CC BY
228
УДК 338.242
Д. В. КОЛССНЖОВ (Державне агентство Украши з управлшня державними корпоративними правами та майном, Украша)
СТВОРЕННЯ ЕФЕКТИВНИХ МОДЕЛЕЙ ВЕРТИКАЛЬНО-1НТЕГРОВАНИХ СТРУКТУР В УКРА1Н1
Наведено результаты наукового дослвдження, яке спрямовано на розробку теоретико-методолопчних ме-xaHi3MiB створення ефективних моделей вертикально-штегрованих структур. Висвгглено наявнють вертика-льно-штегрованих структур на природно-монопольних ринках у приватному i державному секторах еконо-м1ки та прюритетш напрямки штегрування.
Ключовi слова: вертикально-штегроваш структуры, природш монополп, конкуренция, кластер, економ1ч-на полгтика, оргашзацшна структура
Приведены результаты научного исследования, которое направлено на разработку теоретико-методологических механизмов создания эффективных моделей вертикально-интегрированных структур. Отражено наличие вертикально-интегрированных структур на природно-монопольных рынках в частном и государственном секторах экономики и приоритетные направления интегрирования.
Ключевые слова: вертикально-интегрированные структуры, природные монополии, конкуренция, кластер, экономическая политика, организационная структура
The results of scientific research aimed at development of methodology-theoretical mechanisms of building the effective models of vertically-integrated structures are presented. A presence of vertically-integrated structures on natural-monopolistic markets at private and governmental sectors of economy and priority directions of integration are given.
Keywords: vertically-integrated structures, natural monopolies, competition, cluster, economic policy, organizational structure
1нтеграцшш процеси постшно вщбуваються в економщ будь-яко! краши. Ц1 процеси мають горизонтальну та вертикальну спрямовашсть. Якщо горизонтальна штегращя в основному переслщуе мету бшьшого впливу на ринок ви-робниками, спрямована на зменшення р1вня конкуренцп, то вертикальна штегращя носить технолопчний характер I спрямована на об'еднання шдприемств що пов'язаш ланцю-гом додано! вартосп певно! продукцп. Така ш-тегращя дозволяе знизити соб1вартють продукцп шляхом зниження трансакцшних витрат, економп на виконанш спшьних функцш (адм1-шстративних, маркетингових, господарських та ш), оптимального використання ресурс1в, тощо.
3 точки зору державного управлшня штег-рацшш процеси е позитивним явищем, якщо вони вщповщають економ1чнш полчищ держа-ви. Негативними наслщками штеграцшних процес1в для держави е монопол1защя ринюв, впровадження неефективних мехашзм1в державного управлшня через лобдавання штерес1в великими штегрованими структурами. Позити-вними наслщками для держави е т1 штеграцшш процеси, яю ведуть до шдвищення ефективнос-т1 виробництва, конкурентоспроможносп ште-гровано! структури та економши взагалг На
сьогодш актуальною е тематика наукових до-слщжень, котр1 виршують проблеми державного управлшня штеграцшними процесами.
При дослщженш останшх публжацш мо-жна стверджувати, що р1зш аспекти формуван-ня штегрованих структур розглядалися багать-ма авторами. Зокрема, процеси штеграцп у га-лузях економши дослщжували Люльчак 3. С., Карпш О. П., 1льчук Г. I. [6], Кузьменко Л. Г. [5], Пщлюний П., Чеховська М. [8], Скопен-ко Н. С., Тюха I. В. [11], а також штеграцшш процеси у контекст1 шновацшного розвитку дослщжуе Федулова Л. I. [14], кластерна штегращя представлена у дослщженнях Треть-ка В. В., Любохинця О. В. [13], Добуша Ю. Я. [4]. Проте додаткового дослщження потребу-ють теоретико-методолопчш шдходи до фор-мування ефективних моделей вертикально-штегрованих структур.
Метою щт статт1 е виршення проблеми формування ефективних, з точки зору держави, моделей вертикально -штегрованих структур. Для протидп негативним наслщкам штегруван-ня суб'екпв господарювання щ процеси пови-нш вщбуватися шд контролем держави, а тому на державному р1вш повинна бути сформульо-вана концепщя штеграцшних процес1в та роз-роблення модел1 штеграцшних утворень.
© Колесшков Д. В., 2011
Основш результати дослщження
Для виршення поставленого питания потрь бно сформулювати принципы державно! еко-ном1чно! полггики щодо процешв штегрування. Бачення цшей, принцишв, завдань державного управлшня штеграцшними процесами мютить-ся у наукових роботах Люльчака 3. С., Кар-шя О. П., 1льчук Г. I. [6], Федулово! Л. I. [14], Кузьменка Л. Г. [5].
