CC BY
32
2. Виразкова патолопя може зачшати yci шари етдермюу i дерми з переважанням у патологичному вогнищ1 стадп альтерацп.
3. За хрошчного nepe6iry виразкових уражень копитець спостер1гаються надлишков1 прол1феративш процеси, яю гальмують повне вщновлення пошкоджених тканин.
Лггература
1. Руколь В. М., Профилактика болезней конечностей в условиях интенсификации молочного скотоводства / В. М. Руколь, К. В. Вандич, Т. А. Хованская // Наше сельское хозяйство. Ветеринария и животноводство. -2014. - №2. - С. 24-28.
2. Ховайло Е. В., Биохимические и морфологические показатели копытцевого рога у коров при стойлово-пастбищном содержании / Е. В. Ховайло, А. Л. Лях, В. А. Ховайло // Ученые записки : [сборник научных трудов] : научно-практический журнал / УО ВГАВМ. - Витебск, 2013. - Т. 49, вып. 1, ч. 1. - С. 87-90.
3. Ховайло Е. В., Влияние двигательной активности на качество копытцевого рога коров / Е. В. Ховайло // Вопросы нормативно-правового регулирования в ветеринарии / ФГБОУ ВПО «СПбГАВМ». - Санкт-Петербург, 2013. - С. 129-130.
Стаття надшшла до редакци 22.04.2015
УДК 619:591.435:636.5
Хомич В. Т., д.вет.н., проф., Колич Н. В., к.вет.н., доц., Мазуркевич Т. А., к.вет.н., доц., Костюк А. В., асшрант4
Нащоналъний ymeepcumem 6iopecypcie i природокористуеання Украгни
Гудзь Н. В., к.вет.н., ст.н.с.
E-mail: [email protected]
1нститут еетеринарногмедицини НААН Украгни,
СТРУКТУРНО-ФУНКЦЮНАЛЬШ ОСОБЛИВОСТ1 клоакально!
СУМКИ СВШСЬКИХI ДИКИХ ПТАХ1В
Пстолог1чними дослгдженнями показано, що клоакалъна сумка сеШсъких курки, качки, гуски, цесарки, перепела, тдика, сизого голуба, сороки i cipoi ворони мае однакоеу м1кроскотчну будову. В нт е порожнина i сттка. Остання утеорена слизоеою, м'язовою i серозною оболонками. Порожнина клоакалъног сумки з'еднана протокою з порожниною клоаки. Слизоеа оболонка сттки сумки формуе складки pi3HOi форми i po3Mipie. Ix кыъюстъ неоднакова в клоакалъмй сумц1 pi3HUX eudie nmaxie. У складкахрядами розташовам часточки (л1мфогдт еузлики або фол1кули), якг обумовлюють функцгю клоакалъног сумки, як центрального органа кроеотеорення та iмуногенезу. KpiM часточок, у слизов1й оболонц1 сттки клоакалъног сумки виявлена л!мфогдт тканина, яка утворюе функцгональну частину периферичних оргатв кроеотеорення та iмуногенезу. Бона представлена дифузною i вузликовою формою. Найбыъше л1мфог'дног тканини м1ститъся у слизовгй оболонцг стгнки протоки клоакалъногсумкияка, як вгдмгчено вище, з'еднуе порожнину сумки з порожниною заднъого eidduy клоаки.
Ключовг слова: птахи, клоакалъна сумка, сттка, оболонки сттки, порожнина, протока, слизоеа оболонка, часточки, дифузна л1мфог'дна тканина, л!мфогдт еузлики.
4 Науковий кер1вник - доктор ветеринарних наук, професор Хомич В. Т. Хомич В. Т., Колич Н. В., Мазуркевич Т. А., Костюк А. В., Гудзь Н. В., 2015
181
УДК 619:591.435:636.5
Хомич В. Т., д.вет.н., проф., Колич Н. В., к.вет.н., доц., Мазуркевич Т. А., к.вет.н., доц., Костюк А. В., аспирант
Национальный университет биоресурсов и природопользования Украины
Гудзь Н. В., к.вет.н., ст.н.с.
