CC BY
28
На основе пробных площадей, заложенных в искусственных насаждениях лещины медвежьей (Corylus colurna L.) на территории Лесостепной зоны Украины, исследованы особенности их продуктивности. Проведен анализ хода роста деревьев изучаемого вида. Определен возраст количественной спелости для разных типов насаждений данного экзота.
Ключевые слова: лещина медвежья, запас, прирост, продуктивность насаждений.
Zhyla A.S. Growth features and plantation production of Constantinople-nut in the Ukrainian Lisostep zone
Based on the plots were in plantations in the Forest-Steppe zone of Ukraine created using hazel tree (Corylus colurna L.) investigated the features of their fructification. The analysis examined the course of growing of the models. Determined the quantification age of maturity for of different types of plantations of this woody species.
Keywords: hazel tree, stock, growth, productivity of plantings.
УДК 630*5 Доц. В.М. Куриляк, канд. с.-г. наук - НЛТУ Украши, м. Льв1в
Х1Д РОСТУ ГРАБОВО-ДУБОВО-БУКОВИХ ДЕРЕВОСТАН1В ПЕРЕДКАРПАТТЯ
Дослщжено закож^рносп росту грабово-дубово-букових деревосташв Перед-карпаття за основними таксацшними показниками i складено таблицю ходу росту модальних деревосташв у переважаючих типах люу.
Ключовг слова: бук люовий, мшаш деревостани, таблиц ходу росту.
Вступ. Вщповщно до люорослинного районування на територп Пе-редкарпаття видшено два райони 1з грабово-дубово-буковими люами: перший - р1внинш грабово-дубово-буков1 люи; другий - припрсью грабово-ду-бово-буков1 люи [2]. Основою для такого районування стали висота н.р.м. та головш люоутворюкш породи. Площа грабово-дубово-букових л1шв на територп 1вано-Франювсько! обл. становить 7,4 тис. га. Уш деревостани характеризуются високою продуктивнютю, яка вщповщае 1а 1 I класам боштету.
1нтенсивне використання люових ресурив 1 недостатня увага до вщ-новлення коршних деревосташв призвели до зменшення площ грабово-дубо-во-букових деревосташв за останш 50 роюв на 32,7 %. Бшьша частина ще! площ1 зайнята похщними грабняками, або низькоповнотними грабово-буко-вими деревостанами. Ведення господарства у грабово-дубово-букових дере-востанах вимагае значно! уваги, особливо у молодому вщь Найважлив1шою вимогою до про-ведення доглядових рубань е формування оптимального складу деревостану у р1зш вжов1 перюди його розвитку в конкретних люо-рослинних умовах.
Вщновлення природних екосистем повинно базуватися на детальному вивченш особливостей формування, росту 1 вщновлення коршних деревосташв, що сформувались на певнш територп 1 найповшше використовують люо-рослинний потенщал природних умов.
Об'екти i методика досл1джень. Об'ектом дослщження були грабово-дубово-буков1 деревостани р1внинного 1 припрського райошв. Дослщження особливостей динамжи 1 росту деревосташв здшснювалось за результатами анал1зу пробних площ 1 модельних дерев. Пробш площ1 закладено в св1жих 1
вологих грудах у деревостанах природного походження. Пiдбiр дшянок для закладання пробних площ здiйснювався на основi аналiзу структури розподь лу площ деревостанiв за вжовими групами i результатами ретроспективного аналiзу. Визначення таксацiйних показникiв деревосташв на пробних площах здiйснювалось способами i методами, якi використовуються у люовш такса-цп. Побудова таблиц ходу росту модальних грабово-дубово-букових деревосташв здшснювалась вiдповiдно до методолопчних принципiв викладених у роботi В.С. Моюеева [1].
Результати досл1дження. Особливосп будови насаджень, вж, бюло-пч-ш властивостi порiд на рiзних стадiях розвитку, а також яюсний стан де-рево-станiв е вирiшальними ознаками, яю впливають на хiд росту деревоста-ну. Склад букових насаджень у рiзних типах лiсу мае значний вплив на 1х продуктивнють, а його динамiка мае виршальне значення для планування i проведення промiжного користування у лiсогосподарськiй практищ.
