CC BY
76
УДК 616.8+616.986:578.828
Пурденко Т.Й., 1ленко Н.В., Островська Л.Й., Силенко Г.Я., Гладка В.М. СТАН ВЕГЕТАТИВНОГО ТА ПСИХОЕМОЦ1ЙНОГО СТАТУСУ В1Л-1НФ1КОВАНИХ ОС1Б
ВДНЗУ « Украшська медична стоматологiчна академiя», м. Полтава
У статт/ представлений аналiз показник'т вегетативного та психоемоцйного статусу В1Л-нфкованих оаб. В'домо, що адапта^я людини визначаеться психологiчними властивостями особистост¡, станом вегетативноУ нервовоУ системи та реал'зуеться через емо^йну сферу, що лежить в основ/ адапта^йних фiзiологiчних реакций людини. Проанал'зувавши отриманi результати у ВIЛ-iнфiкованих оаб, ми отримали бльш виражен/ негативно забарвлен психологiчнi параметри та змни стану вегетативноУ нервовоУ системи з переважанням симпатикотон'УУ. Дан показники свдчать про зниження у цих пацiентiв компенсаторно - пристосувальних реакций организму.
Ключов1 слова: психоемоцмнп розлади, В1Л-1нф1кован1 особи, вегетативна нервова система.
Робота е фрагментом iнiцiативно-пошуково'l теми ВДНЗУ «УМСА» «Роль запальних захворювань зубо-щелепного апарату в розвитку хвороб, пов'язаних iз системним запаленням» (№ державно)'реестрацп 0112и001538).
Вступ
Розширення масштабiв пандемп ВШчнфекцм, вщсутнють специфiчноТ' профтактики, високовартюне лкування i серйозн со^альш наслщки зазначеного захворювання дозволяють вщнести цю проблему до найбiльш актуальних у медицин [5, 7, 10, 12]. В УкраТн 120 тис. В1Л-iнфiкованих пацieнтiв перебувае на диспансерному облку в центрах СН1Ду. У 2011 р. в УкраТш зареестровано 21177 нових випадкiв ВIЛ-iнфекцiТ (46,2 на 100 тис. населення) - це найвищий показник за весь перюд спостереження за ВШ-шфек^ею в УкраТн [3, 4].
Проблема емоцiйного стресу е однiею з найважливших в сучаснiй бiологiТ' та медицинк Це обумовлено несприятливим впливом на оргаызм людини психогенних фактов сучасного життя: прискорення його темпу, змшою способу життя, погiршення стану навколишнього середовища та якостi продукпв харчування, нестабiльнiсть соцiальних векторiв, швидка змiна економiчних та полiтичних процеав тощо [11,14]. Дана проблема в стократ актуальыша i важливiша для оаб зi статусом В1Л [8, 9]. Гострий надмiрний подразник, яким е встановлення дiагнозу В1Л/СН1Ду, трансформуеться в конфл^ну ситуацiю з високим рiвнем емоцiйного напруження, яка в свою чергу формуе вогнище застшного збудження в центральнiй нервовiй системi та шляхом активаци нейровегетативних механiзмiв порушуе соматичнi i вiсцеральнi функцп [4, 8, 11, 13]. Проблема ускладнюеться невилiковним статусом захворювання, високою со^альною
стигматизацiею та дискримiнацiею В1Л-iнфiкованих, недостатньою iнформованiстю суспiльства щодо дано'Т проблеми, неадекватною державною пщтримкою та зниженим рiвнем медичного забезпечення [3,7].
Метою нашого дослiдження було вивчення вегетативного та психоемоцшного статусу В1Л-iнфiкованих осiб.
Матерiали i методи дослiдження
Для вирiшення поставлених задач проведено клшко-невролопчне обстеження з дослщженням вегетативного та психоемоцiйного статусу 94 ВШчнфкованих осiб, що перебували на диспансерному облку в Полтавському обласному Центрi профiлактики та боротьби зi СН1Дом. Серед обстежених зареестровано 58 жшок i 36 чоловшв. Вiк пацiентiв коливався вiд 20 до 49 рош. Дiагноз ВШчнфекцм встановлював лiкар-iнфекцiонiст вiдповiдно до клшко^агностичних та епiдемiологiчних критерiТв. Пiдтвердження дiагнозу проводилося iмунологiчними методами на основi затверджених стратегiй лабораторно'Т дiагностики В1Л в УкраМ Групу порiвняння склали 35 оаб вщповщного вiку та стат^ що не мають статусу В1Л.
