CC BY
388
Серий 1ванович Палешник,
аспрант
Нацюнальний юридичний унверситет iменi Ярослава Мудрого, м. Харюв
УДК 340.132.64
СПОСОБИ ТЛУМАЧЕННЯ НОРМ ПРАВА еВРОПЕЙСЬКИМ СУДОМ З ПРАВ ЛЮДИНИ
У статт1 розглядаються питання тлумачення норм бвропейськог конвенцп про захист прав I основоположник свобод 1950 р. бвропейським судом з прав людини. Особлива увага прид1ляеться способам тлумачення, якими Суд безпосередньо користуеться в свош ттерпретацшнш практищ. Наводяться приклади використання таких способю.
Ключовi слова: бвропейський суд з прав людини, бвропейська конвенщя з прав людини, тлумачення бвропейсько! конвенцп з прав людини.
Сьогодш багато краТн СНД обрали курс розвитку европейсько! право-во! держави. Такий розвиток у сучасному свт важко уявити без входження в р1зш м1жнародш оргашзацп. На европейському континент! найстар1шою оргашзащею е Рада бвропи, метою яко! е сшвпраця м1ж кра!нами-членами в галуз1 стандарт1в прав людини, демократичного розвитку 1 культурно! взаемодп.
Найбшьш важливим документом, який було прийнято в межах тако! сшвпращ, е бвропейська конвенщя про захист прав людини 1 основопо-ложних свобод 1950 р. (бвропейська конвенщя з прав людини). В !! нормах установлен! неввд'емш права 1 свободи будь-яко! людини, а також обов'язок кра!н, що !! шдписали, гарантувати так1 права кожнш людиш, яка шдпадае шд !! д1ю. На ввдмшу в1д шших схожих документ1в, ця Конвенщя вир1зня-еться кнуванням реального ефективного мехашзму захисту установлених у нш прав 1 свобод в особ1 бвропейського суду з прав людини, юрисдикщя якого розповсюджуеться на вс держави, як1 ратифжували Конвенщю.
Головною задачею цього Суду е тлумачення 1 застосування Конвенцп, що включае в себе розгляд м1ждержавних справ 1 скарг окремих ос1б. Тут варто ввдмггити, що !! норми мають досить абстрактний характер, що потребуе !х постшного тлумачення з боку Суду. Без такого тлумачення вони е «мер-
твими» i не мають реально! сили для захисту прав i свобод людини. Вони набувають тако! сили тiльки в тому раз^ якщо Суд здiйснив !х офiцiйне тлу-мачення пiд час розгляду певно! конкретно!' справи.
З цього приводу варто навести слова Дж. Макбрайда, який писав: «6 рiч, яку ч^ко мае усввдомити кожен, хто прагне застосувати бвропейську конвен-цiю з прав людини: одне тшьки ознайомлення з текстом положень Конвенцп не дае змоги збагнути весь и сенс. Адже, попри iснування рiзноманiтних шдхо-дiв, з яких можна скористатися, беручись тлумачити юридичш тексти, тiльки той, що вiдповiдае обраному бвропейським судом з прав людини, гарантува-тиме застосування цих положень ввдповщно до мiжнародних зобов'язань щодо забезпечення визначених у Конвенцп прав i свобод» [1, с. 761].
Питання, яы стосуються тлумачення норм Конвенцп! бвропейським судом з прав людини е наразi актуальними для будь-яко! держави - члена Ради бвропи. Це пов'язано, в першу чергу, з нагальною необхвдшстю яыс-ного впровадження в^х високих стандартiв у галузi захисту прав людини в нащональш правовi системи, а, по-друге, абстрактшстю норм Конвенцп, яка потребуе постшного тлумачення сво!х положень з боку бвропейського суду з прав людини [2, с. 125].
Таке тлумачення можливе тшьки завдяки способам тлумачення, якими Суд користуеться в свош практищ. Тому в цш статт ми розглянемо сутнiсть тiльки тих способiв, якими Суд безпосередньо користуеться в процесi тлумачення КонвенцГ!, а також наведемо приклади Тх використання.
