CC BY
89
Нащональний лкотехшчний унiверситет Украши
4. Schiff, M. and A. Valdes. The Plundering of Agriculture in Developing Countries. Washington: World Bank, 1992. - P. 10-17.
5. Stiglitz, J.E. and A. Weiss. Financial markets and development. Oxford Review of Economic Policy 4, 1981. - P. 55-66.
6. Yaron, J., B. McDonald and G. Piprek. Rural Finance: Issues, Design, and Best Practices, No.14 in the World Bank's Environmentally and Socially Sustainable Development Studies and Monograph Series. Washington: World Bank, 1997. - P. 2-15.
7. Yaron, J. Successful Rural Finance Institutions. World Bank Discussion Paper No.150. Washington: World Bank, 1992. - P. 25-49.
8. Zeller, M., and M. Sharma (1998). Rural Finance, Food Security, and Poverty Alleviation: Supporting Institutional Innovation Through Public Policy. Food Policy Report. 1998. International 9Food Policy Research Institute (IFPRI) publication, Washington, USA. - P. 29-45.
УДК330.322 + 303.4: 504 Ст. наук. ствроб. С.1. Рассадникова, канд. екон.
наук - 1н-т проблем ринку та економiко-екологiчних до^джень НАН Украти, м. Одеса
СТРАТЕГ1Я I ТАКТИКА ЕКОЛОГВАЦП ШВЕСТИЦШНО1
Д1ЯЛЬНОСТ1
Обгрунтовано потребу i розглянуто концепщю еколопзацп швестицшно'1 дiяль-носп в Укршш в умовах трансформацп моделi екоиомiчиоi системи краши. Запропо-новано системне формування стратеги i тактики реалiзащi дано!' концепцп, визначе-но види стратегий для макро-, мезо- i мiкрорiвнiв.
Ключов1 слова: швестицшна дiяльнiсть, концепщя, еколопзащя, стратегия, тактика.
Senior research worker S.I. Rassadnikova - Institute of market problems and economic and ecological research National Academy
of Sciences of Ukraine, Odessa
Strategy and tactics of investment activity ecologization
In the article the necessity is grounded and concept of investment activity ecologization in Ukraine in conditions of economic system transformation is considered. Were proposed system formatting of strategy and tactics of this concept realisation, were picked out strategy forms for macro- and microlevels.
Keywords: investment activity, concept, ecologization, strategy, tactics.
Виршальне значения для сталого розвитку суспшьства мае актив1за-щя iнвестицiйноi д1яльносп, що викликае збшьшення масштаб1в виробниц-тва i споживання. Зростання виробничого потенщалу i р1вня споживання на-селення, змша структури нацiональноi економжи супроводжуеться збшьшен-ням антропогенно-техногенного навантаження, розширенням перелiку впли-вiв суспiльства на природу, зниженням бiорiзноманiття й iншими негативни-ми економiчними й екологiчними наслiдками. Тому швестицшна дiяльнiсть як визначальний чинник економiчного росту, формування напрямкiв i конту-рiв майбутнього розвитку суспшьства, забезпечення ресурсно-еколопчно1" безпеки вимагае своечасно!' трансформацii на основi екологiчно зваженого i науково обгрунтованого ii розроблення i реалiзацii.
В Украiнi продовжуеться загострення екологiчноi ситуацii. Швестицшна дiяльнiсть мае у своему розпорядженш iстотний потенцiал для подо-лання еколопчно!" кризи. З одного боку, швестицшна дiяльнiсть як природо-
перетворююча, завдае шкоди навколишньому середовищу. Перехщ до пос-тшдустрiальноl епохи веде до виникнення нових видiв дiяльностi i спонтан-них, невiдомих рашше людству екологiчних загроз i небезпек. З шшого боку, iнвестицiйна дiяльнiсть е основою для подолання еколопчно! кризи, внасль док здiйснення яко! впроваджуються iнновацiйнi, природозберiгаючi технiка i технологи, створюються екологiчно чистi виробництва i продукцiя, фор-муеться екологоорiентована структура економiки. Тому проблема розроблен-ня i реалiзацil стратеги i тактики еколопзаци швестицшно1 дiяльностi е актуальною i вимагае формування своечасних конструктивних пiдходiв.
