CC BY
84
УДК 336.71:330.142.22
О. В. Чеберяко,
кандидат економ!чних наук, О. О. Рябоконь,
астрант,
Кшвсъкий нац1оналъний ун1верситет 1мет Траса Шевченка СТРУКТУРА КАП1ТАЛУ БАНК1В УКРАШИ ТА ЙОГО ХАРАКТЕРИСТИКА
Проввдне мюце в перехщному перюд1 економши Укра!ни до ринку належить фшансово-кредитнш система Ввд ефективносп й безперебшносп функцюнування кре-дитно-фшансового мехашзму залежить не лише своечас-не отримання кошпв окремими господарськими одини-цями, а й темпи економ1чного розвитку кра!ни в цшому.
Центральною ланкою цього мехашзму в сучаснш економщ стають банки. Один 1з найголовшших складових елеменпв даяльносп банку — вивчення його ресурсно! бази, а саме банк1вського капталу, що е надзвичайно акту-альним питанням, особливо на сучасному еташ.
Банивський каштал — це основа основ д1яльносп будь-якого банку, оск1льки процеси утворення капталу й надання позик перебувають у тюному взаемозв'язку. Тому розумшня економ1чного змюту банк1вського каш-талу, значення проблем, пов'язаних 1з його ефективним формуванням 1 дощльним використанням, надзвичайно важливе, особливо для укра!нських комерцшних банков.
Ураховуючи це, актуальним е моделювання кожним окремо комерцшним банком шлях1в 1 джерел ресурсного забезпечення його д1яльност1. Актуальшсть теми визна-чаеться роллю капталу у процеа створення та функцю-нування банку.
Проблеми банивсько! сфери е водночас проблемами фшансово! безпеки держави. Низький р1вень капталь заци посилюе ризики в даяльносл банив, зменшуе !хню здатшсть до перерозподшу кошпв у масштабах економши.
Вивченню економ1чно! суп капталу банку присвя-тили сво! прац1 А. Смт, Дж С. М1лль, А. Маршалл, Й. Шум-петер, П. Роуз, Д. Кемпбел, О. I. Лаврушин, О. I. Новопа-шин, Е. А. Утин, О. М. Тавааев, А. Н. Люкшинов, а також впчизняш вчеш А. Мороз, М. Алексеенко, О. Васюренко, З. Васильченко, Н. Версаль, Н. Шелудько, О. Герасимович, А. Вожжов, С. Сиротян, О. Дзюблюк, Ж. Довгаль, О. Кириченко, Ж. Мартинюк, А. Ятченко та ш. Однак проблеми стратепчного 6анк1вського менеджменту та мехашзму його впливу на р1вень фшансово! безпеки держави залишають-ся недостатньо дослщженими економ1чною наукою.
Каштал, хоча за розм1рами вш становить незначну частину банк1вських ресурав, вщграе визначальну роль у процеа створення та функцюнування комерцшного банку. Формування власно! каптально! бази е необхщ-ною умовою його майбутньо! д1яльност1.
Одшею з найсерйозшших проблем, що постають перед менеджментом банку, е залучення та щдтримка достатнього обсягу капталу. Каштал стае захистом для кошпв вкладниив 1 кредитор1в, осильки збитки ввд кре-дитних, швестицшних, валютних операцш банку, зловжи-вань, помилок списуються за рахунок резерв1в, як1 вхо-
дять до складу капталу. Розмр банк1вського капталу ктот-но впливае на р1вень надшносп та дов1ри до банку з боку суспшьства. Саме тому проблема визначення достатносп капталу банку та методи його регулювання е одпею з центральних у м1жнародн1й банивсьий практищ.
З метою забезпечення процесу реально! кашталь зацп банк1всько! системи НБУ розроблено систему визначення категорп банку залежно ввд розм1ру кашталу. Зпдно з щею системою ва банки належать до одше! з трьох категорш капталу, для кожно! з яких розроблено ввдповвдну програму нарощування капитально! бази та конкретт рекомендаци щодо дивщендно! политики банку. Система категоршносп капталу призначена для посилен-ня контролю за процесом кап1тал1зац1! банков з боку НБУ та для забезпечення умов реального нарощування катталу комерцшними банками Укра!ни.
Ця система може розглядатися як метод централ1зо-ваного управлшня капталом банк1всько! системи в цшо-му, основна мета якого — нарощувати кашгальну базу.
