Студенческая группа как элемент педагогической системы и воспитательного процесса в вузе Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

4. Наказ Мiнiстерства освiти i науки Укра!ни вiд 02.06.1993 № 161 «Про затвердження Положення про оргашзащю навчального процесу у вищих навчальних закладах» [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/z0173-93

5. Наказ Мшютерства осв^и i науки Укра!ни вiд 07.08.2002 № 450 «Про затвердження норм часу для планування i облшу навчально! роботи та перелшв основних видiв методично!, науково! й оргашзацшно! роботи педагопчних i науково-педагогiчних працiвникiв вищих навчальних закладiв» [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://zakon4.rada.gov.ua /^/8^^0698-02

6. Концепщя нацiонального виховання студентсько! молодi вщ 25.06.09 року. Протокол № 7/2-4 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://osvita.ua/legislation/Vishya_osvita/4310/

7. Концепщя дiяльностi Придшпровсько! державно! академи будiвництва та архтектури.

8. Статут ПДАБА.

УДК 378.111:371.21

СТУДЕНТСЬКА ГРУПА ЯК ЕЛЕМЕНТ ПЕДАГОПЧНО1 СИСТЕМИ ТА ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ У ВНЗ

Л. В. Т1вер1адсъка, асист.

Тшьки спшкування вилшовуе вiд самовпевненосп, дурно! сором'язливостi, тiльки вiльний i невимушений обмiн думками дае можливють вивчати людей, перевiряти !х, розшзнавати й порiвнювати себе з ними.

Л. К. Вовенарг, франц. письменник

Ключовi слова: студентсъка група, виховна робота, психолог1я студентсъког групи, адаптация студент1в, соц1алъно-психолог1чний кл1мат, навчалъно-виховна робота

Постановка проблеми. Перюд навчання у вузi - найважливший етап сощалiзаци студента, який полягае у формуванш особистосп в умовах сощокультурного простору шляхом засвоення в ходi виховання i навчання загальнокультурного i сощального досвiду. Студенти накопичують i перетворюють власнi цiнностi й орiентаци, вибiрково вводять у свою систему поведшки тi норми i правила, яю прийнятi у суспiльствi та студентському колективь

Проблему необхiдностi виховання як невщ'емного елемента навчального процесу у ВНЗ не тшьки не можна зшмати, а й, навпаки, сьогодш вона набувае особливо! ваги i гостроти. Проте чи може хтось вщповюти беззаперечно: якого ж вшу шдл^ки i молодь взагалi потребують виховного впливу? Та якi форми цього впливу сьогодш прийнятш для молодi? Адже iснуе точка зору, зпдно з якою Вчитель, як лшар, мае дiяти за правилом «Не нашкодь!».

Аналiз публiкацiй. Деяю питання оргашзаци виховно! роботи в студентських групах, проблеми адаптаци студенев у ВНЗ обгрунтовуються в працях I. Васильева, С. Гури, В. Демчика, педагопки вищо! школи — В. Л. Ортинського та ш. Вивченню сощально-психологiчних явищ у студентськш групi та закономiрностей !! функцiонування придiляеться велика увага у дослщженнях Н. О. Кондратово!, розглядаються актуальнi психологiчнi проблеми пiдготовки фаивщв iз вищою освiтою.

Виклад матерiалу. Реалiзацiя виховно! роботи у студентських групах здшснюеться через кураторiв. Кураторство - це, з одного боку, найбшьш творча, а з шшого — досить кроттка дiлянка роботи викладача. У процес роботи куратора виникае безлiч запитань, на яю потрiбно давати вiдповiдь якнайшвидше, тому що за кожним iз них — доля вихованця.

В ушх аспектах роботи куратора академiчно! групи е психолопчна складова. Студентська група е елементом педагопчно! системи i !! психологiю треба знати тому, що адаптащя кожного студента до ВНЗ, до навчально-професшно! дiяльностi, його професшне зростання як фахiвця вщбуваеться в студентськiй групi, значення яко! важко переоцiнити.

