CC BY
26
9. Морозова М. И. Двуязычный терминологический словарь как опора для извлечения информации из текстов по проблемам теории обучения иностранным языкам (французский язык, языковой вуз): дис. ... канд. пед. наук: 13.00.02 / М. И. Морозова. - М., 2000. - 281 с.
10. Нащональна стратепя розвитку освгги в Украш на 2012-2021 роки. [Електронний ресурс]. -Режим доступу: www.mon.gov.ua/images/files/ news/12/05/4455.pdf
11. Рогова Г. В. Методика обучения иностранным языкам в школе / Г. В. Рогова, Ф. М. Рабинович, Т. Е. Сахарова. - М.: Просвещение, 1991. - 287 с.
12. Сидш I. Лендау. Словники: мистецтво та ремесло лексикографп пер. з англ. О. Кочерги / Лендау I. Сидш;. - К.: К.1.С., 2012. - 480 с.
13. Скляренко Н. К. Сучасш вимоги до вправ для формування шшомовних мовленневих навичок та вмшь / Н. К. Скляренко // 1ноземш мови. - 1999. - № 3. - С. 3-7.
14. Harmer J. The Practice of English Language Teaching / J. Harmer. - Longman, 2004. - 370 p.
15. Raport Slowniki // The Teacher. - Warszawa: Wydawnictwo Edukacyjne «The Teacher», 2003. - № 10 (12). - 64 s.
УДК 811.111'243-26:378.661 (477)
Л. Г. РУСАЛК1НА
СТРУКТУРН1 ЕЛЕМЕНТИ ФОРМУВАННЯ УМ1НЬ АНГЛОМОВНОГО Д1ЛОВОГО СП1ЛКУВАННЯ У МАЙБУТН1Х Л1КАР1В
Розглянуто структуру та оргатзацж навчання англомовного дтового стлкування cmydeHmie-медимв. Основну увагу придыено побудовi експериментальног моделi формування вмть англомовного дiлового стлкування у майбуттх лiкарiв. Запропонована модель спрямована на продуктивне оволодтня лексичними i граматичними навичками стлкування, формування комуткативних умiнь англомовного дiлового стлкування студентiв-медикiв, мае комуткативну спрямоватсть i професшну зорieнтованiсть. Встановлено, що вправи вiдповiдають рiвню володтня майбуттми л^арями англшською мовою i розташовуються i3 збыьшенням складностi завдань.
Ключовi слова: дтове спыкування, система вправ, експериментальна модель, студенти-медики.
Л. Г. РУСАЛКИНА
СТРУКТУРНЫЕ ЕЛЕМЕНТЫ ФОРМИРОВАНИЯ УМЕНИЙ
АНГЛОЯЗЫЧНОГО ДЕЛОВОГО ОБЩЕНИЯ У БУДУЩИХ ВРАЧЕЙ
Рассмотрены структура и организация обучения англоязычному деловому общению студентов-медиков. Основное внимание уделено построению экспериментальной модели формирования умений англоязычного делового общения у будущих врачей. Предложенная модель направлена на продуктивное овладение лексическими и грамматическими навыками общения, формирование коммуникативных умений англоязычного делового общения студентов-медиков, имеет коммуникативную направленность и профессиональную ориентацию. Установлено, что упражнения соответствуют уровню владения будущими врачами английским языком и располагаются в порядке возрастания сложности заданий.
Ключевые слова: деловое общение, система упражнений, експериментальная модель, студенты-медики.
l. h. rusalkina
STRUCTURAL ELEMENTS OF THE PROCESS OF BUSINESS ENGLISH SKILLS
FORMATION IN FUTURE DOCTORS
The article is devoted to the structure and organization of medical students' business English teaching process. The main attention is spared to the problem of creation of the experimental model of future doctors' business English skills formation. The suggested model is aimed at productive mastering of lexical and grammar communicative skills, at formation of business English communicative abilities of students-medics; it has communicative direction and is professionally oriented. The exercises correspond to English language knowledge of the future doctors and are set in sequence of increasing complexity.
Keywords: business communication, system of exercises, experimental model, medical students.
На сучасному етат розвитку Укра!ни ввдбуваеться реформування системи !! вищо! освии ввдповвдно до проввдних свггових тенденцш Вичизняна вища школа повинна сформувати професшш знання, умшня й навички та тдготувати студенпв до виконання сво!х фахових функцш Це стосуеться й володшня iноземною мовою фахiвця в нишшньому соцiумi.