На сьогодт банки в Укра!ш можуть створюватися у форм1 акцюнерних товариств або кооперативних банков 1 вимоги щодо мшмального розм1ру статутного кашталу банку на час його реестраци встановлюються НБУ в розм1р1 10 млн. евро [1].
Метою подальшого державного регулювання бан-ивсько! д1яльносп е необхвдшсть удосконалення банивсь-кого законодавства та створення правових умов для шдви-щення р1вня кап1тал1зац1! банков, розвитку конкурентосп-роможносп укра!нських банков, удосконалення системи нагляду за д1яльшстю банков, шдвищення р1вня захисту штереав вкладник1в 1 менпв банив тощо.
Надання банк1вських послуг пов'язано з постшним перерозпод1лом значних грошових кошгiв, бшьш1сть яких залучена банками вщ iнших осiб. З огляду на це, дiяльнiсть банков уважаеться надзвичайно ризиковою i тому рiвень вимог, що висуваються до банив як тд час !х створення, так i в процесi здшснення ними свое! дiяльностi, е пвдви-щеним порiвняно з iншими юридичними особами. Це мае забезпечити стабшьшсть банк1всько! системи i належ-ний захист iнтересiв вкладник1в банку.
Одшею з особливостей функцюнування нацюналь-но! банк1всько! системи е висока концентращя банивсь-кого капiталу. Так, б№ше половини капiталу зосеред-жено в 18 найбшьших банках. Найзначнiший каштал за шдсумками 2009 р. мае Ощадбанк, а саме 16386350 тис. грн. (табл. 2).
Характеризуючи правовий статус комерцшних банк1в, сл;д визначити особливе мiсце в банк1вськ1й сис-темi системоутворюючих банк1в. Згiдно з Законом Укра!-
Таблиця 1
Показники даяльносп банкш Украши [6]
Назв а показника 01.01. 2005 р. 01.01. 2006 р. 01.01. 2007 р. 01.01. 2008 р. 01.01 2009 р. 2010 р.
01.01. 01.02.
Регулятивний каштал, тис. грн. 18 188 26 373 71 148 7226,5 123066 135802 139363
Адекватшсть регулятивного кап1талу (Н2) 16,81 14,95 14,19 13,92 14,01 18,08 19,29
Рентабельн1сть кап1талу, % 8,43 10,39 13,52 12,67 8,51 -35,52 -5,05
Таблиця 2
Обсяг власного кап1талу окремих бамкчв Украши [8]
№ п/п Банклвськч установи з найбшьшим розмпром балансового кашталу (понад 5 млрд. грн.) Значення показника, тис. грн.
1 ОЩАДБАНК 16 386 350
2 УКРЕКаМБАНК 10 869 403
3 ПРИВАТБАНК 10 270 719
4 УКР СОЦБАНК 6 027 855
5 ПР ОМ1НВЕСТБАНК 5 609 573
6 РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ 5 312 935
*Довщково: Укрсиббанк — 4901543 тис. грн., Родовiд банк — 4336440 тис. грн.
ни «Про банки i банк1вську дiяльнiсть» системоутворю-ючий банк — це банк, зобов'язання якого становлять не менше 10 % загальних зобов'язань баншвсько! системи [1]. На сьогоднi такому визначенню може вiдповiдати тшьки Приватбанк (за даними НБУ на 1 ачня 2010 р. час-тка його зобов'язань у загальнiй структурi склала 10,06%).
Слпд зазначити, що до найбiльш актуальних проблем баншвського сектору належать так1:
— по-перше, це низький рiвень та недостатня як1сть капiталу украшських банков;
— по-друге, питання щодо розрахунку катталу банков. Мiжнароднi стандарти передбачають урахування акгивiв, якi входять до капталу банку, за ринковою цiною. Яка цша як ринкова застосовуеться укранськими банками за умов фактично! вiдсутностi активного ринку з бага-тьох позицiй — залишаеться неведомою.
Протягом 2009 р. банки досить активно збшьшува-ли сво! каштали. За минулий рiк !х регулятивний капiтал зрiс в 1,03 рази i досяг понад 135 млрд. грн. (табл. 1). Однак показник балансового катталу в розмiрi бшьше 5
млрд. грн. мають лише 6 банков (табл. 2). Велика юльюсть банков мають низький рiвень капiталу, i це всерйоз тур-буе НБУ, оскшьки це сввдчить або про неможливiсть, або небажання !х власник1в вирiшувати цю проблему. Якщо бiльшiсть банков збшьшують свiй капiтал, то в окремих — навпаки, спостертаеться тенденщя до змен-шення власного капталу.
