CC BY
28
СОЦ1АЛЬНА МЕДИЦИНА ТА ОРГАН1ЗАЦ1Я ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я
© *Дуфинець В. А., Грузева Т. С. УДК 614.21:362.1
*Дуфинець В. А., Грузева Т. С.
ПРОФ1ЛАКТИКА НЕ1НФЕКЦ1ЙНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ В ПЕРВИНН1Й ЛАНЦ1 ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я ЗАКАРПАТСЬКОТ ОБЛАСТ1
*Мукачiвський приватний центр <^зус» (м. Мукачево) Нацюнальний медичний унiверситет iменi О. О. Богомольця (м. Кшв)
Дослiдження виконувалося в рамках НДР ка-федри органiзацiI охорони здоров'я та сощально! медицини НМУ iменi О. О. Богомольця i е фрагментом НДР «Обгрунтування сучасно! системи проф^ лактики хронiчних неЫфекцмних захворювань та формування здорового способу життя» (термiн ви-конання - 2014-2016 рр., № державно! реестрацп 0114и000508).
Вступ. Нацiональна стратегiя реформування системи охорони здоров'я в Укра!ы на перюд 20152020 роюв визначила цiлi та принципи розбудовчих процеЫв, цiнностi, архiтектуру системи охорони здоров'я з акцентом на прюритетний розвиток пер-винно! медично! допомоги (ПМД) [9]. Ефективнють роботи первинно! ланки охорони здоров'я багато в чому залежить вщ застосування профтактичних технологiй, якi дозволяють попереджувати захворю-вання, впливати на керованi чинники ризику з метою !х скорочення, змщнювати потенцiал здоров'я. Пр^ оритетнють профiлактичного вектору розвитку в^ тчизняно! системи охорони здоров'я вимагае ви-рiшення багатьох органiзацiйних, управлiнських, шформацмних, економiчних та iнших проблем. Без-умовно, що удосконалення та пщвищення ефектив-ностi потребують усi види профтактично! дiяльностi на рiзних рiвнях охорони здоров'я. При цьому особливо! уваги потребують питання забезпечення про-ведення профтактики неiнфекцiйних захворювань (Н1З) в первиннiй ланцi охорони здоров'я, де почи-нають i закiнчують лiкування 80% пацiентiв[3,5,12].
Пщвищена увага до питань профiлактики Н1З обумовлена тим, що саме ця патолопя е провiдною причиною захворюваносД якiй можна запобiгти, передчасно! смертност та непрацездатностi насе-лення. На частку Н1З в даний час в бвропейському регiонi ВООЗ припадае 86% смертност i 77% тяга-ря цих хвороб. За оцшками експертiв, до 2030 року на частку Н1З припадатиме до 75% випадюв смертi в свiтi [1,2,6,10,13-14].
gruzeva@mail.ru
З огляду на iснуючi тенденцп здоров'я та мож-ливост його полiпшення, обгрунтування сучасних форм та методiв профiлактично! дiяльностi в пер-виннiй ланцi охорони здоров'я вимагае поглиблено-го вивчення стану проведення профтактично! роботи, виявлення !! особливостей, рiвня знань фахiвцiв з питань профiлактичних втручань, !х прихильностi реалiзацi! профiлактики тощо. Надзвичайно важли-вим е дослiдження сучасних вимог до проведення профтактики, визначення вщповщно! нормативно-правово! бази, врахування рекомендацм мiжнарод-них органiзацiй, кращого досвiду рiзних кра!н у ви-рiшеннi вказаних питань.
Метою роботи е доогмдження особливостей стану здоров'я населення Закарпатсько! областi, дiяльностi системи охорони здоров'я та здмснення профтактики Н1З в первиннiй ланцi для обгрунтування напрямiв удосконалення профтактично! д^ яльностi.
Об'ект I методи дослщження. Передбачено використання комплексу методiв, а саме бiблiогра-фiчного, шформацмно-аналггичного, медико-ста-тистичного, соцiологiчного, системного тдходу, контент-аналiзу тощо.
Вiдповiдно до мети доотдження розроблена його програма, яка забезпечувала послщовне вир^ шення уЫх поставлених у роботi завдань. В основу !! формування було покладено системний пiдхiд, який дозволяе розглядати здоров'я населення i проф^ лактику його порушень як складну вщкриту систему з рiзноманiтними взаемозв'язками та комплексним впливом багатьох рiзноспрямованих чинниюв. Для послiдовно! реалiзацi! програми було сформовано низку етатв, кожен з яких спрямовувався на вир^ шення поставлено! мети.
Перший етап полягав у поглибленому аналiзi зарубiжних та втизняних науково-iнформацiйних джерел щодо особливостей формування здоров'я пщ впливом чинниюв ризику, iснуючо! методологi!
