CC BY
10
МОДЕЛЮВАННЯ, ЗА ДОПОМОГОЮ ДИСКРИМ1НАНТНОГО АНАЛ1ЗУ
ПРИНАЛЕЖНОСТ1 ПРАКТИЧНО ЗДОРОВИХ ЧОЛОВ1К1В ДО П1ВН1ЧНОГО АБО 1НШИХ АДМ1Н1СТ РАТИВНО-Т ЕРИТ ОР1АЛЬНИХ РЕГ1ОН1В УКРА1НИ НА ОСНОВ1 ОСОБЛИВОСТЕЙ ДЕРМАТОГЛ1Ф1ЧНИХ ПОКАЗНИК1В Гунас В. I.
В статп побудованi i проведено аналiз дискримiнантних моделей приналежносп практично здорових чоловiкiв до швшчного або iнших адмiнiстративно-територiальних регiонiв Укра!ни на основi особливостей показниюв пальцево! i долонно! дерматоглiфiки. Найвищий рiвень дискримшаци встановлено мiж чоловiками швшчного i пiвденного та пiвнiчного i сидного регiонiв Укра!ни. Найчастiше дискримшантними змiнними мiж чоловiками пiвнiчного та шших регiонiв Укра!ни е тип вiзерунку на пальцях право! кист i асиметрiя гребiнцевого рахунку лшш a-b та с-d. Найбiльший внесок у дискримшащю мiж пiвнiчним та шшими адмiнiстративно-територiальними регiонами Укра!ни мае асиметрiя гребiнцевого рахунку лiнiй a-b та с-d.
Ключовi слова: дискримшантний аналiз, дерматоглiфiка, практично здоровi чоловга.
Стаття надiйшла 11.11.2017 р.
МОДЕЛИРОВАНИЕ С ПОМОЩЬЮ ДИСКРИМИ-
НАНТНОГО АНАЛИЗА ПРИНАДЛЕЖНОСТИ ПРАКТИЧЕСКИ ЗДОРОВЫХ МУЖЧИН К СЕВЕРНОМУ ИЛИ ДРУГИМ АДМИНИСТРАТИВНО-ТЕРРИТОРИАЛЬНЫМ РЕГИОНАМ УКРАИНЫ НА ОСНОВАНИИ ОСОБЕННОСТЕЙ ДЕРМАТОГЛИФИЧЕСКИХ ПОКАЗАТЕЛЕЙ Гунас В. И.
В статье построены и проведен анализ дискриминантных моделей принадлежности практически здоровых мужчин к северному или другим административно-территориальным регионам Украины на основании особенностей показателей пальцевой и ладонной дерматоглифики. Наиболее высокий уровень дискриминации установлено между мужчинами северного и южного, а также северного и восточного регионов Украины. Чаще всего дискриминантными переменными между мужчинами северного и других регионов Украины является тип узора на пальцах правой кисти и асимметрия гребневого счета линий a-b и с^. Наибольший вклад в дискриминацию между северным и другими административно-территориальными регионами Украины имеет асимметрия гребневого счета линий a-b и с^.
Ключевые слова: дискриминантный анализ, дерматоглифика, практически здоровые мужчины.
Рецензент Срошенко Г.А.
Б01 10.26724 / 2079-8334-2018-1-63-14-19 УДК614.2-084+61:621.3
СПОС1Б ФОРМУВАННЯ 1НДИВ1ДУАЛЬНИХ ПРОФ1ЛАКТИЧНИХ ПРОГРАМ 13 ВИКОРИСТАННЯМ УДОСКОНАЛЕНО1 АНАМНЕСТИЧНО1 АНКЕТИ В УМОВАХ РОБОТИ €ДИНО1 МЕДИЧНО1 1НФОРМАЦ1ЙНО1 СИСТЕМИ ЗАКЛАДУ ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я
e-mail: [email protected]
У статп наведено результати iмплементацi!' в едину медичну шформацшну систему закладу охорони здоров'я удосконалених анамнестичних анкет з метою формування шдивщуальних профшактичних програм. Впровадження дано! розробки дозволить запровадити мошторинг i оцiнку фактов ризику розвитку неiнфекцiйних захворювань та перелжу обгрунтованих дiагностичних обстежень, що е пiдгрунтям для планування необидних обсягiв профiлактичних втручань. Широке використання можливостей медично!' iнформацiйно! системи дозволить приймати обгрунтоваш управлiнськi рiшення, проводити !х аналiз та рацiонально використовувати ресурси закладу охорони здоров'я.
