Соціально-економічні фактори особистого споживання, як частина продовольчої безпеки Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

СОЦ1АЛЬНО-ЕКОНОМ1ЧН1 ФАКТОРИ ОСОБИСТОГО СПОЖИВАННЯ, ЯК ЧАСТИНА ПРОДОВОЛЬЧО1 БЕЗПЕКИ

Пилипенко К. А. к.е.н., доцент

Украгна, м. Полтава, Полтавська державна аграрна академ1я DOI: https://doi.org/10.31435/rsglobal_ijite/01072018/5932 ARTICLE INFO ABSTRACT

Received: 11 May 2018 The article defines food security, as well as some socio-cultural aspects of food

Accepted: 20 June 2018 consumption. The level of health of the population is determined depending on

Published: 01 July 2018 the national-regional peculiarities. The problem of quality and safety of products,

- in particular meat processing enterprises, is considered. Some weaknesses of this

KEYWORDS branch are highlighted, and the essence of a balanced diet of a personality is given.

The analysis of trade in food products in recent years has been carried out, and the food safety, consumer, food, forecast of world meat production has been provided.

meat production, balance, harmony.

Citation: Пилипенко К. А. (2018) Sotsialno-Ekonomichni Faktory Osobystoho Spozhyvannia Yak Chastyna Prodovolchoi Bezpeky. International Journal of Innovative Technologies in Economy. 6(18), Vol. 1. doi: 10.31435/ rsglobal_ijite/01072018/5932

Copyright: © 2018 Пилипенко К. А. This is an open-access article distributed under the terms of the Creative Commons Attribution License (CC BY). The use, distribution or reproduction in other forums is permitted, provided the original author(s) or licensor are credited and that the original publication in this journal is cited, in accordance with accepted academic practice. No use, distribution or reproduction is permitted which does not comply with these terms.

Вступ. Одшею з особливостей сучасного стану системи продовольчого забезпечення е те, що при вщсутносп дефщиту внаслщок падшня кутвельно! спроможност населення, низько! заробпно! плати i високих щн, рiвень споживання продукпв харчування населенням знижуеться. Тому перед шдприемствами харчово! промисловост постае питания розвитку сощально-культурних аспекпв споживання за умов дотримання продовольчо! безпеки.

Сьогодш штерес до здорового харчування обумовлений впливом таких взаемопов'язаних та взаемообумовлених факторiв: в першу чергу, традищями i звичками у харчуванш та рiвнем обiзнаностi населення, i тшьки тсля цього кутвельною спроможшстю населення (платоспроможний попит найбшьш заможно! частини населення Укра!ни та специфiчних цшьових груп). Харчовий ращон населення мае бути збалансованим, на це безпосередньо впливае фiзична доступшсть продовольства, рiвень доходiв населення, що забезпечуе економiчну доступшсть продовольства i якiсть продовольства та його еколопчшсть.

Здоровий спошб життя неможливий без збалансованого харчування. Для повнощнного життя нашому оргашзму необхiдно повноцiнне харчування. Людинi потрiбнi:

• вода, оскiльки нашi кттини здебiльшого складаються з рiдини;

• бшки, мiнеральнi речовини - це бущвельний матерiал для клiтин i тканин;

• жири, вуглеводи - джерела енерги;

• вiтамiни, мшроелементи - завдяки !м, вiдбуваеться обмш речовин.

Цi поживнi речовини повинш надходити в певних кiлькостях. Ще древнi мудрецi стверджували щодо mi: все лiки i все отрута, вирiшуе доза [1, С.59].

Неращональне харчування, особливо надмiрне споживання жирiв, дефiцит багатьох вiтамiнiв, мiнеральних речовин, харчових волокон сприяють широкому розповсюдженню багатьох хронiчних неiнфекцiйних захворювань, зокрема серцево-судинних (атеросклероз, гшертошя, iнсульт, iшемiчна хвороба серця), окремих видiв раку, цукрового дiабету, жовчнокам'яно! хвороби, подагри, карiесу зубiв, ожирiння, анемiй рiзного походження, остеопорозу, якi вважають хворобами в^.

TeopeTunm Ta npaKTunm 3acagu Teopii' po3BHTKy cycninbciBa gocnig^yBanu M. Be6ep, O. Ky3bMiH,

H. fflyMneTep Ta iHmi. nuiaHHaM co^anbHo-KynbiypHux acneKTiB cno^uBaHHa npogyKTiB xapnyBaHHa B KOHTeKCTi npogoBonbnoi 6e3neKH npugineHo yBary BneHux: A.I. AniyxoBa, B..3. AM6pocoBa, ro.fl. EinuK, B.I. Eohko, n.n. Eop^eBCbKoro, O. ToHHyK, A.B. TopgeeBa, H. fleHHeKo, fl.n. floMarnyK, 3.1. InbiHoi, M.B. KanirnuKa, I. B. KomKanga [2], M.A. HucaK, I.I. HyKmoBa, HO. MapMynb [4], B.M. OrnÖHHKa, E.H. nacxaBepa, n.T. Ca6nyKa, A.C. CaxHeHKO [1], I.H. TonixH, B.M. Tpero6nyKa, HE YmaneBa,

I.B. OegynoBoi, A.A. OecuHu, M.H. XopyH^oro, TB. HepeBKa, O.M. fflnunaKa, B.B. MpnumuHa Ta iHmi. 3a6e3neneHHa npogoBonbnoi 6e3neKH b KOHTeKCTi po3BHTKy cycninbciBa TicHO noB'a3aHe 3i 3pocroM nroguHo^mpuHHoi KoH^n^i b eKOHOMinHiö Teopii.

