CC BY
9
analysis of the quantitative and qualitative changes in the mitochondrial apparatus of the rat's myocardium and their relation to the area of cytoplasm under the effect of nalbuphine in the experiment.
The experiment was conducted in accordance with the provision of the European Convention for the protection of the vertebrate animals used for the experimental and another scientific purpose from 24.11.1986 and the approved by Ethical Committee or Institutional Animal Care and Use Committee Approval, protocol №1 from 20.02.2016.
The following quantitative criteria were used for the morphometric analysis of the state of mitochondrial apparatus of the myocardium and the area of cytoplasm: I, II, and III types of mitochondria and the area of cytoplasm. Software Stepanizer V1.0 was used to conduct the morphometric study, electronic spreadsheets LibreOffice Calc v.5.2.2.2 and Microsoft Excel 2007, were used for the processing primary data, basic analysis and graphic presentation of the results, results, software InVivoStat ver.3.0 and SofaStat v.1.4.6 was used for statistical processing of results.
Results. The ratio of all types of mitochondria to cytoplasm in rats of the control group attained 17.44 (12.16, 25)% with prevalence of type I mitochondria - 10.94 (6.94, 16.3)%. On the 7th day of the experiment rats of the experimental group showed a tendency towards an increase of the ratio of all types of mitochondria to cytoplasm. The overall index attained 24.44 (19.75; 27.84)%, with this index increasing, mainly, owing to type I mitochondria, whose ratio increased up to 16 (10.71, 19.15)%. On the 14th day of the experiment, the ratio indices in general and for all types of mitochondria in particular continued to grow. The overall index increased up to 26.74 (18.18; 31.87)%. However, on the 14th day, the greatest increase in comparison with the control group was found in type III mitochondria - this index increased up to 3.49 (2.22; 4.55)% with the control group index equaling 1.58 (1.28; 3.49)%. On the 21st day of the study the overall ratio of mitochondria to cytoplasm slightly decreased down to 21.69 (15.29; 36.36)%. However, indices of type I mitochondria continued to grow and reached their maximum level in the course of the experiment - 19.59 (10.59; 33.33)%. The overall decline occurred owing to type II and type 3 mitochondria with indices being 2.69 (2.06; 7.35)% and 2.94 (1.26; 3.97)% respectively. At that, type III index remained to be higher than that in the control group. On the 28th day of the experiment general indices continued to decrease and the sum of all types of mitochondria attained 19.48 (12.74; 28.7)%. This decrease took place, mainly, owing to the abrupt fall of type I mitochondria index 13.33 (6.66; 23.03)%. However, type III mitochondria indices stayed at a high level compared to the control group and attained 4.12 (2.49; 7.93)%. On the 35th day of the experiment indices of the sum of type I and type II decreased to the level of that in the control group and attained 16.09 (12.5, 23.21)%, 12.5 (9.09, 15.58) and 5.49 (2.34; 8.12) respectively. However, indices of type III mitochondria reached their maximum in the course of the experiment - their value attained 5.68 (3.23; 12.79)%. On the 42nd day of the experiment indices of all groups, as well as index of the sum 16.13 (7.97; 26.82)%, became closer to the control group indices.
Key words: mitochondria, morphometry, rat, nalbuphine.
Рецензент - проф. Блаш С. М.
Стаття надшшла 25.01.2018 року
DOI 10.29254/2077-4214-2018-1-1-142-297-300
УДК 616.341-018-089.168.1:617-089.87:615.468.6]-092.9
Прошна О. М., Блаш С. М., Сидоренко М. I., Кобеняк М. М.
структурна орган1зац1я тканин тонкого i товстого кишечника в ранн1 строки п1сля експериментально'г резекцп
з використанням десмос1ну
ВДНЗ Укра'Гни «Укра'Гнська медична стоматолопчна академ1я» (м. Полтава)
Зв'язок публшацм з плановими науково-до-слщними роботами. Робота е фрагментом на-уково-дослщницько! роботи кафедри кгмычно! ана-томи та оперативно! хiрургiI Вищого державного навчального закладу Укра!ни «Укра!нська медична стоматолопчна академiя» за темою «Визначення закономiрностей морфогенезу оргаыв, тканин та судинно-нервових утворень оргаызму в норм^ екс-перимент та пщ дiею зовншых чинниюв. Морфо-експериментальне обгрунтування дм нових хiрургiч-них шовних матерiалiв при використанн !х в ктычнм практик», № державно! реестрацп 011311001024.
