CC BY
26
УДК 338.432:(631.15:633.1)
О.Г. ПЕНЬКОВА,
д.е.н., доцент, Уманський нацюнальний университет садвництва
Стан та перспективи розвитку зернового виробництва в Укра1ш
У статтi показано, що вщ ¡снуючого диспаритету Ц1н на зерно на внутршньому та зовн'имньому ринках укранськ агро-виробники не отримують економiчного прибутку. Автор доводить, що сучасна система розпод/лу доходов Mix виробни-ками зерна та лопстичними монополстами перешкоджае реалiзацií експортного аграрного потенцалу Украни. За результатами аналiзу досвду розвинутих кран обгрунтовуеться положення про необю^сть створення рвних ринкових можливостей для вах економiчних агентв через ширше використання iнструментiв строкового бiржового ринку.
Ключов1 слова: зернове виробництво, зернотрейдери, закупвельн цни, експортн Цни, умови постачання зерна, ме-хан>зми бiржового ринку, ф'ючерсн контракти, агровиробники, виробники зерна, бiржовий ринок.
О.Г. ПЕНЬКОВА,
д.э.н., доцент, Уманский национальный университет садоводства
Состояние и перспективы развития производства зерна в Украине
В статье показано, что от существующего диспаритета цен на зерно на внутреннем и внешнем рынках украинские аграрные производители не получают экономической прибыли. Автор доказывает, что современная система распределения доходов между производителями зерна и логистическими монополистами препятствует реализации экспортного аграрного потенциала Украины. По результатам анализа опыта развитых стран обосновывается положение о необходимости создания равных рыночных возможностей для всех экономических агентов путем более широкого использования инструментов биржевого рынка.
Ключевые слова: зерновое производство, зернотрейдеры, закупочные цены, экспортные цены, условия поставки зерна, механизмы биржевого рынка, фьючерсные контракты, агропроизводители, производители зерна, биржевой рынок.
O.G. PENKOVA,
D. Sc. (Econ.), Associate Professor Uman National University of Horticulture
Status and prospects of grain production in Ukraine
The article shows that the Ukrainian agricultural producers receive no economic profit in the domestic and foreign markets because of existing disparity in grain prices. The author argues that the current system of the revenue sharing between the grain producers and the logistics monopoly prevents the realization of the export agricultural potential of Ukraine. The analysis of the experience of developed countries is justified by the need for provision of equal market opportunities for all economic agents through wider use of the term stock market instruments.
Keywords: grain production, grain traders, prices, export prices, grain supply arrangements stock market, futures contracts.
Постановка проблеми. Невпинне зростання чисельнос-т населенна свггу вщбиваеться у висхщному тренд1 свггово-го попиту на зернов1 культури, як для харчових цтей, так ¡ для використання у тваринництв1 та при виробництв1 бюпалива. Аграрний сектор Укра'Уни врграе значну роль у задоволен зовншнього попиту на зерно, а сприятлив1 для вирощуван-ня зернових культур природно-клматичы умови нашо'У кра-Уни дають змогу ¡ надал1 розширювати експортний потенцвл у ц1й сферк Проте д1ючий механвм розподту доходв вщ виробництва та реал^ацп' зерна м1ж суб'ектами ринку стае перешкодою у виконанн цього завдання.
Лнал13 дослщжень та публкащй з проблеми. Питан-ням розвитку зернового ринку в Укра'У присвятили сво'У пра-ц Н. Голомша, Т. Лозинська, П. Саблук та ¡н. [1-3]. Проблеми розширення експорту зерна та вдосконалення державного регулювання ц° сфери висвгглеы у наукових доробках В. Губенка, О Кименка, I. Кузнецово'У, О. НкшиноУ та ¡н. [4-7]. Однак чимало питань стосовно перспектив подальшого розвитку зернового виробництва в Укра'Уы в контекст вдосконалення мехаызмв розподту доходв мж суб'ектами ринку в сучасних умовах залишаються недостатньо дослщженими.
Метою статт'1 е визначення перспектив розвитку зернового виробництва в УкраУн на основ¡ аналву механвмю утворення та розподту дохода в фй сфер^ та формулювання пропозифй щодо оптим^аци цих механвмю.
Виклад основного материалу. УкраУна посщае гщне мю-це серед провщних свггових експортер1в зерна. Але така ситуац1я окр1м позитивних вплив1в на в^чизняну економку призводить до значноУ залежност товаровиробниюв вщ цЬ новоУ кон'юнктури свггового ринку. Числены зернотрейдери намагаються страхувати своУ ризики шляхом встановлен-ня низьких закутвельних цЫ на зерно для товаровиробни-юв нав^ь за сприятливоУ цЫовоУ ситуацГУ на зовышых риках. У цей же час товаровиробники працюють за мУмального р1вня рентабельност (табл. 1).
