CC BY
13
УДК:616.345-089.85-74:615.468.6:616-089.168.1 Кобеняк М.М., Пронiна О.М.
РЕПАРАТИВНА РЕГЕНЕРАЦ1Я ТКАНИН ТОВСТОГО КИШЕЧНИКА В РАНН1 ТЕРМ1НИ ПРИ ЗШИВАНН1 IX В1КРИЛОМ ТА ДЕСМОС1НОМ П1СЛЯ КОЛОТОМ11
ВДНЗ Украши «Укра'шська медична стоматологiчна акаде1^я», м. Полтава
В робот! представлен досл'дження макро- та мiкроскопiчних зм/'н тканин товстого кишечника пс-ля експериментальноТ колотомн при використанн вiкрилу та десмосну в ранньому пюляопера^й-ному пер'юд'!. Макроскопiчнi досл'дження дали можливсть о^нки характеру пюляопера^йного товстого кишечника, мiкроскопiчнi методи проводилися для визначення його структурних змн. Було встановлено, що використання вiкрилу для зшивання товстого кишечника забезпечуе загоення типу первинного натягу, з утворенням спайкового процесу. У випадку з десмосном спайок не спо-стергалося. Мiкроскопiчно виявлено, що використання для шва десмосну характеризуеться приш-видшенням переходу ранового запалення на макрофагально-моноцитарну / фiбробластичну стадИ Характерна особливсть нитки вкрил - збльшувати ф'бробластичну активнсть уже на 7 добу / запобгати зниженню числа мiоцитiв у тканинах кишечника. Ключов1 слова: колотом1я, макро- м1кроскоп1чн1 дослщження, в1крил, десмос1н, раны строки.
Робота виконана вiдповiдно до теми науково-досл/'дницько'Т роботи кафедри оперативноТ х'рурги i mопографiчноi' анатомп Вищого державного навчального закладу УкраТни «УкраТнська медична сmомаmологiчна академiя» «Визначення закономiрно-стей морфогенезу органiв, тканин та судинно-нервових утворень органiзму в нормi, експерименmi та пiд дiею зовншшх чинниюв. Морфо-експериментальне обфунтування дп нових хiрургiчних шовних маmерiалiв при викорисmаннi Тх в клiнiчнiй практик», № держреестрацп 0113и001024
В наш час проведення оперативних втручань в хiрургiчнiй практик потребуе не лише високого професiоналiзму але й використання високоякюних матерiалiв, в тому чи^ i хiрургiчного шовного ма-терiалу (ХШМ). Правильний вибiр хiрургiчного шовного матерiалу являеться запорукою устшного та швидкого загоення ран при хiрургiчних опера^ях на товстому кишечнику. [1,2] Акцентуючи увагу лише на техычних зручностях шовного матерiалу, таких як мщнють, гладкють та еластичнють, хiрург забу-вае про вплив хiрургiчного шовного матерiалу на зшит тканини, ступшь вираження запалення в раш, токсичний плив шовного матерiалу на оргашзм та вираженють пюляоперацшного рубця [3,4,5].
За часи розвитку хiрургN не стояв на мюц i процес вдосконалення хiрургiчного шовного матерiалу, та незважаючи на рiзноманiття методiв з'еднання тканин, шовний матерiал являеться найпоширеш-шим способом в наш час i займае 95% уах видiв з'еднання тканин. [6,7,8,9]. Порiвняльна характеристика того чи шшого шовного матерiалу, а в нашому випадку це вiкрил та десмосш, дасть можливiсть для хiрурга альтернативного вибору матерiалу для з'еднання тканин, та отримання бажаного результату [10,11].
Мета дослщження.
Дослщити макро- та мiкроскопiчнi змiни тканин товстого кишечника шсля експериментальноУ коло-томп при використаннi вiкрилу та десмосшу в ранньому пiсляоперацiйному перiодi.
