УДК 616.5-004.1-085-092]612.017.1
Вплив комплексного патогенетичного лжування на деяк показники системи 1мун1тету хворих на обмежену склеродерм1ю
Горбунцов В. В., Романенко К. В., Дюдюн А. Д.
ДЗ «Днтропетровська медична академ1я МОЗ Украгни»
На тл комплексно! патогенетичноТ терапи обмеженоТ склеродерми спостерiгаeться пiдвищення ефективностi лiкування у 2,2 разу, а також певне вщновлення параметрiв системи iмунiтетy що залежить вщ тяжкостi (поши-реност1) перебiгу хвороби, визначаеться наявнiстю динамки ктькосл клiтин з рецепцieю CD4+, CD8+, CD16+, CD38+, CD95+, концентраций IgA, IgG, IgM, Ц1К, збiльшенням IL2, IL4, IL10, зменшенням IL6, TNFa, Ат до ДНК, що бтьш значно виражено у хворих 1 (основноТ) групи у порiвняннi з хворими 2 групи (традицшного лiкування).
Ключовi слова: склеродермiя обмежена, показники системи iмунiтету, вплив лiкування.
Патогенез обмежено! склеродерми вивчено надто недостатньо, i багато питань зали-шаеться нез'ясованими [1, 3]. Особливе значен-ня надаеться iмунним розладам з дисбалансом цитокшово! мережi [4]. Визначення ктшко-патогенетично! значущостi iмунологiчних зру-шень дозволить бiльш надшно контролювати хiд патогенетично! терапи захворювання, яка заснована на вiдновленнi iмунних порушень.
Мета дослiдження - визначити вплив комплексного л^вання на показники гуморально!, кттинно! ланок системи iмунiтету та цитокшово! мережi у хворих на обмежену склеродермда.
Матерiал та методи дослiдження. Щц
клiнiко-лабораторним спостереженням знахо-дилось 122 пащенти з обмеженою склеродерм> ею, серед них:
- 60 % - з бляшковою склеродермiею (БС);
- 35 % - iз склероатрофiчним лiхеном (СЛ);
- 5 % - з атрофодермiею Пазш-П'ерш (АД);
вiк пацiентiв - вщ 23 до 65 рокiв, давшсть
захворювання - вiд 2 мюящв до 23 рокiв. У вшх хворих осередки ураження знаходились у стадп еритеми i набряку, або ущшьнення (склерозу).
Хворих за принципом незалежно! вибiрки було розподiлено на 2 групи:
- 1 група (основна, п = 62) отримувала тра-дицiйне медикаментозне лiкування у поеднан-нi з донатором N0 аргшшом, антиагрегантом пентоксифiлiном, полiферментною сумшшю (ПФС) ензимотерапи вобензимом i вузькосму-говою фототерапiею;
- 2 група (порiвняльна, п = 60), якш проводили тiльки традицiйне медикаментозне л^ван-ня; порiвняльна група не вiдрiзнялась за крите-рiем Макнемара-Фшера вiд основно! за такими показниками як стать, вш, давнiсть i форма захворювання, а також мюцева активнiсть.
1-4 2016
Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология
Традицшне медикаментозне лжування мiстило:
- пенiцилiн, що впливае на колагеноутворення;
- протизапальш препарати (Делагш або Плак-венш);
- вазоактивш препарати (ксантинолу нiкотинат);
- репаранти та регенеранти (Солкосерил);
- гепатопротектори (Есенщале форте Н);
- вггамши (Аев1т);
- ферментш препарати - у стадп склерозу (Лщаза);
- зовшшш засоби (гепаринова та кортикос-теро!дш мазц на вогнища атрофи шюри - гель Солкосерил).
Yd пащенти 2 (пор1вняльно!) групи отриму-вали по 2-3 курси традицшно! терапи з штер-валом 2-3 мюящ.
Y хворих 1 (основно!) групи додатково ви-користовували:
- препарат арпшну Т1вортш аспартат для пе-рорального прийому - по 5 мл (1 м1рна ложка -
1 г препарату) 3-8 раз1в на добу (максимальна доза на добу - 8 г) впродовж 30 д1б;
- Вобензим - по 4 драже, або Флогензим - по
2 драже 3 рази на добу впродовж 1 мюяця;
- вузькосмугову фототератю, на курс 15-30 процедур;
- (замють ксантинолу шкотинату) пентокси-фшн (Трентал, Агапурин) перорально - по 300 мг на добу в 3 прийоми на протяз1 30 дшв.