Частково цим питанням рашше займались таю науковщ: А. Венгеров, 6. Врублевський, В. Ескрщж, В. Кострицький, О. Лавринович, М. Мазур, Дж. Макбрайд, В. Мармазов, О. Мереженко, П. Рабшович, О. Трагнюк, Н. Ульянова, С. Федик, С. Шевчук та ш.
Основними способами тлумачення норм бвропейсько! конвенцп з прав людини Страсбурзьким судом е: 1) граматичний (фшолопчний); 2) телеоло-пчний (щльовий); 3) юторичний; 4) системний; 5) еволюцшний (динамiчний).
Граматичне (ф1лолог1чне) тлумачення. Загальновщомо, що будь-яке тлумачення повинно розпочинатись iз аналiзу тексту норми, !! лексично! i синтаксично! структури. «Фiлологiчне тлумачення - це рiзновид штерпре-тацшно! практики, що направлений на встановлення смислових параметрiв за допомогою мовних засобiв i !х текстових зв'языв, що дозволяе адекватно розкрити конкретний змкт нормативних приписiв з вираженою в них волею законодавця». Воно «...може бути направлене не тшьки на зовнiшню, але i на внутршню форму вираження слова - на виникнення юридичних термов, яке в багатьох випадках дозволяе з'ясувати змкт того чи шшого правового припису, адже наглядно демонструе еволющю правових вдей i цiнностей, яы визначають правове регулювання» [3, с. 6].
Будь-який процес офщшного тлумачення розпочинаеться з граматичного, тому як приклад можна навести будь-яке ршення Страсбурзького суду. Однак ми б хотши звернути увагу на шшу проблему. Вщомо, що бвропейська конвен-
щя з прав людини викладена двома мовами: англшською i французькою. Оби-два варiанти е автентичними i мають однакову юридичну силу. Але, разом ¡з цим, вони не е абсолютно ¡дентичними. Протягом свое! практики Суд виявив деяы розбiжностi i невiдповiдностi мiж цими двома варiантами.
Яскравий приклад тако! неввдповвдност можна побачити у справi «Енджел та iншi проти ШдерландГв»1. Заявники у цiй справi хотiли, щоб Суд перевЬ рив, чи було необхвдним втручання з боку оргашв влади в !х право на свободу слова з метою охорони правопорядку у ввдповвдност до п. 2 ст. 10 КонвенцГ!. Вони стверджували, що ця стаття передбачае можливють обмеження свободи слова з метою охорони правопорядку тГльки разом ¡з запобГганням злочинам, адже у французькому варiантi Конвенцп щ поняття зв'язуються еднальним сполучником «et» («i»). Однак в англшському варiантi Конвенцп! вони з'ед-наш вже роздГловим сполучником «or» («або»). Шд час розгляду ще! справи Суд не погодився ¡з аргументами заявниыв i вiддав перевагу англшському варiанту Конвенцп. Свое рiшення вш аргументував тим, що «з урахуванням контексту i загально! структури ст. 10 англшський варiант дае бГльш точ-ний орiентир з цього питання. За таких умов Суд не вважае за необхвдшсть вивчати питання про те, чи мали заходи своею метою «запобГгання злочину» на додаток до «охорони правопорядку» щодо заявниыв».
Описана вище проблема тлумачення за допомогою граматичного способу може виникати не тГльки в практищ бвропейського суду, але i в практищ судо-вих органiв шших кра!н, яы в сво!й дГяльност також можуть використову-вати Конвенщю пГд час розгляду окремих справ. Така ситуащя можлива через те, що таю судов! органи орiентуються на переклад Конвенцп!, який офщшно затверджений в !х кра!нi i може мати деякi розбГжност з оригшалом.
