Научная статья на тему 'Современные аспекты патогенетической терапии больных склеродермией. Обзор литературы'

Современные аспекты патогенетической терапии больных склеродермией. Обзор литературы Текст научной статьи по специальности «Клиническая медицина»

CC BY
244
47
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
СКЛЕРОДЕРМіЯ / ЛіКУВАННЯ / ПАТОГЕНЕТИЧНА ТЕРАПіЯ / ОГЛЯД ЛіТЕРАТУРИ / СКЛЕРОДЕРМИЯ / ЛЕЧЕНИЕ / ПАТОГЕНЕТИЧЕСКАЯ ТЕРАПИЯ / ОБЗОР ЛИТЕРАТУРЫ / SCLERODERMA / TREATMENT / PATHOGENETIC THERAPY / LITERATURE REVIEW

Аннотация научной статьи по клинической медицине, автор научной работы — Горбунцов Вячеслав Вячеславович, Романенко Кирилл Всеволодович, Романенко Всеволод Николаевич

Данные литературы свидетельствуют, что традиционные лекарственные препараты у больных склеродермией эффективны далеко не всегда; многие из них вызывают различные побочные реакции, что обусловливает поиск принципиально новых терапевтических технологий, в том числе с использованием преформированных физических факторов.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Похожие темы научных работ по клинической медицине , автор научной работы — Горбунцов Вячеслав Вячеславович, Романенко Кирилл Всеволодович, Романенко Всеволод Николаевич

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Modern aspects of pathogenic therapy of patients with scleroderma. A literature review

The literature data testify that the conventional medicinal preparations are not always effective for patients with scleroderma; many of these preparations cause various side reactions that stipulate for searching principally new therapeutic technologies including the use of the preformed physical factors.

Текст научной работы на тему «Современные аспекты патогенетической терапии больных склеродермией. Обзор литературы»

Горбунцов В. В., Романенко К. В., Романенко В. Н. СУЧАСН1АСПЕКТИ ПАТОГЕНЕТИЧНО1 ТЕРАП11...

УДК 616.5-004.1-092-085

Сучасш аспекти патогенетичноУ терашУ хворих на склеродерм^. Огляд лггератури

Горбунцов В. В., Романенко К. В., Романенко В. Н.

ДЗ «Днтропетровська медична академ1я МОЗ Украти»

Даш лп"ератури свщчать, що традицмш лкарсьга препарати у хворих на склеродермю ефективн далеко не завжди; багато з них спричиняють рiзнi побiчнi реакцií, що обумовлюе пошук принципово нових терапевтичних технологiй, у тому чи^ - з використанням преформованих фiзичних чинникiв.

КлючовI слова: склеродермiя, лiкування, патогенетична терапiя, огляд лп"ератури.

Лiкування обмежено! склеродерми (ОС) викли-кае значнi труднощi, i ефективнiсть часто зали-шаеться незадовшьною. Сказане в повнiй мiрi вщноситься й до шкiрного синдрому у хворих на системну склеродермiю (СС) [38]. Лшування обмежено! та системно! склеродерма е склад-ним завданням, оскшьки бiльшiсть iснуючих терапевтичних засобiв недостатньо ефективнi або мають серйозну побiчну дiю [14, 23, 103]. Терапевтичш заходи у тако! категори хворих зазвичай комплекснi, з урахуванням можливих патогенетичних чинникiв, а також супутньо! па-тологi!. Залежно вщ форми й стадi! захворюван-ня, у лшувальний комплекс включають засоби, яю мають протизапальну i антифiброзну дiю, покращують мiкроциркуляцiю кровi та метабо-лiчнi процеси в шюр^

У дерматологiчнiй практицi одним з осно-вних засобiв лiкування обмежено! склеродерми був пенiцилiн [7], який шбито припиняе про-гресування захворювання, зменшуе еритему i ущiльнення шюри. Припускають, що пенiцилiн мае сануючий ефект за наявностi фокально! ш-фекцi!, iнгiбуе утворення нерозчинного колаге-ну, чинить iмуносупресивну й судинорозширю-вальну дiю. Обговорюеться можливiсть впливу пенщилшу на фiбрилогенез i поперечш зв'язки колагену. С данi про устшне застосування у хворих на обмежену склеродермiю прока!нпеш-цилiну, внутршньовенних iн'екцiй пенiцилiну О [12]. Однак препарати пенiцилiну здатнi ви-кликати рiзнi побiчнi явища - алерпчш реакцi!, порушення насосно! функцi! мюкарда та iн., а також виступати провокуючим чинником роз-витку захворювання [15].

У комплексну терапiю хворих на обмежену

склеродермда нерщко включають вазоактивш засоби (нiкотинову кислоту, ксантинола шко-тинат, антиагрегант пентоксифiлiн та iншi препарати), якi проводять курсами (тривалють 1-2 мiсяцi, 2-3 курси на рш) [7]. Можуть бути ко-риснi засоби, що покращують обмшш процеси у вогнищах обмежено! склеродермi!: Солкосе-рил, Актовегш, рiзнi вiтамiни, полiненасиченi жирнi кислоти, дипромонш, гепатопротектори [1, 24, 25], - проте доцшьнють застосування !х у лiкуваннi обмежено! склеродермi! вимагае до-даткових доказiв. 1снують публшаци про ефек-тивнiсть лiкування обмежено! склеродерми та шюрного синдрому при системнш склеродермi! Унiтiолом, Пiаскледiном, Мадекасолом, пол> ферментними сумiшами Вобензимом або Фло-гензимом [8, 26], статинами [2], статевими гормонами в перименопаузальному перiодi [3].

Периферичнi вазодилататори, що почасти вщ-новлюють ендотелiальну функцiю судин (ЕФС), виявляються препаратами вибору при л^ванш хворих зi склеродермiчним синдромом Рейно [63], а антагошсти кальцiю, використовуванi для л^вання хворих на обмежену i системну скле-родермiю, полiпшують ЕФС i плазмену ланку реологiчних властивостей кровi (РВК) [75]. Для вiдновлення реолопчних властивостей кровi i боротьби з анпопапями при системнiй склеродерми, блокатори кальцiевих каналiв виявляються препаратами вибору [75]. У рамках л^вання ендот^ально! дисфункцi! судин (ЕДС) при сис-темнiй склеродермi! застосовують:

- статини [34, 47, 53, 66];

- антиоксидант Л^-ацетилцисте!н [86];

- стимулятори синтезу N0 Силденафш i Тадалафiл [85];

- антагошст ЕТ1 Бозентан [44, 46, 84, 87];

- препарати PgI2 (простациклшу) i PgE1 [54].