вивчення та ощнки, органiзацiI профтактично! дiяль-ностi. Результати першого етапу дозволили ощнити ступiнь розробки проблем, пов'язаних iз оргаыза-цieю профтактики Н1З в первиннiй ланцi охорони здоров'я, окреслити невиршеы аспекти та напрями проведення наукового до^дження. Другий етап передбачав створення програми з формуванням за-вдань, вибiр адекватних методiв, об'eктiв та одиниць спостереження, та розрахунок необхщних обсягiв доотджень. Розрахунки необхiдноI кiлькостi спо-стережень сощолопчних дослiджень здiйснювалися за методами математично! статистики. Третiй етап включав вибiр iнструментарiю дослiдження, четвер-тий - розробку плану його виконання, п'ятий - ви-рiшення оргаызащйних елементiв, шостий - проведення дослщжень (збiр даних, контроль). Пюля проведення дослiджень було реалiзовано восьмий етап - здмснено зведення та розробку отримано! iнформацiI, проведення медико-статистичного ана-лiзу, формулювання висновкiв.
Джерельною базою для медико-статистично-го аналiзу здоров'я населення та дiяльностi репо-нально! системи охорони здоров'я слугували данi Державно! служби статистики Укра!ни, ЦМС МОЗ Укра!ни, Закарпатського обласного медичного ш-формацiйно-аналiтичного центру [4,5,8,11].
Базами проведення сощолопчного дослiдження з вивчення питань реалiзацi! профiлактичних стратега було обрано заклади ПМД Закарпатсько! об-ластi, що обумовлено особливостями здоров'я населення та дiяльностi закладiв охорони здоров'я, специфкою регiону тощо. У роботi використано шструментарм для проведення соцiологiчних дослщжень з визначення рiвнiв знань, умшь, навичок та ставлення лiкарiв, якi працюють в закладах ПМД, щодо профiлактики та лiкування Н1З.
Результати дослiдження та 'Гх обговорення. Аналiз медико-статистичних даних виявив тенден-цiю до незначного скорочення чисельност населення Закарпатсько! областi протягом 1991-2013 роюв на 9,0 тис., або на 0,71%. Чисельнють населення област становила у 2013 рощ 1256,9 тис. осiб, або 2,8% всього населення Укра!ни. Щодо медико-де-мографiчних характеристик, то показник народжу-ваностi в областi в 2013 рощ становив 14,7 на 1000 населення, що е вищим вщ середнього в Укра!нi по-казника (11,1%) на 32,4%. Протягом 1991-2013 роюв народжуванють в областi зросла з 10,9 до 14,7%о, тобто на 34,9%.
За величиною загального показника смертност населення (1182,6 на 100 тис.) область мае наймен-ше значення показника в рейтингу адмшютративних територм. Даний показник на 23,1% е меншим нащ-онального. Протягом 1991-2013 роюв загальний показник смертност збiльшився з 9,1 до 11,8 на 1000 населення, тобто на 29,7%. Висок рiвнi народжу-ваностi при вiдносно невеликих рiвнях смертностi обумовлюють природний прирют населення, який становив у 1991 рощ - 1,8%, у 2013 рощ 2,9%.
Структуру смертност населення Закарпатсько! област формують хвороби системи кровооб^ (58,3%), онкологiчнi захворювання (12,9%), хвороби оргаыв травлення (5,3%), зовышы причини (5,1%),
хвороби органiв дихання (2,5%). Порiвняння показ-никiв смертност населення областi вiд провiдних причин з нащональними вказуе на важпивють успш ного вирiшення питань боротьби з Н1З для даного регюну та удосконалення профiлактичних засад, апробащ! сучасних профiлактичних програм.
За рiвнем смертностi населення вiд хвороб системи кровооб^ (689,1 на 100 тис.) область поЫ-дае одне з останых мiсць серед адмшютративних територм Укра!ни, маючи на 29% нижчий показник. За рiвнем смертност вiд злоякiсних новоутворень (153,1 на 100 тис.) та хвороб оргаыв дихання (29,7 на 100 тис.) область також займае кращi мюця в Укра!ы, з показниками, як на 24,1% та на 18,6% нижчi вiд середнiх в кра!ы. Рiвень смертностi вiд хвороб оргаыв травлення (62,2 на 100 тис.) дещо перевищував у 2013 рощ нащональний показник (61,6 на 100 тис.).
