CC BY
29ТЕРАПЕВТИЧНИЙ РОЗД1Л
УДК 616.31.17 - 0.08.1 - 0.8:615.27:615.356
I. П. Мазур, д. мед. н., В. €. Новошицький
Нацюнальна медична aKa^MiH шслядипломно! освгги iMem П. Л. Шупика
СТАН ТКАНИН ПАРОДОНТА У ПАЩСНТШ СЕРЕДНЬОГО В1КУ 13 ГЕНЕРАЛ1З ОВАНИМ ПАРОДОНТИТОМ В ЗАЛЕЖНОСТ1 В1Д Р1ВНЯ В1ТАМ1НУ D
В останнi десятилгття все бшьше пов1домляеться про взаемозв 'язок м1ж ргвнем втамту D та генерал^ зованим пародонтитом. Мета дослгдження було визначити вплив концентрацИ 25^idpoKcueimaMiHy-D на стан тканини пародонта та рiвень втрати висоти альвеолярного вiдросткa у пaцieнтiв середнього вку i3 генералi-зованим пародонтитом. В дослiдженнi взяли участь 26 пaцieнтiв середнього вк i3 генерaлiзовaним пародонтитом, яким визначали рiвень втрати висоти альвеолярного вiдросткa та вiтaмiну D. Пaцieнти були розподi-леш в зaлежностi вiд рiвня втамту D на 3 групи. Результати до^дження продемонстрували, що рiвень втрати висоти альвеолярного вiдросткa у пaцieнтiв на фон дефщиту втамту D був вищий на нижнш та верхнш щелепах порiвняно iз пащентами iз достaтнiстю втамту D. Отже, наявний взаемозв 'язок мiж рiв-нем вiтaмiну D та переб^ом генерaлiзовaного пародонтиту.
Ключов1 слова: генерaлiзовaний пародонтит, втамт D, втрата висоти альвеолярного вiдросткa, парат-гормон, бiохiмiчнi макркери ремоделювання юстковог тканини.
И. П. Мазур, В. Е. Новошицкий
Национальная медицинская академия последипломного образования
имени П. Л. Шупика
СОСТОЯНИЕ ТКАНЕЙ ПАРОДОНТА У ПАЦИЕНТОВ СРЕДНЕГО ВОЗРАСТА С ГЕНЕРАЛИЗОВАННЫМ ПАРОДОНТИТОМ В ЗАВИСИМОСТИ ОТ УРОВНЯ ВИТАМИНА D
В последние десятилетия все больше сообщается о взаимосвязи между уровнем витамина D и генерализованным пародонтитом. Цель исследования было определить влияние концентрации 25-гидроксивитамина-D на состояние ткани пародонта и уровень потери высоты альвеолярного отростка у пациентов среднего возраста с генерализованным пародонтитом. В исследовании приняли участие 26 пациентов среднего возраста с генерализованным пародонтитом, которым определяли уровень потери высоты альвеолярного отростка и витамина D. Пациенты были распределены в зависимости от уровня витамина D на 3 группы. Результаты исследования показали, что уровень потери высоты альвеолярного отростка у пациентов фоне дефицита витамина D был выше на нижней и верхней челюстях по сравнению с пациентами с достаточностью витамина D. Так, имеющийся взаимосвязь между уровнем витамина D и течением генерализованного пародонтита.
Ключевые слова: генерализованный пародонтит, витамин D, потеря высоты альвеолярного отростка, паратгормон, биохимические макркеры ремоделирования костной ткани.
I. P. Mazur, V. E. Novoshytskyy
Shupyk National Medical Academy of Postgraduate Education
PERIODONTAL STATE IN MIDDLE-AGED PATIENTS WITH CHRONIC PERIODONTITIS DEPENDING ON THE LEVEL OF VITAMIN D
Introduction. In the last decades the relationship between chronic periodontitis, osteoporosis and vitamin D level have been reported by scientists.
Aim. To determine the effect of serum concentration of 25-hydroxyvitamin-D on the state of periodontal tissues and alveolar bone loss in middle-aged patients with chronic periodontitis.
© Мазур I. П., Новошицький В. С., 2016.
