CC BY
57
Перспективи подальших дослiджень передбачають вивчення ефективностi реамзацд положень удосконалення пiдготовки майбутнiх учителiв фiзичноl культури ЗОШ до використання здоров'язбережувальних технологш.
Л1ТЕРАТУРА
1. Абаскалова Н. П. Системный подход в формировании здорового образа жизни субъектов образовательного процесса (школа - вуз): дис. ... д-ра пед. наук: 13.00.01 / Н. П. Абаскалова. -Новосибирск, 2001. - 370 с.
2. Андрущенко В. Висою педагопчш технологи / В. Андрущенко, В. Олексенко // Вища освгта Укра1ни. - 2007. - № 2. - С. 70-77.
3. Арефьева Л. П. Шдготовка майбутшх вчителiв фiзичноl культури до формування здорового стилю життя старшокласниюв / Л. П. Арефьева // Педагопка, психолопя та медико-бюлопчш проблеми фiзичного виховання i спорту: наук. монографiя / за ред. С. С. Срмакова. - Харюв: ХДАДМ (ХХП1), 2009. - № 5. - С. 3-5.
4. Бордовская Н. В. Гуманитарные технологии в вузовской образовательной практике: теория и методология проектирования: учеб. пособие / Н. В. Бордовская. - СПб.: ООО «Книжный Дом», 2007. - 408 с.
5. Бордовский Г. А. Модернизация подготовки педагогических кадров на основе гуманитарных технологий / Г. А. Бордовский // Вестник Герценовского университета. - 2008. - № 12. - С. 3-6.
6. Горащук В. П. Формирование культуры здоровья школьников (теория и практика) / В. П. Горащук.
- Луганск: Альма-матер, 2003. - 376 с.
7. Свтух М. Б. Прюритети професшно! тдготовки вчителя в системi ун1верситетсько! освгти / М. Б. Свтух // Розвиток педагопчно! i психолопчно! наук в Украш 1992-2002: зб. наук. праць до 10^ччя АПН Укра!ни. - Харюв: ОВС, 2002. - С. 66-76.
8. Затн А. В. 1нновацшш тдходи до тдготовки спещалктав з фiзичноl культури / А. В. Затн // Вкник Чершпвського державного педагоичного ушверситету iменi Т. Г. Шевченка. Вип. 55. Серiя: Педагогiчнi науки. Фiзичне виховання та спорт: Збiрник у 2-х т. - Чершг1в: ЧДПУ, 2008. -№ 55. - Т. 1. - С. 160-163.
9. Зязюн I. А. Фiлософiя поступу i прогнозу освгтньо! системи / I. А. Зязюн // Педагопчна майстершсть: проблеми, пошуки, перспективи: монографiя. - К.-Глухiв: РВВ ГДПУ, 2005. - 187 с.
10. 1ванова Л. I. Шдготовка майбутшх учителiв з позицш здоров'язберiгаючоl освiти / Л. I. 1ванова, Л. П. Сущенко // Реалiзацiя здорового способу життя - сучасш пiдходи; за заг. ред. М. Лук'янченка, Ю. Шкребтiя, Е. Боляха, А. Матвеева. - Дрогобич: КОЛО, 2005. - С. 489-493.
11. Михайлишин Г. Й. Формування професшних умiнь майбутшх вчш^в у системi виховно! роботи вищих навчальних заклад1в фiзичного виховання: дис. ... канд. пед. наук: 13.00.04 / Г. Й. Михайлишин. - К., 2006. - 227 с.
12. Смирнов Н. К. Здоровьесберегающие образовательные технологии в современной школе / Н. К. Смирнов. - М.: АПК и ПРО, 2002. - 121 с.
13. Трушкин А. Г. Педагогические основы инновационных технологий физического воспитания оздоровительной направленности: дис. ... д-ра пед. наук: 13.00.04 / А. Г. Трушкин. - Ростов-на-Дону, 2000. - 588 с.
14. Чернышева Л. Г. Модернизация высшего профессионального образования в области физической культуры и спорта / Л. Г. Чернышева // Фундаментальные исследования. - 2006. - № 7. - С. 95-97.
15. Чобггько М. Г. Особислсно орiентована професшна шдготовка майбутнього вчителя: теоретико-методолопчний аспект: монографiя / М. Г. Чобгтько. - Черкаси: Брама Укра!на, 2006. - 560 с.
16. Шиян Б. М. Шдготовка вчителя фiзичноl культури третього тисячолптя / Б.М. Шиян // Концепщя розвитку галузi фiзичного виховання i спорту в Украlнi: зб. наук. праць. - Рiвне: Принт Хауз, 2001.
- Вип. 2. - С. 371-374.