Навiщо викладачевi (куратору) треба знати психолопю студентсько! групи?

Куратор i кожен викладач працюють не з окремим студентом, а з групою загалом (лекцiя, семшарське заняття, збори тощо). 1з групою здшснюеться керiвництво художньою, спортивно-

оздоровчою та шшою дiяльнiстю, а також оргашзащя дозвiлля. Звичайно, викладачевi (i особливо кураторов^ треба знати особистiсть кожного студента, враховувати !х iндивiдуальнi особливосп [2].

Протягом навчання у ВНЗ молода людина проходить через кшька етапiв сощалiзацil. Визначальним серед них е етап адаптаци до ново! сощально1 ситуаци розвитку, тобто - перший курс (семестр). Вщ того, як механiзми пристосування та життедiяльностi в нових умовах будуть обраш i закрiпленi особистiстю, залежить стиль i результативнiсть майбутньо! професшно1 самореалiзащl людини.

Ставши студентом вищого навчального закладу першокурсник здебiльшого вiдчувае емоцшне пiднесення, радiсть, зростае його власна самоощнка тощо. Але значна х частина уже через кшька мюящв (тижшв) починають вiдчувати певний дискомфорт, основною причиною якого е труднощi адаптаци в умовах вищого навчального закладу.

Тому напрями роботи куратора доцшьно конкретизувати розглядом основних психолопчних проблем адаптаци, що !х переживають першокурсники.

Найважливiшими напрямами дiяльностi кураторiв е:

• адаптацiя першокурсникiв до нових умов навчання;

• допомога студентам у розв'язанш 1хшх сощально-побутових проблем i органiзацiя дозвiлля;

• допомога у формуванш в студентськш групi атмосфери дружби, доброзичливостi, згуртованосп та взаемно1 пiдтримки

Важливо також, щоб робота кураторiв не йшла в розрiз зi студентським самоврядуванням, а доповнювала б його, утворюючи едину демократичну виховну систему. Особливо потрiбна допомога куратора у взаемоди студентiв iз численними академiчними структурами i службами, якi здiйснюють навчальну й позанавчальну дiяльнiсть, в оргашзаци спецiальних заходiв, особливо загально академiчного характеру.

Отже, найважливiшим завданням удосконалення роботи куратора е допомога студентам в оргашзаци таких заходiв, як дозволили б глибоко усвiдомити, зрозум^и, вiдчути i сприйняти традици академи, И цiннiснi орiентацil, тi стосунки i норми, якi традицiйно лежать в основi вiдносин i взаемодш у цьому навчальному закладi та за його межами (знайомство з iсторiею академи, участь у загальноакадемiчних заходах, оргашзащя екскурсш i зус^чей з видатними особистостями тощо) [5].

Розробка куратором системи заходiв з адаптаци студенпв базуеться на вщповщних складових (або напрямах) сощально-психолопчно1 адаптаци: професшнш, соцiальнiй, бiологiчнiй i психолопчнш.

ПрофесШна адаптащя:

• ознайомлення першокурсниюв зi змiстом, перспективами обрано1 ними професи;

• допомога в адаптаци до вимог навчального процесу.

Сощальна адаптащя:

• адаптащя iндивiда до умов групи, всього студентського колективу;

• створення у студентськш груш здорово1 морально-психолопчно1 атмосфери;

• ознайомлення студенпв з нормативно-правовими вимогами перебування у ВНЗ;

• адаптацiя студенпв до морального та культурного середовища ВНЗ;

• адаптацiя студентiв до умов проживания у гуртожитку.

Б1олог1чна адаптащя:

• врахування в процеш навчально-виховно1 роботи стану здоров'я та психолопчних властивостей студента;

• залучення до занять фiзкультурою i спортом;

• шклування куратора про створення саштарно-гшешчних умов навчально-виховного процесу;

• допомога та поради студентам з оргашзаци побуту, харчування, вiдпочинку та оздоровлення й ш.