MeToro CTaTTi e Bu3HaneHHa co^anbHo-KynbiypHux acneKTiB cno^uBaHHa npogyKTiB xapnyBaHHa B KOHTeKCTi npogoBonbHo! 6e3neKH.

Pe3y.nbTaTH gocmg^eHHH. noTpe6a y npogyKTax xapnyBaHHa Hane^uTb go 6a3OBHx noTpe6 ^HTTe3a6e3neneHHa nrogciBa. TaK, npogoBonbna 6e3neKa, aKa rapamye ii 3agoBoneHHa, BHMarae nocTiÖHoro 3a6e3neneHHa Ta ynpaBniHHa. Y KpaiHax, aKi po3BuBaroTbca, ynpaBniHHa Hero ochobhow MeToro Mae yHuKHeHHa ronogy; y po3BHHyTHx KpaiHax - ygocKoHaneHHa CTpyKTypn xapnyBaHHa HaceneHHa 3rigHo HayKoBo o6rpyHToBaHHx HopM, cTa6inbHicTb npogoBonbnux ^oHgiB Ta pHHKiB. ToMy B YKpaiHi aK KpaiHi npoBigHoro внpo6ннцтвa cinbcbKorocnogapcbKoi Ta npogoBonbnoi npogy^ii e Heo6xigHicTb aKTyani3yBaTH Moro mnaxoM 3Mi^eHHa Tpagu^HHoro Ha^oHanbHoro piBHa 3 peкoмeнgaцiaмн gocHTb 3aranbHoro xapaKTepy Ha piBeHb arpapHHx nignpueMCTB, aKuM 3HanHo KoHKpeTH3ye ii BignoBigHo cynacHoro CTaHy, cTpyKTypu, mo^hhbhx 3arpo3 Ta HanpaMiB ix BHpimeHHa.

flocnig^eHHa noKa3anu, ^o Ha cno^HBnoMy pHHKy npucyrai b gocTaTHbo BenuKiM KinbKocTi HH3bKonpo6m TOBapu. 3ano6rnm 3axogu 6opoTb6u 3 HeaKicHoro npogy^iero noTpi6Ho 3acTocoByBaTH Ha gep^aBHoMy piBHi, ocKinbKu 6e3neKy xapnoBHx npogyKTiB BigHocaTb go ochobhhx ^aKiopiB, aKi BH3HanaroTb 3gopoB'a HaceneHHa. flo TaKux huhhumb TaKo^ Hane^aib: nocuneHHa caнкцii 3a ^anbcu^iKa^ro npogoBonbciBa (BBecra mTpa^u, aKi 6ygyTb nepeBu^yBara BapTicTb napTii ^anbcu^iKoBaHoi пpogyкцii aK MimMyM y gBa pa3u); no36aBneHHa ^anbcu^iKaropiB n^eroiö y pa3i BuaBneHHa noBTopHux 3noB^HBaHb Ta iH.

TaKo^ BapTo 3BepHyTu yBary i Ha toh $aKT, ^o cepeg HaceneHHa npocie^yeTbca gocuib HH3bKHH piBeHb KynbTypu cno^HBaHHa rni, ^o nonarae y HH3bKiM norn^opMoBaHocii npo 3gopoBHH cnoci6 ^una i cno^HBaHHa eKonoro6e3nenHux Ta KopucHux gna opraHi3My nroguHH npogyKiiB. HaBiTb oco6u, aKi MaroTb cTaTKH, HenoBHoro Miporo po3yMiroTbca Ha Bu6opi npogyKTiB xapnyBaHHa i, aK npaBuno, Kynyronu gopori xapni, He cTpaxyroTb ce6e Big 3axBoproBaHb, ag^e HagMipHe cno^HBaHHa rni Ta HanoiB cnpunuHaroTb o^upiHHa Ta po3bhtok mmux xBopo6 [2].

CynacHHÖ piBeHb po3BHTKy HayKH npo xapnyBaHHa go3Bonae 3po6uTH bhchobok npo Te, ^o rna e ogHHM 3 ronoBHux ^aKTopiB, ^o BH3HanaroTb cTaH 3gopoB'a HaceneHHa. 3ane^Ho Big Ha^oHanbHo-perioHanbHux oco6nHBocTeM, 3gopoB'a HaceneHHa BH3HanaeTbca:

• cnagKoBicTro Ha 10-15%;

• eKonorinHoro cнтyaцiero Ha 10-20%;

• piBHeM po3BHTKy cucTeM oxopoHH 3gopoB'a Ha 10-15%;

• iHmi 50-70% 3ane^aTb Big cnoco6y xuiia, HaHBa^nuBimuM gogaTKoM aKoro e xapnyBaHHa, o6yMoBneHe KinbKicHHM BMicToM Ta aKicHHM cKnagoM cno^HBaHux nroguHoro HyTpieHTiB.