Поширенють хвороб серед населення област становила у 2013 рощ 163,2 тис. випадюв на 100 тис. оЫб, що е меншим, ыж середнiй показник в Укра!-нi (185,7 тис. на 100 тис.). Захворюванють склада-ла 92,0 тис. випадюв на 100 тис. оЫб, що на 9,4% нижче, ыж в середньому в крашк Вiдносно невисокi рiвнi захворюваностi i поширеностi хвороб можуть свiдчити як про дмсно кращий рiвень здоров'я меш-канцiв областi, так i про невисоку доступнiсть медич-но! допомоги та поганий рiвень виявлення патологи.
Структуру поширеност хвороб в основному формують хвороби системи кровооб^ (33,1%), оргаыв дихання (19,3%), оргаыв травлення (11,3%), ендо-кринно! системи (7%), ока i його придаткового апа-рату (4%), кютково-м'язово! системи та сполучно! тканини (3,9%), сечостатево! системи (3,8%) та шип. У структурi захворюваностi переважають хвороби оргаыв дихання (42,5%), системи кровооб^ (8%), органiв травлення (7,9%), травми та отруення (6,2%), хвороби ока та його придаткового апарату (5,5%), хвороби шюри та пщшюрно! кттковини (5,3%), сечостатево! системи (4,4%), хвороби кютково-м'язово! системи та сполучно! тканини (3,9%).
Виявлено перевищення обласних показниюв над нацiональними за класом хвороб кровi, кровотвор-них оргаыв (2125,3 та 1693,6 на 100 тис. населення), хвороб оргаыв травлення (18455,8 та 17965,2), ендокринних хвороб (11447,1 та 8982,1 вщповщно). Серед дорослого населення Закарпаття спостерта-еться бтьша поширенють ппертоычно! хвороби на 3,7%, iшемiчно! хвороби серця - на 12,3%, стено-карди - на 24,5%.
Рiвень поширеностi злоякiсних новоутворень становив у 2013 рощ 1548,9 випадку на 100 тис. населення, що менше вщ середнього показника в кра!ы на 35,5%. Проте викликае обфунтовану три-вогу значне число запущених випадкiв раку серед вперше виявлених. Питома вага хворих iз запуще-ними випадками (III i IV стадм для вiзуальних лока-лiзацiй та IV стадiя для вЫх iнших локалiзацiй) серед хворих з уперше встановленим дiагнозом злоякю-них новоутворень, у 2013 рощ досягла 18,9%. При цьому показник питомо! ваги хворих iз запущеними випадками раку ротово! порожнини перевищував нащональний на 17,1%, гортан - на 28,7%, стра-
воходу - на 9,6%, ободово! кишки сечового мiху-ра - на 7,3%, молочно! залози - на 16,9%, шийки матки - в 2 рази, яечниюв - в 1,6 рази, щитоподiб-но! залози - 2,2 рази. Летальнють до 1 року серед вперше зареестрованих онкохворих становить в щ-лому 30,7%, що перевищуе нацюнальний показник (28,1%), у т. ч. серед хворих на рак ротово! порож-нини - 44,4% проти 39,2%, стравоходу - 72% проти 63,8% трахе!, бронхiв i легень - 60,6% проти 58,2%, щитоподiбно! залози - 7,7% проти 5,0%. Це свщчить про поганий стан здоров'я населення Закарпатсько! област й про незадовтьний рiвень профiлактично!, дiагностично! та лiкувально! роботи закJlадiв охоро-ни здоров'я.
Репональна система охорони здоров'я Закарпатсько! област мае значнi ресурси, включаючи мережу, матерiальну i технолопчну базу, профе-сiйнi кадри. Забезпеченють лiкарняними лiжками становить 8827 лiжок, або 70,4 лiжка на 10 тис. населення, що е на 12,5% нижчою, ыж середнм в кра-!нi показник (80,5 на 10 тис.). Рiвень госпiталiзацi!, який становить 19,9 на 100 оЫб, також е нижчим за середнм (22,4). Досить розвиненою е мережа ден-них стацiонарiв, що нараховуе 106 закладiв, в яких розгорнуто 1629 лiжок, або 13,0 лiжок на кожнi 10 тис. населення. Проте це значно менше вщ се-реднього в Укра!ы (15,9 на 10 тис.). В денних ста-цiонарах областi за 2013 рк пролiковано 71,7 тис. хворих, що становить 572,7 на 10 тис. населення. В област також функцюнувало 111 стацiонарiв вдома. В стацюнарах вдома протягом 2013 року було пролковано 65,3 тис. населення, або 521,2 на кожн 10 тис., що е близьким до середнього по-казника в кра!ы (523,9 на 10 тис.).
