CC BY
32
12. Мацко Ф.Ф. К вопросу о физиологической характеристике сортов яровой пшеницы / Ф.Ф. Мацко // Советская ботаника. - 1936. - № 1. - С. 98-105.
13. Пятницкий С.С. Практикум по лесной селекции / С.С. Пятницкий. - М. : Сельхозиз-дат, 1961. - 271 с.
Ищук Г.П. Засухоустойчивость североамериканских видов рода Juglans
На основе литературных данных, визуальных и экспериментальных исследований установлено, что в условиях Правобережной Лесостепи Украины все североамериканские виды рода Juglans засухоустойчивы и заслуживают широкого внедрения в лесные культуры и для озеленения этого региона.
Ключевые слова: орехи, засухоустойчивость, жаростойкость, тургор.
Ishchuk H.P. Drought-resisting of North-American kind of sort of Jug-
lans
On the basis of literary information, visual and experimental researches it is set that in the conditions of Right-bank Forest-steppe of Ukraine all of North-American kind of sort of Juglans are drought-resisting and deserve wide introduction in forest cultures and planting of greenery of this region.
Keywords: nuts, drought-resisting, heat-tolerance, turgor.
УДК 630*(100).9 Доц. М.М. Король, канд. с.-г. наук;
здобувач 1.Р. Гуменюк - НЛТУ Украши, м. Львiв
СТАН I СТРУКТУРА ГРАБОВИХ ДЕРЕВОСТАН1В ПРИРОДОЗАПОВ1ДНОГО ФОНДУ ТЕРНОП1ЛЬЩИНИ
Описано сучасний стан грабових деревосташв природозаповщного фонду Тер-ношльщини. Використано сучасш тдходи та нов^ш технологи шд час дослщження насаджень, що дае змогу провести адекватну оцшку та прогноз. Наведено результати дослщжень грабових деревосташв за основними лгавничо-таксацшними показниками.
Ключовг слова: мошторинг, вжова структура, продуктившсть, просторова та вертикальна структура, грабовий деревостан.
Вступ. Проблема охорони навколишнього середовища 1 рацюнального використання природних ресуршв Украши пов'язана, насамперед, з негатив-ними еколопчними наслщками виробничо! д1яльносп. Концентращя насе-лення та промислового виробництва створюе напружену еколопчну ситу-ащю. Поза тим, спостер1гаеться змша ландшафтно! структури територш, зу-мовлена бютичними та абютичними чинниками. Для збереження рослинних 1 ландшафтних формацш природних зон важливу роль вдаграють природш за-повщники, ландшафтш парки, заказники, пам'ятки природи, заповщш урочища тощо. Люистють Тернопшьсько! обласп становить 13,9 %, де частка при-родно заповщного фонду - 28 % покрито! люом площ1 [1, 5].
Одним 1з найбшьш природоохоронних об'екпв обласп е природний заповщник "Медобори", його площа становить 10,5 тис. га, три регюнально-ландшафтш парки, загальна площа яких близько 43 тис. га, заказники бота-шчш, люов1, пдролопчш, орштолопчш тощо, площа яких становить до 62 тис.га, заповщш урочища [1].
Важливим на сьогодш е вивчення стану об'екпв ПЗФ, впливу на !х стан р1зних чинниюв, зокрема негативних, як то, нестабшьна сощально-еко-
Нацюнальний лкотехшчний унiверситет УкраУни
HOMi4Ha ситуащя, вiдсутнiсть належного фiнансування на проведения необ-хiдних заходiв. Вiдповiдно до виниклих проблем та штеграцп Укра1ни у свь тове ствтовариство, потрiбно удосконалити систему спостережень за станом екосистем на основi досвiду Свропи, Швшчно1 Америки та багатьох кра1н свь ту [2-4]. Потреба довготривалого монiторингу стану лiсiв природо-заповщно-го фонду зумовлена не тшьки нацюнальними, а й мiжнародними iнтересами.
Матер1али та методика досл1дження. Для вивчення стану та струк-тури грабових лiсостанiв було закладено дев'ять кругових пробних площ (500 м2) у вжовому дiапазонi 50-100 рокiв з використання методик, яю пройшли апробащю на iнших об'ектах пiд час проведення анаттичних досль джень та методик, запропонованих зарубiжними колегами [6-9]. Вщповщно до цих методик, важливим е закрiплення пробно1 площi у натур^ а також на-несення на топографiчну карту. Кожна пробна площа отримуе свiй номер i Х-, У- Z- координати. Мюце розташування та точки фжсацп наносять на карту (рис. 1).