Анал1зуючи дан табл. 1, можемо зробити таю висновки: рЬ вень рентабельност виробництва зерна у 2013 роц знахо-диться на дуже низькому р1вн1 i у середньому по зернових культурах становить 1,8%. Середня цЫа реалiзацii' зернових культур за офщмним курсом НБУ майже вдвiчi нижча вiд свiтових цн Так, цiна реалiзацii' 1 тонни пшениц становить $171,7, що на $176,3 менше вiд свiтовоi' цЫи на дану культуру.
Отже, вггчизняы виробники зерна одержують тiльки близько 50% вщ його свiтових цЫ. Виникае закономiрне пи-тання про те, як аграрп, що займаються вирощуванням зернових, можуть працювати за такоУ низькоУ рентабельностi. Вщповщь проста: жодне селянське, фермерське i будь-яке iнше хлiборобське господарство не е монокультурним. На-вiть за невеликого розмiру земельного фонду аграрп ви-рощують рiзнi зерновi та олмы культури. Тож прибутковiсть
120 Формування ринкових вщносин в УкраУн № 2 (165)/2015
© О.Г. ПЕНЬКОВА, 2015
Taблиця 1. Aнaлiз пoкaзникiв eфeктивнocтi виpoбництвa тa peaлiзaцiï зepнoвиx кyльтyp в Укpaïнi y 2013 pow
Kyльтypa Coбiвapтicть, гpн./т, * 2013 piк Cepeдня цiнa peaлiзaцiï, гpн./т, * 2013 piк Piвeнь peнтaбeльнocтi виpoб-ництвa для виpoбникiв, % Cepeдня цiнa peaлiзaцiï, $/т, * 2013 piк fea oфiцiйним кypcoм НБУ] Eкcпopтoвaнo, млн. т** 2012/2013 M.P Cвiтoвi цши **2012/2013 M.P. (липeнь 2012/ чepвeнь 2013]
Пшениця 1339,9 1372,1 2,4 171,7 6,9 348
Kyкypyдзa 1185,8 1204,1 1,5 150,6 13,5 311
Ячмiнь 1439,5 1447,4 1,6 181,0 2,2 298
Джерело: * [в], ** [9].
oднieí' пiдтpимye збитгавють ^moï, i тaкa дивеpcифiкaцiя ви-poбництвa в yмoвax пocтiйниx пoгoдниx i цiнoвиx pизикiв пщ-тpимye йoгo зaгaльнy pентaбельнicть.
Але нacтiльки низькi зaкyпiвельнi цiни нa зеpнoвi cтpимy-ють пoдaльше зpocтaння екcпopтнoгo пoтенцiaлy Укpaí'ни зa дaними кyльтypaми. Toмy неoбxiднo пpoaнaлiзyвaти чинни-ки, i^o визнaчaють меxaнiзми цiнoyтвopення нa pинкy зеp-нoвиx тa, вiдпoвiднo, з'яcyвaти poзмip i генезиc дoдaткoвoï pенти нa дaнoмy pинкy.
З пoглядy виpoбникa, зa тaкoгo piвня pентaбельнocтi виpoб-ництвa не cпocтеpiгaeтьcя знaчниx дoxoдiв вiд викopиcтaння ocнoвниx фaктopiв виpoбництвa. Якщo пpoaнaлiзyвaти OTpy^-py витpaт нa виpoбництвo oкpемиx зеpнoвиx кyльтyp (тaбл. 2] тa зicтaвити iз poзмipoм aбcoлютнoгo пpибyткy, мoвa мoже йти пpo icнyвaння лише бyxгaлтеpcькoгo пpибyткy, a не екoнoмiчнoгo.
Cлiд вiдмiтити, щo, aнaлiзyючи дoxiднicть виpoбництвa тЬ eï чи iншoï кyльтypи тa ïï кoнкypентocпpoмoжнicть нa вну-тpiшньoмy тa зoвнiшньoмy pинкy, вapтo вpaxoвyвaти те, !o фaктичнi витpaти нa виpoбництвo пpoдyкцiï е не зoвciм oб'eктивними. Зa oцiнкaми екcпеpтiв, чacткa aмopтизaцiйниx вiдpaxyвaнь y coбiвapтocтi пpoдyкцiï збiльшyeтьcя пpи oцiн-цi ocнoвниx зacoбiв зa pинкoвoю (cпpaведливoю] вapтicтю. Зa тaкиx yмoв pентaбельнicть виpoбництвa зa мiнiмaльни-ми пiдpaxyнкaми знижyeтьcя нa 10 вiдcoткoвиx пyнктiв [10].
Пpoaнaлiзyeмo пoдaльше yтвopення пpибyткy iншиx cтpyктyp, нaявнicть якoгo, як пpaвилo, лежить вже не тiльки в екoнoмiчнiй плoщинi.