Methods. 26 patients with chronic periodontitis were examined. The average age was 49±3,54 (M ± SD) years. Patients were divided into 3 groups according to the level of 25 (OH) D. Alveolar bone loss, vitamin D, parathyroid hormone and biochemical markers of bone remodeling were determined in patients.
Results. Only 23 % of middle-aged patients with chronic periodontitis had vitamin D sufficiency. The level of alveolar bone loss in patients with vitamin D sufficiency, insufficiency and deficiency in maxilla was 2,92 (1,88-3,82) mm, 3,68 (1,79-4,91) mm and 3,36(1,95-3,99) mm, respectively, and in mandible 2,14(1,43-2,40) mm, 1,74 (0,96-3,38) mm and 2,81 (1,68-4,08) mm respectively.
Conclusions. 77 % of middle-aged patients with chronic periodontitis had vitamin D deficiency and insufficiency. The relationship between vitamin D level and alveolar bone loss exist.
Key words: chronic periodontitis, vitamin D, alveolar bone loss, parathyroid hormone, biochemical markers of bone remodeling.
Вступ. Останшми десятилотями все бшьше уваги придшяеться втамшу D та його взае-мозв'язку i3 рiзними захворюваннями. Це зумо-влено вщкриттям нових його функцш та можли-востей впливу на оргашзм людини. Низкою дос-лщжень було продемонстровано, що дефщит в> тамiну D здатний зумовлювати розвиток бага-тьох захворювань, зокрема таких, як цукровий дiабет, розаяний склероз та ревмато1дний артрит [1]. Також повщомляеться про взаемозв'язок мiж вггамшом D та захворюваннями тканин пародон-та[2-6]. Dietrich T. зi ствавторами [2] в сво1х до-слщженнях прийшли до висновку, що при збшь-шенш концентрацп 25(OH)D3 в плазмi кровi зме-ншуеться втрата висоти альвеолярного в^остка у чоловiкiв i жiнок вiком вiд 50 роюв iз захворю-ваннями тканин пародонта.
Вплив вiтамiну D на переб^ захворювань тканини пародонтиа може бути пояснений його дiею на iмунну систему та кiсткову тканину. Bi-тамiн D разом iз паратгормоном вiдiграе важливу роль в обмш кальцiю в органiзмi людини. Вш пiдвищуе всмоктування кальцiю в шлунково-кишковому трактi, реабсорбцiю в ниркових ка-нальцях та зменшуе секрецiю паратгормону. Па-ратгормон вщповщае за пiдтримання кальцiю в кровi на достатньому рiвнi, шляхом виведення його iз кiсток, що може спричинити в подальшо-му остеопешю та остеопороз. Jabbar iз сшвавто-рами зазначили, що захворювання тканин паро-донта частiше виникають у жшок iз остеопоро-зом i поеднаш iз низьким рiвнем вiтамiну D [3]. Tezal зi спiвавторами в сво1х дослiдженнях дш-шли до висновку, що е зв'язок мiж втратою висоти альвеолярного вщростка та мiнеральною щiльнiстю кiсток [7]. Важливими показниками активносп процесiв у юстковш тканинi е бюх> мiчнi маркери ремоделювання юстково! тканини. За допомогою них можна визначити можна ви-значити переважання процесiв резорбци чи фор-мування юстково! тканини.
Мета до^дження. Визначити вплив концентрацп 25-гiдроксивiтамiну-D на стан тканини пародонта та рiвень втрати висоти альвеолярного
вщростка у пащенпв середнього вшу iз генерал> зованим пародонтитом.
Матерiали та методи до^дження. Нами було обстежено впродовж березня 2012 року по шчень 2016 року 26 пащенпв середнього вiку iз генералiзованим пародонтитом. Для верифшаци ошб середнього вiку була використана вшова класифiкацiя Всесвггньо! оргашзацп охорони здоров'я, згщно з якою особи молодого вшу - до 44 роюв, середнього вшу - 45-59 роюв, похилого вшу - 60-74 роюв, стеречого вшу 75-89 роюв та довгожителiв вiд 90 рокiв.