Не втратили свого значення при патогене-

тичному лiкуваннi хворих на обмежену склеро-дермiю комплексон D-пенщиламш (Купренiл) i 4-амiнохiнолiновi похщш (плаквенiл, хлоро-хин) [43, 105]. Доказано, що ранiше оптимю-тичш передумови до призначення хворим на системну склеродермiю D-пенщиламшу все ж таки не виправдали сподiвання, i дана комплекс-утворююча сполука проявляе, на жаль, слабкий клiнiчний ефект [72]. .D-пенщиламш зазви-чай призначають при тяжких i торпiдних формах обмежено! та системно! склеродерма [52]. У результатi проведеного мультицентрового дослщження не вдалося виявити вщмшностей в ефективностi лiкування хворих на системну склеродерма високими (750-1000 мг/доб) i низькими (125 мг через добу) дозами пенщила-мiну, що ставить тд сумнiв наявнiсть у цього засобу лшувального ефекту як такого. У зв'язку з можливютю розвитку рiзних побiчних ефекпв, лiкування D-пенщиламшом рекомендують проводити тд постiйним контролем лiкаря. Не-зважаючи на те, що результати багатьох досл> джень пiдтверджують антифiбротичний ефект D-пенiциламiну (Купренiлу) та його здатшсть уповiльнити прогресування захворювання, останнiм часом з'являються результати нових клiнiчних дослщжень, якi свiдчать про вельми скромну ефективнiсть даного препарату [9]. Де-якi автори вважають неефективним застосуван-ня 4-амiнохiнолiнових (протималярiйних) пре-парапв у лiкуваннi склеродермй [65], тим паче, що вони можуть викликати рiзнi порушення, особливо - при тривалому призначеннi:

- атрофiю зорового нерва;

- ураження мюкарда i м'язiв;

- лейко- i тромбоцитопешю;

- агранулоцитоз.

Задля стабшзаца перебiгу захворювання i зменшення активностi запального процесу, особливо - на раншх стадiях обмежено! та системно! склеродермй, використовують глюкокорти-ко!ди (ГКГ), хоча мiркування про доцiльнiсть !х застосування суперечливi [7, 29]. Глюкокорти-ко!ди частiше призначають зовнiшньо у виглад аплiкацiй мазей або кремiв, а також оклюзшних пов'язок. У випадках швидкого прогресування патологiчного процесу i великого поширення обмежено! склеродерма, а також при глибоких формах захворювання iз залученням до патолопчно-го процесу фасцiй i м'язiв, глюкокортико!ди ре-

комендують вживати внутрiшньо впродовж 3-12 тижнiв i бiльше [65]. При тривалих ураженнях шюри ефективнiсть системних глюкокортикоiдiв незначна, а також юнуе досить високий ризик розвитку низки серйозних побiчних ефекпв.

1мунодепресивний цитотоксичний антагошст фолiевоi кислоти - метотрексат (Аметопте-рин) рекомендують використовувати у лшуванш лише поширених та тяжких деформуючих форм обмеженоi склеродермii [62, 94], часнше - у комбiнацii з глюкокортикощами [81, 100, 102]. E. Pope et al. [33] вважають у хворих на обмежену та системну склеродермда ефектившсть iзольованого метотрексату дуже незначною. Якщо комбшоване використання метотрексату i глюкокортикоiдiв у комплексному патогенетич-ному лiкуваннi рашше було властиве винятко-во хворим на системну склеродермда, то тепер така протизапальна iмунодепресивна терапiя все ширше використовуеться i при обмеженш склеродермii [65, 92, 101]. Вже не дивуе призначення метотрексату дггям i пiдлiткам [104] з обмеженою склеродермiею. Iнодi антагонiст фолiевоi кислоти метотрексат при тяжких ме-дикаментозно рефрактерних формах обмежено!' склеродерма використовуеться з мегадозами глюкокортикоiдiв (500 мг/доб предшзолону або адекватноi кшькосн його аналогiв) [78]. Про-понуеться при призначенш тiеi чи шшо" дози метотрексату (частiше 7,5-20 мг/тиж.) для хворих на обмежену склеродермда орiентуватись на наявнiсть i ступiнь вираженостi шкiрного больового синдрому [61]. Побiчнi ефекти вiд тако" iмунодепресивноi тривалоi терапii спосте-рйались у 48 % хворих на обмежену склеродер-мiю, але характер цих ефекпв навiть не вимагав скасування препаратiв [31]. Зазначимо, що при експериментальнш обмеженiй склеродермii, iндукованiй блеомiцином, добрий ефект дося-гаеться шляхом використання iмунодепресанту мiкофенолату мофетилу [73].

Принципово новою виявляеться антицитокь нова терапiя (зокрема, блокаторами TNFa) хворих на СС [46]. Використання адалiмумаба (Ху-мири), шфлшсимаба (Ремiкейду), етарнецепта викликае чiткий позитивний ефект, хоча на мющ колишшх вогнищ можлива поява гшершгмента-цй [71]. Проходять клiнiчнi дослiдження при щй патологii моноклональнi антитiла - блокатори рецепторiв IL6, котрi пригшчують активацiю фiбробластiв, що доказано на моделях блеом> циново! обмеженiй склеродерма у мишей лшш C57BL/6, I1-6KO i MR16-1 [41].

Складшсть проблеми лшування склеродерми наочно демонструють результати зроблених в останне десятирiччя контрольованих рандом> зованих (у тому числ^ мультицентрових) досл> джень потенцшних терапевтичних засобiв, що показали слабку ефектившсть або вiдсутнiсть ефекту a-штерферону [59] та y-iнтерферону [60]. Ц дослiдження торкаються, в основному, системно! склеродерми i, в меншiй мiрi, обмежено! склеродерми. Проте, схожють мехашз-мiв розвитку склерозу, а також морфолопчних порушень у шкiрi при обмеженiй та системнiй склеродерми дозволяють вважати отриманi результати актуальними для обох захворювань. Пропонуються першi кроки лiкування системно! склеродерми антагонютами рецепторiв до ангютензину-II [35]. ЕТ1 контролюе промото-рну здатнють TGFß, що використовуеться в те-рапiï системно! склеродермiï антагонютами ре-цепторiв ендотелiну [50].

У наш час спостериаеться зрiст кшькосп дослiджень щодо вивчення антифiбротичних лшарських засобiв при обмеженiй та системнш склеродермiï, хоча чiтко оцiнювати результати таких розробок ще передчасно [39, 67]. З пре-паратiв антифiброзноï ди, застосовують лiдазу i лонпдазу повторними курсами з iнтервалами 3-4 мюящ [14]. Вважаеться, що вони розщеплю-ють гiалуронову кислоту до глюкозамша глю-куроновоï кислоти, збшьшують проникнiсть тканин [25]. До вщносно ефективних методiв локальноï терапи шюрних змiн при обмеженiй та системнш склеродерми належить введення до осередюв ураження гiалуроновоï кислоти (як шпб™ра фiброгенезу) [45], а також викорис-тання мазей, що мiстять глюкокортикощи [40]. Серед зовнiшнiх засобiв вщносно ефективнi мазi, якi мiстять одночасно:

- глюкокортикощи та нестероïднi протиза-пальнi засоби;

- судиннi, регенераторш i пом'якшувальнi препарати (гепаринова мазь, Солкосерил, Актовегш).

