CC BY
43
Гривул Т.Т., кандидат кторичних наук, gryvul@ukr.net Гривул Т.М., кандидат бюлопчних наук, доцент ® Лье1еський нацюнальний ушеерситет еетеринарног медицины та бютехнологт
¡мет С.З. Гжицького
СОЦ1АЛЬНА АДАПТАЦ1Я СТУДЕНТСТВА В ЕПОХУ ПОСТМОДЕРН1ЗМУ
У статт1 розглядаеться особлиекть ¡нформацтног стадп розеитку людстеа, сустльш риси яеища постмодершзму. Вказуеться на змту щнтсних ор1ентацш молодг. Виечаються причини неефектиеност1 еихоеног полтики еищог осети. Досл1джуеться особлиекть сустльног адаптацп молодг, гг перееаги перед традицтним розумтням еихоеного процесу.
Ключовi слова: постмодершзм, ц1нтсн1 ор1ентацп, еихоений процес, соц1альна адаптац1я, соц1ал1зац1я.
Розумшня сут сучасного виховного процесу, особливо в епоху глоб^зму, частиною якого е болонський процес, дае краще розумшня якост сут самого перебування студенев у стшах вищих навчальних закладiв. При цьому потрiбно враховувати психолопчш особливост адаптацп студенев, а також сощальш чинники, значимi для нашого регiону. За таких обставин питання виховного процесу опиняеться на стику щонайменше педагопки, психологи та сощологи. Вже один цей факт свщчить про важливкть завдання, яке сто!ть перед ВНЗ у питанш виховно! роботи. При цьому важко припустити, що вс викладачi, зокрема iз вузькоспецiалiзованих кафедр, мають необхiдний фаховий рiвень ще й з дисциплiн такого профшю. На особливiсть завдання накладаеться специфжа культурного постмодернiзму, який змiнюе акценти фшософи життя сучасно! людини.
Видшимо головнi соцiокультурнi особливостi, у яких проходить становлення сучасних студенев. Найперше мова йде про розумiння сучасного суспшьства як шформацшно! (постiндустрiальноl) стади розвитку людства. Н. Черниш вказала, що вищим рiвнем потреб в аграрному суспiльствi е основнi побутовi потреби, а в iндустрiальному - сощальш потреби. Вже на шформацшнш стади особисткть зацiкавлена у самореалiзацп, а також у знаннях [14, 102]. При цьому знижуеться роль формальних шституцш у виробництвi та в житт людини загалом [4, 603]. Прикладами вщмови вiд звичних шституцш у виробничш дiяльностi людини можна назвати фршансерство та дауншифтшг. 1хне поширення стало можливим через вщхщ вiд розумiння працi як обов'язково! умови для виживання в сучасному свт. Поширення громадянського шлюбу теж е наслiдком появи нових, неформалiзованих видiв вiдносин мiж подружжям.
Якщо змiни заторкнули таку консервативну сферу як трудова зайнятiсть, то неминуче змшилася сама фiлософiя людського iснування. Знайшла вона
® Гривул Т.Т., Гривул Т.М., 2011
вщображення у культурно-фшософському феномен постмодерну та його уявленнях про людину. Згщно з позищею частини постмодершсив, сучаснiй людинi характерна бiльша стурбовашсть якiстю життя (включно з умовами пращ). Для не! характерш прагнення досягти устху в соцiальному плаш, але найбiльше - потреба захистити цшносп iндивiдуального, приватного життя, шдивщуальне право на автономнiсть, невтручання суспшьства у справи конкретно! людини, право на щастя. Для тако! сучасно! людини притаманна нетерпимiсть до будь-яких проявiв приниження гiдностi особи [14, 109 ; 12, 214-215]. Фактично, постмодершзм сприймають як iдейне протиставлення модершзму [5], а тому вш вiдкидае звичнi принципи поведiнки, в тому чи^ виховання. Ще одшею рисою постмодернiзму е недовiра до усталених авторитетiв, до рацiонального [13, 2].Саме тому традицiйний (директивний) пщхщ до виховання буде доволi неефективним.
Поряд iз цим, в Укра!ш змiнюеться шкала цiннiсних орiентацiй молодо Зокрема, у студентiв зростае важливють матерiальних чинникiв та знижуеться повага до освгги як до джерела здобуття знань [6]. Хоча при цьому залишаеться важливою цiннiсть особисто! свободи молодi [12, 213].
