CC BY
93
Thus, the state is the organization of the political power that exists on a certain social basis, acts as the official representative of the whole society and provides the implementation of its policies with the help of special apparatus.
Key words: state, organization ofpolitical power, state power, characteristics ofstate, factors of state occurrence, stages of state development.
УДК 329.8:316.75(477)
М. В. Примуш, доктор пол^ичних наук, професор;
О. Ю. Перебейнос, студентка
СПЕЦИФ1КА ФОРМУВАННЯ 1ДЕОЛОГП УКРАШСЬКИХ ПОЛ1ТИЧНИХ ПАРТ1Й НА СУЧАСНОМУ ЕТАП1 IX РОЗВИТКУ
Дослгдження присвячено вивченню сучасних тенденций в украшському партийному буд^вництв! кргзь призму полiтичноi iдеологii. Робиться висновок, що iдеоло-гiчний спектрукрашських партт демонструе ознакирозмитостi, неузгодженостi, протирiччя фундаментальних iдей i виступае ситуативним, необов'язковим явищем. Увага авторiв акцентуеться на тенденщяхрозвитку украшських полтичних партт, як все бшьше вiдхиляються вiд iдеологiчного спектра й тим самим перетворюють-ся у полтичш сили «сьогодення» без перспективного плану розвитку на майбутне.
Ключовi слова: полтична партiя, iдеологiя, парттна система, полтична криза, системна трансформащя.
Актуальность теми дослгдження полягае у тому, що сучасш полтичш процеси, яю вщбуваються зараз в Укршш, пол^ологи, експерти та пол^ики характеризують трьома ключовими процесами: по-перше, вшною на Донба-ci; по-друге, реформуванням уах сфер життя суспшьства й по-трете, евро-штеграцшними процесами вах сфер життя суспшьства [1, с. 6-7]. Назване також впливае на гасла, риторику, символи та щеолопчш принципи полтичних партш. Указане знаходить свш прояв у двох вимiрах: внутршньому (включення у партшш списки командирiв добровольчих батальйошв зони АТО, активютсв «Свромайдану», громадських дiячiв, що слугуе фактором подальшо'1 депол^изацп партш) та зовшшньому (включення в аптацшну
© Примуш М. В., Перебейнос О. Ю., 2015
169
роботу вшськово'1 тематики, наприклад «Самопомiч», «Народний фронт») [2]. Названий подш, на наш погляд, е умовним, оскшьки процеси формуван-ня сучасно'1 щеологл полiтичних партш в УкраНш ще тривае, але разом з тим е певш тенденцп, вивченню яких i присвячено наше дослщження.
Розпочатий зi змшами виборчого законодавства 2002 р. процес атомiза-цп партiйноi системи призвiв до значного рiвня трансформацiйного вщхи-лення в розвитку Украши [3, с. 129]. Так, з того часу в нашш державi спо-стерiгаеться подальше дроблення полiтичних сил на бшьш дрiбнi або з'являються полiтичнi сили виключно пiд провладного лщера («Наша Украша» (2002), «Сильна Украша» (2010), «Фронт змiн» (2014)), яю через деякий час також атомiзуються на бiльш дрiбнi в залежносп вiд полiтичних обставин («Майдан», «Вшна на Донбасi», «наслiдки режиму В. Януковича»). Вказанi процеси, у свою чергу, вщбуваються в умовах глибинних протирiч, полiтичних криз та сощального напруження в усiх сферах розвитку життя суспшьства. Назване