УДК 37.013.77
К. О. СОЦЬКИЙ
СТРУКТУРА ГОТОВНОСТ1 СТУДЕНТ1В МЕДИЧНИХ КОЛЕДЖ1В ДО ПРОФЕС1ЙНОГО САМОРОЗВИТКУ
Проаналiзовано тдходи у трактувант поняття «саморозвиток» у nсихологiчнiй i педагогiчнiй лiтературi. Визначено, що професiйно-особистiсний саморозвиток здiйснюeться за допомогою механiзмiв самотзнання, самооргатзацп, самоосвти, самооцтки, саморегуляци. З'ясовано суть i
структуру готовностi до професшного саморозвитку cmydeHmie медичного коледжу. Виокремлено цттсний, мотивацтний, когнтивний, операцтний i вольовий компоненти. Визначено чинники та охарактеризовано етапи саморозвитку майбуттх медиюв середньоiланки.
Ключовi слова: готовтсть до саморозвитку, медичний коледж, професшний саморозвиток, самовиховання, самоосвта, саморегулящя.
К. О. СОЦКИЙ
СТРУКТУРА ГОТОВНОСТИ СТУДЕНТОВ МЕДИЦИНСКИХ КОЛЛЕДЖЕЙ К ПРОФЕССИОНАЛЬНОМУ САМОРАЗВИТИЮ
Проанализированы подходы к трактовке понятия «саморазвитие» в психологической и педагогической литературе. Определено, что профессионально личностное саморазвитие осуществляется с помощью механизмов самопознания, самоорганизации, самообразования, самооценки, саморегуляции. Выяснена суть и структура понятия готовности к профессиональному саморазвитию студентов медицинского колледжа. Выделены ее ценностный, мотивационный, когнитивный, операционный и волевой компоненты. Определены факторы и охарактеризованы этапы саморазвития будущих медиков среднего звена.
Ключевые слова: готовность к саморазвитию, медицинский колледж, профессиональное саморазвитие, самовоспитание, самообразование, саморегуляция.
K. О. SOTSKY
STRUCTURE OF READINESS OF MEDICAL COLLEGE STUDENTS FOR PROFESSIONAL SELF-DEVELOPMENT
The article reflects the analysis of the existing approaches to interpretation of the notion of self-development in psychological and pedagogical literature. It has been determined, that professional and personal self-development is carried out with the help of mechanisms of self-knowledge, self-organization, self-education, self-esteem, self-control. The research also presents the clarified essence and structure of the readiness of medical college students for professional self-development. Value, motivational, cognitive, operating, and volitional components have been singled out. Factors and stages of intending medical employees' self-development have been substantiated in the article.
Keywords: readiness for self-development, medical college, professional self-development, self-upbringing, self-education, self-regulation.
Heo6xiAHiCTb професшного саморозвитку зумовлена ниш значною шльшстю суперечностей: мiж вимогами шформацшно-технолопчного суспшьства та недостатньою шдготовлешстю шдиввда до дiяльностi в нових умовах; мiж обсягом науково! шформацп, нових технологш i можливостями !х засвоення та впровадження в практику навчання; мiж ушфшовашстю професшно! тдготовки та шдив^альними особливостями студенпв; мiж необхвдшстю тдвищення професiоналiзму та ввдсутшстю мотивацп до професшного саморозвитку [6, с. 380]. Разом з тим, неперервний саморозвиток стае необхвдною формою тдвищення професiоналiзму.
В умовах модертзаци сфери охорони здоров'я особливе мюце займае проблема формування готовносп студенпв не лише до професшно! дiяльностi, а й до неперервного професшного самовдосконалення та саморозвитку. Науково-технчний поступ у сферi медицини, використання комп'ютерно! техшки та iншого високотехнолопчного обладнання передбачае високоiнтелектуальну працю i вимагае вiд медичного працiвника широкого загальноосвинього, науково-технiчного, професiйного й культурного свггогляду. Вiд медичного працiвника середньо! ланки сучасне суспшьство потребуе технолопчно! обiзнаностi, знань iз соцiальних, медичних i бiологiчних наук, дотримання медично! етики [10, с. 148].
У результата цього розширюеться соцiальна актившсть медичного працiвника, саморозвиток якого самоосв^ою i самовихованням забезпечуе задоволення його потреб професшною дiяльнiстю, що включае рiзнi типи - соцiальну, професшно-виробничу,
навчально-пiзнавальну, предметно-практичну, органiзацiйно-управлiнську, комушкативну, естетичну, фiзичну, моральну тощо.
Отже, сучасна клшчна практика потребуе фахiвцiв, якi володшть сучасними технологiями догляду за пащентами та надання медичних послуг вiдповiдно до европейських стандарпв. Це вимагае вiд медичних пращвнишв готовностi до поспйного професiйного самовдосконалення. Таку готовнiсть, на нашу думку, потрiбно формувати в студентiв ще пiд час !хнього навчання в медичному коледжi, який, за словами Т. Комщук, е тим сощумом, що зорiентований на створення сприятливих умов для самовдосконалення, самореалiзацi!' та саморозвитку особистосп [9, с.4].