В Закарпатсьюй област швидкими темпами розвиваеться мережа закладiв первинно! медично! допомоги. У 2013 роцi нараховувалося 266 таких закладiв. Змiни ктькост закладiв вiдбулися за рахунок створення центрiв ПМСД як самостiйних юридичних оЫб. У мiстах функцiонують 17 закладiв загально! практики/сiмейно! медицини, у стьсьюй мiсцевостi - 249. В них обслуговуеться 1251,3 тис. населення.
Забезпечення област кадровими ресурсами охорони здоров'я е найменшим серед репоыв Укра-!ни. Зокрема забезпеченiсть штатними посадами л^ карiв, включаючи лiкарiв НД1 та закладiв пiдготовки кадрiв, становить 36,6 на 10 тис. при нацюнальному показнику - 50,7 на 10 тис., а зайнятими посадами - 34,7 проти 45,8 на 10 тис. В закладах охорони здоров'я працюють 4,6 тис. лiкарiв, 10,6 тис. молод-ших спещалю^в з медичною освггою тощо. Укомп-лектованють лiкарських посад в закладах охорони здоров'я за 2013 рк складае 94,6%. Укомплекто-ванють молодших спецiалiстiв з медичною освтою досягла 97,2%. Укомплектованiсть штатних посад Ымейних лiкарiв становила у 2013 рощ 89,4 %, що е суттево вищою вщ нацiонального показника (68,7%).
Результати соцюлопчного опитування фахiвцiв первинно! ланки закJlадiв охорони здоров'я Закарпатсько! област щодо !х знань, вмiнь, навичок здй снення профтактики Н1З засвiдчили, що розподт респондентiв за статтю був наступний: чоловiки -
20,5%, жiнки 79,5%. Щодо вкових груп, то респон-денти у вiцi 25-44 роки становили 67%, 35-44 роки -14,8%, 45-54 роки - 11,4%, старше 55 роюв - 6,8%.
Необхщно вiдмiтити, що вс опитан вказали на те, що профтактична робота входить у !хнi обов'язки. На профтактичну роботу, як найбтьш важливу, вказали 34,1% фахiвцiв, тодi як на л^вально^агнос-тичну - 58%, а на як профтактичну, так i л^вально-дiагностичну - 7,9%. Ставлення до профтактично! роботи як до свого обов'язку у лiкарiв в цiлому ко-регувало зi ставленням до профтактики як основи власного способу життя. 1ндекс маси тта менше 25 мали 75,3% опитаних, вiд 25 до 29,9 було виявлено у 8%, понад 30 - 6,7%.
Що стосуеться артерiального тиску, то нижче норми вЫ був у 29,5% респондент, нормальний -у 43,2%, граничний - у 19,3%, вищим за норму - 8% лiкарiв первинно! ланки. Водночас, 11,3% респондент мали знижений рiвень вмюту глюкози в кровг Розподт респондент за рiвнем холестерину в кровi показав, що нижче 3,6 ммоль/л мали 28,1%, в межах 3,6-6,2 ммоль/л - 70,2%, вище 6,2 ммоль/л - 1,7%.
Викликае обфунтовану тривогу той факт, що серед фахiвцiв ПМД виявлено значну частоту по-ведЫкових чинникiв ризику розвитку основних хро-нiчних неЫфекцмних захворювань. Так, курильний статус пщтвердили 11,4% опитаних медичних пра-щвниюв. При цьому, серед чоловiкiв показник досягав 22,2%, серед жшок - 8,6%. Це висок показники поширеност курiння. У ходi доотдження виявлено значний вiдсоток осiб з низьким рiвнем фiзично! активность До 30 хвилин в день витрачали на ходьбу 1,2% опитаних, вщ 30 до 60 хвилин - 17,9%. Неза-довтьним е режим харчування бтьшост фахiвцiв первинно! ланки. Так, 36,5% оЫб на робочому мюц споживають !жу, яку приносять з дому, харчуються в щальы 23,5%. Разом з тим, 23,5% взагалi не вжи-вають !жу протягом робочого дня, що свщчить про порушення режиму харчування.
Вивчення самооцшки здоров'я пра^вниюв за-кладiв охорони здоров'я на первинному рiвнi свiд-чить, що 4,5% вважають його поганим, i лише 10,2% - вщмшним.