Добре зарекомендував себе диметилсуль-фоксид у виглядi аплшацш 50-75-вiдсоткового водного розчину [8]. Ураження склероатрофiч-ним лiхеном (СЛ) статевих органiв у чоловшв (включаючи i уретру) потребуе реконструктив-ноï хiрургiчноï корекци, нерiдко за життевими показаннями - у зв'язку з постренальною гострою нирковою недостатшстю, обумовленою стенозом сечовипускального каналу [91].

Лшування атрофодерми Пазiнi-П'ерiнi (АД)

проводять аналопчно такому при обмеженш склеродерми [26]:

- пенщилш 30 млн. ОД на курс;

- плаквенш;

- лщаза;

- судинш препарати;

- вiтамiни А, Е;

- апткаци розчину димексиду;

- паравертебральна бiорезонансна стимуляцiя;

- гелш-неоновий або iнфрачервоний лазер.

Бракуе ефективного л^вання склероатрофiч-

ного лiхену. Тератя часто iнiцiюеться з надiею домогтися зменшення виразностi симптомiв, по-передження прогресування хвороби. Стандартне лiкування включае топiчнi глюкокортикоïди та iнгiбiтори кальциневрину (Такролiмус та in.). Для л^вання склероатрофiчного лiхену вульви з тяжким перебпом використовують iмунодепре-сант цитотоксичноï ди циклоспорин [76].

Серед процедур використання преформова-них фiзичних чинникiв, призначають на шкiру при обмеженш та системнш склеродерми [10, 11, 16, 18, 20, 21 та ш.]:

- фонофорез гщрокортизону;

- електрофорез або фонофорез лщази чи лон-гiдази;

- електрофорез 0,5 % сульфату цинку;

- аку- та електроакупунктуру;

- гшербаричну оксигенащю;

- киснево-озонову терашю;

- фотоферез;

- низькоiнтенсивне лазерне або загальне шф-рачервоне випромшювання;

- iндукованi автоколивання;

- аплшаци парафiну, озокериту або лiкуваль-них грязей.

Важливе значення мае усунення негативних суб'ективних вiдчуттiв i психоемоцiональноï напруги, л^вання супутньоï патологи, оптим> зацiя системи медично].' реабiлiтацiï. Санаторно-курортне л^вання (призначення купанок з м> неральною водою та л^вальних грязей) реко-мендують лише при тривалiй вщсутносп ознак значноï активностi захворювання.

Хоча шсолящя традицiйно вважаеться одним з провокуючих чинникiв у розвитку обме-женоï та системноï склеродерми, проте е чима-ло даних про лшувальну дiю ультрафiолетового випромшювання у таких хворих. M. Kerscher et al. [82] описали усшшне лшування обмеженоï склеродерми методом фотохiмiотерапiï (ФХТ) (поеднане застосування ультрафiолетового випромшювання i фотосенсибiлiзаторiв групи

псоралешв). Автори констатували значне змен-шення вогнищ обмежено! склеродермй, а також розсмоктування склерозу шюри за даними пстолопчного й ультразвукового дослщження. Надалi ефективнiсть ФХТ як обмежено!, так i системно! склеродермй була шдтверджена ш-шими дослiдниками [30, 95]. ФХТ у вигщщ PUV-A при обмеженiй склеродермй повинна починатися якомога рашше, оскшьки особливо ефективно вона дie на свiжi прояви захворювання, а на рубщ й атрофiю майже не впливае [70]. Пiдкреслимо, що ФХТ здатна не лише перери-вати прогресування такого захворювання, але й приводити до повного регресу склеротичного процесу [19, 28, 37, 83]. Ефект екстракорпо-рально! ФХТ хворих на системну склеродермда вщсутнш [93]. Ефект PUV-A--терапй склероатро-фiчного лiхену менш значний, шж при обмеже-нiй склеродермй i виявляеться, головним чином, зменшенням еритеми [30]. Будь-яких серйозних побiчних реакцш при ФХТ пацiентiв, що страж-дають на обмежену склеродермда, не спостерь гаеться [70, 83], хоча тривале багатокурсове використання подiбного лiкування може сприяти розвитку злоякюних пухлин шкiри.

UV-свiтлотерапiя залишаеться однiею з най-бiльш розповсюджених у комплексному лшу-ваннi хворих на обмежену склеродермда [65]. Широко використовуеться UV-A- i UV-B-терашя [48], псорален+UV-A [105]. У Великобританй навггь створена наукова група по оптимiзацiï свiтлових методiв лiкування обмеженоï склеродермй, зокрема, UV-A1 променiв [98]. У крашах Латинськоï Америки мюцева фототерапiя на шкiрнi вогнища ураження стала основним методом патогенетичноï терапй обмеженоï скле-родермiï [42]. Фотодинамiчна терапiя використовуеться без [36] i з 5-амшолевуленовою кислотою, що у хворих на обмежену та системну склеродермда супроводжуеться пригнiченням активностi прозапальних цитокiнiв [90]. Деякi спецiалiсти-дерматологи для лшування хворих на атрофодермiю Пазт-П'ерш перевагу вщ-дають ультразвуковiй терапй' [80].

Мехашзми дiï ФХТ при обмеженш склеро-дермiï до кшця не з'ясованi. Пiсля PUV-A-ванн, разом з полшшенням клiнiчних симптомiв захворювання виявляють зменшення товщини й щшьносп розташування колагенових волокон та зникнення запального дермального шфшь-трату [88]. Вiдзначаеться паралелiзм мiж кт-нiчним полiпшенням i нормалiзацiею текстури колагену у верхшх вiддiлах дерми у хворих на

склероатрофiчний лiхен [37]. Констатовано по-зитивну динам^ екскрецiï iз сечею метаболь пв сполучноï тканини у процесi ФХТ хворих на обмежену склеродермда [5]. Звертае на себе увагу факт, що при пероральнш ФХТ пащенпв з системною склеродермiею полiпшення з боку клшчних симптомiв не спостерйаеться [77]. Бiльшiсть авторiв пов'язують мехашзм дiï ФХТ при обмеженiй склеродермй з iндукцiею актив-ностi MMP1 (iнтерстицiальноï колагенази), що вiдiграе важливу роль у деструкцй колагенових бшюв. Згiдно з результатами дослщження G. Hermann et al. [99], опромшення in vitro дер-мальних фiбробластiв людини PUV-A стимулюе значне i тривале збшьшення рiвня матриксноï рь бонуклеïновоï кислоти ММР1. Ми вважаемо, що в процесах деструкцй колагену при обмеженш склеродермй важливе значення мае дисбаланс мiж синтезом ММP1 i ïï тканинного шпбггору (TIMP1). При лiкуваннi PUV-A-ваннами хворих на обмежену склеродермiю, разом iз полшшен-ням клiнiчного стану рееструеться шдвищення синтезу ММP1 фiбробластами шкiри [55].

