CC BY
82тивному), середньому (достатньому), низькому (елементарному) рівнях.
Перспективи подальших досліджень вбачаємо в експериментальній перевірці науково обґрунтованої технології формування управлінської компетентності керівника ДНЗ.
Література
1. Артемова Л.В. Національний дитячий садок на Україні // Дошкільне виховання. - 1991. - № 6. - С. 11-13.
2. Белая К.Ю. 200 ответов на вопросы заведующей детским садом: Руководителям детских садов, методистам, воспитателям, студентам, слушателям ИПК, родителям, работникам образования. - М.: АСТ, 1997. - 394 с.
3. Денякина Л. А. Новые подходы к управлению деятельности в дошкольном образовательном учреждении. - М.: Новая школа, 1997. - 48 с.
4. Кларин М.В. Педагогическая технология в учебном процессе (Анализ зарубежного опыта). - М.: Знание, 1989. -154 с.
5. Кононко О. Стратегічна мета виховання - життєва компетентність дитини // Дошкільне виховання. - 1999. - № 5.
- С.3-5.
6. Освітні технології: Навч.-метод посібник / О.М.Пєхота, А.З.Кіхтенко, О.М.Любарська та ін.; За заг. ред.. О.М.П-єхоти - К.: А.С.К., 2002. - 255с.Савченко О.Я. Документ, що захищає дитинство // Дошкільне виховання. - 1999. -№ 1. - С.3-4.
7. Прокопенко І.Ф., Євдокимов В.І. Педагогічні технології: Навчальний посібник. - Харків: Колегіум, 2005. - 224 с.
8. Селевко Г.К. Современные образовательные технологии: Учебное пособие. - М.: Народное образование, 1998. -256 с.
9. Третьяков П.И. и др. Адаптивное управление педагогическими системами: Учебное пособие / П.И.Третьяков, С.Н.Митин, Н.Н.Бояринцева; Под ред. П.И.Третьякова.
- М.: Академия, 2003. - 368 с.
10.Шаповал РВ. Специфіка функціонування сучасних дошкільних навчальних закладів // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту: наукова монографія за ред. Єрмакова С.С. - Харків: ХДАДМ, 2007. - № 9. - С.133-135.
Надійшла до редакції 18.11.2007р.
СТРУКТУРАШТЕГРАЦГЇ МУЗИЧНОГО ТА ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ ДІТЕЙ СТАРШОГО ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ В ПРОЦЕСІ ФОРМУВАННЯ ОСНОВ ЇХ ФІЗИЧНОГО РОЗВИТКУ
Шевченко Ю. М.
Мелітопольський державний педагогічний університет
Анотація. У статті приведена робота щодо побудови структури моделі з інтеграції музичного та фізичного виховання дітей старшого дошкільного віку в процесі формування основ їх фізичного розвитку. Висвітлено зв’язки інтеграції, їх сутність. Встановлено, що якість побудови структури інтеграції музичного та фізичного виховання залежить від створення педагогічних умов і об’єднувальних зв’язків. Зв’язки, в свою чергу, забезпечують різні види інтеграції, які максимально впливають на кожну складову фізичного розвитку та оптимізують процес їх формування (морфологію, фізіологію, рухові якості, поставу).
Ключові слова: модель, структура, інтеграція музичного та фізичного виховання, діти старшого дошкільного віку, фізичний розвиток, зв’язки.
Аннотация. Шевченко Ю. М. Структура интеграции музыкального и физического воспитания детей старшего дошкольного возраста в процессе формирования основ их физи-
ческого развития. В статье приведено построение структуры модели интеграции музыкального и физического воспитания детей старшего дошкольного возраста в процессе формирования основ их физического развития. Освещены интеграционные связи, их сущность. Установлено, что качество построения структуры интеграции музыкального и физического воспитания зависит от создания педагогических условий и объединяющих связей. Связи, в свою очередь, обеспечивают разные виды интеграции, которые максимально влияют на каждую составляющую физического развития и оптимизируют процесс их формирования (морфологию, физиологию, двигательные качества, осанку).
Ключевые слова: модель, структура, интеграция музыкального и физического воспитания, дети старшего дошкольного возраста, физическое развитие, связи.