Зa poзpaxyнкoвими дaними бaлaнcy пoпитy тa пpoпoзи-цп зеpнa, cклaденoгo фaxiвцями Miнicтеpcтвa екoнoмiчнoгo poзвиткy i тopгiвлi Укpaïни cтaнoм нa 01.08.2013, пpoпoзи-цiя зеpнoвиx кyльтyp cтaнoвить 58 0B0 тиc. т, a пoпит вну-тpiшньoгo pинкy - 28 7B7 тиа т, зoвнiшньoгo - 23 531 тиc. т, pештa - 58B2 тиc. т зaлишки нa кiнець пеpioдy.
Фopмyють пoпит нa пpoдyкцiю вiтчизняниx виpoбникiв зеpнa зеpнoтpейдеpи, opieнтoвaнi нa зoвнiшнi pинки, тa пе-pеpoбнi пiдпpиeмcтвa, якi зaдoвoльняють пoтpеби пеpевaж-нo внyтpiшньoгo pинкy.
Ùo cтocyeтьcя зaкyпiвельниx цiн пеpеpoбниx пiдпpиeмcтв, тo тут дють тaкi чинники. Цiнoвий пoпит нa ciльcькoгocпoдap-cькy cиpoвинy, як пpaвилo, менш елacтичний пopiвнянo з цЬ нoвим пoпитoм нa пpoдoвoльчi тoвapи, виpoбленi з цieí' ^po-вини. Toмy oчевиднo, щo зi збiльшенням oбcягy виpoбництвa i пpoпoзицiï ciльcькoгocпoдapcькoí' пpoдyкцií' цiни нa не'' знижу-ютьcя швидшими темпaми, ыж цiни нa кiнцевi пpoдyкти ïï пе-pеpoбки. Пpи цьoмy пеpеpoбнi пiдпpиeмcтвa, мaючи pинкoвy влaдy, вcтaнoвлюють цiни нa ciльcькoгocпoдapcькy cиpoвинy тaк, щoб з ypaxyвaнням зниження цЫ нa пpoдoвoльчi тoвapи ïx мapкетингoвa мapжa (piзниця мiж цiнoю нa ciльcькoгocпoдap-cькy пpoдyкцiю i ц^ю нa кiнцевий пpoдyкт пеpеpoбки зa oднy i ту caмy шьюсь тoвapy] щoнaйменше не змiнилacя [11].
Пдоумгам дм циx чинникiв е фopмyвaння мoнoпoльнo низькиx цiн для ciльгocпвиpoбникiв, y тoмy чиcлi зеpнoвиx. Taке явище oтpимaлo нaзвy «диcпapитет цiн», вoнo xapa^ теpне для вcix видiв ciльcькoгocпoдapcькoï пpoдyкцiï i для
Taблиця 2. Cтpyктypa витpaт виpoбництвa зepнoвиx кyльтyp в Ó^ami y 2013 poцi
пшeниця
Kyльтypи
кyкypyдзa
ячмiнь
Coбiвapтicть, гpн./т
1339,9
1185,8
1439,5
^py^ypa витpaт, %
Bитpaти - вcьoгo y трму чиcлi:_
100
100
100
Пpямi мaтеpiaльнi витpaти з ниx
B5,0 100
71,8 100
B4,1 100
нaciння тa пocaдкoвий мaтеpiaл
15,9
24,2
20,0
мiнеpaльнi дoбpивa
31,8
23,5
2B,5
пaльне i мacтильнi мaтеpiaли
19,B
14,1
23,1
oплaтa пр^уг i poбiт cтopoннix opгaнiзaцiй
13,0
21,2
11,8
pештa мaтеpiaльниx витpaт
19,7
17,0
18,B
пpямi витpaти нa oплaтy пpaцi
B,8
5,0
7,4
iншi пpямi витpaти i зaгaльнoвиpoбничi витpaти з ниx
28,2 100
23,2 100
28,5 100
aмopтизaцiя неoбopoтниx aктивiв
21,3
19,5
22,4
вiдpaxyвaння нa coцiaльнi зaxoди
8,7
7,9
9,B
pештa ^ix^x пpямиx тa зaгaльнoвиpoбничиx витpaт
70,0
72,B
B8,0
Джерело: [9].
Формування ринкових вiднocин в ÓKpa'mi № 2 (165)/2015 121
вс!х краУн. Саме тому ц!ни реал1зацИ' зерна стьськогоспо-дарськими пщприемствами на внутр!шньому ринку е досить низькими за вс!ма каналами реал!зацп.
Що стосуеться трейдер!в, то в них до закуп!вельноУ вар-тост! зерна додаються витрати на:
- транспортування зерна (лопстика ¡з застосуванням власних чи орендованих засоб!в);
- очищення, просушування та збер!гання зерна;
- зб!р ринковоУ ¡нформац!У;
- кредитування агровиробник!в (поодинок! випадки, коли трейдери фактично авансують виробника ! тому е власника-ми з!браного врожаю, ще до його закуп!вл!);
- страхування ризик!в: валютних, податкових тощо.
0днак зазначен! витрати в повному обсяз! несуть лише
велик! трейдери. А потенц!йн! ризики вони намагаються пе-рекласти на плеч! аграрив шляхом встановлення мУмаль-них закуп!вельних ц!н, !нод! нав!ть приб!гаючи до змови з !н-шими потужними трейдерами.