Зокрема, стратепчш цш державно! еко-ном1чно! полггики щодо штеграцшних проце-с1в у паливно-енергетичному комплекс! Люль-чак 3. С., Карп!й О. П., 1льчук Г. I. формулюють як [6]:
- зростання конкурентоспроможност!;
- використання ефекту синерг!!;
- м1шм1защю сусп!льних витрат реструкту-ризац!! паливно-енергетичного комплексу;
- зростання енергетично! безпеки кра!ни;
- зростання додано! вартосп, та конкрети-зують стратег!чн! цш тактичними [6]:
- зростання використання юнуючого поте-нц!алу п!дприемств;
- збшьшення вартост! ф!рми;
- бшьшу силу впливу на ринок (певшший ринок збуту),
- зменшення загроз з боку конкурент!в (нейтрал!зац!я конкуренпв),
- отримання економ!чно-ф!нансових пере-ваг, зокрема податкових;
- зменшення операцшних витрат;
- м!н!м!зац!ю ризику д!яльносп (зокрема через диверсиф!кац!ю д!й);
- диверсифшащю д!яльност!, зокрема в аспект! комплементарних продукт!в (теплонос!й, гаряча вода);
- приваблення б!знес-партнера (покращан-ня конкурентно! ситуац!!),
- прямування до досягнення ! збереження еколопчних стандарт!в,
- захист локальних ринюв прац! (стабшь-н!ша зайнят!сть),
- можливють приватизац!! паливно-енергетичних комплекшв.
Ц!л!, як! сформулювали у сво!х роботах Лю-льчак 3. С., Карпш О. П., 1льчук Г. I., стосують-ся лише паливно-енергетичного комплексу ! для використання на загальнодержавному р!вн! потребують певного уточнения ! доповнення, окр!м цього, тактичш ц!л! штегрування подан! п!д кутом зору суб'ект!в штегрування, а не держави.
Федулова Л. I. ж у сво!й робот! вид!ляе за-вдання ¿нтегрованих корпоративних об'еднань як [14]:
- концентращю !нвестиц!йних ресуршв на пр!оритетних напрямках розвитку економши;
- забезпечення ф!нансовими ресурсами сфери промислових НДДКР та прискорення НТП;
- п!двищення експортного потенц!алу та конкурентоспроможност! продукцп в!тчизня-них шдприемств;
- сприяння демонопол!зац!! ринк!в продукцп промислового комплексу;
- здшенення прогресивних структурних зм!н в промисловосп;
- формування рац!ональних технолог!чних та кооперацшних зв'язк!в;
- розвиток конкурентного економ!чного се-редовища.
Тобто Федулова Л. I., ставлячи завдання перед штегрованими структурами, вбачае, що вони в!д!граватимуть позитивну роль у форму-ванн! державно! шновацшно! та !нвестиц!йно! пол!тики та сприятимуть посиленню конкурен-ц!! ! змщнюватимуть експортний потенц!ал держави.
Кузьменко Л. Г. у сво!й робот! наводить принципи державного регулювання !нтеграц!й-них процес!в у сфер! природних монополш ев-ропейських кра!н, серед яких е принцип л!бера-л!зац!! ринюв (тобто конкуренц!я повинна бути присутньою на будь-яких ринках); обмеження конкуренцп европейськими державами (не повинно виходити за рамки, необх!дн! для уешш-ного виконання суб'ектами природномонопо-льних ринк!в сво!х завдань); р!вшсть ус!х форм власност! (тобто держава не повинна надавати будь-яких спещальних преференц!й п!дприемс-твам державно! форми власност!) [5].
Враховуючи напрацювання в!тчизняних вчених, можна сформулювати власне бачення принцишв державного управлшня !нтеграц!й-ними процесами в економ!ц!, а саме:
Принцип недопущения монопол1зац1'1 ри-нкав. Для цього державна економ!чна пол^ика повинна бути спрямоваиа на протцщю ¿итегра-ц!йиим процесам, як! створюють умови для по-силеиия монопольного становища певного суб'екта господарсько! д!яльностг У зв'язку з цим принципом держава повинна заохочувати вертикальн! штеграцшш процеси, оск!льки го-ризоитальи! процеси, у бшьшосп випадк!в, ма-ють на мет! завоювання монопольного становища. Цей принцип потр!био використовувати
обачно стосовно в1тчизняних 1 шоземиих виро-бииюв, оскшьки, як зазначае Федулова Л. I., певш европейсью кра!ни школи дозволяють в1тчизняному виробнику монопол1зувати вггчи-зняний ринок для того, щоб вш змп досягнути конкурентних переваг на зовшшшх ринках [14].