Психолог1чна адаптащя:

• вивчення довузiвських передумов адаптаци студенпв першого курсу (психологiчиi властивосп, рiвень морально1 та психологiчноl культури, рiвень знань тощо) та врахування !х у процесi навчально-виховно1 роботи;

• врахування характеролопчних особливостей i якостей особистостi в навчально-виховному процесi;

• заходи корекцп процесу адаптаци студентiв до умов вищого навчального закладу;

• заходи, спрямоваш на розвиток психолопчно! культури студента;

• заходи формування самосвщомост iндивiда та iн. [3].

У сво!й роботi куратор може звертатися не тшьки до свого досвiду, психолопчно! шту!ци, а й до психолопчних та педагогiчних тестiв i методик. Доречним може бути також дослщження сощально-психолопчного клiмату групи. Звичайно, йому буде важко проводити та штерпретувати складнi методики дослiдження. Для цього юнуе велика кiлькiсть тестiв розважального характеру. Робота з ними - своерщна гра, покликана спонукати людину до самоаналiзу та спроби замислитись над сво!м ставленням до багатьох етико-психолопчних проблем. Деякi з них наводяться нижче:

Тест «Соцiально-психологiчний кл1мат у грут»

Сощально-психолопчний клiмат студентсько! групи визначае психологiчне самопочуття кожного зi студентiв у груш та динимшу групових процесiв.

1. Оцшити, як проявляються перерахованi нижче властивосп психологiчного клiмату у вашш групi (таблиця 1), виставивши ту оцшку, яка, на вашу думку, вщповщае iстинi.

Шкала ощнювання властивостей психолог1чного кл1мату:

3 - властивють проявляеться в групi завжди;

2 - властивють виявляеться в бшьшост випадюв;

1 - властивiсть виявляеться нерщко;

0 - виявляються однаковою мiрою i та, й шша властивостi.

Таблиця 1

Властивост1 психолог1чного кл1мату групи

Властивосп психологiчного ктмату (А) Оцшка Властивосп психолопчного ^мату (В)

1. Переважае бадьорий, життерадюний настрiй 3 2 1 0 1 2 3 Переважае пригшчений, песимютичний настрш

2. Доброзичливiсть у вщносинах, взаемнi симпати 3 2 1 0 1 2 3 Конфлштшсть у вщносинах, антипати

3. У вщносинах мiж угрупованнями всерединi вашо! групи е взаемна повага, розумшня 3 2 1 0 1 2 3 Угруповання конфлштують мiж собою

4. Членам групи подобаеться разом проводити час, брати участь у спшьнш дiяльностi 3 2 1 0 1 2 3 Члени групи байдужi до бшьш тюного спшкування, проявляють негативне ставлення до спшьно! дiяльностi

5. Успiхи або невдачi товаришiв викликають спiвпереживання, вщверту спiвучасть усiх членiв групи 3 2 1 0 1 2 3 Усшхи або невдачi товаришiв залишають байдужими шших або викликають заздрють, злораднють

6. У груш з повагою ставляться до думок одне одного 3 2 1 0 1 2 3 Кожний вважае свою думку головною i нетерпимий до думки товаришiв

7. Досягнення i невдачi групи переживаються як власш 3 2 1 0 1 2 3 У важю дш у груш панують розгубленiсть, сварки, взаемш звинувачення

8. У важю для групи дш вiдбуваеться емоцшне еднання, «один за всiх i всi за одного» 3 2 1 0 1 2 3 У важкi дш у групi панують розгубленiсть, сварки, взаемш звинувачення

9. Почуття гордостi за групу, якщо !! вiдзначае керiвництво 3 2 1 0 1 2 3 До похвал i заохочень групи !! члени ставляться з байдужютю

10. Група активна, повна енерги 3 2 1 0 1 2 3 Група iнертна, пасивна

11. Доброзичливо та зi спiвучастю ставляться до новачюв, допомагають !м осво!тися в колективi 3 2 1 0 1 2 3 Новачки почуваються чужими, до них часто виявляють ворожють