Синдром вегетативно! дистонп дiагностували з урахуванням результатiв анкет двох тишв: Опитувальник для виявлення ознак вегетативних змш", що заповнюе хворий, та „Схеми дослiдження для виявлення ознак вегетативних розладiв", що заповнюе лкар [2].
Стан вегетативноТ нервовоТ системи (ВНС) оцiнювали за характеристикою вегетативного тонусу: вивчали показники частоти серцевих скорочень (ЧСС), артерiального систолiчного тиску (АТс), артерiального дiастолiчного тиску (АТд). Розраховували вегетативний шдекс (В1) Кердо. [2].
Психологiчний стан ВШчнфкованих оцiнювали на основi шкали реактивноТ та особистiсноТ тривожностi Спiлбергера-Ханiна [1]. З метою виявлення шдивщуальних психодинамiчних властивостей особистостi В1Л-iнфiкованих використовували опитувальник Г. Айзенка [1, 6].
Статистичну обробку отриманих даних проводили з використанням критерш Стьюдента.
Результати дослщження та 1х обговорення
На основi отриманих результатiв нами встановлено, що у груш ВШчнфкованих оаб вiрогiдно переважае синдром вегетативно! дистони (кiлькiсть балiв згiдно карти-опитника у
Показники вегетативного
груш ВШчнфкованих оаб становить 76,1±3,29, в групi порiвняння - 5,37±0,44, р<0,05). Достовiрно не в^знялися показники АТс, АТд, ЧСС у дослщнш групi та груш порiвняння (табл. 1).
Таблиця 1
тонусу у ВШчнфжованих осб та не Ыф'жованих В1Л осб (М±т)
Показники Обстежеш особи
Дослщна група (п=94) Група порiвняння (п=35) Р
АТс, мм рт.ст. 123,54±1,33 118,69±1,23 > 0,05
АТд, мм рт.ст. 75,69±1,1 72,26±0,87 > 0,05
ЧСС, уд/хв 75,62±0,74 71,86±0,92 > 0,05
Примiтка: п - кльксть обстежених оаб;
р - вiрогiднiсть помилки за таблицями Стьюдента
Серед обстежених нами ВШчнфкованих оаб вщповщно до В1 виявлено переважання оаб iз симпатикотошею. 1х виявилося 64. Для 27 оаб зi статусом В1Л характерним виявилося домiнування парасимпатичного вщдту ВНС. Лише у 3 па^етчв з В1Л мав мiсце стан ейтонп -повно! вегетативно! рiвноваги.
Графiчне вiдображення розподiлу В1Л-шфкованих пацiентiв в залежностi вiд стану ВНС наведений на рис. 1.
3,19%
28,72%
Рис. 1. Графчне зображення в'дсоткового розподлу В1Л-iнфiкованих пацieнтiв в залежностi вiд стану вегетативно)' нервовоТ системи
У груш порiвняння виявлено 7 оаб з ейтошею. Па^енти без статусу В1Л за домшуванням симпатичного чи
парасимпатичного вщд^в ВНС розподтилися приблизно навшл. Так, виявлено 13 оаб з симпатикотошею та 15 - з парасимпатикотошею.
Наглядний розподт па^ен^в групи порiвняння вiдповiдно до переважання реакцш одного з вiддiлiв ВНС наведений на рис. 2.
