CC BY
34
УДК 332.4:635.8
Васильчак C.B., д. е. н., професор ©
Лъвгвсъкии державнийутверситет enympimnix справ, м. Лъвгв Жндяк O.P., к. е. н., доцент ДННУ "Академ1я фтансовогоуправлтня", м. Кигв
1НВЕСТИЦ1ЙНА БЕЗПЕКА ЛЬВ1ВСЬКОГО РЕПОНУ
Дану статтю присвячено формуванню iнвестицтног безпеки Лъвгвсъкого регюну. Проанал1зоваш теоретичт основы, сучасний стан iнвестування, iнвестицтного середовища та р1вня iнвестицтног безпеки Лъвгвсъкого регюну, а також запропоноват напрями оптим1зацп та перспективы залучення тоземних та втчизняних iнвестицт. Наведене трактування поняття «регюналъна iнвестицтна полтика». Наведет категорп за якими можна згрупувати наибыъш1 iнвестицтш проекти. Показана структура катталъних твестицт за джерелами фтансування i структура iнвестицт в основнии каптал за основними видами економ1чног dimbHoemi. Проанал1зоват прям1 iнвестицИ'з основных крагн — imecmopie.
Ключое1 слова: ¡нвестицтна безпека, фтансов1 ресурси, iнвестицИ, регюн, виробництво, iнвестищинии процес, тдприемства.
Актуальшсть теми. Стратепя економ1чного зростання Украши та ïï регюшв передбачае проведения на шновацшнш ochobî глибоких структурних перетворень в економщ краши, формування ринкового середовища на засадах конкурентних вщносин у Bcix сферах економ1чно1 д1яльност1, що вимагае залучення додаткових фшансових pecypciB, як внутршшх так i зовшшшх.
Прискорення темтв сощально-економ1чного розвитку нашо! краши великою м1рою залежить вщ р1вня швестицшно1 безпеки та визначаеться сутшстю ïï швестицшно1 пол1тики, спрямовано! на шновацшш зрушення в галузях та регюнах, яю потребують виробництва, впровадження енерго-, ресурсозбер1гаючих та еколопчно безпечних технологш, першочергових структурних змш, модершзаци й техшчного оновлення .
Вагомий внесок у вивчення проблем оптим1зацп швестицшних процеЫв, фактор1в формування сприятливого швестицшного середовища та швестицшно1 безпеки, як на национальному, так i на регюнальному piBHi здшснили таю науковщ як Балабанов П., 1.Бланк, Борщ Л., Гайдуцький А., Каршнський Б., Кулж О., Мельник В., Козюк В., Сосюн О. та mmi.
В умовах rocTpoï м1жнародно1 конкуренци на ринку каттал1в, внаслщок постшного перевищення попиту над ïx пропозищею необхщним е залучення додаткових катталовкладень в економжу Льв1вщини. На регюнальному piBHi стимулювання шоземних катталовкладень е особливо важливим, оскшьки так1 фактори, як природний, трудовий, економ1чний, шфраструктурний, науково-техшчний потенщали, наявшсть податкових преференцш безпосередньо
© Васильчак C.B., Жидяк O.P., 2014
315
визначають обсяг залучення швестицш до економжи держави i безпосередньо perioHy; ÍHmi, зокрема, доходи i видатки мкцевих бюджспв, обсяги промислового, сшьськогосподарського виробництва, фшансов1 результати вщ д1яльност1 суб'ект1в господарювання тощо, характеризують р1вень економ1чного розвитку perioHy та безпосередньо впливають на актив1защю швестицшних процеав i р1вень швестицшно! безпеки.
У зв'язку з цим виникае об'ективна необхщшсть проанал1зувати теоретичн! основи, сучасний стан швестування, швестицшного середовища та р1вня швестицшно! безпеки Льв1вського perioHy, а також запропонувати напрями оптим1заци та перспективи залучення шоземних та в1тчизняних швестицш, що i послужило метою дослщження .