За даними досл!дження американських експерт!в проекту ЫБЛЮ, прибутков!сть зернотрейдер!в в УкраУн! становить близько 19% на кожн!й тонн!, тод! як на розвинених ринках П!вн!чноУ Америки та бвропи - близько 1% (ус! розрахунки -на баз! РОВ) [12].
0тримання цих надприбутк!в зумовлено в тому числ! пол!-тикою основних п'яти !ноземних зернотрейдер!в, як!, по сут!, утворили ол!гопол!ю у сфер! постачання вггчизняного зерна на експорт. Вони диктують так! закуп!вельн! ц!ни на зерно, як! ледве покривають витрати в!тчизняних виробник!в, а варт!сть операц!й, пов'язаних з реал!зац!ею зерна, навпа-ки, значно перевищуе р!вень ц!н у багатьох захщноевропей-ських краУнах [13].
Такий стан став можливим лише за наявност! потужно-го лоб! у парламент!, яке перешкоджало будь-яким спробам переломити ситуац!ю в ц!й сфер!. Тому вважаемо, що утво-рення надприбутк!в, або ренти, отриманоУ зернотрейдерами, не е лише результатом корисноУ дм основних фактор!в ви-робництва, а пов'язане з !снуванням пол!тичного лоб!.
Щоб проанал!зувати прибутков!сть експортноУ д!яльност! пров!дних зернотрейдер!в, необхщно досл!дити Ухню спец!а-л!зац!ю, географ!ю постачань та пов'язан! з транспортуван-ням видатки (див. рис.).
Фактичн! обсяги експорту зерна з УкраУни за 1 липня -4 грудня 2014 року становлять 15 663 тис. т, з яких:
- пшениц! - 7483 тис. т;
- кукурудзи - 4620 тис. т;
- ячменю - 3374 тис. т;
- !нших зернових - 187 тис. т.
Завантажено на корабл! - 455 тис. т.
Таким чином, обсяги експортованих та пщготовлених до експорту зернових становлять 16 118 тис. т (пшениц! -7562 тис. т, ячменю - 3375 тис. т та кукурудзи - 4995 тис. т). 0днак це не межа зовн!шнього попиту на зернов!. Так, якщо в 2013 роц! УкраУна мала змогу т!льки в Овропу безмитно екс-портувати 1,6 млн. т зернових, то у раз! ^племента^'У угоди про зону втьноУ торпвл! УкраУна - ОС дана квота буде зб!ль-шена до 2 млн. т.
УкраУнське зерно на експорт за контрактами постачаеть-ся переважно за умовами РОВ (франко-борт) або СРТ-порт (фрахт ! перевезення оплачен! до м!сця призначення). В пер-шому випадку зернотрейдер зобов'язуеться доставити ! за-вантажити на борт судна покупця обумовлену ктьюсть зерна вщповщноУ якост!, а у другому - доставити в порт.
В!тчизнян! зернотрейдери заробляють на постачанн! зерна на експорт, навггь не вивозячи його за меж! краУни (табл. 3).
За даними табл. 3 видно, що р!зниця м!ж ц!ною, яку да-ють трейдери фермерам за зерно при умов! постачання його до елеватора, та ц!ною, яку вже трейдери встановлюють для !мпортер!в за умови постачання до порт!в Чорного моря (СРТ) без завантаження на судно, становить в!д $9 до $9. Така маржа значно перевищуе видатки трейдер!в, пов'язан! з транспортуванням зерна у межах краУни. Але контрактам СРТ - порти Чорного моря надають перевагу невелик! трейдери. Як правило, в портах це зерно в них перекуповують по-тужн! трейдери, що й укладають контракти на постачання в !нш! краУни значних обсяпв зерна. При цьому маржа потуж-них трейдер!в за умовами РОВ - порти Чорного моря ста-новить у випадку самост!йноУ закуп!вл! зерна у фермер!в в!д $64 до $93, а у випадку закуп!вл! у др!бних трейдер!в безпо-середньо в порту - приблизно $55.
0днак великим зернотрейдерам вигщно працювати ! за умовами С1Р (товар страхуеться ! постачаеться до порту кра-Уни-покупця).
Транспортування украУнського зерна зд!йснюеться як по морю, так ! суходолом (в европейсью краУни).
Транспортна складова при перевезены зал!зницями УкраУни пшениц! II класу на експорт е незначною ! становить 5,07% [16]. Якщо тариф на перевезення 1 тонни зерна Укрзал!зницею на вщстань 500 км становить $12,77, то аналопчн! послуги зал!зничного транспорту в !нших краУнах коштують бтьше: в Бторуси -$13,1, у Рос!У - $17,03, в Угорщини - $28,02, у Румуни - $50,56, у Словаччини -$53, у Польщ! - $62,52.
Джерело: [14].
