УДК 334.012.64 Доц. В.1. Варцаба, канд. екон. наук - Ужгородський НУ
СОЦ1АЛЬН1 РЕСУРСИ ПРИКОРДОННИХ ТЕРИТОР1Й ЗАКАР-ПАТТЯ: ПРОБЛЕМИ В1ДТВОРЕННЯ I ВИКОРИСТАННЯ
Здшснено аналiз демографiчноi ситуацп в прикордонних районах Закарпатсь-ко'1 областi, проаналiзовано основнi тенденцп демографiчного вiдтворення населения. Обгрунтовано низку пропозицiй, спрямованих на забезпечення природного приросту населення та покращення умов пращ на виробницта.
Ключовi слова: сощальт ресурси, вiдтворення, умови працi, ефектившсть.
Постановка науковоТ проблеми. Шдвищена увага вчених 1 господар-ниюв до проблем вщтворення населення в УкраЛт та ii окремих регюнах е цшком законом1рною. Особливоi актуальност набувае дослщження демогра-ф1чних процеЫв на локальному р1вш господарювання, адже населення розви-ваеться в межах певних територ1альних утвор1в, з1 сво!ми специф1чними мю-цевими штересами, умовами розвитку та режимом вщтворення.
Водночас розвиток економжи локальних адмшютративних одиниць, 1'х м1сце в регюнальному подш пращ значною м1рою зумовлений ефектившс-тю заход1в макроеконом1чно1" пол1тики, спрямовано1' на розвиток реального сектора територ1ально1" економжи, шдтримкою нових форм господарювання, стимулюванням п1дприемницько1" шщативи широких верств населення, що, безумовно, позначаеться на процесах вщтворення населення. Принаймт це означае, що розвиток народонаселення вщбуваеться шд впливом сукупност фактор1в - вщ макроеконом1чних (економжа краши загалом та окремих и сфер) до м1кроеконом1чних (економжа домогосподарств). 1гнорування особ-ливостями кожного з цих фактор1в та ототожнення штерешв суспшьства i сь м'1 (шдивща), як показав досвщ попередшх роюв, призвели до ютотного зни-ження адресност а, отже, i ефективност заход1в демограф1чно1" полггики. Тому в нитштх умовах розвитку щ заходи повинт враховувати складний характер взаемозв'язюв демограф1чних процешв, 1х тюне переплетшня та взае-модоповнювашсть тд час формування рацюнального типу вщтворення сощ-альних ресуршв як синтезу руху населення, починаючи з локального р1вня i до суспшьства загалом. Адже не випадково у Стратеги демограф1чного розвитку на 2006-2015 рр. в Укршт як основно! стратег1чно1" мети визначено: "Сприяння всеб1чному розвитку шм% створення соц1ально-економ1чних пере-думов для 11 повноцшного функцюнування, задоволення i вщтворення потреби шмЧ в дггях" [1, с. 5].
Така постановка проблеми докоршно змшюе традицшт тдходи, що культивувалися в минулому, до реал1заци демографiчноi пол1тики, вектор яко! мав чiтко окреслену макроекономiчну спрямованiсть, наголошуючи на потребi його змщення на рiвень територiй i на цьому грунтi пiдвищуючи 1х вiдповiдальнiсть за забезпечення нормальних умов для розвитку населення.
Метою дослвдження е вивчення проблеми демографiчного вщтворен-ня населення прикордонних районiв Закарпатськоi областi.
Аналiз останнiх дослiджень та публжацш. Демографiчна криза в Ук-раiнi та и регiонах значно активiзувала дослiдження проблем, пов'язаних з процесами вщтворення населення та його використання. Ц проблеми досль
Науковий вкник НЛТУ Укра'1'ни. - 2011. - Вип. 21.1
джено в працях М. Долшнього, С. Злупка, Е. Лiбановоl, С. Пирожкова, М. Пь тюлича, Л. Семiв, У. Садово! та багатьох iнших учених-дослщниюв. Що сто-суеться дослiдження цих проблем на локальному рiвнi розвитку, то вони ще не належно розробленi та висвiтленi, що значно шдвищуе увагу до !х аналiзу.
Виклад основного матерiалу. Урахування ди локальних факторiв розвитку населення набувае дедалi бшьшо! ваги в умовах попршення еконо-мiчного становища, високого рiвня шфляци, появи значного числа сшьських поселень, що мають вс ознаки регресивностi. На цьому фот чи не единим виходом iз складно! ситуаци е окреслення демографiчних орiентирiв для кожного регюну вiдповiдно до його сощально-економiчного становища.