Бiльше того, загострюеться тенденцiя розбалансо-ваносл м1ж темпами росту капп^в банков та обсягами !х активних операцiй. Так1 диспропорцИ негативно вплива-ють на рiвень адекватностi (надшносп) банк1вського ка-п1талу. У цшому в баншвськш системi рiвень адекватностi на 01.01.2008 р. досяг найнижчого за останнi 10 рошв по-значки — 13,92%. Зараз ситуащя iстотно покращуеться, i на 01.01.2010 р. показник склав 18,08% (на 01.02.2010 р. — 19,29%). (таблиця 1).
Про покращення якосп кашталу говорить знижен-ня (хоча й незначне) частки переоцiнки основних засобiв — один з найбшьш широко використовуваних способiв для «надування» банк1вського кап1талу (рис. 1).
Рис. 1. Структура катталу украшських банкш на 01.01.2009 р. [7]
Структура катталу ■ Статутний кап1тал
6,08%2'73% 4,86% 961% ^ 17,19% У'' 6,12%/ ■ Загальн1 резерви та фонди банку ■ Результат минулих рок1в
0,36%8,97%1 8,58% \ 69, 01.01.2009 .01.2010^ 65,06% 4% ■ Результат поточного року ■ Результата переоц1нки основних засоб1в та матер1альних актив1в ■ 1нший кап1тал
140 000 120 000 100 000 80 000 60 000 40 000 20 000
Динамка балансового та статутного катталу
119 263 8 ю 5 ^ ю
£ 82 454
5 8
8 5 2 Т- й ^ 2 872
ПП СО СО ОС\| -"-^т <о * * г « ^ - » Я
01.01.2003р. 01.01.2004р. 01.01.2005р. 01.01.2006р. 01.01.2007р. 01.01.2008р. 01.01.2009р. 01.01.2010р. ■ Статутний каштал ■ Балансовий капiтал
Рис. 2. Динамика балансового та статутного катталу банмв Укратни, млн. грн. [5]
I хоча проблему належного зростання банивського капталу пхто не ввдмшяв, найважливше те, що на сьо-годш ва банки витримують установлен економ1чп нор-мативи, зокрема й щодо каттатзаци.
На початок ниншнього року загальна сума сплачених статутних капталш становила 119189 млн. грн., тобто протя-гом 2009 р. вона зросла на 36735 млн. грн. Загальна сума капталу у банивсьий систем! на 01.01.2010 р. становила 115175 млн. грн., на4088 млн. грн. менше, шжрж тому (рис. 2). Загальний обсяг капталш комерцшних банив Украли ста-новить 14,2 % вщ пасивш банк1в (табл. 3).
Для свое! роботи кожен банк повинен мати власн кошти, основну частину яких займае статутний фонд. I якщо статутний фонд НБУ формуеться за рахунок кошт1в державного бюджету, то статутний фонд комерцшних банив утворюеться за рахунок внесив акцюнер1в або учасник1в.
В Укран станом на 01.01.2010 р. статутний каптал комерцшних банив становив 119189 млн. грн., що в 1,5 рази бшьше пор1вняно з 2009 р. (рис. 2).
Оцшювати банивську систему й реформувати И необхвдно в единому зв'язку з1 станом 1 реформуванням уае! економ1ки й особливо реального сектору. Розвиток банивсько! системи, подальша каштатзащя укранських банков вщдзеркалюють економ1чне зростання й пдвищен-ня прибутковосп банк1вського б1знесу як виду економ1ч-но! даяльност!
Починаючи з 2002 р., розвиток банивсько! системи ввдбувався в умовах економ1чного зростання. Збер1гала-ся тенденщя до нарощування банками пасив1в. При цьо-му !хне динам1чне зростання забезпечувалось не лише за рахунок зобов'язань (насамперед за рахунок залучення кошт1в юридичних 1 ф1зичних оаб), а й за рахунок капиталу, що, з одного боку, сприяло пдвищенню фшансово!
Таблиця 3
Пасиви банктськоТ системи, млн. грн. [8]
№ п/п Назва пок азн ик а 01.01. 01.01. 01.01. 01.01. 01.01. 01.01.
