CC BY
70ВДОСКОНАЛЕННЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ ЯК УМОВА ЕФЕКТИВНОСТІ МОДУЛЬНО - КРЕДИТНОЇ СИСТЕМИ НАВЧАННЯ
Лівенцова В. А.
Донецький державний інститут здоров'я, фізичного виховання і спорту
Анотація. У статті, на основі емпіричних даних, отриманних за результатами вивчення досвіду організації самостійної роботи, аналізу навчальних планів закладів з підготовки вчителів різних регіонів У країни та різного спрямування (класичних, педагогічних тощо) і визначення співвідношення між об'ємом годин, що виділяються на вивчення предметів психолого-педагогічного циклу і відповідно на самостійну роботу, піднято проблему необхідності підвищення ефективності організації самостійної роботи майбутніх фахівців і зроблено спробу запропонувати деякі шляхи її розв'язання.
Ключові слова: самостійна робота студентів навчальні плани ВНЗ, підготовка вчителів.
Аннотация. Ливенцова В. А. Совершенствование самостоятельной работы студентов как условие эффективности модульно-кредитной системы обучения. В статье на основе эмпирических данных, полученных в результате изучения опыта организации самостоятельной работы, анализа учебных планов учебных заведений, готовящих учителей из разных регионов Украины и различного типа (классических, педагогических и т.п.) и определения соотношения между объемом часов, которые выделяются на изучение предметов психолого-педагогического цикла и соответственно на самостоятельную работу, поднимается проблема необходимости повышения работы будущих специалистов и делается попытка предложить некоторые пути ее решения.
Ключевые слова: самостоятельная работа студентов учебные планы ВУЗов, подготовкаучителей Annotation. Liventsova V.A. Perfection of independent work of students as condition of efficiency of the module-credit departmental teaching. Relying on the experience in organization of students’ independent work and on the analysis of curricula at Ukrainian teachers’ training establishments of various types, the author estimâtes correlation between the number of hours allotted for psychological- pedagogical courses and the volume of independent work correspondently. Particular attention has been given to possible ways of appropriate organization of independent work of future specialists.
Key words: independent work of students, the curricula of higher educational establishments, preparation of teachers. Вступ.
Уже більше 7 років європейське освітнє співтовариство живе під знаком Болонського процесу Його суть полягає у формуванні на перспективу Зони європейської вищої освіти, яка ґрунтується на спільності фундаментальних принципів функціонування.
Серед шести ключових позицій, які повинні виконуватися в рамках Болонського процесу (уведення двоциклового навчання, контроль якості освіти, розширення мобільності, забезпечення працевлаштування випускників, забезпечення привабливості європейської системи освіти) важливе місце посідлає вимога запровадження у всіх національних системах освіти системи обліку трудомісткості навчальної роботи в кредитах. За основу пропонується прийняти Європейську кредитно-трансферну систему. Підставами для запровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу в Україні є наступне:
1) інтеграція до Європейського простору вищої освіти;
2) входження до Болонського процесу;
3) вступ до Світової організації торгівлі;
4) реалізація дистанційної форми вищої освіти [4, с. 111].
Кредитно-модульна організація процесу навчання забезпечує психологічний розвиток викладача і студента покращення стосунків між ними, сприяє виробленню загальнонавчальних умінь і навичок, вдосконалення навичок самостійної роботи студентів дозволяє об'єктивно, з урахуванням рівня творчого підходу студента до планування і виконання різного роду професійних завдань, оцінити оволодіння ними модульною програмою, яка включає участь у педагогічних інформаціях, дискусіях під час лекцій, опрацювання обов'язкової літератури, виконання кожного творчого індивідуального завдання (розробка методики вивчення сформованості морально-етичних якостей і рис, моделювання виховного заходу або виховної ситуації, різних форм навчання тощо); ведення конспекту першоджерел; активність роботи на кожному практичному занятті; участь у науковій роботі (самостійне опрацювання дослідницької психолого-педагогічної проблеми, участь у розробці та проведенні експерименту, узагальнення отриманих результатів, підготовка рефератів з елементами пошуково-дослідницької роботи); виступ на студентській науковій конференції, підготовка матеріалів до друку тощо.