Ефективнiсть такоï променевоï терапiï i використання iзольованоï UV-A (не потребуе використання фотосенсибiлiзаторiв) при обмеженiй скле-родермй i склероатрофiчному лiхенi та добру переносимiсть пiдтверджують дослiдження бага-тьох авторiв [6, 13, 27, 32, 49, 56, 58, 68, 69, 97]. Фототератю UV-A- та UV-B-променями усшшно використовують у хворих з екстрагештальним склероатрофiчним лiхеном [27, 69, 79]. Середш дози UV-B-опромiнювання при обмеженiй склеродермй, у порiвняннi з UV-A, не так ефектив-нi через менше заглиблення !х в шкiру, але ця особливiсть може не стосуватися пащенпв, якi страждають на склероатрофiчний лiхен i атрофо-дермiю Пазiнi-П'ерiнi [22], де ураження зазнае лише етдермю i поверхнева частина дерми.

Задля л^вання обмеженоï склеродермй, в основному застосовують низькi дози опром> нювання [49]. Однак, згiдно з даними M. A. De Rie et al. [51] та H. Stege et al. [56], висок та середш дози св^ла дають бшьш виразний кт-нiчний ефект. Вважаеться, що одним з основних механiзмiв дiï UV-A на склеротичш змiни шкiри е збiльшення кшькосн ММР1, яка викликае де-градацда колагену [58]. Розвиток i утверджен-ня UV-B, або вузькосмуговоï терапй (311 нм), е важливою вiхою в клшчнш фотодерматологiï [56], оскшьки, о^м iншого, завдае менше по-бiчних ефектiв i мае бшьш високу терапевтичну ефективнiсть у порiвняннi з широкосмуговою

(селективною) фототератею при мшмальнш еритемносп [4], з кращим сшввщношенням ри-зик/користь у зютавленш з UV-Л-терашею [17, 64]. Внаслщок бiльш низьких кумулятивних доз, знижуеться ризик онкогенезу.

Механiзм ди UV-B-випромшювання до кiнця не з'ясований, хоча заслуговують на увагу про-тизапальний та iмуносупресивний ефекти [74]. О^м того, показано, що ця фототерашя ви-кликае зниження концентраци колагену I типу у фiбробластах шкiри людини шляхом гальму-вання експреси TGFß1 i стимуляци вившьнен-ня ММР1 [89]. У лiтературi iснують поодинокi свiдчення щодо впливу UV-B-фототерапш при обмеженiй склеродерми на субпопуляцшний вмiст i активащю дермальних дендроцитiв [17].

Висновки

1. Узагальнюючи наявш данi лiтератури, 4-амiнохiнолiновi можна зробити висновок, що вiдомi лiкарськi препарати у хворих на склеродерма ефективнi далеко не завжди; багато з них викликають рiзнi побiчнi реакци, що обумовлюе пошук принци-пово нових терапевтичних технологш, у тому числi з використанням преформованих фiзич-них чинникiв.

2. Характерною ознакою обмеженоï та сис-темноï склеродерми вважаеться розвиток тяж-коï судинноï патологи, в генезi якоï розглядають порушення реологiчних властивостей кровi i ендотелiальноï функци судин, причому прово-дяться спроби \х медикаментозноï корекци.

3. Для л^вання обмеженоï та системноï склеродерми використовують периферичнi ва-зодилататори, антагонiсти кальщю, статини, антиоксиданти, стимулятори синтезу NO, ан-тагонiсти ЕТ1, простациклiн, .D-пенщиламш,

Л1ТЕРАТУРА

Практично не вивчено питання щодо участi ци-токiнiв i ММР1 UV-B-промешв при атрофодер-ми Пазiнi-П'ерiнi та склероатрофiчному лiхенi. О^м того, в лiтературi немае единоï думки про оптимальну величину разових доз такоï фототе-рапи, не визначено показання i протипоказання до ïï використання. Залишаються вiдкритими питання щодо режиму зростання доз тдтри-муючоï терапи [57]. Треба тдкреслити, що до нашого часу в Украш цей метод лiкування хворих на обмежену склеродермда в цшому та атрофодермiю Пазiнi-П'ерiнi i склероатрофiч-ний лiхен - зокрема не розроблений. Усе це об-грунтовуе необхiднiсть поглибленого вивчення ефективностi, переносимосп i механiзмiв дй ^V-B-фототерапiï у такоï категорй пацiентiв.

похiднi, глюкокортикощи, метотрексат, антицитокiновi засоби (Адалiму-маб, 1нфлксимаб, Етарнецепт). Широке розпо-всюдження отримали рiзнi варiанти ультрафiо-летовоï свiтлотерапiï.

4. Можна висловити гшотезу, згiдно якiй визначення клiнiко-патогенетичноï значущосп iмунологiчних зрушень, порушень реологiчних властивостей кровi i ендотелiальноï дисфункцй судин буде сприяти пiдвищенню якостi ранньоï дiагностики окремих варiантiв перебiгу обме-женоï та системноï склеродермй, виробленню прогностичних критерив, дозволяючи надiйно контролювати хвд лiкувальних заходiв, розро-бленню медичноï технологй патогенетичноï те-рапи захворювання, заснованiй на вiдбудуваннi iмунних порушень, реологiчних властивостей кровi i ендотелiальноï функцй судин.

1. Белова Е. А. Витамины-антиоксиданты и полиненасыщенные жирные кислоты в терапии склеродермии / Е. А. Белова // Рос. журн. кожн. вен. болезней. - 2004. - 5. - С. 24-27.

2. Болотная Л. А. Коррекция дисфункции эндотелия при ограниченной склеродермии / Л. А. Болотная, Н. Н. Хаустова // Междунар. мед. журн. - 2006. - № 1. - С. 79-82.

3. Бондаренко Г. М. Замюна гормональна тератя в комплексному лшуванш обмежено! склеродерми у жшок перименопаузального перюду / Г. М. Бондаренко // Дерматол. вене-рол. - 2004. - № 2 (24). - С. 58-61

4. Владимиров В. В. Средневолновое ультрафиолетовое излучение широкого спектра

(селективная фототерапия) в фототерапии хронических дерматозов / В. В. Владимиров, Е. В. Владимирова // Соврем. пробл. дерма-товенерол. иммунол. врач. косметол. - 2009. - № 1. - С. 46-50.