Принцип послщовност1 реформування.
Цей принцип означае, що наступи! дп держави щодо реформування екоиомши повинш узго-джуватися з попередшми д1ями. Наприклад, у електроеиергетищ вже здшсиеш кроки з розпо-д1лу ринку на природномонопольний та коику-рентний сектори (приватизащя облеиерго), тому недоцшьно переходити на монопольиу модель оргашзацп енергетичиого ринку (який ю-нуе у Фраицп, Японп та Польщ1).
Вщповщшсть стратеги економ1чноТ без-пеки УкраТни. Не повинна допускатися штег-ращя суб'екпв господарювання, внаслщок яко! можуть виникати загрози економ1чний безиещ держави. 3 точки зору професора Сухоруко-ва А. I., загрози економ1чнш безиещ - це чин-ники, що ускладнюють саморегулящю еконо-мши та реатзащю економ1чних штерешв, спричиияють вихщ економ1чних иоказниюв за меж! норматпвнпх або граничиих зиачеиь [12]. Таю загрози можуть виникати у раз! нерегульо-вано! державою моноиол!зацп ринюв, вщ яких залежить розвиток економши у цшому (до таких ринюв можуть вщноситися газовий ринок, ринок нафтопродукпв, ринок електроенергп тощо).
1нтегращя повинна бути спрямована на збшьшення ланцюга доданоТ вартост1 проду-
кцп. 1нтегращя суб'екпв господарювання, яка не спрямована на збшьшення ланцюга додано! вартост!, ефективною е лише в тому випадку, якщо воиа спрямована на отримання ефекту масштабу. У вс1х шшпх випадках воиа спрямована на монопол1защю ринку, 1 тому держава не повинна заохочувати такого роду ште-гращю.
1нтегращя з метою шдвищення ефектив-ность 1нтегращя суб'екпв господарювання повинна вщбуватися з метою шдвищення ефекти-вносн господарсько! д!яльносн. Пщвищення ефектпвносн може вщбуватпся за рахунок ефекту масштабу, скорочення спшьних функцш, ефекту сннергп та ш., але, якщо наперед вщо-
мо, що штегращя не спрямована на шдвищення ефектнвносн, то вона не повинна заохочувати-ся державою.
Для ефективного функщонування вертика-льно-штегрованпх структур доцшьно розроби-ти модел! таких структур для ринюв природиих монополш та рннюв, яю не пов'язаш з природ-иими монопол1ями. Анал1з заруб1жно! практики оргашзацп штегрування на ринках природиих монополш показуе, що ефективними е дв1 ос-нови! модел! оргашзацп таких структур. Кожна з цих моделей передбачае стимулювання кон-куренцп.
Перша модель базуеться на розмежуванш ринку прнродно! монополп на природномонопольний сегмент та конкурентний сегмент. Схема такого ринку наведена у табл. 1.
За дано! модел! природномонопольний сегмент ринку повинен належати державнш ком-панн або приватнш, яка жорстко регулюеться державною кампашею, яка за оплату надае мо-жливють корнстуватнся шшнм суб'ектам господарювання на р1вних умовах. До природно-моиопольиого сегменту ринку вщносяться по-слуги, яю иадаються певиою шфраструктурою (системою електромереж, мережею затзннчннх колш, газотраиспортиою системою, тощо). До конкурентного сегменту вщноситься иродукщя, яка е предметом угод на певному ринку (елект-роенерпя, прнродннй газ, послуги з перевезен-ня, послуги зв'язку, тощо).
Роль держави за дано! модел! зводиться до регулюваиия вщповщного ринку (практика за-руб1жних краш показуе, що таке регулювання повинно бути жорстким), володшня одним або кшькома суб'ектами господарсько! д!яльносн, яю обслуговують ринок. Конкуренщя приватно! та державно! форми власност! дозволяе держав! б!льш ч!тко в!дсл!дковувати стан справ на ринку, а також забезпечувати иадаиня низь-коварт!сних послуг певним категор!ям сиожи-вач!в або здшснювати виробиицтво певиих продукт!в (послуг), як! е иепривабливими для приватного сектору.
У практнц! заруб!жннх кра!н юнуе також шша модель оргашзацп ринку природиих монополш. Ця модель передбачае штучний под!л природномонопольного сегменту ринку м!ж вертикальио-!итегроваиими суб'ектами господарювання. Ця модель поеднуе переваги вертикально! штеграцп з конкурентними засадами господарювання. Схематично дана модель наведена у табл. 2.