Институт ветеринарной медицины НААН Украины,
СТРУКТУРНО-ФУНКЦИОНАЛЬНЫЕ ОСОБЕННОСТИ КЛОАКАЛЬНОЙ СУМКИ ДОМАШНИХ И ДИКИХ птиц
Гистологическими исследованиями показано, что клоакальная сумка домашних курицы, утки, гуся, цесарки, перепела, индейки, сизого голубя, сороки и серой вороны имеет одинаковое микроскопическое строение. В ней есть полость и стенка. Последняя образована слизистой, мышечной и серозной оболочками. Полость клоакальной сумки соединена протоком с полостью клоаки. Слизистая оболочка стенки сумки формирует складки различной формы и размеров. Количество складок не одинаково у отдельных видов. В складках рядами расположены дольки (лимфоидные узелки или фолликулы), которые обусловливают функцию клоакальной сумки, как центрального органа кроветворения и иммуногенеза. Кроме долек, в слизистой оболочке стенки клоакальной сумки обнаружена лимфоидная ткань, которая образует функциональную часть периферических органов кроветворения и иммуногенеза. Она представлена диффузной и узелковой формой. Наибольше лимфоидной ткани содержится в слизистой оболочке стенки протоки клоакальной сумки, которая, как отмечено выше, соединяет полость сумки с полостью заднего отдела клоаки.
Ключевые слова: птицы, клоакальная сумка, стенка, оболочки стенки, полость, проток, слизистая оболочка, дольки, диффузная лимфоидная ткань, лимфоидные узелки.
UDC 619:591.435:636.5
Khomych V. T., Kolych N. V., Mazurkevych T. A., Kostiuk A.V.
National University ofLife and Environmental Sciences of Ukraine Hudz N. V., candidate of veterinary sciences, senior researcher
Institute of Veterinary Medicine, NAAS of Ukraine,
STRUCTURAL AND FUNCTIONAL FEATURES OF THE BURSA OF FABRICIUS IN DOMESTIC AND WILD BIRDS
Histological studies showed that the bursa of Fabricius in domestic chicken (Gallus domesticus), ducks (Anas platyrhynchos domesticus), geese (Anser anser), guinea fowl (Numida meleagris), quail (Coturnix coturnix), domestic turkey (Meleagris gallopavo), dove (Columba livia), magpie (Pica pica) and gray crow (Corvus cornix) has the equal microscopic structure. It has cavity and wall. The wall is formed by mucous, muscular and serous membranes. The cavity of the bursa of Fabricius connected with cloaca by thin duct. The mucous membrane has folds of different shape and size. Their number varies among bursa of different species of birds. There are rows of lobules (lymphoid nodules or follicles) in the folds of bursa which assure bursa's function as the central organ of hematopoiesis and immune system. Furthemore, peripheral lymphoid tissue represented in the mucosa of bursa of Fabricius. It is represented by diffuse and nodular form. Most lymphoid tissue found in the ductal mucosa of bursa of Fabricius which, as noted above, connects the cavity of bursa with cloaca.
182
Key words: birds, bursa of Fabricius, wall, membranes, duct, mucous membrane, lobules, diffuse lymphoid tissue, lymphoid nodules.
Вступ. Клоакальну сумку (КС) птах1в уперше описав ¿талшський морфолог Г. Фабрищус на початку 17-го столггтя. 3 того часу пройшло майже 400 роюв, але штерес до цього органа птах1в не згас до нишшньо1 пори, що пов'язано з уточнениям його функцюнальних особливостей. Г. Фабрищус вважав, що КС е своерщним с1м'яприймачем. П1зшше, ïï ототожнювали з анальними залозами ссавщв, сечовим MixypoM, мигдаликами, тимусом тощо. Тшьки у другш половин! 20-го столггтя B. Glick доказав, що функцп КС пов'язаш з ¿мунними реакщями [1].