Annotation. Shevcenko J.M. The structure of integration of musical and physical education of senior preschool age children as condition of their physical development. The author describes in this article the model of integration of musical and physical education of senior preschool age children as condition of their physical development. The integration connection and its meaning is showed. It fixed, that quality of construction of frame of integration of the musical and physical training depends on building pedagogical conditions and uniting communications. Communications, in turn, provide different aspects of integration which as much as possible influence everyone amounting physical developments and optimize process of their formation (morphology, physiology, motorial qualities, bearing).
Key words: model, structure; musical and physical education; senior preschool age children; physical development.
Вступ.
Аналіз стану формування основ фізичного розвитку дітей старшого дошкільного віку засобами інтеграції музичного і фізичного виховання зумовив необхідність розроблення моделі та її впровадження дослідно-експериментальним шляхом.
Теоретичним підґрунтям процесу фізичного розвитку дітей у моделі стали ідеї багатьох вчених як України, так і зарубіжжя (Т. Дмитренко, Е.Вільчковсь-кого, Н. Денисенко, О.Курок, В.Ликової, Т.Осокиної, Є.Тімофеєвої, А.Шевчук, ГШалигіної та ін.) [1, 2, 3, 4].
Вищезазначеними вченими всебічно розглядався процес організації фізичного виховання в дитячих садках: загальні питання теорії і методики фізичного виховання, організації різних форм і засобів фізичного виховання, фізкультурно-оздоровчих заходів, методики їх проведення, використання музики на фізкультурних заняттях тощо.
Проблема формування основ фізичного розвитку дітей старшого дошкільного віку засобами інтеграції музичного та фізичного виховання до сих пір не достатньо розроблена в теорії та практиці дошкільної освіти.
Робота виконана за планом НДР Мелітопольського державного педагогічного університету.
Формулювання цілей роботи.
Метою нашої статті є розкриття структури моделі та технології формування основ фізичного розвитку дітей старшого дошкільного віку на засадах інтеграції музичного та фізичного виховання.
Результати дослідження.
У процесі організації та проведення педагогічного експерименту формування основ фізичного розвитку дітей старшого дошкільного віку здійснювалось щоденно як на заняттях фізичної культури, так і в повсякденному житті (на ранковій, денній і вечірній
13б
прогулянках), під час проведення ранкової, гігієнічної та коригувальної гімнастики, рухливих ігор та ігор спортивного характеру (футбол, бадмінтон, хокей на траві, баскетбол, городки), вправ спортивного характеру (катання на велосипеді, ковзанах, санках, ходьбі на лижах), пішохідних переходів, фізкультурних хвилинок, динамічних пауз, спортивних свят, вечорів розваг, ”днів здоров’я“. Кожна форма фізичного виховання включала фізичні вправи (основні, стройові, загально розвивальні рухи). Модель подано в рис. 1.
Головна мета формувального експерименту спрямовувалась на забезпечення педагогічних умов для формування морфологічного та фізичного розвитку дітей старшого дошкільного віку засобами інтеграції музичного та фізичного виховання, апробацію моделі та технології реалізації зв’язків між вищезазначеними складовими навчально-виховного процесу.
В результаті аналізу літературних джерел і педагогічної практики встановлено, що для формування основ фізичного розвитку дітей старшого дошкільного віку засобами інтеграції необхідне створення таких педагогічних умов, як-от:
- розбудова навчально-спортивної бази, яка сприятиме формуванню в дошкільників якісних рухів, що, в свою чергу, потягне за собою розвиток усіх органів і систем організму;
- виховання в дітей інтересу до рухів, бажання виконувати їх технічно, а це призведе до розвитку фізичних якостей (гнучкості, швидкості, спритності, витривалості, сили). Фізичні якості готують підґрунтя для формування правильної постави, розвитку внутрішніх органів, які забезпечують зростання тіла, його масу та зміни в об’ємі. Вищезазначені показники характеризують фізичний розвиток старших дошкільників.
- розвиток в дітей рухових якостей, рухових умінь та навичок в основних, загальнорозвивальних, стройових вправах;
- формування правильної постави;
- взаємозв’язок рухової діяльності дітей, загартування, режиму дня (фізичне виховання) з засобами музичного виховання (музикою, танцями, піснею).
Остання педагогічна умова стала основним змістом дослідно-експериментальної роботи.