Y 6inbmocTi HaceneHHa YKpaiHH, 3a gaHHMH IHcTHTyTy xapnyBaHHa AMHY, BuaBneHi nopymeHHa пoвнoцiннoгo xapnyBaHHa, 3yMoBneHi aK HegocTaraiM cno^HBaHHaM xapnoBux penoBHH, TaK i nopymeHHaM xapnoBoro paцioнy, b nepmy nepry HecTanero BiTaMiHiB, MaKpo- i MiKpoeneMemiB, пoвнoцiнннx 6inKiB, i Hepa^oHanbHHM ix cniBBigHomeHHaM. 3a oцiнкoro BneHux ge^iцнт 6inKa cKnagae 30-40%, a BiTaMiHiB - 40-60%.

M'aconepepo6Ha rany3b 3a6e3nenye HaceneHHa M'acoM, HaniB^a6puKaTaMH, roroBoro пpogyкцiero. 3a BapTicTro Bupo6neHoi npogy^ii цa rany3b nocigae nepme Mic^ b xapnoBiH npoMucnoBocTi. Пpoцecн, ^o Big6yBaroTbca b M'aconepepo6HiH rany3i YKpaiHH Ta ^aKTopu, ^o cnpuaroTb cyireBHM 3MiHaM, Ba^Ko oцiннтн ogHo3HanHo. Ha ocHoBi npoBegeHoro aHani3y oKpecnuMo ochobm rany3eBi oco6nuBocTi ^yнкцioнyвaннa M'aconepepo6Hux nignpueMcTB. Cepeg hhx BuginuMo HacTynHi:

• 3ane^HicTb po3BHTKy M'aconepepo6Hoi rany3i Big gep^aBHoro perynroBaHHa;

• BigcyTHicTb TicHoro 3B'a3Ky Mi^ Bupo6HHKaMH Ta nepepo6HHMH nignpueMcTBaMH b gaHiH rany3i Ta B3aeMo3ane^HicTb ix e^eKTHBHocTi;

• He36anaHcoBaHicTb 3B'a3KiB Mi^ nignpueMcTBaMH KoMnneKcy;

• o6Me^emcTb cupoBHHHoi 6a3H, ^o npu3BoguTb go Hego3aBaHTa^eHocTi noTy^HocTeö 6inbmocTi M'aconepepo6Hux nignpueMcTB;

• nocTiHHa noTpe6a b мogepнiзaцii Ta TexHinHoMy nepeocHa^eHHi bhpo6hhhhx noTy^HocTeö gironux nignpueMcTB;

• cKoponeHHa noroniB'a xygo6u;

• HeoöxigmcTb po3BHTKy mupoKoi guBepcu^iKoBaHoi 36yT0B0i' Mepe^i;

• He3agoBinbHa aKicTb npogyKuji, a OT^e i He Mo^nuBicib Buxogy Ha MrnHapogm phhkh;

• 3pociaHHa BHMor cno^HBaHiB go aKocii M'acHux BHpo6iB Ta ix eKonoriHHocii;

• HH3bKi o6caru внpo6ннцтвa M'aca Ta M'aconpogyK^i, ^o He BignoBigaroTb pa^oHanbHHM Ta MiHiMa^bHHM HopMaM cno^HBaHHa цнx BugiB npogyKTiB xapHyBaHHa;

• HegocKOHanicTb CHCTeM ^HoyTBopeHHa Ha gaHOMy pHHKy.

flo OCHOBHHX cna6Kux мiсцb gaHoi rany3i MO^Ha BigHecTu:

• o6Me^emcTb chpobhhhhx pecypciB;

• aKicTb Ta 6e3nenmcTb npogy^ii, Bigcyraicib Heo6xigHoro gep^aBHoro perynroBaHHa, MacoBi ^anbcu^iKa^i Ta o6MaH cno^HBaHa Ta iHme.

npo6neMa aKocTi Ta 6e3neHHocTi npogyKuji:

• HeKomponboBaHHH 3aBi3 3HaHHoi KinbKocii M'aca iHo3eMHoro внpo6ннцтвa cyMHiBHoi aKocii, ane 3a hh^how ^how;

• Manoe^eKTHBHa cucieMa Komponro 3a no6ygoBoro eguHoi eKoHoMiHHoi noniTHKu Ha 6a3i cninbHux eKoHoMiHHHx iHTepeciB Ta 3 HiTKo BH3HaHeHoro MaTepianbHo-rpomoBoro yHaciro ko^hoto napTHepa y BCboMy TexHonoriHHoMy цнкni Big Bupo6HH^Ba chpobhhh go oTpuMaHHa кiнцeвoгo npogyKTy.