Матерiали i методи
Експеримент був проведений на 15 статевозрiлих кролях обох статей вагою 3 - 4 кг. Тварини були розподтеы на двi експериментальн групи (з використанням вiкрилу та десмосiну). Тваринам прово-дилася колотомiя з подальшим ушиванням товстого кишечника рiзними розсмоктувальними шовними матерiалами.
При роботi з тваринами керувались загальними етичними принципами роботи з експерименталь-ними тваринами [12], положеннями брифшгу бвропейського наукового сшвтовариства «Использование животных в исследованиях» [13] i Гельсiнською декларацiею про гуманне вщношення до тварин.
Макроскошчы дослiдження проводилися з метою оцшки характеру пiсляоперацiйного рубця товстого кишечника при використанн розсмоктувальних ниток. Для мiкроскопiчного дослiдження використо-вували загальновщому методику забарвлення гематоксилiном та еозином з метою оцшки структурних змш у тканинах кишечника. Морфофункцюнальний стан тканин кишечника вивчався за допомогою комплексу морфолопчних, пстолопчних i морфометричних методiв. Данi оброблялися статистичним методом.
Результати дослiджень та 1х обговорення.
Пiсля проведеного експерименту щодо розачення товстого кишечника з подальшим ушиванням його вiкрилом та десмосшом, тобто синтетичними розсмоктувальними нитками, на 1, 3 та 7 добу проводили насамперед вiзуальний огляд шюри оперованих тварин у дтянц пюляоперацшного поля. У вах випадках шов збер^ав герметичнiсть i дiевiсть без помiтних ознак запалення. При цьому тварини були активними, нормально вживали Ужу.
Розакаючи передню черевну стшку, здшснювали безпосереднiй огляд дiлянки накладання швiв на товстий кишечник. При цьому були виявлеш рiзнi змiни тканин оперованого органа залежно вщ строев i якостi накладеного шовного матерiалу.
Потрiбно звернути увагу на наявнють нiжних плiвок злипання мiж петлями тонкого кишечника та зоною накладання шва.
Макроскошчш дослщження кишечника показали, що зон набряку та деформаци стшок в дiлянцi ро-зрiзу, зшитого вiкрилом, не спостерiгалось.
Нитки щтьно прилягали до блискучо' поверхш кишечника. Легке почервонiння вiдмiчене ттьки в дiлянцi накладання швiв. Розмiри рубця становили 23,2±1,7 мм, над незмшеною тканиною рубець ви-ступав на 2,1±0,4 мм.
Мiкроскопiчним дослщженням тканин товстого кишечника, зшитих шсля колотоми вiкрилом, через 24 години шсля операцп вiдмiчаeться картина травматично' альтераци всiх розсiчених структур (сли-зово', пщслизово', м'язових шарiв i серозно').
У рановiй щiлинi в цей перюд вiдмiчаються форменi елементи кровi i фiбрин. У прилеглих до про-кольного каналу тканинах в^^чаються лейкоцитарна iнфiльтрацiя i циркуляторн розлади (прояви ар-терiально' i венозно' пперемп, в окремих зразках в^^чаються стази).
Отже, вже на 3 добу експерименту з використанням вiкрилу в^^чалося травматичне запалення тканин кишечника рiзного ступеня вираженостi. Вшчик пперемп становить 23,8 ± 1,3 на 8,8 ± 0,8мм. Ширина шсляоперацшного рубця становить 3,2 ± 0,3мм. Сам рубець яскраво-червоного кольору, пщ-вищуеться над рiвнем незмшених тканин кишечника на 2,0 ± 0,2мм. Вiзуально змiн з боку шовного ма-терiалу не в^^чаеться.
Мiкроскопiчно у вiкрила помiтно зменшуеться зона серозно^бринозного просочення перехiдного ештелш з власною пластинкою слизово', представлено' здебтьшого колагеновими волокнами i оди-ничними еластичними, а також захоплених у шов м'язових шарiв.
На окремих зразках в^^чаеться картина циркуляторних розладiв, головним чином у виглядi венозно' пперемп. Явища сладж1в, стазу, дiапедезних крововиливiв i тромбоутворення в^^чаються тiльки в тканинах, як безпосередньо контактують iз ниткою.
