CC BY
22
Ключевые слова: дебиторская задолженность, платеж, платежная дисциплина, просроченая и безнадежная задолженность, погашение, управление.
Lepiokhin A.V. Management of accounts payable is a precondition of enterprises vital activity's providing
The reasons of payment discipline's unfulfilment by enterprises and their influence to the vital activity are researched. The stages of contract duties' execution are determined, the execution of all agreement's points is observed, the procedure of divergences' displaying about the contract or displaying of breaks of its execution is considerably facilitated with operative control for execution of all the agreement's conditions. The implementation of factoring in the settlements between enterprise and clients is offered and the factoring's advantages and its influence to the realization's amount are described.
Keyword: accounts payable, payment, payment's, discipline, overdue and soundless debt, maturity, management.
УДК339.727:22(477.83) Доц. О.Я. Малтовська, канд. екон. наук;
студ. 1.О. Максимгв - Львiвська ДФА
СТАН I ПЕРСПЕКТИВИ ЗАЛУЧЕННЯ 1НОЗЕМНИХ ШВЕСТИЦШ В ЕКОНОМ1КУ М1СТА ЛЬВОВА
Проаналiзовано стан та перспективи залучення шоземних швестицш. Розгляну-то основш напрями покращення швестицшного ^мату мюта Львова.
Ключовг слова: iноземнi швестици, швестицшний ^мат, напрями залучення прямих шоземних швестицш, стимулювання шоземного швестора.
Постановка проблеми. Реалп сьогодення свщчать про те, що еконо-м1чна ситуащя в Укра!ш та свт продовжуе залишитися складною. Розвиток швестицшно! д1яльносп, спрямований на створення привабливого швестицшного середовища та ютотного нарощування обсяпв швестицш, е актуаль-ним завданням в умовах ринково! трансформацп. Тому необхщною умовою розвитку економжи Львова е тдвищення швестицшно! активност ушх скла-дових елеменпв економжи на нацюнальному та регюнальному р1внях.
Проблеми швестицшно! д1яльност1, швестицшного ктмату, привабли-восп та засоб1в актив!зацп швестицшних процешв, рол! державно! та мюцево! влади у регулюванш швестицшних процешв дуже активно дослщжують вгг-чизняш вчеш-економюти. Деяю з них (1.В. Олександренко, В.М. Гриньова) у процеш вивчення цього питания акцентують увагу на розробленш стратег!! залучення !ноземних швестицш ! вивченн! !! складових, шш1 - на пол!тиц! ре-гулювання !нвестиц!йно! д!яльност! (1.Р. Бондар, В.1. Федорак).
Постановка завдання. Метою дослщження е анал!з стану, проблем та перспектив залучення шоземних швестицш в економ!ку мюта Львова, роз-роблення та актив!защя заход!в щодо покращення швестицшно! привабли-вост!.
Виклад основного матерiалу. Льв!в е дуже перспективним мютом з погляду незад!яного потенщалу економ!чного розвитку та !нвестиц!йно! при-вабливост!. Зручне географ!чне розташування на перетиш важливих торго-вельних шлях!в до кра!н Зах!дно! Свропи, поеднання економ!чного та значно-го природно-ресурсного потенщалу з традицшно високим потенщалом дшо-
во! активносп мiсцевого населення, сприятлива структура кватфжацп, низь-ка вартiсть робочо! сили, сприяють формуванню регiонального тдприемниц-тва та надходженню iнвестицiй в економ^ Львова [1]. Обсяги надходження шоземних iнвестицiй у пiдприeмства Львова надат скорочуються. Якщо у 2008-2009 рр. в економжу мiста залучалося щороку бiльше 200 млн дол. США, то у 2010 р. - 96,5 млн дол. прямих шоземних швестицш (далi - П11), що, порiвняно з попереднiм роком, на 46,3 % менше (рис. 1).
Рис. 1. Динамжа прямих шоземних швестицш у Львовi впродовж 2005-2010рр.
