CC BY
13
УДК630*[181.28+288.2] Ст. наук. ствроб. А.1.1вченко, канд. с.-г. наук;
заст директора Р.М. Кравчук, канд. с.-г. наук; тж. В. О. Файда -Боташчний сад НЛТУ Украти, м. Львiв
СТАН НАСАДЖЕННЯ ТУ1 ВЕЛЕТЕНСЬКО' ТА ЗМ1НА ЙОГО ТАКСАЦ1ЙНИХ ПОКАЗНИК1В ЗА ЧОТИРНАДЦЯТИР1ЧНИЙ ПЕРЮД
Попит на яюсну деревину ту! велетенсько! Thuja plicata D. Don. збшьшуеться. В околицях Львова масивнi насадження цього виду вщсутш. Виявлено едине угруповання на площi 0,03 га i3 середшми дiаметром 22,9 см i висотою 13,2 м. Запас - 545,6 м3/га. За 14 рокiв юльюсть стовбурiв зменшилася на 13,6 %, дiаметр i висота зросли вщповщно на 18,0 % i 16,8 %. Запас деревини збiльшився на 44,7 %. Сформувалося насадження се-редньо! продуктивностi. Ростовi процеси, поршняно з лiтературними даними, не дос-татнi. Причина - наявнiсть мергелевого шару на коренедоступнш глибинi. Для вирощу-вання високопродуктивних деревостанiв необхщш дiлянки з глибокими багатими чи вiдносно багатими грунтами.
Ключовi слова: туя велетенська, люове насадження, змша таксацiйних показни-кiв, запас стовбурово! деревини.
З огляду на те, що сьогоднi бракуе даних щодо можливостi використан-ня найпоширенiших видав ту! (захвдно'' Thuja occidentalis L. та велетенсько'' T. plicata D. Don.) у лковому господарствi Львiвщини доцiльно продовжити розпочатi дослiдження [1, 2].
Одшею з передумов використання iнтродукованих деревних видiв у ль совому господарствi е ix здатшсть адаптуватися до мiсцевого фiтоценотичного середовища, споживчi властивостi i'x деревини та стовбурова продуктивнiсть насаджень. Одними з перших таких експериментальних лiсовиx культур ту!' велетенсько!' були дшянки в Калiнiнградськiй областi, закладенi ще шмцями. Цi насадження у вшд 80 рокiв сягали висоти 29,6 м, дiаметра 57 см та стовбурового запасу 1200 м3/га [3, 4]. У Карпатах туя велетенська у 50^чному вшд сягае 20 м у висоту та 30 см у дiаметрi [5]. 6 даш про наявшсть в УкраЫ 34 га насаджень цього виду [6].
Розглянуто споживчi властивостi деревини i кори ту!' велетенсько!'. На американському континентi вона бiльш вщома пiд промисловою назвою черво-ний канадський (або захвдний) кедр i мае великий попит. Зацiкавлення нею зростае i в УкраМ. Деревина ту!' велетенсько!' мае красиву текстуру та орип-нальнi вiдтiнки коричнювато-червонувато'' ядрово!' частини стовбура i бшо!' -заболонно''. Вона легка, достатньо мщна, ароматна, легко обробляеться, стшка до гниття. Останне в лiтературi iлюструеться прикладом, коли було знайдено стовбур, що пролежав на зе)№ близько 5 столiть, який добре збертея та потш був розпиляний на дошки [7]. Деревина ту!' велетенсько!' характеризуеться нез-начним коефщентом всихання та набрякання внаслiдок змши атмосферних умов, а тому вона формостшка: у не!' практично ввдсутня тенденцiя до коробления i розтрiскування. Б.С. Перцелiдзе на пiдставi фiзико-меxанiчниx аналiзiв деревини вiдносить И до порiд iз високою якктю деревини. У Пiвнiчнiй Амери-ид iидiанцi виготовляли з не!' каное. Ii використовують для паль, огорож, у бу-дiвництвi (зокрема для покршельного гонту), у суднобудуваннi. У вах цих ви-падках деревина досить стшка в незахищених атмосферних чи грунтових умо-вах. Також И використовують для оздоблення примщень та виготовлення меб-
лiв. Деревина ту! велетенсько! - одна з найкращих для тонкого рiзьблення, ос-кiльки не мае здатностi сколюватися. I!' застосовують пiд час облаштування ла-зень i саун, де завдяки випарам специфiчних ефiрних олш спостерiгаеться оздо-ровчий вплив на людський оргашзм. До того ж облицювання саун деревиною ту!' велетенсько!' гарантуе в майбутньому ввдсутшсть неприемного запаху плк-няви. Луб'янi волокна кори на батьтвщиш використовують для плетшня моту-зок, канатiв, виготовлення грубих тканин та ковдр [8, 9, 10].