7 доба шсля оперативного втручання з використанням вiкрилу характеризувалася тим, що ппере-мiя i набряклiсть тканини кишечника пом^но зменшилися i особливо по периферп. Вiнчик ппереми тканин досягав 18,9±0,9 мм на 3,9±0,2 мм. Незначне ущiльнення дiлянки шсляоперацшного рубця вщ-мiчалося тiльки в зон накладання швiв. У дтянках колишнього пiсляоперацiйного розрiзу спостер^ав-ся яскраво-рожевий ущтьнений рубець, який виступав над рiвнем незмiнених тканин товстого кишечника на 1,7±0,3 мм. У рiзних дiлянках рубця ширина його коливалася вщ 1,5 мм до 2,0 мм. 1з кл^чно' точки зору загоення ран у тварин у такш експериментальнiй ситуацп можна розцiнювати як первинне, iз формуванням вузького, рiвного i рухомого рубця з ознаками спаювання з петлями тонкого кишечника.
Мiкроскопiчно рановий канал майже на всш протяжност заповнюеться широким прошарком молодо' пухко' сполучно' тканини, яка складаеться iз малодиференцiйованих мезенхiмальних елеметчв, велико' кiлькостi фiбробластiв, тонких, пухко розташованих фуксинофтьних волокон. Мiж останшми спостерiгаеться значна кiлькiсть новоутворених капiлярiв, а також синусо'^в.
Через 1 добу шсля операци в дтянц накладання десмосiну у тканинах товстого кишечника вщмн чаеться гiперемiя i набряклiсть, бiльш вираженi безпосередньо в дтянц з'еднання кра'в рани. Нитка вiзуально не змiнена.
Кра' тканин пщвищуються над незмiненими тканинами на 1,5 ± 0,05мм. Вiнчик пперемп навколо ш-сляоперацiйного шва досягае 23,0 ± 2,2мм на 12, 0 ± 0,8мм. У зон накладання швiв пальпаторно ви-значаеться ущтьнення тканин, яке зменшуеться по краях розрiзу. У всiх дослщжуваних випадках нi прорiзування швiв, н 'хнього розходження не помiчено.
Мiкроскопiчно десмосiн у першi три доби дещо збтьшуеться в дiаметрi, набухае, в^^чаеться гомо-генiзацiя колагенових волокон. Проте, монол^нють нитки зберiгаеться.
У тканинах, прилеглих до нитки, в^^чаеться помiрна iнфiльтрацiя гранулоцитами i лiмфоцитами, набряк, на окремих зрiзах спостер^аеться картина помiрно' пролiферацil клiтин фiбробластичного ряду.
На 3 добу в дтянц накладання швiв гiперемiя i набряклiсть тканин зберiгаються. Вiнчик пперемп становить 22,8 ± 1,3 на 7,8 ± 0,8мм. Пальпаторно визначуване ущтьнення тканин в^^чаеться пере-важно в зош накладання швiв i не поширюеться за межi зони ппереми. Ширина пiсляоперацiйного рубця становить 2,2 ± 0,3мм. Сам рубець яскраво-червоного кольору, пщвищуеться над рiвнем незмше-них тканин кишечника на 2,0 ± 0,2мм. Пом^ш змiни iз боку розсмоктувальних шовних матерiалiв не вь дмiчаються.
Мiкроскопiчно у десмосiна, як i у вiкрила, на 3 добу пом^но зменшуеться зона серозно-фiбринозного просочення переходного епiтелiю з власною пластинкою слизово', представлено' здебн льшого колагеновими волокнами i одиничними еластичними, а також захоплених у шов м'язових ша-р1в.
На окремих зразках в^^чаеться картина циркуляторних розладiв, головним чином у виглядi вено-зно' пперемп. Явища сладж1в, стазу, дiапедезних крововиливiв i тромбоутворення в^^чаються тiльки в тканинах, якi безпосередньо контактують i3 ниткою.