Проблема економ1чного зростання регюну tícho пов'язана з наявшстю pecypciB та реал1заци вщповщного р1вня безпечного середовища для розвитку економ!ки, удосконалення И структури. Найважлившим джерелом економ1чного зростання е швестици.
Залучення шоземних швестицш було i залишаеться ключовим питаниям розвитку регюнально! економши. В умовах пщвищення самостшност1 perioHÍB великого значения набувае визначення регюнальних потреб в швестищях на продуктивний розвиток суб'ект1в господарювання i можливостей цих суб'ект1в ocboith оч!куваш швестици, що стане можливим за наявност1 сприятливого швестицшного кл1мату на регюнальному píbhí.
Категор1я „ швестицшна привабливють регюну " в л1тератур1 визначаеться як „вщповщшсть perioHy основним щлям ¿нвестор1в, що полягають у прибутковост1, безризиковост1 та л1квщност1 швестицш" [3,с. 108]; „р1вень задоволення фшансових, виробничих, оргашзацшних та шших вимог чи ÍHTepeciB швестора щодо конкретного perioHy" [4,с.45]; або як „становище perioHy в той чи шший момент часу, тенденци його розвитку, що вщображаються в швестицшнш активное^" [7, с. 87].
1нвестицшна привабливють територи визначаеться факторами швестицшно! привабливост1 perioHy i регюнальною швестицшною пол1тикою. Пщ факторами швестицшно! привабливост1 perioHy вчеш розумшть процеси, явища, ди, переважно об'ективного характеру, що впливають на швестицшну привабливють perioHy i визначають його територ1альш особливостг Це, наприклад, вигщшсть економ1ко-географ1чного положения perioHy, його природноресурсний, трудовий, науково-техшчний потенщали, р1вень розвитку шфраструктури, характеристики споживчого ринку тощо.
Вщповщно, регюнальна швестицшна пол1тика розум1еться як процес, явище, д1я, переважно суб'ективного характеру, що визначають територ1альш особливост1 perioHy. На практищ вона являе собою ди державних i мшцевих оргашв влади та управлшня щодо розвитку швестицшного процесу в perioHi, пов'язаш з удосконаленням нормативно-правово! бази, наданням преференцш для найбшьш ефективних та значущих для perioHy швестицшних проекта, розвитком шфраструктури з обслуговування суб'ект1в швестицшно! д1яльност1, гарантуванням безпекид1яльност1 пщприемницьких структур [9, с.352].
316
Льв1вська область е довол! устшним регюном у залученш прямих шоземних швестицш (П11) особливо за останш роки. Притж прямих шоземних швестицш прискорився, сукупш П11 на юнець 2009 року становили тут щонайменше 305 млн. долар1в США або 4,5% загального притоку швестицш в Украшу, який нараховував загалом 6,78 млрд. долар1в США. Однак теля вступу Польщ! до Свропейського Союзу Льв1в перетворився на прикордонний регюн розширення СС, що пщвищило р1вень його швестицшно! привабливост! для кра1н-члешв СС. Внаслщок цього щор1чний притж ПП в перерахунку на душу населения у Льв1вськш облает! швидко наближаеться до середнього р1вня притоку швестицш в Укра!ш.
Льв1вщина мае дуже широкий спектр економ1чно! д1яльност1: вщ сшьського господарства до переробки продукта харчування, видобутку корисних копалин (таких, як нафта. газ та вугшля), буд1вництва, виробництва обладнання та туризму (наприклад вщпочинков! та оздоровч! курорти). Географ1чно Льв1в розташований на перехресп торговельних \ транспортних шлях1в м1ж твшччю та швднем, заходом { сходом. Тобто регюн е важливим {як транспортний вузол не лише для наземних перевезень до Свропи, а й для нафто-та газопровод1в з кра!н колишнього СРСР. Ще одшею особливктю Львова, сприятливою для 1111, е наявшсть квал1ф1ковано1 робочо! сили з ктотно низьким р1внем зароб1тно! плати пор1вняно з сусвдшми крашами СС.