Проблемам еколопзаци економiки присвячено цiлий ряд наукових публжацш Б. Буркинського, I. Бистрякова, О. Веклич, Б. Данилишина, Н. Ко-вальово1, С. Дорогунцова, Л. Мiрошник, Е. Мишенина, С. Степанова, Ю. Ту-ницi, В. Трегобчука, А. Федорищева, С. Харiчкова, М. Хвесика та ш. У них дослщжуються рiзнi аспекти i шдходи до перетворення економiки, спрямова-ного на зниження штегрального екодеструктивного впливу i гармонiзацiю взаемин суспiльства i природи.
Значення швестицшно1 дiяльностi в розширеному вiдтвореннi i стабь лiзацil розвитку економiки привертае увагу втизняних i закордонних уче-них до проблем еколопчного iнвестування, врахування еколопчного чинника в iнвестицiйнiй дiяльностi. В умовах еколопчно1 кризи в кра1ш бiльшiсть публiкацiй спрямовано на аналiз особливостей екологiчного iнвестування, оцiнку ефективност природоохоронних iнвестицiй, активiзацiю еколого-орiентованих iнвестицiйних процесiв [1, 2, 5, 6]. Теоретичш основи еколопзаци швестицшно1 дiяльностi викладено в роботах автора [2, 3, 4].
Складшсть i багатограннiсть дослщжувано1 проблеми припускае подальше поглиблення теоретико-методолопчно1 бази на основi застосування комплексних i системних пiдходiв, залучення методичного апарату й щеоло-г11 сучасних напрямюв економiчноl теори. Невирiшеними залишаються пи-тання створення теори екологоорiентованих швестицш в умовах глобалiзацil i трансформаци економiки шляхом змiни економiчноl моделi розвитку сус-пiльства, розроблення i проведення гнучко1 поетапно1 еколопзаци швести-цшно1 дiяльностi, формування стратеги i тактики И реалiзацil на основi системного i динамiчного пiдходiв, застосування ефективних механiзмiв та шструменлв забезпечення здiйснення екологiчно обгрунтовано1 швести-цшно1 дiяльностi.
Метою дослiдження е аналiз змiсту i розроблення взаемозалежних стратеги i тактики еколопзаци швестицшно1 дiяльностi з позици досягнення екологозбалансованого розвитку суспiльства. Власне через це необхщно: обгрунтувати потреби i концепщю еколопзаци швестицшно1 дiяльностi в сучасних соцiально-економiчних умовах, сформулювати суть i запропонувати контурну концептуальну модель стратеги i тактики И ре^зацй, вивчити i ви-явити основнi види стратегiй, прийнятних для використання на макро-, мезо-i мiкрорiвнях.
Причини виникнення потреби суспiльства в еколопзаци швестицшно1 дiяльностi полягають у такому.
Нащональний лкотехшчний унiверситет УкраТни
1. Тенденци свгтового розвитку, посилення глобал1зацИ швестицшних проце-шв тдвишують значения спроможност крайни ввдповвдати на виклики свь тово! 1 нацюнально! еколопчних криз, робити прорив у постщдустр1альну епоху, штегруватися в мiжиародиi зв'язки i вiдиосиии. Складовою части-ною стратеги розвитку краши стае дотримання мiжнародних угод, норм i правил ствроб^ництва у сферi охорони навколишнього середовища i ращ-онального використання природних ресурсiв, пiдтримка ресурсно-еколопч-но! безпеки, iитериацiоиалiзацiя бiзиесу.