Аналiз наукових до^джень з даног проблеми дозволив нам визначити три близьких тдходи в поглядах на проблему формування готовност до професiйноi' дiяльностi майбутнього фахiвця: готовнiсть як яюсть особистостi; готовнiсть як здатнiсть до дiяльностi; готовнiсть як синтез властивостей особистосп, що формуе особливий стан.
Перший тдхвд розглянутий у працях Г. Гавршово!, М. Дьяченко, Л. Кандибовiча,
B. Сластьонiна, С. Смирнова, котрi визначають готовнiсть до професшно! дiяльностi як важливу професiйну яшсть i як стшку характеристику особистосп. В. Сластьонiн трактуе готовнiсть як штегровану професiйно значущу як1сть, що об'еднуе в собi: позитивне ставлення до дiяльностi (мотивацiю); адекватнi вимоги професшно! дiяльностi до рис вдач^ здiбностей, прояв1в темпераменту; необхiднi знання, умiння, навички; стiйкi професiйно важливi особливостi процесiв мислення [13, с. 501]. М. Дьяченко i Л. Кандибовiч виокремлюють мотивацiйний, орiентацiйний, операцшний, вольовий i оцiнний компоненти готовносп [5]. Г. Гавршова [4] характеризуе готовтсть до професiйно! дiяльностi як стрижньову iнтеграцiйну як1сть особистостi, що означае потребу й умшня фахiвця приймати, реалiзовувати обгрунтованi рiшення i нести за них вiдповiдальнiсть. Розгляд готовносп до професшно! дiяльностi в рамках першого пiдходу акцентуе увагу на суб'ектносп цього процесу, допомагае визначитися в компонентах !! структури.
Другий пiдхiд вiдображений у поглядах В. Крутецького, А. Петровського,
C. Рубшштейна та iнших науковщв, зпдно з яким готовнiсть до професшно! дiяльностi - це сукупнiсть спещальних знань, умiнь i навичок, що зумовлюють здаттсть виконувати певну дiяльнiсть на достатньо високому (творчому) рiвнi. Цей пiдхiд вiдзначае зв'язок особиспсного й дiятельнiсного аспектiв готовностi до професшно! дiяльностi, звертаеться увага на творчий характер дiяльностi, зумовленiсть здатносп виконувати дiяльнiсть на рiвнi майстерност й професiйно! компетентностi.
Найбiльш щкавим е третiй пiдхiд, який штегруе в собi два попередт. Вш представлений дослiдженнями Б. Ананьева, Е. Клiмова, Н. Кузьмiно!, А. Щербакова. Готовтсть до професшно! дiяльностi тут постае як особливий стан особистосп, що виражаеться у внутрiшньому настро! на певну професiйну поведiнку, установкою на активну й ефективну професшною дiяльнiсть. Складовими такого стану виокремлено мотивацшний, пiзнавальний, емоцiйний, вольовий, операцшний компоненти [8].
Вагомим для нас е положення Б. Ананьева [2], що готовтсть до професшно! дiяльностi не може обмежуватися характеристиками майстерносп, продуктивной пращ, його якостями в той момент, коли здшснюеться ввдповвдна дiяльнiсть. В оцiнюваннi готовностi до професшного саморозвитку важливого значення набувае визначення внутрiшньо! сили особистостi, !! потенцiалу й резерву, необхiдних для тдвищення продуктивной професiйно! дiяльностi в майбутньому. Це доповнення iстотно розширюе меж1 нашого розумiння готовностi майбутнього медичного пращвника до професiйно! дiяльностi й безпосередньо виводить нас на процес професiйного саморозвитку.
Дослiджень, присвячених вивченню готовностi до професiйного саморозвитку, небагато (Н. Биянова [3], Л.Зязюн [6]). У психолопчнш i педагопчнш лiтературi переважають працi щодо професшного самовдосконалення, зокрема, самовдосконалення вчителя (£. Скворцова, I. Чемерiлова, М. Чобтко), iнженера (О. 1гнатюк). Так, £. Скворцова тд готовнiстю до професшного самовдосконалення розумiе особливий особистiсний стан, що припускае наявнiсть у студента мотивацшно-цштсного ставлення до майбутньо! професшно-педагопчно! дiяльностi, з одного боку, i, з iншого - дiяльностi iз самовдосконалення в нiй як необхвдно!
умови просування у професи [12, с. 9]. Структуру готовност вона розглядае через три взаемозв'язат компоненти: мотивацiйний, когнiтивний i вольовий. I. Чемершова визначае готовнiсть до профеайного самовдосконалення як iнтеграцiйну особиспсну властивiсть майбутнього вчителя, що характеризуется наявнiстю системи професiйно-педагогiчних знань i умiнь, сформованих самоосвiтнiх i самовиховних умiнь, професшно! самосвiдомостi, переконаносл в сощальнш i особистiснiй значущосл професшного самовдосконалення [14, с. 14-5].