Значний внесок у розробку проблеми формування iншомовного дшового спiлкування зробили Б. Г. Ананьев, Г. М. Андреева, £. Г. Бжоско, О. В. Емельянова, Л. Б. Котлярова, М. Г. Кочнева, Л. Г. Корчагша, А. П. Литнева, Л. I. Морська, Т. С. Серова, В. Л. Скалкш, I. Д. Соловйова, О. Б. Тарнопольський, Н. Бртер, M. Еллю, Д. Джонсон та шш вчеш. Незважаючи на багатограншсть порушеного питання, проблема формування вмiнь англомовного дшового спшкування майбутнiх лiкарiв е недостатньо вивченою. Вiдсутнiсть належно! уваги до формування комушкативних умiнь англiйською мовою у студенпв-медишв призводить до того, що майбутнi фахiвцi не володшть цiею мовою на високому рiвнi, що необхiдно для ефективного професшного спiлкування.
Це зумовило мету статп - науково обгрунтувати та розробити експериментальну систему вправ з формування вмшь англомовного дiлового спiлкування у майбутшх лiкарiв.
Основою нашо! практично! роботи е гшотеза про те, що формування вмшь англомовного дшового спшкування ввдбуваеться устшно, якщо забезпечувати професiйно-комунiкативну спрямован1сть процесу навчання, наявшсть позитивно! мотивацi! щодо формування таких умшь, а також занурення студенпв в активну професiйно-орiентовану англомовну дiяльнiсть. Важливим е врахування специфiки навчання в медичному ВНЗ, яка полягае в навчанш англiйсько! мови, що сприяе професiйному розвитку в широкому розумшш, оск1льки метою основного курсу навчання е формування саме комушкативних умшь спшкування.
На думку О. В. Петровського, умшня формуеться шляхом вправ i створюе можливють виконання ди не тiльки у звичайних, а й у змiнених умовах [3]. П1д умiннями англомовного дшового спшкування майбутшх лiкарiв ми розумiемо !х здатнiсть здiйснювати конкретн1 мовленневi акти в спiлкуваннi англiйською мовою, будувати професiйно спрямовану англомовну комушкащю з iноземними партнерами.
Сучасна методична наука рекомендуе весь процес навчання англшсько! мови та його змют спрямовувати на формування комунiкативно! компетенцп в результатi активного залучення студенпв до вирiшення мовленневих завдань. До змюту навчання вiдносяться не лише знання, вмшня та навички, а й методи i прийоми !х формування. Останнi прийоми, вiдповiдно, можуть реалiзовуватись залежно вiд поставлених цшей лише визначеним спiввiдношенням психологiчних, дидактичних, лiнгвiстичних та методичних принципiв.
Розглянемо психолопчш принципи, а саме: принцип мотивацп та принцип поетапностi у формуванш мовленневих навичок i вмж та !х реалiзацiю у процеи роботи. Принцип мотивацi! базувався на розумшш мотиву як спонукання до дiяльностi, пов'язаного iз задоволенням потреб студенпв. Ключовим було знання мотивiв, що лежать в основi дiяльностi студентiв та вмiння пiдтримувати мотивацш до навчання на високому рiвнi. Ми досягли цього шляхом цшеспрямовано! органiзацi! занять, в процесi яких максимально враховувались iнтереси майбутнiх лiкарiв, а також основнi мотиви навчання (шзнавальш, професiйнi та iн.). Багато в чому емоцшно-позитивне ставлення студенпв до процесу навчання залежало ввд зовшшнього
середовища: навчально1 групи, оточення, викладача та прийомiв навчання, як вш використовував (колективнi форми роботи, дiловi iгри, iнтерактивнi завдання), а також ввд внутрiшньоï мотивацiï: пiзнавальноï, предметно-функцюнально1 (мотивацiï, що зумовлена бажанням до вивчення англiйськоï мови з професшною метою), освiтньоï.