5. Волнухин В. А. Динамика экскреции с мочой метаболитов соединительной ткани в процессе фотохимиотерапии больных ограниченной склеродермией / В. А. Волнухин, Л. Н. Фурцева, И. А. Богданова // Клин. лаб. диагностика. - 2004. - № 9. - С. 14-15.

6. Волнухин В. А. Особенности нарушений Г-клеточных иммунных процессов в коже больных ограниченной склеродермией и их динамика в процессе УФА-1 терапии / В. А.

Волнухин, Н. Л. Мурадян, О. Р. Катунина // Вестн. дерматол. венерол. - 2009. - № 6. -С. 74-80.

7. Галлямова Ю. А. Очаговая склеродермия / Ю. А. Галлямова // Леч. врач. - 2008. -№ 5. - С. 46-52.

8. Главинская Т. А. Склеродермия: клиника, диа-

гностика, лечение / Т. А. Главинская // Мед. помощь. - 2004. - № 3. - С. 22-25.

9. Гордеев А. В. Успешное лечение лефлуноми-дом системной склеродермии / А. В. Гордеев, З. Ю. Мутовина, Е. К. Насанкаева // Тер. арх. - 2005. - Т. 77, № 5. - С. 57-58.

10. Котов А. А. Состояние антиоксидантной активности у больных ограниченной склеродермией и влияние на нее озонотерапии / А. А. Котов, О. Л. Иванов, И. В. Кошелева // Рос. журн. кожн. вен. болезней. - 2004. -№ 5. - С. 44-50.

11. Кряжева С. С. Гипербарическая оксигена-ция в комплексной терапии бляшечной склеродермии / С. С. Кряжева, Т. И. Сапронова, Л. М. Булахова // Рос. журн. кожн. вен. болезней. - 2008. - № 4. - С. 39-41.

12. Кутасевич Я. Ф. Удосконалення терапп хво-рих на обмежену склеродермда / Я. Ф. Кутасевич, В. В. Савенкова // Дерматовенеро-лопя. Косметолопя. Сексопатолопя. - 2010.

- № 3-4. - С. 68-74.

13. Лечение больных ограниченной склеродермией длинноволновым ультрафиолетовым излучением УФА-1 диапазона / А. А. Куба-нова, В. А. Самсонов, А. М. Вавилов [и др.] // Мед. технологии. - 2008. - № 4. - С. 34-38.

14. Мавров И. И. Основы диагностики и лечения в дерматологии и венерологии / И. И. Мавров, Л. А. Болотная, И. М. Сербина. -Харьков: Факт, 2007. - 792 с.

15. Машковский М. Д. Лекарственные средства / М. Д. Машковский. - М.: Новая Волна, 2000.

- Т. 2. - 608 с.

16. Общее инфракрасное облучение в комплексной терапии ограниченной склеродермии / Д. Ш. Куртис, А. В. Молочков, Е. В. Филатова [и др.] // Рос. журн. кожн. вен. болезней.

- 2011. - № 2. - С. 25-28.

17. Олисова О. Ю. Фототерапия узкого спектра 311 нм в лечении различных дерматозов / О. Ю. Олисова, А. В. Микрюков, Е. Г. Вер-хотурова // Рос. журн. кожн. вен. болезней.

- 2008. - № 5. - С. 52-57.

18. Опыт применения лонгидазы методом фо-тофереза у пациентов с ограниченной скле-

родермией / А. С. Дворников, Л. С. Круглова, Ю. К. Скрипкин, П. Г. Богуш // Вестн. дерматол. венерол. - 2007. - № 5. - С. 57-59.

19. Патоморфологические и ультраструктурные изменения кожи больных ограниченной склеродермией в процессе фотохимиотерапии / В. А. Волнухин, А. М. Вавилов, З. М. Гетлинг, О. В. Выборнова // Вестн. дерматол. венерол. - 2003. - № 4. - С. 8-12.

20. Полякова Л. В. Гипербарическая оксиге-нация в лечении больных склеродермией / Л. В. Полякова, С. В. Шкребец, Е. Б. Мареева // Рос. журн. кожн. вен. болезней. - 2002. -№ 4. - С. 63-64.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

21. Проценко Т. В. Особенности индуцированных автоколебательных процессов в очагах поражения и на интактной коже у больных с ограниченными формами склеродермии / Т. В. Проценко, М. В. Бреславец // Дерматол. венерол. - 2002. - № 4 (18). - С. 20-23.

22. Романенко К. В. Вузькосмугова (311 нм) фототератя обмежено! склеродерма / К. В. Романенко, Ю. В. Рудюк // Ушверситетська клшка. - 2009. - Т. 5, № 1-2. - С. 28-30.

23. Романенко И. М. Лечение кожных и венерических болезней. В 2-х т. / И. М. Романенко, В. В. Кулага, С. Л. Афонин. - М.: Мед. информационное агентство, 2006. - Т. 1. - 904 с.

24. Савенкова В. В. Комплексний метод лшу-вання хворих на обмежену склеродермда з використанням гепатопротектору та мшро-елементного препарату / В. В. Савенкова // Журн. дерматовенерол. косметол. iм. М. О. Торсуева. - 2010. - № 1-2 (20). - С. 78-83.

25. Современные подходы к терапии пациентов с ограниченной склеродермией / А. С. Дворников, И. В. Хамаганова, Ю. К. Скрипкин, П. Г. Богуш // Вестн. дерматол. венерол. -2006. - № 3. - С. 43-45.

26. Течение и современное лечение ограниченной склеродермии / В. А. Молочков, Г. Ф. Романенко, Т. Е. Сухова [и др.] // Рос. журн. кожн. вен. болезней. - 2002. - № 4. - С. 38-42.

27. УФА-1 терапия больных ограниченной склеродермией / В. А. Волнухин, Н. А. Мурадян, О. В. Выборнова [и др.] // Вестн. дерматол. венерол. - 2007. - № 5. - С. 4-8.

28. Фотохимиотерапия склеродермии и скле-роподобных заболеваний кожи / В. А. Волну-хин, Н. А. Мурадян, О. В. Выборнова, О. В. Боровая // Вестн. дерматол. венерол. - 2008. - № 4. - С. 39-48.

29. Шляпак Е.А. Лечение больных ограничен-

H. CWACHI ACnEKTM nATOrEHETM^HOI TEPAnil... disease in mouse model of scleroderma / S. Kitaba, H. Murota, M. Terao [et al.] // Am. J. Pathol. - 2012. - Vol. 180, No 1. - P. 165-176.

42. Buense R. Localized scleroderma: assessment of the therapeutic response to phototherapy / R. Buense, I. A. Duarte, M. Bouer // An. Bras. Dermatol. - 2012. - Vol. 87, No 1. - P. 63-69.

43. Carter J. D. Hydroxychloroquine as a treatment for atrophoderma of Pasini and Pierini / J. D. Carter, J. Valeriano, F. B. Vasey // Int. J. Dermatol. - 2008. - Vol. 45, No 10. - P. 1255-1256.