На 7 добу гiперемiя i набряклiсть тканин товстого кишечника пом^но зменшуються. При цьому вш-чик пперемп тканин досягае 18,7 ± 0,9 на 3,7 ± 0,2мм i практично не виходить за меж1 шсляоперацшно-го рубця. Незначне ущiльнення в^^чаеться тiльки в зонi накладання швiв. Рубець пiдвищуеться над рiвнем незмшених тканин кишечника на 1,6 ± 0,2мм, яскраво-рожевий, на дотик - дещо ущтьнений, легко змщуеться вщносно прилеглих тканин. Ширина шсляоперацшного рубця коливаеться вщ 1,3 до 1,7мм. При розтягуванш фрагмент нитки в^^чаеться iстотна втрата ''' мiцностi у порiвняннi з почат-ковою (до iмплантацi').
Виявленi макроскопiчнi пiсляоперацiйнi змши в locus morbi вiдповiдають уявленням про загоення операцшно' рани за мехашзмом первинного натягу, який веде до формування вузького, рiвного i ру-хомого рубця.
На 7 добу шсля колотоми в мюц iмплантацi' ниток, десмосiн та вiкрил, рановий канал майже на всш протяжносл заповнюеться широким прошарком молодо' пухко' сполучно' тканини, яка складаеть-ся iз малодиференцiйованих мезенхiмальних елемен^в, велико' кiлькостi фiбробластiв, тонких, пухко розташованих фуксинофiльних волокон. Мiж останшми спостер^аеться значна кiлькiсть новоутворе-них капiлярiв, а також синусо'дiв.
У цей перюд нитки пщдаються стрiчкоподiбному розшаруванню з утворенням щiлин, у як проника-ють фiбробласти, зус^чаються гiгантськi клiтини стороннiх тiл i макрофаги.
Висновки
Таким чином, шсля макроскошчних дослiджень можна зробити висновок про те, що при викорис-тання вiкрилу при зшиваннi товстого кишечника нав^ь на раннiх стадiях можна спостерiгати спайковий процес мiж швом та прилеглими петлями тонкого кишшника, чого не спостерiгалося з десмосшом, вираженiсть запального процесу в обох випадках м^мальна.
Вiкрил i десмосiн повнiстю зберiгають позитивнi якост початкового матерiалу (запобiгають розвит-ковi гнiйно-запальних змiн, бiляшовних гранульом, стимуля^я активностi фiбробластiв).
Перспективи подальших дослщжень
Перспективним е визначення змiн тканин товстого кишечника в експериментi з використанням на-ведених вище шовних матерiалiв у пiзнi строки шсля операцп.
Лтература
1. Костенко В.А. Перспективы создания и применения нових метаболитотропных хирургических шовных материалов / В.А. Костенко, С.В. Гончар, Е.Н. Пронина [и др.] // Таврический медико-биологический вестник. - 2008. - Т.11., №3. - С. 37-39.
2. Пат. 56562А Укра'на, МПК A61 L17/00. СпоЫб одержання резорбтивного бюлопчно активного шовного матерiалу / Бабанш А.А., Скрипшков М.С., Костенко В.О., Супруненко С.М., Пронша О.М. ; заявники i патентовласники Бабанш А.А., Скрипшков М.С., Костенко В.О., Супруненко С.М., Пронша О.М., UA. - № 2002076061 ; заявл. 22. 07. 2002, опубл. 15. 05. 2003, Бюл. № 5.
3. Лконенко О.В. Вплив хiрургiчних ниток, модифкованих етошем, на морфометричш показники в паравульнарних тканинах оперовано'' товс-то'' кишки собак / О.В. Лконенко, Л.В. Прш, В.О. Костенко // Хiрургiя Укра'ни. - 2003. - №1. - С. 66-69.
4. Пронша О.М. Ультраструктура тканин сечоводiв в област рубця, що формуеться при використанш ново'' нитки бюфт у раннш шсляопера-цшний перюд / О.М. Пронша // Укра'нський медичний альманах. - 2000. - №1. - С. 144-145.