Принцип поетапностi у формувант мовленневих навичок та вмшь визначав динамiку змiни структури мовленнево1' дiяльностi в процесi навчання. Цей принцип реалiзувався впродовж трьох етатв, як1 становили основу мовленнево1' дiяльностi, що формуеться: перший -озброення студеипв знаниями професiйного характеру: поввдомлення ново1' iнформацiï, введения мовних i мовленневих зразшв, етикетних формул, формування л^вютичних навичок у результатi виконання мовних вправ; другий - формування передкомуткативних умiнь за допомогою ситуацш навчального спiлкувания; третш - формування комуткативних умшь, перенесения набутих знань, навичок, умшь на рiзноманiтнi ситуацп спiлкувания не тшьки навчального, а й позанавчального характеру.
Серед дидактичних принцитв було виокремлено тi, яю найбiльше вiдображали специфiку формування умшь англомовного дшового спiлкувания майбутнiх лiкарiв, а саме: принципи наочностi, доступносп й посильностi та активностi.
Принцип наочносп передбачав навчания дiлового стлкування на конкретних образах. Вiн реалiзувався на заияттях пiд час використання фахових схем, таблиць, малюншв, муляжiв, вiдеозаписiв фахово1' медично1' спрямованостi. Все це сприяло створенню ситуацiï стлкування в рамках професшно1' дiяльностi та стимулюванню висловлювания, змiст якого задавався зорово-слуховими образами.
Принцип доступносп й посильностi передбачав, що засвоення запропонованого навчального матерiалу не повинно було мати нездоланних труднощiв, а його змiст мае ввдповвдати iнтелектуальним можливостям студентiв. Доступшсть забезпечувалась як матерiалом, так i методикою його опрацювання. Посильнiсть передбачала дотримания визначених вимог до обсягу матерiалу, лексичних i граматичних структур, темпу просування в рамках навчально1' програми, поступового ускладиения матерiалу.
Принцип активносп передбачав, що кожен студент залучався до iнтенсивноï групово1' взаемоди з метою цшеспрямованого споглядания себе, партнерiв i групи загалом. На заияттях заохочувалася конструктивна полемiка мiж усiма учасниками, для цього в навчальному процесi активно використовувалися штерактивш завдання.
Серед лiнгвiстичних принципiв ми виокремили принцип стилютично1' диференцiацiï, який припускав важливiсть урахувания мовленневих i немовленневих особливостей англомовного професiйного стлкування медишв, а також суворого дотримания стилютичних норм дiлового спiлкувания.
Щодо методичних принципiв нами були розглянуп принцип комунiкативностi, принцип професiйноï спрямованосп навчания, принцип усно1' основи навчания та принцип ситуативно-тематично1' оргашзаци навчания. Принцип комунiкативностi обумовлював побудову моделi процесу реально1' комунiкацiï у формi комунiкативних ситуацiй, якi моделювали типовi ситуацiï у сферi професшного дiлового спiлкувания медиков англiйською мовою. У процеа навчания англомовного дшового стлкування майбуттх лiкарiв реалiзацiя цього принципу полягала у вправах i завданнях, спрямованих на розвиток комуткативних навичок i вмж проводити дшову комунiкацiю англiйською мовою. Принцип усно1' основи навчання проявлявся у ввддзеркалення в наявност1 мовленнево1' практики, що проходила в уснш формi на основi спецiально вiдiбраного автентичного професiйно-орiентованого матерiалу i тематичних ситуацiй дшового стлкування. Принцип професшно1' спрямованостi навчания передбачав врахування майбутньо1' спецiальностi та професшних iнтересiв студент1в на заняттях з англшсько1' мови; вiн реалiзувався у вiдборi фахового матерiалу: автентичних текстiв, аудiо- та вiдеоматерiалiв, завдань, орiентовних на спецiалiзацiю медиков, у робот! з медичною iнформацiею, спшкувант з iноземними студентами-медиками. Принцип ситуативно-тематично1' органiзацiï навчания становив таку систему проведения занять, за якою введения та закршлення навчального матерiалу проводилось з урахуваниям тем i ситуацш стлкування, що ввдтворювали змют обрано!' професiйноï дiяльностi.
