., Schwarz, N.T., & Simon, A. (2013). Multicentre prospective observational study on professional wound care using honey (Medi-honey™). International Wound Journal. 10(3), 252259. doi: 10.1111/j.1742-481X.2012.00970.x.
Cooper, R. (2008). Using honey to inhibit wound pathogens. Nursing Times. 104(3), 46, 48-49. https://www.ncbi.nlm.nih.gov/pubmed/18293880.
Cooper, R.A., Jenkins, L., Henriques, A.F., Duggan, R.S., & Burton, N.F. (2010). Absence of bacterial resistance to medical-grade manuka honey. European Journal of Clinical Microbiology and Infectious Diseases. 29(10), 1237-1241. doi: 10.1007/s10096-010-0992-1.
Chirife, J., Zamora, M.C., & Motto, A. (2006). The correlation between water activity and moisture in honey: fundamental aspects and application to Argentine honeys. Journal of Food Engineering. 72(3), 287-292. doi: 10.1016/j.jfoodeng.2004.12.009.
Kwakman, P.H., teVelde, A.A., deBoer, L., Speijer, D., Vandenbroucke-Grauls, C.M., & Zaat, S.A. (2010). How honey kills bacteria. FASEB Journal. 24(7), 2576-2582. doi: 10.1096/fj.09-150789.
Kwakman, P.H., & Zaat, S.A. (2012). Antibacterial component sofhoney. IUBMB Life. 64(1), 48-55. doi: 10.1002/iub.578.
Lu, J. Turnbull L., Burke C.M., Liu M., Carter D.A., Schlothauer R.C., Whitchurch C.B., & Harry E.J. (2014). Manuka-type honeys can eradicate biofilms produced by Staphylococcus aureus strains with different biofilm-forming abilities. Peer J. 2, e326. doi: 10.7717/peerj.326.
Othman, N.H. (2012). Honey and cancer: sustainable inverse relationship particularly for developing na-tions-a review. Evidence-Based Complementary and Alternative Medicine. 2012, Article ID 410406, 10. doi: 10.1155/2012/410406.