Зважаючи на таку диверсифжовану економжу регюну П11 е майже у вшх И секторах. Однак найбшьш! швестицшш проекти можна згрупувати за трьома категор1ями:
1) Проекти, спрямоваш на пошуки дешево! робочо! сили: мають тенденцш розмщуватися у працемютких секторах та секторах, 100% ор1ентованих на експорт (наприклад, П11 з Дани в текстильну та взуттеву промисловкть I П11 з Шмеччини - в електро-запчастини до автомобшв). Таю проекти - це переважно швестици в нов! починання, яю намагаються використовувати дешеву працю.
2) Проекти, спрямоваш на пошуки ресурЫв, зокрема, використання природних 1 лкових ресурав регюну (наприклад, П11 з Угорщини в переробку вщход1в бурого вугшля, П11 з Велико! Британи в дослщження та видобуток природних ресурЫв, переважно нафти й газу, I також П11 з Шмеччини й Польщ! в деревообробку). Ц1 проекти обслуговують як внутршнш ринок, так I зовшшш ринки.
3) Проекти, спрямоваш на пошуки внутршшх ринюв: зор!ентоваш переважно на обслуговування внутршнього ринку Укра!ни та деяких сусщшх кра!н. Вони розмщеш здебшьшого в районах виробництва обладнання (наприклад, П11 з Угорщини в автомобшьш дороги), переробки харчових продукта (П11 з Швейцар!! у виробництво кондитерських вироб1в), виробництва буд1вельних матер!ал!в (ПИ з Франци у виробництво цементу), а також сектор! торпвл! та сектор! обслуговування (1111 з Канади в оптову торг!влю та перевезення). Ц! проекти реал!зуються здебшьшого шляхом злиття або придбання шоземними швесторами наявних виробничих п!дрозд!л!в.
317
За певних обставин 1111 можуть { негативно вплинути на економ1ку регюну. Такий вплив може набувати форми виштовхування з ринку або експлуатаци природних ресурав без забезпечення охорони довкшля.
Схоже, що уряд не переслщуе полггику цтьового сприяння ПП у регюнах, де пор1вняно з шшими регюнами юнують вщносш швестицшш переваги. Стрижнем стратеги уряду в галуз1 залучення й збереження швестицш, в тому чист ПН, е створення спещальних економ1чних зон (СЕЗ), де забезпечено митш та податков1 знижки. Звичайно, така стратепя е ктотною, однак без мщних зв'язюв з районними нацюнальними/регюнальними перевагами створення СЕЗ можуть привести до вщпливу швестицш з шших регюшв всередиш краши. Регюни, розташоваш поза СЕЗ, можуть виявитися позбавленими потенцшних притоюв швестицш.
У Господарському кодекс! (роздш 39) обгрунтовано створення Спещальних економ1чних зон (СЕЗ) з метою розвитку окремих райошв або регюшв I створення сприятливих умов для залучення як шоземних, так I внутршшх швестицш. У Льв1вськш обласп розташовано дв1 СЕЗ - у Яворов1 та Трускавщ. Вигоди й пщьги запропоноваш швесторам у цих зонах, стосуються як мюцевих, так I шоземних швестор1в без жодно! дискримшаци.
Нарозвиток економ1ки Льв1вщиниу 2013 рощ було спрямовано 12,7 млрд. грн. каттальних швестицш. Переважну частку з них становили швестицц в основний каптал (85,1%); на потпшення обекпв (каптальний ремонт) виграчено 13% уах вкладень, на придбання та створення шших необоротних матер1альних I нематер1альних актив1в -1,8% (табл.1).
Таблиця 1.
Обсяги каттальних швестицш_
2005 2010 2011 2012 2013
Мшьйошв гривень
Всього 2130,6 5441,8 6835,3 9872,4 12696,3
1нвестицп в основний каштал 1807,0 4681,7 5875,5 8287,3 10799,3
Витрати на шш1 необоротш 38,3 142,2 80,0 101,4 108,1
активи
Витрати пов'язаш з 244,1 579,4 797,4 1266,4 1653,8
полшшенням об'екта
(каттальний ремонт)
1нвестицп в нематер1альш 37,4 34,8 73,9 204,1 128,4
активи
Витрати на формування 3,8 3,7 8,5 13,2 6,7
основного стада
Нестабильна фшансова ситуащя спричинила скорочення частки кредит1в банюв у структур! каттальних швестицш з 17.2% у 2012 рощ до 12,7% у 2013 рощ. 3 державного та мюцевих бюджет1в було профшансовано десяту частину уах вкладень. За цих умов головним джерелом фшансування швестицш залишаються власш кошти шдприемств (58,1%) (табл.2).