Вступ. Сучасн вимоги до хiрургiчних ниток остаными роками значно поповнились необхщню-тю наявност у ХШМ певних фармаколопчних влас-тивостей. Останн повинн бути направлен на про-фтактику ускладнень, обумовлених опера^ею, для забезпечення л^вально! дм на основне або супутне захворювання [3,4,6].
За часи розвитку хiрургi! не стояв на мюц i про-цес вдосконалення хiрургiчного шовного матерiалу, та не зважаючи на рiзнома!ття методiв з'еднання тканин, шовний матерiал являеться найпоширеы-шим способом в наш час i займае 95% серед уЫх видiв з'еднання тканин. В нашому випадку десмосш
е представником ХШМ який дасть можливють для х^ рурга отримати бажаний результат [7,8,9].
Для цього ми обрали новий вггчизняний матер^ ал десмосн який являе собою амшокислоту похiдну лiзину. Дослщжувана нами нитка мае синм колiр, в основi нитки лежить високомолекулярний полiефiр.
Мета дослiдження. Дослiдити макро- та мiкро-скопiчнi змiни тканин тонкого та товстого кишечника пюля експериментально! резекцiI при використаннi десмосiну в ранньому пюляоперацмному перiодi.
Об'ект i методи дослiдження. Експеримент був проведений на 15 статевозрiлих кролях обох статей вагою (3812 ± 408) г Тваринам проводилася резек^я тонкого та товстого кишечника з накладан-ням анастомозу юнець у кiнець, з подальшим уши-ванням новим втизняним розсмоктувальним шов-ним матерiалом десмосшом.
При роботi з тваринами керувались загальними етичними принципами роботи з експерименталь-ними тваринами, положеннями брифшгу бвропей-ського наукового спiвтовариства «Использование животных в исследованиях» i ГельсЫською деклара-цiею про гуманне вщношення до тварин [8,10,11].
На повторно лапаротомiI на 1, 3 i 7 добу стан стiнки тонкого та товстого кишечника тддавався макроскотчному дослщженню. Вiдмiчався характер i стан прилеглих до дтянки накладання ш^в тканин, а також стан самого шовного матерiалу. Вiдмiчали вираженiсть запального процесу (ппереми i набря-клост^ в дiлянцi накладання швiв, а також звертали увагу на характеристики самого рубця: його кон-систенцю вiдношення до прилеглих тканин, лшмы розмiри. Цi результати протоколювали i потiм ана-лiзували. Потiм проводили бюпсю пiсляоперацiйноI дiлянки або рубця, фксували i вивчали з викорис-танням рiзних методiв.
Забiр тканин тонкого та товстого кишечника проводили на 1,3 та 7 добу фкса^ю проводили в розчин 10% нейтрального формалЫу. Далi за за-гальноприйнятою методикою матерiал проводили у батаре! спиртiв висхiдноI концентрацiI. Переклада-ли матерiал у сумiш абсолютного спирту i хлороформу на 12 годин. Для поступового кращого просочу-вання парафiном шматочки матерiалу переносили у розплавлену сумiш хлороформу i парафiну, ставили в термостат на 3 години при температурi 40°С. 1з сумiшi хлороформу i парафiну матерiал перекла-дали у розплавлений парафш, шматочки тканини витримували до 4 годин. Пюля другого парафшу iз термостата дiставали тканину i переносили у зазда-легщь приготовлену форму, потiм повторно заливали чистим парафЫом. Охолодження парафшових блокiв проводили у посудинi з водою при юмнатнм температурi.
Для оглядово! мiкроскопiI були застосованi методи забарвлення гематоксилшом i еозином, ткро-фуксином за Ван-Гiзоном.