2005 р. 2006 р. 2007 р. 2008 р. 2009 р. 2010р.
1 Пасиви, усього 134348 213878 340178 599396 926086 880302
2 Балансовий каштал 18 421 25 451 42 566 69578 119263 115175
2.1 У тому числк сплачений
зареестрований статутний каттал 11 648 16 144 26 266 42873 82454 119189
2.2 частка капiталу в пасивах 13,7 11,9 12,5 11,6 12,9 13,1
3 Зобов'язання бантв 115927 188427 297613 529818 806823 765127
3.1 У тому числк кошти
суб 'ектiв господарювання 40 128 61 214 76 898 111995 143928 115204
3.1.1 iз них строковi кошти
суб 'ек^в господарювання 15 377 26 807 37 675 54189 73352 50511
3.2 Кошти фiзичних о^б 41 207 72 542 106078 163482 213219 210006
3.2.1 1з них: строковi кошти
фiзичних осiб 33 204 55 257 81 850 125625 175142 155201
Таблиця 4
Основш показники стану банъавськоТ системи Украгни [6]
Назв а показника 01.01. 2005р. 01.01. 2006р. 01.01. 2007р. 01.01. 2008р. 01.01. 2009р. 01.01. 2010 р.
Кшьюсть зареестрованих банкчв 181 186 193 198 198 197
Вилучено з державного реестру (з початку року) 4 1 6 1 7 6
Кшьюсть бантв, що перебувають у стади лжв1дащ1 20 20 19 19 13 14
Кшьюсть дгочих бантв: 160 165 170 175 184 182
iз них з iноземним капггалом 19 23 35 47 53 51
у тому чис^ зi 100-ввдсотковим iноземним капггалом 7 9 13 17 17 18
Частка iноземного кашталу в статутному каима. м банков, % 9,6 19,5 27,6 35 36,7 35,8
стiйкостi банк1в, а з шшого — забезпечувало банки бе-зоплатними ресурсами.
Незважаючи на стшку тенденцiю до зростання капталу, проблема пдвищення рiвня капiталiзацii банив Ук-ра!ни, як одна з передумов "хиво! фшансово! стiйкостi, залишаеться надзвичайно актуальною. Про це сввдчить i спiввiдношення капiталу та ВВП. Актуальною е також проблема нарощування капталу деякими великими не-докапiталiзованими та малими банками.
З табл. 4 видно, що з 2004 р. до 2010 р. ильисть за-реестрованих банк1в зросла майже на 10%. Присутнiсть на ринку велико! илькосп гравцiв iз маленькими актива-
ми призводить не так до конкуренцй, як до високих витрат на надання послуг банками i тим самим заважае популя-ризацi! банк1вських послуг в Укршш. За нинiшньоi ситу-аци необхвдно не створювати новi структури, а розвивати наявш. Мiжнароднi експерти Светового банку пропону-ють консолiдувати банивську систему Укра!ни навколо великих банивських структур. Узагалi об' еднання банк1в не е чимось новим у свгговш практищ й досить часто проводиться у багатьох кра!нах. Об'еднуючись, банки ставлять рiзноманiтнi завдання: зниження витрат, дивер-сифiкацiя вкладень, полiпшення менеджменту, створення розгалужено! мережi фшй, полiпшення структури ка-
пталу та îh. 1нколи банки об'еднуються навиъ для того, щоб зменшити сплату податк1в.
Реально розмщен в банках на депозитах кошти на-селення сввдчать, що акцюнерами банков могли б стати фiзичнi особи. У цьому переконуе те, що станом на инець 2009 р. питома вага вкладникв — фiзичних осiб у загаль-ному обсязi зобов'язань банков становить 27,45%, а це — 210006 млн. грн. За останш сiм роив вклади фiзичних осiб збiльшилися майже в одинадцять разiв (таблиця 3). По-тенцiйно цi кошти, у випадку зацiкавленостi населення в таких швестищях власних коштiв, можна було б спряму-вати в каптал банков i збiльшити його, але тако! тенденцй' не спостерiгаеться.
Що стосуеться юридичних осiб, як1 також могли б стати акцiонерами банив i сприяти щдвищенню каптал!-заци вiтчизняноï банивсько1' системи, то на шляху залу-чення ïхнiх кошпв i вкладення 1'х в акци банков е багато перешкод.