У згаданих працях зазначаеться, що процес самовдосконалення педагога мае бути неперервним з огляду на його вщповвдальшсть за якiсть освiти наступних поколшь. Науково-технiчний i технологiчний прогрес у сферi медицини також потребуе постшного вдосконалення професiоналiзму всiх И пращвнишв, проте вважаемо, що динамiчнiсть i нескiнченнiсть такого процесу, як тдвищення якостi професiйних здiбностей, краще вiдображае поняття «професшнш саморозвиток». Крiм того, поняття «самовдосконалення» швидше вказуе на вдосконалення особистосп в якомусь одному напрямi (iнтелектуальному, вольовому, оргашзацшному, морально-етичному, художньо-естетичному та iн.) i передбачае можливiсть завершення цього процесу (досягнення досконалостi в чомусь). Саморозвиток вважаемо набагато ширшим поняттям, яке охоплюе всi напрями розвитку особистосп, зокрема i И самовдосконалення з окремих аспекпв, i не допускае припинення цього процесу впродовж уие! життедiяльностi.
Незважаючи на свою безумовну актуальнiсть i значущiсть, проблема готовносп майбутнiх фахiвцiв до професiйного саморозвитку продовжуе залишатися недостатньо науково опрацьованою. Практика роботи в медичному коледжi показуе, що викладачi вважають себе зобов'язаними оснастити студента необхвдними професшними знаннями, умiннями, навичками, а формування готовносп до професiйного саморозвитку вщбуватиметься само собою, за межами коледжу, в перiод безпосередньо! професшно! дiяльностi.
Вважаемо, що процес формування готовност до професiйного саморозвитку фахiвця в умовах ВНЗ е одним з найважливших чиннишв успiшностi подальшо! професшно! дiяльностi студенпв. Таку готовнiсть необхвдно формувати цiлеспрямовано, починаючи з моменту вступу до медичного коледжу.
Мета статп - проаналiзувати iснуючi тдходи до трактування поняття «саморозвиток» у психолопчнш i педагогiчнiй лiтературi, з'ясувати суть i структуру готовностi до професшного саморозвитку студенпв медичного коледжу.
У до^дженш ми робимо акцент на професшному саморозвитку, засобами якого, на думку Л. Мтно!, е самовиховання, самоосвiта та самовдосконалення у поеднанш з професiйною дiяльнiстю [11, с. 56]. Нам iмпонуе також визначення М. Чобiтька, котрий розумiе саморозвиток як усвiдомлену дiяльнiсть, спрямовану на вдосконалення особистосл вiдповiдно до вимог професи [15, с. 58]. Щнними для нашого до^дження е також висновки О. Iгнатюк, що професшно-особиспсний саморозвиток здiйснюеться за допомогою механiзмiв самопiзнання, самооргашзаци, самоосвiти, самооцшки, саморегуляци як прагнення до самоакткалiзацi! на основi розвитку професiйного мислення, реалiзацi! творчого потенцiалу, рiзноманiтних форм дослвдницько! дiяльностi та iнших способiв штенсифшаци цього процесу. Творча самореалiзацiя е важливим стимулом неск1нченного процесу саморозвитку [7, с. 45].
Порiвняльний аналiз рiзних пiдходiв, наукових вдей i концепцiй (К. Абульханова-Славська, Е. Клiмов, А. Леонтьев, Ю. Орлов, С. Скворцова та ш.) дозволив уточнити основнi характеристики процесу професшного саморозвитку медичного пращвника i дати авторське його визначення. Шд професiйним саморозвитком ми розумiемо цшеспрямований, свiдомий процес пiдвищення студентом медичного коледжу рiвня свое! професiйноl компетентносп i розвитку професiйно важливих якостей i можливостей, що вiдповiдають сощальним вимогам до професiйноl дiяльностi, який здiйснюеться на основi самопiзнання, самоактуалiзацil, самореалiзацil, самовиховання, самоосвiти, самоконтролю i забезпечуе працiвнику успiх у професи i життi.
Вибираючи це поняття за основу в цьому до^дженш, ми керувались висновками багатьох науковщв, що розвиток особистостi здiйснюеться не лише шляхом засвоення знань, умшь, навичок, а в процесi власно! активност1 людини, через створення умов для самореалiзацil, самовизначення, самоконтролю, самонавчання, самовдосконалення, самоосвiти,
caмовиxовaния, caмооргaнiзaцiï та шшж позитивниx проявiв ïï caмозвeличaния (A. Вeрбицький, О. Гозман, E. Icaeв, I. Котова, Л. Фрiдмaн, E. Шиянов, I. Якиманська).