Якщо ж розглядати виховний процес у сучасних навчальних закладах, то потрiбно визнати, що в умовах Укра!ни студент е лише його об'ектом. Дшсно, студент, який потрапляе на навчання, перебувае за психолопчною класифжащею на завершальнiй стадi! юностi - початковш стадi! зрiлостi [9, 168-169.] Саме в цей перюд в процес формування свое! власно! щентичност та самостiйностi у студентiв проходить вщдшення вiд батькiв [9, 178-180]. Особливо штенсифжуеться цей процес на першому-другому курсi. Саме тодi проявляеться така психолопчна характеристика, як пластичшсть, яка певною мiрою визначае здатшсть студентiв до адаптаци. Видiляють три форми адаптаци студентiв: формальна (шзнавально-шформацшне пристосування до нового оточення, структури ВНЗ, змюту навчально! роботи), суспшьна адаптацiя (як рiзновид соцiалiзацi! цього вку [8]) та дидактична (тдготовка до нових форм i методiв навчання) [10, 1]. При цьому неможливо говорити про успiшнiсть професшного становлення студентiв при невдалiй суспшьнш чи формальнiй адаптацi!, адже вони прямо впливають на дидактичну. Навт бiльше - пасивнiсть адаптацi! е прямою причиною девiацiй [8].
Якщо видшяти зi сторони ВНЗ основш завдання з адаптацi! студентiв, потрiбно визнати обмеженiсть можливостей навчального закладу. ВНЗ оцшюе та забезпечуе, фактично, лише прояви штелектуально! дiяльностi, адже в цьому i полягае суть надання саме освiтнiх послуг. 1нтелектуальна зрiлiсть юнакiв наступае ще в перюд навчання в старших класах школи, тому цей напрям сшвпращ забезпечуеться достатньою мiрою. Що ж стосуеться сощальних установок, норм морали то вони, великою мiрою, залежать вiд цiннiсних орiентирiв молодi [11, 244-245]. Останш, в свою чергу, формуються найперше в сiмейному та культурному середовищах, в яких виростае пщл^ок.
Зi сторони вищо! осв^и самонадiяно вважати, що будь-який ВНЗ спроможний справити значний вплив на формування особистих якостей
студента чи радикально сприяти його суспшьнш адаптаци. Такий тдхщ е наслщком трактування студенев як об'екту впливу старших i розумних. Натомють президент Нацiонального унiверситету Киево-Могилянська академiя Сергiй Квiт, базуючись на досвда свого ВНЗ, пропонуе сприймати студенев як рiвного партнера у спшкуванш iз викладачами [7]. Крiм того, велике значення для оЫб вжу 17-18 рокiв продовжують вiдiгравати приклади ровесникiв [9, 178180]. За таких умов зростае роль студентсько! групи як середовища, в якому студент проводить найбшьше часу.
Доводиться припустити, що успiшнiсть формування групи як цшсного колективу залежить вщ лiдерських якостей старости або неофщшного лiдера. Проте, в доступнiй науковш чи популярнiй лiтературi не зустрiчаеться жодного прикладу успiшного чи щкавого досвiду формування сприятливого психологiчного ^мату в окремих академiчних групах силами адмшктраци. Малоймовiрно, що таку роботу зможуть проводити куратори груп (у тих ВНЗ, де кнуе практика призначення таких кураторiв). Пояснити це можна вщсутшстю необхiдних психологiчних чи просто менеджерських якостей у самих кураторiв (за окремими винятками). Зрештою, на нашу думку, допомога куратора потрiбна найбшьше на I кура, i повинна вона втшюватися у напрямi формально! адаптацi! - для пристосування до перебування в стшах самого ВНЗ. Вже на шзшших курсах можна говорити про сприяння зi сторони навчального закладу суспшьнш адаптаци. Це завдання може виконуватися шляхом створення вщповщних можливостей для добровольно! участi студентiв у рiзноманiтних формах суспiльно! активностi [наприклад: ЬйрУ/Ъ^^о-lnu.org.ua/; http://sbl.org.ua/]. Вважаеться, що саме суспшьна активнiсть, дозволить за студентсью роки набути саме таких знань i навичок, якi е найбшьш запотребуваними в сучасному життi [4, 603]. Крiм того, можемо говорити про громадську дiяльнiсть як про чинник забезпечення сощально! iдентифiкацi!, яка, в свою чергу, е одним iз чинниюв посилення Я-концепцi! [9, 590-591].