20,00%
37,14%
□ Симп атикото нт
] Парасимпатикотонш
□ Ейтонш
42,86%-
Рис. 2. Графiчне зображення в'дсоткового розподлу не iнфiкованих
В1Л пацieнтiв в залежностi вiд стану вегетативно)' нервовоТ системи
Аналiзуючи отримаш результати, ми спостер^али, що серед ВШчнфкованих переважають особи з превалюванням симпатичного тонусу ВНС в 2,4 рази часпше, шж осiби з переважанням ейтонп та парасимпатикотонп. У па^ен^в без статусу В1Л вiдмiчалось домшування парасимпатичного
тонусу ВНС (42,86%). Особи з ейтошею достовiрно частiше, бтьше нiж в 2,3 рази, зус^чалися серед не iнфiкованих В1Л оаб.
Високий показник реактивно! тривожностi побiчно свiдчить про виражене психоемоцiйне напруження патента. Цей показник реагуе на змши психоемоцiйного стану хворого в процеа лiкувaння i може бути використаний для оцшки ефективностi психотерапевтично! корекци.
Серед ВIЛ-iнфiковaних осiб виявлено 64 па^енти з високим рiвнем реактивно! тривожностi (68,09%) i 76 па^ен^в з високим рiвнем особистюно''' тривожностi (80,85%). Показник низько''' реактивно! тривожносп виявлений у 1 особи зi статусом В1Л (1,06%). Низько! особистюно''' тривожносп не виявлено у жодного патента з ВIЛ-iнфекцiею.
У груш порiвняння виявлено 24 особи (68,57%) з високим рiвнем реактивно'' тривожностк Низька реактивна тривожнiсть виявлена у 3 оаб (8,57%). Диспози^я особистюно''' тривожносп розподiлилaся по шшому. Так, пaцiентiв групи порiвняння з високим рiвнем особистюно''' тривожностi виявилося 7 (20%), а з низьким - 8 (22,86%). Ва iншi обстежен характеризувалися помiрно вираженою тривожнютю.
Порiвнюючи ВIЛ-iнфiковaних та не шфкованих В1Л пaцiентiв в зaлежностi вщ рiвня реактивно' тривожностi, можна пщкреслити, що високий рiвень реактивно' тривожност мае однакова кiлькiсть пaцiентiв обох груп. Низький рiвень реактивно' тривожносп виявлений серед осiб групи порiвняння у 8 рaзiв чaстiше, шж серед осiб дослщно''' групи.
Анaлiзуючи показники особистюно''' тривожностi, ми виявили, що високий рiвень особистюно''' тривожносп у ВIЛ-iнфiковaних осiб переважае на 60,85% в порiвняннi з групою осiб без статусу В1Л (80,85% та 20% вщповщно). Помiрний рiвень особистюно''' тривожностi достовiрно чaстiше виявлявся серед па^етчв без статусу В1Л. Низький рiвень особистюно''' тривожностi у ВШчнфкованих пaцiентiв не зустрiчaвся у жодному випадку, тодi як у па^етчв групи порiвняння - у 22,86% випадш.
Нейротизм, як показник рiвня емоцшно'''
лабшьносп, виявляе рiвень психоемоцiйного напруження респондента i в подальшому може допомогти об'ективiзувати ефективнiсть психотерапп [6]. Па^енти з пiдвищеним рiвнем нейротизму характеризуются нестабiльнiстю та неврiвноваженiстю нервово-психiчних процеав, емоцiйною нестiйкiстю, лабiльнiстю ВНС. Вони нершуч^ схильнi до песимiзму та швидкоТ змiни настрою, сенситивнi та тривожш.
Серед ВIЛ-iнфiкованих, що приймали участь у дослщжены, у 28 (29,79%) виявлений низький рiвень нейротизму. Вщповщно у 66 осiб (70,21%) рiвень емоцшноТ лабiльностi пiдвищений з рiзним ступенем вираженостi. Так, помiрно виражений рiвень нейротизму виявлений у 27 ВШчнфкованих осiб (28,72%), виражений - у 20 оаб зi статусом В1Л (21,28%), а значно виражений - у 19 (20,21%).
У груш порiвняння емоцшно стабтьними виявилися 18 осiб (51,43%). Рiзним ступенем емоцiйноТ лабiльностi характеризувалися 17 оаб без статусу В1Л, що вщповщае 48,57% спостережень. При цьому помiрно виражений рiвень нейротизму виявлений у 6 оаб з групи пор1вняння (17,14%), виражений р1вень
нейротизму мав мюце у 10 не шфкованих В1Л осiб (28,57%). Лише у 1 патента з групи порiвняння (2,86%) був виявлений значно виражений рiвень емоцшноТ лабiльностi.