Морфометричний аналiз був проведений на зрiзах пiдрахунком товщини шарiв стiнок тонкого та товстого кишювника (слизового, пщслизового, м'язового та серозного) в нормi та в мiсцях приля-гання до тканин шовних матерiалiв в рiзнi строки.
Кiлькiсний аналiз результа^в морфометричного доотдження i статистичну обробку морфометрич-них даних проводили за загально-прийнятими ста-тистичними методами [5] i за допомогою програми Ехе1 [11].
Результати дослiджень та 'Гх обговорення.
Пiсля проведення нами експерименту з приводу ре-зекцiI тонкого та товстого кишечника з подальшим використанням синтетичного розсмоктувального матерiалу десмосЫ, на 1, 3 та 7 добу проводили на-самперед вiзуальний огляд шкiри оперованих тварин у дтянц пiсляоперацiйноI рани. Шов збер^ав герметичнiсть i дiевiсть без помтих ознак запален-ня. При цьому тварини були активними, нормально вживали !жу.
Розсiкаючи передню черевну стiнку, здмснюва-ли безпосереднiй огляд дтянки накладання ш^в на тонкий i товстий кишечник. При цьому були виявлен рiзнi змiни тканин оперованого органа залежно вщ строюв i якостi накладеного шовного матерiалу.
Макроскопiчно на 1 добу пюля операци в дiлянцi накладання десмосЫу у тканинах тонкого кишечника вiдмiчаеться гiперемiя i набряк, бтьш вираженi безпосередньо в дiлянцi з'еднання кра!в рани. Кра! тканин пщвищуються над незмiненими тканинами на 1,5 ± 0,05 мм. Вiнець ппереми навколо пюляопе-рацiйного шва досягае 25,0 ± 2,2 мм на 13, 0 ± 0,8 мм. Пальпаторно визначаеться ущтьнення тканин, яке зменшуеться по краях розрiзу.
Макроскотчы доотдження товстого кишечника показали, що зони набряку та деформаци стiнок в дiлянцi розрiзу зшитого десмосЫом не спостерiгалось.
Нитки щтьно прилягали до блискучо! поверхнi кишечника. Легке почервоншня вiдмiчене тiльки в дтянц накладання швiв. Розмiри рубця становили 23,2±1,7 мм, над незмЫеною тканиною рубець ви-ступав на 2,1±0,4 мм.
Нитка вiзуально не змшена. У всiх до^джуваних випадках розходження швiв не помiчено.
Мiкроскопiчно на 1 добу у тканинах товстого i тонкого кишечника, прилеглих до нитки, вiдмiча-еться помiрна iнфiльтрацiя гранулоцитами i лiмфо-цитами, набряк на окремих зрiзах, спостер^аеться картина травматично! альтераци всiх розЫчених структур (слизово!, пщслизово!, м'язових шарiв i серозно!). У рановiй щтиы в цей перiод вiдмiчають-ся формен елементи кровi i фiбрин. У прилеглих до прокольного каналу тканинах вiдмiчаються лейкоци-тарна Ыфтьтра^я i циркуляторнi розлади (прояви артерiально! i венозно! гiперемi!, в окремих зразках вiдмiчаються стази). Цi змЫи бiльш вираженi в тканинах товстого кишечника.
Макроскотчно на 3 добу доотдження виявлено, що в дтянц накладання швiв гiперемiя i набряклiсть тканин тонкого кишечника збер^аються. Вiнчик ппе-ремi! становить 23,9 ± 1,5 мм на 6,9 ± 0,7 мм. Пальпаторно ущтьнення тканин вiдмiчаеться переважно в зон накладання швiв i не поширюеться за межi зони ппереми. Ширина пюляоперацмного рубця становить 2,4 ± 0,3 мм. Сам рубець яскраво-черво-ного кольору, пiдвищуеться над рiвнем незмiнених тканин кишечника на 2,0 ± 0,3 мм.
Макроскотчно в тканинах товстого кишечника вшчик ппереми становить 23,8 ± 1,3 на 8,8 ± 0,8 мм. Ширина пюляоперацмного рубця становить 3,2 ± 0,3 мм. Сам рубець яскраво-червоного кольору, пщ-вищуеться над рiвнем незмiнених тканин кишечника на 2,0 ± 0,2 мм.