З метою встановлення динамiки складу за породами використовува-лось сшввщношення 1х сумарних запасiв за даними пробних площ i даними люо-швентаризацшних документiв. Вирiвнювання коефiцiентiв складу здшснюва-лось графiчним способом, при цьому для кожного десятилггтя виз-начався середнш склад насаджень у рiзних типах люу i 1х коефiцiенти за порогами наносились на графж (рис. 1).
-Ьук --Дуб • - « ■ Граб
---- - - - . —-
0 10 20 30 40 50 60 70 80 90 100 110 120 130 140
Шк, рокш
Рис. 1. Динамжа складу грабово-дубово-букових деревосташв
Склад деревосташв у грабово-дубово-букових типах люу вiдрiз-няеться мiж собою i змiнюеться з вжом. Частка бука у складi деревосташв вь ком до 20 роюв коливаеться у межах 5-7 одиниць. 1з зростанням вiку частка бука збшьшуеться i у вiцi стиглосп становить 8-9 одиниць складу. Частка дуба у таких деревостанах не перевищуе двох одиниць складу у молодому вщ i одше! одиницi у вiцi стиглостi. Участь граба у молодому вщ може доходити до 3-4 одиниць, проте з вжом його частка рiзко зменшуеться i у деревостанах вжом понад 100 рокiв не вщзначаеться. Частка бука у грабово-дубово-буко-вих деревостанах характеризуеться трьома перюдами змш iз зростанням вiку. Так, у деревостанах до 30^чного вiку частка бука у складi практично не змь нюеться i становить 5-6 одиниць. Це вщбуваеться внаслiдок штенсивного росту граба i недостатнього догляду за насадженнями. У вщ 30-80 роюв частка бука поступово зростае до 7-8 одиниць внаслщок проведення доглядових
рубань i переходу граба у другий ярус. У насадженнях, старших 80 роюв, вщ-значаеться значне зростання частки бука у складi до 8-9 одиниць за рахунок рiзкого зменшення частки граба i дуба, яю пошкоджуються хворобами i ви-бираються санiтарними i прохiдними рубками.
Рют бука, дуба i граба у висоту (А) мае характерш для кожно! породи закономiрностi й залежно вiд вiку (Н) описуеться такими рiвняннями: Бук: Н = - 4,12 + 0,755А - 0,0058А2 + 0,000016А3 Дуб: Н = - 3,30 + 0,759А - 0,0056А2 + 0,000014А3 Граб: Н = 0,72 + 0,163А + 0,0041 А2 - 0,00004А3 Аналiзуючи рют бука у висоту (рис. 2) вщзначаемо рiзницю у штен-сивност росту в рiзнi вiковi перюди. Найiнтенсивнiший рiст вiдзначено в пе-рiод до 30 рокiв, значення поточного приросту у цей перюд е найвищим i мо-же становити до 54 см на рж Зi збiльшенням вiку штенсивнють росту у висоту знижуеться i у 80-рiчних насадженнях поточний прирют становить 15 см на рж У деревостанах вiком понад 100 роюв вiдзначено рiзке зниження приросту у висоту, який порiвняно iз молодняками е у 7 разiв меншим i становить 6-8 см на рж.
35
__
—- —■— ~
/у _ - -Бук --Дуб - - - Граб
// у - *'
¿у *
лс *
30
25
-20
2515
10
20
40
60
80
100
120 ЕИк. роюв
Рис. 2. Динамжа росту у висоту
Рют дуба у грабово-дубово-букових деревостанах е подiбним до росту бука за поточною змiною висоти, проте середня висота дуба е бшьшою, шж у бука на 0,7-1,3 м, залежно вщ вiку. Дуб, як i бук iнтенсивно росте у молодому вь цi, значення середнього i поточного приросту у висоту е макси-мальними до 40-рiчного вiку. 1стотне зниження штенсивносл росту у висоту вiдзначено iз 90^ч-ного вiку, значення поточного приросту зменшуються iз 11 см до 3 см на рж
Характерною домшкою букових деревостанiв е граб. Ця порода, заз-вичай, знаходиться у другому яруш, виконуючи при цьому важливi функцп шд час формування стовбура бука i дуба. Для граба характерний швидкий рiст у висоту в перюд до 10 роюв, особливо коли вш поновлюеться пневими паростками. Проте, за умови своечасного проведення освгглень уже почина-ючи з 10^чного вiку вiн вiдстае у рост порiвняно з дубом i буком, i у 80-рiчному вщ ця рiзниця становить 5,5-6 м.