За сучасними даними, КС вщносять до центральних оргашв кровотворення та ¿муногенезу птах1в. У нш утворюються В-л1мфоцити, ефекторш кттини яких обумовлюють гуморальну ланку специф1чного ¿муштету. Поряд з цим, у спещальнш л1тератур1 е вщомосп, що в КС вщбуваеться синтез ¿муноглобултв ycix клас1в [2]. Як вщомо, цю функщю виконують плазмоцити - ефекторш кттини В-л1мфоцит1в i цей процес вщбуваеться у периферичних органах кровотворення та ¿муногенезу, де вони утворюються внаслщок антигенно! стимуляцп л1мфоцит1в.
Функцюнальну основу периферичних оргашв кровотворення та ¿муногенезу формуе ретикулярна тканина, яка заселена л1мфощними кттинами. У зв'язку з останшми, цю тканину називають л1мфощною. Вперше л1мфо1дну тканину в стшщ КС курей, качок i шпаюв виявили у 80-90-их роках 20-го стол1ття [3]. Доказано, що в нш вщбуваеться антигензалежна диференщащя л1мфоцит1в у ефекторш кттини. Дослщжуючи мшроструктуру КС окремих вид1в свшських i диких птах1в, ми також зареестрували л1мфощну тканину в ïï стшщ [4, 5, 6]. У зв'язку з цим, нами було продовжено дослщження з цього питания на бшьшш кщькосп представниюв окремих вид1в nraxiB i ïx результати представляемо в данш стагп.
Матер1ал i методи. Marepiar для дослщжень вобрали вщ свшських курки (n=9), гуски (n=8), качки (n=9), цесарки (n=6), ¿ндика (n=9), перепела (n=6), сизого голуба (n=9), сороки (n=5) i cipoï ворони (n=3). При виконанш роботи використовували класичш методи пстолопчних дослщжень [7, 8]. Marepiar для дослщжень заливали у парафш. 1з парафшових блоюв на полозковому м1кротом1 готували зр1зи товщиною 8-15 мкм, яю фарбували гематоксилшом Каращ i еозином та за Ван Пзон. Ретикулярт волокна ¡мпрегнували, використовуючи методику Келемена [9].
Результати дослщжень та ïx обговорення. Проведеними дослщженнями пщтверджено даш морфолопв, яю вивчали мшроструктуру КС nraxiB, що вона е типовим порожнистим органом, який протокою з'еднаний з порожниною заднього вщдщу клоаки. Iï стшка утворена слизовою, м'язовою i серозною оболонками (рис.1). Серозна оболонка сформована пухкою волокнистою сполучною тканиною, яка вкрита мезотел1ем, а м'язова - гладкою м'язовою тканиною, пучки кттин яко1 утворюють зовшшнш циркулярний шар i внутршнш повздовжнш. У склад1 слизово1 оболонки виявляються ештелш, власна пластинка i пщслизова основа. Ештелш простий багаторядний. Власна пластинка i пщслизова основа утвореш пухкою волокнистою сполучною тканиною.
Слизова оболонка КС 3i6parn в складки, яю виступають у порожнину органа, внаслщок чого вона мае з1ркопод1бний вигляд (рис. 1). Складки мають неоднакову форму i розм1ри. 1хня кщьюсть неоднакова в дослщжених вид1в птах1в. У них рядами розташоваш часточки, яю рашше називали л1мфо1дними вузликами або фолшулами (рис. 2). Часточки - це структурно-функцюнальш одинищ КС, яю обумовлюють ïï функщю як центрального органа кровотворення та ¿муногенезу. В них розвиваються В-л1мфоцити. Кщьюсть ряд1в i юльюсть часточок у них залежить вщ висоти i ширини складок.
