CC BY
18
Клштна пед1атр1я
УДК 616-056.43.613.2-07
ГУЦУЛ I.B., ЮРЧИШЕНА Е.В., ЯКОВЕЦЬ Г.М, ЮРЧИШЕН О.М, МИСЬКО Л.В., МИСЬКО Ю.Л. Хмельницька мська дитяча л1карня Хмельницька обласна дитяча л1карня
Д|АГНОСТИЧНИЙ ТРЕНД ЩОДО ВИЯВЛЕННЯ 3АМАСКОВАНОТ ХАРЧОВОТ АЛЕРГй' У Д|ТЕЙ 3 БРОНЖАЛЬНОЮ АСТМОЮ
Резюме. Усmаmmi висвтлено основт погляди на особливостi клтчного перебку та дiагностичний пошук щодо выявления замаскованог харчовоI алерги у дтей, хворих на бронхiальну астму. Ключовi слова: дти, дiагностика, харчова алерг1я, бронхiальна астма.
Вступ
У контекста сучасних вимог до л1кування бронмаль-но1 астми (БА) у дней, зпдно з якими усунення контакту з факторами ризику розвитку нападав е одним iз основных програмних положень [1, 4, 5], проблема виявлення за-масковано'1 харчово'1 алерт (ХА) у дней з БА е актуальною. Ускладнюеться цей дiагностичний процесс вщносною ш-формативнiстю стандартних алерголог1чних тестiв [2, 7], що мають певнi недолши [10—12]. З огляду на вищевказане ак-туальним е вирiшення такого питання, як визначення пара-кттчних алерго1мунолог1чних маркер1в трофалерт у дггей iз замаскованою ХА.
Мета роботи. На основi клiнiко-iмунологiчного обсте-ження дтей, хворих на бронх1альну астму, розробити да-гностичнi критерИ виявлення трофалергИ для удосконален-ня л1кувальних заходв.
Матер\ал \ методи
Першу (основну) групу становили 50 дггей, як1 хворти на бронхгальну астму та мали клш1ко-анамнестичт 1 пара-кттчт прояви харчово'1 алерт. Другу групу пор1вняння сформували 45 дтей 1з бронхгальною астмою, але без ознак харчово'1 алерт. За основними кл1н1чними показниками групи були поршнянними.
Результати досл\дження та |'х обговорення
Д1агностика ХА вимагае ретельного збирання анамнезу для диференщацИ харчово'1 непереносимосп та 1стинно1 ре-акцй гшерчутливоси [4, 6]. При збирант анамнезу врахову-ють вид продукту, що викликае алерг1ю, кшьюсть 1ж1, здатну викликати реакц1ю; переб1г реакцИ у кожному конкретному випадку; тривал1сть пром1жку м1ж вживанням 1ж та розви-тком реакцИ; зникнення симптом1в шсля припинення контакту з алергеном.
У багатьох роботах наведено дат про зв'язок шкгрних пр1к-тест1в та специф1чного 1§Е сироватки кров1 [3, 9], асо-цгацгю 1х гз тяжкгстю перебггу ХА та тяжкгстю БА. Дгагнос-
тика ХА може так само включати проведения детотерапИ [2, 4], яка передбачае утримання вгд 1ж1, здатно! викликати алерпчт прояви, впродовж 7—14 дшв. У випадку збережен-ня симптом1в алерт на тл1 д1ети доходять висновку про без-печшсть даного продукту. Для одержання ц1е1 шформацИ зазвичай радять вести харчовий щоденник, куди заносять ус1 дат про види споживаних продукт1в, а також ус1 реак-ц11 на гх приймання. Недол1ками даного методу можна вва-жати те, що вилучення з рацюну окремих продукт1в здатне викликати у дтей р1зноматтт розлади травлення та при тривалому вилученнг (впродовж одного року 1 бтьше) з дети причинних алергетв у дтей у сироватц1 кров1 все ж при-сутт специф1чн1 1§Е-антитта.
Серед лабораторних метод1в найбтьш шформативни-ми вважаються 1мунолог1чн1, наприклад метод 1мунофер-ментного анал1зу (1ФА), за допомогою якого виявляють з великою в1рогщшстю специф1чнг 1§Е-антитта до р1зних харчових алерген1в [9] 1 який використовують у випадках тяжкого атоп1чного дерматиту чи за наявност1 вираженого дермограф1зму.