Для проведення вузькосмугово! фототера-пп (NB-UVB, 311 нм) використовували панель
3 лампами GH-8-ST (виробництво ФРН) з силою опромiнення 8,78 мВт/см2, максимальною разовою дозою - 3,3 Дж/см2 та довжиною xbrai 311 нм [2].
Початков! дози UVB-опромшення вардавали вщ 0,182 до 0,413 Дж/см2 (мед1ана - 0,30), мак-симальш дози - вщ 1,303 до 2,957 Дж/см2 (ме-д1ана - 2,0), курсов! дози - вщ 25,318 до 57,457 Дж/см2 (мед1ана - 45,0). На курс лшування хвор! отримували вщ 15 до 30 процедур (мед1ана - 25).
Дослщження складу популяцш i субпопу-ляцiй мононуклеарiв у сироватщ KpoBi проводили методом непрямо! iмунофлюоресценцif. Були використанi панелi комерцшних монокло-нальних антитiл CD3+, CD4+, CD8+, CD 16+, CD22+, CD25+, CD38+, CD95+. Використову-ючи бiохiмiчнi аналiзатори "BS-200" (КНР) i "Olympus--AU-640" (Японiя), у сироватцi кровi вивчали показники IgA, IgG, IgMi Ц1К. В якостi контролю iмунологiчнi дослiдження виконано у 30 практично здорових людей (20 жшок i 10 чоловiкiв у вщ 18-63 рокiв).
Статистичний аналiз отриманих результа-тiв дослiджень проведено з використанням комп'ютерного кореляцiйного, регресiйного, одно- (ANOVA) i багатофакторного (ANOVA/ MANOVA) дисперсшного аналiзу (лiцензiйна програма «Statistica-Stat-Soft», США). Оцшю-вали середнi значення (М), !х похибки (m), стан-дартнi вiдхилення (SD), коефiцieнти кореляцп (r), дисперсп (D); використовувалися критерп Стьюдента (t), Уiлкоксона-Рао (WR), Макне-мара-Фiшера (х2); розраховувалася вiрогiднiсть статистичних показниюв (р).
Отриманi результати та Тх обговорення.
Комплексна вузькосмугова фототерапiя в цiлому добре переносилася хворими. ^GiMm ефекти вiдзначено у 12 (19,4 %) хворих, яю вказували:
- на сухiсть шюри - 7 (11 %) хворих;
- на дискомфорт - три (5 %) хворих.
У двох (3,2 %) хворих на склероатрофiчний лiхен у середиш курсу фототерат! в окремих осередках ураження з'явились поодиною пу-хирi, котрi зникали шсля тимчасово! вiдмiни процедур. У бшьшосп хворих до кiнця курсу випромшювань формувалася фотоiндукована пiгментацiя шюри («засмага»), зникаюча за де-кшька мiсяцiв пiсля закiнчення лiкування.
У процес традицiйного медикаментозного лiкування хворих 2 групи побiчнi ефекти спо-стерiгались у 22 (37 %) хворих, серед яких:
- у 19 (32 %) хворих вщзначено токсико-алергiчнi реакцп;
- у трьох (5 %) - диспептичш явища.
У цiлому, статистично частiше виявляли:
- у 1 груш - сухють шюри (c2= 7,19, p = 0,007);
- у 2 груш - токсико-алерпчш реакцп (С2= 23,26, p < 0,001).
Констатовано тдвищення ефективностi комплексно! патогенетично! терапи хворих 1 групи у 2,2 разу (р < 0,001) у порiвняннi з хворими 2 групи традицшного лiкування.
У процес комплексного патогенетичного лiкування хворих на обмежену склеродермда 1 групи констатовано достовiрнi змiни параме-трiв у сироватцi кровi, а саме (Табл. 1):
- зменшення:
1) IgM - на 11 % (t = 4,62, p < 0,001);
2) IgG - на 9 % (t = 4,96, p < 0,001);
3) Ц1К - на 18 % (t = 3,75, p < 0,001);
4) числа клиин з рецепщею CD25+ - на
25 % (t = 2,49, р = 0,016);
5) числа клиин з рецепщею CD95+ - на
14 % (t = 5,67, p < 0,001);
- тдвищення:
1) 77-хелперiв - на 33 % (t = 3,76, p < 0,001);
2) Г-супресор*в - на 33 % (t = 4,44, p < 0,001);
3) CD 16+ - на 25 % (t = 4,17, p < 0,001).