Проaнaлiзyвaвши рiзнi пiдxоди до трaктyвaния поияття готовности робимо висновок, що готовнicть до профeciйного caморозвиткy вiдповiдae вciм ознакам готовносп до профeciйноï дiяльноcтi i в доповшии до цього в cобi ознаки самого провдсу caмовдоcконaлeния оcобиcтоcтi. У зв'язку з цим ми вважали можливим уточнити й доповнити визнaчeния поияття «готовшсть до профeciйного саморозвитку», розробивши авторський його вaрiaнт.
Отжe, узагальнюючи в^ вищecкaзaнe, приxодимо до висновку, що готовшсть cтyдeнтiв мeдичниx колeджiв до профeciйного саморозвитку e особливим особислсним станом, що пeрeдбaчae нaявнicть у cтyдeнтa мотивaцiйно-цiннicного cтaвлeния до майбутньо1' профeciйноï дiяльноcтi, прaгнeния до розширeння й поглиблeния профeciйниx знань i вмшь, cпрямовaнicть на вдоcконaлeния шдив^альнж якоcтeй, нeобxiдниx у профeciйнiй дiяльноcтi з мeтою ycпiшного просувания в нш.
Визначаючи структуру готовноcтi до профeciйного саморозвитку cтyдeнтiв мeдичного колeджy, ми спиралися на прaцi M. Дьячeнко i Л. Кaндибовiчa. Виокрeмивши цiннicний, мотивaцiйний, когнiтивний, опeрaцiйний i вольовий компонeнти, ми наповнили ïx конкрeтним фyнкцiонaльним змicтом, що вiдобрaжae оcобливоcтi процecy формування готовноcтi caмe cтyдeнтiв мeдичниx колeджiв до профeciйного саморозвитку.
Цiннicний компонeнт вкaзye на розумшня cтyдeнтом мeдичного колeджy cвоeï ролi в cоцiyмi, цiнноcтi знань, особиспснж i профeciйниx якоcтeй для доcягнeння ycпixy в профeciйнiй дiяльноcтi.
Mотивaцiйний компонeнт визнaчae cтaвлeння cтyдeнтa до профeciйного саморозвитку, тобто його прагшния до кaр'eрного зростания, caмовдоcконaлeння знань, yмiнь, навичок i особиспснж якоcтeй. Стyдeнти мають чiтко усвщомлювати, чому, для чого i що caмe 1'м довeдeтьcя вивчити, освогги, а потiм i самовдосконалювати для того, щоб бути виcокопрофeciйним фaxiвцeм, ycпiшним у свош профeciï. Основою цього e ввдповвдна мотивaцiя.
Сучасш доcлiджeния структури мотивaцiï навчально1' та профeciйнiй дiяльноcтi (К. Aбyльxaновa-Слaвcькa, Л. Виготський, Б. Додонов i ш.) допомогли нам виокрeмити нacтyпнi групи мотивiв, що нeобxiднi для формування готовносп cтyдeнтa до профeciйного саморозвитку: сощальш мотиви (вимоги cоцiaльного оточeння до профeciйноï компeтeнтноcтi фaxiвця, ввдповвдальшсть, розyмiния cоцiaльноï знaчyщоcтi профeciï, прагшния зайияти пeвнy позицш у вiдноcинax з колeгaми, дicтaти ïx cxвaлeння); пiзнaвaльнi мотиви (орieнтaцiя на оволодшня новими знаниями, бажания поглиблeния знань, iнтeрec до зacвоeния способш самостшного добувания знань, прийомiв профeciйноï дiяльноcтi); профeciйнi мотиви (орieнтaцiя на творчу профeciйнy дiяльнicть, прaгнeния до прояву шдив^альносп, бажания доcягнeния ycпixy в профeciйнiй дiяльноcтi); мотиви особисто1' зaцiкaвлeноcтi (прaгнeния до caмопiзнaния, caмоcтвeрджeння у власнж очax, орieнтaцiя на високий рiвeнь iнтeлeктyaльного й оcобиcтicного розвитку та ш.).
Вiдзнaчимо, що одним з критeрiïв рiвня cформовaноcтi мотивацшно1' cфeри e cтaвлeния cтyдeнтa до навчально1' дiяльноcтi, якe дyжe добрe фiкcyeтьcя й виявляeтьcя за такими ознаками, як усшшшсть i вда^вашсть занять, aктивнicть cтyдeнтa, активна участь у практична позaayдиторниx зaxодax (вщв^вання клiнiк, чeргyвaння в лiкaрняx тощо).