У результат вивчення анамнезу захворювання у групах пор1вняння нами виявлена тенденц1я до тривал1шого пере-б1гу БА у пащенпв I групи. Так, тривал1сть хвороби менше одного року у I груш зареестровано у 21,4 ± 3,9 % випадюв, у II груш — у 33,9 ± 4,5 % спостережень (Р < 0,05). Вказа-ну особливють переб1гу БА у дтей з ХА пояснювали бтьш рантм дебютом кл1н1чних прояв1в атопй [4] у вигляд брон-хообструктивного синдрому у д1тей з ХА, що в1дображало «алерпчний марш» дитини до респ1раторних прояв1в ХА та зм1ну орган1в-м1шеней БА.
У табл. 1 наведет результати вивчення власного алерго-анамнезу дтей груп пор1вняння з оц1нкою частоти шдивщу-ально1 непереносимосп окремих продукт1в у д1тей.
Таким чином, за винятком шоколаду у д1тей основно1 кл1н1чно1 групи спостер1галося в1рог1дне переважання ви-падк1в 1ндив1дуально1 непереносимост1 окремих харчових продукт, що вщображало коректн1сть формування кттч-них груп спостереження.
Клтт'чна педтатр!я
5(26) • 2010
Показники д1агностично! цiнностi позитивного алер-гоанамнезу обстежених д1тей щодо виявлення в них ознак харчово! алерг!! були таю: чутливють (Se) тесту становила 84,0 %, специфiчнiсть (Sp) — 78,0 %, позитивна (РУ(+)) та негативна (РУ(—)) передбачувана цiннiсть вщповщно дор1в-нювали 79,7 та 82,5 %. Таким чином, даний тест у виявленнi ХА в пащентш iз БА був бтьш чутливим, н1ж специфiчним, що зумовлювалося хибнопозитивними результатами у 22 % випадав, як1 пояснювалися наявнiстю в д1тей харчово! не-переносимостi, що iмiтувала алергiю на продукти.
Дiагностика ХА у дггей — це складне завдання, зумов-лене як наявтстю численних «масок» даного захворювання [2], так i можливiстю замаскованого перебiгу дано! патологи. За результатами проведення алергопроб iз харчовими алергенами у дiтей груп пор1вняння встановлено, що в I гру-т позитивнi вщповщ рееструвалися у 93,8 ± 2,3 % випадюв, у II груш — лише в 19,3 ± 3,78 % спостережень (Р < 0,001). Наявтсть майже у кожно! п'ято! дитини II кттчно! групи позитивно! вщповщ при введенш стандартних трофалерге-нiв пояснювали з позицiй можливих хибнопозитивних результат за умови неспецифiчно! чутливост шк1ри у дiтей з атотчною реактивнiстю органiзму.
При проведеннi шюрних алергопроб з побутовими алергенами (шр'я, пух, домашнiй пил) отримаш данi збiгалися з попереднiми. Так, у I груш позитивна вщповщ рееструвалися в 66,0 ± 4,8 % спостережень, у II груш — в 51,2 ± 4,5 % випадав (Р < 0,05). Серед пащенпв I групи детей з позитивною вщповщдю як на харчов1, так i на побутовi алергени було 75,9 ± 3,4 %, у II груп у 17,4 ± 4,0 % (Р < 0,001).
З огляду на отримаш дат уявлялося доцтьним ви-значити дiагностичну цшшсть та показники клико -епiдемiологiчного ризику позитивних шюрних алергопроб за пр1к-тестом до харчових продуктiв щодо наявноста ХА у дiтей груп порiвняння (табл. 2).
Таким чином, у визначенш ХА позитивнi шкiрнi алер-гопроби з харчовими алергенами виявилися високочутли-
вими за рахунок лише 6,3 % хибнонегативних результатiв, iз середньою специфiчнiстю — за рахунок 19,3 % хибнопозитивних результат. Якщо перша !х властивiсть свщчила на користь коректно сформованих клiнiчних груп спосте-реження, то друга лише пщтверджувала можливiсть поливалентно! чи перехресно! алерг!! у дней з нехарчовими алергенами, що знижувало дагностичну цшшсть даного методу виявлення замасковано! ХА.
Нами було оцшено д1агностичну цшшсть гшерерпчно-го характеру шюрно! вщповщ на введення харчових алер-гешв щодо виявлення ХА у дней. Показники дагностично! цшносл гшерерпчних шюрних проб 1з трофалергенами наведен! в табл.3.