fflpgo nporHo3y, BBa^aeTbca, ^o CBiTOBe внpo6ннцтвo M'aca go 2019 p. Bupocie go 328 mah. t, npu HoMy, HacTKa cno^HBaHHa M'aca muuj cKnagaTHMe 37%, cbhhhhh - 36%, anoBUHUHH - 22%, iHme -5%. Cno^HBaHHa M'aca b YKpaiHi 3apa3 b cepegHboMy cKnagae 42-43 Kr Ha ogHy nroguHy b piK. BpaxoByroHu icHyroni icHgeH^i, go 2030 p. boho 3pocTe go 55 Kr. 3 ypaxyBaHHaM HaaBHoro, ane He pa^oHanbHo BHKopucTaHoro noTeH^any твapннннцтвa, gocBigy i Tpagu^M M'aconpogyKTOBuM nigKoMneKc YKpaiHu Mae Bci Mo^nHBocri 6yTH opiemoBaHHM Ha eKcnopT. 3rigHo 3 nporao3HHMH gaHHMH y 2020 p. BiH 3Mo^e 3anponoHyBaTH Ha 3oBHimmM phhok 488,3 thc. toh M'aca (y 3a6iMHiM Ba3i), a y 2030 p. gaHuM noKa3HHK cTaHoBHTHMe 778,9 thc. toh [1].

Tarc»^ go 2018 poKy cnociepiraeibca 3pocTaHHa TopriBni M'acoM Ha 2,4%. Ctocobho cbtobhx цiн Ha M'aco - nepeg6aHaeibca, ^o HoMiHanbHi cBiTOBi puHKoBi цiнн go 2019 p. 3HaHHo nigBu^aTbca BigHocHo cborogHimHix KoTupyBaHb (Ha cBHHHHy i anoBHHHHy 3pociaHHa nporHo3yeTbca 6nu3bKo 30%, Ha M'aco muuj - ^e 6inbme, BHacnigoK nociiMHoro 3pocTaHHa nonmy). YKpaiHa ^ Mae Heo6xigHi yMoBH gna Hapo^yBaHHa o6cariB внpo6ннцтвa Ta eKcnopTy aKicHoro M'aca.

MeToro npogoBonbHoi 6e3neKH ko^hoi gep^aBH e HagiMHe 3a6e3neHeHHa Bcboro HaceneHHa ochobhhmh BugaMu npogoBonbcTBa 3a paxyHoK внpo6ннцтвa npogyKTiB xapHyBaHHa b TaKiM KinbKocTi i aKocTi, aKi Heo6xigHi gna ^HiregianbHocTi nroguHH npu o6oB'a3KoBiM yMoBi $i3HHHoi Ta eKoHoMiHHoi' gociynHocii Ta MaKcuManbHo Mo^nuBoMy piBHi He3ane^Hocii Big 3oBHimHix g^epen Hagxog^eHHa npogoBonbcTBa.

flocarHeHHa i nigTpuMaHHa $i3HHHoi Ta eKoHoMiHHoi gocTynHocTi gna ko^hoto rpoMagaHHHa 6e3neHHux i aKicHux M'acHux npogyKTiB b o6carax Ta acopTHMemi, aKi BignoBigaroTb paцioнanbннм HopMaM cno^HBaHHa gaHoro Bugy npogy^ii, Heo6xigHux gna aKTUBHoro i 3gopoBoro cnoco6y ^uria, gae gep^aBi BneBHeHicTb y BucoKoMy piBHi Ha^oHanbHoi 6e3neKH b ^noMy Ta npogoBonbHoi 6e3neKH 3oKpeMa. 3aranbHa eKoHoMiHHa Kpu3a, ^o npu3Bena go BTpaTH HaceneHHaM YKpaiHu KyniBenbHoi cnpoMo^Hocii, BnnuHyna Ha po36anaHcoBaHicTb Mm TBapuHHH^Koro i nepepo6HHMH rany3aMH. CaMe hhhhhkh noB'a3aHi i3 nnaTocnpoMo^mc™ cno^HBaHiB BnnuBaroTb Ha nonuT Ha M'aconpogy^iro. A oT^e pi3Ke 3HH^eHHa goxogiB HaceneHHa 3yMoBuno noripmeHHa cTpyKTypu Moro xapHyBaHHa Hepe3 3MeHmeHHa y HiM HacTKH цiнннx npogyKTiB TBapuHHoro noxog^eHHa, 3oKpeMa M'aconpogyKTiB.

M'aconepepo6Ha rany3b e cnonyHHoro naHKoro Mm rany3aMH arponpoMucnoBoro puHKy 3 внpo6ннцтвa M'aca i nignpueMcTBaMH po3gpi6Hoi TopriBni, aKi peani3yK>Tb roTOBy M'acHy npogy^iro. Po3po6Ka cTpaTerii po3BHTKy M'aconepepo6Hoi rany3i b gaHoMy BunagKy Mae BpaxoByBaTH Heo6xigHicTb 3a6e3neHeHHa B3aeMo3B'a3Ky Ta y3rog^eHocri m™ BciMa naHKaMH cucTeMH. To6to Bci npaBuna, npuMoMH Ta MeTogu, aKi 3a6e3neHyroTb o6rpymyBaHHa Mo^nuBocri gocarHeHHa cTpaTeriHHoi MeTH nignpueMcTB gaHoi rany3i MaroTb 6yTH Hepo3puBHo noB'a3aHi i3 зaцiкaвneнicтb Bcix yHacHHKiB пpoцecy.