Горн jo нталы 1 а структу ра грабового деревосталу (ни iipoGiiiii ii.ioiiti 1)
М 1:200
+
\ легенда \
» сочки прив'йли
* дереи проскцЬ крон порода j гр»б «ИЧЛЙНИЙ дуб эвмчаиння ] грамиця пробно! плрщ! ДП. "Ч^ртинсьи" ЛГ" kiunotuMJicl,«; Я-СТЮ, гаартап-Я5 видол -7 юораннкгн: у=5*20720 г-341
Го pirjmi тн. I ьн а стру к i у ри грабового деревостаиу (пробно плеща 2)
М I : 200
легенда
тсччл пене JUP4C»
проекщя кран
riöpo да
ьук шел вии гг-рс ЗВПчйиипи _ фа hlh^i iiprimol птиц]
ДП ' 4i?pT}aat3>№L- Л Г' I 1шпп«ряни 14' .к::о кнартял - 1? Ml.ll - I киршпнля:
7=292
Рис. 1. Закладання пробних площ за допомогою технологи "Field-Map "
Центр пробно! площi фiксують дерев'яним кшком висотою до 40 см i дiаметром до 8 см, який забивають у землю до висоти над землею близько 10 см i додатково вказують 2-3 напрями вщ центра пробно! площi на дерева або iншi характерш об'екти (прив'язка центра пробно! площ^. Точки прив'яз-ки позначають свило-синьою фарбою (смуги довжиною до 10 см, спрямоваш до центра проби), яку наносять на сух^ добре захищеш мiсця (наприклад ко-реневi лапи дерев), при цьому за допомогою дротяно! щики спочатку зачи-щають мiсце нанесення фарби. За допомогою прив'язки можливо вщшукати центр пробно! площi у майбутньому (через 10-20 роюв) для взяття повторних
3aMipiB. Точками прив'язки можуть бути велию, життестшю дерева, або скелi, чи велию камеш, як знаходяться по pi3Hi боки (за змогою piBHOMipHO розпо-дiленi) вiд центра пробно! площ1 Точки прив'язки повиннi знаходитись яко-мога ближче до центра пробно! площi й !х мае бути добре видно.
Основш лiсiвничо-таксацiйних показники визначають за допомогою ПС-технологi! "Field-Map", внаслщок отримуемо !х у цифровому формат^ Ця технологiя дае змогу дае змогу вiдобpажати на карп розмщення дерев та пpоекцi! крон, профшь крон, локалiзацiю природного поновлення, лежачих вщпалих дерев i тлн. (рис. 1). Геогpафiчну прив'язку центра пробних площ здiйснено за допомогою ГПС - приймача "Megelan explorist 100". У пpоцесi проведених дослщжень отримано таю дат:
• основш люшничо-таксацшш показники деревостану (склад, густота, абсолютна повнота, запас, розподш за дiаметpом тощо);
• структурш ознаки деревостану, якi особливо цшш для встановлення бк^з-номанiття;
• вертикальну та горизонтальну структуру деревостану (наявшсть яpусiв i розмщення дерев).
Для встановлення оцiнки стану дослщжуваних деpевостанiв за яюсни-ми й юльюсними ознаками, визначали ще таю показники:
• площа проекцп крони дерева (м2);
• протяжтсть крони дерева (CR);
• категоpiя пpидатностi дерева (дiлове, напiвдiлове, дров'яне);
• клас Крафта дерева;
• дефолiацiя;
• категоpiя санiтаpного стану;
• наявшсть двшчатки;
• ярус дерева;
• форма стовбура (прямий, похилий, зггнутий);
• походження дерева (насiнневе, поростеве);
• наявшсть зламу крони;
• наявшсть трщин, pозколiв у стовбуpi;
• наявшсть пошкодження кори;
• наявшсть дупел у стовбуpi дерева;
• наявшсть отвоpiв у стовбуpi дерева;
• наявшсть трутовикв на стовбуpi дерева.
Результати досл1джень. На сьогодш у значнш частинi лiсiв Тернопшьсько! област зруйновано пеpвiсну структуру екосистеми, антропогенш чинники призвели до порушення механiзму самоpегуляцi! та самовщновлення коpiнних насаджень. Для отримання об'ективно! iнфоpмацi! стану, розвитку та просторово! структури насаджень, а також пошук позитивних заходiв щодо покращення збереження та вщтворення бiоpiзноманiття, iнтенсифiкацi! природних сукцесш необхiдно провести Грунтовш дослiдження лiсових масивiв, започаткувати мережу мошторингових спостережень. Вивчення динамiки як юльюсних, так i якiсних ознак у природно-заповщному фондi дасть змогу по-piвняти якiснi аспекти пасивно! та активно! форм природоохоронно! роботи.