Ключовi слова: медична шформацшна система, профшактичш медичнi огляди, анамнестичнi анкети, мошторинг i оцшка, управлшня профшактикою.
Стаття е фрагментом НДР «Розробка моделi оргашзацй багатофакторноI профилактики та управлшня ятстю медично! допомоги при окремих хротчних нешфекцшних захворюваннях прикртленого населення», № державноI реестраци 0114и002118.
В умовах реформування сфери охорони здоров'я гостро сто!ть необхщтсть поглибленого науково-практичного тдходу до вивчення питань, що стосуються планування та проведення профшактичних медичних огляд1в дорослого населення з урахуванням кращого свгтового досвщу та даних доказового менеджменту охорони здоров'я, посилення рол1 та функцп лшаря первинно! ланки. Саме з профешйними компетенщями л1кар1в первинно! ланки (амейними лшарями, дшьничними терапевтами) пов'язана можливють ращонально м1н1м1зувати витрати на кожний конкретний випадок (звернення з профшактичною метою), оскшьки вони повинт виршити переважну бшьшють медичних потреб пащента на своему р!вт. Важливою е i необхщшсть бшьш ретельного вщбору теспв та профшактичних заход!в, зокрема, необхщтсть обов'язкового обл!ку в1ку, стал, iндивiдуальних фактс^в ризику, щоб, якнай6iльше, знизити ризик по61чних ефектiв пов'язаних з виконанням процедури обстеження та знизити частоту хибно позитивних результатiв. Основою профiлактики Н1З е визначення най6iльш ютотних ФР, !х профiлактика, мошторинг i контроль на основ! поетапного
адшотення Morn'rop™^ (STEPS) pекoмендoвaний ВООЗ як iнcтpyмент кoнтpoлю зa таш^ентм неiнфекцiйниx зaxвopювaнь. Пеpcпективним нaпpямкoм y виpiшеннi пpoведеннi мoнiтopингy e cтвopeння aвтoмaтизoвaнoï ^стеми мoнiтopингy фaктopiв pизикy poзвиткy нешфекщйнж зaxвopювaнь (ФР Н1З). Однaк m шляxy йoгo cтвopення для шиpoкoгo клacy зaxвopювaнь виникae pяд пигань, oдним з якиx e cтвopeння yнiвеpcaльнoï медичнoï iнфopмaцiйнoï cиcтеми. Оcнoвне зaвдaння cтвopeння aвтoмaтизoвaнoï бaзи дaниx пoлягae y poзpoбцi eдинoгo пiдxoдy дo вибopy бaзoвиx змiнниx для вивчення пpи пpoведеннi дocлiджень, aнaлiзy, мoнiтopингy тa кoнтpoля пoшиpенocтi фaктopiв pизикy poзвиткy тa пoшиpення Н1З. ВООЗ pекoмендoвaнo oбиpaти для MornTC^my i кoнтpoлю нacтyпнi ФР, яю:
• Marorb нaйбiльший вплив m пoкaзники зaxвopювaнocтi тa cмеpтнocтi;
• mдцaютьcя впливу ефективниx зaxoдiв пеpвиннoï пpoфiлaктики;
• дaли пoзитивний дocвiд ïx мoнiтopингy тa кoнтpoлю.
CaMe цi pекoмендaцiï ВООЗ cтaли визнaчaльними пpи зaпpoвaдженi aвтoмaтизoвaнoï cиcтеми мoнiтopингy ФР Н1З.
Метою poбoти буш oбгpyнтyвaти кoнцeптyaльнi пiдxoди дo yдocкoнaлeння плaнyвaння тa пpoвeдeння пpoфiлaктичниx медичнж oглядiв дopocлoгo нaceлeння шляxoм здшотення фyнкцioнaльнo-cтpyктypниx змiн.
Maтерiaл та методи дослщження. Бiблioceмaнтичний мeтoд, cиcтeмнoгo aнaлiзy тa мeтoд кoнцeптyaльнoгo мoдeлювaння.