183
Рис. 1. Поперечний зр1з клоакальноТ сумки свшськоТ курки: 1 - порожнина; 2 - стшка;
3 - складки слизово! оболонки;
4 - часточки. Фарбування гематоксилшом та еозином, х40
Рис. 2. Часточка слизовоТ оболонки клоакальноТ сумки свшськоТ качки:
1 - оболонка часточки; 2 - кортико-медулярний бар'ер; 3 - юркова речовина; 4 - мозкова речовина. Фарбування гематоксилшом та еозином, х400
У часточках видшяеться юркова \ мозкова речовина. Перша розташована на периферп часточок, а друга - в !хньому центр! (рис. 2). Тобто, за сво!м складом вони под1бш до часточок тимуса. В зв'язку з цим, можливо, КС називали клоакальним тимусом. Але часточки слизово! оболонки КС в1др1зняються вщ часточок тимуса. Вони мають чпта контури, мозкова речовина в них займае бшьшу площу, шж юркова, м1ж названими речовинами розташований шар ештелюцит1в, який формуе кортико-медулярний бар'ер.
Ештелш слизово! оболонки КС локально шфшьтрований л1мфо!дними кттинами (рис. 3), що характерно для ¿мунних утворень, асоцшованих з слизовими оболонками оргашв травления [10].
л.
■ V/ ?
Рис. 3. 1нфшьтращя ештел1ю слизовоТ оболонки клоакальноТ сумки свшськоТ качки:
1 - еттелш; 2 - л1мфо!дш клпгсни; 3 - дифузна л1мфо!дна тканина. Фарбування гематоксилшом та еозином, х1000
Рис. 4. Ретикулярна тканина в слизовш оболонщ клоакальноТ сумки свшського шдика:
1 - порожнина сумки; 2 - ретикулярна тканина. 1мпрегнащя азотнокислим ср1блом, х100
184
М1гращя л1мфо!дних клггин вщбуваеться ¿з скупчень дифузно! л1мфо1дно1 тканини, яка розташована у пщештел1альшй волокнистш сполучнш тканиш (рис. 3). Основу скупчень формуе ретикулярна тканина, в петлях волокон яко! мютяться л1мфо1дш кттини (рис. 4). В окремих скупченнях дифузно! л1мфо1дно1 тканини розташоваш л1мфощш вузлики. На поперечному зр1з1 КС !х може бути вщ 3 до 8. Найбщьше л1мфощних вузлиюв виявляеться в стшщ протоки КС (рис. 5).
Рис. 5. Повздовжнш 3pi3 слизовоТ оболоики протоки клоакальноТ сумки
свшськоТ качки: 1 - порожнина протоки; 2 - дифузна л1мфощна тканина; 3 -
л1мфощш вузлики; 4 - часточки. А. Фарбування гематоксил1ном i еозином. Б.
1мпрегнащя азотнокислим ср1блом, х 400
Серед них трапляються вузлики 3i св1тлими центрами. Наявнють останшх свщчить про те, що слизова оболонка КС зазнае впливу антигешв [10, 11, 12]. У вщповщь на ix д1ю, у л1мфощних вузликах починаеться диференщащя В-л1мфоцит1в у плазматичш кттини, що проявляеться формуванням у вузликах св1тлих (реактивних, зародкових) центр ¿в. Можливо, що i в дифузнш л1мфощш тканиш вщбуваеться диференщащя Т-л1мфоцит1в в ефекторш кл1тини, яю обумовлюють кштинну ланку специф1чного ¿муштету i сприяють розвитку або пригшченню його гуморально! ланки. Наявнють Т-л1мфоцит1в у слизовш оболонщ КС доказана багатьма дослщниками.
Розвиток у слизовш оболонщ КС л1мфощно! тканини, на наше переконання, зумовлений особливостями будови цього органа i його зв'язком з порожниною клоаки. КС, на вщмшу вщ шших центральних оргашв кровотворення та ¿муногенезу, е трубчастим органом. Через протоку в И порожнину можуть попадати антигени з порожнини заднього вщдщу клоаки i здшснювати вплив на слизову оболонку. Внаслщок цього в останнш формуються структури, яю характерш для периферичних оргашв кровотворення та ¿муногенезу.
Висновки
1. Клоакальна сумка свшських курки, гуски, качки, цесарки, шдика, перепела, сизого голуба, сороки i cipoi' ворони мае однакову мшроскотчну будову.