Отримаш основш лiсiвничо-таксацiйнi показники насаджень на пробних площах слугували основою аналiзу типових грабових деревосташв ПЗФ Тернопшьщини (табл. 1).
to '"ö
"d о
ft ■
Cd to
U3 '
p
О о
к р
о
% 3
2 и
5 к S
рэ "
« X
6 В
If g
О ft
S ^з » к
тз s gs
я
OJ о «
р
из К
я «
о
Ol
to о
M
я
to ft
ft
Cd О о
H р
Cd И
S Iе н я
2-
е. Sí
р ^
S to
Cd Й ft
О xs
qi о н
U ё
Çd
р
а
w
р
Cd Й ft я
V s
е. g р р
я о
Cd Я H С4
M Î2
Я W
S S
Cd м
ft tí
to w ft
я é
o S
м «
Cd о g Cd
ES s
Я s- „ я 1 °
Nt
Ё я g
« I s
S I s g в m
о ш
в Z s
с- to м д p л
ьн (Ъ ^
Cd ьи
И Й я
й S е
я о м
cd ,4 to
g ^ Я
S Cd ►©*
'S. g -S
из ^ ft Я Р Я Я У -Я
* я
л о -ЕЗ. g g
я ^ Й i
р 2
Cd »5 ш
Р из
я 3 р to'iî S
л я ^
I ^ g
° Cd Я МРИ
я H g
Cd я я
Й £ а
я! S
* * ü H ° S
Р ГЧ Я « Я о о
в Ч W Т Т Р
& 0 01
00 VO O-N L/i U) HI о. Я И о fí
о ft ■ö ft il
s St
Cd Й'
я p
L/i О VO VO VO L/i VO p » « ft » > S4 о
Я о ■ö о о H ft м ft 1 поростеве || Я p о ft Я p о ft Я P о ft Я P о ft Я P о ft Я P о ft Я P о ft я о X о » « ft »
о g
УЗ 00 сл и» ю - № з/п
о о о о о о о о о о о о о о о о о о Площа пробн, Я (га)
ю о УЗ УЗ УЗ УЗ Вж, А (роки)
и» ю и» и» УЗ ю УЗ о ю УЗ о ю 00 00 и» о ю УЗ ю и» Висота н.р.м., (м)
| ясен звнчайннй | | дуб звнчайннй | | граб | | дуб звнчайннй | | граб | я я р » 01 я о Й я о н р СЕ я ¡о 5 5' | дуб звнчайннй | | граб | | дуб звнчайннй | | граб | | дуб звнчайннй | | граб | | граб | | граб | 01 я | граб | | дуб звнчайннй | | граб | Порода
ю 00 о уз о\ 00 ю 00 сл о ю и» о\ сл Ъ и» о о V и» сл Ъ и» ъ и» УЗ V и» ю ю УЗ ю 00 и» и» УЗ Д1аметр, з (см) О ^ ТЗ ГЕ Й я
ю и» ю V сл V 00 УЗ 00 сл сл 00 и» ю Ъ ю и» 00 ю ю 00 ю УЗ ю о ю 00 ю о\ ^ ю 00 Висота, Н (м)
о Ъ о и» V о ъ ю о о ю о о о V и» и» о ю о ю V 00 и» о и» Ъ сл о 00 сл и» и» о УЗ о и» о Прирют за запасом, Ът, (м3)
и» 00 ю 00 и» ю УЗ и» о и» ю УЗ и» УЗ и» сл Запас, М (м3/га)
^ 00 и» V Ъ и» о и» 00 Середн1й при-р1ст за запасом, Ът (м3/га)
и» о уз и» уз и» ю УЗ и» ъ ю 00 и> ю и» V ю УЗ Ъ ю 00 ъ и» Абсолютна повнота, м2/га
00 о 00 о 1520 и» ю о ю о о ю о ю о о о о Юлыасть дерев, N (шт/га)
Необхщно зазначити, що розподiл дерев за ступенями товщини зале-жить вiд походження та вжу. Для поростевих насаджень граба розмах криво! незначний i у середньому становить до 24-28 см, ексцес досить високий ^ вiдповiдно, становить 3,46 i 2,61 (7 та 8 пробш площ1), асиметрiя лiвосторон-ня. Особливою будовою за дiаметром вiдрiзняeться насадження на 9 пробнш площi, де склад 6Яс3Г1 Дзв, а вж, вiдповiдно, ясена та дуба звичайного - в середньому 72 роки, граба 40 роюв, асиметрiя лiвостороння i дорiвнюe +1,07, ексцес +0,31 гостровершинний. Це насадження е рiзновiкове.