122 Формування ринкових вщносин в УкраУн № 2 (165)/2015
Таблиця 3. Ршень цш на пшеницю в Укра'ш станом на 03.12.2014
Умови поставки Одиниц1 вим1ру Ц1на
УкраУна (EXW елеватор)
2 клас $/т 188-194
3 клас $/т 149-184
фуражна $/т 148-158
УкраУна (СРТ порти Чорного моря)
2 клас $/т 197-211
3 клас $/т 188-194
фуражна $/т 168-174
УкраУна (РОВ порти Чорного моря)
2 клас $/т 252-255 (груд/сн)
3 клас $/т 242-243 (груд/сн)
фуражна $/т 215-220 (груд/сн)
Складено автором за даними [15].
Що стосуеться вартост¡ фрахту суд¡в для перевезення зерна, то станом на 21 березня 2014 року фрахт на тран-спортування 3 тис. т пшениц з МиколаУвського МТП у на-прямку Туреччини коштував $22-23/т. Фрахтов¡ ставки на партп ячменю 4-5 тис. т у напрямку Лщп становили $36-37/т ¡з Севастопольського МТП ¡ $38/т з Ренмсько-го МТП. Фрахтов¡ котирування на парти кукурудзи обсягом 3 тис. т з МиколаУвського МТП у напрямку Туреччини становили $22-23/т (Чорне море - $22/т, Мармурове море -$23/т) ¡ у напрямку Л¡в¡í - $39/т. Ставки фрахту на 25 тис. т пшениц з Керченського МТП в напрямку Судану ¡ з МиколаУвського МТП у напрямку ОАЕ становили $31/т ¡ $41/т в¡дпов¡дно. Фрахт аналог¡чного обсягу ячменю з Одесько-го МТП у напрямку СаудвськоУ Арав¡í становив $32/т. Ц¡на морського перевезення 25 тис. т кукурудзи з МиколаУвсько-го МТП в напрямку Тунюу - $24/т. Фрахт на перевезення 50 тис. т кукурудзи з Поденного МТП у напрямку бмену ¡ Китаю становив $32/т ¡ $43/т в¡дпов¡дно [17].
Вищенаведен¡ дан св¡дчать, що монопол¡зац¡я канал¡в ре-ал¡зац¡í зерна не дозволяе виробникам пщвищувати ефек-тивн¡сть власного виробництва, а ризики природного та ринкового характеру повнютю лягають на Ухн плечг
Ц¡лком зрозум¡ло, що проблему справедливого розподту доходв м¡ж виробниками зерна та лопстичними компан¡ями можливо виршити лише шляхом зм¡ни мехаызмв державного регулювання в цй сфер¡ та подальшого розвитку рин-ковоУ ¡нфраструктури.
Якщо звернутися до досвщу розвинутих краУн та кра-'н, що розвиваються, можна зробити висновок про зна-чну роль держави у регулюванш виробництва та реал¡зац¡í зернових культур. Завдяки постмшй державн¡й пщтрим-ц виробники мають можлив¡сть забезпечити необхщний р¡вень доход¡в, застосовувати нову техшку ¡ прогресив-н¡ технолог¡í, здмснювати структурну перебудову з ураху-ванням кон'юнктури ринку.
У краУнах ОС с¡льгоспвиробники за рахунок ц¡ни отриму-ють лише частину прибутку, а решту сплачуе держава, що дозволяе захистити аграрпв в¡д впливу свггового ринку. Так, у собвартост пшениц в цих краУнах державна пщтримка ся-гае 56%. Ком¡с¡я ОС пер¡одично регулюе ц¡ни за трьома го-ловними напрямами:
- ¡ндикативн ц¡ни для зернових культур;
- гранича ц¡ни ¡мпорту для зернових. Захист вщ ¡мпорту в¡дбуваeться шляхом обкладання додатковим митним збо-ром, що дорвнюе р¡зниц¡ м¡ж нацональною торговельною ц¡ною й ц¡ною ¡мпорту;
- мУмальы ц¡ни, ц¡ль яких гарантувати виробников¡ нор-мальний рвень доходу й диференц¡ювати загот¡вельн¡ цни по районах за видами продукцУ [18].
Досв¡д д¡яльност¡ б¡ржових ринюв у краУнах ¡з розвиненою економкою доводить Ух спроможн¡сть виконувати функ-ц¡У прозорого ц¡ноутворення, страхування цнових ризик¡в, трансферту товарних ¡ фЫансових поток¡в, прогнозування та планування виробництва тощо. Створення рвних ринкових можливостей для виробниюв зерна (незалежно вщ обся-г¡в Ух виробництва) у бтьшост розвинутих краУн св¡ту дося-гаеться через механ¡зми б¡ржовоí електронноУ торг¡вл¡ як на ринку реального, так ¡ майбутнього товару. Наприклад, понад 80% св¡товоí торг¡вл¡ ф'ючерсними контрактами на пшеницю здмснюеться на Чиказький СМЕ Б!оЬех, яка у 1992 роц стала першою торгово-анал¡тичною платформою, призна-ченою для глобальноУ електронноУ торг¡вл¡.