спонукае нас дещо вiдiйти вiд класичного зютавлення полiтичних iдеалiв партiй з основним змютом класичних та неощеологш [4, с. 89-90]. Як неодноразово зазначалося в украшськш полiтологiчнiй думщ, партiйний розвиток сучасно'1' Украши рухаеться в напрямi дещеоло-пзацп та зменшення ролi суто iдеологiчних сил [5, с. 20-21]. Яскравим прикладом цього стали результати виборiв 2014 р., де Комушстична пар^я Украши (представники лiвоi щеологл) та ВО «Свобода» (представники право! щеологп) залишились за межами прохiдного бар'ера [6]. У свою чергу, атомiзованi пол^ичш сили, що представляють багато в чому поляр-нi погляди на розвиток Украши, об'едналися в чисельш блоки, наприклад, частина «старо!» помаранчево! команди на ™ «Нашо! Украши» й представники центристських пол^ичних сил увшшли до складу провладного «Блоку Петра Порошенка» [7]. Бшьш радикальш нацiоналiсти продемон-стрували розкол аж на ам полiтичних об'еднань, з яких значна частина вщшшла у «Народний фронт А. Яценюка» та ВО «Батьмвщина», дещо окремо в цш тенденцп постае «Радикальна партся О. Ляшка», яка одночас-но сто!ть на трьох позищях: вiйськового нацiоналiзму, жорсткох децентра-лiзацii влади та принципах унiтаризму [8]. Iншi нацiоналiсти сили хоча й не потрапили до парламенту, але продемонстрували досить щкаву тенденщю розвитку сучасного украшського нацiоналiзму. Так, «Правий сектор» (в осо-бi обраного за мажоритарною системою Д. Яроша) е представником воень зованого нацiоналiзму, ВО «Свобода» жорсткого вертикального нащона-лiзму, а решта атомiзувалася на бшьш дрiбнi полiтичнi сили, яю не знайшли точок збiгу штереав iз «великими» нацiоналiстичними партiями (наприклад, «Конгрес украшських нацiоналiстiв») [9].
Об'ектом дослгдження е сучасш процеси щеолопзацп та дещеолопзацп полiтичних партш в Укра!'ш.
Предметом дослгдження виступають полiтичнi партп Укра!'ни як цен-тральний елемент iдеологiчного процесу в нашш кра!'ш.
Метою дослгдження е комплексний аналiз вивчення сучасних тенденцш розвитку iдеологiчних засад укра'нських пол^ичних партiй.
Задля досягнення поставлено!' мети необхщно вирiшити низку дослiдних завдань: по-перше, уточнити партшно-щеолопчний спектр укра!'нських по-лiтичних партiй; по-друге, дослщити напрями i специфiку дослiджень пар-тшно-пол^ично!' щеологп в роботах укра'нських полiтологiв, i нарештi, по-трете, комплексно дослщити сучаснi тенденцп партiйно-iдеологiчного спектра укра'нських полiтичних партiй.
Методологiчною основою дослщження е системний та структурно-функ-цiональний пiдходи. Перший дав змогу дослщити iдеологiю полiтичних партiй в Укра'ш як систему !'х пол^ичних ознак. Другий — проаналiзувати щеологда полiтичних партiй в Укра!ш як систему взаемозалежних елемен-тiв партшно-пол^ичних орiентирiв розвитку й напрямiв дiяльностi пол^ич-них партiй. Задля лопчного завершення висновкiв у дослiдженнi широко використовувалися загальнонауковi методи дослiдження, таю як аналiз, синтез, iндукцiя та дедукщя.