При цьому потрiбно пам'ятати, що профком студенев або iншi квазь незалежнi структури, як правило, не викликають довiри у бiльшостi студенев, оскiльки з вiдомих причин не можуть стати референтною групою, а також не спроможш виконати групово! роботи [профспшки]. Групова робота, яка б мала бути своерщною противагою директивному вихованню, у сьогодшшшх ВНЗ не ведеться, оскшьки е занадто складною для самих студентiв [2, 313]. Тому щ утворення не можуть насправдi служити соцiальнiй адаптаци студенев.
Ддаптацiя або соцiалiзацiя студенев мали би стати основним змктом того напрямку дiяльностi ВНЗ, який iменуеться виховним. В сьогоднiшнiх умовах навчальш заклади не мають можливост впливати на виховання студентiв на тому ж рiвнi, як, наприклад, двадцять i бiльше рокiв назад. Зрештою, i теперiшне законодавство Укра!ни не дае таких прав. Вважаемо даний факт нормальним, оскiльки первюна функцiя унiверситетiв полягала у наданш знань та створеннi вiдповiдного наукового середовища. Сама наукова демократична атмосфера ушверситеив була тим виховним засобом, який дiяв за
принципом референто! групи [7]. Також сучасш украшсью соцюлоги у сво!х дослщженнях встановлюють залежнiсть успiшностi навчання вщ розумiння цiнностi особисто! свободи як цшшсно! орiентацil [15].
Цжавим е факт, що справжня, активна адаптащя студентiв неминуче призводить до намагання студенев перетворити середовище, змшити певнi iснуючi норми, правила [8]. Особливо яскраво боротьба проявляеться у ВНЗ iз застаршими принципами управлшня, таких своерiдних "заповщниюв радянсько! епохи". Але бажання адаптовано! молодi удосконалити суспiльство е причиною того, що промотором революцш, модернiзацiй та просто змш у рiзних суспiльствах е саме молодь, зокрема та, яка характеризуеться як стресостшка, устшна в навчанш, суспiльно активна.
Сьогоднi не кожен ВНЗ готовий до справжнього сприяння адаптацп студенев; радше мова йде про виховання у студенев керованостг Крiм того, потрiбно врахувати, що виховний (адаптацшний) процес у ВНЗ не може заторкнути вах студенев у всiх проявах !хнього студентського життя. Намагання "виховати вЫх" або "допомогти всiм" е наслщком своерiдного ментального тоталiтаризму - бажання ушфжувати суспiльство пiд певний зразок, який вщповщае власним уявленням. За сучасних умов таке бажання е бшьше наслщком власно! неадаптативностi, неспроможност перебудуватися. Зрештою, пiдсумковi оцiнювання iз "виховання", "нацюнальне виховання" чи шших подiбних предметiв не можуть бути сприйнят iнакше як анахронiзми, на зразок шкшьних "оцшок за поведшку".
Ще однiею причиною невдачi звичайно! системи виховання, яка навiть не залежить вiд соцiокультурних особливостей, е банальний конфлiкт поколiнь. Щоб продемонструвати його постшшсть, наведемо декiлька цитат:
1) "Наша молодь любить розкш, вона погано вихована, вона глузуе над начальством i аштрохи не поважае людей похилого вжу. Нашi нинiшнi дiти стали тиранами; вони не встають, коли до юмнати входить л^ня людина, суперечать сво!м батькам. Простiше кажучи, вони дуже погаш".
2) "Я втратив усяю нади щодо майбутнього нашо! кра!ни, якщо сьогоднiшня молодь завтра вiзьме в сво! руки кермо влади, бо ця молодь нестерпна, невитримана, просто жахлива".
3) "Наш св^ досяг критично! стади. Дiти бшьше не слухаються сво!х батькiв. Мабуть, кшець свiту вже не дуже далекий".
4) "Ця молодь зшсувалась до глибини душг Молодi люди пщступш i недбайливi. Нiколи вони не будуть схожими на молодь минулих чаЫв. Молоде поколшня сьогодшшнього дня не зумiе зберегти нашу культуру".