Модель ринку природноТ моноиоли, що базуеться на розмежуванш ринку на природномонопольний та конкурентний сегменти
Ц........................................................................71
■I Суб'ект господарювання 1 ¡[
" II
\ \ Природномонопольний сегмент ринку
I_ДЙЙЙЙЙЙЙЙЙЙЙЙЙИ^^^^
1 м м м м
1 ■ 1 м м м м Ко^^рентний сегмент ф$нку
Суб'ект господарювання 2 Суб'ект гос- !! !! Суб'ект гос- !! !! Суб'ект господарювання !! !! подарювання !! !! подарювання 3 11 11 4 " 11 5 3 ■■ ■■ 4 ■■ ■■ 5 Суб'ект господарювання 6
Ця модель функцюнуе як модель ринку, що не е природномонопольним. На практищ вона реатзована у сфер! затзничних перевезень США, де затзнична шфраструктура подшена за географ1чним принципом м1ж вертикально-штегрованими компашями, котр1 надають И у користування один одному за правилами, яю встановлеш державою. Держава, як I за умов першо! модел1, може волод1ти одшею або кшь-кома вертикально-штегрованими компашями. Даний досвщ може бути перенесеним 1 на шш1 сфери д!яльносп, таю як електроенергетика, газовий сектор, водопостачання, тощо. Спшь-ними рисами першо! 1 друго! моделей оргашза-цп природномонопольного ринку е необхщ-шсть жорсткого державного регулювання.
Можлива 1 третя модель оргашзацп природномонопольного ринку - це модель, за якою ринок повшстю належить одному монополюту (як правило, державно! форми власносп). Дана модель в1др1зняеться стабшьшстю та прогнозо-вашстю 1 може бути застосована до стратепчно важливих галузей д1яльностг На практищ ця модель використана в електроенергетищ Фран-цп. Слщ зауважити, що ця модель, незважаючи на свою теоретичну простоту, насправд! не е простою.
На сьогодш модель газового сектору Укра!-ни е под1бною до третьо! модел! оргашзацп природномонопольного ринку. Останш роки !! функцюнування показують, що державний мо-нополют НАК «Нафтогаз Украши» е заручни-ком пол1тично! ситуацп. Сшвпраця цього суб'екта з приватними компашями створювала можливосп для витоку кашталу, в результат! техн!чний стан газотранспортно! системи Укра-!ни е незадов!льним. 3 !ншого боку електроене-ргетичний сектор Укра!ни працюе за моделлю, наближеною до першо!, ! хоча його роботу не можна вважати !деальною, проте приватизац!я обленерго (тобто створення конкурентного се-
гменту ринку) дозволила вивести цей сектор з глибоко! кризи, забезпечити своечасшсть пла-теж!в за надан! послуги.
Одн!ею з важливих характеристик ефектив-но! модел! вертикально-!нтегровано! структури е !! орган!зац!йно-правова форма, формально закршлюе характер зв'язк!в м!ж елементами штегровано! структури, м!ж структурою та !! власниками. Анал!з орган!зац!йно-правових форм господарських об'еднань, як! можуть бути використаш !нтегрованими структурами, представлений у наукових роботах Буря-ка П. Ю., Л!в!новсько! О. В., П!дл!сного П., Чеховсько! М., Скопенко Н. С., Тюхи I. В. [2, 8, 11].
Вертикально-штегроваш структури в Укра!-ш можуть використовувати оргашзацшно-правову форму п!дприемства або господарсько-го об'еднання. Орган!зац!йно-правова форма п!дприемства робить зв'язки м!ж структурними одиницями штегровано! структури жорсткими, оск!льки вони теля об'еднання приймають форму структурних одиниць новоствореного шд-приемства. Найбшьш в!дпов!дною оргашзацш-но-правовою формою шдприемства для утво-рення !нтегровано! структури е акц!онерне то-вариство. Функцюнування ц1е! оргашзацшно-правово! форми регламентуеться Законом Укра!ни «Про акц!онерн! товариства» [9].
Зг!дно з чинним законодавством Укра!ни, господарськ! об'еднання можуть мати наступи! орган!зац!йно-правов! форми: асощацп, корпо-рац!!, консорц!уми, концерни, холдингов! ком-панн, промислово-фшансов! групи [3, 10]. Оргашзацшно-правов! форми господарських об'еднань е б!льш гнучкими для цшей штегра-ц!! господарських суб'ект!в. Ц! форми надають б!льше можливостей для вибору форм взаемод!! м!ж учасниками !нтегровано! структури, як! наведен! у табл. 3.