12. У групi справедливе ставлення до вшх членiв, пiдтримують слабких, виступають на !х захист 3 2 1 0 1 2 3 Група пом^но подшяеться на «привiлейованих» i «принижених», iснуе зневажливе ставлення до слабких

13. Спшьш справи захоплюють усiх, е велике бажання працювати колективно 3 2 1 0 1 2 3 Групу неможливо «шдняти» на спшьну справу, кожний думае про власш штереси

2. Визначити загальний рiвень вашо! оцшки психолопчного клiмату (С), склавши оцiнки лiвоl сторони вiд нуля - сума А, право! сторони - сума В та знайшовши рiзницю: С = А - В.

Якщо С дорiвнюe нулю або е величиною вiд'eмною, то можемо говорити про несприятливий психологiчний клiмат з погляду даного шдивща. Якщо С - величина додатна, то можемо говорити про сприятливий психолопчний ктмат.

Таблиця 2

Визначення соц1алъно-психолог1чного кл1мату колективу (Анкета для студент1в «Я 7 моя група»)

1 Який, на вашу думку, рiвень сформованост колективу групи? згуртований, бшьш згуртований, нiж незгуртований, незгуртований

2 Чи е у вас друг у груш? Так Нi

3 Чи вважаете ви авторитетом для себе одногрупниюв або одногрупника? Так Нi

4 Чи е, на ваш погляд, лщери у груш? а) позитивний б) негативний Так № Так №

5 Чи проводите ви вшьний час разом з одногрупниками або одногрупником? Так №

6 Як проводите ви свш вшьний час: а) разом з групою б) разом з друзями Так № Так №

7 Як ставляться члени вашо! групи до успiхiв i невдач сво1х товаришiв: а) вболiвають за свш колектив б) байдуже Так № Так №

8 Чи вмдать студенти вашо! групи самi оргашзовуватись для виконання колективних справ? Чи вмдать вони розподшяти мiж собою роботу? Так №

9 Чи вмiете ви i вашi одногрупники уважно вислуховувати одне одного? Так №

10 Чи з ушма у групi у вас добрi стосунки? Так №

11 Чи е в груш студенти, з якими у вас напружеш стосунки? Так №

12 Чи е в груш студенти, з якими у вас конфлштш стосунки? Так №

13 Чи е у вашш груш традици? Так №

14 Чи сприяе мшроктмат вашо! групи доброму настрою? Так 1нколи №

15 Чи е у вашш груш мшрогрупи? На яких засадах вони складаються? а) на позитивних б) на негативних Так № Так №

16 Чи виконуе актив у вашш груш провщну роль? Так №

17 Чи можете ви розраховувати на допомогу у навчанш? Так №

18 Що, на вашу думку, заважае вам добре вчитися (потрiбне шдкреслити): - лiнощi; - немае штересу до окремих предметiв; - низький рiвень викладання окремих предмеив; - не вистачае часу на самостшну пiдготовку; - намагання не видшятися серед iнших; - погане здоров'я; - низький рiвень дисциплши на заняттях.

19 Чи знають члени вашо! групи про поди, заходи, яю проводяться в академи? Так №

З моменту створення групи в нш формуеться певний стиль мiжособистiсних стосункiв та спiлкування. В переважнш бiльшостi груп вiн формуеться стихшно, складаються стосунки, далекi вщ iдеальних. Щоб зробити цей процес керованим та оптимiзувати його, варто провести в груш iгровi заняття [6].

Гра «Якостi та вмшня, важливi для ефективного стлкування»

Метою гри е допомога студентам у визначенш важливих якостей та вмшь особистоси, необхiдних для ефективного стлкування.

Допом^жн! матер1али: аркуш паперу А1.