318
Таблиця 2.
Структура капггальних швестицш за джерелами фшансування
2005 2010 2011 2012 2013
По пщсумку,вщсотк1в
Всього 100 100 100 100 100
В тому числ1 за рахунок:
Кошт1в державного бюджету 3,2 5,4 5,0 5,4 5,8
Кошт1в мюцевих бюджет1в 3,0 3,0 3,3 3,8 4,2
Власних кошт1в пщприемств та оргашзацш 73,7 57,9 60,7 58,8 58,1
Кредита банюв та шших позик 4,1 15,1 16,8 17,2 12.7
Кошта шоземних швестор1в 9,3 8,9 3,1 3,6 6,7
Кошта швестицшних фонд1в 0,6 0,7 0,4 0,2 0.1
1нших джерел фшансування 6,1 9,0 10,7 11,0 12,4
Частка Льв1вщини у загальнодержавному обсяз1 катталовкладень становила 4,6%. За цим показником область серед регюшв Украши посша сьоме мюце, а за темпами приросту- 12.
Обсяг швестицш в основний каштал на одного мешканця е меншим, шж у середньому в Укра!ш, а серед регюшв за цим показником Льв1вщина посщае 10 мюце. Так, у Киев1 на одну особу вкладаеться швестицш у 4 рази бшьше, шж у Льв1вськш облает^ у Кшвськш област1 - у 2,3 рази, в Полтавськш - в 1,4 рази (рисЛУ
6000 5000 4000 3000 2000 1000 0
5058
4068
2687
^3255
^4~2~Б5
1602 1984
2300
ШУкраТна НЛьвтщина
2009 2010 2011 2012 2013
Рисунок 1. 1нвестнцп в основний каштал на 1 особу,грн.
319
Як ми бачимо прюритетними напрямами швестування е - промислове виробництво та розвиток шфраструктури област1 (транспорт, зв'язок), куди спрямовуеться майже половина вщ загального обсягу катталовкладень. У 2013 рощ у промисловють було вкладено 2.9 млрд. грн. швестицш, що на 3,2% бшьше, шж за попереднш рш, та у 2,7 рази пор1внянш з 2004 роком. Серед промислових виробництв в област1 активно швестуеться харчова промисловють, виробництво буд1вельних матер1ал1в, машинобудування, х1м1чна \ нафтох1м1чна промисловють (рис. 2).
70 60 50 40 30 20 10 0
Ш2
Рисунок 2. Структура швестицш в основннй каттал за основними видами економ1чно*1 д1яльност1 % до загального обсягу
Шсля чотирьох роюв динам1чного зростання у 2013 рощ дещо зменшились (на 3%) обсяги швестування пщприемств добувно! промисловостг Чверть кошт1в у галуз1 освоюеться за рахунок держбюджету.
У 2013 рощ швестицп на розвиток транспорту склали 1 млрд. грн. \ зменшились на 17.5% вщносно попереднього року. Спад в основному вщбувся за рахунок скорочення втрич1 обсяпв швестування трубопровщного транспорту.
Другий рш поспшь скорочуються швестування зв'язку. Каттальш вкладення у зв'язок склали 924,5 млн. грн. I зменшились на 22,6%, разом з тим, пор1вняно з 2000 роком освоено у 7,7 рази бшьше. Переважно це швестицп на розширення мереж1 покриття мобшьного зв'язку.
Одним з основних напрям1в економши област1 е торпвля, на розвиток яко! було спрямовано 16,2% ус1х вкладень. Нарощування обсяпв швестицш у торпвельну сферу вюм роюв поспшь призвело до перевищення р1вня 2000 року у 8.5 рази.