Отже, банкам Украши треба й далi накопичувати власний капiтал. Для цього дощльно збiльшувати акцю-нерний капiтал, реалiзовувати ефективну диввдендну по-лiтику, рацюнально управляти власним капiталом. Успiшнiсть подальшого процесу капiталiзацiï банкiвськоï системи Украши залежить ввд тих методiв i форм управ-лiння капiталом, що використовуватимуться й НБУ, i самими банками.
Надшисть i динамта функцiонування економiки краши залежить ввд фiнансовоï стабiльностi й автоном-носп банивсько1' системи. На сьогоднi юнуе проблема капiталiзацiï, яка породжуе дисбаланс цього взаемозв'яз-ку. Проблема належного обслуговування банками узя-тих на себе грошових зобов'язань, недостатньо1' адекват-ностi капiталiв банков до обсягу сформованих ними ак-тивiв i е головною проблемою капiталiзацiï.
На пiдставi виявлених унаслiдок дослiджень проблем, пов'язаних iз капiталiзацiею банив, проанал!зова-но шляхи й перспективи розвитку, що склалися у нишшнш економiчнiй ситуацiï в Украïнi. Щоб повшстю розв'язати проблему збiльшення кашталу банками, треба провести змши у нормативних документах НБУ i таи заходи, як зб!льшення капталу за рахунок субординова-ного боргу, збшьшення показника адекватностi капiталу за рахунок консолщацп банивсько1' системи. Одним iз шляхiв розв'язання цiеï проблеми е збiльшення капiталу за рахунок субординованого боргу. Залучати кошти на його умовах можна тшьки через п'ять роив за облшо-вою ставкою НБУ. Отримати так1 «дешевЬ> грош1 можуть далеко не ва банки, х1ба що щд кредита шоземних структур або мiжнародних фiнансових органiзацiй. Провести залучення субординованого боргу можна також шляхом випуску депозитних сертифжапв, банк1вських об-лiгацiй та еврооблiгацiй.
Розмiщення облпацш на ринку е прихованою формою залучення шоземного капiталу в Украшу; це тради-цiйно застосовуеться украшськими компанiями, зокре-ма банками. Ставка за депозитами у банках значно вища, нж ставка дохвдносп за облiгацiями, i це спричиняе ефек-тивнiше щдвищення капiталу банив.
Значну увагу необх1дно прид1лити створенню банк-iвських об'еднань, груп i корпорацш. Злиття банков сприяе
консолвдацп банивсько1' системи, а це, у свою чергу, змо-же вплинути на збiльшення показника адекватностi кашталу. Велик! банки зможуть проводити полiтику тривало-го фiнансування швестицшних i л!зингових проектiв, збе-рпати при цьому лшввдшсть платоспроможного балансу й створення великого банивського кашталу з гаранпею для захвдного швестора. Водночас потр!бно, щоб юнува-ли також невелик! й середн банки для запобтання моно-полiзацiï фшансових послуг [4].
Стабiльнiсть банивсько1' системи мае важливе зна-чення для ефективного зд1йснення грошово-кредитно1' по-лтгики. Банкiвська система е тим каналом, який мае поши-рювати 1мпульси грошово-кредитного регулювання в на-прямку всiеï економiки. Достатньо було б виштовхнути банки на фондовий ринок, щоб забезпечити збшьшення капталу банив, який вщповвдав би вимогам сьогодення.
П1сля того, як законодавством будуть допущенi на ринок фшп шоземних банив, можна прогнозувати надзвичайно високу конкуренцiю у банк1вському сектор! Украïни. Власникам найбiльших вичизняних банив уже ниш необхщно готуватися до продажу свого банивського б!знесу стратепчним iнвесторам.
Украшським акцiонерам треба вливати у велик! банки необхщний капiтал, як основний, так i додатковий. По-ряд !з цим варто виконувати вимогу щодо лiбералiзацiï фiнансового сектору як одну з умов вступу нашо1' краши до Свгговш органiзацiï торпвл!, оскшьки цього не уникну-ти при обранш европейського шляху розвитку держави.
Поточний рiвень капiталiзацiï банивсько1' системи не повною м!рою забезпечуе вимоги зростаючо1' вичиз-няно1' економiки. По-перше, обсяг кашталу вичизняних банков е недостатшм для розв'язання проблеми штеграци вичизняно1' банивсько1' системи з! свиовим фiнансовим простором, що пояснюеться незначним його р!внем ввдносно обсягу капталу банив розвинених краïн свиту.
