CC BY
27
Вагому шдтримку компанп мПервоцвiтм може надати преса. Усвщом-люючи, що для бшьшосл журналiстiв ця проблема не нова, все ж хочемо на-голосити, що регулярне висв^лення ïï на сторшках преси, на радiо та телефь pi робить вагомий внесок в щеолопчну пiдтримку кампанiï та змшу свщо-мостi потенцiйного покупця варварськи знищених рослин. Однак, у газет "Високий замок" вiд 29 березня 2008 р. у рубрищ "Смачного" журналют Людмила Полевська пропонуе "поповнити весняний pацiон ранньою зелен-ню" з чеpемшi. Велике значення мае просвггницька робота в навчальних закладах, доцiльно створювати заказники на межi ареалу цибулi ведмежоï та постiйно контролювати стан ïï популяцш.
Л1тература
1. Визначник рослин УкраУнських Карпат. - К.: Наук. думка, 1977. - 434 с.
2. Дари лшв/ Слш Ю.Я., Зерова М.Я., Лушпа В.1., Шабарова С.1/ За ред. Ю.Я. Слша. -К.: Урожай, 1979. - 440 с.
3. Кирничишин О.Р. Сезонний ритм росту та розвитку первоцв^ весняного (Primula veris L.) в умовах Прикарпаття// Наук. вюник НЛТУ Украши: Зб. наук.-техн. праць. - Л^в: НЛТУ Украши. - 2007, вип. 17.8. - С. 47-57.
4. Калшш М.1., Слкеев В.В. Бiометpiя. - Миколав: Вид-во МФ НаУКМА, 2000. -
204 с.
5. Кричфалуший В.В., Комендар В.И. Биоэкология редких видов растений (на примере эфемероидов Карпат). - Львов: Свит, 1990. - 158 с.
6. Определитель высших растений Украины/ Доброчаева Д.Н., Котов М.И., Проку -дин Ю.Н. и др./ Под ред. Ю.Н. Прокудина. - К.: Наук. думка, 1987. - 548 с.
7. Червона книга Украши. Вони чекають на нашу допомогу/ Упорядники О.Ю. Шапа-ренко, С.О. Шапаренко. - Х.: Торсшг, 2002. - 336 с.
УДК 502.3 630*187 Ст. наук. ствроб. Л.М. Петрова, канд. с.-г. наук -
НЛТУ Украти, м. Львiв; С.В. Петров - Укратське товариство охорони природи; ст. наук. ствроб. 1.М. Пацура, канд. с.-г. наук -
НЛТУ Украти, м. Львiв
СТРУКТУРНЕ РВНОМАНГГТЯ Л1С1В МАЛОГО ПОЛ1ССЯ
Дослщжено структурне pi3HOMarnTra лiсiв Малого Полюся Львiвщини за окре-мими лiсiвничими показниками ведення люового господарства. Ощнено природшсть лiсового покриву, рiзноманiття середовищ iснування та лiсових екосистем, синтаксо-номiчне рiзноманiття лiсiв на рiвнi класiв формацiй i формацiй, а також структуры особливостi деревостанiв.
Ключов1 слова: бiорiзноманiття, лiси.
Senior research officer L.M. Petrova-NUFWTof Ukraine, L'viv;
S.V. Petrov - Ukrainian society for nature protection; senior research officer I.M. Patsura - NUFWT of Ukraine, L'viv
Structural variety of the forests of Male Polissia
Structural variety of the forests of Male Polissia of the Lviv area on the separate indexes of economy in forests is considered. Naturalness of forest cover, variety of environments of existence and forest ecosystems, variety of the forests at the level of classes of structures and structures, and also the structural features of layer of trees are appraised.
Keywords: biodiversity, forests.
Концепщею збереження бiологiчного рiзноманiття Украши задекларо-вано, що природне бiологiчне pi3HOMamrM як результат багатовжово1 еволю-ци, повинно бути передано прийдешнiм поколшням у максимально збереже-ному сташ [14]. Це особливо стосуеться люових екосистем, якi е ключовими осередками збереження вЫе1 природно! спадщини [3].
Досягнення ще1 мети передбачае цшеспрямовану природоохоронну дiяльнiсть щодо збереження конкретних природних об'екпв: популяцiй видiв живих органiзмiв, а також середовищ !х iснування. Оцiнку дiевостi природо-охоронних заходiв рекомендуеться проводити за динамшою стану збереже-ностi бiорiзноманiття окремих територш з вiдносно однорiдним кшматом, якi характеризуються певним набором видiв й екологiчних угруповань [20].