Когштивний компонeнт готовноcтi до профeciйного саморозвитку пeрeдбaчae оcнaщeнicть cтyдeнтiв псжолопчними, пeдaгогiчними, загальнокультурними, прeдмeтними й сшщальними знаниями. Пcиxолого-пeдaгогiчнi знания дають cтyдeнтовi yявлeния про cпeцифiкy профeciï, псжолопю пaцieнтa, особливоси процecy саморозвитку особистосп та iн. Зaгaльнокyльтyрнi знания впливають на виникиeния цiннicниx орieнтaцiй. У зв'язку з цим ш можна пeрeоцiнити вивчeния cтyдeнтaми тaкиx дисциплш загальнокультурно1' пiдготовки, як cоцiологiя, erara та iн. Спeцiaльнi знания дозволяють cтyдeнтовi отримати iнформaцiю про особливосп конкрeтниx видiв профeciйноï дiяльноcтi.
Отерацшний компонeнт готовноcтi до профeciйного caмовдоcконaлeння включae володiния cтyдeнтом комплeкcом умшь, нeобxiдниx для профeciйноï дiяльноcтi, як нaдaлi вiн зможe вдосконалювати.
Психологи К. Абульханова-Славська, Б. Ананьев, Е. ^îmob, А. Марков, А. Маслоу, В. Мясищев констатують, що готовнiсть до професiйного самоудосконалення припускае наявнiсть певних умiнь: умшня творити життевi цiнностi i досягати конкретних практичних результатiв; умiння розрiзняти цiлi-результати i промiжнi цiлi-засоби; умшня усввдомлювати й спiввiдносити сво! бажання, можливостi з соцiальними вимогами; умшня самостшно формувати, розвивати, творчо перетворювати необхiднi професiйнi й полiпрофесiйнi якостц умiння працювати 3i значними обсягами науково-професшно! iнформацiï.
Узагальнюючи характеристику операцшного компонента в структурi готовностi студента до професшного саморозвитку, ввдзначимо, що завдяки цьому компоненту студент стае професшно компетентним i упевненим у власних силах.
Вольовий компонент готовносп студента до професшного саморозвитку е процесом мобшзаци особистосп на виконання певних цшей, що виникають тд час зiставлення «Я»-реального професшного i «Я»-вдеального професiйного, як1 ввдповвдають сучасним соцiальним вимогам до професи медичного прац1вника. Згiдно з до^дженнями вольовоï саморегуляцiï (А. Леонтьев, I. Зiмняя, В. Ядов), вольовий компонент готовносп передбачае самовиховання цiлеспрямованостi, наполегливосп, працездатностi, упевненосп в собi, умшня долати труднощ^ що виникають у процес вирiшення рiзноманiтних проблем i ситуацш у професiйнiй дiяльностi.
Розвиток волi студенпв у структурi готовносп до професiйного саморозвитку повинен, на нашу думку, ввдбуватися так: з одного боку, це перетворення студентом мимовшьних психiчних процесiв у довшьш, з iншого - отримання студентом контролю над своею поведшкою, з третього - вироблення вольових якостей особистосп. Вважаемо, що цей компонент у структурi готовносп студента до професшного саморозвитку ввдграе стабшзуючу роль, дае реальну можливiсть самоудосконалюватися i шдтримуе цiлеспрямоване саморегулювання студентом своеï поведiнки, виражене в здатностi ощнювати своï можливосп й свiдомо долати перешкоди й труднощг
Ефективнiсть формування чого-небудь, включаючи готовнiсть до професшного саморозвитку, залежить вiд багатьох чиннишв. До позитивних чинник1в науковцi ввдносять створення спецiальних умов, як1 сприяють тому, що процес формування набувае цшеспрямованого, планомiрного, системного характеру. До негативних чинник1в вiдносяться так зваш бар'ери, що перешкоджають виникненню й переб^у процесу формування.
Аналiз наукових вдей В. Андреева, Б. Гершунського та iнших науковцiв дозволив нам визначити щодо процесу формування готовносп студента до професшного саморозвитку так позитивш чинники:
• створення оргашзацшних умов (розширення вузiвського компоненту шляхом уведення в освiтнiй процес семiнарiв, спецкурсiв, гуртк1в, спрямованих на формування в студенпв готовносп до професшного саморозвитку; здшснення контролю за яшстю шдготовки випускнишв медичного коледжу; проведенння монiторингу якостi освiти в коледж^;
• створення педагогiчних умов: оргашзащя спецiального освiтнього середовища, яке стимулюе процес професiйного саморозвитку студентiв i викладачiв; створення спецiально змодельованих проблемно-творчих ситуацiй, що формують мiцнi знання, умшня, навички роботи щодо професшного саморозвитку; оргашзащя ситуацш устху в навчальному процесi i пiд час проходження практик; методичне забезпечення процесу професшного саморозвитку студенпв медичного коледжу);
• створення психолопчних умов (забезпечення мотивацп студента до процесу професшного саморозвитку за рахунок засобiв шформування про «Я-концепци» та засоби розвитку прийомiв особистiсноï рефлексiï; про вимоги, що пред'являються до фахiвця, престиж i привабливють його професiï; встановлення спiвтворчих стосунк1в суб'ектiв освiтнього процесу; формування в студента емоцшно-щншсного ставлення до медично1' дiяльностi, самосвiдомостi та ухвалення рiшення зайнятися саморозвитком; розвиток умшь планування та вироблення програми саморозвитку, умiнь здiйснювати дiяльнiсть рефлексп; складання iндивiдуальних план1в творчого саморозвитку; тдвищення тзнавально1', творчо1' та сощально1' активностi студентiв).