1з пацieнтiв середнього вiку жiнок було 14 осiб (57,7 %), чоловтв 11 осiб (42,3 %). Серед-нiй вiк склав 49±3,54 (M±SD) рокiв. Пацieнтiв було розподiлено на 3 групи в залежносп вщ рь вня 25(ОН)D в плазмi кровi. До першо! групи ввшшли 6 пацieнтiв iз достатнiм рiвнем вiтамiну D. До друго! групи ввшшли 10 пащенти iз недо-статнiстю вiтамiну D. До третьо! групи ввiйшли 10 пацiентiв iз дефiцитом вiтамiну D.
Дiагноз генералiзований пародонтит встано-влювався згiдно класифшаци М. Ф. Данилевсь-кого (1998р.) [8]. Кшшчш методи обстеження включали визначення наявносп кровоточивостi ясен, пародонтальних карманiв та втрати ктшч-ного прикршлення ясен. Також проводили рент-генологiчнi методи обстеження (ортопантомог-рама) та рентгеностеометрда.
Рiвень втрати висоти альвеолярного вщростка (ВВАВ) визначали за допомогою ортопантомог-рами окремо на верхнш та на нижнiй щелепах, як вiдстань вiд емалево-цементного з'еднання до найбiльш коронально! частини верхiвки альвеолярного вiдростка бiля всх наявних зубiв, окрiм третiх молярiв. Використовували наступну формулу: ВВАВ = ^2, де h - вщстань вiд емалево-цементного з'еднання до верхiвки альвеолярного вiдростка, 2 - бюлопчна ширина зуба.
Для визначення 25-гщроксивгамшу^ (25(ОН)D2+25(ОН)D3) у пащенпв середнього вь ку iз генералiзованим пародонтитом проводився забiр кровi iз вени в лаборатори та визначали рь вень за допомогою електрохемшюмшсцентного
методу на аналiзаторi Elecsys 2010 (Roche Diagnostics, Шмеччина).
Для верифшаци дiагнозу дефiциту та недо-статносп вгамшу D використовували класифь кацiю (2011 р.) прийняту мiжнародним шститу-том медицини та комтетом ендокринологiв 3i створення настанов i3 клiнiчноi практики. За да-ною класифiкацieю при дефiцитi вiтамiнy D його рiвень в плазмi кровi складае менше 20 нг/мл, недостатнють 20 - 30 нг/мл, а нормальний рiвень 30 - 50 нг/мл [9].
Для визначення рiвня паратгормону у паще-нтiв проводився забiр кровi з вени в лабораторп та визначався рiвень за допомогою аналiзатора Elecsys 2010 року (Roche Diagnostics, Шмеччи-на).
Для вивчення активносп ремоделювання кь стковоi тканини у пащенпв проводили забiр кро-
Bi в лабораторп для визначення рГвня бiохiмiчних MapKepiB ремоделювання kîctkoboï тканини (остеокальцин, P1NP та Beta-CrossLaps). Визначення piвня проводили за допомогою електрохе-мiлюмiнiсцентного методу на аналiзатоpi Elecsys 2010 (Roche Diagnostics, Шмеччина).
Результати пpедставленi у виглядi Me(IQR). Статистичний аналiз проводили з використанням програми «IBM SPSS Statistics 20».
Результати та ïx обговорення. Визначив-ши piвень вiтамiну D виявили, що 77 % пащеш!в середнього вiку iз генеpалiзованим пародонтитом мають дефiцит та недостатнють впашну D. Достатнiй piвень в^амшу D був виявлений лише в 23% пащенпв (Рис. 1). Рiвень вiтамiну D та ро-зподш пацieнтiв по групах представлено в табл. 1 та рис. 2.
Рис.1. Ршень поширеност1 у вщсотках дефщиту, недостатност та достатнього ршня вгтамшу D у пащентав середнього вжу Гз генерал1зованим пародонтитом.
Таблиця 1
Розподш пацieнтiв в залежност вiд р1вня BÏTaMÏHy D в сироватщ кров1
№ групи Юльюсть пащенпв, n Кiлькiсть оаб, % Вж Me (IQR) Рiвень вгтамшу D Me (IQR)
1 група (достатн1сть вгтамшу D) 6 23 51,00 (46,75-53,00) 32,46 (31,56-38,28)
2 група (недостатнють вгтамшу D) 10 38,5 50,00 (47,75-52,25) 24,79 (21,70-26,73)
3 група (дефщит вь тамшу D) 10 38,5 47,00 (45,00-50,00) 15,64 (12,40-17,88)
Рис. 2. Ршень вггамшу Б по групах Р1вень вггамшу Б у пащеппв середнього вжу 1з генератзованпм пародонтитом по гру-пах.