44. Cerinic Matucci M. Therapeutic challenges for systemic sclerosis: facts and future targets / M. Cerinic Matucci, A. Del Rosso, P. Federico // Ann. NY Acad. Sci. - 2007. - Vol. 1110. -P. 448-454.

45. Choksi A. N. Linear morphea-induced atrophy treated with hyaluronic acid filler injections / A. N. Choksi, J. S. Orringer // Dermatol. Surg. -2011. - Vol. 37, No 6. - P. 880-883.

46. Denton C. P. Therapeutic targets in systemic sclerosis / C. P. Denton // Arthr. Res. Ther. -2007. - Vol. 9, suppl. 2. - S. 6.

47. Derk C. T. Statins and the vasculopathy of systemic sclerosis: potential therapeutic agents? /

C. T. Derk, S. A. Jimenez // Autoimmun. Rev.

- 2006. - Vol. 5, No 1. - P. 25-32.

48. Effectiveness of medium-dose ultraviolet A1 phototherapy in localized scleroderma / O. Su, N. Onsun, H. K. Onay [et al.] // Int. J. Dermatol.

- 2011. - Vol. 50, No 8. - P. 1006-1013.

49. Effects of low dose ultraviolet A-1 phototherapy on morphea / C. Gruss, G. Kobyletzki, S. C. Behrens-Williams [et al.] // Photodermatol. Photoimmunol. Photomed. - 2001. - Vol. 17. -P. 149-155.

50. Endothelin is a downstream mediator of profi-brotic responses to transforming growth factor p in human lung fibroblasts / X. Shi-wen, L. Kennedy, E. A. Renzoni [et al.] // Arthritis Rheum.

- 2007. - Vol. 56, No 12. - P. 4189-4194.

51. Evaluation of medium-Dose UVA1 phototherapy in localized scleroderma with the cutometer and fast fourier transform method / M. A. de Rie,

D. N. H. Enomoto, H. J. C. de Vries, J. D. Bos // Dermatology. - 2008. - Vol. 207. - P. 298-301.

52. Falanga V. D-penicillamine in the treatment of localized scleroderma / V. Falanga, T. A. Meds-ger // Arch. Dermatol. - 2009. - Vol. 126. -P. 609-612.

53. Furukawa S. Protective effect of pravastatin on vascular endothelium in patients with systemic sclerosis: a pilot study / S. Furukawa, S. Yasu-

ной склеродермией / Е. А. Шляпак, Н. Т. Га-бидова // Научно-практ. ревматол. - 2001. -№ 3. - С. 137-138.

30. Эффективность фотохимиотерапии больных ограниченной склеродермией / В. А. Волнухин, В. А. Самсонов, В. Н. Гребенюк [и др.] // Вестн. дерматол. венерол. - 2003. -№ 2. - C. 9-13.

31. A long-term follow-up study of methotrexate in juvenile localized scleroderma (morphea) /

F. Zulian, C. Vallongo, P. Woo [et al.] // J. Am. Acad. Dermatol. - 2012. - Vol. 60, No 65. -P. 94-98.

32. A randomized controlled study of low-dose UVA-1, medium-dose UVA-1, and narrowband UVB in the treatment of localized scleroderma / A. Kreuter, J. Hyun, M. Stucker [et al.] // J. Am. Acad. Dermatol. - 2006. - Vol. 54, No 3. -P. 440-447.

33. A randomized, controlled trial of methotrex-ate versus placebo in early diffuse scleroderma / J. E. Pope, N. Bellamy, J. R. Seibold [et al.] // Arthritis Rheum. - 2001. - Vol. 44, No 6. -P. 1351-1358.

34. Abou-Raya A. Statins as immunomodulators in systemic sclerosis / A. Abou-Raya, S. Abou-Raya, M. Helmii // Ann. NY Acad. Sci. - 2007. - Vol. 1110. - P. 670-680.

35. Angiotensin II in the lesional skin of systemic sclerosis patients contributes to tissue fibrosis via angiotensin II type 1 receptors / Y. Kawa-guchi, K. Takagi, M. Hara [et al.] // Arthritis Rheum. - 2004. - Vol. 50, No 1. - P. 216-226.

36. Babilas P. The use of photodynamic therapy in dermatology / P. Babilas, R. M. Szeimies //

G. Ital. Dermatol. Venereol. - 2010. - Vol. 145, No 5. - P. 613-630.

37. Balneophotochemotherapie mit 8-methoxyp-soralen bei lichen sclerosus et atrophicus / G. Kobyletzki, M. Freitag, K. Hoffmann [und and.] // Hautarzt. - 2007. - Bd. 48, H. 7. - S. 488-491.

38. Barnett A. J. Studies of scleroderma at the Alfred Hospital, Melbourne / A. J. Barnett // Intern. Med. J. - 2006. - Vol. 36, No 8. - P. 513-518.

39. Beyer C. Innovative antifibrotic therapies in systemic sclerosis / C. Beyer, O. Distler, J. H. Distler // Curr. Opin. Rheumatol. - 2012. - Vol. 24, No 3. - P. 274-280.

40. Biopsy proven morphea treated with tacalcitol ointment: case report / A. Ascari-Raccagni, A. Dondas, A. Dubini [et al.] // Acta Dermatovene-rol. Croat. - 2010. - Vol. 18, No 4. - P. 248-251.

41. Blockade of interleukin-6 receptor alleviates

da, O. Amengual // Ann. Rheum. Dis. - 2006. -Vol. 65, No 8. - P. 1118-1120.

54. Giannattasio C. Effects of prostaglandin E1al-pha cyclodextrin (corrected) treatment on endothelial dysfunction in patients with systemic sclerosis / C. Giannattasio, M. Pozzi, M. Gardinali // J. Hypertens. - 2007. - Vol. 25, No 4. -P. 793-797.

55. Gruss C. Bath PUVA photochemotherapy / C. Gruss // JEADV. - 1998. - Vol. 11, suppl. 2. -P. 284.

56. High-dose UVA1 radiation therapy for localized scleroderma / H. Stege, M. Berneburg, S. Humke [et al.] // J. Am. Acad. Dermatol. -1997. - Vol. 36, No 6. - P. 938-944.

57. In search of an optimum dose escalation for narrowband UVB phototherapy: Is it time to quit 20 % increments? / G. Boztepe, H. Akinci, S. Sahin [et al.] // J. Am. Acad. Dermatol. -2006. - Vol. 55, No 2. - P. 269-271.

58. Induction of interstitial collagenase (MMP-1) by UVA-1 phototherapy in morphea fibroblasts / C. Gruss, J. A. Reed, P. Altmeyer [et al.] // Lancet. - 2007. - Vol. 350. - P. 1295-1296.