Спещальш принципи [5], як ми вважаемо також необхiдними для впровадження у роботу, е принцип проблемносп, культуролопчносп в навчаннi i творчо! навчально! спiвпрацi тих, хто навчаеться. Принцип проблемносп пов'язаний з тим, що спшкування у дшовш сферi завжди проблемне. Воно передбачае ршення певних завдань i знаходження правильних виходiв i3 становища, що склалося. У до^дженш цей принцип реалiзувався через роки ситуацiйнi завдання, як ставилася на другому та третьому етапах навчання. Принцип культурологiчностi в навчанш передбачав таку органiзацiю навчального процесу, за якою викладач враховуе нацюнально-культурну специф^ дiлового спiлкування англшською мовою у галузi медицини, що сприяе формуванню мiжкультурноï комунiкативноï компетенци, рiвень сформованосп яко1 дозволяе судити про ршень володiння студентами стандартами комушкативжл поведанки у сферi англомовного професшного стлкування. Принцип творчо1 навчальжд спiвпрацi майбутнiх лiкарiв виявлявся через роботу студентш у парах, мшьгрупах, групах. Працюючи так, студенти не тшьки вчилися самi, а й вчили один одного, об'еднуючи зусилля, спрямованi на вирiшення загального завдання. Bd розглянул принципи в процеа навчання виступали у взаемодiï один з одним i функцюнували як цшсна система.
Резюмуючи, зазначимо, що розглянуп принципи в процесi навчання функцюнували як цшсна система i реалiзувалися на заняттях з англiйськоi мови за допомогою системи вправ з формування вмшь англомовного дшового спшкування у студенпв-медишв, яка ввдповвдала таким вимогам: 1) побудова занять з урахуванням наростання мовних i операцшних труднощiв процесу навчання; 2) врахування закономiрностей формування мовленневих умшь в говоршш;
3) рацiональна оргашзовашсть, що грунтувалась на серп комушкативних вправ; 4) врахування повторюваносп i циктчносп навчального матерiалу; 5) контроль виконання вправ студентами.
Запропонована нами система вправ з формування вмшь англомовного дшового спшкування майбутшх лiкарiв базувалась на критерiях, розроблених Ю. I. Пассовим: комушкатившсть, вмотивованiсть, спрямовашсть вправ на сприймання i передання iнформацiï, ршень управлiння мовленневою дiяльнiстю студентiв, наявнiсть iгрового компонента, наявшсть опор, споаб оргашзаци вправ [4, с. 54].
Беручи до уваги той факт, що метою створення запропонованоi системи вправ е формування професшно спрямованоi компетенцп у говоршш, ми вважаемо за потрiбне додати ще один критерiй - професшну спрямованiсть вправ, яка охоплюе медичну сферу. Також варто додати критерш адекватностi, пiд яким ми розумiемо вiдповiднiсть комунiкативних завдань рiвню професiйноï компетенци студентiв та рiвню сформованосп англомовноï компетенцiï.
Усi розробленi вправи мали чiтку структуру i складалися з таких компонентiв: завдання, виконання завдання i контроль. У навчально-комушкативнш ситуацп, викладенiй у завданнi, залежно вiд типу вправи чiтко визначались учасники спiлкування, ix ролi, комушкативш намiри, умови спiлкування, професiйна спрямовашсть. Шд час виконання завдання враховувались: рiвень керування мовленневою дiяльнiстю студенпв, мюце виконання, спосiб органiзацiï, використання опор. Експериментальне навчання проводилося на II кури медичних ВНЗ. Це пояснювалося тим, що згiдно з програмою навчальноï дисциплiни «Англiйська мова» для пiдготовки студентiв I—II курав медичного факультету спещальносп 7.110101 «Лiкувальна справа» предметно-тематичний та мовний матерiал основного курсу починаеться з другого семестру I курсу й обмежено сферами повсякденного спшкування, оскшьки вважаеться, що навчання на I кури цшком спрямоване на вивчення загальноï англiйськоï мови задля виявлення прогалин у навчаннi та 1х усунення, а теми, як! пов'язанi з майбутньою спецiальнiстю та професшними питаннями доцiльнiше опрацьовувати не рашше II курсу.
Розроблена система вправ грунтувалася на: професiйному змюп навчання; основних функциях лiкарiв; основних навичках i вм!ннях д!лового спшкування ввдповвдно до вид1в спiлкування лiкарiв; соц!окультурному компонентi навчання. Вона ввдповвдала таким вимогам:
1) в!дпов!дн!сть навчального англомовного матерiалу професiйноï д!яльност! лiкарiв;
2) побудова вправ з урахуванням зростаючих мовних i операцшних труднощ!в процесу навчання; 3) зв'язок попереднього та наступного мовного мовленневого матерiалу;
4) урахування повторюваносп i циктчносп навчального матерiалу; 5) контроль виконання вправ студентами.