При аналiзi особливостей проведення про-фiлактично! роботи i призначення дiагностичних дослiджень встановлено, що вимiрюють артерi-альний тиск вЫм пацiентам, незалежно вiд мети в^ зиту, 87,5% опитаних, тодi як 9,1% - лише патентам з групи ризику, 3,4% - ттьки за наявностi скарг у патента. Вимiрювання холестерину кровi признача-ють усiм пацiентам 16,3% респондент, пацiентам з групи ризику - 74,4%, за наявнос^ скарг - 9,3. Ви-мiрювання антропометричних даних проводять уЫм пацiентам, незалежно вщ мети вiзиту, 87,3% медичних пра^вниюв, пацiентам з груп ризику - 10,3%, ттьки за наявнос^ скарг у патента - 1,2%, нколи -1,2%. Рентгеывське обстеження грудно! кJliтки при-значають уЫм пацiентам 30,7% лiкарiв, патентам з груп ризику - 44,3%, ттьки за наявнос^ скарг у па-цiента - 25%. Толерантнють до глюкози у всiх пащ-ентiв визначають 17,9% фахiвцiв первинно! ланки охорони здоров'я, у пащен^в з груп ризику - 46,4%, ттьки за наявнос^ скарг у патента - 34,5%, нко-
ли - 1,2%. Обстеження молочно! залози уЫм жiнкам проводять 50% лiкарiв, пацiентам з груп ризику -36,8%, тiльки за наявност скарг у пацiента - 12,6%. Проаналiзовано результати вивчення особливостей призначення шших дiагностичних обстежень.
Визначено оцшку проведення фахiвцями пер-винно! ланки консультування пащен^в щодо змен-шення ризику розвитку основних Н1З та корекци способу життя. Виявлено рiзну ступiнь участi лка-рiв в здмснены профiлактично! роботи серед насе-лення. Так, бесiди про вщмову вiд курiння завжди проводять 28,4% респондент, необхiднiсть до-тримання рацюнально! дiети - 18,2%, скорочення вживання алкоголю - 26,4%, зменшення надмiрно! маси тта - 20,5%, пщвищення фiзично! активнос-тi - 36,4%. В рамках прийому постмно наполяга-ють на вiдмовi вiд куршня 58% фахiвцiв, вiд випадку до випадку - 13,6%. Що стосуеться рацюнально! дiети, то 67,1% опитаних проводять з патентами вiдповiдну роботу в рамках прийому, 13,6% - вщ випадку до випадку, 1,1% - нколи. На корекци алкогольно! поведшки вщ випадку до випадку наполя-гають 17,2% лiкарiв, 1,2% - нiколи. На необхщнють зменшення надмiрно! ваги тiла вказують в рамках прийому 56,8% фахiвцiв первинно! ланки, вiд випадку до випадку - 22,7%. Про необхщнють пщвищення фiзично! активной етзодично говорять 17%, практично не говорять - 1,1%.
ВЫ опитан пращвники закладiв охорони здоров'я первинного рiвня вважають, що вони повинн брати участь у заходах з профтактики захворювань серед населення, яке обслуговуеться. Необхщнють ш-формування пащен^в про кожен спосiб лiкування та обстеження перед !х призначенням пщтвердили 96,6%. При цьому, 98,9% вважають ппеычне вихо-вання пацiентiв складовою частиною заходiв зi змщ-нення здоров'я i профiлактики захворювань.
Практично ус опитанi пiдтвердили, що метою профтактичних втручань повинна бути змша по-ведiнки пацiентiв в тому напрям^ котрий вважа-еться правильним з медично! точки зору (98,9%). Водночас, 92,9% опитаних медичних пращвниюв вказали, що устх заходiв зi змiцнення здоров'я i профiлактики захворювань залежить, головним чином, вщ мотиваци учасникiв. На вирiшальну роль лкаря у проведеннi просвiтницько! роботи серед пащен^в i спостереженнi за ними вказали 17,2% респондент, тодi як 82,8% - не погодилися з цим твердженням. Думку про те, що неважливо, як на-даеться Ыформащя, а важливо те, що вона взагалi надаеться, висловили 21,8% респондент, спрос-тували !! - 78,2%. Важливють спiввiдношення захо-дiв зi змiцнення здоров'я i профтактики захворювань з особливостями патента, тобто врахування його в^, осв™, професi!, пiдтвердили 95,5%, за-перечили - 4,5% фахiвцiв.
У ходi дослiдження встановлено недостатнiй рiвень знань про здоровий споЫб життя та про-фiлактику чинникiв ризику у певно! частини пра-цiвникiв закладiв ПМД. Використовують у сво!й робот iндекс маси тiла 87,5%. Ттьки 51,2% рес-пондентiв правильно оцшюють норму фiзичного навантаження.
На недостатнють методичних матерiалiв з орга-ызацп профiлактично! роботи з населенням вказали 21,8% респондент. Наявнi керiвництва регулярно використовують лише 79,8%, при цьому 15% з тих, хто не користуеться наявними керiвництвами з профтактики, вказали на вщсутнють досвщу, 25% -на складнють, 50% - на невпевненють в !х ефектив-ностi, 10% - на шип причини.