Результати вивчення ВВАВ на нижнш щеле-пi у пащенпв середнього вiку iз генератзованим пародонтитом продемонстрували, що найвищий рiвень ВВАВ був виявлений в 3 груш (дефщит вiтамiну Б) та становив 2,81(1,68-4,08) мм. ВВАВ у пащенпв першо! та друго! групи на ни-жнiй щелеш становила 2,14(1,43-2,40) мм та 1,74(0,96-3,38) мм вщповщно. Найменший рiвень
ВВАВ на верхнш щелепi спостерiгався у пащен-тiв iз нормальним рiвнем вiтамiну Б та становив 2,92(1,88-3,82) мм. ВВАВ у пащенпв третьо! та друго! групи на верхнш щелеш становила 3,36(1,95-3,99) мм та 3,68(1,79-4,91) мм вщповщ-но (табл. 2). Як на верхнш, так i на нижнш щеле-ш рiвень ВВАВ при достатньому рiвнi вiтамiну Б менший чим при його дефщитг
Таблиця 2
Рiвень втрати висоти альвеолярного вщростка верхньот та нижньоТ щелепи в залежностi вiд р^ вня вiтамiну Б у пащен^в середнього вiку iз генералiзованим пародонтитом
Показник Р1вень вггамшу Б Пор1вняння групп
Норма (група 1) Недостаттсть (група 2) Дефщит (група 3) Група р
Ме ДОЯ) Ме ДОЯ) Ме ДОЯ)
ВВАВ верхньо! щелепи 2,92 (1,88-3,82) 3,68 (1,79-4,91) 3,36 (1,95-3,99) 1-2 >0,05
1-3 >0,05
2-3 >0,05
ВВАВ нижньо! щелепи 2,14 (1,43-2,40) 1,74 (0,96-3,38) 2,81 (1,68-4,04) 1-2 >0,05
1-3 >0,05
2-3 >0,05
Паратгормон шдвищуе кiлькiсть та актив-нiсть остеокластiв, збiльшуе виведення кальщю iз кiсток та збiльшуе резорбцда юстково! ткани-ни. Результати дослщження продемонстрували, що найнижчий рiвень паратгормону був виявлений у пащенпв 1 -о! групи ^з достатшстю вггаш-ну Б) та становив 43,55(32,18-52,14) пг/мл. Р> вень паратгормону у пащенпв 2-о! та 3-о! групи становив 50,30(40,71-62,79) пг/мл та 44,54(42,14-
66,60) пг/мл вiдповiдно. Не було виявлено досто-вiрноl рiзницi мiж групами (р>0,05).
Бе1а-Сго88Ьар8 (в-СТх) е продуктом дегра-даци колагену 1-го типу при руйнування юстко-во! тканини. Вiн е бiохiмiчним маркером, який показуе активнiсть резорбци юстково! тканини. Найнижчi темпи резорбци юстково! тканини за-реестровано у пащенпв 2-о! групи (iз недостатш-стю вiтамiну Б) i становили зпдно показника в-
CTx 0,31(0,28-0,56) пг/мл. Рiвень P-CTx у пащенпв 1-о! та 3-о! групи становив 0,40(0,25-0,53) пг/мл та 0,34(0,26-0,59) пг/мл вщповщно. Не бу-ло виявлено достовiрноl рiзницi мiж групами (р>0,05).
Рiвень остеокальцину та P1NP показуе акти-вшсть утворення кютково1 тканини, колагену 1-го типу та активнiсть остеобласпв. Результати дослiдження показали, що найвищий рiвень остеокальцину був у пащенпв першо! групи та становив 23,63(12,80-25,17)нг/мл. Рiвень остеокальцину у пащенпв 2-о! та 3-ьо! групи становив 20,89(17,85-31,89) нг/мл та 23,31(15,14-
29,33)нг/мл вiдповiдно. Достовiрноl рiзницi мiж групами не було виявлено (р>0,05). Найвищий рiвень P1NP був виявлений у пащенпв 3-ьо! групи та становив 45,26(34,05-53,32) нг/мл. А у пащенпв 1-о! та 2-о! групи становив 34,43(27,72-49,28) нг/мл та 44,86(33,93-62,14) нг/мл вщпов> дно. Достовiрноl рiзницi мiж групами виявлено не було (р>0,05), але спостерiгалась тенденщя збiльшення рiвня P1NP при зменшенш рiвня вь тамiну D, що може говорити про включення компенсацшних механiзмiв збiльшення утворення юстково! тканини (табл. 3).