Останнш умовi, на нашу думку, цшком вiдповiдае територiя Малого Полюся в межах Львiвськоl областi, яка звичайно виокремлюеться як самос-тшна одиниця рiзноманiтних схем природничих районувань [2, 10, 13 та ш.] i розташована переважно в межах област зонального вологого помiрного кль мату (клiматоп 3d) [8].
Люи Малого Полiсся здавна привертали увагу дослiдникiв. Сучаснi дос-лiдження [17, 18 та ш.], на жаль, створюють лише часткову картину стану !х бь орiзноманiття, оскiльки стосуються переважно схщно1 частини Малого Полюся. Тому нами зроблено першу спробу аналiзу структурного рiзноманiття лiсiв захщно! частини Малого Полiсся (в межах Львiвськоl областi) з метою попе-редньо! оцiнки стану збереженостi !х природного бiорiзноманiття.
Методика. Територiя дослiдження окреслена в ii класичних межах [13] за топографiчною картою [5] з використанням можливостей сайту "Планета Земля" [12].
Для аналiзу структурного рiзноманiття лiсiв Малого Полюся Львiвщи-ни застосована методика розрахунку параметрiв рiзноманiття рослинностi за люотаксацшними даними з використанням технологiй баз даних [1].
До аналiзу залучено матерiали безперервного лiсовпорядкування земель люового фонду пiдприемств Львiвського обласного управлшня лiсового та мисливського господарства (станом на 2007 р.). Люотаксацшна шформащя була органiзована у виглядi бази даних (в середовищi Excel), де кожний люо-таксацiйний видш представляе собою окремий запис, структурований за ос-новними параметрами таксацшних описiв земельних дiлянок. Територiальну належшсть окремих дiлянок до територи Малого Полюся встановлено за картою-схемою лiсiв Львiвського державного лiсогосподарського об'еднання "Львiвлiс" (базове лiсовпорядкування, 1991-1992 рр., масштаб 1:200000), ни-нi - Львiвське обласне управлiння лiсового та мисливського господарства. До уваги прийнято картографiчнi матерiали останнього лiсовпорядкування (кар-ти-схеми лiсових урочищ станом на 2008 р.).
Ощнка стану бiорiзноманiття лiсiв Малого Полiсся в межах Львiвськоl областi виконана за результатами аналiзу окремих лiсiвничих показникiв ве-дення лiсового господарства Украши, як за змiстом вiдповiдають низцi шди-каторiв збереження бiорiзноманiття (= параметрiв оцiнки стану та мошторин-гу), що застосовуються сторонами Конвенци з бюлопчного рiзноманiття в
рамках Критерда "Збереження та вiдновлення бiологiчного р1зномашття л1со-вих екосистем" [6, 19, 21 та ш.].
Результати та обговорення. Нашими попереднiми дослiдженнями встановлено, що приблизно 90 % плошд лiсiв захiдноï частини Малого Полюся (Львiвщина) знаходяться у вiданнi шдприемств Львiвського обласного управ-лiння люового та мисливського господарства, решта - землi iнших люокорис-тувачiв (Мшстерства аграрноï полiтики Украïни, Мiнiстерства оборони Украши та ш.) [11]. На нашу думку, такий обсяг вибiрки даних дае змогу штерполя-цiю результатiв окремих узагальнень на всю територда дослiдження з високим рiвнем достовiрностi. Доцiльно також шдкреслити, що на землях державних шдприемств люового господарства розташованi всi лiсовi масиви значних площ, а також традицшно ведеться бiльш природозберiгаюче господарювання, що е передумовами збереження переважноï частки бiорiзноманiття лiсiв.
Природнiсть лкового рослинного покриву. До оцiнки залучено результати аналiзу розподiлу земель люового фонду за категорiями господарсь-кого призначення, а також результати спряженого аналiзу розподiлу лiсiв за переважаючими люоутворюючими породами, класифiкованими за характером ареалiв природного поширення на аборигеннi та iнтродукованi.
Встановлено, що на Малому Полюс Львiвщини приблизно 10 % земель у межах люових масивiв е осередками юнування компонентiв бюр1зно-машття iнших типiв природноï рослинностi: болотной водноï, лучноï та iн. (болота рiчки, струмки, озера, галявини, шски, кам,янистi розсипи, яри то-що), а також джерелами швази чужоземних, синантропних та рудеральних видiв (дороги, стежки, ршля, просiки, мелiоративнi канали тощо).