Отже, гшерерпчш шюрн проби 1з трофалергенами, ма-ючи достатньо високу специфичность, можуть використову-ватися для поглибленого обстеження пащент груп ризику щодо ХА внаслщок !хньо! достатньо! специфичности за рахунок невелико! кшькоста хибнопозитивних результат — 14,8 % для овальбумшу, 16,4 % для коров'ячого молока та 16,4 % для бтка риби. Недостатня !хня чутлив1сть пов'язана з наявними хибнонегативними результатами (36 % для овальбумшу, 54,3 % для коров'ячого молока та 63,9 % для бтка риби), яю, можливо, вщдзеркалювали стан стшко! рем!с!!, або ж ф1ксацш антитт-реапшв у шших «шоко-вих» органах, що не виключало наявносп замасковано! ХА. Присутшсть у 15 % випадав хибнопозитивних результат пояснювали неспециф1чною шюрною чушивютю у дней II групи та можливютю поливалентно! сенсибшзацй з нехар-човими алергенами.
Широков1домий так званий «алерпчний марш» у д1тей з атоп1чною реактивн1стю организму, що супроводжуеться зм1ною «шокового» органу по м1р1 зростання дитини [2, 4]. Вважаеться, що ХА е лише «стартом» у розвитку сенсибшзацй дитини, на тл яко!, у зв'язку з подабшстю антигенних структур харчових 1 нехарчових алерген1в, а також наявтстю перехресних реакций розвиваеться гшерчутливють до 1н-
Таблиця 1. Частота непереносимост окремих харчових проду^в у дтей кл1н1чних груп порiвняння
Кл^чш групи Кшькють д^ей Частота випадюв, %
Молочн продукти Цитрусовi Куряче яйце Шоколад
1 50 16,0 ± 5,2 30,0 ± 6,5 16,0 ± 5,2 4,0 ± 2,8
II 45 6,0 ± 3,3 4,0 ± 2,8 4,0 ± 2,8 4,0 ± 2,7
Р < 0,001 < 0,001 < 0,001 > 0,05
Таблиця 2. Д'агностична ц1нн1сть i показники ризику позитивних шюрних алергопроб за прiк-тестом
у виявленн1 харчовоI алергп у дтей, хворих на БА
Варiант позитивних шюрних алергопроб Дiагностична цшшсть, % Показники ризику
Чутливють Специфiчнiсть Передбачувана цшнють Атрибутивний ризик, % Пропорщйнють шансiв (95% С1); с2; Р
Позитивна Негативна
З трофалергенами 93,7 80,7 82,7 92,6 75,0 62,8 (25,5-154,5); 3,2; < 0,05
Таблиця 3. Д'агностична ц1нн1сть (%) шюрних проб за прiк-тестом! оц1нених як гiперергiчнi!
у дтей груп порiвняння (у %)
Алерген Бе Бр РУ(-) Preval
Овальбумiн 64,0 85,2 82,1 40,0 73,5
Коров'яче молоко 45,7 84,6 88,8 36,7 72,9
Бток риби 37,1 84,6 86,6 33,3 72,9
5(26) • 2010
Клтт'чна пед!атр!я
ших видав алергенiв iз розвитком полiвалентноl алергй [10]. З огляду на це вивчено характер вщповщей на проведения шкрних алергопроб iз побутовими алергенами — пiр'ям, пухом, домашшм пилом. У табл. 4 подано ощнку результа-тiв проведення шюрних алергопроб за прш-тестом з антигенами пуху та шр'я у пащентав груп порiвняння.
Таким чином, тенденцй, виявленi нами при проведеннi шкрних алергопроб з харчовими стандартними алергенами, пщтвердилися i при використанн побутових алергенiв, що свщчило про формування у дтей I групи полiвалентноl алерт i нашарування нехарчово! алерт з переважанням пперерпчних вщповщей на шкрне введення алергешв, що збiгалося з лiтературними даними [8].
У табл. 5 подано результати проведення шкрних алергопроб за прш-тестом з домашнiм пилом у дтей клiнiчних груп порiвняння.
Щодо формування полiвалентноl алергй до домашнього пилу у дтей з ХА, то наша гшотеза не отримала свого пщ-твердження, як у випадку використання iнших побутових алергешв, що можна пояснити швидким та домiнуючим розвитком сенсибшзацй до домашнього пилу.