Породи, що входять до складу букових деревосташв активно вплива-ють на штенсивнють росту у висоту бука у рiзнi вiковi перiоди. Опираючись на отримаш результати дослiджень, необхiдно вщзначити особливу важли-вiсть проведення догляду за буковими насадженнями у молодому вщ^ з ура-хуванням особливостей росту порщ, як входять до 1х складу.
Рiст за дiаметром (Б) основних порiд, що входять до складу грабово-дубово-букових деревосташв, описуеться такими рiвняннями параболи третього порядку:
Бук: Б = - 0,97 + 0,424А + 0,0003А2 - 0,00001 А3 Дуб: Б = - 1,25 + 0,623А - 0,0034А2 + 0,00001А3 Граб: Б = - 0,24 + 0,183А + 0,0050А2 - 0,00005А3 Найiнтенсивнiший прирiст за дiаметром бука у грабово-дубово-буко-вих деревостанах вщзначено в перiод 30-40 рокiв, вш становить вiд 0,44 до 0,52 см на рж (рис. 3). Значне зниження приросту за дiаметром вщзначено тiльки пiсля 120 роюв.
Рис. 3. Динамжа росту за дiаметром
Кульмшащя приросту дуба за дiаметром припадае на перiод вщ 30 до 40 рокiв i становить 0,55 см/рiк, на цей самий перюд припадае i максималь-ний прирiст у висоту. Зважаючи на активний рiст дуба у молодому вщ^ його дiаметри е бшьшими до 70-рiчного вiку порiвняно з буком в середньому на 2 см, тсля чого штенсивнють росту дуба знижуеться i, як наслщок, - дiамет-ри бука е бшьшими у вщ 130 роюв в середньому на 3,5 см.
Найслабюший рют за дiаметром вiдзначено у граба, максимальний се-реднiй дiаметр якого не перевищуе 20 см у 80-90 рiчному вiцi. Найвищий прирiст граба за дiаметром вiдзначено у перiод 40-50 роюв, вш становить 0,39 см/рж. Рiзниця мiж середнiми дiаметрами граба i бука та дуба у 8090 рiчному вiцi становить 10-12 см. Кшьюсть стовбурiв та 1х характеристики е основними чинниками продуктивносп деревостанiв. Дослiдження змiни юлькосп стовбурiв дерев з вiком дасть змогу прогнозувати 1х кiлькiсть, у певш вiковi перiоди, а також продукгившсть деревостанiв (рис. 4).
.4000 = 3500 s 3000 |'2500
н 2000
g 1500 g 1000 Jj 500
1 1 Бук Jvö _
1 __
- - - - Граб
\
ч
\ V ■ . _
— -- AI =—' —— - - —
О 20 40 60 80 100 120
Bík, poKÍB
Рис. 4. Динамжа змти ктькост cmoe6ypie
Зменшення кiлькосгi сговбyрiв нашнтенсившше проходить до 20 роюв, осюльки на кiнець цього перiодy залишаеться тiльки 19,5 % вiд зaгaльноï юль-костi yсiх стовбyрiв в тому чи^ 13,3 % стовбyрiв бyкa. У перiод 20-50 роюв кiлькiсть стовбyрiв зменшуеться в середньому на 0,15 % в рж Пiсля 50^чно-го вiкy вщзначено незначне (0,02 % в рж) зменшення кiлькостi стовбyрiв, яке е рiвномiрним аж до 130 в^. Динaмiкa росту грабово-дубово-букових деревос-ташв за запасом описуеться рiвняннями параболи третього порядку.
Бук: M = - 20,6223+ 3,2799А + 0,0088А2 - 0,00008А3 Дуб: M = - 1,6762 + 0,6115А - 0,0081 А2 + 0,00008А3 Граб: M = - 7,7333 + 1,1042А - 0,0066А2 - 0,00002А3 Нaйвищi поточнi прирости за запасом бука вщзначено у перiод 5160 роюв - 3,8 м3/рж, дуба у перюд 31-40 рокiв - 1,0 м3/рж i у граба у перюд 31-40 рокiв - 0,9 м3/рж За результатами дослщжень особливостей росту i продyктивностi модальних грабово-дубово-букових деревостaнiв Передкар-паття у переважаючих типах лiсy побудовано таблицю ïх ходу росту (табл.).