Решту територiï займають земл1, вкритi лiсовою рослиннiстю, якi можна класифжувати за параметром "природност1" [4] наступним чином:
• природт лши (natural forest) - лiси природного складу, утворет внаслiдок природних сукцесшних процесiв, в яких можлива присуттсть слiдiв антропо-генних впливiв - займають менше третини плошi вшх лiсiв;
• квазiприроднi лiси (semi-natural forest) - лiсовi культури аборигенних дерев-них видiв1 - займають понад 60 % площд лiсiв;
• насадження з перевагою штродуценпв (plantations) або за 1х участю - ростуть майже на кожному десятому гектарi лiсiв регiону дослщження.
Сшд зазначити, що в м1жнароднш практищ застосовують ще одну ка-тегорш - люи не порушет людиною (forest undisturbed by man), до яко1' вщ-носять л1си найвишоï природоохоронноï цшносл з точки зору збереження бь ор1зномашгтя. Таю люи повинш вщповщати певним ознакам старовжових ль сових угруповань (поважний вж, природний склад i абсолютна р1зновжов1сть деревосташв, наявшсть вггровально-грунтових комплекЫв та ламаш тощо), а також представляти собою цшст л1сов1 масиви значних площ, для яких або невщоме втручання людини, або воно вщбулося настшьки давно, що вс оз-наки таких угруповань повшстю вщновлеш.
1 Не зважаючи на те, що формально [16] ^sii^R^n лiсовi культури аборигенних деревних видiв належать до окремо1 категорiï люових земель i не рахуються землями, "вкритими люом", на нашу думку, 1х можна розглядати як аналоги природних лгав вiдповiдноï стадiï сукцесп та залучати до оцiнки бiорiзноманiття в межах категорiï "квазiприроднi люи".
На жаль, на Малому Полюс Львiвщини вiдсутнi цiлiснi лiсовi масиви значних площ [11]. Можливо, фрагменти лiсiв, якi за окремими ознаками вщпо-вiдатимуть обсягу поняття мстаровiкове угруповання", збереглися в межах наса-джень природного походження вiком понад 100 р. Виявлення й оцiнка стану бь орiзноманiття таких осередюв, потенцшно цiнних з природоохоронно! точки зо-ру, потребують додаткових спецiальних дослщжень, в т.ч. монiторингових.
Рiзноманiття середовищ iснування. До оцiнки залучено результати аналiзу розподiлу площ природних i квазiприродних лiсiв за типами люорос-линних умов (едатопiв), рiзноманiття яких в межах однорщних за кшматом територiй визначае рiзноманiття типiв середовища iснування (екотопiв) [9].
Встановлено, що Мале Полiсся Львiвщини вiдзначаеться строкатютю середовищ iснування лiсових угруповань. Умови !х мiсцезростань варiюють вiд бiдних до багатих, вiд сухих до мокрих. Всього в межах територп досль дження налiчуеться 17 тишв едатопiв, якi представляють значну частку спектру тишв середовищ юнування лiсових видiв рослин, що видшяються за люо-рослинним ефектом [16].
Люи територи дослiдження ростуть переважно в оптимальних за грун-тово-пдролопчними умовами для багатьох деревних порщ вiдносно родючих та родючих мюцезростаннях: свiжi та вологi сугрудовi та грудовi типи едато-пiв займають майже половину площi лiсiв (рис. 1).
--------40
Рис. 1. Рiзноманiття середовищ ^нування
Значно поширеш вщносно бщт, але оптимально забезпеченi вологою мюцезростання (свiжi та вологi субори), а також надмiрно i дуже надмiрно зволоженi мiсцезростання рiзноl грунтово! родючость Дуже бiднi (боровi) мiсцезростання рiзних ступенiв забезпеченостi вологою представленi на нез-начних площах.
Рiзноманiття лiсових екосистем. До ощнки залучено результати ана-лiзу розподiлу площ природних i квазшриродних лiсiв за типами лiсу, рiзно-манiття яких в межах однорщних за клiматом територiй визначае рiзноманiт-тя типiв екосистем [9]. Строкатють середовищ iснування лiсових угруповань у межах Малого Полюся Львiвщини зумовлюе значне екосистемне рiзнома-шття лiсiв, яке е найбiльшим (16 тишв люу) у вiдносно родючих (сугрудових) типах середовищ юнування.