Результати дослщження та ïx обговорення. Пepшим ^oraM y нaпoвнeннi дaними медичш1' iнфopмaцiйнoï cиcтeми cтaлo cтвopeння eлeктpoннoгo peecipy пaцieнтiв. Дaнi пpo тщетт^ щo вxoдять дo peecipy, cклaдaють ocнoвy пacпopтнoï чacтини йoгo eлeктpoннoï мeдичнoï кapтки. Елeктpoннa мeдичнa rapraa пaцieнтa e «a^oM» iнфopмaцiйнoï ototomm, якa мicтить пoвнy iнфopмaцiю пpo йoгo здopoв'я тa icтopiю звepнeнь зa мeдичнoю дoпoмoгoю. Дaнi пpo здopoв'я вcix пaцieнтiв iз aмбyлaтopниx кapтoк нa пaпepoвoмy нociï були пepeнeceнi мeдичним пepcoнaлoм в eлeктpoнm мeдичнi кapтки пaцieнтiв, пicля ïx oфopмлeння y виглядi eтaпнoгo emRproy i cфopмyльoвaнoгo кoмплeкcнoгo дiaгнoзy. Це дoзвoлилo пepeйти нa пpiopитeтнe зaпoвнeння мeдичнoï дoкyмeнтaцiï в eлeктpoннoмy вигляд^
Мeдичнa iнфopмaцiйнa cиcтeмa - aвтoмaтизoвaнa cиcтeмa кoмплeкcнoгo мoнiтopингy ФР Н1З, якa пpизнaчeнa для бeзпepepвнoгo ïx oблiкy y eлeктpoннiй мeдичнiй rapri пaцieнтa, мoнiтopингy тa oцiнки cepeд пpикpiплeнoгo нaceлeння (нa iндивiдyaльнoмy тa гопулящйшму piвняx); aнaлiзy тa тдготовки cтpaтeгiчниx, opгaнiзaцiйниx, тaктичниx i oпepaтивниx зaxoдiв, пpийнятrя yпpaвлiнcькиx piшeнь, cпpямoвaниx нa ycyнeння a6o зменшення негативна нacлiдкiв ïx впливу з метою мiнiмiзaцiï нeoбxiдниx pecypcниx зaтpaт.
Об'eктoм мeдикo-coцioлoгiчнoгo мoнiтopингy e пaцieнти, cepeд якиx пpoвoдитьcя вивчення cтaнy здopoв'я зa тaкиx yмoв: пiд чac пpикpiплeння дo зaклaдy oxopoни здopoв'я для мeдичнoгo oбcлyгoвyвaння, пpoxoджeння плaнoвoгo пpoфiлaктичнoгo мeдичнoгo oглядy, звepнeння дo лiкapя пepвиннoï лaнки зa дoвiдкoю пpo cтaн здopoв'я.
Ha eтam звepнeння пaцieнтa дo зaклaдy oxopoни здopoв'я (кaбiнeтy/вiдцiлeння пpoфiлaктики) фaxiвцями з бaзoвoю тa нeпoвнoю вищoю медичшю ocвiтoю (дaлi - cepeднiй медичний пepcoнaл) пpoвoдитьcя: дoлiкapcькe oпитyвaння щoдo нaявнocтi нaйпoшиpeнiшиx ФР poзвиткy Н1З, пoв'язaниx зi cnoco6oM життя, нeздopoвим xapчyвaнням, низькoю фiзичнoю aктивнicтю, тютюнoпaлiнням roщo; дoлiкapcькe oбcтeжeння: aнтpoпoмerpичнi вимipювaння (визнaчeння мacи тiлa, pociy, oкpyжнocтi тaлiï), poзpaxyнoк iндeкcy мacи тш^ вимipювaння apтepiaльнoгo тиcкy. Зaбeзпeчeння ятои пpoцecy виявлення тa peecтpaцiï вiдoмocтeй npo пaцieнтa дocягaстьcя шляxoм внyтpiшньoгo i зoвнiшньoгo кoнтpoлю тexнoлoгiï збopy дaниx. Пiдвищeння кoмпeтeнтнocтi cepeдньoгo медичшго пepcoнaлy дocягaстьcя шляxoм нaвчaння i пocтiйнoгo пiдвищeння квaлiфiкaцiï (пepeвaжнo шляxoм диcтaнцiйнoï ocвiти). Мeдичнa iнфopмaцiйнa œcreMa дae мoжливicть здiйcнювaти oблiк oзнaк нa ocнoвi викopиcтaння cтaндapтизoвaниx aнкeт-oпитyвaльникiв i мeтpoлoгiчнo aтecтoвaниx пpилaдiв для збopy дaниx, a тaкoж зaбeзпeчye кoнтpoль дocтoвipнocтi включeниx дo не1' пoкaзникiв (xapaктepиcтик), зoкpeмa пepeвipкy типу xapaктepиcтик i нaлeжнocтi ïx зшчень дo нoмiнaльнoгo дiaпaзoнy cтaндapтизoвaниx iндикaтopiв (нaпpиклaд, зacтocyвaння мeтpичнoï cиcтeми для вимipювaння aнтpoпoмeтpичниx пoкaзникiв).