320
Найбшьш активно в останш роки швестуеться сшьське господарство, мисливство та люове господарство облает^ переважно за рахунок шоземних швестор1в. Так на розвиток сшьськогосподарських пщприемств у 2013 рощ направлено вдв1ч1 бшьше кошт1в, шж за 2012 р1к, та у 12 раз1в - пор1вняно з 2000 роком.
На низькому р1вш залишаеться швестування осв1ти, частка яко! у загальному обсяз1 капвкладень складае 1,6%. Треба зазначити, що зросли обсяги швестицш, направлених на розвиток початково! та середньо! осв1ти, натомшть, скоротилося фшансування вищо! осв1ти.
В 2013 рощ охорону здоров'я було вкладено 314 млн. грн. каттальних вкладень, що на 16,9% бшьше, шж 2012 року, а пор1вняно з 2000 роком - у 2,8 рази. Бшьше половини з ще! суми освоено у Трускавщ на буд1вництв1 санаторно-л1кувальних заклад1в.
Упродовж останшх роюв в област1 в1дбувалося пожвавлення житлового буд1вництва. 1нвестиц11 у буд1вництво житла у 2013 роц1 зросли на 4,4%, а вщносно 2000 року - у 3,1 раз1, причому на багатоквартирн1 житлов1 будинки припало бшьше половини освоених ¿нвестиц1й.
Обсяг прямих ¿ноземних ¿нвестиц1й Льв1вщини на 1 с1чня 2014 року становив 930,7 млн. дол. США, що на 20,6% бшьше, шж на 1 с1чня 2013 року. За цим показником Льв1вщина зайняла 8 мкце в Укра!н1.
За кшькктю п1дприемств, у як1 вкладено шоземний кап1тал Льв1вщина в Укра!н1 посша друге м1сце. Обсяг прямих шоземних швестицш з розрахунку на одне п1дприемство у 2,7 рази менший в1д середньо державного показника \ становив 731,1 тис. дол. Пор1вняно з початком 2012 року цей показник зб1льшився на 119,3 тис. дол., або на 19.5%.
Упродовж 2013 року у пщприемства та оргашзаци Льв1вщини внесено 319,1 млн. дол. США прямих шоземних швестицш, що на 7,5% менше, шж у 2012 рощ.
Вкладення в економшу област1 у 2012 рощ здшенили партнери з 31 кра!ни, шють з них забезпечили 85% обсягу надходження (табл.3.).
Найб1льш активно в област1 працюють ¿нвестори з: Польщ1 - 17,0% в1д загального обсягу; Кшру - 12,4%; Великобритан1! 10,9%; США - 8.0%; Шмеччини -7,9% та Дани-7,5%.
На 1 с1чня 2013 року найб1льш ¿нвестованою е ф1нансова д1яльн1сть -204,7 млн. дол. (22%), машинобудування — 162,4 млн. дол. (17,4%), операци з нерухомим майном, оренда, ¿нжин1ринг та надання послуг п1дприемцям - 100 млн. дол. (10,7%), сшьське господарство, мисливство та пов'язаш з ними послуги - 85,8 млн. дол. (9.2%), виробництво харчових продукт1в, напо1в та тютюнових вироб1в - 52,3 млн. дол. (5,6 %), оброблення деревини та виробництво вироб1в з деревини, кр1м мебл1в - 47,2 млн. дол. (5,1%), оптова торпвля I посередництво в оптов1й торпвл1 - 37,1 млн. дол. (4%).
Обсяг прямих шоземних швестицш з розрахунку на одну особу у Льв1вськш област1 становив 366,7 долара при середньо державному показнику 775,3 долара.
321
Таблиця 3.