M'acHuM phhok e guHaMiHHHM, a ToMy oco6nuBocTi Moro ^yHK^oHyBaHHa nocTiMHo gonoBHroroTbca hobhmh ^aKiopaMH, a TaKo^ piBeHb pu3HKy nocTiMHo nigBH^eHuM, ^o npu3BoguTb go ranbMyBaHHa po3BHTKy M'aconepepo6Hoi rany3i. To6to y 3B'a3Ky i3 HaaBHicTW BenuKoi KinbKocTi HeBupimeHux nuTaHb, npo6neM po3BHTKy Ta oco6nHBocieM gaHoi rany3i nigBH^yeibca pu3HKoBaHicTb rocnogapwBaHHa nignpueMcTB. rany3eBi pu3HKH e xapaKiepHHMH gna 6inbmocTi rany3eM xapHoBoi npoMucnoBocii, b ToMy Hucni i gna M'aconepepo6Hoi. rany3eBi, цe Ti, ^o BnnuBaroTb Ha rany3b b ^noMy, a oT^e Mo^yTb BHHHKaiu aK Ha ogHoMy oKpeMoMy nignpueMcTBi, TaK i y цinol rpynu nignpueMcTB gaHoi rany3i.

Oco6nuBicTro gaHoro pu3HKy e Te, ^o BiH noB'a3aHuM 3i cпeцн^iкoro oKpeMux rany3eM, cmya^ero Ha puHKy neBHoi c^epu rocnogapwBaHHa. M'aconepepo6Ha rany3b b YKpalHi He cxunbHa go цнкniннocтi, ocKinbKu:

• пов'язана i3 задоволенням першочергових потреб населення, що забезпечують нормальне функцiонування людського органiзму та життeздатностi людини;

• юторично сформована культура та структура споживання м'ясно! продукцп, що пов'язано з нацюнальними етнiчними особливостями краши.

Демографiчний ризик може iснувати як у формi самостiйного ризику, так i бути причинами для виникнення шших ризикiв, наприклад кадрового для пщприемства. Кадровi ризики, що пов'язаш з професiйним рiвнем та рисами характеру сшвроб^ниюв пiдприeмства залежать вщ демографiчноl ситуацп в кра1ш та наявшстю квалiфiкованого персоналу на ринку пращ. Включаючи вiкову структуру персоналу, 1х потреб та вимог (наприклад, зниження матерiального рiвня, а отже пщвищення вимог до роботодавця).

Продовольча безпека - це стан захищеносн людини, який визначаеться рiвнем розвитку аграрного сектора економши. При цьому вона е невщ'емною частиною нащонально! та економiчноl безпеки краши. Устшне розв'язання проблем в сферi забезпечення продовольчо! безпеки краши залежить вщ створення умов для виготовлення пщприемствами харчово! промисловостi якiсних i безпечних продуктiв харчування. Актуальним е дослщження продовольчо1 безпеки з точки зору наявносн та дотримання взаемозв'язкiв мiж принципами збалансованостi та фiзичноl достатносн, якостi та економiчноl доступностi продовольства. Сьогоднi баланс мiж цими принципами встановлено на задовшьному рiвнi.

Продовольча безпека, недо1дання i голод е наслщком браку одше1 зi складових у рiвняннi балансу продовольства (ринки, виробництво, сощальш мережi, засоби для покупки продовольства, продовольча допомога). Голод - це крайнш прояв розвалу вша системи, що призводить до рiзкого зростання смертностi як вщ явного вiдсутностi mi, так i хвороб, викликаних недо1данням. На нашу думку, помилковим е прирiвняння продовольчо1 безпеки тiльки до виробництва продукпв харчування, iгноруючи ll важливi ll складовi [3].

Ряд впливових факторiв, таких як: клiматичнi та демографiчнi змiни, що вiдбуваються в крашц змiни в рiвнях доходiв населення; змши структури попиту на продовольство та шше впливають на взаемозв'язок мiж ними. Одна з основних проблем, що сьогоднi сто1ть перед людством, це забезпечення населення земно1 кулi харчовими продуктами. Будучи найважлившим чинником екологп навколишнього середовища, харчування з самого початку i до самого кшця життя людини впливае на його оргашзм.