В ocнoвy мeдикo-coцioлoгiчнoгo мoнiтopингy пoклaдeнi нacтyпнi бaзoвi тдщди: aнaлiз cтaнy здopoв'я na^em^ нa мoмeнт звepнeння зa нгявними у ньoгo ocнoвним ФР Н1З; oцiнкa iндивiдyaльнoгo cyмapнoгo pизикy poзвиткy Н1З для кoжнoгo пaцieнтa iндивiдyaльнo; визнaчeння iндивiдyaльниx ФР щoдo нepaцioнaльнoгo xapчyвaння; вiднeceння rn^ern^ дo rid чи iRmoï гpyпи здopoв'я: iндивiдyaльний пiдxiд у вибopi peкoмeндoвaниx peкoмeндaцiй зi змiни cтилю життя; iндивiдyaльний
пщхщ у виборi рекомендованого складу рацiону (який полягае у формуваннi iндивiдуальноl норми енергетичних витрат i споживання харчових речовин у складi рацiону в залежносп вiд особливостей людини, звичок i способу життя тощо); прогноз майбутнього стану пацiента за наявними у нього основними ФР Н1З (яю входять до перелiку тих ФР, що пiдлягають обов'язковому обл^).
Недолiком способу проведення анамнестичного анкетування, обраного за прототип (Наказ МОЗ Украши вiд 27.08.2010 р. № 728 «Про диспансеризащю населення» [Електронний ресурс] / -Режим доступу: http://www.moz.gov.ua/ua/portal/dn_20100827_728.html), е вщсутшсть iндувiдуалiзованого пщходу до визначення ФР розвитку Н1З, вiдсутнi вказiвки щодо единих mдходiв до штерпретацп та обробки отриманих даних.
Окрiм вище наведеного, варто зазначити, що в наказi МОЗ Украши вщ 27.08.2010 р. № 728 «Про диспансеризащю населення» не подано жодних чгтких вказiвок на ведення облiкових статистичних форм, i саме по диспансерних хворих. Крiм цього, наказ мае ряд проблемних положень, зокрема: Згiдно з Порядком диспансеризацп населення (п. 2), медичний огляд проводиться лише за згодою громадян, але немае жодних вказiвок, яким чином слiд оформляти вщмову пацiента. Жоден заклад охорони здоров'я (не лише первинного, але i вторинного рiвня) не мае змоги виконати перелш обов'язкових обстежень дорослим пащентам через недостатне кадрове i дiагностичне забезпечення та невiдповiднiсть посад лiкарiв дiагностичних служб, вузьких фах1вщв обсягам обстежень, передбачених цим наказом. У частит дiагностичних обстежень немае вказiвок на перiодичнiсть !х виконання (гострота зору, слуху, аналiз кровi клiнiчний i на цукор, пневмотахометрiя, вимiрювання внутрiшньоочного тиску, огляд дшьничним або сiмейним лiкарем) або вказаш термiни суперечать чинним наказам по службах (ЕКГ, рентген, пнеколопчний огляд тощо). Електронний опитувальник включае им блоюв питань i дозволяе проводити мошторинг наявностi низки факторiв ризику розвитку найпоширенiших Н1З та вщнести пацiента до одше! iз груп здоров'я. Блок-схема електронного опитувальника.
I. Блок - 1: блок електронних даних щодо наявностi у пащента Н1З (см запитань закритого типу, дистракторами виступають вiдповiдi «ТАК» та «Н1») пит.анкети 1. Чи повщомляв Вам коли-небудь лшар, що у Вас пщвищений арт^альний тиск? пит.анкети 2. Чи повщомляв Вам коли-небудь лшар, що у Вас е iшемiчна хвороба серця (стенокардiя або iнфаркт мiокарда)?
пит.анкети 3. Чи повщомляв Вам коли-небудь лшар, що у Вас е цереброваскулярне захворювання (у т.ч. перенесений шсульт)?
пит.анкети 4. Чи повiдомляв Вам коли-небудь лшар, що у Вас е цукровий дiабет або пщвищений рiвень глюкози (цукру) в кровi?
пит.анкети 5. Чи повiдомляв Вам лшар, що у Вас е захворювання шлунка та кишечнику (хрошчний гастрит, виразкова хвороба, полiпи)?
пит.анкети 6. Чи повщомляв Вам коли-небудь лшар, що у Вас е онколопчт захворювання?