Прям1 мвестицй'з основних кршн — ¡нвесторш_
Обсяг на 01.01.2013 У тому числ1 надшшло у
2011 2012
Млн. дол. США
Всього 930,7 344,8 319,1
3 них: Польща 158,3 48,7 25,2
Кшр 115,7 59.2 76,9
Сполучене Корол1вство 101.9 30,5 73,1
США 74,2 16.1 45,0
Шмеччина 73,5 5,6 7,3
Дашя 69,8 13,0 18,7
Швейцар ¿я 68,7 11,0 1,0
Австр1я 60,8 26,3 31,1
Угорщина 46,5 3,8 12,1
Л1хтенштейн 33,4 13,3 9.7
На початок 2014 року шоземними ф1рмами та м1жнародними оргашзащями були вкладеш швестицп у 1273 пщприемства Льв1вщини. За останш три роки юльюсть пщприемств, яю швестуються з-за кордону, зросла на 12%, водночас юльюсть нових пщприемств, у яю внесен! швестицп, щор1чно зменшуеться. У 2013 рощ шоземш ф1рми приступили до реашзацп проекта на 12 пщприемствах, що у 8 раз1в менше пор1вняно з 2012 роком.
Польща разом з Росшською федеращею та Шмеччиною е основним торговельним партнером Льв1вщини. Польща е лщером як за юльюстю пщприемств, у яю вкладеш прям1 шоземш швестицп, так I за 1х обсягом. На 1 с1чня 2013 року за участю польських ф1рм реал1зовувались проекти на 408 пщприемствах област1 (третиш вщ ус1е! юлькоси пщприемств, у яю залучеш кошти шоземних ф1рм та м1жнародних оргашзацш), загальний обсяг вкладених у них прямих швестицш становив 158,3 млн. дол. США.
За останш п'ять роюв юльюсть пщприемств, у яю здшснеш вкладення з Польщ1, зросла на 15,3% (при незначному 1х скороченш у 2012 рощ пор1вняно з 2011 роком), а обсяг швестицш зрк у 2.3 рази (при його скороченш у 2012 рощ на 7,6%). 1нтенсившсть залучення швестицш у 2013 рощ знизилася. У 2013 рощ пор1вняно з 2012 роком польсью партнери скоротили наполовину надходження у сво1 льв1всью проекти, проте це утрич1 бшьше, шж у 2009 I у 4,4 рази бшьше, шж 2008 рощ (рис. 3).
322
180 160 140 120 100 80 60 40 20 0
171,4-
■ Обсяг
надходження прямих ¡ноземних ¡нвестицш за р1к
■Обсяг
надходження прямих ¡ноземних швестицш на кшець року_
2008 2009 2010 2011 2012 2013
Рисунок 3. Динам¡ка надходжень ¡нвестицш з Польщ1 в економшу Льв1вщини млн. дол. США
Чверть швестицш з Польщ1, що надшшли в Украшу, залучено у пщприемства та оргашзаци Льв1вськш области
Станом на 1 слчня 2013 року, пор1вняно з початком 2004 року, найбшьш суттево зросли швестици у фшансову дшльшсть - на 100,6 млн. дол., або у 10 раз1в тау промисловкть - на 16.6 млн. дол.. або майже у 3 рази (рис.4).
80 70 60 50 40 30 20 10 0
□ Фшансова д1яльшсть
□ Виробництво деревини
□Торпвля
□ Металурпя
□ Х1м1чна промисловкть
2004
2012
2013
Рисунок 4. Структура прямих ¡нвестицш з Польщ1 за окремими видами економ1чно1д1яльносп, %
323
Анал1зуючи вищевикладений матер1ал, можна дшти висновку, що збшьшення обсяпв шоземних швестицш багато в чому буде залежати вщ швестицшно! привабливост1 регюну та р1вня швестицшно! безпеки.
Ще одним з можливих шлях1в пщвищення р1вня швестицшно! безпеки е прийняття програми розвитку регюну на перспективу, яка б включала в себе систему заход1в, розроблених з урахуванням м1жнародних та внутршшх умов залучення швестицш. Виконання цих заход1в сприятиме в подальшому полшшенню швестицшного кл1мату, швестицшно! привабливост1 облает^ реал1заци швестицшних проекив та д1яльност1 швестор1в.