Для впровадження вищезазначених педагогічних умов за основу була взята програма „Дитина в дошкільні роки” (розділ: „Фізичний розвиток; здоровий малюк”) та методика поетапного формування рухових умінь і навичок учених Е.Вільчковського та
Н.Денисенко [5].
Українським ученим Н.Денисенко було доведено, що рухи дітей старшого дошкільного віку стають найбільш активними та технічними, якщо в дошкільників розвивати інтерес до рухової діяльності.
Н.Денисенко стверджує, що розвиткові у дітей інтересу до рухів сприяє музичний супровід, включення елементів танцювальних вправ, пісень та танців. Це пов’язано з впливом музики на почуття та позитивні емоції дошкільників. Як відомо, емоції, позитивний настрій є стрижнем розвитку дитини [6].
Отже, об’єднання рухової діяльності дітей з музичною діяльністю, а фізичне виховання з музичним
сприятиме найбільш ефективному формуванню основ фізичного розвитку дітей старшого дошкільного віку.
Спостереження за дітьми в ході експерименту свідчать, що музика та рухи, співи та рухи, танці та рухи є цікавими видами діяльності для дітей, можливістю вираження особистих позитивних емоцій, реалізувати свою м’язову енергію.
Позитивний вплив музики на загальнофункц-іональну діяльність організму доводив ще видатний учений М.Сєченов. Він підкреслював, що вплив музики на загальнофункціональну діяльність дитини викликає в неї рухові реакції. На думку психолога
В. Теплова, сприйняття музики безпосередньо супроводжується руховими реакціями дитини.
Музично-ритмічні рухи спонукають дітей переживати те, що закладено в музиці. Це, в свою чергу, впливає на якість виконання. Радіючи музиці, відчуваючи красу особистих рухів, дитина емоційно збагачується, відчуває особливий підйом, життєрадісність.
Нами встановлено, що музика та рухи мають спільні загальні параметри, які об’єднують їх, а саме:
- часові характеристики (початок і кінець руху, звучання, темп, ритм);
- динаміка (чим гучніше музика, тим більше амплітуда руху);
- форма музичного твору та структура рухової композиції.
У зв’язку з цим взаємопов’язаними є й завдання музичного та фізичного виховання, які реалізуються як в процесі занять з музики, так і на заняттях фізичною культурою. Як такими є:
1. Розвиток рухових якостей (спритності, швидкості, гнучкості, витривалості, сили).
2. Формування рухових умінь і навичок.
3. Формування правильної постави, красивої ходи.
4. Розвиток координації рухів і орієнтування в просторі.
5. Розвиток здібностей сприймати музику, відчувати її настрій, характер, розуміти зміст.
6. Розвиток музичного слуху, почуття ритму, пізнавального інтересу до мистецтва, музики.
7. Розвиток творчих здібностей (уяви, фантазії, здібності до імпровізації в фізичних і танцювальних рухах).
8. Розвиток психічних процесів (сенсорних -відчуттів, сприймання, уявлення; інтелектуальних -уваги, пам’яті, мислення), психічних станів (імпульсивності, агресивності, тривожності) і властивостей особистості (воля).
9. Виховання морально-вольових рис характеру (витримки, рішучості, сміливості, активності), почуттів емпатії (любові, віри, доброти, співчуття, уважності, чутливості), комунікативності.
Окрім того, у ході формувального експерименту доведено, що в процесі навчання дітей рухів існує наступність між музичними заняттями та фізкультурою. Так, на заняттях фізичною культурою дітей вчать правильно ходити, бігати, підстрибувати. На музич-
Рис. 1. Модель формування основ фізичного розвитку дітей старшого дошкільного віку засобами інтеграції
музичного та фізичного виховання.
них заняттях ці рухи закріплюються, удосконалюються. І навпаки: на заняттях з музичного виховання розучуються танцювальні рухи (присідання - гопак з розведенням рук у сторони; боковий галоп та ін.), а на занятті з фізичної культури ці рухи закріплюються як елемент основних рухів (ходьба по лаві з елементами гопака; біг з елементами бокового галопу).
Отже, у такій взаємодії (інтеграції) можливо вирішувати всі вищезазначені завдання.
Аналіз літературних джерел дозволив визначити таку закономірність в навчально-виховному процесі, як об’єднання, взаємооб’єднання видів діяльності дітей, програмового змісту. Отже об’єднання є сутністю інтеграції, яка базується на зв’язках.