Дослiдження щеологп полiтичних партш — явище в полiтичнiй наущ достатньо поширене й дослiджуеться як пол^ологами, так i науково-до-слщними iнститутами i представниками громадянського сустльства [10, с. 610]. Користь наукових дослщжень указаних явищ полягае у необхщнос-тi визначити сучасний щеолопчний спектр полiтичних партiй, що, у свою чергу, дае змогу змоделювати сощально-пол^ичний i трансформацiйний розвиток нашо!' держави [11, р. 35]. Також специфшою дослiдження щеологп укра'нських полiтичних партiй е !'!' зютавлення з класичним спектром полiтичних щеологш — лiбералiзм, неолiбералiзм, консерватизм, неоконсерватизм, соцiалiзм, неосоцiалiзм та нацiоналiзм [12, с. 368]. Але таке розмежування в украшськш специфiцi е неповним, оскшьки в нашiй дер-жавi одна й та сама пол^ична сила в залежностi вщ полiтичних i соцiальних умов маневруе у бш «радикального» чи «помiркованого» або взагалi повно-го вщхилення вiд базових iдеологiчних засад [13, с. 47-48]. Наприклад, як це демонстрували виключно провладш пол^ичш сили «Наша Укра!'на», «Партiя регiонiв» та «Блок Петра Порошенка» при реалiзацii свого пол^ич-ного курсу («Наша Украша» вщмовилася вiд ще!' «вступу до НАТО», Пар-тiя регюшв перейшла вiд лiбералiзму до консерватизму з ознаками соща-лiзму, «Блок Петра Порошенка» проходить процес не оновлення влади,
а рештеграцп старих i нових ел^) [14]. Тому дослщження щеологп полтичних партш варто здшснювати крiзь призму як сучасних сощально-пол^ич-них процесiв, так i само! трансформацп полiтичних партш [15, с. 61].
В^чизняна полтична наука у цьому вiдношеннi розробила потужний пол^ичний та методологiчний шструментарш. Так, вказаною проблематикою займалися таю дослщники, як Ф. Кирилюк [16], М. Обушний [17], М. Примуш [18], С. Пшизова [19], Ю. Шведа [12] та ш. На думку вказано! групи дослщниюв, iдеологiя украшських полiтичних партiй виступае як формальне, необов'язкове явище, яке вироблене лише для класифшацп та поляризацп в залежностi вiд спектра полтичних сил [18, с. 293]. На користь ще! думки наводяться аргументи з практично! дiяльностi полтичних партiй, якi пiсля завоювання пол^ично! влади дещо вiдходять вiд базових щеоло-гiчних засад i роблять стратепчну помилку у своему розвитку — намага-ються «подобатися вам» [19]. Наслщком такого процесу е протирiччя та конфлiктнiсть усього пол^ичного процесу розвитку Укра!ни [12, с. 367]. Але разом з тим вказана конфлштшсть подаеться виключно з позицш пбри-дизацп iдеологiчних засад полтичних партiй [18, с. 294]. На наш погляд, вказана лопка украшських дослщниюв потребуе уточнення, оскшьки в такому випадку дослщження зводяться лише до лопчного протиставлення базових щеологш з !х практичною реалiзацiею в нашiй державi. На наш погляд, при дослщженш украшсько! специфiки iдеологiчних засад слiд розум^и той факт, що де-юре вона виступае системою моральних, етичних, культурних, полтичних та сощальних iдеалiв, а де-факто — набором по-пулютичних гасел, рiшень i стереотипiв. У цьому вщношенш, на наш погляд, необхщно видiлити три фундаментальнi вектори розвитку щеологп украшських партш на сучасному етат, а саме: щеолопя влади, «пбридна» щеолопя та неокласична. Вказаний подiл стае можливим завдяки дослщженням украшських фахiвцiв з полiтичних партiй, якi видшили феномен «партп влади», «пбридизацп щеологп» та класичних щеолопчних принципiв в умо-вах Укра!ни. Розглянемо назваш аспекти бiльш детально.