II. Блок - 2: блок електронних даних щодо наявностi у пащента спадкових факторiв ризику розвитку Н1З (п'ять запитань закритого типу, дистракторами виступають вiдповiдi «ТАК», «Н1» та «НЕ ЗНАЮ», останнш прирiвнюеться до позитивног вiдповiдi; питиння 11 ерiзним для анамнестичних анкет у чоловЫв та у жток)
пит.анкети 7. Чи був шфаркт мюкарда у Ваших близьких родичiв (матер^ рщних сестер у вщ до 65 роив, або в батька, рщних бра™ у вщ до 55 роюв)?
пит.анкети 8. Чи був шсульт у Ваших близьких родичiв (матер^ рщних сестер у вщ до 65 роюв, або в батька, рщних бра™ у вщ до 55 роюв)?
пит.анкети 9. Чи був у Ваших близьких родичiв (матер^ рщних сестер у вщ до 65 роив, або в батька, рщних бра™ у вщ до 55 роив) цукровий дiабет?
пит.анкети 10. Чи був у Ваших родичiв рак товсто! кишки або полши, що виникли у вщ до 50 роюв? пит.анкети 11. (жшки) Чи був у Ваших родичiв рак молочно! залози, що виник у вщ до 50 роюв? пит. анкети 11. (чоловши) Чи покидаетеся Ви вночi, щоб помочитися 2 i бiльше разiв?
III. Блок - 3: блок електронних даних щодо наявностi у пащента преморбiдних статв (п 'ять запитань закритого типу, дистракторами виступають вiдповiдi «ТАК» та «Ш»)
пит.анкети 12. Чи виникали у Вас, коли Ви щщймаетеся сходами, йдете в гору або посшшаете, або
виходите iз теплого примщення на прохолодне повпря, бiль, вiдчуття тиску, печи або важюсть за
грудиною або лiвiй половин1 грудно! кштки з поширенням у лiву руку або без цього?
пит.анкети 13. Чи бувають у Вас щорiчно перюди щоденного кашлю з видшенням мокротиння
протягом приблизно трьох мюящв у роцi?
пит.анкети 14. Чи бувае у Вас кровохаркання?
пит.анкети 15. Чи втратили Ви вагу за останнш час без вщомих причин (без дотримання д1ст або збшьшення ф1зично! активностi)?
пит.анкети 16. Чи бувають у Вас домшки кров1 у калi або дьогтьоподi6не випорожнення?
IV. Блок - 4: блок електронних даних щодо куршня пащента (одне запитання закритого типу, дистракторами виступають вiдповiдi «ТАК» та «Н1»)
пит.анкети 17. Чи палите Ви? (палшня одше! й бшьше цигарок у день)
V. Блок - 5: блок електронних даних щодо харчовог поведтки пащента та руховог активностi (п 'ять запитань закритого типу, дистракторами виступають вiдповiдi «ТАК» та «Н1») пит.анкети 18. Чи Ви витрачаете на ходьбу в по]шрному або швидкому темш (включаючи дорогу до мюця роботи й назад) понад 30 хвилин?
пит.анкети 19. Чи вживаете Ви щодня близько 400 грамшв (або 4-5 порцш) фрукта i овоч1в (не рахуючи картоплi)?
пит.анкети 20. Чи вживаете Ви 100 грамшв риби 2 рази на тиждень?
пит.анкети 21. Чи звертали Ви увагу на вмют жиру та/або холестерину в продуктах при кушвл1 (на етикетках, упаковках) або при приготуванш !ж1
пит.анкети 22. Чи маете Ви звичку пiдсолювати приготовану !жу, не пробуючи !!?
VI. Блок - 6: блок електронних даних щодо наявностi у пащента симптоматики ендокринологiчних розладiв (два запитання закритого типу, дистракторами виступають вiдповiдi «ТАК» та «Н1»)
пит.анкети 23. Чи вщшчали Ви протягом останнього часу збшьшення випадшня волосся при розчюуванш, ламкють шгпв чи сухють шири?
пит.анкети 24. Чи вiдмiчали Ви протягом останнього часу невмотивоваш напади серцебиття або перебо!в у робой серця?
V. Блок - 7: електронний блок даних щодо скриншгу депресп (шляхом опитування за стандартизованим опитувальником для скриншгу депресп PHQ - 2)
пит.анкети 25. Чи часто у Вас знижений настрш, туга або почуття безнадшносп упродовж останнього мюяця?
пит.анкети 26. Чи часто помiчали Ви вщсуттсть штересу або задоволення вщ речей, яю зазвичай Вас зацiкавили або приносили Вам задоволення, упродовж останнього мюяця?