4 Я 12 16 30 24 И 32 3« 4(1 44 4Я 52 М «I И 6Я П
сп псж товщини. Дз (см) Рис. 2. Диференцiацiя дерев за ступенями товщини
[] III IV V
Класиф1кац1я дерев за ростом (по Крафту)
Рис. 3. Розподл дерев за ростом
Решта деревостани пробних площ е одновiковими. Для чистих дере-востанiв (3 i 4 пробних площ) розмах криво! становить 23 см i 13 см вщповщ-но, асиметрiя правостороння, ексцес - 1,34, що вказуе на значну вибiрку дерев iз середнiх ступенiв товщини у минулому. Для мiшаних грабових дере-восташв розмах криво! становить у середньому 30 см, асиметрiя лiвосторон-ня, ексцес у бшьшост мiнусовий, що вказуе на туповершишсть.
Класифiкацiя дерев за ростом (за Крафтом) залежно вщ походження значно рiзниться. Так, для насаджень насшневого походження розподш е та-кий: першого класу росту - до 24 %, другого - до 49 %, третього - до 15 %, четвертого - до 8 %, п'ятого - до 5 % i вiдповiдно порослевого походження: першого класу росту - до 2 %, другого - до 22 %, третього - до 38 %, четвертого - до 31 %, п'ятого - до 7 %. Отже, для насаджень поростевого походження левову частку становлять дерева 3 i 4 класу росту за Крафтом.
Цжавим е дослщження щодо санiтарного стану дерев та категорп тех-нiчно! придатностi насаджень. Цю закономiрнiсть наведено на рис. 4 i 5.
Насадження насiнневого походження у середньому становлять до 80 % дшових стовбурiв, поростевого походження, вщповщно, до 25 %. Саштарний стан грабових насаджень як насшневого, так i поростевого е позитивним i кiлькiсть дерев без ознак ослаблення сягае 90-100 %, таку саму закономiрнiсть спостерiгаемо i для дефолiацi!. На дослiджених дiлянках майже вщсутт дере-
Нацюнальний лкотехшчний унiверситет Укра1'ни
ва з наявшстю зламу крони; трiщин, розколiв у стовбурц пошкодження кори; дупел та отворiв у стовбурi дерева; трутовиков на стовбурi дерев.
12 3 4 5 6 7 номер пробно! плоил Рис. 4. Категорiя техтчног придатностг дерев
2 3 4 5 6 7 8 9 номер пробно! плоил
Рис. 5. Категорiя саштарного стану дерев
Висновки. Трансформоваш природш комплекси значною мiрою втра-тили гомеостатичнi властивостi, бютичний й екологiчний потенцiал. Прове-дення мониторингу за станом лiсiв природо-заповщного фонду необхiдно звертати увагу не тшьки на кiлькiснi ознаки, а також й на яюсш. Синтез цих ознак дае змогу адекватно ощнити фактичний стан насаджень регюну, вплив лiсогосподарських заходiв на них. Результати дослщжень грабових насаджень вказують на стiйкiсть цих насаджень, високу конкурентну здатнiсть, але збщнений бiотичний потенцiал. Присутнiсть вибiрково-санiтарних ру-бань та iнших рубань за насадженням з одного боку покращуе !х санiтарний стан, пiдвищуе яюсть товарно! структури, вихiд дiлово! деревини, але з шшо-го - зменшуе бiотичне рiзноманiття. У цих насаджень майже повшстю вщ-сутш дерева з дуплами та отворами, що вказуе на вщсутшсть гшздування рiз-них видiв птахiв та комах. Дуже рщко трапляеться мертва лежача деревина рiзно! стадi! розкладання. Деревостани здебiльшого однояруснi та одновжов^ незначна частка рiзновiкових та двоярусних насаджень i майже вiдсутнi насадження iз третiм ярусом, а саме дерева, що становлять 1/3 верхньо! висоти.
1нтенсивнють регулювання заповщносп мае залежати вiд основних прюритепв (екосистемна, ботанiчна, лiсiвнича). Вибiр прюритету дае змогу, вiдповiдно до потреби, оптимiзувати режим заповiдання, а саме: абсолютне заповiдання, помiрне лiсiвниче втручання та штенсивне втручання. Для грабових насаджень насшневого походження вжом 70 i бiльше рокiв необхщно використати режим невтручання, тобто абсолютного заповщання, для всiх поростевих насаджень та насшневих насаджень до 70 роюв прийнятний ре-гульований режим.