Феномен «партп влади» використовуе укра!нський дослiдник Ю. Шведа як первинну категорiю пол^ично! сили, що здiйснюе владу в умовах транс-формацiйного стану пол^ично! системи [12, с. 334]. Це означае, що вказана полтична сила реалiзовуе не полiтичнi iдеали, а штереси тих полiтичних акторiв, яю зараз займають елiтарнi позицп. З цього приводу можна зазна-чити, що полтичш сили «партп влади» в умовах Укра!ни та !! трансформа-цiйного розвитку мають три ознаки: це домшуюча партiя влади, суто ель тарна партiя та компромюний елiтарний союз полiтичних сил [18, с. 294]. Тенденцп трансформацшного розвитку в Укра!ш призвели до того, що
кожен з рiзновидiв «партп влади» здiйснював безпосередньо функцп державного управлшня в певний промiжок часу [19]. Так, у 1991 р. у владi перебувала компромюна пол^ична сила з числа укра!'нських нацюналю^в та незадоволених полiтикою компартГ!, так зваш «червонi директори». Пред-ставниками цього перюду були «Народний рух Укра!'ни», але самостiйно владу вш не здiйснював, оскiльки Верховна Рада 1-го i 2-го скликання являла собою складний конгломерат рiзних щеолопчних засад та приватних штереЫв. Названа тенденцiя знайшла свое вщображення й сьогоднi, де у владi перебувае широка нацiонал-патрiотична коалiцiя з числа «Блоку Петра Порошенка», «Народного фронту А. Яценюка», «Радикально! партп О. Ляшка» та ВО «Батьювщини». Недолiком ще!' тенденцп е те, що поль тична сила штегруеться навколо одного лiдера та !'!' полiтика зводиться лише до пошуку компромюу мiж учасниками полiтичного процесу. Наслщком тако!' ситуацп може стати повторення пол^ичного шляху Партп регюшв, де бiльш авторитетна частка одше!' пол^ично!' сили узурпуе полiтичну влади та ресурси партп, що призводить до появи «домшуючо! партп влади» (процес «пбридизацп» щеологш пол^ичних партiй) [19].
Саме вказану тенденщю демонструе «Фронт змiн А. Яценюка», який при прийнятт полiтичних ршень намагаеться «протиснути» власнi амбщп та штереси шляхом «роботи» з представниками пропрезидентського «Блоку Петра Порошенка» (наприклад, нещодавне голосування за щею введення миротворчого контингенту ООН на Донбас). Але головною тенденщею партшного розвитку став вщхщ суто iдеологiчних пол^ичних сил з укра!'н-ського пол^икуму (процес позицiонування «пбридно!» щеологп в контек-стi класичного iдеологiчного спектра). Мова йде про те, що суто щеолопч-ш полiтичнi сили жодним чином не представлен в парламенту а саме Комунiстична партся Укра!'ни та ВО «Свобода». Пюля «буму» 2012 р. на-цюналютичних та лiвих iдей укра!'нський електорат 2014 р. повною мiрою демонструе «прохолодне» ставлення до iдеологiчних сил. Причиною цього стала дiяльнiсть самих пол^ичних сил, якi не змогли запропонувати втшен-ня декларованих iдеалiв у життя. Так, на наш погляд, Комушстична партiя Укра!'ни мае ярлик союзу з проолiгархiчною Партсею регiонiв, а ВО «Свобода» у сво!'й дiяльностi не змогла перебороти в собi популiзм та радикаль-ний прояв емоцiй у парламентськш дiяльностi, який вилився в постшш сварки, бiйки з опонентами, а не реальну роботу. Вказане означае, що в Укра!ш жодна з пол^ичних сил не пропонуе електорату ч^ких орiентирiв полiтичного розвитку держави, обмежуючись лише декларуванням намiрiв, складанням яскравих гасел тощо. На наш погляд, усе це призвело до того, що в нашш державi спостершаеться щеолопчний вакуум, де жодна з поль тичних сил не може взяти на себе пол^ично!' вщповщальносп за стан справ
у державi й замють цього намагаеться подати електорату теоретичну, пере-важно описову модель розвитку й штучних iдеалiв. Наприклад, вступ Украь ни до €С, реалiзацiя асощацп з Свропейським Союзом тощо. Саме аналiзу змicту щеолопчних засад полiтичних партiй сучасно'1 Украши будуть при-cвяченi нашi наступш науковi розробки.