Ще наприкiнцi 90-х ротв ХХ ст. на територц колишнього декоративного розсадника в с. Заддар'я Буського району виявлено деревостан (бюгрупу) цього виду площею 0,03 га. Всього там було висаджено 100 рослин. Шд час першого обстеження насадження мало 41 рш. Тодi ж воно складалося iз 72 особин ту! велетенсько!' [1]. Повторне обстеження проведено у вщ 55 ротв. Тепер насадження складаеться вже iз 64 особин. Результати швентаризацц насадження в перерахунку на 1 га шд час обох обстежень наведено в таблищ.
Табл. Таксацшт показники деревостану туТ велетенсько! (на 1 га)
№ Таксацшт показники Облшовано За даними
з/п стовбури 1998 р. 2012 р.
1 Вгк, роюв 41 55
2 Кшьюсть дерев, шт. без пасинкiв 2400 2133
3 Кшьюсть стовбурiв, шт. з пасинками 2700 2333
4 Кiлькiсть стовбурiв на 1 дерево, шт. без пасинюв 1 1
з пасинками 1,125 1,094
5 Середнш дiаметр, см без пасинюв * 23,1
з пасинками 18,9 22,9
6 Середня висота, м без пасинюв * 13,3
з пасинками 11,3 13,2
7 Сума площ перерiзiв стовбурiв, м2 без пасинюв * 89,40
з пасинками 75,87 96,12
8 Боштет, клас 11,8 111,3
9 Запас стовбурово! деревини, м3 без пасинюв * 505,6
з пасинками 377,0 545,6
10 Об'ем середнього стовбура, м3 без пасинюв * 0,24
з пасинками 0,140 0,230
11 Середнш прирют стовбурово! деревини, м3 без пасинюв * 9,20
з пасинками 9,20 9,90
12 Поточний прирют стовбурово! деревини, м3 без пасинюв * *
з пасинками * 12,0
Приштка: * показник не визначався.
Для наочносп динамку змши таксацшних показникiв деревостану ту! велетенсько! за мiжiнвентаризацшний перiод вiдображено вiдносними показни-ками на гiстограмi (рис.).
Отже, вiдтодi в деревостанi ту! велетенсько! вщбулися змiни, якi можна охарактеризувати узагальнено. Кiлькiсть дерев зменшилася на 11,1 %. Тобто кожне десяте дерево випало з деревостану. Переважно це особини, що вiдстали в рост! Крiм цього, одна особина ослаблена та всихае, а в шшо!' - зламана вер-
хiвка. Загальна кiлькiсть стовбурiв (з урахуванням пасиншв) зменшилася на 13,6 %, а шльшсть стовбурiв на одну особину зменшилася на 2,8 %. Тобто спос-терiгаеться повiльний процес очищення вiд другорядних стовбурiв-пасинкiв. Се-реднш дiаметр усiх стовбурiв збiльшився на 18 %. 1х висота збшьшилася на 16,8 %, сума площ перерiзiв стовбурiв - на 26,5 %. Запас стовбурово! деревини зрю на 44,7 %, а об'ем середнього стовбура (iз врахуванням пасиншв) - на 64,3 %. Середнш прирiст стовбурово! деревини зрiс на 7,6 %. 1з всiх таксащйних показникiв, вiд яких залежить величина стовбурового запасу деревини, нашс-тотшше збшьшення, майже у 1,5 рази, зафшсовано у показника суми площ пере-рiзiв стовбурiв. Це - одна з основних складових зростання стовбурового запасу.
Рис. Динамтарозвитку таксащйних показнитв деревостану туг велетенськоТ
за 14^чний першд (у %)
Отже, ростовi процеси для тако'! породи можна вважати не достатшми. За мiжiнвентаризацiйний перюд бонiтет знизився до 0,5 класу, мiжособова кон-куренцiя е незначна. I хоча для 55^чного насадження у Львiвщинi наявний стовбуровий запас 545,6 м3/га (цiлком непоганий показник), то для ту! веле-тенсько! це - посередня продуктивнiсть. Та й таксацшш показники подiбних насаджень, про яш зазначалося вище, свiдчать про це. Причиною недостатньо iнтенсивного росту та сповшьненого накопичення стовбурово! маси деревини в дослщжуваного насадження ту! велетенсько! е наявнiсть мергелевого шару на коренедоступнш глибинi. 1стотне зниження показниюв приросту за висотою, дiаметром та об'емом стовбурiв, як показав аналiз процесу росту дерев ще! дь лянки, вiдбулося пiсля 30-рiчного вшу, коли, найiмовiрнiше, кореневi системи дерев масово досягнули мехашчно! перепони у виглядi щiльного мергелового шару. Та й щшьний практично водонепроникний мергелевий шар може бути перепоною для нормального водозабезпечення рослин у сухi перiоди року. Приклад дослiджуваноl дшянки вказуе на те, що в аналопчних умовах можуть формуватися насадження ту! велетенсько! тiльки середньо! продуктивности Для вирощування високопродуктивних деревостанiв необхщш кращi умови росту, а це можливо на дшянках з глибокими багатими чи вiдносно багатими грунтами.