1нвестицп у тдприемства Львова торж здшснили партнери з 20 кра!н свiту. Понад 80 %> обсягу iноземного капiталу забезпечили партнери з чо-тирьох кра!н: Польщi - 319 млн дол., Австрп - 158 млн дол., Кшру - 128 млн дол., США - 69 млн дол. Щодо структури залучення П11, то на 1 липня 2011 р. найбшьш швестованою е фiнансова дiяльнiсть - 457,1 млн дол. (54,59 %), операцп з нерухомим майном, оренда, шжишринг та надання пос-луг тдприемцям - 149,0 млн дол. (17,8 %), торгiвля - 40,8 млн дол. (4,87 %), виробництво харчових продукпв, напо!в та тютюнових виробiв - 98,9 млн дол. (11,81 %), дiяльнiсть пошти та зв'язку - 65,1 млн дол. (7,77 %) та шша дь яльнiсть - 26,46 млн дол. (3,16 %) (рис. 2) [5].
4 §7 % В фшансова д1яльшсть
7 77 % ^^^^^ И операцИ з нерухомим майном, оренда,
¡нжншрингта надання послуг шдпришцнм
■ виробництво харчових продуктов, напоТв
та тютюнових внроб1в, торпвля
17 80 ^^^^^ И Д1яльшсть пошти : звязку
54,59 % ...
жша Д1яльн1сть
Рис. 2. Галузева структура обсягу прямих шоземних швестицш у Львовi за видами економiчноl дiяльностi
Можна сформулювати низку пропозицш щодо швестування тд-приемств Львова, насамперед це ствпраця у таких напрямках:
• вкладення швестицш у розвиток прюритетних галузей та у розвиток перспективных тдприемств м1ста;
• створення спшьних тдприемств з шоземними швестищями;
• швестицшна тдтримка виконання тдприемствами Львова догов1рних зо-бов'язань за одноразовими контрактами;
• вкладення шоземних швестицш у тдприемства, що працюють на даваль-ницькш сировиш [4].
232
Збiрник науково-технiчних праць
До прюритетних напрямюв iноземного iнвестування мiста Львова пот-рiбно вiднести створення сучасно! шфраструктури, а саме: телекомушкацш, дшово! шфраструктури, транспорту, технiчно оснащеного складського госпо-дарства. Особливу роль в активiзацп швестицшно! дiяльностi повинно мати страхування швестицш вiд некомерцiйних ризиюв [2].
Успiшне залучення П11 вимагае ефективного маркетингу, тобто створення iмiджу м. Львова - головно! тдвалини процесу залучення П11 [6]. Не менш важливим елементом прискорення залучення шоземних iнвестицiй в швестицшш проекти, якi мало привабливi для швестора з боку прибутковос-п, повинно бути надання пiльг шоземним iнвесторам [3].
Отже, враховуючи зазначене вище, полiтика залучення i впроваджен-ня П11 м. Львова повинна мютити такi заходи:
• л!берал!защя законодавства стосовно прямих ¿ноземних швестицш, що буде стимулювати приплив приватних вкладень у прибутков! галуз! економши [ зростання ефективноста виробництва;
• визначення цшей [ завдань, галузей [ сфер, в яких мгсто мае конкуренты переваги, а саме переробна, машинобудшна, легка [ харчова галуз! промисло-восп, а також сприяння агропромисловому виробництву та технолопчному переоснащенню сшьського господарства, розвитку туризму [ сфери послуг;
• детальний анал1з вах потенцшних ¿ноземних швестор!в - кра!н, з яких вли-ваються швестици та нацюнальних постачальникв сировини, нашвфабрика-лб та ш.;
• встановлення кшьюсних вимог [ можливих пшьг з метою цшьового швесту-вання;
• налагодження транскордонного ствробгтництва з крашами-сусвдами;
• встановлення взаемовипдних контакта ¿з досл1дницькими центрами, ушвер-ситетами для проведення спшьних семшар!в, конференцш, виставок тощо;
• створення автоматизовано! шформацшно! системи, яка б забезпечила опера-тивний пошук партнер1в у сфер! шоземного швестування, а також належного режиму консультацшного обслуговування з питань права, фшансування, страхування, технжо-економ!чно! експертизи швестицшних проектш, створення центру надання шформацшних послуг та едино! бази даних;
• вдосконалення д!яльност! комерцшних банкгв ! страхових компан!й Укра!ни, формування розгалужено! мереж! швестицшних компанш ! фондгв, ауди-торських та консалтингових ф!рм ¿з залученням до сшвробпництва ! кон-сультац!й фахгвцгв ООН, Свггового банку, Ком!с!! Свропейського Союзу та шших м!жнародних орган!зац1й, а також провщних шоземних ф!рм;
• створення едино! шституци, яка б об'еднувала вс!х шоземних швестор!в Львова.