Багатофакторний ANOVA демонструе вiрогiд-
ний вплив на штегральну динам^ параметрiв iмунiтету поширеност обмежено! склеродерми (WR = 1,58, p = 0,048), а за даними кореляцшного аналiзу встановлено обернений зв'язок динамши вмiсту IgM з вихщною тяжкiстю (поширенiстю) перебiгу захворювання (r = - 0,242, p = 0,040).
Таблиця 1 - Показники системи 1мунггету у хворих на обмежену склеродермш 1 (основно!) групи до та тсля
лшування (M ± SD ± m)
Показники Розм1ршсть Етап обстеження Вщмшносп
до л1кування (n = 62) шсля лшування (n = 62) t p
IgA ммоль/л 2,4±0,71±0,09 2,6±2,33±0,31 0,60 0,549
IgM ммоль/л 1,8±0,72±0,10 1,6±0,62±0,08 4,62 <0,001
IgG ммоль/л 15,0±4,98±0,67 13,6±4,30±0,57 4,96 <0,001
Ц1К в. о. 79,6±61,86±8,27 64,9±49,52±6,62 3,75 <0,001
CD3+ г/л 0,8±0,44±0,06 0,8±0,43±0,06 1,92 0,059
CD4+ г/л 0,3±0,17±0,02 0,4±0,19±0,03 3,76 <0,001
CD8+ г/л 0,3±0,20±0,03 0,4±0,19±0,03 4,44 <0,001
CD 16+ г/л 0,4±0,24±0,03 0,5±0,23±0,03 4,17 <0,001
CD22+ г/л 0,7±0,22±0,03 0,7±0,30±0,04 0,66 0,513
CD25+ г/л 0,4±0,23±0,03 0,3±0,22±0,03 2,49 0,016
CD38+ г/л 0,4±0,26±0,04 0,4±0,27±0,04 1,85 0,061
CD95+ г/л 0,7±0,22±0,03 0,6±0,20±0,03 5,67 <0,001
Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология 1-4 2016
У 2 груш хворих на обмежену склеродермда (Табл. 2) на тлi традицшного л^вання встанов-лено достовiрне збшьшення на % показниюв числа клiтин з рецепщею СБ4+ та С08+ (вщпо-вiдно, t = 2,14, p = 0,047 та t = 2,22, p = 0,040) при пригшченш на 14 % iмуноцитiв СD95+ ^ = 2,47, p = 0,025). Дисперсiйний аналiз У!лкоксона-Рао не засвiдчив будь-яко! суттево! динамши ште-гральних значень системи iмунiтету в процесi традицшно! патогенетично! терапп (ЖЯ = 0,73, p = 0,738). Разом з тим, як i у разi 1 групи хворих на обмежену склеродермда, мае мюце пев-ний зв'язок з л^ванням динамiки параметрiв IgM-емu, про що свiдчить однофакторний ЛШУЛ ф = 4,52, р = 0,017). Офм того, iснуе
обернена корелящя мiж характером зрушень за-гально! чисельностi у кровi 7-тмфоцит1в (кт-тин С03+) з поширешстю обмежено! склеродерма (г = - 0,386,р = 0,045).
За даними табл. 3, тсля лшування:
- вмют регуляторних цитоюшв IZ2, 1Ь4 бiльш суттево збшьшився в 1 групi (вiдповiдно, в 1,39 та 1,15 разу) у порiвняннi з 2 групою (вщповщ-но в 1,10 та 1,08 разу), однак, як i рашше, пере-важаючи цифри контролю (вщповщно у 5,6 i 4,0 разу; у 5,9 i 5,5 разу);
- вмют протизапального 1Ь10 збшьшився в 1 груш в 1,44 разу i в 2 груш - в 1,14 разу, однак, як i рашше, переважаючи цифри контролю вщ-повщно в 4,1 i 2,8 разу;
Таблиця 2 - Показники системи !мунггету у хворих на обмежену склеродермш II (контрольно!) групи до та
шсля л!кування (М±Ж±т)
Показники Розм!рн!сть Етап обстеження В!дм!нност!