Хгд гри. Кожному учасниковi пропонуеться протягом 5 хвилин самостшно скласти i записати список якостей та вмшь людини, яю, на його думку, необхвдш для ефективного стлкування. Пюля цього проводиться дискушя, метою яко! е узагальнений список якостей (записуеться на плакат^. Кожен член групи може висловити свою думку, наводячи аргументи та приклади. Коли роботу над плакатом «Якост та вмшня, важливi для ефективного стлкування» буде завершено, куратор пропонуе обговорити, наскшьки список, складений кожним учасником шдивщуально, вщмшний вiд загального.

Завершення роботи: пiдведення пiдсумкiв.

Важливою умовою створення гармоншних стосункiв мiж людьми е вмiння виявляти та розум^и емоцiйний стан свiй та шших. Наведена нижче гра спрямована на формування ще! здатностi.

Гра «Влови настрш»

Мета гри полягае в досягненш едност групи за допомогою залучення студентiв до спшьно! дiяльностi та розвитку чутливостi до емоцшного стану iнших.

Хгд гри. Двое-трое учасниюв виходять iз юмнати, а решта подiляються на групи, i кожнiй групi даеться завдання за допомогою мiмiки i жес^в показати деяку емоцiю (гнiв, радють, подив, страждання...). Повернувшись до юмнати, учасники повиннi вгадати, якi емоцп демонстрували члени групи, i пояснити, як вони це вгадували.

Завершення роботи: шдведення шдсумюв.

Багато хто з першокурсниюв у процесi адаптаци вiдчувае скутiсть, невпевненiсть. Цей стан можна подолати, запропонувавши психогiмнастичнi шри, спрямованi на позитивну корекцiю само- i взаемооцiнки.

Гра «Япишаюся...»

Мета гри полягае в шдвищенш самооцшки через репрезентацiю сво!х позитивних рис характеру чи умшь.

Час: 7 — 10 хв.

Хгд гри. Кожен учасник по черзi говорить про себе «я пишаюся» i говорить про сво! позитивш особистiснi риси. Наприклад: «Я пишаюся тим, що у будь-якiй ситуаци залишаюсь спокiйним...».

Завершення роботи: проводиться обговорення, кожен висловлюеться про те, легко чи складно було виконувати вправу. Якщо були складнощi, то в чому вони полягали, що почували учасники, коли «пишалися» собою.

Гра «Комплiмент»

Мета гри полягае в шдвищенш самооцшки шляхом свщомого шдкреслення позитивно! якосп iншо! людини та створення атмосфери емоцшного комфорту у груш.

Хгд гри. Комплiмент - свщоме пiдкреслення позитивно! якоси людини. Учасники сiдають у коло та роблять по черзi комплiмент своему сусiдовi. Сусiд дякуе та робить комплiмент наступному учаснику.

Завершення роботи: проводиться обговорення. Пропонуеться проаналiзувати, що було легше, а що складшше - прийняти комплiмент чи зробити його шшому? Який комплiмент був найбшьш вдалим? [5].

Для визначення сощально-психолопчного клiмату колективу, мною було проведено анкетування студенев першого курсу 285-! групи, в якш я е куратором. Студентам було запропоновано методику на визначення психолопчного клiмату в !хньому колективi «Я i моя група», де вони мали вщповюти на 19 запитань «Так» чи «НЬ>.

Анкети були ретельно проаналiзованi. Отримаш данi за цiею методикою були рiзними (вони i не могли бути однаковими), адже кожен студент - шдивщуальшсть, i сприймае ситуацiю, iндивiдуально оцiнюючи становище власними мiрками, i ставлення одне до одного рiзне. Та все ж було виявлено, що хоч i зустрiчались розбiжностi в оцiнках тих чи шших

особливостей у стосунках колективу, все ж вони зводились до позитивного показника, iнодi з негативним показником. Слщ звернути увагу на те, що на запитання «Що, на вашу думку, заважае вам добре вчитися?» — майже вс вщповши: «Лiнощi i немае iнтересу до окремих предмеив». Але позитивним е те, що в груш немае напружених стосунюв мiж студентами. На запитання «Чи можете ви розраховувати на допомогу у навчанш?» майже всi вщповши «Так».