Порiвняльний аналiз рiвня реактивноТ та особистюноТ тривожностi, а також нейротизму в середньому для обстежених нами В1Л-шфкованих та не iнфiкованих В1Л осiб дозволив виявити ряд особливостей. Так, реактивна тривожнiсть достовiрно не в^знялася в групах обстежених оаб i склала 48,91±0,49 балiв для оаб зi статусом В1Л та 49,6±1,99 балiв для групи порiвняння. Особистiсна тривожнiсть виявилася вищою в групi ВIЛ-iнфiкованих осiб i склала 49,33±0,61 балiв, порiвняно з 38,37±1,92 балiв для групи не шфкованих В1Л (р <0,05).
Констатовано достовiрно вищий показник рiвня нейротизму на ™ ВIЛ-iнфекцiТ в порiвняннi з особами без статусу В1Л (14,44±0,48 балiв проти 12,46±0,71 балiв, р <0,05).
Спiввiдношення дослiджуваних психолопчних показникiв у групах ВIЛ-iнфiкованих та не шфкованих В1Л пацiентiв наочно продемонстрован на рис. 3.
Р1вень нейротизму
Особиспсна тривожнкть
Реактивна тривожнкть
i
1
1 Не ¡нфшоваш В1Л
□ В1Лчнф1коваш
10
20
30
40
50
Рис. 3. Сп1вв1дношення психолог1чних показник1в у групах В1Л-1нф1кованих та не ¡нфкованих В1Л пац1ент1в
Примтка: it- eipoaidHtcmb помипки за таблицами Стьюдента, р <0,05.
Отже, в ходi дослщження було виявлено, що рiвень реактивноТ тривожносп достовiрно не в^зняеться у ВШчнфкованих та нешфкованих В1Л осiб. Показник особистюноТ тривожносп достовiрно вищий у ВШчнфкованих осiб. Рiвень нейротизму також достовiрно вищий у осiб зi статусом В1Л. Цi показники свщчать про бiльш виражену схильнiсть ВШчнфкованих пацiентiв до переживання, тривоги та про вищий рiвень Тх психоемоцшного напруження.
Висновки
Як вiдомо, адапта^я людини визначаеться психологiчними властивостями особистосп, станом ВНС та реалiзуеться через емоцшну сферу, що лежить в основi адаптацiйних фiзiологiчних реакцiй людини. На основi цього можемо зробити висновок, що у ВШчнфкованих оаб бтьш вирaженi негативно забарвленi психолопчш параметри та змiни покaзникiв
стану ВНС з переважанням симпатикотонп призводять до зниження у цього контингенту oci6 адаптацшних можливостей органiзму. Це, поряд i3 соцiальною дискримiнацieю та стигматиза^ею суспiльства, призводить до зниження якосп життя ВIЛ-iнфiкованих людей.
Лтература
1. Белова А.Н. Шкалы и опросники в неврологии и нейрохирургии / А.Н. Белова. - М., 2004. - 432 с.
2. Вегетативные расстройства: Клиника, лечение, диагностика / Под ред. А.М. Вейна. - М. : Медицина, 2003. - 752 с.
3. ВШчнфек^я в УкраТн / 1нформацшний бюлетень. - К., 2012. -№37. - 82 с.
4. Габрель Р.Т. Особливост психiчного стану та сексуальноТ реалiзацN ВШчнфкованих оЫб i Тх партнерiв у контекстi психосексуальноТ орiентацiТ та жип^яльност партнерськоТ пари / Р.Т. Габрель, М.В. Маркова // Мiжнародний невролопчний журнал. - 2013. - №6(60). - С.147-151.
5. Зайцев И.А. Поражение нервной системы при ВИЧ-инфекции и СПИДе / И.А. Зайцев, В.А. Мирошниченко // Новости медицины и фармации. - 2010. - №330. - С. 6-14.