Кредитно-модульній системі надаються дві основні функції Перша - сприяє мобільності студентів і викладачів та спрощує перехід з одного університету до іншого. Друга - акумулююча чітке визначення обсягів проведеної студентомроботи з урахуванням усіх видів навчальної та наукової діяльності.
Робота виконана за планом НДР Донецького державного інституту здоров’я, фізичного виховання і спорту.
Формулювання цілей роботи.
Мета роботи - аналіз реалізації другої функції на практиці роботи ВНЗ педагогічного спрямування. Результати дослідження.
За кредитно-модульною системою працює багато ВНЗ України і більшість опитаних до цієї системи ставляться позитивно. Але проблем існує багато. І, в першу чергу, це зростання на 60 відсотків завантаженості викладачів, зменшення часу для проведення науковихдосліджень [3, с.3].
Це і потреба викладачів перейти до концентрованих форм викладу матеріалу в поєднанні з активною самостійною роботою студентів (робота в лабораторіях, читальних залах чи вдома, на об'єктах майбутньої професійної діяльності) і регулярні консультаціївикладачів, що призводить для необхідності іншого підходу в розрахунку їхнього навантаження.
Однак, на нашу думку, найбільш актуальною на даному етапі введення кредитної системи навчання у ВНЗ є проблема ефективної організації самостійної роботи, виховання у студентів потреби постійно самостійно працювати над підвищенням якості знань, вдосконалення професійних умінь і навичок. Основними показниками рівня підготовленості студента до самостійної роботи можуть бути: вміння планувати свою діяльність, бачити варіативні шляхи поставленої мети і знаходити оптимальний з них, володіння швидкісним читанням; вміння виділяти головну думку в здобутій інформації; навички компактного скороченогоподання інформації, якою володієш; вміння виконувати різні види фіксації отриманої інформації (тези, виписки, цитування і т.ін.); дотримання вимог оформлення бібліографії тощо.
Обумовлюється це рядом причин. По-перше, запровадження кредитно- модульної системи передбачає збільшення часу на безпосереднє індивідуальне спілкування викладача і студента в процесі навчання. А це, в свою чергу, зменшує частку прямого зовнішнього інформування і розширює застосування інтерактивних форм і методів роботи студентів під керівництвом викладача (тьютора) та повноцінної самостійної роботи По-друге, Європейська кредитно-трансферна система є нагромаджувальною системою, здатною працювати в рамках концепції «навчання впродовж усього життя». На це наголосив на колегії Міністерства освіти і науки Станіслав Ніколаєнкс, який зазначив: «Ми маємо відмовитися від того, що один диплом дає змогу більше не вчитися Потрібна подальша додаткова освіта». А це означає, що «випускник має бути здатним до самостійної роботи» [2, с.2].
Необхідність цільової підготовки студентів до самостійної роботи продиктована також недостатнім рівнем сформованості в них загальнонавчальних умінь і навичок. Як засвідчують результати проведеного спостереження за діяльністю студентів (дослідженням було охоплено 288 студентів педагогічних спеціальностей різних університетів України), ця проблема вимагає розв'язання на всіх спеціальностях і зі студентами всіх курсів. Доказом цього є вивчення, використовуючи різні методи психолого-педагогічного дослідження (анкетування спостереження, опитування виконання різних видів практичних завдань, розв'язання ситуацій вибору, тести тощо), рівня підготовленості студентів до самостійної інтелектуальної роботи.