Вказанi умови, що розглядаються нами як позитивш чинники, сприяють ефективному формуванню готовностi студентiв до професшного саморозвитку.
Початком велико! i коттко! роботи студента щодо саморозвитку е етап самотзнання. Це складний процес визначення людиною сво!х здiбностей i можливостей, рiвня розвитку необхвдних якостей особистостi.
Методично правильно оргашзоване самопiзнання здiйснюеться за трьома напрямами:
- самопiзнання себе в системi соцiальних вiдносин, в умовах навчально-професшно! дiяльностi i тих вимог, як пред'являе до нього ця даяльшсть;
- самовивчення рiвня компетентност i якостей особистосп, що здiйснюеться шляхом самоспостереження, самоаналiзу сво!х вчинк1в, поведшки, результатiв дiяльностi, критичного аналiзу висловiв на свою адресу, самоперевiрки себе в конкретних умовах дiяльностi; самооцшка, яка виробляеться на основi зютавлення наявних знань, умiнь, якостей особистосп з тими вимогами, що пред'являються суспшьством;
- адекватна самооцiнка, на основi яко! забезпечуеться самокритичне ставлення фахiвця до сво!х досягнень i недолiкiв.
На основi самопiзнання та самооцшки в студентiв починае вироблятися рiшення займатися саморозвитком. Процес ухвалення такого рiшення вiдбуваеться, зазвичай, тд час глибокого внутрiшнього переживання позитивних i негативних сторiн особистостi. По суп, на цьому етапi створюеться своервдна модель роботи над собою. Тут важливо вольовим шляхом подолати самовпху, а деколи i певну розгубленiсть перед складними завданнями, що постають знову й знову.
Ршення про саморозвиток конкретизуеться на етат планування. Планування саморозвитку - процес багатозначний, такий, що допомагае оргашзувати й упорядкувати роботу над собою. Воно пов'язане з визначенням мети й основних завдань саморозвитку, з розробкою програми особиспсного розвитку, з визначенням оргашзуючих основ свое! дiяльностi щодо саморозвитку (вироблення особистих правил поведшки, вибiр форм, засобiв, методiв i ухвалення результатiв вирiшення завдань у робот над собою).
Ефектившсть саморозвитку студентiв значно зросте, якщо вони докладуть достатнi зусилля i на етапi самоконтролю та самокорекци. Суть !х дiяльностi на цьому етат полягае в тому, що вони контролюють роботу над собою, постшно тримають !! в полi свое! свiдомостi i на цш основi своечасно встановлюють або запоб^ають можливим вiдхиленням реалiзовано! програми саморозвитку вщ задано!, заплановано!, вносять ввдповвдш корективи до плану подальшо! роботи. З щею метою викладачi медичного коледжу можуть рекомендувати сво!м вихованцям вести щоденники, складати плани, розклади, в яких методом самозвiту вщображати змiст, характер роботи над собою. Отже, саморозвиток можна розглядати як похвдну взаемоди в певний момент внутршшх (особистiсних) характеристик i зовшшшх чинник1в (чинник1в соцiального оточення), що зумовлюе виникнення позитивного потенцiалу розвитку майбутшх медишв середньо! ланки.
Шдводячи пiдсумок всьому вищесказаному, вiдзначимо, що готовшсть до професшного саморозвитку розглядаеться нами як обов'язкова внутрiшня структура, стан особистосп студента медичного коледжу, що дозволяе не лише стати компетентним i устшним у сво!й професи, досягнувши рiвня майстерностi, а й постшно прагнути до нових вершин професiоналiзму i досягнення нових цшей.
Л1ТЕРАТУРА
1. Абульханова-Славская К. А. Стратегия жизни / К. А. Абульханова-Славская. - М.: Мысль, 1991. - 214 с.
2. Ананьев Б. Г. К психологизации студенческого возраста / Б. Г. Ананьев // Современные психолого-педагогические проблемы высшей школы. - Л.: Изд-во ЛГУ, 1974. - С. 14 - 19.
3. Битянова Н. Р. Проблема саморазвития личности в психологии: аналитический обзор / Н. Р. Битянова. - М.: Москов. психол.-пед. ин-т Флинта, 1998. - 48 с.