Л1тература
1. Гриньова В.М. 1нвестування / В.М. Гриньова. - Харгав : ВД "1нжек". - 2003. - 320 с.
2. Бондар 1.Р. Проблеми залучення шоземних швестицш в Укра!ну на сучасному етат / 1.Р. Бондар // Регюнальна економжа. - 2009. - № 4. - С. 62-71.
3. Олександренко 1.В. Оцшка швестицшного потенщалу регюшв / 1.В. Олександренко // Регюнальна економжа. - 2009. - № 3. - С. 80-87.
4. Федорак В.1. Стан i перспективи залучення шоземних швестицш в економжу 1вано-Франгавсько! област / В.1. Федорак // Галицький економ!чний вюник. - 2009. - № 2. - С. 52-56.
5. Офщшний веб-сайт Головного управлшня статистики Льв1всько! области [Електрон-ний ресурс]. - Доступний з http://www.stat.lviv.ua.
Малиновская О.Я., Максымив И.О. Состояние и перспективы привлечения иностранных инвестиций в экономику города Львова
Проанализированы состояние и перспективы привлечения иностранных инвестиций. Рассмотрены основные направления улучшения инвестиционного климата города Львова.
Ключевые слова: иностранные инвестиции, инвестиционной климат, направления улучшения прямых иностранных инвестиций, стимулирование иностранного инвестора.
Маипвхъка O. Ya., Maksymiv I.O. State and prospects attraction of foreign Lviv's investments
In this article are analized state and prospects attraction of foreign investments. The main directions of improvement for the Lviv's investment climate are examined.
Keywords: foreign investments, investment climate, directed for attraction of foreign investments, stimulation of foreign investor.
УДК 005.334:621 Астр. А.О. Малець1 -Хармвський НЕУ
ЧИННИКИ РИЗИКУ МАШИНОБУД1ВНОГО ПВДПРИеМСТВА
Визначено основш чинники ризику машинобудiвного тдприемства вщповщно до мюця !х прояву, яга потрiбно враховувати шд час прийняття стратепчних ршень.
Ключовг слова: чинник ризику, стратепчне ршення, машинобудiвне шд-приемство.
Машинобудiвне тдприемство е специфiчним об'ектом ризику з харак-терними для нього галузевими особливостями, еднютю видiв продукцп, тех-нолопчних процешв та шших ознак, що визначають чинники, види та прояви ризику. Його ефективний економiчний розвиток значною мiрою залежить вщ того, наскiльки повно в його дiяльностi враховуються загальноекономiчнi та специфiчнi чинники ризику на етат прийняття стратегiчного рiшення. I якщо першi чинники притаманнi шдприемницькш дiяльностi в будь-якому еконо-мiчному середовищi будь-якому пiдприемству, то специфiчнi iндивiдуальнi чинники для вiтчизняних машинобудiвних пiдприемств i потребують додат-кового вивчення.
Чинники ризику стратепчного рiшення пiдприемства [1] - це переду-мови, що збшьшують ймовiрнiсть чи реальнiсть настання подш, якi, не вхо-дячи в коло планованих, потенцiйно можуть здiйснитися i в цьому випадку надати незапланований вплив на процес реалiзацil стратегiчного задуму (стратеги тдприемства). Результатом прояву чинника ризику буде розвиток подш, наслщки якого призведуть до вщхилення вiд поставлено! стратепчно! мети пiдприемства. У число таких подш входять як п, яю можна було перед-бачити, але не можна точно визначити момент настання, так i тi, яю передба-чити було неможливо.
Управляючи ризиками, пiд час прийняття стратепчного ршення необ-хщно знати якi мiсця можуть бути "проблемними". Складнiсть факторного аналiзу полягае в тому, що одш й п ж чинники в рiзних умовах можуть ви-
1 Наук. ке^вник: проф. 1.П. Отенко, д-р екон. наук
234
Збiрник науково-техшчних праць