За прогнозами вчених до кшця нишшнього столотя число людей, що живуть на земл^ може збiльшитися вдвiчi. Яким чином будуть добувати собi 1жу люди у майбутньому, якщо вже сьогодш ряд кра1н i регюшв голодуе? Метою продовольчо1 безпеки кожно1 держави е надiйне забезпечення всього населення основними видами продовольства за рахунок виробництва продукпв харчування в такш кiлькостi i якостi, яю необхiднi для життедiяльностi людини при обов'язковш умовi фiзичноl та економiчноl доступностi та максимально можливому рiвнi незалежнiсть вiд зовнiшнiх джерел надходження продовольства. Можливiсть досягнення i тдтримання фiзичноl та економiчноl доступностi для кожного громадянина безпечних i яюсних харчових продуктiв в обсягах та асортименн, якi вiдповiдають рацiональним нормам споживання основних харчових продукпв, необхщних для активного i здорового способу життя, дае державi впевненiсть у високому рiвнi нацюнально1 безпеки в цшому та продовольчо1 безпеки зокрема. У рейтингу, складеному The Economist Intelligence Unit Украша зайняла 44 мюце серед 105 iнших кра1н за доступнiстю для населення та яюстю харчових продуктiв [5].

Украша випередила таю краши, як Ташанд, Болгарiя, Перу, Казахстан, Азербайджан, Таджикистан. Основт принципи продовольчо1 безпеки: самозабезпечення, збалансованiсть, фiзична достатнiсть, якiсть, екожмчна доступнiсть та екологiчнiсть не можуть дiяти вiдокремлено один в1д одного, i лише у комплексi дають синергетичний ефект. Принцип збалансованостi мае в цьому випадку подвiйне значення. З одного боку згiдно з принципом збалансованосп харчування людини мае бути забезпечене надходженням в оргашзм основних харчових речовин (бшюв, жирiв, вуглеводiв) в строгому спiввiдношеннi. З iншого боку можна говорити про збалансованють мiж собою самих принцишв продовольчо1 безпеки, тобто п1дтримання оптимального сшввщношення функцiонування цих принцип1в.

Продовольча безпека населення характеризуеться збалансовашстю харчового рацюну особистостi, на яку безпосередньо впливае фiзична доступнiсть продовольства, рiвень доходiв населення, що забезпечуе економiчну доступнiсть продовольства i якiсть продовольства. При цьому баланс мiж цими принципами продовольчо1 безпеки забезпечуеться за рахунок ряду необхщних i достатшх кiлькiсних та якiсних вiдповiдностей. Баланс - це сшввщношення взаемопов'язаних показниюв яко1-небудь дiяльностi, процесу, а збалансований, тобто той, який мае паритетне сшввщношення мiж показниками.

Розглядаючи продовольчу безпеку з точки зору поснйно ддачого мехашзму, можна стверджувати, що баланс являе собою гармоншне розташування або вiдношення взаемозв'язаних

частин або елеменпв в цшому. При цьому тд збалансованютю маеться на yBa3i доведення цих частини до правильного сшввщношення. Збалансованють, а отже паритет двох або бшьше сторш, взаемопов'язаних за будь-якими параметрами включае в себе рiвнiсть та рiвноцiннiсть двох або бшьше цшей, факторiв, принцишв або засобiв. Тобто рiвнiсть та рiвноцiннiсть таких принципiв продовольчо1 безпеки як якють, економiчна достyпнiсть, фiзична достатнiсть, збалансованiсть, екологiчнiсть, самозабезпеченiсть.

При цьому щ принципи не можуть бути взаемовиключними, не компенсуються i не скасовуються один одним в результат стабiльностi, збалансованостi та незмшност системи. Продовольча безпека, як будь - який шший «живий оргашзм», прагне до балансу, пристосовуючись до змш в навколишнiм середовищi, внаслщок чого реагуе навiть на мшмальш вiдхилення параметрiв, якi можуть вивести ïï з рiвноваги. При змш стану одного з параметрiв система прагне до вщтворення та збереження балансу.

Баланс передбачае здшснення правильних дiй залежно вщ обставин, що склалися, та визначае внутршню i зовнiшню гармонiю. Баланс i гармошя можуть проявлятися в циктчност i регyлярностi будь-яких процешв. Крiм цього, для збалансованостi i ефективносп забезпечення продовольчоï безпеки мають братися до уваги час та обставини, тобто практичнють, а саме практичш дiï в необхiдний час i в потрiбномy мiсцi, яю в свою чергу знову ж таки забезпечуватимуть баланс. Продовольчу безпеку краши можна вважати збалансованою, якщо вс принципи ïï забезпечення реалiзовано на достатньому для кожного з них рiвнi. При цьому рiвень реалiзацiï кожного з принципiв мае задовольняти населення краïни.

Загальним принципом досягнення балансу продовольчоï безпеки можна вважати приведення до гармонiйного стану вшх принципiв забезпечення продовольчоï безпеки. Якщо ми намагаемось привести в гармоншний стан кожен принцип окремо, то результату досягти практично неможливо. Саме така проблема юнуе в Укршт.