До таких розбiжностей можна ввднести обсяг понять, який може бути дещо шшим в юридичнш практицi певно! кра!ни, шж його аналопчне поняття, що характерне для оригшалу. Також сюди варто ввднести можливГ помилки в перекладi, яы можуть значно змшити змкт того чи шшого поло-ження Конвенцп. Виршенням цiе! проблеми може стати тлумачення Конвенцп в контекст прецедентно! практики Суду, який у сво!х справах повною мГрою роз'яснив бшьшкть !! положень [2, с. 174-175].
Телеолог1чний (цшьовий) спос1б тлумачення. Шд цим способом розумiеться сукупшсть прийомГв i способГв, за допомогою яких бвропейський суд з прав людини з'ясовуе змкт правових приписГв Конвенцп, !"! завдань i щлей.
З цього приводу актуальною залишаеться думка суддГ Мiжнародного суду М. Анщлота, яку вш висловив окремо, де сказав, що робити висновки стосовно справжнього призначення статт яко!-небудь конвенцп неможливо до тих шр, поки не будуть визначеш !! цШ i завдання. Тому перед початком тлумачення необхвдно ввдповюти на щ питання [4].
1 Див.: European Court of Human rights, Engel and Others v. the Netherlands judgment of 8 June 1976 // European Court of Human Rights Portal www.echr.coe.int.
Схожу думку бвропейський суд з прав людини висловив у cnpaBi «Вемхофф проти Шмеччини»1, в якш указав, що правовстановлюючiй мiжнароднiй угодi необхiдно надавати таке тлумачення, яке було б найбшьш сприятливим для досягнення щлей i завдань тако! угоди. Пiзнiше Суд неодноразово звертав увагу на те, що цт i завдання Конвенцй мають за мету «гарантувати не тео-ретичнi чи iлюзорнi права, а !х практичну та ефективну реалiзацiю», а також «забезпечити належну повагу до гарантованих прав»2.
Можна сказати, що метою телеолопчного тлумачення е забезпечення загального визнання шдивщуальних прав i ефективного дотримання державами-членами !х конвенцiйних положень. Тому для досягнення тако! мети Суд засновуе свое тлумачення або на щлях i завданнях усiе! Конвенцй", або на щлях i завданнях одного з !! положень [5, с. 26].
Якщо цiлi Конвенцй' безпосередньо не вказаш в п статл або безпосередньо з не! не випливають, то Суд може звернутися до Преамбули. I! вш розглядае в щлому, тобто кожне положення статл розглядаеться як частина щлого i тлу-мачиться у контекст iнших положень. Така позицiя викладена ним у справi «Голдер проти Сполученого Королiвства»3, де вказано, що Преамбула Конвенцй мае велике значення для всiх !! положень.
За допомогою телеологiчного способу Страсбурзький суд здшснюе бiльш повне тлумачення фундаментальних прав i свобод людини, шж це випливае з норм Конвенцп. Таке можна побачити в багатьох його справах. Однак найбшьш яскраво це видно на прикладi ст. 8 Конвенцй, в якш йдеться про повагу до особистого i ^мейного життя, а також про повагу до житла (офку) не лльки фiзичноi, але й юридично! особи (службовi примй щення компанiй, агентств i т. п.) [6, с. 232].
бвропейський суд часто надае важливого значення щльовому способу через те, що це дозволяе йому здшснити розширювальне та еволюцшне тлумачення (про яке йтиметься нижче в статл).
1сторичний спос1б тлумачення полягае у з'ясуванш значення Конвенцй шляхом вивчення вторично! обстановки, конкретних обставин i взаемоввдно-син мiж сторонами в перюд и складання з урахуванням цiлi, яка мала бути цим досягнута. Адже якщо не враховувати обставини прийняття документа, то неможливо правильно аналiзувати його змкт i розумгги сенс.