Помтих змiн з боку розсмоктувального шовного матерiалу не вiдмiчаеться.
Мiкроскопiчно на 3 добу в тканинах товстого i тонкого кишечника помггно зменшуеться зона се-розно^бринозного просочення перехiдного етте-лiю з власною пластинкою слизово!, представлено! здебтьшого колагеновими волокнами i одиничними еластичними, а також захваченими у шов м'язовими шарами. Картина циркуляторних розладiв вiдмiча-еться на окремих зразках, головним чином у виглядi венозно! гiперемi!. Щодо виникнення сладжiв, стазу, дiапедезних крововиливiв i тромбоутворення вони вiдмiчаються тiльки в тканинах, як безпосередньо контактують iз ниткою.
Макроскотчно на 7 добу пiсля резекци в мiсцi iмплантацi! ниток десмосшу, в тканинах тонкого кишечника гiперемiя i набрякJliсть помiтно зменши-лися, особливо по периферi!. Вшчик ппереми тканин досягав 18,9 ± 0,9 мм на 3,9 ± 0,2 мм. Незначне ущтьнення дiлянки пiсляоперацiйного рубця вщм^ чалося ттьки в зонi накладання ш^в. У дiлянках ко-лишнього пюляоперацмного розрiзу спостерiгався яскраво-рожевий ущiльнений рубець, який виступав над рiвнем незмшених тканин товстого кишечника на 1,7 ± 0,3 мм. У рiзних дiлянках рубця ширина його коливалася вщ 1,5 мм до 2,0 мм.
Вшчик ппереми тканин товстого кишечника досягав 19,8 ± 1,0 мм на 4,9 ± 0,2 мм. Рубець виступав
над рiвнем незмшених тканин товстого кишечника на 2,3 ± 0,2 мм. У рiзних дтянках рубця ширина його коливалася вщ 1,9 мм до 2,2 мм.
1з ктычно! точки зору загоення ран у тварин у таюй експериментальнм ситуацп можна розцшюва-ти як первинне, iз формуванням вузького, рiвного i рухомого рубця.
У цей перюд нитки ^д^ються стрiчкоподiбному розшаруванню.
Мiкроскопiчно на 7 добу в тканинах тонкого i товстого кишечника рановий канал майже на всм про-тяжност заповнюеться широким прошарком молодо! пухко! сполучно! тканини, яка складаеться iз малодиференцiйованих мезенхiмальних елемен^в, велико! кiлькостi фiбробластiв, тонких, пухко роз-ташованих фуксинофiльних волокон. Мiж останнiми спостерiгаеться значна кiлькiсть новоутворених ка-пiлярiв, а також синусощв.
Висновки. Таким чином пiсля макроскотчних та мiкроскопiчних дослiджень стану тканин тонкого та товстого кишечника на раных строках пюля зшивання !х десмосiном не спостерiгаеться розви-ток спайкового процесу, а вираженють запального процесу мiнiмальна. Десмосiн не викликае значних i тривалих змш мiкроциркуляцi! i накопичення зна-чно! кiлькостi набряково! рiдини в тканинах тонкого та товстого кишечника, запоб^ае розвитковi гнмно-запальних змiн, бтяшовних гранульом, стимуляцi! активностi фiбробластiв.
Перспективи подальших дослiджень. Плану-еться визначити морфологiчнi змiни тканин тонкого та товстого кишечника в експеримент з викорис-танням десмосину у ввален строки.
^itepatypa
1. Babanin AA, Skripnikov MS, Kostenko VO, Suprunenko SM, Pronina OM, vinahydniki; Ukrainska medichna stomatologichna akademija, patentovlasnik. Sposib oderzhannja rezorbtivnogo biologichno aktivnogo shovnogo materialu. Patent Ukraini № 56562A. 2003 Trav 15. [in Ukrainian].