Лггература
1. Шляхта Я.М. Перспективи використання вид1в ту! в л1совому господарств1 та озелененн1 на Заход1 Укра!ни / Я.М. Шляхта, А.1. 1вченко, А.С. Мельник // Науковий вкник УкрДЛТУ : зб. наук.-техн. праць. - Льв1в : Вид-во УкрДЛТУ. - 1999. - Вип. 9.3. - С. 7-11.
2. 1вченко А.1. Стан лiсового насадження ту!' захщно! та змша його таксацшних показникв за 14-рiчний перюд / А.1. 1вченко, Р.М. Кравчук, В.О. Файда, О.1. Пундяк // Науковий вiсник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Льв]в : РВВ НЛТУ Украши. - 2013. - Вип. 23.15. - С. 23-28.
3. Федоров Е. А. Особенности роста туи гигантской в Калининградской области / Е. А. Федоров // Лесная геоботаника и биология древесных растений. - Тула : Изд-во Тульск. политех. ин-та. - 1979. - Вып. 5. - С. 137-140.
4. Туя складчатая или гигантская. [Электронный ресурс]. - Доступный с http://www.house-green.ru/derevia/tuia-skladchataia-ili-gigantskaia-derevo.
5. Гшденко В. Туя пгантська мае перспективу / Вжтор Гшденко. [Електронний ресурс]. -Доступний з http://www.derevo.info/content/detail/4092/content/.
6. Кучерявий В.П. Екологш / В.П. Кучерявий. - Льв]в : Вид-во "Свгг", 2001. - 500 с.
7. Туя. [Электронный ресурс]. - Доступный с http://dendrology.ru/books/item/f00/s00/ z0000006/st016. shtml.
8. Перцелидзе Б.С. Строение и свойства древесины туи гигантской (Thujaplicata D. Don) в условиях приморской Аджарии / Б.С. Перцелидзе // Батумский ботанический сад АН ГССР. -1982. - № 23. - С. 87-94.
9. Триба туевиковые (Thujopsideae). [Электронный ресурс]. - Доступный с http://dic. acade-mic.ru/dic.nsfenc_biology/.
10. Тропченко В. Дерево спещального призначення / Вжтор Тропченко. [Електронний ресурс] . - Доступний з http://alls.in.ua/26683-derevo-specialnogo-priznachennya.html.
Ивченко А.И., Кравчук Р.Н., Файда В.Е. Состояние насаждения туи гигантской и изменение его таксационных показателей за четырнадцатилетний период
Спрос на качественную древесину туи гигантской Thuja plicata D. Don. увеличивается. В окрестностях Львова массивные насаждения этого вида отсутствуют. Выявлена единственная группировка на площади 0,03 га со средними диаметром 22,9 см и высотой 13,2 м. Запас - 545,6 м3/га. За 14 лет количество стволов уменьшилось на 13,6 %, диаметр и высота возросли соответственно на 18,0 % и 16,8 %. Запас древесины увеличился на 44,7 %. Сформировалось насаждение средней производительности. Ход ростовых процессов, в сравнении с литературными данными, не достаточный. Причина - наличие мергелевого слоя на корнедоступной глубине. Для выращивания высокопроизводительных древостоев туи гигантской необходимы участки с глубокими богатыми или относительно богатыми почвами.
Ключевые слова: туя гигантская, лесное насаждение, изменение таксационных показателей, запас стволовой древесины.
Ivchenko A.I., Kravchuk R.M., Fayda V.O. The State of Planting Thuja Plicata d. don. and Change of its Fixing the Price Indexes during 14-Years Period
High-quality wood of Thuja plicata D. Don. has considerable demand. Its forest plantings of great area are absent in L'viv region. There an only groupment of 0,03 ha had been found with average diameter of 22,9 cm and average heigh of 13,2 m. The general volume of stems wood was 545,6 м3^. The number of stems decreased on 13,6 %, diameter, heigh and growing stock increased correspondently on 18,0 %, 16,8 % and 44,7 % for the last 14 years. The planting productivity is middle. According to published data, development of growth processes is insufficient. The cause of it is the presence of marl layer on a rootage depth. Areas with deep rich or relatively rich soils are required for growing of high-productive stands of Thuja plicata D. Don.
Key words: Thuja plicata D. Don., forest planting, change of fixing the price indexes, volume of stems wood.