Дуже важливо, щоб у процесi iсторичного тлумачення Страсбурзький суд звертався до тих докуменив, яы передували прийняттю Конвенцй, тобто вш повинен брати до уваги джерела, «яы знаходяться поза межами права» [7, с. 154]. Такими джерелами е пiдготовчi документа, проекти кон-
1 Див.: European Court of Human Rights, Wemhoff v. Germany judgment of 27 June 1968 // European Court of Human Rights Portal <www.echr.coe.int>;
2 Див.: European Court of Human Rights, Artico v. Italy judgment of 13 May 1980 // European Court of Human Rights Portal <www.echr.coe.int>; European Court of Human rights, Airey v. Ireland judgment of 9 October 1979 // European Court of Human Rights Portal <www.echr.coe.int.>
3 Див.: European Court of Human Rights, Golder v. United Kingdom judgment of 21 February 1975 // European Court of Human Rights Portal <www.echr.coe.int>
кретних акив, пояснювальш записки, доповвд, нотатки i пращ розробниюв документу, що шдлягае тлумаченню, записи стенограм, протоколи засвдань уклaдaчiв (якщо тaкi велись), дипломaтичнi переписки мiж крашами та iнше. У бшьшост випaдкiв свое'1 iнтерпретaцiйноï дiяльностi Суд зверта-еться до мaтерiaлiв з шдготовки Конвенцп' «Travaux préparatoires» («Шдго-товчi документи»). Вони е додатковим засобом тлумачення у ввдповщност до ст. 32 Ввденсько'1 конвенцй' про право мiжнaродних договорiв.
Прикладом звернення Суду до «Travaux préparatoires» може бути справа «Джеймс та ш. проти Сполученого Королiвствa»1, в якому заявники скаржи-лись на порушення ïx права на влaснiсть. Вони стверджували, що посилання в ст. 1 Протоколу № 1 на «загальш принципи мiжнaродного права» означае, що ввдповвдно до цього права вимога негайно'1, адекватно'1 i реально'1 компен-сацп за експропрiaцiю майна шоземщв мае вiдношення також i до громадян ïx краши. Однак шсля звернення до «Travaux préparatoires», як додаткового засобу тлумачення, Суд вщхилив позищю зaявникiв. Таке свое ршення вiн аргументував тим, що шд час пiдписaння Першого Протоколу Конвенцй' краши - члени Ради бвропи мали зов^м iншi нaмiри.
Пiд час iнтерпретaцiйноï дiяльностi Суд може використовувати юторич-ний спосiб з метою реaлiзaцiï положень Конвенцй' не тшьки у ввдповщност до волi 1Ï упорядникiв, але й з метою обгрунтування необхщност в динaмiчному тлумaченнi. Таке тлумачення забезпечуе поступовий розвиток змюту Конвенцй' в результат змiн у сусшльних вiдносинax. 1нколи правова позищя Суду в результaтi таких змш може змiнювaтись за достатньо короткий термш.
Таке сталось, наприклад, шд час тлумачення Судом ст. 41 Конвенцй' в спрaвi «Комiнгерсол С. А. проти Португалп», де йшлося про справедливу сaтисфaкцiю вiдносно права юридично'1 особи на компенсaцiю морально'1 шкоди. Для того, щоб шдтвердити право юридично'1 особи на ввдшкодування морально'1 шкоди, бвропейський суд з прав людини спочатку розкрив зна-чення такого поняття. Вш помнив, що судочинство в цiй спрaвi в нащональ-них судах проводилось поза межами розумних строыв i це створило значш незручностi для «Комшгерсол С. А.», його директорiв i aкцiонерiв, а також ix невпевненiсть протягом тривалого часу, нaвiть якщо це стосувалося тiльки ведення буденних справ компанп [6, с. 234].
Системний спос1б тлумачення. Його сутшсть полягае у тому, що змют правово'1 норми встановлюеться шляхом ïï спiввiдношення з iншими нормами Конвенцй'. Цей спосiб базуеться на тому, що Конвенщя е единим щлим, де всi ïï частини доповнюють одне одного, що дозволяе дати пояснення однш чaстинi за допомогою iншиx.