При iмплементацi! удосконалено! анамнестично! анкети до Сдино! медично! шформащйно! системи закладу охорони здоров'я та автоматизованому мониторингу та ощнюванню результатiв анкетування в динамiцi, ми маемо можливють автоматично розробляти iндивiдуальнi профiлактичнi програми проведення щор1чного медичного профiлактичного огляду.
Перевагою е можливють розробки iндивiдуально! профiлактично! програми для проходження щор1чного профiлактичного медичного огляду в динамщ (!з появою нових факторiв ризику профiлактична програма доповнюватиметься дiагностичними втручаннями), що дозволяе, з урахуванням отриманих, даних розробляти оптимальнi профiлактичнi програми та формувати маршрут пащента. Критерiями об'ективносп запропонованого способу е результати анамнестичного анкетування 854 пацiентiв, яю проходили плановий профiлактичний огляд (пащенти чолов1чо! статi -44%, ж1ночо! - 56%, середнiй в1к опитаних - 48,0±10,3 р.). Предметом доошдження було проведене анамнестичне анкетування за удосконаленими опитувальниками для визначення необхщних дiагностичних втручань з метою проведення щор1чного профiлактичного медичного огляду, тобто розробки iндивiдуально! профiлактично! програми.
Серед опитаних пащенпв частина тих, хто дотримуеться основних засад здорового способу життя - витрачають на ходьбу у пом1рному темпi понад 30 хвилин на день (69,68% респондента), щоденно вживають 4-5 порпАй овоч1в i фрукт1в (57,4%) чи/або 100 грамiв риби (62,96%) дв1ч1 на тиждень та звертають увагу на вмют жиру та/або холестерину в продуктах при покупщ (43,51% вщповщно) - була досить високою - лише 4,63±0,8%, при цьому про свою звичку курити бiльше одше! цигарки на день опитаних зазначили 19,44% опитаних.
Серед пащенпв, за результатами проведеного анамнестичного анкетування, у середньому 13,84% подтвердили наявнiсть у сво!х близьких родич1в (матерi, батька, брата, сестри) хвороб, що можуть провокувати розвиток Н1З у папiентiв. Зокрема про шфаркт мiокарда у матерi чи сестри до 65 р. та батька чи брата до 55 р. ствердно вшповши 18,29% респондента;
Наприклад: пащентка Б., 45 роюв. II група здоров'я, практично здорова, не курить, маса тiла 85 кг, зрют - 1,6 м, iндекс маси тiла - 31 кг/м2 (е надлишкова маса тша). За результатами анкетування з використанням «Удосконалено! анамнестично! анкети», хмплементовано! до Сдино! медично! шформацшно! системи закладу охорони здоров'я визначено, що у пащентки немае
цереброваскулярних захворювань, цукрового дiабету, онкологiчних захворювань та туберкульозу легень в анамнезi. Наявтсть Н1З у близьких родичiв (о^м цукрового дiабету II типу) пащентка Б. заперечуе. Харчова поведiнка не порушена, фiзична активнiсть задовшьна, скритнг депресiï психосоматичт порушення вiдхиляе. Проте упродовж останнiх трьох мiсяцiв у пащентки вiдмiчаеться збiльшення випадiння волосся, ламюсть нiгтiв, сухють шири та невмотивоваш напади серцебиття або перебоï у робот серця. При проведент оцiнки отриманих результата встановлено, що пацiентка Б. потребуе розробки iндивiдуальноï програми проходження щорiчного профiлактичного медичного огляду з урахуванням результатiв анамнестичного анкетування. Стандартний перелiк дiагностичних обстежень для жшок 45 рокiв (профшактичний огляд лiкаря первинноï ланки (амейного лiкаря, лiкаря терапевта дiльничного) iз оцiнкою ризику розвитку серцево-судинних захворювань за шкалою SCORE, ЕКГ-дослщження (12 вщведень), огляд лiкаря офтальмолога (вимiрювання гостроти зору (вiзометрiя обох очей), вимiрювання внутрiшньоочного тиску), профiлактичний огляд лшаря акушера гiнеколога (огляд дзеркалом, кольпоскопiя, взяття матерiалу на цитолопю та флору, огляд молочних залоз, огляд прямоï кишки, призначення л^вання), мамографiя, загальний аналiз кровi на гематолопчному аналiзаторi + ШОЕ, аналiз сечi на бiлок, аналiз кровi на цукор (капiлярна кров), цитолопчне дослiдження бiоматерiалу, одержаного пiд час пнеколопчного огляду) доповнено обстеженнями, що необхдш саме пацiентцi Б., а саме: профшактичний огляд лшаря-ендокринолога, визначення тиреотропного гормону, визначення Т4 - вшьний, визначення АТ-ТПО (антитiл до тиреопероксидази).