За площею переважають екосистеми, якi за еколого-люотиполопчною класифшащею iдентифiкуються як вологi дубово-сосновi субори (В3-дС) i во-лоп грабово-дубово-сосновi сугруди (С3-г-дС) (рис. 2). Ц два типи екосистем обшмають близько 45 % площi лiсiв регiону дослiдження. Значно поширенi екосистеми свiжого дубово-соснового субору (В2-дС), вологого грабово-сос-ново-дубового сугруду (С3-г-сД) i сирого чорновiльхового сугруду (С4Влч).
Рис. 2. Представництво найбтьш поширених яровых екосистем
Значно меншi площi займають лiсовi екосистеми типiв свiжих борiв (А2С), сирих дубово-соснових суборiв (В4-дС), вологих грабово-дубових суг-рудiв (С3-гД), свiжих та вологих грабово-дубових грудiв (Б2-гД, Б3-гД), а та-кож сирих чорновшьхових грудiв (Б4Влч).
Решта типiв лiсу, що видiленi в матерiалах лiсовпорядження, форму-ють 65-70 % рiзноманiття типiв лiсових екосистем територи дослiдження. Вони обшмають незначш площi: в середньому на кожен тип люу припадае мен-ше 100 га, тому 1х можна оцiнювати лише як фрагменти тишв лiсових екосистем. Однак, на нашу думку, саме вони першочергово потребують спещаль-них дослщжень, оскiльки через територiальну обмеженiсть е вразливими з точки зору збереження 1х бiорiзноманiття.
Рiзноманiття лiсiв. До ощнки залучено результати спряженого аналь зу розподiлу площ природних та квазшриродних лiсiв за переважаючими ль соутворюючими породами, класифiкованими за життевою формою домшан-тiв деревостанiв, а також результати аналiзу розподiлу лiсiв за типами дере-востанiв, класифшованими за кiлькiстю порiд у 1х складi (едифiкаторiв та су-бедифiкаторiв угруповань).
Встановлено, що лiси регюну дослiдження вiдзначаються значним син-таксономiчним рiзноманiттям. Зокрема, на рiвнi клашв формацiй, що видшя-ють за спшьшстю життево! форми едифiкаторiв угруповань [7] переважають свгглохвойш (сосновi) люи, як займають понад 60 % плошд всiх лiсiв. Значно поширеш широколистянi лiси: чорновiльховi, дубовi з дуба звичайного, ясене-
Bi, а також OKpeMi фрагменти грабових, осикових, липових та ш. лiсiв з домшу-ванням широколистяних порщ (понад 30 %). На значно менших площах рос-туть дрiбнолистянi (березовi) лiси, трапляються окремi угруповання, що належать до темнохвойних (ялицевих, ялинових), лiтньохвойних (модринових), широколистяних (тополевих) i вузьколистяних (вербнякiв) заплавних лiсiв.
Встановлено, що рiзноманiття синтаксошв люово! рослинностi рiвня формацiй, як видiляють за спiльнiстю едифiкаторiв (домшанлв деревоста-нiв) угруповань, представлене формащями Abieta albae, Alneta glutinosae, Be-tuleta pendulae, Carpineta betuli, Fraxineta excelsioris, Piceeta abietis, Pineta sylvestris, Populeta tremulae, Querceta roboris, Saliceta albae, Tilieta cordatae, Tilieta plathyphyllae тощо. Воно становить значну частку спектру рiвнинних лiсiв заходу Украши [15]. На нашу думку, спещальш докладн^ дослщжен-ня рiзноманiття лiсiв Малого Полiсся Львiвщини повинш розширити цей пе-релiк, зокрема за рахунок формацш люо-болотно! рослинность
Лiси Малого Полiсся утворенi переважно олподомшантними (2-3 породи едифiкаторiв i субедифiкаторiв угруповань) деревостанами, яю займа-ють близько 50 % плошд лiсiв природного складу (рис. 3). Найбiльшi площi вони займають у вiдносно бiдних та вщносно родючих мiсцезростаннях, оптимально та надмiрно зволожених.
деревостани
с-
40,0 35,0 30,0 25,0 20,0 15,0 10,0 5,0 0,0
Ш монодомшантш
Ш oni годом i на HTHi Щ
■ полщом1нантн1 1
-
=
А1 А2 АЗ А4 А5 В2 ВЗ В4 В5 С2 СЗ С4 С5 02 ЭЗ 04 Э5 типи середовищ ¡снування
Рис. 3. Структурш особливостi деревосташв в рЬних типах середовищ кнування
На значних площах (близько 40 % вщ загально! плошд лiсiв) ростуть монодомшантш (однопороднi) лiси. Вони поширеш переважно в бiдних мю-цезростаннях: займають понад 70 % плошд борiв i близько 60 % плошд субо-рiв, а також вкривають значну частку плошi багатших мiсцезростань. Зокрема, в оптимальних за грунтово-пдролопчними умовами для багатьох дерев-них порiд типах середовищ юнування, сприятливих для росту i розвитку складних, полiдомiнантних деревостанiв (С2, С3, В3), близько 30 % плошд займають монодомiнантнi люи.