Для створення системи вправ було визначено: типи i види вправ; послвдовтсть становления вмшь з урахуванням поетапного характеру 1х формування; способи контролю усних висловлювань; ввдповвдтсть критерпв вiдбору вправ, що входять до системи формування англомовного дшового стлкування майбуттх лiкарiв. Щ критерiï властны як навчанню англiйськоï мови загалом, так i ïï навчанню з певною метою.
Однак навчания професшно-спрямованого стлкування мае своï особливосп, яю враховуються в роботi, а саме: створення навчального професшного середовища; врахування специфiки майбутньоï професiï, лiкарськоï етики; придiления спецiальноï уваги вивченню термiнологiчноï лексики та стандартизованих мовленневих конструкцш медичноï галузi.
За критерiем комуткативносп було видiлено так1 види вправ: некомуткативт або мовнi, умовно-комунiкативнi або умовно-мовленневi i комунiкативнi або мовленнев^ У процесi виконания некомунiкативних та умовно-комуткативних вправ у студентiв формувались навички говорiння, а в процес виконания комунiкативних вправ - умшня спiлкувания. При цьому увага студеипв зосереджуеться на функцiï, а не на формг Ситуативнiсть умовно-мовленневих вправ сприяе невимушеному запам'ятовуванню форми, що надалi забезпечуе здатнiсть до перенесения, функцюнування в мовленневих умшнях. Для створения системи вправ з метою формування у студеипв умшь англомовного дшового стлкування релевантними були умовно-комуткативт й комунiкативнi вправи. Кшьшсть некомунiкативних вправ була мiнiмальною.
За критерiем вмотивованосп визначалися вмотивованi i невмотивоват вправи. Цей критерiй псно пов'язаний з попереднiм. До невмотивованих вправ належали некомунiкативнi вправи, як переважно використовувалися для формування граматичних i лексичних навичок говорiння. В умовах ситуативноï органiзацiï навчального процесу у студентiв виникав внутрiшнiй мотив до висловлювання вiдповiдно до заданоï ситуацiï, потреба висловити свое ставлення до не", що забезпечувала невимушешсть спiлкувания.
За критерiем спрямованостi вправ на прийом i видавания шформацп розрiзиялися вправи рецептивнi, репродуктивнi, рецептивно-репродуктивт, продуктивнi й рецептивно-продуктивнi. Послiдовне виконания цих видiв вправ вiдображало етапи становления вмiнь у говорiннi: а) формування навичок говоршня; б) удосконалення навичок говорiния; в) розвиток умшь говоршня; г) удосконаления вмiнь говорiння. За допомогою рецептивних i репродуктивних вправ, завдания до яких сконцентроват на формi, а не на змюп, здiйснювалося формування мовних навичок говоршня, що не мають властивосп до перенесения. Ситуативно зумовлет репродуктивт й рецептивно-продуктивнi вправи вiдповiдали етапу формування навичок говорiння а продуктивт й рецептивно-продуктивнi вправи - етапу розвитку та вдосконаления вмiнь усного професшно спрямованого висловлювания.
За рiвнем керування мовленневою дiяльнiстю студенпв було використано вправи з повним керуванням, частковим керуванням i мiнiмальним керуванням. Вправи з повним i частковим керуванням вiдповiдали етапу тренування у спшкувант, вправи з мiнiмальним керуванням -етапу практики у спшкувант. Вправи з повним керуванням були здебшьшого спрямоват на iмiтацiю одинищ мовлення, виконувалися за зразком, проте у студента був певний вибiр одиниць мовления згiдно iз ситуащею говорiния (це вправи на постановку, трансформацiю, завершения зразка висловлювання, вшповвд на запитання тощо). Продуктом вправ з частковим керуванням при формувант вмж англомовного дшового стлкування був усний текст.