2. Забезпечення майбуттх поколiиь наци рiзиомаиiтиим природио-ресурсиим потенциалом i комфортними екологiчио безпечними умовами життедаяльносп вiдповiдио до прийнято! свгтовим спiвтовариством концепци стшкого розвитку. Одним зi структурних елеменпв ще! концепци е екологiзацiя екоиомiки, здшснення яко! передбачае екологiзацiю швестицшно! дояльносп як цшеспря-моване включення еколопчного вектора в процес iивестуваиия.
3. Перспектива штеграци в СС зобов'язуе приводити у ввдповвдтсть еколопч-т вимоги i стандарти, адаптувати законодавство. Екологозбалансований розвиток, иевiд'емиою складовою якого е виршення екологiчиих проблем i досягнення ресурсно-еколопчно! безпеки фуикцiоиуваиия нацюнально! екоиомiки, визначаеться як стратегiчиа мета плану дш Украина - СС.
4. Подолання ресурсо- та енергомшткого природовитратного типу ведення господарства. Рiвень аитропогеиио-техиогеииого иаваитажеиия на навко-лишне природне середовище в Украш - один iз найвищих серед розвину-тих краш свiту. Сукупний економiчний збиток в Украш, за оцшками М1ж-народного 1нституту менеджменту навколишнього середовища, становить не менше тж 15-20 % ВВП, за даними Мiиiстерства охорони навколишньо! природного середовища Украши - 10-15 % ВВП [7], тодi як у крашах СС цей показник близько 3-5 % ВВП.
5. Конкурентоспроможтсть нацюнально! екоиомiки як важливий показник мшця крайни у свiтовому екоиомiчиому просторi пов'язаний з досягненням глобальной еколопчно! ефективностi i мiнiмiзацil економiчного збитку дов-кiллю. Внаслiдок цього тдсилюеться значення превентивних довгостроко-вих дш для запобiгання негативним антропогенно-техногенним впливам на природу i суспiльство. Велику частину природоохоронних i ресурсозберйа-ючих дiй, як мають довгостроковий характер, реалiзують через швести-цiйну дiяльнiсть.
В умовах трансформаци економши еколопзащя швестицшно! д1яль-носл - це складова законом1рно1 активно! змши й еволюцшного розвитку суспшьних систем. Перетворення швестицшно! сфери здшснюють на основ! цшеспрямованого комплексу правових, техшчних, шституцшних, сощаль-них, виховних та шших метод1в 1 способ1в впливу для врахування еколопчного чинника на вЫх стад1ях швестування, зниження екодеструктивного впливу на навколишне природне середовище 1 задоволення суспшьних потреб у природних благах 1 послугах.
Процес еколопзаци швестицшно! д1яльност1 полягае у встановленш збалансовано! взаемоди м1ж природними процесами й швестуванням на основ1 ди закошв { законом1рностей розвитку та функцюнування природних { еконо-м1чних систем. Мета еколопзаци швестування - тдпорядкування швестицшно! д1яльност1 еколопчним вимогам, шдтримка балансу м1ж еколопчними й
економiчними складовими, узгодження приватних i суспшьних потреб та ште-ресiв збереження i нагромадження природного багатства для одержання максимального позитивного ефекту, збшьшення загально! величини кашталу, не-вщ'емною складовою яко! е природш блага у формi природного кашталу.
Перетворення швестицшно! дiяльностi i формування екологозбалан-совано! швестицшно! моделi вимагають цiлеспрямованих управлiнських впливiв довгострокового характеру. Обов'язковим складовим елементом уп-равлшня процесом побудови подiбно! моделi, розглянуто! як процес екологь заци швестицшно! дiяльностi, е стратегiя. Виживання людства в умовах еко-лопчно! кризи можливе з використанням стратеги як щеологи та практичних дiй, спрямованих на досягнення поставлено! мети.