Тому зміст другого етапу формувального експерименту був присвячений розробці зв’язків між фізичним (рухи, рухова діяльність, загартування) і музичним вихованням (музика, танці, пісня).
Ми прогнозували, що завдяки такому об’ єднанню та зв’язкам рухів із музикою у дітей старшого дошкільного віку сформуються вміння та навички виконувати рухи ритмічно, красиво, легко. А в танцях з’явиться достатня гнучкість, ритмічність, пластичність, швидкість, витривалість, красива, правильна постава, що свідчить про правильний фізичний розвиток дітей.
Таким чином, у процесі впливу одного об’єкту на інший (музичного на фізичний і навпаки) виникає декілька видів зв’язків:
1) зв’язки виникнення, що ґрунтуються на єдності структури кількох об’єктів і породжують якісно нові явища, предмети, процеси;
2) зв’язки змісту, які сприяють поповненню інформації об’єктів, її злиттю і взаємному використанню;
3) зв’язки управління, що сприяють регулюванню, перебудові, оптимізації та вдосконаленню будь-якого об’ єкта інтеграції, або усіх разом, це зв’язки, коли один об’ єкт є засобом управління інших;
4) зв’язки взаємодії - це такі, що викликають будь-які зміни в об’єктах при збереженні їх відносної самостійності;
5) зв’язки породження, що мають однакову семантичну природу і сприяють появі якісно нових утворень:
6) зв’язки перетворення - це такі, що викликають певну супідрядність об’єктів, встановленню при-чинно-наслідкової залежності об’єктів, їх логічної послідовності;
7) зв’язки функціонування, що сприяють змінюванню функцій об’єктів без зміни їх природи та вихідних властивостей;
8) зв’язки розвитку - це такі, що забезпечують виникнення нового якісного стану об’єктів та інтеграції.
Вищезазначені зв’язки віддзеркалюють єдність процесуального блоку взаємодії між об’єктами (музичним і фізичним вихованням), що інтегруються, та створюють систему за такими типами: структурні, функціональні, генетичні.
До структурних були віднесені зв’язки виникнення, породження, перетворення, тому що вони відображають єдність структури об’єктів, їх семантичної (смислової) природи, ієрархічної будови.
Група функціональних зв’язків (зв’язки змісту, управління, функціонування) - сприяють появі нових функцій в об’єктах, що підлягають інтеграції: формуванню інформаційної культури, вдосконаленню функціонування об’єктів за допомогою управління.
Генетичні зв’язки (зв’язки взаємодії, розвитку) сприяють появі змін в об’єктах, що інтегруються при збереженні відносної самостійності (під час взаємодії), забезпечують появу нового якісного стану (зв’язки розвитку).
У ході дослідно-експериментальної роботи доведена доцільність використання усіх трьох систем зв’язків: структурних, функціональних і генетичних.
Структурні системні зв’язки забезпечують взаємодію фізичних вправ з музичним супроводом, співами, танцювально-ритмічними рухами в різних формах фізичного виховання (ранковій гімнастиці, фізкультурному занятті, фізкультурній паузі, спортивних святах, тощо). При цьому, структура вищезазначених форм роботи не зміниться, мета та завдання підпорядковуються галузі фізичного виховання, а результати стануть більш якісними та досконалими (високий рівень фізичного розвитку). Вищим ієрархічним компонентом структури цих фізкультурних заходів є рухи. Засоби музичного виховання (музика, пісня, ігри) лише підсилюють ефективність структури. І навпаки, якщо в заняття з музичного виховання включати різні види фізичних вправ (рухів) (основні
- ходьбу, біг, стрибки та ін.; загальнорозвивальні -вправи на великі та дрібні м’язи; стройові - шикування та перешикування), тоді його структура, мета, завдання не змінюють суті, але підвищують якість танцювальних і музично-ігрових умінь і навичок дітей.
Група функціональних зв’язків (зміст, управління, функціонування) між фізичними вправами та елементами танців, що об’єднуються педагогами під час проведення фізкультурних занять, спортивних вечорів-розваг, спортивних свят, сприяють збагаченню знань дітей про різні види танців, удосконаленню рухів, рухових якостей та формуванню постави.
Встановлено, що генетичні зв’язки між рухами та танцювальними вправами забезпечують якість як занять з фізичної культури, так і занять з музики, розвиток у дошкільників інтересу до них, виховують самостійність, розвивають творчість.