6. Запорожан В.М. ВШчнфекця i СН1Д / В.М.Запорожан, М.Л. Аряев. - [2-ге вид., перероб. i доп.]. - К. : Здоров'я, 2004. - 636 с.
7. Евтушенко С.К. НейроСПИД как одна из актуальнейших проблем современной практической неврологии / С.К. Евтушенко, И.Н. Деревянко // М^жнародний невролопчний журнал. - 2006. - №5(9). - С.143-148.
8. Евтушенко С.К. Классификация психоневрологических расстройств у ВИЧ-инфицированных лиц / С.К. Евтушенко, И.Н. Деревянко // Нейроиммунология. - 2003. - Т.1, № 2. - С.6-7.
9. Неврологические синдромы при ВИЧ-инфекции / А.Ю. Макаров, Р.С. Чикова, И.М. Улюкин [и др.] // Неврологический журнал. - 2004. - №5. - С.45-53.
10. Неробеев В.Д. ВИЧ/СПИД-пандемия глобального масштаба: чем сложнее диагноз, тем проще исход / В.Д. Неробеев, Д.В. Неробеев // Новости медицины и фармации. - 2013. -№17(471). - С. 16-18.
11. Пшук Н.Г. Оптимiзацiя терапи вегетативних розладiв / Н.Г. Пшук // НейроNews. - 2009. - №5 (16). - С.15-18.
12. Суржанский С.К. Оценка нуждаемости ВИЧ-инфицированных пациентов в стоматологическом ортопедическом лечении / С.К. Суржанский, О.Ю. Воскресеннская / Вюник проблем бюлогп i медицини. - 2009. - Вип.3. - С. 15-18.
13. Яковлев Н.А., Жулев Н.М., Слюсарь Т.А. НейроСПИД. Неврологические расстройства при ВИЧ-инфекции / СПИДе: Учебное пособие. - М. : МИА, 2005. - 278 с.
14. Alpagot T. Risk factors for periodontitis in HIV patients / T. Alpagot, N. Duzgunes, L.F. Wolff, A.Lee // J Periodontal Res. - 2004. -№39. - Р.123-130.
Реферат
СОСТОЯНИЕ ВЕГЕТАТИВНОГО И ПСИХОЭМОЦИОНАЛЬНОГО СТАТУСА У ВИЧ-ИНФИЦИРОВАННЫХ ПАЦИЕНТОВ Пурденко Т.И., Иленко Н.В., Островская Л.И., Силенко Г.Я., Гладкая В.М.
Ключевые слова: психоэмоциональные расстройства, ВИЧ-инфицированные пациенты, вегетативная нервная система.
В статье представлен анализ показателей вегетативного и психоэмоционального статуса ВИЧ-инфицированных пациентов. Известно, что адаптация человека определяется психологическими свойствами личности, состоянием вегетативной нервной системы и реализуется через эмоциональную сферу, которая лежит в основе адаптационных физиологических реакций человека. Проанализировав полученные результаты, у ВИЧ-инфицированных пациентов мы получили более выраженные негативно окрашенные психологические параметры и изменения состояния вегетативной нервной системы с преобладанием симпатикотонии. Данные показатели свидетельствуют о снижении у этих пациентов компенсаторно-приспособительных реакций организма.
Summary
VEGETATIVE AND PSYCHO-EMOTIONAL STATUS OF HIV-POSITIVE PATIENTS
Purdenko T.I., Ilenko N.V., Ostrovskaya L.I., Sylenko G.Y., Gladkaya V.M.
Key words: psycho-emotional disorders, HIV-infected patients, autonomic nervous system.
This paper is devoted to the analysis of vegetative and psycho-emotional indicators in HIV-positive persons. It is known the human adaptation is considerably determined by psychological characteristics of a person, by the condition of HNS and is manifested through the emotional sphere, which underlie human adaptive physiological responses. Having analyzed the results obtained in HIV-positive individuals, we received more pronounced negative psychological parameters and observed the changes in the state of HNS with the predominance of sympathicotonia. These results indicate the decrease of compensatory and adaptive reactions in these patients.