1снуе безлiч визначень стратеги [9, 10]. Узагальнення теоретичного осмислення сутi стратегш дае змогу зробити висновки про найбшьш власти-вих !! типовi ознаки та атрибути. До таких ознак i характеристик належать: насамперед, управлшський процес, спрямований на шдтримку вiдповiдностi мiж поставленими цiлями i потенцiйними можливостями !хнього досягнення, система концептуальних цiлей та iнструментiв !хньо! реалiзацп з урахуван-ням впливу екзогенних i ендогенних чинникiв.
Таким чином, стратепя еколопзаци швестицшно! дiяльностi е, з одного боку, цшеспрямованою системою методiв i способiв, механiзмiв досягнення довгострокових еколопчно значимих цiлей в умовах нестабшьност i мш-ливостi зовнiшнього i внутрiшнього середовища. З iншого боку, це певна фь лософiя генерального напрямку розвитку швестицшно! дiяльностi на основi принципiв, iдей i завдань концепци стiйкого розвитку суспiльства, цшсне уявлення про роль i функци швестицшно! дiяльностi в нагромадженнi природного багатства, !! перетвореннi в екологозбалансовану дiяльнiсть у дов-гостроковш перспективi вiдповiдно до можливостей i потреб суспiльства.
Суб'ектом формування ще! стратеги е держава, мiждержавнi утворен-ня, регiональнi органи влади, шдприемства, фiрми, корпораци. Специфiчним об'ектом стратепчного управлiння е процес еколопзаци швестицшно! дiяль-ностi на рiвнi функщонування нащонально! держави, регiону, чи шдприемства на макро-, мезо- i мiкрорiвнях.
На вiдмiну вiд стратеги, тактика - це короткостроковi й адаптивш ди для досягнення довгострокових стратепчних цiлей. Тактика еколопзаци швестицшно! дiяльностi - це сукупнють короткострокових i адаптивних засобiв впливу на хщ процесiв еколопзаци для поетапно! реалiзацп стратеги. Тактика як форма реалiзацп стратеги е бшьш гнучкою i здiйснюеться в рамках устале-них стратегiчних цiлей, параметрiв та орiентирiв. Важливим напрямком стае визначення спiввiдношень, взаемопогодження i взаемодоповнення стратеги i тактики, яке е поеднанням науки i мистецтва. На тактику впливають системнi особливостi функщонування i властивостi об'екта - швестицшно! дiяльностi на рiвнi кра!ни, у регюш, на пiдприемствi. У свою чергу, тактика обмежуе можли-вi варiанти реалiзацп стратеги через реакщю на закономiрностi i змiни еколо-гiчного iнвестування в реальних макро-, мезо- i мiкроумовах (правових, оргаш-зацiйних, економiчних, фiнансових, iнституцiональних i т.iн.). Для пiдвищення
Haцioнaльний л^тех^чний унiверcитет Укрэдни
дieвocтi cтpaтегiï екoлoгiзaцiï, cфopмoвaнoï пiд впливoм пашв^!' в cycпiльcтвi екoлoгiчнoï дoктpини i одетеми цiннocтi чиcтoгo нaвкoлишньoгo пpиpoднoгo cеpедoвищa, вaгoмocтi екoлoгiчнo чиcтиx ^o^^n i виpoбництвa у cтвopеннi rap^rararn yмoв жигтeдiяльнocтi нacелення, cтpaтегiя i тактика в шжшму кoнкpетнoмy кopoткocтpoкoвoмy пеpioдi пoвиннa являти coбoю визначену щ-лicнicть пpи iнтегpaцiйнoмy впливi cтpaтегiï.