Отже, необидно звернути увагу на недолши й вжити заходiв, направлених на допомогу у формуванш в студентськiй групi атмосфери дружби, доброзичливосп, згуртованостi й взаемно! шдтримки.

Висновок. Не е секретом той факт, що багато викладачiв техшчних вiзiв не мають спещально! педагопчно! й психолопчно! освiти. Наслiдком цього е непорозумшня, навiть конфлiкти, у спшкуванш студентiв i викладачiв. Тому надзвичайно важливу допомогу в робот куратора вiдiграе спiвробiтництво зi Службою психолопчно! пiдтримки, без яко! важко уявити сучасний вищий навчальний заклад.

У нашiй академи теж е така служба. Тому я пропоную кураторам i студентам тюно спiвпрацювати зi Службою психолопчно! шдтримки, безпосередньо з Мариною Григорiвною Складановською, у розробцi й впровадженнi сощально-психолопчних засобiв формування й корекци адаптаци студентiв. А саме:

- проведення психологiчних тестувань з метою визначення ймовiрностi виникнення адаптацiйних проблем у студенев;

- проведення бесiд i лекцiй на психологiчну тематику з урахуванням конкретних потреб i запипв студентiв i кураторiв.

У такий спошб можливо спонукати студентiв до роботи над собою, до аналiзу свое! дiяльностi, а також формувати в них потреби до самостшно! дiяльностi в академи, звичок саморегуляци свое! поведiнки, а також оргашзувати процес навчання, при якому буде вщбуватися не просте звичайне пристосування до нових умов життя й навчання в академи, а й усвщомлене входження в процес професшно! пiдготовки фахiвця, формування високого рiвня професшно! спрямованостi.

ВИКОРИСТАН1 ДЖЕРЕЛА

1. Алексеева М. I. Психолопя ранньо! юностi. — К. : Знання УРСР, 1971. - 46 с.

2. Романова С. В. Оргашзацшно-виховна робота куратора академiчно! групи у вищих технiчних навчальних закладах : дис... канд. пед. наук: 13.00.07 / Слов'янський держ. пед. ун-т. - Слов'янськ, 2006. - 257 с.

3. Кондратова Н. О. Проблеми адаптаци студенев ВНЗ: змют, форми, психолопчна специфша // Психолопя : Зб. наук. праць. - Вип. 2. - К. : НПУ, 1999. - С. 189 - 196.

4. Подоляк Л. Г., Юрченко В. I. / Навчальний пошбник для мапстранпв i асшранпв. - К. : ТОВ «Фш-с^я», 2006. - 320 с.

5. Фщула М. М. Педагопка вищо! школи : навч. пошб. - К. : Академвидав, 2006. - 352 с.

6. Варш М. Й., Ортинський В. Л. Основи психологи i педагогiки : навчальний пошбник. -К. : Центр учбово! лiтератури, 2007.

7. Концепщя виховання дiтей та молодi у нацiональнiй системi освiти // 1нформ. зб. Мiносвiти Укра!ни. - 1996. - № 13. - С. 2 - 15.

УДК 004.91 + 378.147.111+681.513.7

САМОСТ1ЙНА РОБОТА СТУДЕНТ1В У СУЧАСН1Й ВИЩ1Й ШКОЛ1

К. А. Прокоф'ева*, к. фтол. н., доц., М. Г. Складановсъка, доц.

*НМетАУ, Днтропетровсък

Ключовi слова: навчалъна д1ялътстъ, тзнавалъна мотиващя, самостттстъ

Постановка проблеми. Самостшна робота студенпв (СРС) посщае провщне мюце у системi сучасно! вищо! освiти. З ушх видiв навчально! дiяльностi СРС значною мiрою забезпечуе формування самостшносп як провiдноl риси особистостi студента. Самостшна робота завершуе завдання ушх iнших видiв навчально! дiяльностi. Адже знання, що не стали об'ектом власно! дiяльностi, не можуть вважатися дiйсним надбанням людини. Тому СРС мае