В УкраУн за останн¡ роки чисельн¡сть товарних б^ж зна-чно зросла: з 77 у 1995 роц до 574 у 2013 роц. В сектор¡ ж агропромислового б^жового ринку спостер^аються тен-денцУУ щодо зменшення к¡лькост¡ б¡рж з 30 у 2005 роц до 24 зареестрованих ¡ лише 11 реально д^чих у 2013 роц¡. Про-те жодна з цих б^ж не вщповщае св¡товим стандартам б¡р-жовоУ д¡яльност¡.
При загальн¡й тенденц¡У розвитку б^жового товарного ринку е ряд фактора, як¡ негативно впливають на його роз-виток, а саме:
- слабк¡ ¡нтеграцйы зв'язки м¡ж товарними б¡ржами та ¡н-шими орган¡зац¡йними елементами ринковоУ ¡нфраструктури;
- в¡дсутн¡сть на б^жах систем гарантування виконання зобов'язань за б^жовими угодами, що послаблюе зацкав-лен¡сть учасник¡в ринку у б^жов^ торг¡вл¡, що у свою чергу тягне за собою незначн¡ обсяги б^жовоУ торг¡вл¡;
- незначн¡ обсяги б^жовоУ торг¡вл¡, що не зацкавлюе то-варн¡ б¡рж¡ у розвитку сучасних б^жових технолог¡й та при-мушуе Ух здеб¡льшого зд¡йснювати органваци позаб¡ржовоí аукц¡онноí д¡яльност¡.
Це стримуе розвиток вертикальних ¡нтеграц¡йних зв'язк¡в, що призводить до вщсутносл налагодженоУ системи това-
Формування ринкових в1дносин в УкраУы № 2 (165)/2015 123
ропросування вщ товаровиробниюв до споживач1в, а також ринкових систем визначення справедливих цЫ.
На сьогодн в УкраУн! залишаеться низьким й ступЫь ви-користання сучасних б1ржових технолопй. Близько 90% ydx б1ржових угод укладаеться на умовах спот, решта угод при-падае на форвардн контракти. Незважаючи на постыну дер-жавну пщтримку та сприяння у розвитку б1ржовоУ торпвл1 стьськогосподарською продущею, дос не вщбулося станов-лення б1ржовоУ торпвл! деривативами, а саме ф'ючерсами та опцюнами на стьськогосподарську продукцю Хоча проекти створення майданчиюв з торпвл! ф'ючерсами в Укра'У перю-дично виникали, починаючи з 2000 року, проте не знаходили свого практичного завершення.
Ще в травы 2011 роц було пщписано меморандум про сп1вроб1тництво КабЫету МУстрГв i Нацюнального банку УкраУни з Чиказькою товарною бiржею. Метою меморандуму був пошук можливостей вiдкриття на територи нашоУ краУни ПричорноморськоУ зерновоУ б!ржк Проте i на сьогодн та-ка бГржа не створена.
6 червня на Чиказьюй товарнм б!рж! CME Group був введений ф'ючерс на причорноморську пшеницю CBOT Blak SEA Wheat i розпочат пер|±л торги. Контракти мають укладати-ся в доларах США, а Ухнм розм!р мае становити вщ 136 т (близько 5 тис. бyшелiв). Ф'ючерси безпосередньо пов'язанi з ф!зичною поставкою продовольчоУ пшеницi з ринку зерна Чорноморського регюну. Цтком зрозумто, що безпосередньо скористатися перевагами даноУ платформи зможуть лише потужн зернотрейдери.
Проте, як показав початковий досвщ, впровадження ф'ючерсного контракту на чорноморську пшеницю на Чи-казьюй б!рж! CME Group не набрало достатньоУ лквщност!, адже був розрахований на наших учасниюв. Проте н вггчиз-нян хедери, н спекулянти не працюють з ним в основному через брак досвщу. Однак бiржа CME Group не постшае його лквщувати, зважаючи на значний експортний потен^ал УкраУни на ринку зернових, i очкуе пiдвищення р!вня досвщ-ченост основних в!тчизняних суб'ект!в аграрного сектору щодо використання даного виду Ыструменту [19].
Висновки
Ресурсний потенцiал та природно-кл!матичн умови УкраУни щодо формування пропозици високояюсного зерна свщ-чить про потенцiйнy здатнiсть нарощувати обсяги виробни-цтва й залишатися нашiй краУнi в числ! найбтьших свггових експортерiв зернових. Проте перешкодою для реалiзацii' цих завдань на сьогодн постае сформована система розподЬ лу доход!в вщ реалiзацiУ продукци м!ж товаровиробниками та трейдерами. За даноУ системи аграрГУ несуть ус ризики, вна-слщок чого рентабельысть УхньоУ д!яльност значно колива-еться, в той час як зернотрейдери стабтьно отримують не менш ыж 19% рентабельностi.