до л!кування (п = 60) тсля л!кування (п = 60) Г Р
ммоль/л 2,7±0,68±0,16 3,4±3,45±0,81 0,77 0,454
№ ммоль/л 1,7±0,85±0,20 1,6±0,65±0,15 1,82 0,086
№ ммоль/л 14,8±4,74±1,12 14,0±3,83±0,90 1,93 0,071
Ц1К в. о. 77,6±51,23±12,08 73,3±42,26±9,96 1,31 0,209
СБ3+ г/л 0,9±0,55±0,13 0,9±0,52±0,12 0,92 0,373
СБ4+ г/л 0,4±0,20±0,05 0,5±0,21±0,05 2,14 0,047
СБ8+ г/л 0,4±0,26±0,06 0,5±0,24±0,06 2,22 0,040
СБ16+ г/л 0,5±0,32±0,08 0,5±0,30±0,07 2,02 0,059
СБ22+ г/л 0,6±0,26±0,06 0,6±0,25±0,06 0,12 0,910
СБ25+ г/л 0,4±0,27±0,06 0,4±0,26±0,06 1,70 0,108
СБ38+ г/л 0,4±0,31±0,07 0,4±0,32±0,08 1,59 0,130
СБ95+ г/л 0,7±0,23±0,05 0,6±0,21±0,05 2,47 0,025
Таблиця 3. Динамта показник!в вм!сту циток1н!в ! Ат до ДНК у кров! хворих на обмежену склеродермш
залежно ввд методу л!кування (М ± т)
Показники 1 група (п = 62) 2 група (п = 60) Контроль (п = 30)
до лшування тсля лшування до л!кування тсля лшування
11-2 15,9±5,10 23,2±2,31 14,9±5,20 16,4±2,92 4,1±0,42
11-4 24,7±2,21 28,5±3,09 24,4±1,82 26,4±2,40 4,8±0,41
11-6 32,4±5,20 24,0±2,78 30,2±3,95 28,7±3,90 3,2±0,28
11-10 15,1±2,24 21,7±2,11 13,1±2,40 14,9±2,13 5,2±0,47
ЮТа 69,1±15,0 49,1±10,11 72,0±14,20 56,3±18,00 5,6±0,76
Ат до нДНК, вдекс реакц!! 1,92±0,08 1,55±0,11 1,93±0,12 1,79±0,09 1,41±0,05
Ат до дДНК, !ндекс реакц!! 1,95±0,16 1,55±0,13 1,95±0,11 1,82±0,10 1,55±0,07
Ат до фДНК, !ндекс реакц!! 2,28±0,11 1,79±0,08 2,25±0,11 1,85±0,10 1,79±0,05
ПРИМ1ТКА: в!дм!нност! в1ропдт (¿><0,05) до ! п!сля л!кування та пор!вняно з! здоровими особами.
1-4 2016
Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология
- вмют прозапальних /¿6 i TNFa бiльш сут-тево зменшився в 1 групi (вщповщно, в 1,35 та 1,05 разу) у порiвняннi з 2 групою (вiдповiдно, в 1,41 та 1,28 разу), однак, як i рашше, перева-жаючи цифри контролю (вщповщно, у 7,5 i 8,9 разу; у 8,7 i 10,1 разу).
Найбшьш суттева корекцiя вмiсту /¿6 i TNFa спостерiгалася пiсля проведення терапи у 1 гру-т, а найменш значна - у 2 груш. 1ндекс реак-цй Ат до ДНК у хворих 1 групи зменшився i не вiдрiзнявся вiд показникiв норми. У хворих 2 групи спостерйалася тшьки тенденцiя до нор-малiзацil Ат до ДНК.
Л1ТЕРАТУРА
1. Болотная Л. А. Новое в патогенезе и терапии
ограниченной склеродермии / Л. А. Болотная, Ф. Б. Шахова, И. М. Сербина // Вестн. дерматол. венерол. - 2004. - № 2. - С. 31-34.
2. Романенко К. В. Спошб лшування обмежено!
склеродерми / К. В. Романенко. - Пат. 54893. Укра!на. МПК А61 В 8/00. № Ш01006821; заявл. 02.06.10; опубл. 25.11.10. Бюл. № 22.