Модель ринку природноТ монополи, що не базуеться на розмежуванш ринку на природномонопольний та конкурентний сегменти
1 ■I „ II „ и „ и ,
1 тт.. ,1,11 „ О ____ и II II II 1 Природ^о^о нопольнии сег^ейт ринку ¡; ,, |
1 II ■■ II ■■ II ■■ II ■■ и ■ и ■
Коцкурентнии сегмент ,ршнку II II II II II 1
Суб'ект господарювання 1 II II II II Суб'ект гос- Ц ¡! Суб'ект гос- ¡[ !! Суб'ект господарювання ¡| ¡1 подарювання ¡| подарювання 2 и и 3 и и 4 2 и н 3 и н 4 м ■■ м ■■ м ■■ м ■■ II ¡! Суб'ект гос-¡; подарювання 11 5 и 5 и и 11...............
Серед охарактеризованих у табл. 3 оргашза-цшио-правових форм найбшьш поширеними при вертикальиш штеграцп е концерн та хол-дннгова компашя. Ц1 оргашзацшио-правов1 фо-рмн дозволяють иайбшьшою м1рою центратзу-ватн управлшия об'еднанням.
Заслуговуе на окрему увагу такнй р1зиовид штеграцп як штегращя навколо певного кластеру. Кластер - це група технолопчно пов'язаних шдприемств, яю регюиальио лока-л1зоваш [4, 13]. Науковими дослщжеииями та практикою господарювання доведено, що клас-терннй тип штеграцп дозволяе суттево шдви-щити коикурентоспроможшсть шдприемств, яю входять до кластеру.
У сво1х роботах Третько В. В. та Любохи-нець О. В. називають иаступш переваги класте-рио! штеграцп [13]:
- шдвищеиия продуктивное^ шдприемств за рахунок кращого доступу до висококвал1ф1ко-ваио! робочо! сили, спещатзоваио! шформацп, кращо! мотивацп кер1вииюв та пращвииюв;
- збшьшеиия темшв шиовацш 1 визначення 1х наирямку, створюючи фундамент для майбу-тнього екоиом1чиого зростання;
- сирияння створенню нових шдприемств, що, у свою чергу, иризводить до збшьшеиия та посилення кластера;
- розшнрення доступу до ринюв збуту;
- збшьшеиия гнучкосп та створеиия ефекту великого масштабу.
Кластерний тип штеграцп дещо змшюе уяв-леиия про те, що штегращя вщбуваеться тшьки у сфер1 великого кашталу. До кластера залуча-ються иереважно середньо- та малочисельш шдприемства. Для нашо! держави кластерний тип вертикально! штеграцп е не менш важли-внм, шж штегращя великого кашталу.
Аиатз заруб1жиих моделей кластерио! штеграцп представлен! у робой Бойко Л. I. та Куд-р1 С. В. [1]. Зокрема, авторн видшяють амери-
канську, шотландську та 1тал1нську модел1 кла-стер1в (табл. 4).
Для Украши, як краши, що не мае довготри-валнх традицш штегрування самостшних шд-приемиицьких структур, також характерна ¿та-лшська модель кластерно! штеграцп, оскшьки суб'ектн тако! штеграцп прагнуть до максимального збереження економ1чно! самостшностг
Ще одшею важлнвою характеристикою мо-дел1 вертикальио-штегровано! структури е И оргашзацшна структура. Види оргашзацшних структур е усталеними в практищ господарсь-ко1 д1яльиосп, тому шдприемству чн об'едиаи-ню доцшьио обрати той тип структури, котрий иайбшьше сприятиме реатзацп його цшей. При формуванш оргашзацшио! структури потр1био враховувати загальш иауково-практичш тенде-ицп у цш сфер1, яю спрямоваш на укрупнения одиниць розподшу пращ, що покладаються в основу оргашзацшиих структур, децентратза-щю повноважень, внкорнстання форм 1 метод1в, що спрняють прояву ¿шщативи пращвииюв.
Укрупнения одиниць розподшу пращ пов'я-зане з появою поияття «б1зиес-процес», яке, на вщм1иу вщ фуикцп, спрямоване на реатзащю певно! цш д1яльиост1 шдприемства чн об'ед-нання (фуикщя спрямована на виконання певного вщр1зку роботи, яка не обов'язково прямо пов'язана з реатзащю певно! цш д1яльиост1). Вщповщио «б1зиес-процес» лежнть в осиов1 процесного шдходу до формування оргашзацшио! структури. Процесиий тдхщ мае основ-ш переваги перед функщоиальиим, а саме -дозволяе прискорити протшаиия процес1в д1я-льносп шдприемства (а вщповщио, вившьиити частииу пращвииюв), викоиуе мотивацшиу фу-икщю (пращвиик, ор1ентований на виконання цшей, усвщомлюе важливють свое! роботи для виконання мюп оргашзацп, а вщповщио, бшь-ше мотивований до яюсио! роботи).