Отже, пiдcумовуючи результати дослщження, ми дшшли таких висновюв. По-перше, сучасний партiйно-iдеологiчний спектр украшських пол^ичних сил залишаеться невизначеним, наповненим протирiччями i конфлiктами, що сприяе поглибленню юнуючо1 пол^ично1 кризи. По-друге, в Укршш при збереженнi попиту на щеолопчш полiтичнi сили (зокрема <твих» та «на-цiоналicтiв») спостер^аеться тенденцiя ix полiтичного вiдходу вщ влади, що слугуе фактором так званого розчарування населення у сво'х лщерах. Потрете, iдеологiя пол^ичних партiй Украши на сучасному етат 1'х розвитку характеризуеться подальшою пбридизащею, посиленням тенденцiй «щеологп сьогодшшнього дня», що е фактором поглибленням атомiзацii партш-но'1' системи нашо'1 держави з подальшим дробленням пол^ичних сил на бiльш дрiбнi зi збереженням авторитетно:! ролi лiдера партп.
литература
1. Лановенко О. Будь-яке суспшьне вщродження починаеться з формування ново' щеологп / О. Лановенко // В1че. - 2000. - № 3 (96). - С. 3-9.
2. Руснак Б. Особливосп проведення позачергових вибор1в народних депутапв 26 жовтня 2014 року / Б. Руснак // Буковин. вюн. держ. служби та мюцев. само-врядування [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://buk-visnyk.cv.ua/ naukova-dumka/329/.
3. Заблоцький В. П. Сощальш функцй щеологп (аспект суспшьних трансформацш) /
B. П. Заблоцький // Проблеми розвитку соцюлопчно' теорп : наук. доп. i повщомл. I Всеукр. соцюл. конф. / Соцюл. асощащя Украши, 1н-т соцюлогп НАН Украши ; М. О. Шульга (наук. ред.) та ш. - К., 2001. - С. 128-132.
4. Хабермас Ю. Техника и наука как «идеология» / Ю. Хабермас. - М. : Праксис, 2007. - 208 с.
5. Примуш М. В. 1деолопя й утотя / М. В. Примуш // Трибуна. - 2005. - № 1-2. -
C.20-21.
6. Прощайте, партии, уходящие с политического Олимпа [Електронний ресурс] // РИА Новости Украина. - Режим доступу: http://rian.com.ua/analytics/20141029/ 358922156.html
7. Парламентсью вибори-2014: оцшки експерт1в [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.dif.org.ua/ua/publications/press-relizy/parlanki-ekspertiv.htm.
8. Вибори-2014: стар1 политики шд новими брендами [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.bbc.co.uk/ukrainian/politics/2014/09/140923_new_parties_vc.
9. Дацюк С. Погляд на можливють ново! щеологп [Електронний ресурс] / С. Да-цюк. - Режим доступу: http://www.uis.kiev.ua/_other/dialogs/new_ideology.htm.
10. Укра1нська пол^ична нацiя: генеза, стан, перспективи / за ред. В. С. Крисачен-ка. - К., 2003. - С. 606-613.
11. Head B. Ideology and Social Science: Destuttde Tracy and French Liberalism /
B. Head. - Dordrecht, M. Nijhoff ; Boston, Hingham, MA, 1985. - 235 р.
12. Шведа Ю. Р. Теорiя пол^ичних партш та партшних систем : навч. пошб. / Ю. Р. Шведа. - Л. : Трiада плюс, 2004. - 528 с.
13. Недюха М. 1деолопя як критерш класифшацп полiтичних партш / М. Недюха, О. Михайлич // Полiт. менеджмент. - 2006. - № 2(17). - С. 45-53.
14. Рада VIII скликання оновилась на 56%, решта — 44 % — ст^ знайомi [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://poglyad.te.ua/polit_peregony/rada-viii-sklykan-nya-onovylas-na-56-reshta-44-stari-znajomi/.
15. Висоцький В. М. Теоретико-методолопчш пiдходи щодо дослщження сутностi полiтичних партiй / В. М. Висоцький // Ивденноукр. правнич. часоп. - 2011. -№ 2.- С. 59-62.
16. Кирилюк Ф. М. Фiлософiя полггично! щеологи : навч. посiб. / Ф. М. Кирилюк. -К. : Центр учбов. л-ри, 2009. - 520 с.