Таблиця 3
Ртень маркер1в К1Сткового ремоделювання у пащентт середнього в1ку i3 генерал1зованим пародонтитом
Показник Ршень вггамшу D Порiвняння групп
Норма (група 1) Недостатшсть (група 2) Дефщит (група 3) Група р
Me (IQR) Me (IQR) Me (IQR)
PINP 34,43 (27,72-49,28) 44,86 (33,93-62,14) 45,26 (34,05-53,32) 1-2 >0,05
1-3 >0,05
2-3 >0,05
Остеокальцин 23,63 (12,80-25,17) 20,89 (17,85-31,89) 23,31 (15,14-29,33) 1-2 >0,05
1-3 >0,05
2-3 >0,05
P-CTx 0,40 (0,25-0,53) 0,31 (0,28-0,56) 0,34 (0,26-0,59) 1-2 >0,05
1-3 >0,05
2-3 >0,05
Паратгормон 43,55 (32,18-52,14) 50,30 (40,71-62,79) 44,54 (42,14-66,60) 1-2 >0,05
1-3 >0,05
2-3 >0,05
Висновки. 1. 77% пащенпв середнього вiку iз генералiзованим пародонтитом мають дефiцит та недостатнiсть вiтамiну D.
2. Рiвень втрати висоти альвеолярного вщ-ростка у пащенпв на фонi дефiциту вiтамiну D вищий на нижнiй щелепi (2,81(1,68-4,08) мм при дефщит та 2,14(1,43-2,40) мм при достатносп вiтамiну D) та на верхнш щелепi (3,36(1,95-3,99) мм при дефщит та 2,92(1,88-3,82) мм при достатносп вiтамiну D) порiвняно iз пацiентами, яю мають достатнiй рiвень вiтамiну D.
3. На тл недостатностi та дефщиту вiтамiну D зареестрованi системш змiни метаболiзму юс-тково! тканини: шдвищуеться секрецiя паратго-рмону, а також шдсилюються процеси ремоделювання юстково! тканини, якi спрямованi на збшьшення утворення кютково1 тканини та включення компенсаторних механiзмiв.
Список лтератури
1. Ponsonby A. UVR, vitamin D and three autoimmune diseases-multiple sclerosis, type 1 diabetes, rheumatoid arthritis
/ A. Ponsonby, R. Lucas, I. vander Mei // Photochem. Photobiol. - 2005. - №81. - P. 1267-1275.
2. Dietrich T. Association between serum concentrations of 25-hydroxyvitamin D3 and periodontal disease in the US population / T. Dietrich, KJ. Joshipura, B. Dawson-Hughes, HA. Bischoff-Ferrari // Am J Clin Nutr. - 2004. - №80(1). - P. 108113.
3. Jabbar S. Plasma vitamin D and cytokines in periodontal disease and postmenopausal osteoporosis / S Jabbar, J. Drury, J. Fordham, HK. Datta, RM. Francis, SP. Tuck J Periodontal Res. 2011. №46(1). P. 97-104.
4. Garcia M.N. One-year effects of vitamin D and calcium supplementation on chronic periodontitis / M. N. Garcia, C. F. Hildebolt, D. D. Miley [et al.] // J Periodontol. - 2011. -№82(1). - P. 25-32.
5. Park K. S. The short vitamin D receptor is associated with increased risk for generalized aggressive periodontitis / K. S. Park, J. H. Nam, J. Choi // J Clin Periodontol. - 2006. -№33(8). - P. 524-528.
6. Inagaki K. Vitamin D receptor alleles, periodontal disease progression, and tooth loss in the VA dental longitudinal study / K. Inagaki, E. A. Krall, J. C. Fleet, R. I. Garcia // J Periodontol. - 2003. - №74(2). - P. 161-167.