Характеристика оргашзацшно-правових форм, що можуть бути використаш для створення штегроваиоТ структури
Назва оргашзацш-но-правово! форми Визначення оргашзацшно-иравово! форми Характеристика оргашзацшно-иравово! форми
Акцюнерне товариство Господарське товариство, статутний каш-тал якого подшено на визначену кшьшсть акцш однаково! номшально! вартосп, ко-рпоративш права за якими посвщчуються акщями [9]. Дана оргашзацшно-правова форма може бути використана, якщо суб'екти госпо-дарювання штегруються шляхом злиття чи приеднання. 1нтегращя самост!йних господарюючих суб'ект!в за щею оргаш-зац!йно-правовою формою е складною, оскшьки п!сля !нтеграц!! вони повшстю втрачають свою самост!йн!сть.
Холдингова компашя Акцюнерне товариство, яке волод1е, кори-стуеться та розпоряджаеться холдингови-ми корпоративними пакетами акцш (час-ток, па!в) двох або бшьше корпоративних шдприемств [10]. Холдингова компашя - це досить гнучка оргашзацшно-правова форма, котра до-зволяе Г! учасникам вир!шувати р!знома-н!тн! завдання серед яких створення центру прийняття р!шень та концентрац!! кап!талу, оптим!защя оподаткування, поеднання п!дприемств за технолопчним принципом, розпод!л ризишв м!ж струк-турними одиницями холдингу.
Асощац!я Догов1рне об'еднання, створене з метою постшно! координацп господарсько! Д1я-льносл шдприемств, що об'едналися шляхом централ1зацп одше! або шлькох виро-бничих та управлшських функцш, розвит-ку спец!ал!зацп 1 коопераци виробництва, оргашзацп спшьних виробництв на основ! об'еднання учасниками фшансових та матер1альних ресурав для задоволення переважно господарських потреб учасни-шв асощацп [3]. Асощащя - це орган!зац!йно-правова форма, яка дозволяе найб!льшою м!рою збе-регти незалежн!сть !! учаснишв. Як правило, ця оргашзацшно-правова форма використовуеться шдприемствами одн!е! галуз! з метою координацп !х д!яльност! та лобшвання !нтерес!в галуз! в цшому, тобто при горизонтальн!й !нтеграц!!.
Корпоращя Догов1рне об'еднання, створене на основ! поеднання виробничих, наукових 1 комер-цшних штереав шдприемств, що об'едналися, з делегуванням ними окремих пов-новажень централ1зованого регулювання д!яльносп кожного з учаснишв органам управлшня корпорацп [3]. Оргашзацшно-правова форма, яка надае можлив!сть Г! учасникам збер!гати неза-лежн!сть, проте вимагае в!д них делегу-вання певних повноважень централ!зова-ному органу. 3 визначення ще! форми випливае, що вона призначена для вертикально! штеграцп. Може використовува-тися як пром1жний етап для створення бшьш жорстко! !нтегровано! структури.
Консорщум Тимчасове статутне об'еднання шдпри-емств для досягнення його учасниками певно! спшьно! господарсько! мети (реаль зацп цшьових програм, науково-техш-чних, буд1вельних проекпв тощо) [3]. Консорщум - це форма тимчасово! штеграцп для виконання певних господарських цшей.
Концерн Статутне об'еднання шдприемств, а також !нших оргашзацш, на основ! !х ф!нансово! залежност! в!д одного або групи учаснишв об'еднання, з централ!зац!ею функц!й на-уково-техн!чного ! виробничого розвитку, швестицшно!, ф!нансово!, зовшшньоеко-ном!чно! та !ншо! д!яльност! [3]. Орган!зац!йно-правова форма, яка часто вживаеться при !нтеграц!!. Передбачае централ!зац!ю управл!ння у рамках одного найбшьш потужного учасника.
Типов! зарубшш модел! кластер!в [1]
Назва модел1 Характеристика модел1
Модель США П!дприемства кластера знаходяться в одному регюш ! максимально використо-вують його природний, кадровий та штеграцшний потенц!ал. Як правило, про-дукщя кластер!в ор!ентована на експорт.
Шотландська модель За ще! модел! ядром сп!льного виробництва стае велике п!дприемство, що об'еднуе навколо себе невелик! ф!рми. Таку модель обирають кра!ни Свропей-ського Союзу.