Отже, інтеграція - це злиття у певній мірі в одній і той же дисципліні узагальнених знань з різних галузей. У нашому дослідженні - злиття музики з рухами. Тому формування основ фізичного розвитку дітей старшого дошкільного віку може бути здійснено засобами музичного та фізичного виховання, в процесі їх інтеграції (об’єднання, злиття).
У процесі побудови моделі з формування основ фізичного розвитку дітей старшого дошкільного віку засобами інтеграції музичного та фізичного виховання нами були виділені найважливіші наукові ідеї
вчених України та зарубіжжя стосовно інтеграції' (С. А-ранової, І.Алексашиної, М.Іванчук, Ю.Калягіної,
І.Козловської, Л.Корожньової, Е.Мельник, О.Савчен-ко, А.Шевчук та ін.), які стали методологічним підґрунтям нашого дослідження.
Головними є такі, як-от:
1. Г уманізація та гуманітаризація освіти обумовлює співіснування в процесі навчання раціональної та чуттєвої форм пізнання. Орієнтація на гармонійний розвиток особистості передбачає їх тісну взаємодію, а інтеграція чуттєвого та раціонального, згідно «над предметній» цілі, створює можливості для розвитку інтелектуально-пізнавальних, художньо-естетичних, рухових здібностей. Високі почуття любові до рідного краю, природи в повній мірі розкриваються універсальною мовою мистецтва, стверджує
С.Аранова [7].
Ця ідея стверджується нами за результатами проведеного педагогічного експерименту, який довів, що любов до українського спорту, до Батьківщини, інтерес до рухової діяльності, позитивні емоції, гарний настрій ми виховували завдяки інтеграції рухів і музики під час проведення спортивних свят, спортивних вечорів-розваг тощо.
2. Другою не менш важливою ідеєю є те, що інтеграція може набувати два значення: по-перше, це створення у дитини цілісного уявлення про оточуючий світ (інтеграція в цьому випадку виступає як мета навчання), по-друге - це знаходження спільного підґрунтя зближення предметних знань (тут інтеграція постає як засіб навчання) [7, С.26].
Нами була перевірена ця ідея та доведено, що інтеграція за метою навчання забезпечує пізнання, яке відображає єдність окремих частин світу як системи. Тому дитину необхідно навчати з дошкільного дитинства уявляти світ як єдине ціле, в якому всі елементи взаємопов’язані. Вищезазначена мета успішно реалізується в дошкільній ланці освіти у процесі інтеграції рухів і музики.
Інтеграція за засобами навчання спрямована на розвиток ерудиції дитини, на оновлення існуючої вузької спеціалізації в навчанні. В той же час інтеграція не замінює навчання рухів музичним вихованням, вона лише об’єднує одержані знання про рухи, танцювальні вправи в єдину систему.
3. Наступна ідея свідчить про те, що інтеграція
- це шлях досягнення цілісного погляду на довколишній світ. Основою інтеграції є міжпредметні зв’язки, вона щільно пов’язана з диференціацією та неможлива без неї, виступає як природній взаємозв’язок наук, навчальних дисциплін, розділів і тем різних навчальних предметів на основі головної, провідної ідеї та положень з послідовним і багатогранним розкриттям процесів і явищ, що вивчаються [8, С.22].
У контексті вищезазначеної ідеї, нами доведено, що інтеграція музичного та фізичного виховання дає цілісний погляд на світ рухів людини. Незважаючи на те, що танцювальні й фізкультурні рухи не мають повної ідентичності в техніці виконання, а також є елементами різних галузей дошкільної педагогіки,
вони виконують однакові фізіологічні функції, завдяки яким здійснюється морфофізіологічний (фізичний) розвиток дітей. Дитина росте, збільшується її ріст, вага, обсяг голови, грудної клітини, збільшуються всі внутрішні органи, які забезпечують біометричні зміни органів і систем; розвиваються рухові якості: швидкість, витривалість, гнучкість, сила, спритність; формується постава.
Провідною ідеєю даного процесу інтеграції є розкриття процесу фізкультурного руху у поєднанні з музикою та танцювальними вправами з одного боку, і розкриття впливу фізкультурного руху на танцювальні, хореографічні рухи, з іншого боку.