4. Гаврилова Г. Л. Формирование профессиональной самостоятельности у будущего учителя в процессе обучения в вузе (на примере преподавания в университете предметов общепедагогического цикла): автореф. дис. ... канд. пед. наук. - Казань, 1992. - 20 с.
5. Дьяченко М. И. Психологические проблемы готовности к педагогической деятельности / Дьяченко М. И., Кандыбович Л. А. - Минск: Изд-во БГУ, 1981. - 187 с.
6. Зязюн Л. I. Мотивацшно-цшшсш ресурси саморозвитку особистостi в освггнш системi Францiï / Л. I. Зязюн // Проблеми освгги у ü^^i та в Украш в контекстi процесiв глобалiзацiï та евроштеграци: зб. матерiалiв мiжнар. наук.-практ. конф. - К.: К1М, 2009. - С. 379 - 391.
7. 1гнатюк О. А. Формування готовност майбутнього шженера до професшного самовдосконалення: теорiя i практика: монографiя / О. А. 1гнатюк. - Харюв: НТУ «Харювський полiтехнiчний шститут», 2009. - 432 с.
8. Климов Е. А. Общая психология. Общеобразовательный курс: учеб. пособие для вузов. - М.: ЮНИТА-ДАНА, 2001. - 236 с.
9. Комщук Т. С. Етичт основи сестринсь^ справи / Т. С. Комщук // Медсестринство. - 2009. - № 2.
- С. 25 - 27.
10. Кравченко О. Гумашзац1я навчально-виховного середовища медичного коледжу як основа формування професiйноï етики майбутшх медичних сестер / О. Кравченко // Освгга дорослих: теор1я, досвщ, перспективи: зб. наук. праць. - К.: Видавець ПП Лисенко М. М. - 2012. - Вип. 4. -С. 147 - 154.
11. Митина Л. М. Психология развития конкурентоспособной личности / Л. М. Митина. - М.: МПСИ; Воронеж: МОДЕК, 2002. - 400 с.
12. Скворцова Е. Г. Формирование у студентов педагогического вуза готовности к профессиональному самосовершенствованию: автореф. дис. ... канд. пед. наук / Е. Г. Скворцова. -Ярославль, 1996. - 20 с.
13. Сластенин В. А. Общая педагогика: в 2 ч.: учеб. пособие / В. А. Сластенин. - М.: ВЛАДОС, 2006. -256 с.
14. Чемерилова И. А. Формирование готовности будущего педагога к профессиональному самосовершенствованию: автореф. дис. ... канд. пед. наук / И. А. Чемерилова. - Чебоксары, 1999. - 20 с.
15. Чобпъко М. Г. Самовдосконалення студеипв-майбутшх учителiв у процес особистюно орiентованоï професшжй тдготовки / М. Г. Чобпъко // Педагопка i психолопя. - 2004. - № 1 (42).
- С. 57-69.
УДК 37.032
Н. В. КАЛАШНЖ
КРИТЕРИ, ПОКАЗНИКИ ТА Р1ВН1 СФОРМОВАНОСТ1 Mr^KYAbTYPHOÏ KOMYHIKATHBHOÏ КОМПЕТЕНТНОСТ1 1НОЗЕМНИХ СТУДЕНТ1В-
МЕДИК1В
Висвтлено HayKoei тдходи у визначент критерпв, показниюв i pieHie сформованостi мiжкультуpноï KOMyHimmueHOï KOMnememmmocmi imo3eMHUx cmydemmie — майбуттх лiкаpiв. npoamani3oeamo таку компетенттсть медиюв-тоземщв в умовах сучасног ymieepcumemcbKoï oceimu. Представлено дiaгнocmuчну модель визначення i мотторингу piвня розвитку мiжкульmуpнoï кoмунiкamuвнoï кoмпеmенmнocmi cmуденmiв-iнoземцiв.
Ключовi слова: мiжкульmуpнa комуткативна компетенттсть, критерй, показники та piвнi cфopмoвaнocmi кoмпеmенmнocmi, майбутнш л^ар, студент-тоземець.
Н. В. КАЛАШНИК
КРИТЕРИИ, ПОКАЗАТЕЛИ И УРОНИ ФОРМИРОВАНИЯ МЕЖКУЛЬТУРНОЙ КОММУНИКАТИВНОЙ КОМПЕТЕНТНОСТИ ИНОСТРАННЫХ СТУДЕНТОВ-МЕДИКОВ
Освещены научные подходы в определении критериев, показателей и уровней межкультурной коммуникативной компетентности иностранных студентов — будущих врачей. Проанализирована эта компетентность медиков-иностранцев в условиях современного университетского образования. Представлена диагностическая модель определения и мониторинга уровня развития межкультурной коммуникативной компетентности студентов-иностранцев.
Ключевые слова: межкультурная коммуникативная компетентность, критерии, показатели и уровни формирования компетентности, будущий врач, студент-иностранец.