2. Bilash SM, Pronina OM, Kobenjak MM. Morfologichna harakteristika tkanin tovstogo kishechnika pislja eksperimentalnoi rezekcii z vikoristannjam desmosinu u viddaleni stroki. Ill Vseukrainska naukovo-praktichna konferencija «Morfologija ljudini ta tvarin», prisvjachenoi 70-ij richnici z dnja narodzhennja profesora O.I. Cebrzhinskogo. 2017:12. [in Ukrainian].
3. Kobenjak MM, Pronina EN. Reparativna regeneracija tkanin tovstogo kishechnika v ranni termini pri zshivanni ih vikrilom ta desmosinom pislja kolotomii. Aktualni problemi suchasnoi medicini: Visnik Ukrainskoi medichnoi stomatologichnoi akademii. 2017;17;4(60):55-7. [in Ukrainian].
4. Kostenko VA, Gonchar SV, Pronina EN. Perspektivy sozdanija i primenenija novih metabolitotropnyh hirurgicheskih shovnyh materialov. Tavricheskij mediko-biologicheskij vestnik. 2008;11(3):37-9. [in Russian].
5. Kostenko VA, Ligonenko AV, Dmitruk AM. Novye podhody k razrabotke i primeneniju shovnyh materialov v abdominalnoj hirurgii. Aktualni problemi suchasnoi meditsini: Visn. Ukrainskoi med. stomatol. akademii. 2008;8(1-2):97-9. [in Russian].
6. Ligonenko OV, Girin LV, Kostenko VO. Vpliv hirurgichnih nitok, modifikovanih etoniem, na morfometrichni pokazniki v paravulnarnih tkaninah operovanoi tovstoi kishki sobak. Hirurgija Ukrainu. 2003;1:66-9. [in Ukrainian].
7. Pronina OM, Bilash SM, Kobenjak MM. Suchasnij shovnij material pri hirurgichnih operacijah na organah sechovividnoi sistemi. Visnik problem biologii i medicini. 2016;2(3):57-62. [in Ukrainian].
8. Pronina OM. Ultrastruktura tkanin sechovodiv v oblasti rubtsja, scho formuetsja pri vikoristanni novoi nitki biofil u rannij pisljaoperatsijnij period. Ukrainskij medichnij almanah. 2000;1:144-5. [in Ukrainian]
9. Skripnikov NS, Stavnichij AS, Kostenko VA, Pronina EN. Metodologicheskie podhody k razrabotke novyh hirurgicheskih rassasyvajushhihsja shovnyh materialov s reparantnym dejstviem. Visnik problem biologii i medicinu. 2008;2:7-10. [in Russian].
10. Stavnichij AS, Skripnikov NS, Ligonenko AV, Kostenko VA, Pronina EN. Hirurgicheskij shovnyj material budushhego: konstruktivnye vzaimootnoshenija niti i paravul'narnyh tkanej. Visnik Ukrainskoi meduchnoi stomatologichnoi akademii. 2008;6(1-2(13-14)):259-61. [in Russian].
11. Strukov Al, Serov VV, redaktor. Patologichna anatomija: pidruchnik. Per. z ros. 2004. Vidannja 4. s. 864. [in Ukrainian].
СТРУКТУРНА ОРГАН1ЗАЦ1Я ТКАНИН ТОНКОГО I ТОВСТОГО КИШЕЧНИКА В РАНН1 СТРОКИ П1СЛЯ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОТ РЕЗЕКЦП З ВИКОРИСТАННЯМ ДЕСМОС1НУ
Пронша О. М., Бiлаш С. М., Сидоренко М. I., Кобеняк М. М.
Резюме. В po6oTi представленi дослiдження макро- та млкроскопчних змЫ тканин тонкого i товстого кишечника пiсля експериментально! резекцп при використаннi десмосiну в ранньому пюляоперацмному перiодi. Макроскопiчнi дослiдження дали можливють оцiнити пiсляоперацiйний стан тонкого та товстого кишечника, мiкроскопiчнi методи дали можливють оцЫити його структуры змши.
В результатi дослщження можна стверджувати, що використання матерiалу десмосiн доцiльне завдяки його хiмiчним властивостям. Мiкроскопiчно пiдтверджено прискорення процесу переходу ранового запа-лення на макрофагально-моноцитарну i фiбробластичну стадiI.