У процесi тлумачення норм Конвенцй' бвропейський суд повинен вра-ховувати: 1) системнi зв'язки мiж статтями Конвенцй' та ïï протоколами; 2) норми i принципи мiжнaродного права, а також вщповщш положення
1 Див.: European Court of Human Rights, James and others v. the United Kingdom judgment of 21 February 1986 // European Court of Human Rights Portal <www.echr.coe.int>
нащонального права держав - члешв Ради бвропи та шших краш; 3) пре-цеденти бвропейського суду i практику колишньо1 бвропейсько'1' комкй з прав людини, яка рашше займалась розглядом скарг приватних oci6 з приводу порушень Конвенцй' [2, с. 184].
Системне тлумачення деяких положень Конвенцй' не може здшснюватися Судом окремо вщ шших способiв. Найчастiше разом iз системним тлума-ченням використовуеться граматичний, адже системне тлумачення виходить iз того, що поняття, яы використовуються в Конвенцй', варто розумiти в ïx загальному, бiльш вживаному значенш, а також iз того, що окреме поняття мае однакове розумшня у всш Конвенцй'.
Враховуючи практику бвропейського суду, можна видшити л iнструменти, якими вiн користуеться шд час здiйснення системного тлумачення: сама Конвенщя як сукупшсть норм про права i свободи людини i порядок реалiзацiï цих норм учасниками Конвенцй'; протоколи до не']"; iншi мiжнароднi угоди, укладеш мiж суб'ектами правово!" системи Ради бвропи, а також прецедентне право, створене шд час виршення попереднix спорiв [8, с. 166].
Вище ми вже зазначали, що у Конвенцй' мктиться велика кшьккть понять i положень, яы сформульованi досить абстрактно. Це потребуе вщ Суду ретельного аналiзу не тiльки цих норм, але i вщповщних положень шших мiжнародниx договорiв. Бiльше того, врахування правил i принцишв мiжнародного права, а також вщповщних положень нащонального законо-давства краш свiту стало сьогодш однiею iз базових основ тлумачення Конвенцй', оскшьки це створюе умови ефективного захисту прав людини у свил загальноприйнятих мiжнародниx стандартiв [2, с. 186].
Для прикладу можна навести справу «Велика Бриташя проти Болга-рй»1, в якш бвропейський суд з прав людини розглядав питання про те, чи можна вважати тривале восьмирiчне очшування на виконання смертного вироку порушенням ст. 3 Конвенцй', в якш вдеться про заборону катування або нелюдського чи такого, що принижуе гвдшсть, поводження або пока-рання. Шд час розгляду ще1 справи Суд ретельно проаналiзував позищю мiжнародноï сшльноти i нащональних оргашв деяких краш iз цього питання. У результат вш звернув увагу на те, що бшьшкть члешв Ради бвропи вже скасували смертний вирок чи зупинили його виконання, а також позищю Мiжамериканськоï комки з прав людини, англшсько1 Таемно1 Ради, Вищих судiв 1ндй, США i Канади, яы називали сxожi випадки порушенням прав людини на гуманне ставлення. У результат Суд виршив, що у справу яка ним розглядаеться, наявне порушення ст. 3 Конвенцй'.
Еволюцшне (динам1чне) тлумачення - це спосiб встановлення змкту норм Конвенцй' з урахуванням умов i обставин, яю кнують шд час iнтерпретацiï, i за яких щ норми здiйснюються. У бшьшост випадкiв бвропейський суд вико-ристовуе таке тлумачення у разi штерпретацй ÏT оцiночниx понять.
1 Див.: European Court of Human Rights, G.B. v. Bulgaria judgment of 11 March 2004 // European Court of Human Rights Portal <www.echr.coe.int>
З метою забезпечення правово'1' визначеност бвропейський суд у багатьох випадках тлумачить норми Конвенцй' у контекст сво'1'х попередшх ршень. Але в деяких випадках вш може й змшити свою практику, особливо тод^ коли цього потребуе принцип динaмiчного тлумачення, який дозволяе забезпечити максимально ефективний захист прав i свобод людини в умовах постшно'1 ево-люцп европейських стандарта у гaлузi прав людини.