Встановлено iнформацiйнi, осв^ы та методичнi потреби працiвникiв ПМД з питань профтактики та лкування Н1З. Виявлено необхiднiсть розробки методичних матерiалiв i забезпечення ними фахiвцiв, проведення тренiнгiв як оптимально! форми на-вчання i пщвищення квалiфiкацi! з питань профтак-тики. З огляду на це, навчальн програми з питань профтактики Н1З потребують суттевого доопрацю-вання з урахуванням сучасних досягнень медично! науки, доказово! медицини, з включенням до них питань про сучасн методи скриншгу чинниюв ризику розвитку Н1З; шформування пацiентiв про чинни-ки ризику i можпивостi !х корекцi!; оцшка i прогноз за сумарним ризиком розвитку серцево-судинних захворювань; методолопчы аспекти проведення консультування; формування мотиваци i навичок здорового способу життя; створення шдивщуаль-но! програми профiлактичного i оздоровчого втру-чання; надання освiтньо-iнформацiйних послуг; надання рекомендацм з профтактики, л^вання, реабiлiтацi!; оцiнка динамiки i результатiв проф^ лактичних втручань; ппеычне навчання i вихован-ня; моыторинг здоров'я.
Висновки
Отже, результати доотдження дозволили вста-новити наявнi проблеми в здоров'! населення За-карпатсько! областi, якi характеризуються значним поширенням неЫфекцмних хвороб та чинникiв ризику !х розвитку. Виявлено недолки у здiйсненнi медично! профiлактики, прогалини в знаннях, брак вмЫь, недосконалють навичок, часто вiдсутнiсть прихильностi медичних пращвниюв до проведення профiлактично! роботи.
У ходi дослiдження виявлено наявнють у медичних працiвникiв поведЫкових та метаболiч-них чинникiв ризику Н1З, у т. ч. надмiрно! маси тiла (8%), ожирiння (6,7%), пщвищеного систолiчного кров'яного тиску (8%), дiастолiчного кров'яного тиску (6,9%), пщвищеного рiвня вмiсту холестерину в кровi (1,7%), недостатнього рiвня фiзичного навантаження (21,1%), нерацюнального режиму хар-чування (23,5%). Як наслiдок, 4,5% опитаних оцши-ли рiвень свого здоров'я як поганий.
На профтактичну роботу, як найбтьш важливу, вказали 34,1% фахiвцiв, тодi як на л^вально^а-гностичну - 58%, на профтактичну та л^вально-дiагностичну - 7,9%. Суттевою е частка тих, хто обов'язковi дiагностичнi обстеження та профтак-тичнi втручання призначае лише особам з груп ризику, або за наявност скарг патента.
Низькою е частота консультацм пащентв щодо зменшення ризику розвитку основних Н1З. Нко-ли не проводять або проводять етзодично профтактичну роботу з населенням щодо вщмови вiд курiння 13,6% медичних пращвниюв первинно!
ланки охорони здоров'я, щодо рацюнально! дiети -14,7%, зменшення вживання алкоголю - 18,4%, зменшення надмiрно! маси тта - 22,7%, пщвищен-ня фiзично! активностi - 18,1%. Недооцшюють зна-чущiсть способу подачi профiлактично! iнформацi,i 21,8% медичних пра^вниюв. Не вважають за необ-хщне спiввiдносити заходи з профiлактики з осо-бливостями пацiента 4,5% респондент.
Серед опитаних виявлено певну частину оЫб, якi не чiтко знають показники норми кров'яного тиску, рiвня цукру в кровi тощо, 12,5% не використовують у сво!й робот показник iндексу маси тiла. Недо-статнiм е рiвень знань з рiзних питань рацiонального харчування.
Викликае занепокоення той факт, що 2,3% медичних пра^вниюв первинно! ланки не вважають концепцт здорового способу життя корисною, а 6,8% сумываються в !! корисностi. А 5,9% ствер-джують, що результати профтактики надто малi i не виправдовують зусиль. При цьому 50,6% пра-щвниюв первинно! ланки вказують, що па^енти не цiкавляться профiлактикою захворювань i не ба-жають витрачати на не! час. На вщсутнють часу займатися профтактикою вказують 9,5% респондент.
Серед причин низького рiвня профiлактично! ро-боти вказуються погане викладання питань профь лактики у ВМНЗ (62,5%), вiдсутнiсть ч^ко! регламен-тацi! цього виду дiяльностi в посадових обов'язках працiвникiв первинно! ланки, брак методичних ма-терiалiв, iнших джерел iнформацi!, низький рiвень використання керiвництв з питань профтактики, методично! лггератури тощо.