Частка полiдомiнантних деревостанiв (4 i бiльше порiд - едифiкаторiв i субедифiкаторiв угруповань), якi формують осередки максимального рiзно-манiття вищих судинних рослин лiсiв - становить заледве 10 % загально! плошi насаджень природного складу. Вони ростуть переважно в оптимальних
за грунтово-пдролопчними умовами для багатьох деревних порщ типах сере-довищ iснування, а також у надмiрно зволожених багатих мюцезростаннях.
Висновки. Розроблення заходiв 3i збереження природного бюлопчно-го рiзноманiття лiсiв передбачае насамперед оцiнку його сучасного стану. Воно повинно грунтуватися, зокрема, на знаннях щодо екосистемного (структурного) рiзноманiття лiсiв i середовищ iснування лiсових видiв рослин.
Ощнка структурного рiзноманiття лiсiв Малого Полюся Львiвщини за окремими люотаксацшними даними показала, що лiси природного складу ("природт" i мквазiприроднiм):
• обшмають близько 90 % плошд лiсового покриву, решта - е насадженнями за участю iнтродуцентiв, переважно "агресивних" (дуб червоний), що слвд розщ-нювати як загрозу бюлопчного забруднення природного бiорiзноманiття;.
• поширет у дуже рiзноманiтних типах середовищ шнування, що зумовило значне екосистемне рiзноманiття лiсiв;
• вiдзначаються багатим синтаксономiчним рiзноманiттям, яке на рiвнi формаций становить левову частку спектру рiвнинних лiсiв заходу Украши;
• сформованi переважно моно- та олнодомшантними деревостанами, як ство-рюють угруповання теоретично вiдносно бiднi на рiзноманiття вищих судин-них рослин, однак у певних умовах - надзвичайно багат на рiзноманiття мо-х1в, лишайнишв, водоростей тощо.
На нашу думку, люи Малого Полюся Львiвщини, якi вiдзначаються значним структурним рiзноманiттям, потребують подальших спецiальних дослщжень ïx бiорiзноманiття, особливо в частит видово1 насиченостi рiзних типiв люових екосистем.
Л1тература
1. Бобровский М.В., Ханина Л.Г. Количественная оценка разнообразия растительности на локальном уровне по лесотаксационным данным// Лесоведение. - 2004, № 3. - С. 28-34.
2. Брадк С.М., Андр1енко Т.Л. Полюька пщпровшщя// Геоботанiчне районування Ук-ра1'нсько'1 РСР. - К.: Наук. думка, 1977. - С. 73-136.
3. Всеевропейська стратепя збереження бюлопчного та ландшафтного рiзноманiття. Софiя, 1995 р. (станом на лютий 2008 р. [Електрон. ресурс]. - Доступний з: http://www.law-ua.info/bdata1/ukr1573/index.htm.
4. Заугольнова Л.Б., Ханина Л.Г. Параметры мониторинга биоразнообразия лесов России на федеральном и региональном уровнях// Лесоведение. - 2004, № 3. - С. 3-14.
5. Карта Льв1вськоУ област (масштаб 1:200 000). - К.: ВКФ, 1999.
6. Конвенция о биологическом разнообразии. Мониторинг и индикаторы: разработка национальных программ мониторинга и индикаторов. [Електрон. ресурс]. - Доступний з: http://www.ruschm.org/plone/konvenciya/dokumenty-konvencii/drugie-vazhnye-dokumenty/moni-toring-i-indikatory-razrabotka-nacionalnyh-programm-monitoringa-i-indikatorov/view? set_langua-ge=ru.
7. Крылов А.Г. Жизненные формы лесных фитоценозов. - Л.: Наука, 1984. - 184 с.
8. Мазепа В.Г., Тереля 1.П. Люотиполопчна ощнка кшмату рiвнинноï частини Заходу Украши// Люове госпо-во, люова, паперова i д/о пром-сть: М1жвщомч. наук.-техн. зб. - Львiв: НЛТУ Украши. - 2006, вип. 30. - С. 104-107.