За крит^ем наявносп iгрового компонента до системи ввшшли вправи без iгрового компонента, з нерольовим ir-ровим компонентом i з рольовим/дшовим iгровим компонентом. Кiлькiсть вправ без црового компонента була обмеженою. Ми 1х використовували для семантизаци професiйно спрямованоï лексики i це таш види: знаходження вщповщностей мгж лексичними одииицями (здебiльшого термiнами) та 1х дефiнiцiями; семантизацiя словосполучень (визначеиня окремих компонента, складання словосполучень з наведених компонента); семантизац1я лексики за допомогою контексту, iлюстративного речення або малюнка. Вправи з нерольовим ^овим компонентом включали вiдновления пропущеноï шформацп, ввдповвд на запитання. Вправи з рольовим провим компонентом були основою формування умшь англомовного дшового стлкування, при цьому гра виступала у формi безпосередиього, але продуманого i керованого стлкування викладача з групою. Найчаст1ше впроваджувались у процес навчання дiловi iгри, як1 в
сучасних подручниках з дшово1 англшсько1 мови назваються case studies. У дшових iграx увагу студенпв було зосереджено не на форм! висловлювання, а на досягненнi поставлено1 мети.
За наявшстю опор розр!знялися вправи без опор, з! спецiально створеними опорами, з природними опорами. У запропонованш системi вправ використовувалися вправи з вербальними опорами: пiдстановчi таблищ, структурно-мовленневi схеми висловлювання, перелiки ключових сл!в !з вербально-зображувальними опорами: схеми, графiки, таблицi, фотографи, малюнки. Опори були розгорнуп або редукованi, подаш в шдручнику або розробленi студентом чи викладачем.
За способом оргашзаци вправи розподмлись на парнi, трупов! й iндивiдуальнi. Але перевага надавалася парним i груповим видам роботи, для яких було характерним штерактивне спшкування. Вправи на формування передкомушкативних мовленневих умшь передбачали тшьки парну роботу, а вправи на формування комушкативних умшь — групову роботу.
На завершения тдсумуемо, що вс запропоноваш вправи вiдповiдали ршню володшня майбутнiми лiкарями англiйською мовою, розмiщувались !з збiльшенням складностi завдань, були спрямоваш на продуктивне оволодшня лексичними i граматичними навичками спiлкування, формування передкомушкативних i комушкативних умшь англомовного дшового спшкування студенпв-медишв, мали комунiкативну спрямованiсть i були професшно зорiентованими.
Л1ТЕРАТУРА
1. Бацевич Ф. Основи комуткативжй лштстики / Ф. Бацевич. — К.: ВЦ «Акадетя», 2004. — 344 с.
2. Богуш А. М. Теоретичнi й методолопчш засади формування мовленневоï компетенци дошкшьника / А. Богуш // Педагопка i психолопя. — 2000. — № 1. — С. 5—10.
3. Общая психология: словарь / Ред.-сост. Л. А. Карпенко; под общ. ред. А. В. Петровского. — М.: ПЕР СЭ, 2005. — 251 с.
4. Пассов Е. И. Коммуникативный метод обучения иноязычному говорению: пособие для учителей иностранного языка / Е. И. Пассов. — М.: Просвещение, 1991. — 222 с.
5. Тарнопольский О. Б. О некоторых особенностях проведения экспериментальных исследований в области методики обучения иностранным языкам / О. Б. Тарнопольский // Шуков! записки Шжинського державного ун1верситету !м. М. Гоголя. Психолого-педагопчш науки». — 2011. — № 8. — С. 20—23.
УДК 371.134: [001.8:674]
о. е. гриджук
ВИВЧЕННЯ СТРУКТУРНО-СЛОВОТВ1РНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ ТЕРМ1Н1В ДЕРЕВООБРОБЛЕННЯ У КУРС1 «ФАХОВА ТЕРМШОЛОГ1Я»
Дослiджено cnoeomeipHy оргатзацт украшських термШв деревооброблення. Виявлено HaünpodyKmueHmi способи творення та проаналiзовано словотвiрнi моделi деревооброблювальних термШв. Обгрунтовано дощльтсть засвоення студентами лiсотехнiчних спещальностей способiв творення фахових термiнiв та формантiв, що використовуються у термiнологiчному словотворент. Запропоновано варiанти вправ для словотвiрного аналiзу термШв, пояснення способiв 1х творення та розтзнавання дерива^йних формантiв, а також завдання для з'ясування семантики термШв деревооброблення за словотвiрним типом. Умотивовано, що таю вправи необхiднi для формування фахових мовно-термiнологiчних знань майбутшх пращвниюв деревооброблювальног галузi.
Ключовi слова: термiнологiя деревооброблення, термт, способи словотворення, словотвiрний тип.