Однак тут варто вщзначити, що не всi науковщ роздiляють думку про те, що стосовно Конвенцй' бшьш дощльно використовувати динaмiчне тлумачення, ввддаючи при цьому перевагу статичному. З цього приводу Вшьям Ескрiдж в однш зi сво'1'х праць писав, що статичне бачення тлумачення, вста-новлене традицшною доктриною, вже дуже застаршо. На прaктицi це сильно навантажуе суддiв, вимагаючи вiд них з'ясування текстового змкту, який е актуальним на цей час, iз кторичних мaтерiaлiв, значення яких немож-ливо точно вiдтворити. У Œi™ остaннix досягнень фiлософiï тлумачення така доктрина давно застарша. Iнтерпретaцiя - це не археолопчне вiдкриття, а дiaлектичне творiння. Це не просто тлумачення, метою якого е встанов-лення кторичного значення, це вмшня використати його смисл для вирЬ шення проблем у сучасних умовах [9]. Шзшше вiн писав, що американсьы нaуковцi вже давно визнали, що конститущя i загальне право тлумачаться динaмiчно. Те саме визнали i в шших розвинутих крашах, однак у них таке тлумачення називаеться еволютивним чи еволюцшним [10].
Ми вже вказували на те, що в Конвенцй' багато загальних абстрактних понять i формулювань. Саме така ïï властивкть i змушуе бвропейський суд використовувати еволюцшне тлумачення як найбшьш зручний спо^б штерпретацп абстрактних норм Конвенцп'. Суд неодноразово звертав увагу на те, що Конвенщя - це живий шструмент, тому ïï потрiбно тлумачити у контекст умов сьогодення.
Яскравим прикладом здшснення еволюцшним тлумаченням поступо-вого розвитку змкту Конвенцп' в результат сусшльних змш може бути справа «Од'евр проти Францп». В ньому мова йде про те, що у бшьшо-си держав - члешв Ради бвропи вiдсутне законодавство яке, так само як i французьке, регулювало б питання про повну неможливкть встановлення родинних зв'язюв мaтерi та дитини, яку вона народила з бажанням залиши-тись неввдомою. Однак у деяких державах не обов'язково декларувати iменa бюлопчних батьюв при нaродженнi дитини. В окремих крашах i взaгaлi були встановлеш випадки вiдмови вiд власно'1 дитини, якi призвели до вщ-новлення дискусiй з приводу аношмного дiтонaродження. Виходячи з цього, бвропейський суд виршив, що у зв'язку з рiзномaнiттям правових систем i традицш, а також практики ввдмови вiд власно'1 дитини, держави повинш користуватись деякою свободою власного розсуду пщ час прийняття захо-дiв, покликаних забезпечити гaрaнтовaнi Конвенцiею права будь-якш особi, що пiдпaдaе пщ юрисдикцiю таких кра'1'н [11, с. 34].
Таким чином, еволюцшне тлумачення мае дуже важливе значення в практищ Страсбурзького суду, осюльки його використання впливае на розширення прав i свобод людини, а також на розширення обов'языв держав - члешв Ради бвропи перед особою з метою забезпечення найбшьш ефективного рiвня захисту i ввдновлення ïï прав.
Роблячи висновки, можна сказати, що важко видшити який-небудь спосiб тлумачення Конвенцй' бвропейським судом з прав людини як головний. Спе-цифша формулювання ïï положень як абстрактних i досить широких дозво-ляе Суду використовувати телеолопчний спосiб тлумачення майже в кожнш справь Разом iз цим i у зв'язку з тим, що сусшльство не стоггь на мкщ i безпе-рервно розвиваеться, Суд повинен надавати положенням Конвенцй' сучасного значення, тобто використовувати еволюцшне тлумачення. Однак вибiр спосо-бiв тлумачення бвропейським судом залежить вщ обставин кожно'1 конкретно'1 справи, тому з метою найбшьш ефективного захисту прав i свобод людини Суд повинен використовувати всi зазначеш вище способи разом.