У цьому випадку є наявність природного зв’язку наук (фізичної культури та мистецтва), навчальних дисциплін (фізкультури та музики), розділів і тем (фізичні та танцювальні рухи).
Як було встановлено нами в ході дослідження, вищезазначені компоненти, що приймають участь в інтеграційному процесі, розглядаються як самостійні підсистеми на основі єдиної проблеми, взаємодія яких складає систему знань.
Так, включення елементів танців («Гопак», «Во поле березонька стояла») в такий основний рух як ходьба по лаві не свідчить про те, що дані елементи танців не будуть удосконалюватися на музичних заняттях. Інтеграція фізкультурного та танцювального руху здійснювалась для підвищення якості техніки ходьби, для зацікавленості дітей цим рухом. Як свідчить наш формувальний експеримент, якісна техніка руху - це інтенсивність фізичного розвитку дошкільників. Вищезазначений приклад говорить не тільки про об’єднання двох дисциплін, але й про їх диференціацію.
4. У науці та практиці розрізняють три форми інтеграції: повну, часткову і блокову. Повна - злиття навчального матеріалу в єдиний курс. Часткова - злиття більшої частини навчального матеріалу з виділенням специфічних розділів. Блокова - це побудова автономних блоків із самостійними програмами або розділами програми [9, С.42].
У ході формувального експерименту вибір і використання форм інтеграції залежав від підготовки педагогів (музичного керівника та інструктора з фізичної культури), від їх здібностей маніпулювати певними одиницями навчального матеріалу. Тому дослідження процесу інтеграції музичного та фізичного виховання починалося з блокової інтеграції, яка розраховувалась на більш подовжений термін навчання: півріччя, рік, роки.
5. Інтеграція здійснюється на основі принципів зосередження і лабільності - наголошує К .Яресько [10, С.99].
Принцип зосередження виражає синтез, координацію і субординацію функцій і елементів знання, тобто здійснює регуляцію наукової системи.
Стосовно теми нашого дослідження, то це був синтез фізкультурних і танцювальних рухів, мелодії та рухів, співів і рухів. Між ними на музичному та фізкультурному заняттях здійснювалась координація у часі, темпі, обсязі знань, умінь і навичок із
музичного та фізкультурного розвитку дітей. Якщо на музичному занятті використовувалися основні, загальнорозвивальні або стройові рухи (біг, ходьба, присідання, повороти тощо), тоді навчання та виховання підпорядковувалося функціям знань, умінь і навичок музичного розвитку (легкий боковий галоп, біг із підстрибуванням та ін; ходьба з високим підніманням ніг, із виставлянням правої та лівої ноги у бік та ін).
На фізкультурному занятті у вступній частині діти виконують ходьбу під музичний супровід зі співами. У цьому випадку синтез музичного супроводу та рухів координувався єдиним завданням навчити дітей рухатись під музичний супровід та супроводжувати ходьбу співами для зацікавленості дітей рухами, вироблення черевного дихання, вентилювання легенів та створення в них емоційного настрою. У контексті цього музика підпорядковувалась рухам.
У ході дослідження нами була підтверджена ідея ефективності принципу лабільності, який забезпечує цілісність наукової системи на нових найбільш високих рівнях організації науки. Прикладом цього є галузь дошкільної освіти, в якій співіснують фізичне та музичне виховання дітей дошкільного віку, які спрямовані на фізичний і художньо-естетичний розвиток вихованців як прикінцевий результат. Однак ефективність даного розвитку може бути забезпечена інтеграцією фізичних вправ і танцювальних рухів, інтеграцією фізичних вправ з співами, інтеграцією співу та рухів дітей. Такого роду об’єднання (інтеграція) дає новий результат - фізичний розвиток дітей.
Вищезазначені принципи дали змогу визначити використання видів інтеграції музичного та фізичного виховання в ході формувального експерименту.
Висновки.
Таким чином встановлено, що якість побудови структури інтеграції музичного та фізичного виховання залежить від створення педагогічних умов і об’єднувальних зв’язків.
Зв’ язки, в свою чергу, забезпечують різні види інтеграції, які максимально впливають на кожну складову фізичного розвитку та оптимізують процес їх формування (морфологію, фізіологію, рухові якості, поставу).