Можна констатувати, що в УкраУы держава не врграе рол! ефективного регулятора сфери зернового виробництва. Проведений аналГз засвщчив, що притаманн ринковм еко-номщ так непрям! методи регулювання, як антимонопольн заходи, страхування, кредитування, податкове регулювання в наолй краУн застосовуються безсистемно, не стали стимулом для значного зростання обсяпв виробництва зерна.
Забезпечити прозоре цЫоутворення та р!вн ринков! мож-ливост як для потужних, так i дрГбних господарств, що спецЬ алГзуються на вирощуванн зернових культур, можливо через використання бГржових механ!зм!в торпвл! як на ринку реального, так i майбутнього товару. Актив!зац!я в Украп-л робо-ти бГржового ф'ючерсного ринку дозволить детУзувати тор-пвлю зерном на внутршньому ринку, забезпечить прозорють цЫоутворення та страхування цЫових ризиюв аграрив.
Список використаних джерел
1. Голомша Н.6. Конкурентоспроможнють зернових на аграрному ринку / Н.е. Голомша // Економ1ка АПК. - 2009. - №12. - С. 83-88.
2. Лозинська Т.М. Нацюнальний продовольчий ринок в умовах глобал1зац1У: [моногр.] / Т.М. Лозинська. - Х.: Вид-во ХарР1 НАДУ «Мапстр», 2007. - 272 с.
3. Формування i розвиток ринку зерна в Укра"п-л / О.Г. Шпикуляк, Ю.П. Воскоб!йник, Р.П. Саблук, О.В. Овсяныков. - К.: ННЦ1АЕ, 2008.
- 190 с.
4. Губенко В.1. Конкурентоспроможнють продукци АПК: стан та можливост! в умовах глобал!заци / В.1. Губенко // Вюник Сумського нац!онального аграрного ун!верситету. Сер.: Економ!ка та менеджмент. -2010. - Вип. 5.2. - С. 3-7.
5. Кименко О.Г. Оц!нки ефективност! державного регулювання експорту та експортних ц!н на ринку зернових та ол!йних культур в УкраУн! / О.Г. Кименко, О.В. Артюшин // Ринкова трансформац!я економки: стан, проблеми, перспективи. -К.: 1АЕ УААН, 2009. - С. 23-30.
6. Кузнецова I. Яка ж роль вщведена УкраУн! в свп"овому вироб-ництв! та експорт! пшениц!? / I. Кузнецова // Зерно i хшб. -2008.
- №2. - С. 3-6.
7. Н^шина О.В. Прюритети нацюнальноУ зерновоУ пол!тики та меха-н!зми Ух реал!заци в умовах глобал!заци економ!ки / О.В. Н!к!шина // Економка харчовоУ промисловост!. - 2012. - №4 (16) - С. 14-22.
8. Статистичний бюлетень «Основн! економ!чн! показники виробництва продукци стьського господарства в с!льськогосподарських пщприемствах за 2013 р!к»// Державна служба статистики УкраУни. - К. - 2014. - 84 с.
9. Аграрний сектор УкраУни. Огляд рослинництва: попередн! пщ-сумки 2013 року [Електрон. ресурс]// Режим доступу: http://www. bakertilly.ua/media/pdf/BT_Agri2013.pdf
10. Бондар О.В. Формування ц!н i витрат на виробництво зерна в стьськогосподарських пщприемствах УкраУни // О.В. Бондар// Наука й економ!ка. - 2014. - Вип. 1. - С. 90-96.
11. Андрмчук В.Г. Внутр0ня будова ринку стьськогосподарськоУ продукци: теоретико-методолопчний аспект / В.Г. Андрмчук // Економка АПК. - 2004. - №3. - С. 29-34.
12. 1щенко Г. Апетити трейдер!в ростуть / Г. 1щенко// Урядовий кур'ер. - 23.11.2014.
1 3. Шебаын В.С. Ретроспектива трансформаци стьськогоспо-дарських пщприемств та основн! напрями п!двищення Ух ефективност! / В.С. Шебаын, О.В. Шебаына, 1.О. П!юренко// Вюник аграрноУ науки Причорномор'я. - МиколаУв, 2010. - Вип. 1(52)Т.1. - С. 3-13.