5. Костенко В.А. Новые подходы к разработке и применению шовных материалов в абдоминальной хирургии / В.А. Костенко, А.В. Лигоненко, А.М. Дмитрук [и др.] // Актуальш проблеми сучасно'' медицини : Вюн. Укра'нсько'' мед. стоматол. академп. - 2008. - Т.8, №1-2. - C. 97-99.
6. Berger G. The normal uncinate process: histology and clinical relevance / G. Berger, Е. Eviatar, Т. Kogan [et al.] // Eur Arch Otorhinolaryngol. -2013. - Vol. 270, № 3. - P. 959-964.
7. Verma P. Combined use of frontal sinus and nasal septum patterns as an aid in forensics: a digital radiographic study / P. Verma, K.G. Verma, R. Khosa // N Am J Med Sci. - 2015. - Vol. 7, № 2. - P. 47-52.
8. Vinter I. The frontal sinus and the ethmoidal labyrinth / I. Vinter, J. Krmpotic-Nemanic, J. Hat [ot al.] // Surg. Radiol. Anat. - 1997. - Vol. 19, № 5. - P. 295-298.
9. Wagenmann M. Anatomic and physiologic considerations in sinusitis / М. Wagenmann, R.M. Naclerio // J. Allegry Clin. Inununol. - 1992. - Vol. 90, № 3, Pt 2. - P. 419-423.
10. Wang R. Embryonic development of ostiomeatal complex from 8 to 40 weeks / R.G. Wang, S.C. Jiang, R. Gu // Gongua Er By Yan Xou Ke For Gy. -1994. - Vol. 29, №3 - P. 131-133.
11. Wang R.G. The embryonic development of the human ethmoid labyrinth from 8-40 weeks / R.G. Wang, S.C. Jiang //Acta Oto-Laryngol. - 1997. -Vol. 117, № 1. - P. 118-122.
12. Yildirim A. Is it more reasonable to categorize frontal cells on the basis of their location rather than on their type? / А. Yildirim // Ear Nose Throat J. -2010. - Vol. 89, № 9. - P. 19-21.
Реферат
РЕПАРАТИВНАЯ РЕГЕНЕРАЦИЯ ТКАНЕЙ ТОЛСТОГО КИШЕЧНИКА ПРИ СШИВАНИИ ИХ ВИКРИЛОМ И ДЕСМОСИНОМ Ключевые слова: колотомии, макро- микроскопические исследования, викрил, десмосин, ранние сроки. Кобеняк М.М., Пронина О.М.
В работе представлены исследования макро- и микроскопических изменений тканей толстого кишечника после экспериментальной колотомии при использовании викрила и десмосина в раннем послеоперационном периоде. Макроскопические исследования позволили оценить характер послеоперационного толстого кишечника, микроскопические методы проводились для определения его структурных изменений. Было установлено, что использование викрила для сшивания толстого кишечника обеспечивает заживление типа первичного натяжения, с образованием спаечного процесса. В случае
с десмосином спаек не наблюдалось. Микроскопически обнаружено, что использование для шва дес-мосина характеризуется ускорением перехода раневого воспаления на макрофагально-моноцитарную и фибробластическую стадии. Характерная особенность нити викрил - увеличивать фибробластическую активность уже на 7 сутки и предотвращать снижение числа миоцитов в тканях кишечника.
Summary
REPARATIVE REGENERATION OF COLON TISSUE SUTURED WITH VICRYL AND DESMOSINE Kobenyak M.M., Pronina O.M.
Key words: colotomy, macro- and microscopic studies, vicryl, desmosine, early periods.
The paper presents studies of macro- and microscopic changes in colon tissues sutured with vicryl and desmosine after experimental colostomy in the early postoperative period. Macroscopic studies made it possible to evaluate the nature of the postoperative large intestine; microscopic methods were used to determine its structural changes. It was found that the use of vicryl to put sutures of the large intestine provides primary intension healing, with the formation of an adhesive process. In the case of desmosine, adhesions were not observed. Microscopy has been found out that the use desmosine as suture material is characterized by rapid transition of wound inflammation to macrophage-monocytic and fibroblastic stages. A characteristic feature of the vicryl suture is its ability to increase fibroblastic activity on the 7th day and to prevent a decrease in the number of myocytes in the intestinal tissues.