Такий стан речей свщчить про нагальну необ-хiднiсть створення сучасних навчальних програм
для пра^вниюв первинно! ланки охорони здоров'я з питань профтактики Н1З i формування здорового способу життя в системi безперервно! професiйно! медично! освiти. Прiоритетом мае стати формування навчальних програм для безперервно! професй но! освiти фахiвцiв ПМД з питань профтактики та л^вання Н1З з включенням до них питань загальних проблем здоров'я внаслщок провщно! хронiчно! па-тологi!, етюлоги Н1З, принципiв ведення пацiентiв з Н1З, методiв оцiнювання, внутрiшнього моыторин-гу тощо.
Вимагае удосконалення навчально-методичне забезпечення реалiзацi! нових навчальних програм за прюритетними темами сучасних аспекпв про-фiлактики та лiкування Н1З, оцiнки, монiторування та управлiння чинниками ризику розвитку хроычно! патологi!, насамперед, хвороб системи кровооб^, включаючи рiвень артерiального тиску, вмiст холестерину та цукру кров^ курiння, зловживання алкоголем, нерацюнальне харчування, низьку фiзичну ак-тивнiсть. Запропоновано розробити новий сучасний шструментарм для пщвищення квалiфiкацi! медич-ного персоналу ПМД з питань удосконалення профтактики Н1З, насамперед, хвороб системи кро-вооб^, онкологiчних захворювань, обструктивних хвороб легень та цукрового дiабету, офтальмолопч-но! патологi!.
Перспективи подальших дослщжень
За результатами наукового дослiдження плану-еться розробити низку органiзацiйних та науково-освiтнiх заходiв щодо пщвищення рiвня знань, вмiнь i прихильност фахiвцiв первинно! ланки профтак-тичнм дiяльностi та дослiдити ефективнiсть !х впро-вадження.
Лiтература
1. Доклад о ситуации в области неинфекционных заболеваний в мире, 2010 г / Женева: ВОЗ, 2013 г - 170с.
2. бвропейська база даних «Здоров'я для вЫх» (онлайнова база даних) - Копенгаген: 6РБ ВООЗ, 2014 [Електронний ресурс] -
Режим дост7пу:ИИр://\ммллеиго.\мИо.т1Д11:аЬЬ?1апдиаде=Ри881ап. - Назва з екрану.
3. Здоровье-2020: основы европейской политики в поддержку действий всего государства и общества в интересах здоровья
и благополуччя / ЕРК ВОЗ. - Мальта, 10-13 сентября 2012 г - 18 с.
4. Здоров'я населення та дiяльнiсть галузi охорони здоров'я УкраУни в 1990-1999 роках (статистично-аналiтичний довщник) -
К.: ЦМС, 2000. - 208 с.
5. Мережа закладiв та основы показники дiяльностi системи охорони здоров'я ЗакарпатськоУ област за 2013 рк / - Ужгород,
2014. - 128 с.
6. Мировая статистика здравоохранения. 2012 год. - Женева: ВОЗ, 2013.- 176 с.
7. Московская декларация: Первая глобальная министерская конференция по здоровому образу жизни и неинфекционным
заболеваниям (М., РФ, 28-29 апреля 2011 г.). - Женева: ВОЗ, 2011 г.
8. Населення УкраУни 2013: демографiчний щорiчник. - К.: Державна служба статистики УкраУни, 2014. - 449 с.
9. Нацюнальна стратепя реформування системи охорони здоров'я в УкраУш на перюд 2015-2020 роюв. - МОЗ УкраУни, МФ
«Вщродження», 2015. - 41 с.
10. Основные показатели здоровья в Европейском регионе ВОЗ. 2013 г.: В центре внимания - неинфекционные заболевания. Копенгаген: ЕРБ ВОЗ, 2013. - 10 с.
11. Показники здоров'я населення та використання ресурЫв охорони здоров'я в УкраУш за 2012-2013 роки. - К.: Центр медичноУ статистики МОЗ УкраУни, 2014. - 328 с.
12. Предотвращение хронических болезней: жизненно важное вложение средств / Доклад ВОЗ. - Канада: Агенция общественного здоровья, 2005. - 33 с.
13. Mathers C. D. Updated projections of global mortality and burden of disease, 2002-2030: data sources, methods and results / C.D. Mathers, D. Loncar. - Женева: ВОЗ, 2005.- 130 с.
14. McDaid D. Как могут европейские системы здравоохранения помочь в инвестировании в стратегии охраны и укрепления здоровья населения и в их реализации? / D. McDaid, M. Drummond, M. Suhrcke. - ЕРБ ВОЗ, Европейская обсерватория по системам и политике здравоохранения, 2008. - 32 с.
УДК 614.21:362.1
ПРОФ1ЛАКТИКА НЕ1НФЕКЦ1ЙНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ В ПЕРВИНН1Й ЛАНЦ1 ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я ЗАКАРПАТСЬКОТ ОБЛАСТ1
Дуфинець В. А., Грузева Т. С.