1тал!йська модель Б!льш гнучка ! р!вноправна сп!впраця п!дприемств малого, середнього ! великого б!знесу. Фах1вщ вважають, що для кра!н з переходною економ!кою найб!ль-ше п!дходить саме така форма кластерно! орган!зац!! виробництва.
Переваги 1 недолшн р1зних оргашзацшннх структур управлшня залежно вщ цшей шдпрп-емства чи об'еднання проанатзоваш Петрен-ком С. А., яю наведено у табл. 5 [7]. Поряд з перевагами та недолшамп оргашзацшннх структур шдприемств та об'еднань, слщ враховува-ти також те, що лшшно-функцюнальна оргаш-зацшна структура е надто простою, щоб забез-печнтп управлшня штегрованою структурою. Матрнчна же структура е дуже гнучкою, але вона використовуеться в обмеженш кшькосп вцщв д1яльностг Зокрема, вона шдходить для оргашзацп науково-дослщно!, проектно!, кон-салтпнгово! д1яльност1, тобто для штегровано!
структури найбшьше вщповщають лшшно-функцюнальна та див1зюнальна оргашзацшш структури.
Виходячи з переваг та недолшв лшшно-функцюнально! та див1зюнально1 оргашзацш-ннх структур, можна зробнтп висновок, що л> ншно-функцюнальна структура бшьшою м1рою шдходить для жорстких форм штеграцй, коли суб'екти штеграцп втрачають свою самостш-шсть, а днв!зшна - шдходить для штегрованих структур з бшьшою м1рою самостшносп суб'екпв штеграцй.
Таблиця 5
Переваги та недолши типових оргашзацшних структур [7]
Переваги оргашзацшио! структури
Недолжи оргашзацшио! структури
Лшшно-функцюнальна оргашзацшна структура
- швидке виконання Д1и щодо розпорядження та вказ1вок, яш видаються вищестоящими кер1вника-ми нижчестоящим;
- рацюнальне поеднання лшшних та функцюналь-них взаемозв'язшв;
- стабшьшсть повноважень та вщповщальшсть персоналу;
- едшсть та ч!тшсть розпорядництва;
- оперативне прийняття ршень;
- персональна вщповщальшсть кожного кер1вника за результата д1яльностц
- професшне виршення завдань спещалютами фу-нкцюнальних служб._
- дублювання управлшських функцш;
- розпорошення вщповщальносл;
- внутргшш виробнич! бар'ери, яш вщдшяють виробнич! шдроздши вщ функцюнальних;
- протир1ччя М1ж лшшними та функцюнальними кер1вниками;
- протид1я лшшних кер!внишв робот! функцюна-льних спещалюпв;
- спотворення шформацп функцюнальних кер1вни-шв при 11 передач! лшшними кер1вниками виконав-цям.
Див!зюнальна оргашзацшна структура
- забезпечуе управлшня багатопроф1льним шдпри-емством !з загальною шльшстю пращвнишв до 100 тисяч I територ1ально вщдаленими шдроздшами;
- забезпечуе бшьшу гнучшсть та б1льш швидку реакцш на змши у зовшшньому середовищ!;
- при розширенш самостшност! вщдшень вони стають «центрами отримання прибутку», активно працюючи над шдвищенням ефективност! I якосп виробництва;
- бшьш тюний зв'язок виробництва з1 спожива-чами.
- розб1жносл штереав центру ! див1зюшв;
- «управлшщ» ввддшет вщ виконавщв значною шльшстю р!вшв управлшня;
- основш зв'язки е вертикальними - це призводить до затягуванш процесу прийняття ршень;
- дублювання функцш у центр! та в див!зюш;
- складн!сть контролю з центру за порушеннями на м!сцях.
Висновки
1. Дослщження теоретико-методолопчиих засад формування ефективних моделей верти-кально-штегрованих структур дозволяють зро-бити висновок, що ефективними будуть т1 модели котр1 враховують галузеву специфшу та вщповщають принципу послщовност! рефор-мування. Зокрема, щодо природномонопольних галузей, то вважаю, що иашш держав! потр1бно переймати досвщ високорозвинених краш та створювати конкурентш сегменти на цих ринках, тим бшьше, що певш кроки у цьому иа-прямку вже здшсиеш у галуз! електроеиергети-ки. Моиопольиа модель функцюнуваиия таких рииюв показала свою неефектившсть у газовому сектор!.