Л1тература
1. Бондаренко В. Д. Стратепя 1 тактика природоохоронно! д1яльност1 л1сового заповщни-ка (на приклад1 природного заповедника "Медобори") / В.Д. Бондаренко, Г.Т. Криницький, В.О. Крамарець, та ш. - Льв1в : Вид-во СПОЛОМ, 2006. - 408 с.
2. Букша 1.Ф. Стале управлiння лiсами i монiторинг: огляд сучасних тенденцiй / 1.Ф. Букша // Науковий вюник НАУ : зб. наук. праць. - Сер.: Лгавництво. - К. : Вид-во НАУ, 2000. - Вип. 25. - С. 123-129.
3. Данчук О.Т. Особливосп мониторингу лгав ПЗ "Розточчя" / О.Т. Данчук, М.М. Король, С. А. Гаврилюк // Науковий вiсник НЛТУ Укра!ни : зб. наук.-техн. праць. - Львiв : РВВ НЛТУ Украши. - 2007. - Вип. 17.7. - С. 55-61.
4. Делеган 1.В. Спостереження за станом лгав у Сврош / 1.В. Делеган, М.М. Король // Науковий вюник УкрДЛТУ : зб. наук.-техн. праць. - Львiв : Вид-во УкрДЛТУ. - 2002. - Вип. 12.7. - С. 180-168.
5. Слагш 1.М. Таемнищ неопало! купини / 1.М. Слагш. - Тернотль : Вид-во "Воля", 2005. - 240 с.
6. Лех А.П. Фгтопатолопчний мониторинг як частина загальногодержавного бiологчного монiторингу у Польщi: звгт за 2001 рiк / А.П. Лех, З. Серота, Г.Г. Гриник // Науковий вюник УкрДЛТУ : зб. наук.-техн. праць. - Львiв : Вид-во УкрДЛТУ. - 2002. - Вип. 12.4. - С. 177-191.
7. Сабан Я. А. Методика комплексных научно-исследовательских работ по лесной таксации / Я .А. Сабан. - Львов : Изд-во ЛЛТИ, 1985. - 30 с.
8. Keller M (Red). 2005. Schweizerisches Landesforstinventar / M (Red) Keller // Anleitung für die Feldaufnahmen der Erhebung 2004-2007. Birmensdorf, Eidg. Forschungsanstalt WSL, 393 s.
9. Streit K. 2008. Stichprobeninventur in schweizerischen Naturwaldreservaten / K. Streit, B. Commarmot, C. Temperli, P. Brang // Anleitung zur Methode. Birmensdorf, Eidg. Forschungsanstalt WSL. - 86 s.
Король М.М., Гуменюк И.Р. Состояние и структура грабовых древостоев природозаповедного фонда Тернопольщины
Описано современное состояние грабовых древостоев заповедного фонда Тер-нопольщины. Использованы современные подходы и новейшие технологии при исследовании насаждений, что позволяет провести адекватную оценку и прогноз. Приведены результаты исследований грабовых древостоев по основным таксационным показателям.
Ключевые слова: мониторинг, возрастная структура, производительность, пространственная и вертикальная структура, грабовый древостой.
Korol М.М., Humenjuk I.R. The status and structure of hornbeam stand natural-reserved fund of Ternopil region
The current state of hornbeam stands in a natural reserved fund of the Ternopil region is described. To analyse the stand modern approaches and new technologies were used, which permits an adequate assessment and prognosis to be conducted. Major stand parameters of the hornbeam stands are presented.
Keywords: monitoring, age structure, productivity, spatial and vertical structure, hornbeam stand.
УДК 630*228 Ст. наук. спшроб. В.О. Манойло, канд. с.-г. наук -
УкрНДШГА м. Г.М. Висоцького, м. Харме
ОСОБЛИВОСТ1 РОЗМ1ЩЕННЯ ДЕРЕВ У Р1ЗНОВ1КОВИХ ПРИРОДНИХ СОСНЯКАХ П1СЛЯ Л1СОВ1ДНОВНОГО РУБАННЯ ВИБ1РКОВИМ СПОСОБОМ
Пюля першого та другого прийомiв люовщновного рубання вибiрковим способом у природних сосняках 1зюмського пристепового бору тип розмщення дерев трьох вжових поколшь загалом е контагюзним. Дерева молодшого поколшня (серед-шй вж 65 рогав) характеризуются контагюзним типом розмщення, а дерева старших поколшь (середнш вж 75 та 120 рогав) - випадковим.
Ключоег слоеа: природний сосняк, вибiрковий спошб люовщновного рубання, тип розмщення дерев, функщя К (^ Ршлг