14. Експорт зернових !з УкраУни в 2013/2014 коментуе Серий Парпуланський, спефалют департаменту !нвестиц!йного банк!нгу Pro Capital Investment [Електрон. ресурс] // Режим доступу: http:// invest.pro-capital.ua/ua/press_center/invest-digest/eksport-zernovyx-z-ukrainy-v-2013/2014/
15. 1нформац!йний бюлетень незалежноУ громадськоУ ЕкспертноУ ради з питань ц!новоУ ситуаци на аграрному ринку [Електрон. ресурс]
124 Формування ринкових вщносин в УкраУы № 2 (165)/2015
// Режим доступу: http://www.auu.org.ua/rynky-ta-ciny/novini-rinkiv-1
16. Укрзалiзниця забезпечуе максимально ефективне в1д-правлення зернових вантажiв [Електрон. ресурс] // Режим доступу: http://www.kmu.gov.ua/control/ru/publish/article9art_ id=246554094&cat_id=244277212
17. Фрахт судов для перевозки зерна в Азово-Черноморском регионе подорожал [Електрон. ресурс] // Режим доступу: http: //
http://unimai—logistics.net/post/fraht_sudov_dlya_perevozki_ zerna_v_azovo-chernomorskom_regione_podorojal
18. Шпаар Д. Реформа Общей аграрной политики в Евросоюзе и ее последствия для ФРГ / Д. Шпаар, К. Беме // АПК: экономика, управление. - 2004. - №7. - С. 67-76.
19. Яворська В.О. Тенденци розвитку втчизняноУ бiржовоí тюргiвлi то-варними деривативами на сльськогосподарську продукцю / В.О. Яворська// Монггоринг бiржового ринку. - 2014. - №1 (20). - С. 16-17.
О.В. ТИМОШЕНКО, к.е.н., доцент, декан ФЕ1Т КНУ^М, Я.В. ЧАПЛ1НСЬКА, мапстр кафедри економки i менеджменту КНУЮМ
Особливост формування брендинговоИ полггики шдприемств в Укра1ш
У ста-ni доспджено теоретичн основи сутност понять «бренд» та «брендинг», проанапзовано особливост позицонування брендв на втчизняних Ыдприемствах на основi комплексного та систематичного Ыдходю з урахуванням специфки марке-тингово!' д/яльностi втчизняних Ыдприемств. Узагальнено стратеги позицонування брендю, розроблено напрями щодо удо-сконалення брендово'1' политики як одного з основних та найбльш д)евих методв утримання конкурентних переваг Ыдприем-ницьких структур, що в цлому дозволить Ыдвищити ¿хн ринковi позици та ефективн'ють фнансово-господарськоiдтльност.
Ключов'1 слова: бренд, брендинг, ребрендинг, стратегИ'позицонування, матриця позицонування бренд/в, брендова поптика.
Е.В. ТИМОШЕНКО, к.э.н., доцент, декан ФЭИТ КНУКиИ, Я.В. ЧАПЛИНСКАЯ, магистр кафедры экономики и менеджмента КНУКиИ
Особенности формирования брендинговой политики предприятий в Украине
В статье исследованы теоретические основы сути понятий «бренд» и «брендинг», проанализированы особенности позиционирования брендов на отечественных предприятиях на основе комплексного и систематического подходов с учетом специфики маркетинговой деятельности отечественных предприятий. Обобщены стратегии позиционирования брендов, разработаны направления по совершенствованию брендовой политики как одного из основных и наиболее действенных методов удержания конкурентных преимуществ предпринимательской структуры, что в целом позволит повысить их рыночные позиции и эффективность финансово-хозяйственной деятельности.
Ключевые слова: бренд, брендинг, ребрендинг, стратегии позиционирования, матрица позиционирования брендов, брендовая политика.
О V. TIMOSHENKO, PhD, associate professor, dean FEIT KNUKiM,
J. CHAPLINSKA, master department. eq. and Maine. KNUKiM
Features of the formation branding policies of companies in Ukraine
This article explores the theoretical foundations of the essence of the concepts of «brand» and «branding», analyzes the features of brand positioning in the domestic enterprises in an integrated and systematic approaches with specific marketing activities of domestic enterprises. Overview positioning strategy brand developed areas for the improvement branded policy as the main and most effective methods of keeping the competitive advantages of enterprise structure as a whole will improve their market position and efficiency of financial and economic activity.
Keywords: brand, branding, rebranding positioning strategy, brand positioning matrix, Brand policy.
Постановка проблеми. В сучасних умовах розвитку ринкових вщносин в УкраУн брендингова полiтика пщпри-емств, починаючи вщ створення товару й продовжуючи йо-го юнуванням на ринку, е важливою частиною маркетинго-воУ дiяльностi, осюльки досить мало товарiв мають ункальы характеристики, завдяки яким вони здатн перевершити то-вари конкурентв [9]. У боротьбi за споживачiв перемага-ють л товари, до яких юнуе прихильне емоцмне ставлення,
осюльки сталi позитивы емоци можна сформуватиcя тть-ки до брендованих продук^в. Сильний бренд е найцЫышим активом компани, Ыструментом формування довгостроко-вих конкурентних переваг пщприемства, а наявнють бренда означав, що нав^ь при наближено рiвних споживчих i Ыших властивостях товар е бтьш конкурентоздатним [2].
В англо-американсьюй рекламно-комункативый моде-лi «бренд» - поняття майже священне. Це закртилося ще
© О.В. ТИМОШЕНКО, Я.В. ЧАПЛНСЬКА, 2015
Формування ринкових вщносин в УкраУн № 2 (165)/2015 125