Так, тільки 10% магістрів різних спеціальностей університетів правильно оформили бібліографію запропонованих літературних джерел; одиниці з них (навіть в інституті філології) володіють елементами швидкісного читання. Аналіз відповідей студентів в ході педагогічної інформації на лекціях з педагогічних дисциплін дає підстави фіксувати що тільки кожний третій студент вміє з прочитаного джерела вибрати головну думку, тільки кожний п’ятий письмово зафіксувати її, і кожний восьмий чітко, лаконічно її презентувати. Аналогічні дані з виявлення інших показників.
Не можна не враховувати і той факт, що згідно з навчальними планами значна частина часу відводиться на самостійну роботу студентів Нами зроблено аналіз співвідношення часу, виділеного на аудиторневивчення психолого-педагогічних дисциплін, методик викладання і на самостійну роботу на педагогічних факультетах університетів і, так званих, непедагогічних спеціальностях (конкретно філологічний інститут). Результати аналізу, що на педагогічних спеціальностях на вивчення психолого-педагогічних дисциплін припадає 1030 годин з них 48,2% на самостійну роботу, відповідно на вивчення методик викладання різних предметів - 1031 година з них 48% на самостійну роботу Для порівняння: на вивчення цього циклу предметів в філологічному інституті припадає 320 годин (це практично в три рази менше), але на самостійну роботу відводиться приблизно так само (45%). Що стосується методик викладання предметів (мови і літератури), то тут отримані такі дані: всього 471 години (включаючи різні види спеціальних практик - фольклорна і діалектологічна) з них 65 відсотків на самостійну роботу Ще яскравіші показники в педагогічних університетах (наприклад, Державний національний педагогічний університет ім. М. П. Драгоманова, Переяслав-Хмельницький педагогічний інститут ім. Г. С. Сковороди). На вивчення предметів психолого-педагогічного циклу, до якого включено навчальні дисципліни «Загальна психологія), «Вікова психологія), «Педагогічна психологія), «Загальна педагогіка», «Історія педагогіки», планом передбачається від 414 до 432 год, з них на лекційно-семінарські заняття - 192 год, на самостійну роботу студентів - від 222 до 240 годин Якщо зауважити, що загальна кількість годин, виділених на вивчення предметів психолого-педагогічного циклу, становить лише 6,11% усіх годин освітньо-кваліфікаційного рівня «Бакалавр» з них 53,3% винесено на самостійну роботу, то важко уявити, навіть викладачу з високим рівнем кваліфікації, як можна ефективно організувати навчальний процес, особливо ефективне керівництво і контроль над самостійною роботою майбутніх учителів [1, с.27-28].
Ця ж проблема вимальовується і при аналізі навчальних планів з підготовки бакалаврів зі спеціальності «Початкове навчання» (спеціалізація: Інформатика в початкових класах) Тернопільського національного педагогічного університету ім. В. Гнатюка Так, в цьому навчальному закладі на вивчення психолого-педагогічних дисциплін відведено 675 годин (зауважимо, що це більше, ніж у вищезазначених навчальних закладах), з них 275- на самостійну роботу, що складає 40,6%. Цікавим є не тільки розподіл годин серед
предметів цього циклу, але й відсоток який припадає на самостійну роботу. Так, на вивчення курсу «педагогіка» припадає 351 година з них на самостійну роботу - біля 31%, відповідно на вивчення курсу «Психологія) - 189 годин, на самостійну роботу - 46%, а на курс «Основи педмайстерності» - 135 годин з них 35 % - на самостійну роботу Не важко помітити, що на самостійну роботу з психології припадає більше часу ніж на інші психолого-педагогічні дисципліни. На нашу думку, це логічно тому, що саме на вивчення предмету «Психологія) (загальна, вікова і педагогічна, етика і психологія сімейного життя) відведено достатньо часу на проведення не тільки практичних, але й лабораторних занять, що створює для викладача можливість проконтролювативиконання студентами завдань самостійної роботи
Не зважаючи на те, що до кожного модуля пропонується не тільки банк інформації, проводяться проблемно-установча лекція, групові або індивідуальні консультації але й пропонуються питання для самостійного вивчення, практичні завдання для домашніх, практичних, тьюторських занять, теми рефератів, як засвідчує досвід роботи цього виявляється недостатньо. Виникає запитання: «А як проконтролювати ефективність самостійної роботи майбутніх педагогів, якщо на керівництво самостійною роботою студентів не виділяється жодної години? Можна сказати: «Є години на проведення модуля». Але хіба можна написанням 2-3 письмових робіт оцінити рівень знань, розуміння такого обсягу інформації?