По-друге, для вичизняно1' банивсько1' системи важ-ливим е дотримання угоди про каттал банив, щдписано1' членами Базельського комитету, яка мютить м!жнародш правила регулювання достатносп банк1вського капиталу й рекомендована вам кранам !з ринковою економжою. Банквська система Украïни в попередш роки дотримува-лася р!вня достатноси капиталу банков, рекомендованого Базельським комтетом. Однак штегращя Украïни з м1жна-родним фшансовим простором зумовлюе необхвдшсть поступового впровадження у вичизняних банках реко -мендацш ново1' Базельсько1' угоди (Базель II). Проблеми нарощення капиталу вичизняними банками на rai зрос-тання нацюнально1' економши можуть спричинити недо-тримання банками вищезазначених рекомендацш.
Таким чином, в Укрш'ш, на жаль, ми маемо :
• слабокаштал!зоваш комерцшш банки, як на сьо-годш не можуть конкурувати з шоземними банками;
• нерозвинуту банк1вську систему, яка ще не охопи-ла достатньою м!рою своею даяльшстю ва регюни Укра-ни, а розвинулася в свош бшъшосп лише в м. Киев!;
• процес реформування банив передбачае закриття збиткових фшй та банив поряд з! змшою 1'х власник1в;
• банки майже повшстю припинили буд!вництво та необхвдно вщкрити нов! фшп внаслщок недостатньо1' илькосп вшьних власних кошпв.
Лтература
1. Закон Укра!ни «Про банки i банивську дшльпсть» № 2121-III вiд 07.12.2000 р. [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http // www.zakon.rada.gov.ua 2. Постанова НБУ «Про затвердження 1нструкцй про порядок регулю-вання дiяльностi банк1в в Укра!и» № 368 ввд 28.08.2001 р. [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http // www. zakon.rada.gov.ua 3. Криклш А. С. Проблеми каттатзацд банивськох системи Украши в умовах глобалiзацii / А. С. К-риклiй, I. О. Лютий, Т. Б. Рихлшський // Економiка та держава. — 2007. — №5. — С. 10 — 13. 4. Марцин В. С. Проблеми i шляхи шдвищення каттатзацд банивських уста-нов в управлiннi капталом банку / В. С. Марцин // Фшан-си Укра!ни, 2007. — №2 — С. 77 — 88. 5. Динамша фшан-сового стану банк1в Украши на 01.01.2010 року // Вюник НБУ.—2010. —№2. 6. Основш показники дяльносп банив Украши на 01.01 2010 року // Вюник НБУ — 2010. — № 2. 7. Структура власного капталу банив Украши за станом на 01.01.2010 р. // Вюник НБУ — 2010. — №2. 8. Офщш-ний сайт Нацюнального Банку Украши [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http // www.bank.gov.ua.
Чеберяко О. В., Рябоконь О. О. Структура катталу банкш Украши та його характеристика
Розкрито сутпсть, роль та структуру капталу банив в процеа ix створення та функцюнування. Проаналiзова-но структуру та динатку капталу банивсько! системи
Украни в 2005 — 2010 роках. Розглянуто найбшьш акту-альн проблеми банивського сектору.
Ключовi слова: банивський каптал, регулятивний каптал, адекватисть регулятивного капталу, структура капталу, статутний каптал, каттатзащя.
Чеберяко О. В., Рябоконь О. О. Структура капитала банков Украины и его характеристика
Раскрыта сущность, роль и структуру капитала банков в процессе их создания и функционирования. Проанализировано структуру и динамику капитала банковской системы Украины в 2005 — 2010 годах. Рассмотрены наиболее актуальные проблемы банковского сектора.
Ключевые слова: банковский капитал, регулятивный капитал, адекватность регулятивного капитала, структура капитала, уставной капитал, капитализация.
Cheberyako O. V., Ryabokon O. O. Structure of capital bank of Ukraine and its characteristics
Essence, role and capital of banks structure is exposed in the process of their creation and functioning. Analysis is made of the structure and dynamics of Ukraine's banking system for the 2005-2010 period.. The most issues of the day are considered bank to the sector.
Key words: the bank capital, regular capital, adequacy of the regular capital, structure of the capital, authorized capital.
Стаття надшшла до редакци 11.06.2010
Прийнято до друку 27.08.2010