Резюме. В CTaTTi представлено результати дослiдження стану здоров'я населення Закарпатсько! облас-tí, поширеностi хронiчноI патологiI та чинниюв ризику II розвитку. Охарактеризовано показники дiяльностi регiональноI системи охорони здоров'я, у т. ч. профтактично! роботи фахiвцiв первинно1 ланки. Оцiнено рiвень профiлактичних знань, умiнь лiкарiв та 1х прихильнiсть до профiлактики.
K^40bí слова: здоров'я, неiнфекцiйнi захворювання, чинники ризику, профiлактика, консультування, спосiб життя.
УДК 614.21:362.1
ПРОФИЛАКТИКА НЕИНФЕКЦИОННЫХ ЗАБОЛЕВАНИЙ В ПЕРВИЧНОМ ЗВЕНЕ ЗДРАВООХРАНЕНИЯ ЗАКАРПАТСКОЙ ОБЛАСТИ
Дуфинец В. А., Грузева Т. С.
Резюме. В статье представлены результаты исследования состояния здоровья населения Закарпатской области, распространенности хронической патологии и факторов риска ее развития. Охарактеризованы показатели деятельности региональной системы здравоохранения, в т. ч. профилактической работы специалистов первичного звена. Дана оценка уровню профилактических знаний, умений врачей и их приверженности профилактике.
Ключевые слова: здоровье, неинфекционные заболевания, факторы риска, профилактика, консультирование, образ жизни.
UDC 614.21:362.1
PREVENTION OF NONCOMMUNICABLE DISEASES IN PRIMARY CARE OF ZAKARPATTIA REGION
Dufynets V. A, Gruzieva T. S.
Abstract. The paper presents results of a study on health status in Zakarpattia region, the prevalence of chronic diseases and risk factors for their development. We characterized the functioning of regional health systems, including prevention work by primary care professionals. We also studied doctors' level of knowledge and skills about prevention, and their commitment to prevention.
We established available health problems in the population of Zakarpattia region characterized by widespread noncommunicable diseases and risk factors for their development, revealed shortcomings in the implementation of preventive medicine, gaps in knowledge, lack of skills, inadequate skills of often health care workers to provide prevention work.
The study revealed the presence of medical staff behavioral and metabolic risk factors for noncommunicable diseases, including excessive weight gain (8%), obesity (6.7%), increased systolic blood pressure (8%), diastolic blood pressure (6.9%), increased levels of blood cholesterol (1.7%), insufficient physical activity (21.1%), and unhealthy diet (23.5%). As a result, 4.5% of respondents rated the quality of their health as poor.
A total of 34.1% of experts reported preventive work to be the most important, while 58% - medical-diagnostic and 7.9% - prevention and treatment and diagnostic. Essential part of them administer diagnostic examinations and preventive intervention only to persons at risk, or when the patient complaints.
Few consultations are aimed to reduce patients' risk for major noncommunicable diseases. As many as 13.6% primary health care medical workers never or occasionally perform preventive work with the population regarding smoking cessation, 14,7% - on a rational diet, 18.4% - reducing the use of alcohol, 22.7% - reducing excess body weight, 18.1% increase physical activity. The importance of providing prevention information has been indicated by 21.8% of health workers. Do not consider it necessary to relate the prevention to patient characteristics 4.5% of respondents.
Disturbing is the fact that 2.3% of primary health care workers do not find the concept of healthy lifestyle beneficial and 6.8% questioned its usefulness, 5.9% said that the effects from prevention are too small and do not justify the effort. Thus, 50.6% of workers in primary care indicate that patients are not interested in the prevention of disease and do not want to waste their time. The lack of time to deal with the prevention was pointed by 9.5% of respondents.
Among the reasons for the low level of preventive work, insufficient teaching for higher medical prevention (62.5%), lack of clear regulation of this activity as a function of primary care workers, lack of teaching materials and other sources of information, low usage guidelines for prevention, instructional materials etc. were indicated.
This situation demonstrates the urgent need for up-to-date training programs for employees of primary health care concerning the prevention of noncommunicable diseases and a healthy lifestyle in the system of continuous professional medical education. The priority should be set to the development of training programs for continuous professional training of public health care professionals in the prevention and treatment of noncommunicable diseases including aspects of the prevention and correction of risk factors for noncommunicable diseases, management of patients with noncommunicable diseases, methods of assessment, internal monitoring etc.
Keywords: health, noncommunicable diseases, risk factors, prevention, counseling, lifestyle.
Рецензент - проф. Голованова I. А.
Стаття надшшла 03.11.2015 року