9. Мигунова Е.С. Лесоводство и естественные науки (ботаника, география, почвоведение. - Х.: Майдан, 2001. - 612 с.
10. Мшанецька Н.В. Флористичне районування територи Малого Полюся (Украша)// Наук. записки Тернопшьського держ. педун-ту 1м. В. Гнатюка. Сер. 4: Бюлопя. - 1998, № 3. -С. 18-22.
11. Петрова Л.М., Петров С.В. Бюр1зномашття лю1в Малого Полюся: фрагментащя// Наук. вюник НЛТУ Украши: Зб. наук.-техн. праць. - Льв1в: НЛТУ Украши. - 2008, вип. 18.7. - С. 97-104.
12. Планета Земля: NASA Blue Marble. [Електрон. ресурс]. - Доступний з: http://www. earth.google.com/intl/ru/tour/thanks-win4.html.
13. Природа Льв1всько1 област/ За ред. проф. Геренчука К.1. - Львiв: Вища шк., 1972. - 137 с.
14. Про Концепщю збереження бiологiчного рiзноманiття Украши (станом на 27 бе-резня 2007 р.). [Електрон. ресурс]. - Доступний з: http://www.uazakon.com/document/spart82/ inx82442.htm.
15. Продромус рослинносл УкраТни/ За ред. Ю Р. Шеляг-Сосонко. - К.: Наук. думка, 1991. - 272 с.
16. Цурик C.I. Таксацшш ознаки й будова насаджень. - Львiв: УкрДЛТУ, 2001. - 362 с.
17. Югл1чек Л.С. Рослиннють схщно'1' частини Малого Полiсся: Дис... канд. бiол. наук: 03.00.05/ 1н-т ботанiки ím. М.Г. Холодного НАН Украiни. - К., 2003. - 201 с.
18. Югл1чек Л.С., Онищенко В.А. Сосновi та дубово-сосновi лiси на межi Малого та Житомирського Полiсся// Рослиннiсть хвойних люв Украiни: Матер. роб. наради (Кшв, листопад 2003 р.). - К.: Фгтосощоцентр, 2003. - С. 233-243.
19. An inventory of biodiversity indicators in Europe. Technical report No 92. - Luxembourg: Office for Official Publications of the European Communities, 2004. - 42 p.
20. GEO-3: Global environment outlook. Глобальная экологическая перспектива. 3 (ГЕО-3): прошлое, настоящее и перспективы на будущее. [Електрон. ресурс]. - Доступний з: http://www.unep.org/geo/geo3/russian/index.htm.
21. The improved pan-European indicators for sustainable forest management. Proc. of the 4 Ministerial Conference on the Protection of Forests in Europe (MCPFE). Vienna, Austria. 2003. [Електрон. ресурс]. - Доступний з: http://www.mcpfe.org/livingforestsummit.
УДК 582.325 (292.451) Acnip. А. Г. Савицька1 - Державный природознавчий
музей НАН Украти, м. Моршин
МОХОПОД1БН1 (BRYOPHYTES) ЗАКАЗНИКА "МОРШИНСЬКИЙ": СИСТЕМАТИЧНИЙ ТА ЕКОЛОГ1ЧНИЙ АНАЛ1ЗИ
Брюфлора ландшафтного заказника "Моршинський" представлена 114 видами: 90 видiв MOxiB та 24 види печшочниюв. Встановлено еколопчш групи мохоподiбних за приуроченютю до умов зволоження. Найчисельшшими е групи видiв, що зроста-ють у помiрно зволожених мюцях (ксеромезоф^и, мезоф^и та мезопгроф^и).
Ключов1 слова: ландшафтний заказник "Моршинський", мохоподiбнi, мохи, печшочники, пгроф^и.
Post-graduate A. Savitska - State museum of natural scientist
of NAS of Ukraine, Morshin
Bryophytes of landscape protection regime "Morshinskiy": systematic and ecological analysis
The flora of mosses of landscape protection regime "Morshinskiy" has been studied. As a results of our investigation 114 species has been recorded. The ecological groups of mesophytic mosses are characterized by the largest species richness.
Keywords: landscape protection regime "Morshinskiy", bryophytes, mosses, liwer-worts, hygrophyte.
Ландшафтний заказник мюцевого значення "Моршинський", площею 3084.60 га, утворено у 1997. Вш розташований у Стрийському р-ш Льв1всько! обл. (Стрийський ДЛГ, Моршинське люництво, кв. №7-48, 56-69). Брюфлора
1 savitskaya@museum.lviv.net