Подальші дослідження передбачається провести в напрямку вивчення інших проблем інтеграції музичного та фізичного виховання дітей старшого дошкільного віку в процесі формування основ їх фізичного розвитку.
Література
1. Дмитренко Т.І. Теорія і методика фізичного виховання дітей раннього та дошкільного віку. - К.: Вища школа, 1979. - 253с.
2. Вільчковський Е.С. Теорія і методика фізичного виховання дітей дошкільного віку: Навчальний посібник. -Львів: ВНТЛ, 1998. - 334с.
3. Денисенко Н.Ф. Управління системою фізичного виховання дітей у дошкільних навчальних закладах. - Запоріжжя: ЛІПС, 2001. - 308с.
4. Вільчковський Е.С., Денисенко Н.Ф., Курок О.І. Розвиток гнучкості у дітей 3-7 років // Оптимізація процесу фізичного виховання в системі освіти. - Київ - Тернопіль, 1997. - С.27-29.
3. Дитина в дошкільні роки: програма навчання, виховання та розвитку дітей. - 2-е видання. - Запоріжжя, 2004.
- 2б8 с.
6. Денисенко Н.Ф. Организация двигательного режима в дошкольном учреждении. - К.: Учебное издание, 1989.
- 3З с.
7. Аранова С.В Интеграция художественного и логического в обучении школьников с 1 по 8 класс: Автореф. дис. канд. пед. наук:13.00.01 /Санкт-Петербург гос. ун-т. пед. маст. - СПб., 2002. - 20с.
8. Мельник Э.Л., Корожнева Л.А. Интегрированное обучение в начальной школе: теория и практика. - СПб.: Каро, 2003. - 192с. - (Модернизация общего образования).
9. Дик Ю.И., Пинский А.А., Усанов В.В. Интеграция учебных предметов // Советская педагогика. - 1987. — №9.
- С.42-47.
10.Яресько К.В. Теоретико-методологічні основи диференціації та інтеграції у педагогічному процесі вищої школи // Педагогіка і психологія формування творчої особистості: проблеми і пошуки. Зб. наук. праць. Випуск 28. - Київ - Запоріжжя, 2003. - С.98-107.
Надійшла до редакції 14.10.2007р.
ОСОБЛИВОСТІ ВПЛИВУ ПСИХОМОТОРНИХ ЗДІБНОСТЕЙ КУРСАНТІВ НА СПЕЦІАЛЬНУ ФІЗИЧНУ ПІДГОТОВЛЕНІСТЬ
Ярещенко О.А.
Харківський національний університет внутрішніх справ
Анотація. У статті аналізується рівень психомоторних здібностей курсантів, визначена значимість психомоторних здібностей на розвиток спеціальної фізичної підготовленості та основні напрямки і засоби розвитку психомоторних здібностей. Рівень психомоторних можливостей курсантів залежить від кількості і виду рухової активності. Засвоєнню прийомів рукопашного бою значною мірою сприяють здібності сприймання просторових та часових параметрів рухової діяльності. Найефективнішим напрямком занять із спеціальної фізичної підготовки є заняття цільової комплексної спрямованості. Ключові слова: варіативний вплив, діапазон доцільних варіацій, функціонально рухові можливості, диференційний та цілеспрямований вплив, зона інтенсивності.
Аннотация. Ярещенко О. А. Особенности влияния психомоторных способностей курсантов на специальную физическую подготовленность. В статье анализируется уровень психомоторных способностей курсантов, обозначена значимость психомоторных способностей на развитие специальной физической подготовленности, основные направления и способы развития психомоторных способностей. Уровень психомоторных возможностей курсантов зависит от количества и вида двигательной активности. Усвоению приемов рукопашного боя в значительной мере оказывает содействие способности восприятия пространственных и временных параметров двигательной деятельности. Наиболее эффективным направлением занятий по специальной физической подготовке являются занятия целевой комплексной направленности. Ключевые слова: вариативное влияние, диапазон целесообразных вариаций, функционально-двигательные возможности, дифференциальное и целеустремленное влияние, зона интенсивности .
Annotation. Yareschenko О. Features of influencing of psycho motive capabilities of students to the special physical preparedness. This article analyzes the psycho motive abilities of cadets, it defines the significance of the psycho motive abilities development for the special calisthenics and the main directions and means of the psycho motive abilities development. The level of psychomotor opportunities of cadets depends on quantity
1б1