Запроваджений тдхщ щодо формування iндивiдуальних профiлактичних програм iз використанням мониторингу i оцiнки факторiв ризику розвитку Н1З, дозволяе визначати перелш дiагностичних обстежень для розробки iндивiдуальноï програми проходження щорiчного профiлактичного медичного огляду. Для формування iндивiдуальноï профшактично1' програми проходження щорiчного профiлактичного медичного огляду використовують електронну анамнестичну анкету iмплементовану до Сдино1' медично1' шформацшно1" системи закладу охорони здоров'я (Програма управлiння базою даних багатопрофiльного медичного закладу (розробник ФОП «Репетiй H.I.», 1НН 2374210505; свiдоцгво про авторське право на твiр № 45165 вщ 13.08.2012 року)).
Перспективи подальших дослгджень полягають у вивчент eKOHCMiHHOï ефективностi розробки mdueidymhHux профтактичних програм, мcжливcстi планування HecôxiÔHUx dias:HCcmu4Hux втручань, виходячи з результатiв проведеного анкетування, прийняmmi ефективних, науково обгрунтованихуправлтськихршень.
1. Hruzieva TS. Innovatsiina sutnist ta stratehichnyi i praktychnyi potentsial novoi yevropeiskoi polityky «Zdorovia - 2020». Visnyk □"HbltJn bHiCh[nBlQsan 2014; VCD3: 1 (110): 15.
2. Kurs na ozdorovlenie. Evropeyskaya strategiya profilaktiki i borbyi s neinfektsionnyimi zabolevaniyami, 2012-2016. -Kopengagen : ERB VOZ, 2012. 66 s.
3. Linnik SO. Realizatsiya v Ukrayini mizhnarodnih strategiy schodo zdorovogo harchuvannya naselennya. Universitetski naukovi zapiski. 2013;2:21-6.
4. Plan deystviy po realizatsii Evropeyskoy strategii profilaktiki i borbyi s neinfektsionnyimi zabolevaniyami, 2012-2016 gg. Kopengagen: ERB VOZ, 2012. 33 s.
5. Bhatt DL, Steg PG, Ohman EM, et al. Reach Registry Investigators: International prevalence, recognition, and treatment of □Q'dniVQalQ risk ftEtQs H CUtnmts wBh □hQQhrQnbQH. JAM □. 2006; V 295: 180-9.
6. De Salvo KB, Bloser N, Reynolds K, et al. Mortality prediction with a single general self-rated health question. A meta-analysis. J GBi atBn □ Bl. 2006.; V. 21: 267-75.
7. GrChOn CI RBilCr Z, ^ □. DISCUss^: what [S hrrnBifflg w^ thBgutdBi^B)?; 2007 10-13 June. Helsinki, (FN): European Atherosclerosis Society, 2007
8. Lim SS, Vos T, Flaxman AD, et al. A comparative risk assessment of burden of disease and injury attributable to 67 risk factors and risk factor clusters in 21 regions, 1990-2010: □sQtBnCtmaaiBH for thBGlCbQ DurdBi Of DHBaSBStudD2010. Lam 2012; 380 (9859): 2224-60.
СПОСОБ ФОРМИРОВАНИЯ ИНДИВИДУАЛЬНЫХ
ПРОФИЛАКТИЧЕСКИХ ПРОГРАММ С ИСПОЛЬЗОВАНИЕМ УСОВЕРШЕНСТВОВАННОЙ АНАМНЕСТИЧЕСКОЙ АНКЕТЫ В УСЛОВИЯХ РАБОТЫ ЕДИНОЙ МЕДИЦИНСКОЙ ИНФОРМАЦИОННОЙ СИСТЕМЫ УЧРЕЖДЕНИЯ ЗДРАВООХРАНЕНИЯ Гандзюк В. А.
В статье приведены результаты имплементации в единую медицинскую информационную систему учреждения здравоохранения усовершенствованных анамнестических анкет с целью формирования индивидуальных профилактических программ.