2. У слизовш оболонщ стшки клоакально! сумки птах1в мютяться структури, яю забезпечують И функцп як центрального органа кровотворення та ¿муногенезу, так i периферичного.
Лггература
1. Glick В. The bursa of Fabricius and immunoglobulin synthesis // Int. Rev. Cytolooqie - 1977. - v.48.- P. 345 - 402.
185
2. Горышина Е. Н., Чага О. Ю. Сравнительная гистология тканей внутренней среды с основами иммунологии. - Л.: Изд-во ЛГУ, 1990. - 319 с.
3. Fonfria J. et al. The diffusely - infiltrated lymphoid tissue of the bursa of fabricicus of Sturnus unicolor. Histological organization and functionae significance // Histol. Histopath. - 1994. - № 9. - P. 333-338.
4. Мазуркевич Т. А. Постнатальний перюд онтогенезу клоакально! сумки курей кросу "Ломан Браун": Автореф. дис... канд. вет. наук / Бшоцерювський державний аграрний ушверситет. - Bina церква, 2000. - 19 с.
5. Колич Н. Б. Морфофункцюнальш особливосп клоакально! сумки nraxiB : Автореф. дис. канд. вет. наук / Нацюнальний аграрний ушверситет. Ки!в, 2006. - 19 с.
6. Гудзь Н. В. Píct i розвиток клоакально! сумки качок у постнатальному перюд1 онтогенезу: Автореф. дис. канд. вет. наук / Нацюнальний ушверситет 6iopecypcÍB i природокористування Укра!ни. - Ки!в, 2009. - 22 с.
7. Меркулов Г. А. Курс патологогистологической техники. - Л.: Медицина, 1969. - 422с.
8. Горальський Л. П., Хомич В. Т., Кононський О. I. Основи пстолопчно! техшки i морфофункцюнальш методи досл1дження у норм1 та при патологи. -Житомир: «Полюся», - 2005. - 288 с.
9. Келемен И. Новый видоизмененный метод импрегнации ретикулярных волокон // Румынское медицинское обозрение. - 1971. - С.18-23.
10. Сапин М. Р. Имунные структуры пищеварительной системы. - М.: Медицина, 1987. - 224 с.
11. Купер Э. Сравнительная имунология / Пер. с англ. - М. : Мир, 1980. -422 с.
12. Маслянко Р. П. Основи ¿мунобюлогп / Р.П. Маслянко. - Льв1в: Вертикаль, 1999. - 472 с.
Стаття надшшла до редакци 28.04.2015
УДК 611.019-092:616-006.6
Шестяева H. I., к.вет.н © E-mail: [email protected]
Нащоналънийумверситет ôiopecypcie i природокористування Украгни,
м Кигв, Украгна
TEPMIH ВИЖИВАННЯ СОБАК 13 НОВОУТВОРЕННЯМИ МОЛОЧНИХ ЗАЛОЗ Р13НИХ Г1СТОЛОГ1ЧНИХ ТИП1В.
ricmonozi4HUü тип пухлини е важливим прогностичним фактором, який входить до шести найважлив1ших Kpumepiïe, за якими можна спрогнозувати не тыъки термт виживання сук, але i подалъший nepeôiz хвороби. Проведено анал1з тривалост1 життя 77 собак, якг були проопероват у клттах Micma Киева з приводу новоутворенъ молочних залоз. Встановлено, що собаки 3i складними карциномами молочних залоз, а також з простими тубуло-патлярними карциномами маютъ бгльш сприятливий прогноз, нгж тварини гз солгдними або анапластичними, а також з карциномами специальных munie. Враховуючи те, що у фаховШ л1тератур1 широко обговорюетъся нова г1столог1чна класиф1кац1я пухлин молочних залоз собак, запропонована в 2011 роц1, вивчення характеристик (зокрема прогнозу) быъш тж 50 г1столог1чних pi3Hoeudie новоутворенъ молочних залоз собак, зокрема, понад 30 злояюсних, залишаетъся серйозною проблемою. В
© Шестяева H. I., 2015
186