^^40Bi слова: морфологiя, десмосiн, експериментальна резекцiя, тонкий та товстий кишечник.
СТРУКТУРНАЯ ОРГАНИЗАЦИЯ ТКАНЕЙ ТОНКОГО И ТОЛСТОГО КИШЕЧНИКА В РАННИЕ СРОКИ ПОСЛЕ ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЙ РЕЗЕКЦИИ С ИСПОЛЬЗОВАНИЕМ ДЕСМОСИНА
Пронина Е. Н., Билаш С. М., Сидоренко М. И., Кобеняк Н. Н.
Резюме. В работе представлены исследования макро- и микроскопических изменений тканей тонкого и толстого кишечника после экспериментальной резекции при использовании десмосина в раннем послеоперационном периоде. Макроскопические исследования позволили оценить послеоперационное состояние тонкого и толстого кишечника, микроскопические методы позволили оценить его структурные изменения.
В результате исследования можно утверждать, что использование материала десмосин обосновано благодаря его химическим возможностям. Микроскопически подтверждено ускорение процесса перехода раневого воспаления на макрофагально-моноцитарную и фибробластическую стадии.
Ключевые слова: морфология, десмосин, экспериментальная резекция, тонкий и толстый кишечник.
STRUCTURAL ORGANIZATION OF THE TISSUES OF THE SMALL AND LARGE INTESTINE IN THE EARLY AND LATER PERIOD AFTER EXPERIMENTAL RESECTION WITH THE USE OF DESMOSIN
Pronina O. M., Bilash S. M., Sidorenko M. I., Kobenyak M. M.
Abstract. During the development of surgery, the process of improving surgical suture material was not in place and despite the variety of methods of fabric bonding, suture material is the most widespread method in our time and occupies 95% of all types of tissue bonding. In our case, desmosin is a representative of the CHF that will enable the surgeon to get the desired result. To do this, we will choose a new domestic material desmosin, which is an amino acid derivative of lysine. The thread we are investigating has a blue color and the basis of the thread is high molecular polyester. To investigate macroscopic and microscopic changes of tissues of the small and large intestines after experimental resection using desmosin in the early postoperative period. Macroscopic studies were conducted to evaluate the nature of postoperative scar in the small intestine when using a resorption thread. For microscopic examination, the general method of coloring with hematoxylin and eosin were used. Microscopically, for 1 day in the tissues of the large and small intestine, adjacent to the thread, moderate infiltration by granulocytes and lymphocytes is observed, swelling on separate sections and there is a pattern of traumatic alteration of all dissected structures (mucosal, submucosal, muscular layers and serous). In the wound gap during this period there are marked elements of blood and fibrin. In adjacent to the puncture canal, leukocytic infiltration and circulatory disorders (manifestations of arterial and venous congestion, marked stasis in separate samples) are observed in tissues.
Microscopically, for 3 days in the tissues of the large and small intestine, the zone of sero-fibrinous impregnation of the transitional epithelium with its own mucosal plate, represented mostly by collagen fibers and single elastic, as well as septic trapped muscle, is noticeably reduced. The picture of circulatory disorders is seen on individual specimens mainly in the form of venous congestion. Regarding the appearance of glucose, stasis, diapedetic hemorrhages and thrombosis, they are noted only in tissues that are directly in contact with the thread. Microscopically, for 7 days in the tissues of the small and large intestines, the wound canal is filled almost entirely with a wide stratum of young loose connective tissue, which consists of low-differentiated mesenchymal elements, a large number of fibroblasts, thin and loose-fitted fuchsinophilic fibers. Between the latter there is a significant number of newly formed capillaries, as well as sinusoids.
Therefore, desmosin completely preserves the positive qualities of the initial material (prevents the development of suppurative inflammatory changes, bilayer granulomas, stimulation of the activity of fibroblasts).
Key words: morphology, desmosin, experimental resection, small intestine.
Рецензент - проф. £рошенко Г. А.
Стаття надшшла 20.01.2018 року