59. Interferon-a does not improve outcome at one year in patients with diffuse cutaneous sclero-derma: results of a randomized, double-blind, placebo-controlled trial / C. M. Black, A. J. Sil-man, A. I. Herrick [et al.] // Arthritis Rheum. -1999. - Vol. 42, No 2. - P. 299-305.

60. Interferon-gamma in treatment of systemic sclerosis: a randomized controlled multicen-tre trial / A. Grassegger, G. Schuler, G. Hes-senberger [et al.] // Br. J. Dermatol. - 1998. -Vol. 139. - P. 639-648

61. Jeon H. Letter: Methotrexate for localized mor-phea with severe pain: a case report / H. Jeon, C. Kim // Dermatol. Online J. - 2011. - Vol. 17, No 12. - P. 12-13.

62. Juvenile localized scleroderma: clinical and epidemiological features in 750 children / F. Zulian, B. H. Athreya, R. Laxer [et al.] // Rheumatology. - 2006. - Vol. 45. - P. 614-620.

63. Kleinert S. Systemic sclerosis / S. Kleinert, H. P. Tony, C. Kneitz // Internist. - 2006. -Vol. 47, No 10. - P. 1051-1061.

64. Kreuter A. Adverse effects with PUVA and UVB phototherapy / A. Kreuter, S. Laube, S. A. George // J. Dermatol. Treat. - 2001. - Vol. 12. - P. 101-105.

65. Kreuter A. Localized scleroderma / A. Kreuter // Dermatol. Ther. - 2012. - Vol. 25, № 2. -P. 135-147.

66. Kuwana M. Potential benefit of statins for vascular disease in systemic sclerosis / M. Kuwana // Curr. Opin. Rheumatol. - 2006. - Vol. 18, No 6. - P. 594-600.

67. LeaskA. Signaling in fibrosis: targeting the TGF beta, endothelin-1 and CCN2 axis in scleroderma / A. Leask // Front Biosci (Elite Ed.). - 2009.

- Vol. 1. - P. 15-22.

68. Low-dose ultraviolet A1 pototherapy for extragenital lichen sclerosus: results of a preliminary study / A. Kreuter, T. Gambichler, A. Avermaete [et al.] // J. Am. Acad. Dermatol. - 2002. -Vol. 46. - P. 251-255.

69. Low-dose UVA-I phototherapy for treatment of localized scleroderma / M. Kerscher, M. Volke-nandt, C. Gruss [et al.] // J. Am. Acad. Dermatol. - 1998. - Vol. 38. - P. 21-26.

70. Morison W. L. Psoralen UVA therapy for linear and generalized morphea / W. L. Morison // J. Am. Acad. Dermatol. - 1997. - Vol. 37, No 4. - P. 657-659.

71. Morphea associated with the use of adalim-umab / J. Ramirez, M. V. Hernandez, J. Galve [et al.] // Mod. Rheumatol. - 2012. - Vol. 22, No 4. - P. 602-604.

72. Mouthon L. Therapeutic management of systemic sclerosis / L. Mouthon, S. Poiraudeau, L. Guillevin // Presse Med. - 2006. - Vol. 35, No 12, Pt. 2. - P. 1975-1982.

73. Mycophenolate mofetil and daclizumab targeting T lymphocytes in bleomycin-induced experimental scleroderma / M. Ozgen, S. S. Koca, A. F. Dagli [et al.] // Clin. Exp. Dermatol. -2012. - Vol. 37, No 1. - P. 48-54.

74. Narrowband-UVB decreases the production of proinflammatory cytokines by stimulated T cells / H. Sigmundsdottir, A. Johnston, E. Gudjonsson, H. Valdimarsson // Arch. Dermatol. Res. - 2005. - Vol. 297. - P. 39-42.

75. Nifedipine effect on red cell rheological properties in patients with systemic scleroderma / M. I. Spengler, M. B. Leroux, M. J. Svetaz [et al.] // Clin. Hemorheol. Microcirc. - 2007. - Vol. 36, No 2. - P. 105-110.

76. Open-label trial of cyclosporine for vulvar lichen sclerosus / E. B. Baskan, H. Turan, S. Tunali [et al.] // J. Am. Acad. Dermatol. - 2007.

- Vol. 57. - P. 276-278.

77. Oral psoralen-UV-A for systemic scleroderma / A. Hofer, H. P. Soyer, W. Salmhofer [et al.] // Arch. Dermatol. - 2009. - Vol. 135, No 5. -P. 603-604.

78. Pierchalla A. Linear localized scleroderma: Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология 3-4 2015

successful treatment with prednisolone pulse therapy and methotrexate / A. Pierchalla, K. W. Schulte, B. Homey // Hautarzt. - 2010. -Bd. 61, H. 10. - S. 834-836.

79. Progressive extragenital lichen sclerosus successfully treated with narrowband UV-B phototherapy / R. L. Colbert, M. P. Chiang, C. S. Carlin, M. Fleming // Arch. Dermatol. - 2007.

- Vol. 143. - P. 19-20.

80. Progressive idiopathic atrophoderma of Pasini and Pierini: the evaluation of cutaneous atrophy by 13-MHz B-mode ultrasound scanning method / I. Abe, T. Ochiai, A. Kawamura [et al.] // Clin. Exp. Dermatol. - 2007. - Vol. 31, No 3.

- P. 462-464.

81. Pulsed high-dose corticosteroids combined with low-dose methotrexate in severe localized scleroderma / A. Kreuter, T. Gambichler, F. Breuckmann [et al.] // Arch. Dermatol. -2005. - Vol. 141. - P. 847-852.

82. PUVA bath photochemotherapy for localized scleroderma: evaluation of 17 consecutive patients / M. Kerscher, M. Meurer, C. Sander [et al.] // Arch. Dermatol. - 1996. - Vol. 132, No 11. - P. 1280-1282.

83. PUVA therapy in localized scleroderma / M. García-Bustínduy, A. Noda, R. Sánchez [et al.] // J. Eur. Acad. Dermatol. Venereol. - 1998. -Vol. 10, No 3. - P. 283-284.

84. Riccardi M. T. Treatment of digital ulcers in systemtic sclerosis with endothelin-1 receptor antagonist (bosentan) / M. T. Riccardi, A. Chial, F. Lannone // Reumatismo. - 2009. - Vol. 59, No 2. - P. 135-139.

85. Rosenkranz S. Long-term effects of sildenafil in a patient with scleroderma-associated pulmonary hypertension and Raynaud's syndrome / S. Rosenkranz, E. Caglayan, F. Diet // Dtsch. Med. Wochenschr. - 2006. - Bd. 129, H. 33. -S. 1736-1740.

86. Salsano F. Significant changes of peripheral perfusion and plasma adrenomedullin levels in N-acetylcysteine long term treatment of patients with sclerodermic Raynauds phenomenon / F. Salsano, C. Letizia, M. Proietti // Int. J. Im-munopathol. Pharmacol. - 2005. - Vol. 18, No 4. - P. 761-770.