Мoдель poзpoблення зaзнaченoï cтpaтегiï cклaдaeтьcя з ocнoвниx roc-лiдoвниx етaпiв: визначення мiciï i cтpaтегiï poзвиткy oб'eктa iнвеcтицiйнoï дiяльнocтi; пpoведення cтpaтегiчнoгo aнaлiзy чинникiв внyтpiшньoгo i зoв-нiшньoгo cеpедoвищa, якi впливають на пpoцеc екoлoгiзaцiï iнвеcтицiй; вияв-лення icнyючиx екoлoгiчниx пpoблем i екoлoгiчниx pизикiв, пoв'язaниx з ш-веcтyвaнням; ycтaнoвлення cтpaтегiчниx цiлей, завдань i ^^pm^™ пеpетвo-pення iнвеcтицiйнoï дiяльнocтi в екoлoгoopieнтoвaнy; вибip cтpaтегiï для pе-aлiзaцiï кoнцепцiï екoлoгiзaцiï iнвеcтицiйнoï дiяльнocтi; тактична пiдтpимкa oбpaнoï cтpaтегiï; мoнiтopинг i кoнтpoль pезyльтaтiв здiйcнення cтpaтегiï; включення звopoтнoгo зв'язку для кopигyвaння cтpaтегiï з метою шдвищення ïï ефективнocтi.
Дo визначальнж чинникiв пoбyдoви cтpaтегiï екoлoгiзaцiï швеети-цiйнoï дiяльнocтi належать: piвень екoнoмiчнoгo poзвиткy кpaïни, темпи ега-нoмiчнoгo зpocтaння i темпи пpиpocтy швеетицш, ефективнicть та шетиту-цiйнa забезпечешеть меxaнiзмiв pегyлювaння екoлoгoopieнтoвaними швеети-цшними пpoцеcaми, cтaн pинкy iнвеcтицiйниx pеcypciв, iнвеcтицiйний клiмaт та iнвеcтицiйнa ^иваблив^ть кpaïни, pегioнiв, oкpемиx пiдпpиeмcтв для ега-лoгoopieнтoвaниx iнвеcтицiй, якicть poбoчoï cили, пoлiтикo-пpaвoвa етабшь-нicть, стан зaxиcтy пpaв влacнocтi i cтpaxyвaння piзниx видiв pизикiв, вклю-чаючи pеcypcнo-екoлoгiчнi, poзвинyтicть iнвеcтицiйнoï iнфpacтpyктypи, pi-вень pизикiв i iншi. С^атеия екoлoгiзaцiï iнвеcтицiйнoï дiяльнocтi мae poз-poблятиcя таким чинoм, щoб забезпечувати pеaлiзaцiю cтpaтегiчниx на^ям-кiв екoлoгiзaцiï нaцioнaльнoï екoнoмiки i вiдпoвiдaти загальнш cтpaтегiï шщ-aльнo-екoнoмiчнoгo poзвиткy ^аши, а тaкoж pеaлiзoвyвaтиcя в npo^ci то-тoчнoï iнвеcтицiйнoï дiяльнocтi на ocнoвi вибopy екoлoгiчнo безпечниx i pе-зyльтaтивниx iнвеcтицiйниx пpoектiв i пpoгpaм.
Значення фopмyвaння cтpaтегiï для екoлoгiзaцiï iнвеcтицiйнoï дiяль-нocтi пoлягae в:
• актив1зацн екoлoгoopieитoвaиoгo iнвеcтицiйнoгo пpoцеcy i зpocтaиия екoиo-мiчнoгo ефекту ввд iивеcтицiй, вклaдеииx у вiдтвopення пpиpoдиo-pеcypcиo-гo пoтеицiaлy та яшеть иaвкoлишиьoгo пpиpoдиoгo cеpедoвищa;
• забезпечент pеaлiзaцiï дoвгocтpoкoвoï мети дocягнення екoлoгoзбaлaиcoвa-иoгo poзвиткy на ocнoвi визначення пpiopитетiв для вкладення швестицш у пеpшoчеpгoвi шйбшьш гocгpi екoлoгiчиi пpoблеми;
• cтвopеииi pежимy сшмулювання piзниx видш екoлoгoopieитoвaниx iивеcтицiй;
• пocилеииi iииoвaцiйиoï cпpямoвaиocтi екoиoмiчиoгo iнвеcтyвaння;
• тдвищент pеcypcиo-екoлoгiчиoï безпеки ^аши i гocпoдapcькиx cиcтем за paxy^R yзгoджеиия cгpaтегiчииx i тaктичииx дш i пеpедбaчеиия, пpoгиoзy-вання дoвгocтpoкoвиx иacлiдкiв i pезyльтaтiв вщ швеетицш для зaxиcтy та вiдиoвлеиия нaвкoлишньoгo пpиpoдиoгo cеpедoвищa;
• установленнi мiжрiвневих взаемозв'язшв м1ж ходом швестищйиих процешв, спрямованих на ввдтвореиия природного капiталу i забезпечення ресурсно-екологiченоï безпеки на макро-, мезо- i мiкрорiвнях.