Висновки. Площа грабово-дубово-букових деревостaнiв Передкар-паття за останш 50 рокiв скоротилась на 32,7 %, внaслiдок зростання площ похiдних деревостaнiв.
У склaдi дослiджyвaних деревостaнiв частка бука змшюеться iз 5-6 у молодняках до 8-9 одиниць у стиглих насадженнях. Частка дуба е незначною i не перевищуе 2 одиниць у склад^
Нашнтенсившший рiст бука у висоту вщзначено у перiод до 30 роюв (54 см на рж), а за дiaметром - до 40 роюв (0,52 см на рж). Maксимaльний прирiст за об'емом (3,8 м3/рж) вiдзнaчено у деревостанах вжом вiд 51 до 60 роюв. Внаслщок природного вщпаду та господaрськоï дiяльностi кiлькiсть стовбyрiв у стиглих грабово-дубово-букових деревостанах становить 1,2 % вщ кiлькостi стовбyрiв у деревостанах 10 рiчного в^.
Побудована таблиця ходу росту i продуктивносп модальних грабово-дубово-букових деревосташв вiдобрaжae ïх сучасну динaмiкy формування i розвитку.
Табл. 1. Хiд росту модальних грабово-дубово-букових деревостатв
Вк Стввщно- Серед- Середнш Юльгасть Сума площ Видо- Запас, м3 Змша запасу, м3
шення порщ ня ви- диметр, стовбур1в, перетинш, ве середня
у запасу % сота, м см шт. м2 число
64Бк 3,1 2,1 19695 6,82 0,710 15 1,5
10 20Д 4,0 3,2 1914 1,54 0,650 4 0,4
16Г 2,9 1,9 7153 1,85 0,559 3 0,3
Разом 28762 10,21 21 2,2
65Бк 8,5 7,1 2628 10,40 0,531 47 2,4 3,2
20 19Д 9,4 9,1 408 2,65 0,562 14 0,7 1,0
16Г 5,0 4,5 2572 4,09 0,538 10 0,6 0,7
Разом 5608 17,14 71 3,7 5,1
66Бк 13,6 11,8 1095 11,96 0,498 81 2,7 3,4
30 19Д 14,7 14,6 186 3,10 0,526 24 0,8 1,0
15Г 8,3 8,3 826 4,47 0,486 18 0,6 0,8
Разом 2107 19,54 123 4,1 5,1
67Бк 17,9 16,2 666 13,72 0,480 118 3,0 3,7
40 18Д 19,0 19,1 115 3,29 0,512 32 0,8 0,8
15Г 11,5 12,2 434 5,07 0,463 27 0,7 0,9
Разом 1215 22,08 177 4,5 5,4
69Бк 21,2 20,2 484 15,51 0,475 156 3,1 3,8
50 18Д 22,5 22,7 89 3,62 0,504 41 0,8 0,9
13Г 14,6 15,5 235 4,43 0,449 29 0,6 0,2
Разом 808 23,55 226 4,5 4,9
71Бк 23,8 23,9 380 17,05 0,471 191 3,2 3,5
60 18Д 25,2 25,6 76 3,90 0,499 49 0,8 0,8
11Г 17,2 17,9 157 3,94 0,443 30 0,5 0,1
Разом 613 24,89 270 4,5 4,4
72Бк 25,9 27,2 322 18,72 0,466 226 3,2 3,5
70 18Д 27,2 27,9 68 4,14 0,498 56 0,8 0,7
10Г 19,4 19,3 125 3,65 0,438 31 0,4 0,1
Разом 515 26,51 313 4,4 4,3
74Бк 27,4 30,1 284 20,20 0,464 257 3,2 3,1
80 17Д 28,7 29,7 60 4,15 0,496 59 0,7 0,3
9Г 20,6 20,0 108 3,41 0,442 31 0,4 0
Разом 452 27,76 347 4,3 3,4
77Бк 28,5 32,7 259 21,74 0,463 287 3,2 3
90 16Д 29,8 31,1 54 4,08 0,494 60 0,7 0,1
7Г 21,5 20,2 86 2,76 0,438 26 0,3 -0,5
Разом 399 28,58 373 4,2 2,6
79Бк 29,3 34,8 242 23,03 0,462 312 3,1 2,5
100 16Д 30,5 32,6 50 4,19 0,493 63 0,6 0,3
5Г 21,8 20,4 65 2,12 0,432 20 0,2 -0,6
Разом 357 29,34 395 3,9 2,2
82Бк 29,9 36,6 230 24,29 0,461 335 3,0 2,3
110 18Д 31,0 33,7 54 4,85 0,492 74 0,7 1,1
Разом 284 29,15 409 3,7 3,4
85Бк 30,5 37,9 223 25,20 0,461 354 3,0 1,9
120 15Д 31,3 34,6 43 4,03 0,491 62 0,5 -1,2
Разом 266 29,23 416 3,5 1,9