2. Потр1бно розробити коицепщю державно! економ1чно! полпики у сфер! штеграцшних процес1в, яка повинна охоплювати певш види штеграцп 1 протцщяти тим, яю не вщповщають стратеги державно! економ1чно! безпеки. Зокрема, повинен охоплюватися иайбшьш продук-тивиий вид вертикально! штеграцп - кластерна штегращя, яка дозволить шдвищити коикуреи-тоспроможшсть середшх та малих шдприемств, сприяти впроваджеиию шиовацшиих техиоло-гш у 1х д!яльшсть та покращити добробут реп-ошв.
3. Оргашзацшш структури ефективних моделей вертикально-штегрованих об'еднань по-вииш базуватися на сучасних методолопчиих шдходах, а саме на процесному шдход!, за яко-го в основу оргашзацшио! структури поклада-еться б1зиес-процес, а не фуикщя.
Б1БЛ10ГРАФ1ЧНИЙ СПИСОК
1. Бойко, Л. I. Кластерный анал1з як одна з ефективних форм сшвробггництва [Текст] / Л. I. Бойко, С. В. Кудря // Економ1чний проспр. -
2009. - № 22/1. - С. 327-331.
2. Буряк, П. Ю. Трансформащя пвдприемницьких структур в умовах штеграцп [Текст] / П. Ю. Буряк, О. В. Л1вшовська // Вюник Льв1всько1 держ. фшансово! академп. Науковий журнал. -
2010. - № 18. - С. 7-16.
3. Господарський кодекс [Електрон. ресурс] : Закон Украши: за станом на 15.01.2011 р. / Верховна Рада Укра!ни. - Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi? т^=436-15&р=1297332899958 485
4. Добуш, Ю. Я. Особливосп формування класте-р1в у рекреацшш сфер! [Текст] / Ю. Я. Добуш //
Вюник Нац. ун-ту «Льв1вська полтгехшка». -2008. - № 633. - С. 192-198.
5. Кузьменко, Л. Г. Свгговий досвщ регулювання суб'екпв природних монополш та основш на-прямки вдосконалення !х регулювання в Укра!-ш [Текст] / Л. Г. Кузьменко // Науков! записки НаУКМА. Зб1рник наук. пр. -2007. - Т. 68: Економ!чш науки. - С. 40-47.
6. Люльчак, 3. С. Засади консолщаци пвдприемств у паливно-енергетичному комплекс! Укра!ни [Текст] / 3. С. Люльчак, О. П. Карпш, Г. I. 1ль-чук // Вюник Нац. ун-ту «Льв1вська полггехш-ка». - 2009. - № 649. - С. 109-120.
7. Петренко, С. А. Пор1вняльний анал1з моделей оргашзацшних структур шдприемства [Текст] / С. А. Петренко // Бюл. М1жн. Нобел1всько-го екон. форуму. Зб1рник наук. пр. - 2010. -№ 1 (3), Том 2. - С. 245-252.
8. Щцлюний, П. Теоретичш та практичш шдходи до створення вертикально-штегровано! системи господарського управлшня на зал1зничному транспорт! [Текст] / П. Шдлюний, М. Чеховська // Економют. - 2010. - № 5. - С. 58-62.
9. Про акцюнерш товариства [Електрон. ресурс] : Закон Украши: за станом на 01.01.2011 р. / Верховна Рада Украши. - Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi? т^=514-17&р=1297332899958 485
10. Про холдингов! компанп в Укра!ш [Електрон. ресурс] : Закон Украши: за станом на 15.01.2011 р. / Верховна Рада Украши. - Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/ main.cgi?nreg= 3528-15
11. Скопенко, Н. С. Формування та функщонування штегрованих об'еднань в олшно-жировш галуз! Украши [Текст] / Н. С. Скопенко, I. В. Тюха // Економжа харчово! промисловостг Наук. журнал. -2010. - № 3 (7). - С. 5-13.
12. Сухоруков, А. I. Проблемы фшансово! безпеки Украши [Текст] : монограф!я / А. I. Сухоруков. - К.: Н1ПМБ, 2004. - 117 с.
13. Третько, В. В. Свгговий досвщ становления та розвитку кластер!в як !нструмента активь заци трансферту технолог!й [Текст] / В. В. Третько, О. В. Любохинець // Вюник Нац. ун-ту «Льв!вська полггехшка». - 2008. - № 628. -С. 331-336.
14. Федулова, Л. I. 1нтеграцшш процеси корпорати-вних структур: можливосп для !нновац!йного розвитку економ!ки Украши [Текст] / Л. I. Федулова // Економжа ! прогнозування. - 2007. -№ 3. - С. 9-31.
Надшшла до редколегп 24.01.2011.
Прийията до друку 27.01.2011.