Серед принцишв стратеги еколопзаци iнвестицiйноï д1яльност1 виок-ремимо таю:
• iерархiчностi взаемозв'язку розроблено! стратегiï на макро-, мезо- i мiкрорiвнях;
• несуперечнiсть i комплекстсть формування стратегiï та ïï етатв;
• орieнтацiï на довгостроковi цш стiйкого розвитку i досягнення глобальноï екологiчноï ефективиост!;
• обгрунтованостi i багатоварiантностi вибору;
• еволющйиосп, яка охоплюе систему елемеипв i включае безупинне нарошу-вання екологiчного потенциалу i результату iнвестицiйних процесiв.
До основних стратегш можуть належати таю, яю нацшеш переважно на впровадження шновацш для зниження еколопчно1" небезпеки виробниц-тва, стратеги еколог1чно1 вщповщальноси за наслщки 1нвестиц1йно1 д1яль-ност для суспшьства, природи та ш.
Таким чином, у сусп1льств1 юнуе гостра потреба в розробленш еколопзаци швестицшно1 д1яльност1 як невщ'емно1 складово1 загально1 стратеги екологозбалансованого розвитку Украши. Впровадження довгострокових еколопчних ор1ентир1в у процес поетапно1 посл1довно1 трансформаци швес-тиц1йно1 сфери в умовах глобашзаци та юнування системних вид1в i загроз стабшьному розвитку можливе на основ! застосування методологи стратепч-них дослщжень.
Пщпорядкування еколопчним 1мперативам вимагае створення страте-г1чно1 модел^ шо поеднуе основш ïï складов!: принципи розроблення, визна-чення цшей i завдань, пр1оритет1в, механ1зм1в досягнення поставлених цшей, контроль, д1агностику й оцшку результат реалiзацiï. Р1вень розвитку суспшьства, особливост модел1 еколопзаци i способи ïï реаизаци взаемозалежш м1ж собою, тому кожен етап поступового руху суспшьства мае визначеш можливост шодо екологiзацiï iнвестицiйноï д1яльност1. Розроблення стратеги екологiзацiï iнвестицiйноï д!яльност повинна координуватися з единого центру i вщр!знятися могутшм штеграцшним потенцiалом стосовно р!зних iерархiчних р!вшв реалiзацiï (на макрорiвнi - державна стратепя, на мезорiв-ш - регюнальна, на мшрор!вш - стратепя окремих корпорацш i пiдприемств) i практично-тактичними д!ями у короткостроковому перюда.
Подэльш! напрямки дослiджень з цiеï проблеми пов,язанi з розкриттям методологiчноï i методичноï основи кожного структурного елемента стратеги, визначенням вигод i переваг застосування стратеги, встановленням критерив вибору найбшьш еколопчно ефективних стратегш, формуванням нацюналь-ноï, регiональноï, локальноï моделi стратегiï, вивчення специфiчних особли-востей реалiзацiï стратегiï на р!зних iерархiчних р!внях органiзацiï суспiльства.
Лггература
1. Инвестирование природоохранной деятельности/ Под науч. ред. Б.В. Буркинско-го. - Одесса: ИПРЭЭИ НАН Украины. - 2002. - 224 с.