Маеться на уваз^ що збалансувавши один з принципiв i забувши на деякий час про шш^ цiле залишаеться не гармоншним. Через ряд вагомих та впливових факторiв, таких як стан економши Украïни та ïï аграрного сектору, менталитет населення, свiтовi тенденцiï та шше, питання забезпечення балансу продовольчоï безпеки не вирiшyеться комплексно. Тому що не юнуе все сторонньоï взаемоди мiж спецiалiстами рiзних напрямюв. Кожен з них намагаеться удосконалити свою дiяльнiсть вiдокремлено вiд шших. I синергетичний ефект, який мав би виникнути вщ ефективноï взаемоди кожного з принцишв продовольчоï безпеки також зникае. Тому необхщно використовувати шший пщхщ. Найкращим способом було б знайти яке-небудь правило або цшнють, ушверсальне рiшення. Тодi вс принципи забезпечення продовольчоï безпеки можна було б гармошзувати згiдно до одного, ушверсального правила.

При забезпеченш продовольчоï безпеки населення збалансованiсть харчового рацюну особистостi слiд розглядати як багатогранне поняття. З одного боку,збалансованють е принципом продовольчоï безпеки, який не може юнувати окремо вщ iнших. Вiн е складовою частиною кожного з iнших принципiв i входить до ïx складу повнiстю (наприклад: збалансованiсть якостi продовольчоï безпеки, збалансованють економiчноï достyпностi, збалансованiсть фiзичноï достатностi i т. д.)

З економiчного погляду полiпшення продовольчоï безпеки виправдане лише в тому раз^ коли вигода споживача вiд не1' вища вiд витрат на ïï виробництво або дорiвнюе 1'м. Водночас не слщ знижувати собiвартiсть продукцп за рахунок попршення якостi нижче вiд тiеï межi, коли ця продyкцiя буде шкiдливою для здоров'я людини.

Складнють визначення рiвня якюних параметрiв сiльськогосподарськоï продукцп зумовлена тим, що окремi з них не пщлягають iнстрyментальномy вимiрy (смак, колiр, розварюванiсть тощо). Об'ективнiсть визначення якост продукцп особливо ускладняеться останнiми роками у зв'язку iз подрiбненням товаровиробниюв i збiльшенням ïx кiлькостi, послабленням навичок, потрiбниx для контролю за якютю реалiзованоï продукцп.

Якiснi показники реалiзованоï товаровиробниками продукцп визначають лабораторп заготiвельника здебiльшого практично «наослш» для здавальника продукцп, тому точнють ïx визначення повнiстю залежить вiд сyмлiнностi працiвникiв сировинних лабораторiй заготiвельниx оргашзацш. З метою пiдвищення об'ективностi обл^ кiлькостi та якостi реалiзованоï продукцп в Украш неодноразово вносилися пропозицп про необxiднiсть створення на базi сировинних лабораторiй заготiвельника невiдомчиx лабораторш.

Село занепадае, зростае рiвень безробггтя, падае кyпiвельна спроможнiсть населення, гальмуеться розвиток краïни. Ми вважаемо, що для подолання даноï негативноï тенденцп необxiдно створювати дiевi стимули та реальш можливостi для розвитку ефективного агробiзнесy дрiбними фермерськими та одноошбними селянськими господарствами, якi, як показав досвщ европейських краïн, набагато CTimrni до рiзного роду негативних впливiв i здатнi, при належних умовах, не лише прогодувати населення краши, але й створити гщну конкуренщю на зовнiшньомy ринку.

Ba3HcHi noKa3HHKH aKocri - ^ piBeHb aKocTi npogy^ii, B3aTHH 3a 0CH0By npn nopiBHanbHiM оцiнцi, a rpaHHHHHH - ^ HaHHH^Hi pernaMeHTOBam noKa3HHKH aKocTi npogy^ii, 3a aKux nepepo6m nignpueMcTBa He 6epyTb npogy^iro Ha nepepo6neHHa, a6o ToproBenbHi - y npoga®.

^k cBigHaTb gocnig^eHHa, HaBiTb y nepiog 3 HaHBu^HM piBHeM peani3a^i 3a ocTaHHi 15 poKiB 6ynu gocarHyTi HacTynHi HopMH cno^HBaHHa b YKpaiHi:

• M'aco Ta M'aconpogyKTH - 61,0%;

• MonoKonpogyKTH - 69,8%;

• aM^ - 93,8%;

• oboh i 6amTaHHi - 85,2%;

• nnogu, arogu Ta BHHorpag - 50,7%;

• pu6a h pu6m npogyKTH - 87,5%.

3ayBa^HMO, ^o piBeHb cno^HBaHHa, 3a(iKcoBaHHH y 1990 p., CTaHOBHB: no M'acy i M'aconpogyKTax - Ha 74,2%; MonoKy h MonoKonpogyKTax - Ha 62,9%; xni6y Ta xni6o6ynoHHux Bupo6ax - Ha 93,0%; nnogax, arogax i BHHorpagy - Ha 96,2% h no цyкpy - Ha 81,8%. HaM6inbm 3arpo3nuBa curya^a b YKpaiHi CKnanaca no M'acy i M'aconpogyKTax, MonoKy h MonoKonpogyKTax Ta nnogax, arogax i BHHorpagy, ge cno^HBaHHa Ha 7-33% He gocarae HaBiTb MiHiManbHHx HopM [1]. nepeBH^eHHa HopM cno^HBaHHa cnocTepiraeTbca no xni6y Ta xni6onpogyKrax, KapTonni, onii, цyкpy, ^o cBigHHTb npo Hepa^oHanbHy CTpyKTypy cno^HBaHHa.