Таким чином, проведет дослщження з вивчення осо-бливостей шк^рно! чутливостi до харчових алергешв у па-цiентiв груп спостереження дозволяють дшти висновку, що незважаючи на те, що пперерпчш вщповщ на введення стандартних трофалергенiв були одшею з групоформуючих ознак, усе частше в основнiй групi рееструвалися випадки рiзкопозитивних шкрних проб iз побутовими алергенами. Цей факт вщображав вищий рiвень сенсибшзацй дiтей I групи у вигляд полiвалентноl або перехресно1 алергй i негативно впливав на показники специфiчностi даного тесту, що у 20 % випадюв мав хибнопозитивш результати. Це свщчило про добру чутлив^ь, шж специфiчнiсть даного дiагностичного методу, i пщкреслювало його ефективнiсть у дагностищ ХА на етапi первинного скринiнгу.
ХА супроводжуеться пщвищеною продукщею загально-го, а також специфiчних iмуноглобулiнiв класу Е (^Е), що, фксуючись на тучних клiтинах i базофтах, при наступних контактах з причинно-значущими алергенами запускають негайну фазу алерпчного запалення. З огляду на це нами оцшено вмiст специфiчних до харчових алергенiв ^Е у дь тей груп порiвняння. Так, у пашент I групи специфiчнi ^Е до трофалергенiв виявленi у 87,3 ± 4,7 % випадюв, у II груш вони рееструвалися у 2 дтей, що становило 4,0 ± 2,7 % спо-
стережень (Р < 0,001) i збiгалося з лiтературними даними [9]. Так, до бтка яйця в I груш специфiчнi ^Е-антитта, виявле-нi в 63,0 ± 6,8 % випадав, гiдролiзатiв коров'ячого молока — у 48,0 ± 7,1 %, до бтка риби — в 20,0 ± 5,6 % спостережень. Низький вщсоток дтей iз наявними алергенспецифiчними ^Е до бтка риби пояснювався раншм вiком дтей, для яких риба як продукт харчування мае менше значення на вщмшу вщ коров'ячого молока та яець [10]. Наведен показники у пашента II клМчно1 групи обмежувалися лише наявними алергенспецифiчними IgЕ-антитiлами до бтка яйця, що вщповщно дорiвнювало 4,0 ± 2,7 % (Р < 0,05).
Отже, переважання специфiчних IgE-антитiл вщобра-жало коректнiсть формування кличних груп, незважаючи на стан клично! ремюй щодо проявiв ХА у пащенпв I групи. !снують данi про залежнiсть рiвня ^Е в сироватцi кровi вщ тривалосп захворювання, ступеня тяжкостi i поширеност шкрних уражень. Цей факт впливав на наявшсть у I груш у 12,7 ± 4,7% випадюв негативних вщповщей при вивченнi вм^у алергенспецифiчних IgE-антитiл до трофалергенiв, причому у II групi ктьюсть негативних вщповщей стано-вила 96,0 ± 4,7 % (Р < 0,001). Лише у дней I групи спосте-рiгались ознаки полiвалентноl ХА, що виражалося наявшс-тю специфiчних IgE до двох трофалергенiв та бтьше. Так, позитивнi вщповщ при вивченш даного показника щодо трьох алергенiв виявлялися у дтей I групи у 60,0 ± 6,9 % випадюв, до двох харчових алергешв — у 16,0 ± 5,2 % спостережень. Специфiчнi ^Е лише до одного харчового алергену рееструвались у I груш в 24,0 ± 6,0 % випадюв, у II груш — в 4,0 ± 2,8 % спостережень (Р < 0,001).
Таким чином, у дней, як! сформували I групу, спосте-рталися переважання за вмiстом алергенспецифiчних до трофалергешв IgE-антитiл та полiвалентна сенсибшзащя до харчових продуктiв. Позитивнi результати цього iмуно-логiчного обстеження мали вiрогiднi, але непереконливi кореляцiйнi зв'язки з позитивними шкрними пробами з причинно-значущими алергенами. Щ обставини потре-бували подальшого вивчення д1агностично1 цшноста по-зитивних алергенспецифiчних IgE-антитiл у виявленш за-масковажй ХА у пащенпв. Результати цього дослщження наведеш в табл. 6.