3. Савенкова В. В. Поршняльний анал1з ¡мунного
Висновки. На rai комплексно! патогенетич-но! терапи обмежено! склеродермй спостерйа-еться тдвищення ефективносп лiкування у 2,2 разу, а також певне вщновлення параметрiв сис-теми iмунiтету, що залежить вiд тяжкостi (по-ширеностi) переб^ захворювання, визначаеться наявнiстю динамiки кшькост клiтин з рецепцiею CD4+, CD8+, CD 16+, CD38+, CD95+; концентра-цш IgA, IgG, IgM, Ц1К; збшьшенням IL-2, IL-4, IL-10; зменшенням IL-6 i TNFa, Ат до ДНК, що бшьш потужно виражено у хворих 1 (основно!) групи у порiвняннi з хворими 2 групи (традицшного л^вання).
гомеостазу в умовно-здорових мешкан^ Хар-кiвсько! обласи та у хворих на обмежену скле-родермiю i хронiчний червоний вовчак / В. В. Савенкова, Е. М. Солошенко, Т. П. Ярмак // Дерматол. венерол. - 2010. - № 2 (48). - С. 36-42. 4. Clinical and pathological significance of inter-leukin 6 overexpression in systemic sclerosis / K. Khan, S. Xu, S. Nihtyanova [et al.] // Ann. Rheum. Dis. - 2012. - Vol. 71, No 7. - P. 1235-1242.
ВЛИЯНИЕ КОМПЛЕКСНОГО ПАТОГЕНЕТИЧЕСКОГО ЛЕЧЕНИЯ НА НЕКОТОРЫЕ ПОКАЗАТЕЛИ СИСТЕМЫ ИММУНИТЕТА БОЛЬНЫХ ОГРАНИЧЕННОЙ СКЛЕРОДЕРМИЕЙ Горбунцов В. В., Романенко К. В., Дюдюн А. Д. ГУ «Днепропетровская медицинская академия Министерства здравоохранения Украины»
На фоне комплексной патогенетической терапии ограниченной склеродермии отмечается повышение эффективности лечения в 2,2 раза, а также определенное восстановление параметров системы иммунитета, что зависит от тяжести (распространенности) течения болезни, определяется наличием динамики количества клеток с рецепцией С04+, С08+, 0016+, С038+, С095+, концентраций 1дА, IдG, 1дМ, ЦИК, увеличением /^2, /М, /^10, уменьшением /^6, TNFa, Ат к ДНК, что более значительно выражено у больных 1 (основной) группы по сравнению с больными 2 группы (традиционного лечения).
Ключевые слова: склеродермия ограниченная, показатели системы иммунитета, влияние лечения.
THE COMPLEX PATHOGENIC TREATMENT INFLUENCE ON THE IMMUNE SYSTEM INDICES OF PATIENTS WITH LOCALIZED SCLERODERMA
Gorbuntsov V. V., Romanenko K. V., Dyudyun A. D.
"Dnipropetrovsk Medical Academy of Health Ministry of Ukraine" SE
The increase in treatment efficacy by 2.2 times as well as a certain restoration of the immune system parameters are noted in the background of the pathogenic therapy of localized scleroderma. That depends on the severity of the disease course and is determined by the presence of the dynamics of the amount of cells with the reception of CD4+, CD8+, CD16+, CD38+, CD95+, the concentration of IgA, IgG, IgM, CIC, the increase in IL2, IL4, IL10, the decrease in IL6, TNFa, Ab to DNA that is more markedly expressed in the 1st (main) group patients in comparison with 2nd group (of the traditional treatment) patients.
Keywords: localized scleroderma, immune system indices, treatment effect.
Горбунцов Вячеслав Вячеславович - доктор медицинских наук, профессор кафедры кожных и венерических болезней ГУ «Днепропетровская медицинская академия Министерства здравоохранения Украины».
Романенко Кирилл Всеволодович - доктор медицинских наук, доцент кафедры дерматовенерологии. Дюдюн Анатолий Дмитриевич - доктор медицинских наук, профессор, заведующий кафедрой кожных и венерических болезней ГУ «Днепропетровская медицинская академия Министерства здравоохранения Украины». [email protected]
Дерматовенерология. Косметология. Сексопатология 1-4 2016