OopMyBaHHa CTpaTerii (iHaHcoBo-eKoHoMiHHoi 6e3neKH arpapHHx Ta xapHoBux nignpueMcTB goцinbнo npoBogHTH 3 ypaxyBaHHaM icHyroHoro CTaHy ^HrreBoro цнкny Moro po3BHTKy, ocKinbKH Mm hhmh icHye TicHHH 3B'a3oK. B cBoro Hepry, ^httgbhh цнкn (opMyerbca nig BnnuBoM po3BHTKy rany3i, TexHonorii, ToBapy, opram3a^HHHx (opM 6i3Hecy, nepcoHany. Цe noTpe6ye nocTiMHoro BHBHeHHa BHyTpimHix Ta 3oBHimHix npo^ciB, aKi Big6yBaroTbca BcepegHHi Ta 3a Me^aMH nignpueMcTBa. Bu6ip cTpaTerii 3M^HeHHa (iHaHcoBo-eKoHoMiHHoi 6e3neKH 6araTo b HoMy 3ane^HTb Big KoHKypeHTHux no3H^M cy6'eKTiB rocnogaproBaHHa. Ag^e 3gaTHicTb (yH^ioHyBaTH cra6inbHo gocaraeTbca 3a paxyHoK KoHKypeHTHHx nepeBar, to6to cyKynHocTi hhhhhmb Ta napaMeTpiB, ^o 3a6e3neHyroTb Moro Bni3HaHHa i BuoKpeMneHHa i3 3aranbHoi KinbKocTi KoHKypemiB [4]. KoH(irypa^a 3axogiB cTpaTerii rapamyBaHHa (iHaHcoBo-eKoHoMiHHoi 6e3neKH arpapHux Ta xapHoBux nignpueMcTB BH3HaHaeTbca HaaBHicrro Ta oco6nuBocTaMH 3oBHimHix i BHyTpimHix 3arpo3 ix ^HrregianbHocTi.

Bhchobkh 3 npoBegeHoro gocnig^eHHa. Po3bhtok BiTHH3HaHoro внpo6ннцтвa M'aca mu^ 3a6e3neHye cTa6inbHy cнтyaцiro Ha npogoBonbHoMy puHKy, cтa6iniзaцiro phhkoboI KoH'roHKrypu Ta 3a6e3neneHHa goxogHocTi ToBapoBupo6HHKiB, Hapo^yBaHHa bhpo6hhhhx noTy^HocTeM Ta agaптaцiro go hobhx yMoB cbtobhx BHKnuKiB, 3axucT BHyTpimHboro puHKy, 3a6e3neHeHHa KoHKypemocnpoMo^HocTi yKpaiHcbKux TOBapoBupo6HHKiB Ha cBiToBoMy Ta BHyTpimHboMy puHKax.

^ITEPATyPA

1. CaxHeHKo A.C. 36anaHcoBaHicTb acopTHMeHTHoro nopr(enro nignpueMcTB xapHoBoi npoMucnoBocri b kohtckctI 3a6e3neneHHa npogoBonbHoi 6e3neKH YKpaiHu : guc. ... K.e.H. 3a cпeц. 08.00.04 - eKoHoMiKa Ta ynpaBniHHa nignpueMcTBaMH (3a BugaMH eKoHoMiHHoi gianbHocri) / A. C. CaxHeHKo // Khib, 2016. - [EneKTpoHHHH pecypc]

- Pe^HM gocTyny: http://nuft.edu.Ua/public/dissertations/sakhnenko-a_11:27:26_ua.pdf

2. KomKanga I. B. AKyTanbHi nuTaHHa npogoBonbHoro 3a6e3neHeHHa / I. B. KomKanga // BicHHK CyMcbKoro нaцioнanbнoro arpapHoro yHiBepcHrery : EKoHoMiKa i MeHeg^Mern; 2017. - Bun. 4 (71). - C. 209.

3. nununeHKo K. A. ComanbHo-eKoHoMiHHa cyTHicTb, 3aBgaHHa Ta пpннцнпн (opMyBaHHa npogoBonbHoi 6e3neKH / K. A. nununeHKo // npuHopHoMopcbKi eKoHoMiHHi cTygii: HayK. ®yp. - Bun. 27. - 2. - 2018. - C. 5-9.

4. The Economist Intelligence Unit: - [EneKTpoHHHH pecypc] - Pe^HM gocTyny: www.economist.com.

5. MapMynb ..O. CrpareriHHe ynpaBniHHa (iHaHcoBo-eKoHoMiHHoro 6e3neKoro arpapHHx Ta xapHoBux nignpueMcTB / .. O. MapMynb, T. r. BenuHKo, .. n. PorariHa // BicHHK BepgaHcbKoro yHiBepcHrery MeHeg^Memy i 6i3Hecy.

— 2016. — № 2 (34). — C. 49.