17. Обушний М. I. Партолопя : навч. по^б. / М. I. Обушний, М. В. Примуш, Ю. Р. Шведа ; за ред. М. I. Обушного. - К. : Арютей, 2006. - 432 с.
18. Примуш М. В. Пол^олопчний аналiз нащоналютично! риторики пол^ичних партш Украши / М. В. Примуш // 1ст. i полiтол. дослщження. - 2013. - № 2. -
C. 291-296.
Пшизова С. От подражания к имитации в политической практике: западные традиции демократии на постсоветском пространстве [Електронний ресурс] / С. Пшизова. - Режим доступу: http://www.observer.materik.ru/observer/ N9-10_2004/9-10_12.htm.
специфика формирования идеологии
украинских политических партий
на современном этапе их развития
Примуш Н. В., Перебейнос Е. Ю.
Исследование посвящено изучению современных тенденций украинского партийного строительства через призму политической идеологии. Делается вывод, что идеологический спектр украинских политических партий демонстрирует характеристики размытости, несоответствия, противоречий фундаментальных идей и выступает ситуативным, необязательным явлением. Внимание авторов акцентируется на тенденциях развития украинских политических партий, которые все больше отходят от идеологического спектра, и тем самым превращаются в политические силы «сегодняшнего дня» без перспективного плана развития на будущее.
Ключевые слова: политическая партия, идеология, партийная система, политический кризис, системная трансформация.
specific character of ideology formation in the sphere of ukrainian political parties on the modern stage of their development
Primush M. V., Perebeynos O. Yu.
The modern process of political parties' development in Ukraine is characterized by a significant level of uncertainty and conflict. The reason for such circumstances serves the specific character of transformation process in Ukraine, where behind the political parties there is no social demand concerning a strict implementation ofpolitical programs and slogans. As a result, political parties can be independent from a social attention in terms of creating their own ideology, which allows them hybridize it in many ways. The complexity of hybrid ideology among the modern Ukrainian political parties consists in their so called contradictory nature. On the one hand, it is being formed as a temperate nationalism with elements of socialism. On the other hand, the given political forces find each other in a critical value conflict and do not consider even the theoretical chance on cooperation. The significance of the given research concludes in the following — the appointed above fact is proposed to be examined through the prism of patterns concerning the modern party formation, where there are two key tendencies. The first tendency consists in transforming the political force into so called «party of authority», which by many reasons stands as a strategic addition in the sphere of implementation of ruling elite policy. Such a party in its ideology defines the habit or tone of development for other participants ofpolitical process, and namely — some of them join the party and in their slogans and ideology they tend to find an excuse in the eyes of the electorate (as it was in different times with such parties as «Sil'nayaUkraina» headed by S. Tigipko, «Front Peremen» and «Narodniy Front» headed by A. Yatsenyuk); or the parties stand for diametrically opposite position, going to ultra rightist ideology spectrum (as in «Svoboda» or radical party headed by O. Lyashko), or ultra leftist ideology spectrum (such as «Opposition Bloc»). However, along with it the party of authority occupies the whole ideological center. And as a result, «party of authority» faces the complexity, in its centrism there are no ideological opponents, where it is possible to make a political compromise; and also there are no allies, as by its nature the party plays dominating role and eliminates in its rows the future competitors (as Ukraine — Forward! Headed by N. Korolevskaya, or formation strategy by Bloc of P. Poroshenko). The second tendency consists in atomization of political spectrum of Ukraine, where within the limits of one and the same social and political ideals there is a formation of many political forces; as a unifying component of which serves political leader and his team, and social interests here are «mentioned», but in reality they are not taken into account. Hence, the political parties of modern Ukraine tend more and more to step aside from ideological spectrum, and turn into political forces of «nowadays» without a perspective plan of development for future prospects.
Key words: political party, ideology, party system, political crisis, system transformation.