METHOD OF FORMING INDIVIDUAL PROPHYLAXIC PROGRAMS USING EXTENDED ANAMNESTIC APPLICATION IN THE CONDITIONS OF THE WORK OF THE MEDICAL INFORMATION SYSTEM IN HOSPITAL
Gandzyuk V.A
The article shows the results of implementation of the improved anamnesis questionnaires in the single medical information system of the health care institution with the aim of forming individual preventive programs. The introduction of
Внедрение данной разработки позволит ввести мониторинг и this development will allow introducing monitoring and
оценку факторов риска развития неинфекционных заболеваний и evaluation of risk factors for the development of
перечня обоснованных диагностических обследований, является noncommunicable diseases and a list of justified diagnostic
основой для планирования необходимых объемов профилакти- examinations, is the basis for planning the necessary volumes
ческих вмешательств. Широкое использование возможностей of preventive interventions. Wide use of the capabilities of the
медицинской информационной системы позволит принимать medical information system will allow making informed
обоснованные управленческие решения, проводить их анализ и management decisions, conducting their analysis and rationally
рационально использовать ресурсы учреждения здравоохранения. using the resources of the health care institution.
Ключевые слова: медицинская информационная система, Key words: medical information system, preventive
профилактические медицинские осмотры, анамнестические medical examinations, anamnesis questionnaires, monitoring
анкеты, мониторинг и оценка, управление профилактикой. and evaluation, prevention management.
Стаття надшшла 29.12.2017 р. Рецензент Голованова 1.А.
DOI 10.26724 / 2079-8334-2018-1-63-19-22
UDC 616.716.8-071-084:613.956: 617.52: 616.34.25-007.481-7
DETERMINATION OF NORMAL CEPHALOMETRIC PARAMETERS BY J. MCNAMARA METHOD FOR UKRAINIAN BOYS AND GIRLS
email: [email protected]
The article presents the cephalometric parameters used in cephalometric analysis by the J. McNamara method in boys and girls of Podillia region of Ukraine with orthognathic occlusion, evaluation of sexual differences of these parameters (in boys established significantly higher values of most indicators that characterize the ratio between the upper and lower jaw, and in girls - only a basic angle) and a comparison of the results with the data received by J. McNamara. It is shown that almost half of the cephalometric parameters obtained in Podillia boys and girls with orthognathic bite have distinct differences with the magnitude of these parameters obtained by J. McNamara
Key words: lateral teleroentgenograms of the head, cephalometry, boys, girls, McNamara analysis.
With the introduction in 1934 by Hofrath in Germany and Broadbent in the USA X-ray cephalometry, a clinical tool for the study of occlusion anomalies and skeletal imbalances appeared in the hands of scientists. A cephalometric study is one of the objective diagnostic tools that help in determining the diagnosis and drawing up a treatment plan. One of the most popular latest diagnostic methods that have been proposed is the McNamara analysis [12]. This method was proposed by the American orthodontist James A. McNamara, who received an academic degree in "anatomy" at the University of Michigan. He suggested this analysis since the development of jaw-facial surgery required the diagnostic method that can be sensitive not only to determine the position of the teeth within the bone, but also to determine the ratio of maxillary and cranial structures, and to determine the norm taking into account human growth processes. Since then, the method has become very popular and widespread. So according to a study conducted in 2008 by the Journal of Clinical Orthodontics, this method is used by every tenth orthodontist in the United States [10]. The J.McNamara analysis allows you to match the characteristics of the position of the teeth and jaws to each other, and also with respect to the base of the skull. J.McNamara analysis is a combination of measurements of Ricketts [15] and Harvold [16] and of its own definitions, which make it possible to determine the position of the jaws and teeth more accurately. Namely: in the basis of the method there are two basic planes: Frankfurt and Basal; most linear indicators are used than angular ones; comprehensive analysis of inter-jaw ratio in the vertical and sagittal planes. To determine standards and standards, three groups of people have been analyzed and studied: 1 - side cephalograms of children conforming to Bolton standards; 2 - orthodontically untreated children from the Burlington Research Center; 3 - men and women aged 26-30 years, who had an aesthetic face and a good bite. As a result of the study, the author proposes a separate norm for different ages and sex [9, 12].
The purpose of the study is to establish cephalometric parameters by the J. McNamara method for boys and girls of the Podillia region of Ukraine with orthognathic bite and compare the results with data obtained by James McNamara.
Material and methods. Using the Veraviewepocs 3D device, Morita (Japan) in 38 boys (in age from 17 to 21 years) and 55 girls (aged from 16 to 20 years) with normal occlusion close to orthognathic occlusion, side teleroentgenograms were obtained and analyzed. Cephalometric points and measurements were carried out in accordance with the recommendations of McNamara [12], and the anatomical ones by "Orthodontic Cephalometry" [1] and S.I. Doroshenko and Ye.A. Kulginsky [7].