Таким чином, показники дагностичнох цшносп визна-чення специфiчного IgЕ в сироватцi кровi дтей на вщмшу вщ шкрних алергопроб з трофалергенами, оцiнених, як п-перергiчнi, характеризувалися бтьшою специфiчшстю, але
Таблиця 4. Оцнка шюрноУ чутливост негайного типу до алерген1в пуху та пр'я
Кл^чш групи Кшькють д^ей Частота випадюв, % *Р щодо позитивно! вщповш
Позитивна Виражено позитивна Пперерпчна
1 50 24,6 ± 4,5 35,4 ± 4,9 40,0 ± 5,1* < 0,05
II 45 32,5 ± 4,9 16,6 ± 3,9* 13,3 ± 3,6* < 0,05
Р > 0,05 < 0,05 < 0,05
Таблиця 5. Оцнка шюрноУ чутливост негайного типу до алергенiв домашнього пилу
Клiнiчнi групи Ктькють д^ей Частота випадюв, % Р
Позитивна Виражено позитивна Пперерпчна
I 50 36,1 ± 5,0 30,6 ± 4,8 33,3 ± 4,9 > 0,05
II 45 38,5 ± 5,1 34,6 ± 5,0 26,9 ± 4,7 > 0,05
Р > 0,05 > 0,05 > 0,05
Кл^н^чна пед!атр!я - 5(26) • 2010
Таблиця 6. Д'агностична ц1нн1сть (%) специф1чних до харчових алерген1в IgE удтей груп пор1вняння
Специфiчний IgE Se Sp PV(+) PV(-) Preval
До курячого яйця 47,0 88,2 95,9 22,1 85,5
До коров'ячого молока 37,0 80,0 94,9 11,3 90,9
До бтка риби 62,0 84,6 96,4 25,0 87,0
меншою чутлив1стю, що робить доцшьним !х використання у випадках, коли е протипоказання до проведення шк1рних алергопроб 1з пр1к-тестом на етап1 поглибленого обстеження пац1ент1в груп ризику. Наявн1 у 12—20 % випадив хибнопо-зитивн результати при проведенн1 даного тесту вщобража-ли пол1валентну алерг1ю у дней, хворих на БА. Наявшсть у сироватц кров1 алергенспециф1чних 1§Е-антитт до компонент !ж1 була найбтьш специф1чним, але малочутливим тестом у виявленн замасковано! ХА. Але при застосувант даного методу виявлено приблизно у 12 % випадив хибно-позитивн! результати, що пояснювалося перехресним характером алерг1чного процесу у пащентав II групи.
Для цього д1агностичного комплексу характерна так! по-казники дагностично! ц1нност1 у виявленш ХА в пац1ент1в, хворих на БА: чутлив1сть тесту — 77,7 %, специфичность — 92,7 %, позитивна передбачувана ц1нн1сть — 91,6 %, негативна передбачувана щннють — 80,2 %, точность методу — 85,1 %.
Отже, у верифкацй замасковано! ХА сл1д використо-вувати д1агностичний тренд в1д чутливих до специф1чних методов, як1 пщвищують точность 1 передбачувану ц1нн1сть такого методу.
Висновки
1. Результати проведеного анал1зу д1агностично! ц1нност1 анамнестичних та алерго1мунолог1чних метод1в досл1джен-ня у виявленн1 харчово! алерг1! у д1тей, хворих на бронх1аль-ну астму, показали, що вс1 вони, окремо взят1, не можуть забезпечити одночасно! сенситивност1 та специф1чност1 у випадках, коли харчова алерг1я мае замаскований переб1г.
2. Серед алерголог1чних досл1джень найб1льш чутливим тестом у виявленн1 замасковано! харчово! алерг1! сл1д вва-жати позитивн1 шк1рн1 проби з харчовими алергенами, що мають найнижчий в1дсоток хибнонегативних результат1в.
3. Наростання тяжкост1 м1сцево! реакц1! при проведенн1 шк1рних алергопроб супроводжуеться п1двищенням часто-ти розвитку поливалентно! (харчово! та побутово!) алерт у пац1ент1в груп пор1вняння.
4. Визначення специфичного 1§Е доцтьно використо-вувати при поширеному запальному процесс на шк1р1, коли використання шюрних проб недоцтьне.