89Бк 31,2 38,8 221 26,20 0,460 376 2,9 2,2
130 11Д 31,6 35,2 30 2,98 0,489 46 0,4 -1,6
Разом 251 29,18 422 3,3 2,2
Лiтература
1. Короткий доввдник по лiсовому фонду Укра1ни (за матерiалами чергового державного облжу лiсiв Укра1ни станом на 01.01.1996). - К. : Вид-во "Либщь", 1998. - 101 с.
2. Моисеев В. С. Методика составления таблиц хода роста и динамики товарной структуры модальных насаждений / В.С. Моисеев, А.Г. Мошкалев, М.А. Нахабцев. - Л. : Изд-во ЛТА, 1968. - 88 с.
3. Молотков П.И. Буковые леса и хозяйство в них / П.И. Молотков. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1966. - 234 с.
Курыляк В.М. Ход роста грабово-дубово-буковых древостоев Прикарпатья
Исследованы закономерности роста грабово-дубово-буковых древостоев Прикарпатья по основным таксационным показателям и составлена таблица хода роста модальных древостоев в преобладающих типах леса.
Ключевые слова: буковые леса, смешанные древостои, таблицы хода роста.
Kurylyak V.M. Progress in growth hornbeam-oak-beech stands in Carpathian
The regularities of the growth of hornbeam-oak-beech stands Carpathian for taxation parameters and a table of the modal growth forest stands in the prevailing forest types.
Keywords: Beech forest, mixed stands, tables of growth.
УДК343.77:639(477.83/86) Астр. О.Р. Проф -Львiвський Р1ДУ,
м. 1вано-Франтвськ
МИСЛИВСЬКЕ ЗАКОНОДАВСТВО В ГАЛИЧИН1 П1Д ЧАС ШМЕЦЬ^ ОКУПАЦП
Розглянуто законодавче забезпечення правил полювання та ведення мисливсь-кого господарства на територи Галичини шд час шмецько!' окупаци 1941-1944 рр. Описано практичну реалiзацiю норм законодавства у сферi мисливського господарства. Проаналiзовано особливост^ тенденци прийняття мисливського законодавства в умовах тотал^арного нацистського режиму.
Ключовг слова: мисливство, мисливське законодавство, Галичина, шмецька окупащя.
Щд час оргашзацп суспшьного життя на окупованих Шмеччиною те-ритор1ях запроваджуегься вщповщне законодавство, яке врегульовувало еко-ном1чш процеси. У галуз1 ведення мисливського господарства та полювання було запроваджено вщповщне законодавство, яке врегульовувало цю галузь економжи на час окупацп Шмеччиною територи Галичини. З щеолопчних м1ркувань цей напрям у впчизнянш наущ не дослщжувався i не схвалювався, а у впчизнянш лiтературi ця тематика не висвгтлювалась.
Для повноцшного розумiння проблеми державного регулювання ведення мисливського господарства, юторп мисливства, культурних та полиич-них процешв необхiдно дослiджувати законодавство, яке врегульовувало еко-номiчнi процеси, а зокрема ведення мисливського господарства та полювання.
Питання ведення мисливського господарства та полювання висвгтлю-вались у журналi "Wald und Holz" - офщшному орган Генерального Губернаторства Польщi у справах лiсу та мисливства. Журнал було засновано у 1940 р. Питання ведення мисливського господарства, зокрема i законодавче