Крім того, кредитна система не передбачає нормативного встановлення терміну навчання і суворого фіксування переліку дисциплін, вона дає можливість відійти від обов'язкової прив'язки процесу навчання до занять у навчальній групі, що сприяє академічній мобільності, але вимагає посилення самостійної роботи студента.
Висновки.
Одним з шляхів вироблення відповідального ставлення студентів до самостійної роботи, формування в них потреби в її виконанні може стати запровадженням в педагогічних навчальних закладах різного рівня акредитації такої схеми вивчення педагогічних дисциплін: 1) ознайомлення майбутніх педагогів з конкретним етапом навчально-виховного процесу безпосередньо в загальноосвітньому навчальному закладі (пропедевтичний курс); 2) самостійна робота студентаіз аналізу побаченого на основі самостійного вивчення рекомендованої літератури; 3) теоретичне обґрунтування викладачем тем, з якими ознайомилися студенти в процесі відвідування навчального закладу, з залученням їх до бесіди, дискусії тощо.
Таким чином, для успішного введення у ВНЗ кредитно-модульної системи організації навчання, що є однією з умов входження країни в Болонський процес, необхідно, в першу чергу, розв'язати проблеми організації та проведення самостійної роботи
Подальші дослідження передбачається провести в напрямку вивчення інших проблем вдосконалення самостійної роботи студентів як умова ефективності модульно - кредитної системи навчання.
Література
1. Бачинська Є. Класний керівник: почесний обов'язок чи професія? // Рідна школа- 2005.- № 11.- с. 24-28.
2. Ніколаєнко С. Створити систему якості вищої освіти// Освіта У країни- 2006.- №19 (10 березня).- с.2-3.
3. Скопенко В. Створити систему якості вищої освіти // Освіта України,- 2006.- №19.- с.2-3.
4. Степко М. Ф., Болюбаш Я. Я., Левківський К. М. та ін. Модернізація вищої освіти України і Болонський процес// Вища школа,- 2004.- № 2-3.- с.97-125
5. Бородін Ю.А., Піддубний О.Г., Семенов А.І. Науково-методичні підходи до процесу формування змісту навчання в умовах педагогічного експеременту, спрямованного на впровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу у вузах Ш-ІУ рівнів акредитації // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту //зб.наукпраць. - Харків: ХДАДМ (ХХПІ), 2008.
- №3. - С. 32-35.
6. Іващенко О.В. Дидактичне забезпечення вивчення курсу "Основи наукових досліджень у фізичному вихованні" в системі кредитно-модульної організації навчального процесу на факультеті фізичної культури // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту //зб.наукпраць. -Харків: ХДАДМ (ХХПІ), 2007. - №12. - С. 77-80.
7. Тимошенко О.В. Формування психофізіологічної готовності майбутніх вчителів фізичної культури до професійної діяльності на основі кредитно-модульної технології навчання // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту //зб.наукпраць. - Харків: ХДАДМ (ХХПІ), 2008.
- №3. - С. 129-134.
8. Шалар О.Г. Формирование профессионализма студентов физкультурноговуза при кредитно-модульной системе организации обучения //Физическое воспитание студентов творческих специальностей : сб.научнтр. - Харьков: ХГАДИ(ХХПИ), 2006. - №4. - С. 162-169.
Надійшла до редакції 07.04.2008 р.