2. Рассадникова С.И. Современная инвестиционная политика: предпосылки экологизации. - Одесса: ИПРЭЭИ НАН Украины, 2004. - 204 с.
Haцioнaльний лicoтeхнiчний yнiвeрcитeт Укрaïни
3. Рассадникова С.И. Экологизация инвестиционной деятельности в условиях трансформации Украины// Ринкова економша. Сучасна теорiя, практика управлшня: Зб. наук. праць. - Одеса: Астропринт. - 2004, т. 7 (вип. 8). - С. 602-608.
4. Рассадникова С.1. Еколопзащя швестищй// Вюник соцiально-економiчних дос-лiджень: Зб. праць Одес. ДУ - Одеса: АТЗТ ШРЕНТТ. - 2001, вип. 8, ч. 2. - С. 15-18.
5. Андреева Н.Н. Механизм мотивации экологически ориентированных инвестиционных процессов в Украине// Научные труды Донецкого НТУ. Серия: экономическая. - Донецк: Дон. НТУ. - 2003, вып. 56. - С. 71-78.
6. Верещак В.С. Обоснование экологических инвестиций// Бизнес. Информ. - 1999, № 9-10. - С. 116-118.
7. Веклич О. Учет экологического фактора в системе национальных счетов// Экономика Украины. - 1997, № 12. - С. 50-56.
8. Базелер У., Сабов З., Хайнрих Й., Кох В. Основы экономической теории: принципы, проблемы, политика. - СПб: Изд-во "Питер", 2000. - 800 с.
9. Минцберг Г., Куинн Дж. Б., Готал С. Стратегический процесс. - СПб: Изд-во "Питер", 2000. - 800 с.
10. Ансофф И. Стратегическое управление. - М.: Наука, 1993. - 327 с.
УДК 502.35 Доц. О.В. Загорий1, канд. экон. наук - Одесский
государственный экологический университет
СПЕЦИАЛИЗИРОВАННЫЕ ФИНАНСОВО-КРЕДИТНЫЕ УЧРЕЖДЕНИЯ КАК ЭЛЕМЕНТ ИНСТИТУЦИОНАЛЬНЫХ ИЗМЕНЕНИЙ ЭКОНОМИКИ В УСЛОВИЯХ УСТОЙЧИВОГО
РАЗВИТИЯ
Ефективна оргашзащя нащонально'1 економши, яка передбачае шституцшш змши, е найважлившим чинником сталого розвитку. Удосконалення шституцшно'1 структури нащонально'1 економши можливе завдяки запровадженню спецiалiзованих фшансово-кредитних установ, яю повинш здшснювати кредитування швестицшно'1 дiяльностi природоохоронного спрямування. Партнерство та штегращя, як основа створення й функщонування спецiалiзованих фшансово-кредитних установ, надають вагомi стратепчш переваги порiвняно з конкуренщею.
Ключов1 слова: швестицшна дiяльнiсть природоохоронного спрямування, ш-ституцшна структура економши, спецiалiзованi фшансово-кредитш установи, сис-темнi мехашзми.
Doc. E.V. Zagorij - Odessa state ecological university
The specialized financial-credit establishments as an element institutionalization changes of economy in conditions of steady development
The effective organization of national economy supposing institutionalization changes, is the major factor of steady development. Perfection institutionalization structures of national economy probably by means of introduction of the specialized financial-credit establishments, called to carry out crediting investment activity of a nature protection direction. Partnership and integration as the basis of creation and functioning of the specialized financial-credit establishments assume more powerful strategic advantages, than a competition.
Keywords: Investment activity of a nature protection direction, institutionalization structure of the economy, the specialized financial-credit establishments, system mechanisms.
1 Кафедра менеджмента природоохранной деятельности (candidate of economic sciences, the senior lecturer of faculty of management of nature protection activity of the)