Список л^ератури:
1. Макбрайд Дж. Принципи, що визначають тлумачення та застосування бвропейсько1 конвенцй з прав людини / Дж. Макбрайд // бвропейська конвенщя з прав людини: основт положения, практика застосування, украшський контекст / за ред. О. Л. Жуковсько1. - К. : ЗАТ «В1ПОЛ», 2004. - С. 761-781.
2. Тлумачення та застосування КонвенцИ про захист прав людини й основоположних свобод бвропейським судом з прав людини та судами Украши : навч. иос1б. / М. В. Мазур, С. Р. Тапев, А. С. Бенщький, В. В. Кострицький ; [ввдп. ред. Карпунов]. - Луганськ : РВВ ЛДУВС, 2006. - 600 с.
3. Ващенко Ю. С. Филологическое толкование норм права : автореф. дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.01 / Ю. С. Ващенко. - Тольятти, 2002. - 28 с.
4. Окрема думка судд1 Анцшотп до консультативного висновку ввд 15 листопада 1932 р. стосовно Тлумачення КонвенцИ ввд 1919 p. про роботу в тчний час жшок // Cour Permanente de Justice Internationale. Сер1я А/В. - № 50.
5. Мармазов В. Про теолопчне (цшьове) тлумачення бвропейсько'1 КонвенцИ про захист прав людини та ïï основоположних свобод / В. Мармазов // Право Украши. - 2004. - № 1. -С. 26-29.
6. Macdonald R. St. J. The European system for the protection of human right / R. St. J. Macdonald, F. Matscher, H. Petzold. - Dordrecht; Boston : M. Nijhoff, 1993. - 940 p.
7. Тодыка Ю. Н. Толкование Конституции и законов Украины: теория и практика : монография / Ю. Н. Тодыка. - Х. : Факт, 2001. - 328 c.
8. Трагнюк О. Я. Тлумачення м1жнароднпх договор1в: теор1я i досввд европейських м1жна-родних судових оргашв : дис. ... канд. юрид. наук / О. Я. Трагнюк.- Х., 2003. - 205 с.
9. Eskridge Jr., William N. Dynamic statutory interpretation [Електронний ресурс] / William N., Eskridge, Jr. // Faculty Scholarship Series. - 1987. - Режим доступу : http://digitalcommons.law. yale.edu/cgi/viewcontent. cgi?article = 2518& context = fss_papers.
10. Eskridge Jr., William N. Dynamic statutory interpretation [Електронний ресурс] / William N., Eskridge, Jr. // Harvard University Press. - 1994. - Режим доступу : http://books.google.com. ua/books?id=Rl2BWejLa_EC.
11. Шпильман Дин. Сыграть на свободе усмотрения государства. Европейский суд по правам человека и теория национальной сферы усмотрения: отказ от европейского контроля или его субсидиарность? / Дин Шпильман // Права человека. Практика Суда по правам человека; (пер. с француз.). - 2011. - № 6. - С. 33-35.
Палешник С. И. Способы толкования норм права Европейским судом по правам человека.
В статье рассматриваются вопросы, которые касаются толкования норм Европейской конвенции о защите прав человека и основных свобод 1950 г. Европейским судом по правам человека. Особое внимание уделяется способам толкования, которыми Суд непосредственно пользуется в своей интерпретационной практике. Также в ней наводятся примеры использования таких способов.
Ключевые слова: Европейский суд по правам человека; Европейская конвенция по правам человека; толкование Европейской конвенции по правам человека.
Paleshnyk S. I. Methods of Legal Norms Interpretation by European Court of Human Rights.
The issues that related to the interpretation of European Convention for the Protection of Human Rights and Fundamental Freedoms by European Court of Human Rights are considered in the article. The special attention is given to the interpretation methods that are directly used by Court in his interpretation practice. The examples of such methods applying are also considered in the article.
Key words: European Court of Human Rights; European Convention on Human Rights; interpretation of European Convention on Human Rights.
Надшшла до редколегп 12.12.2014 р.