7. Tezal M. Wactawski-Wende J., Grossi S.G., Ho A.W., Dunford R., Genco R.J. The relationship between bone
mineral density and periodontitis in postmenopausal women. // J Periodontal. - 2000. -Sep; - №71(9). - 1492-8.
8. Данилевський Н.Ф. Заболевания пародонта / Н. Ф. Данилевський, А. В. Борисенко. - К.: Здоров'я, 2000. -467 с.
9. Holick M. F. Evaluation, Treatment, and Prevention of Vitamin D Deficiency: an Endocrine Society Clinical Practice Guideline / M F. Holick, N. C. Binkley, H. A. Bischoff-Ferrari [et al.] // J. Clin. Endocrinol. Metab. - 2011. - Vol. 96 (7). - P. 1911-1930.
10. Amano Y. Vitamin D and periodontal disease / Y. Amano, K. Komiyama, M. Makishima // J Oral Sci. - 2009. -№51(1). - P. 11-20.
11. Miley D. D. Cross-sectional study of vitamin D and calcium supplementation effects on chronic periodontitis / D. D Miley, M. N. Garcia, C. F. Hildebolt [et al.] // J Periodontol. -2009. - №80(9). - P. 1433-1439.
Hagmm^a 15.08.16
УДК: 616.311.2+616.314.17+616.314.19)-002-036.8-06:616.36-002.17-085.281.8
Т. Д. Заболотний, д. мед. н., Х. А. Сiчкорiз Львiвський нацюнальний медичний ушверситет iменi Данила Галицького
ЕФЕКТИВН1СТЬ КОМПЛЕКСНОГО Л1КУВАННЯ ЗАХВОРЮВАНЬ ПАРОДОНТА У ОС1Б 13 ХРОН1ЧНИМ ГЕПАТИТОМ С П1Д ЧАС ПРОТИВ1РУСНО1 ТЕРАПП
Результати проведених клгнгчних дослгджень продемонстрували, що застосування Уе^ог-терапИ та еле-ктрофорезу Ербгсолу на ясна у схем! комплексного л1кування захворювань пародонта у пащент1в 1з хротчним гепатитом С тд час противгрусног терапи, дозволяе пгдвищити ефективтсть лгкувальних заходгв, скоротити середню кшьюсть вгдвгдувань необх1дних для досягнення позитивного клтчного ефекту та наблизитись до по-казниюв у соматично здорових ос1б.
Ключовi слова: захворювання пародонта, хронгчний гепатит С, ефективтсть лгкування.
Т. Д. Заболотный, Х. А. Сичкориз
Львовский национальный медицинский университет имени Данила Галицкого
ЭФФЕКТИВНОСТЬ КОМПЛЕКСНОГО ЛЕЧЕНИЯ ЗАБОЛЕВАНИЙ ПАРОДОНТА У ЛИЦ С ХРОНИЧЕСКИМ ГЕПАТИТОМ С ПРИ ПРОТИВОВИРУСНОЙ ТЕРАПИИ
Результаты проведенных клинических исследований показали, что применение Уе^ог-терапии и электрофореза Эрбисола на десны в схеме комплексного лечения заболеваний пародонта у пациентов с хроническим гепатитом С во время противовирусной терапии, позволяет повысить эффективность лечебных мероприятий, сократить среднее количество посещений необходимых для достижения положительного клинического эффекта и приблизиться к показателям у соматически здоровых лиц.
Ключевые слова: заболевания пародонта, хронический гепатит С, эффективность лечения.
T. D. Zabolotnyy, H. A. Sichkoriz
Lviv Danylo Halytskyi National Medical University
EFFECTIVENESS OF COMPLEX TREATMENT OF PERIODONTAL DISEASE IN PATIENTS WITH CHRONIC HEPATITIS C DURING ANTIVIRAL THERAPY
Results of clinical studies have demonstrated that the use of Vector-therapy and electrophoresis Erbisol on gingival tissue in complex treatment scheme of periodontal diseases in patients with chronic hepatitis C during antiviral therapy can increase the effectiveness of medical interventions, to reduce the average number of visits required to achieve positive clinical effect and approach indexes of healthy individuals.
Key words: periodontal disease, chronic hepatitis C, effectiveness of treatment.