Одним з приклад1в таких програм може бути Стратепя розвитку Льв1вщини до 2015 року. Програма розроблена на основ! комплексного пщходу до ефективного виршення проблем швестицшного забезпечення розвитку економши Льв1вщини. II основою е система заход1в, розроблених з урахуванням м1жнародних та внутршшх умов залучення швестицш, виконання яких сприятиме полшшенню швестицшного кл1мату, швестицшно! привабливост1 облает^ реал1заци швестицшних проекта та д1яльност1 швестор1в.
Висновки. Виявлено, що на сьогодш необхщним е розробка \ впровадження комплексно! системи оргашзацшно-економ1чних заход1в та вщповщно1 шституцюнально!1 ф1зично! шфраструктур збалансування штерешв швестора I кра!ни в рацюнально можливих I доцшьних межах.
Необхщна загальна стратепя швестицшного розвитку регюну, яка б визначала прюритети швестування на основ! врахування !х економ1чного ефекту, але не сьогоденного й одноразового, а перспективного 1 стабшьного.
Д1евим важелем ефективно! роботи з шоземними швесторами е створення так звано! швестицшно! карти регюну, яка повинна мютити комплексну характеристику територи ¿з зазначенням конкретних напрям1в можливо! реал1заци швестицшних проекта з !хшм вщповщним описом.
Л1тература
1. Закон Украши „Про швестицшну д1яльшсть" вщ 18 вересня 1991 року № 1560-Х11.
2. Закон Украши "Про режим шоземного швестування" вщ 19.03.1996р., №93/96-ВР.
3. Борщевський В.В. 1ноземш швестицп як чинник регюнального розвитку // Фшанси Украши.- .2008- № 10.- с.108-118.
4. Гаврилюк О.В. 1ноземш швестицп: Навч.поабник.-К.:Основи.2008.-
200с.
5. Гайдуцький А.П. 1нвестицшне забезпечення розвитку регюшв // Економ1ка1 прогнозування.- 2007.- № 4.- с.119-123.
6. 1нвестицшний рейтинг регюшв Укра!ни.-К., 2007.-68 с.
7. Крупка 1.М. Формування макроеконом1чного швестицшного середовища регюшв // Фшанси Укра!ни.-2009.-№4.-с.87-96.
8. Позняк О. 1нвестицшний кл1мат в регюнах Украши та чинники, що роблять його сприятливим // Економ1чний часопис. - 2006. - №2. - С.34 - 48.
324
9. Фшпенко А.С., В.С.Будкш, А.С.Гальчинський та ш. Украша i св1тове господарство: взаемод1я на меж1 тисячолпъ.- К.:Либщь, 2007.-470с.
Аннотация
ИНВЕСТИЦИОННАЯ БЕЗОПАСНОСТЬ ЛЬВОВСКОГО РЕГИОНА
Данная статья посвящена формированию инвестиционной безопасности Львовского региона. Проанализированы теоретические основы, современное состояние инвестирования, инвестиционной среды и уровня инвестиционной безопасности Львовского региона, а также предложены направления оптимизации и перспективы привлечения иностранных и отечественных инвестиций. Приведенное трактовка понятия «региональная инвестиционная политика». Приведенные категории, по которым можно сгруппировать крупнейшие инвестиционные проекты. Показана структура капитальных инвестиций по источникам финансирования структура инвестиций в основной капитал по основным видам экономической деятельности. Проанализированы прямые инвестиции из основных стран -инвесторов.
Ключевые слова: инвестиционная безопасность, финансовые ресурсы, инвестиции, регион, производство, инвестиционный процесс, предприятия.
Summary
INVESTMENT SECURITY LVIV REGION
This article is devoted to formation of investment security in the Lviv region. Analyzed the theoretical basis, the modern state of investment, investment environment and the level of investment security in the Lviv region, and the ways of optimization and prospects of attracting foreign and domestic investments. The above interpretation of the concept "regional investment policy". See the categories on which you can group the largest investment projects. Shows the structure of capital investments by sources of financing structure of capital investments by main types of economic activity. Analyzed direct investment from major countries investors.
Key words: investment security, financial resources, investment, region, production, investment process, enterprises.
Рецензент - д.е.н., професор Музика П.М.
325