Перша запозичена у Сократа (470-399 рр. до н. е.), друга - у Гесюда (бл. 720 р. до н. е.), третш ви^в належить одному египетському жрецев^ що жив за 2000 роюв до н. е.; четверта виявлена при розкопках древнього Вавилона на глиняному горщику, вж якого - понад 3000 рокiв [3].
Пщсумовуючи, зазначимо, що суспiльнi вимоги, яю ставляться перед студентами вищих навчальних закладiв Украши вимагають змши пiдходу до питання виховання особистост за час здобуття вищо! освгги. Одним iз напрямiв
такого реформування може стати перехщ вщ суто виховно! дiяльностi ВНЗ до суспшьно-адаптативного сприяння, базованому на ствпращ викладачiв та студентiв як рiвноправних партнерiв.
Л1тература
1.Б. а. Профспшковий рух: проблеми i тенденци. - Режим доступу: http://www.psv.org.ua/arts/Do_VI_zizdu/view-223.html.
2.Бенеш Г. Психологiя: dtv-Atlas: Довiдник / Гельмут Бенеш. - К. : Знання-Прес, 2007. - 510 с.
3.Пбсон Р. Часи м^ються - люди залищаються (переклад http://samorozvytok.info) / Рональд Пбсон. - Режим доступу: http://www.ncbi.nlm.nih.gov/pmc/articles/PMC1795851/pdf/brmedj02263-0021.pdf.
4.Гщенс Е. Соцiологiя / Ентош Гщенс. - К. : Основи, 1999. - 726 с.
5.Джеймюон Ф. Постмодершзм i суспшьство споживання / Джеймiсон Фредерiк. - Режим доступу: http://intkonf.org/kroshka-oi-suchasna-psihologichna-nauka-pro-zhittevo-tsinnisni-orientatsiyi-molodi/.
6.Карпова I. Змiст цiннiсних орiентацiй сучасно! студентсько! молодi / Карпова I. Г. - Режим доступу: http://www.psyh.kiev.ua.
7.Квгг С. Призначення унiверситету i клiтка для тигра / Сергш Квiт. -Режим доступу: http://www.dt.ua/articles/45749.
8.Крисюк Г. Психологiчнi особливостi соцiалiзацi! студентсько! молодi / Г. Я. Крисюк. - Режим доступу: http://vuzlib.com/content/view/672/94/.
9.Майерс Д. Психология / Дэвид Майерс. - Минск : Попурри, 2008. -
848 с.
10. Мамаев Д. Сощально-психолопчна адаптащя молодi до умов навчання у вищому навчальному заклада - Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Tippp/2009_1/mamaev.pdf. - 3 с.
11. Немов Р. Психология / Р. С. Немов. - 4 изд. - Кн.2. Психология образования. - М. : Гуманит. изд. Центр ВЛДДОС, 2002. - 608 с.
12. Сокурянська Л., Шменова О. Свобода у цшшсному дискура сучасного студентства: кшьюсний та яккний вимiр / Сокурянська Людмила Георгивна, Шменова Ольга Олександрiвна // Вкник ХНУ iменi В. Н. Каразша. -2009. - №881. - С. 209-216.
13. Стежко З., Стежко В. Трансформаци форм тзнання на тлi культури постмодерну / З. В. Стежко, Г. П. Стежко. - Режим доступу: www.kntu.kr.ua/doc/nauk_zap_10_1/stat_10_1/32.doc.
14. Черниш Н. Соцюлопя. Курс лекцш / Наталiя Черниш. - Львiв : Львiвский ЛНУ iменi 1вана Франка, 2004. - 546 с.
15. Чорна Л. Цшшсш орiентацi! як чинник академiчних досягнень особистостi / Л. Чорна. - Режим доступу: http://www.newacropolis.org.ua/ua/study/conference/?thesis=4256.
Hayxoeuu eicnuK flHYBMET iMeni C.3. f^uцbкого
TOM 13 № 3(49), 2011
Summary
SOCIAL ADAPTATION OF STUDENTS IS IN POSTMODERNITY
The feature of the informative stage of development of humanity, public lines of the phenomenon of postmodernity, is examined in the article. Specified on changing of the valued orientations of young people. Reasons of unefficiency of an educate policy of higher education are studied. The feature of public adaptation of young people, its advantage, is probed before the traditional understanding of an educate process.
Key words: postmodernity, valued orientations, educate process, social adaptation, socialization.