87. Sfikakis P. P. Improvement of vascular endothe-lial function using the oral endothelin receptor antagonist bosentan in patients with systemic sclerosis / P. P. Sfikakis, C. Papamichael, K. S. Stamatelopoulos // Arthritis Rheum. - 2009. -Vol. 56, No 6. - P. 1985-1993.

88. Successful treatment of scleroderma with PUVA therapy / T. Kanekura, S. Fukumaru, S. Matsushita [et al.] // J. Dermatol. - 1996. - Vol. 23, No 7. - P. 455-459.

89. The effect of narrowband ultraviolet B on the expression of matrix metalloproteinase-1, transforming growth factor-beta l and type I collagen in human skin fibroblasts / C. P. Choi, Y. I. Kim, J. W. Lee, M. H. Lee // Clin. Exp. Dermatol. -

2007. - Vol. 32. - P. 180-185.

90. The expressions of TGF-ß(1) and IL-10 in cultured fibroblasts after ALA-IPL photodynamic treatment / J. Y. Byun, G. Y. Lee, H. Y. Choi [et al.] // Ann. Dermatol. - 2011. - Vol. 23, No 1. - P. 19-22.

91. The surgical management of lichen sclerosus of the glans penis: our experience and review of the literature / G. Garaffa, M. Shabbir, N. Christopher [et al.] // J. Sex Med. - 2011. - Vol. 8, No 4. - P. 1246-1253.

92. Torok K. S. Methotrexate and corticosteroids in the treatment of localized scleroderma: a standardized prospective longitudinal single-center study / K. S. Torok, T. Arkachaisri // J. Rheumatol. - 2012. - Vol. 39, No 2. - P. 286-294.

93. Treatment of patients with systemic sclerosis with extracorporeal photochemotherapy (pho-topheresis) / D. N. H. Enomoto, J. R. Mekkes, P. M. M. Bossuyt [et al.] // J. Am. Acad. Dermatol. - 2009. - Vol. 41. - P. 915-922.

94. Treatment of pediatric localized scleroderma with methotrexate / P. G. Fitch, P. Retting, T. H. Finkel [et al.] // J. Rheumatol. - 2006. -Vol. 33. - P. 609-614.

95. Treatment of plaque-type localized scleroder-ma with retinoic acid and ultraviolet A plus the photosensitizer psoralen: a case series / M. Özdemir, B. Engin, H. Toy, I. Mevlit // JEADV. -

2008. - Vol. 22. - P. 519-520.

96. Tumor necrosis factor-alpha inhibitor therapy in erosive polyarthritis secondary to systemic sclerosis / S. Bosello, M. D. Santis, B. Tolusso [et al.] // Ann. Intern. Med. - 2005. - Vol. 143, No 12. - P. 918-920.

97. Ultraviolet Al-induced downregulation of human beta-defensins and interleukin-6 and inter-leukin-8 correlates with clinical improvement in localized scleroderma / A. Kreuter, J. Hyun, M. Skrygan [et al.] // Br. J. Dermatol. - 2006. -Vol. 155. - P. 600-608.

98. Ultraviolet A1 phototherapy: a British pho-todermatology group workshop report / A. C. Kerr, J. Ferguson, S. K. Attili [et al.] // Clin.

Exp. Dermatol. - 2012. - Vol. 37, No 3. -P. 219-226.

99. UVA irradiation stimulates the synthesis of various matrix-metalloproteinases (MMPs) in cultured human fibroblasts / G. Herrmann, M. Wlaschek, T. S. Lange [et al.] // Exp. Dermatol. - 1999. - Vol. 2. - P. 92-97.

100. Uzel Y. Methotrexate and corticosteroid therapy for pediatric localized scleroderma / Y. Uzel, B. M. Feldman, B. R. Krafchik // J. Pediatr. -2009. - Vol. 136. - P. 91-95.

101. Weibel L. Localized scleroderma (morphea) in childhood / L. Weibel // Hautarzt. - 2012. -Bd. 63, H. 2. - S. 89-96.

102. Weilbel L. Evalution of methotrexate and cor-

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

ticosteroids treatment of localized scleroderma (morphoea) in children / L. Weilbel, M. C. Sam-paio, M. T. Visentin // Br. J. Dermatol. - 2006.

- Vol. 155. - P. 1013-1020.

103. Zulian F. New developments in localized scleroderma / F. Zulian // Curr. Opin. Rheumatol. - 2008. - Vol. 20. - P. 601-607.

104. Zulian F. Childhood systemic sclerosis / F. Zulian, G. Martini // Curr. Opin. Rheumatol.

- 2010. - Vol. 19, No 6. - P. 592-597.

105. Zwischenberger B. A. A systematic review of morphea treatments and therapeutic algorithm / B. A. Zwischenberger, H. T. Jacobe // J. Am. Acad. Dermatol. - 2011. - Vol. 65, No 5. -P. 925-941.

СОВРЕМЕННЫЕ АСПЕКТЫ ПАТОГЕНЕТИЧЕСКОЙ ТЕРАПИИ БОЛЬНЫХ СКЛЕРОДЕРМИЕЙ. ОБЗОР ЛИТЕРАТУРЫ Горбунцов В. В., Романенко К. В., Рома-ненко В. Н.

ГУ «Днепропетровская медицинская академия Министерства здравоохранения Украины»

Данные литературы свидетельствуют, что традиционные лекарственные препараты у больных склеродермией эффективны далеко не всегда; многие из них вызывают различные побочные реакции, что обусловливает поиск принципиально новых терапевтических технологий, в том числе - с использованием преформированных физических факторов.

Ключевые слова: склеродермия, лечение, патогенетическая терапия, обзор литературы.

MODERN ASPECTS OF PATHOGENIC THERAPY OF PATIENTS WITH SCLERODERMA. A LITERATURE REVIEW Gorbuntsov V. V., Romanenko K. V., Ro-manenko V. M.

"Dnipropetrovsk Medical Academy of Health Ministry of Ukraine" SE

The literature data testify that the conventional medicinal preparations are not always effective for patients with scleroderma; many of these preparations cause various side reactions that stipulate for searching principally new therapeutic technologies including the use of the preformed physical factors.

Keywords: scleroderma, treatment, pathogenetic therapy, a literature review.

Горбунцов Вячеслав Вячеславович - доктор медицинских наук, профессор кафедры кожных и венерических болезней ГУ «Днепропетровская медицинская академия Министерства здравоохранения Украины».

Романенко Кирилл Всеволодович - доктор медицинских наук, доцент кафедры дерматовенерологии. Романенко Всеволод Николаевич - доктор медицинских наук, профессор кафедры дерматовенерологии. [email protected]

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.