Гуцул И.В., Юрчишена Э.В., Яковец Г.М., Юрчишен О.М., Мисько Ю.Л., Мисыко Л.В. Хмельницкая городская детская больница Хмельницкая областная детская больница
ДИАГНОСТИЧЕСКИЙ ТРЕНД ПО ВЫЯВЛЕНИЮ СКРЫТОЙ ПИЩЕВОЙ АЛЛЕРГИИ У ДЕТЕЙ С БРОНХИАЛЬНОЙ АСТМОЙ
Резюме. В статье освещены основные взгляды на особенности клинического течения и диагностический поиск по выявлению скрытой пищевой аллергии у детей, больных бронхиальной астмой.
Ключевые слова: дети, диагностика, пищевая аллергия, бронхиальная астма.
38
5. Найдоцтьшше для диагностики замасковано! харчово! алерт використовувати д1агностичний тренд вщ чутливих (позитивний алергоанамнез) до специф1чних (позитив-Hi шюрш проби з трофалергенами, наявшсть специф1чних IgE до харчових продукпв) методов.
Список ллератури
1. Банадига Н.В. Атотчний дерматит з позици nediampa // Здоровье ребенка. — 2008. — № 4(13). — С. 86-89.
2. Ласиця О.1., Ласиця Т.С., Недельська С.М. Алергологыдитячо-го eixy. — К.: Книга плюс. — 2004. — 368с.
3. Ласиця О.1. Сneцифiчнa дiaгносmикa aлepгiчних захворю-вань у дтей: Метод. рекомендаци для лiкapiв-штерте, лiкapiв загальног практики та лiкapiе-aлepгологiе / За ред. О.1. Ласищ, С.М. Недельськог. — КМАПО, Запораький держаений медичний утверситет. — Зanоpiжжя, 2002. — 67с.
4. Чоп 'як В.В., Головт Р.Р., Насадюк Х.М. Харчоеа алергш // КлМчна iмунологiя. Алергологы. 1нфектологы. — 2008. — № 5(16). — С. 22-26.
5. Калюжная Л.Д. Атопический дерматит//Клтчна iмунологiя. Алергологы. 1нфектологы. — 2006. — № 1(02). — С. 19-22.
6. Пампура А.Н, ЧебуркинА.А, СмолкинЮ.С. Ключевыееопро-сы диагностики и лечения атопического дерматита у детей // Педиатрия. — 2000. — № 4. — С. 93-96.
7. Ревякина В.А. Общие принципы диагностики и лечения пищевой аллергии у детей//Русский медицинский журнал. — 2000. — Т. 8, № 18(119). — С. 739-745.
8. Смирнова Г.И. Диагностика и современные методы лечения ал-лергодерматозов у детей // Российский педиатрический журнал. — 2002. — № 3. — С. 40-444.
9. Тузанкина И.А., Синявская О.А., Шершнев В.М. Определение аллергенспецифического IgE в диагностике атопических заболеваний у детей//Клин. лабор. диагностика. — 1997. — № 12. — С. 44-48.
10. Bischoff S.C. et al. Food allergies. // Interhist (Berl.). — 2001 Aug. — Vol. 42, № 8. — P. 1108-1117.
11. Kanny G, Beaudouin E, Moneret-Vautrin D.A. Atopic dermatitis and food allergy //Rev. fr. Allergol. et Immunol. Clin. — 2000. — Vol. 40, № 6. — P. 606-611.
12. Monti G., Muratore M.C., Peltran A., Bonfante G., Si L., Ogge-ro R., Mussa G.C. High incidence of adverse reactions to egg children on first known exposure in young atopic dermatitis: predictive value of skin prick test a radioallergosorbent test to egg proteins // Clin. Exp. Allergy. — 2002 Oct. — Vol. 32, № 10. — P. 1515-1519.
13. Rance F, Dutan G. Asthma and food allergy: report of163pediatric cases //Arch. Pediatr. — 2002Aug. — Vol. 9, Suppl. 3. — P. 402-407.
Отримано 21.06.10 □
Gutsul I.V., Yurchyshena E.V., Yakovets G.M., Yurchyshen O.M.,
Mysko Yu.L., Mysko L.V.
Khmelnitsky Municipal Children Hospital
Khmelnitsky Regional Children Hospital, Khmelnitsky, Ukraine
DIAGNOSTIC TREND ON DETECTION OF HIDDEN FOOD ALLERGY IN CHILDREN WITH BRONCHIAL ASTHMA
Summary. In this article there were shown the basic views on features of clinical course and diagnostic search on detection of hidden food allergy in the children with bronchial asthma.
Key words: children, diagnostics, food allergy, bronchial asthma.