УДК 612.6.057:616-056.52
Коленченко О.О.,Фалалеева Т.М., Берегова Т.В., Курик О.Г. СТАН Л1П1ДНОГО ОБМ1НУ ЩУР1В ЗА УМОВ ВВЕДЕННЯ ГЛУТАМАТУ НАТР1Ю
Кшвський нацюнальний уыверситет iменi Т.Г. Шевченка Навчально-науковий центр «1нститут бюлогм та медицини», м. Кшв
Мета досл'дження - досл'дити стан лiпiдного обмну щур'в, яким псля народження вводили глута-мат натрiю. Дослiдження були проведен на 40 щурах обох статей, що були розд'теш на 3 групи. I група - iнтактний контроль (4-х мiсячнi щур). Новонародженим щурам II та III групи niдшк'рно у об'емi 8 мкл/г вводили плацебо (фiзiологiчний розчин) або розчин глутамату натрю (4 мг/г) на 2, 4, 6, 8, 10 день життя. У щур'т I та II групи значущих зм/'н у мас тла та всцерального жиру не спо-стергалося. Маса тла та в'юцерального жиру самок у III груп була бльша на 125% (p<0,001) та 338% (p<0,001) в'дпов'дно до II групи. Маса тла та всцерального жиру перевищувала контрольн показники в 3 та 5 раз'т в'дпов'дно контролю. Вмст у сироватц кровi лiпази був збльшений на 311 % (p<0,001), тригл'церид'в - на 217%(p<0,001), холестерину - на 30% (p<0,05), холестерин-л'топротеШв низько/ щльност'1 ЛПНЩ на 25% (p<0,05) щодо контрольних показник'т. Встановлено зниження концентрацИ холестерин-л'топротеШв високо/ щтьност1' (ЛПВЩ) на 56% (p<0,05). Вве-дення новонародженим щурам глутамату натрю призводить до розвитку ожирiння у дорослому вiцi.
Ключов1 слова: глутамат натр1ю, ожирЫня, вюцеральний жир, л1попротеТди низькоТ щ1льност1, л1попротеТди високоТ щ1льност1. Дослiдження виконувались в рамках науково/ теми "Механiзми реалiзацii' адаптацшно-компенсаторних реакцй органiзму за умов розвитку рiзних патологш", № держ. реестрацп 0111U004648.
Вступ
Вщомо, що здоров'я формуеться в дитячому вщ^ i багато функцюнальних порушень, що спостерн гаються в дитинств^ з роками трансформуються у хрошчш захворювання.
Це повною мiрою вщноситься i до гастроентеролопчних захворювань, як за поширенютю i звер-неннями за медичною допомогою займають лiдируючi позицп в структурi захворюваност дитячого на-селення УкраТни.
У вах краТнах св^у спостер^аеться прогресивне збтьшення ктькосп па^енпв з ожиршням як серед дорослого, так i серед дитячого населення. Ктькють д^ей, хворих на ожиршня, кожн три десяти-рiччя зростае вдвiчi. На сьогодн в розвинутих краТнах св^у 25% пщл™в мають надлишкову масу тта, а 15% - ожиршня. В УкраТн щорiчно фксують 18-20 тис. нових випадш ожиршня серед д^ей та пщлн тш [7,9].
Мiж тим, характер харчування д^ей i пщл™в у нашi дн викликае серйозну стурбованють: все зро-стаюче споживання продук^в «fast food», що супроводжуеться зниженням частки в денному рацюш овочiв, фрук^в, молочних i кисломолочних продук^в серйозним чином вщбиваеться на стаж здоров'я д^ей. Глутамат натрш (Е 621) - найрозповсюджешша харчова добавка (пщсилювач смаку). Важко