З цих позицш на окремий специфiчний об'ект наукового дослiдження претендують сощальш ресурси прикордонних територiй Закарпаття, на вщ-творення, формування та використання яких активний вплив здшснюють фа-ктори внутрiшнього i зовшшнього впливу.
Табл. Демографiчнi характеристики населення прикордоннихрайошв _ЗакарпатськоХ областi_
М1ста, райони Чисельтсть наявного населення, тис. ос1б Природний приршт, скоро-чення (-) на 1000 ос1б наяв-ного населення
1989 2000 2008 1989 2000 2008
м. Ужгород 126,5 126,3 116,3 9,2 -0,4 1,6
м. Берегово - - 25,0 - - -0,6
м. Хуст - 35,2 31,6 - 0,0 2,2
м. Чоп - - 8,8 - - 1,1
Берепвський 84,1 82,6 52,0 4,5 -3,5 -0,8
Великоберезнянський 30,2 29,6 26,5 13,3 -2,5 -5,9
Виноград1вський 118,3 118,5 117,8 8,6 2,0 3,4
Перечинський 32,8 32,4 31,1 4,7 -2,8 -0,8
Рах1вський 91,0 91,6 90,3 10,3 3,5 3,9
Тяч1вський 172,4 172,4 172,0 8,0 3,4 4,4
Ужгородський 73,4 73,9 67,7 5,1 -3,4 0,4
Хустський 130,4 94,7 95,1 7,8 2,3 1,1
Всього населення 859,4 857,2 834,2 - - -
% до загально! чисель-ност наявного населення област1 68,6 67,8 67,1 - - -
1з даних, наведених у табл., видно, що в прикордонних районах Закар-патсько! област станом на 1.01.2009 р. проживало 834,1 тис. оЫб, що стано-вить 67,1 % вщ загально! чисельност наявного населення краю. За перюд з 1989 по 2008 рр. чисельшсть населення у прикордонних територiях скороти-лася на 25,2 тис. оЫб, або майже на 3 % за загальнообласного показника 0,8 %. Середньорiчнi темпи цього процесу в дослщжуваних районах за перюд з 1989 по 2000 роки становили 0,8 %, а з 2000 по 2008 рр. - 0,7 %. Це дае змо-гу нам зробити важливий висновок, що динамша темпiв приросту населення як загалом по областi, так i в аналiзованих районах мае тенденцш до знижен-ня. Особливо поманим е це зниження за останш вiсiм рокiв.
Порiвняльний анашз визначальних характеристик динамiки TeMniB приросту населення прикордонних райошв областi дае змогу виявити певш вiдмiнностi, зумовлеш особливостями природного, мeханiчного та сощально-го руху. Особливо важливе значення для аналiзу динамiки чисeльностi населення мае дослщження природного руху, оскшьки саме вiн забезпечуе вщ-творення населення за рахунок зниження смертност та збiльшeння народжу-ваносп, завдяки чому вiдбуваеться змiна поколшь i досягаеться iснування населення як популяцп.
Аналiз процeсiв природного приросту населення показуе, що в чотирьох з дев'яти прикордонних райошв област зафшсовано вiд,емнe сальдо природного приросту населення. 1снуюча ситуацiя зумовлена динамжою смeртностi як мiж самими районами, що е об'ектом дослщження, так i 1х iстотну диференщащю за аналiзованим показником по область Особливо високою е смeртнiсть у Бере-гiвському, Великоберезнянському та Перечинському районах, де показник сме-ртност перевищував загальнообласний вiдповiдно на 20,1, 35,0 та 30,6 %. Опо-середковано про причини високо1 смертност можна судити через показники зайнятост населення на роботах iз шюдливими i небезпечними умовами працi, насамперед сшьському господарствi, будiвництвi, лiсохiмiчнiй промисловосп, що е прiоритeтними сферами економши в аналiзованiй групi районiв. Незважа-ючи на те, що вщнедавна кiлькiсть працiвникiв, як працюють в умовах, що не вщповщають саштарно-гтешчним нормам, зменшилася з 12 тис. у 2000 р. до 9,6 тис. у 2008 р. i, вона е значною i становить 11,1 % до облшово1 кшькосп штатних пращвниюв [2, с. 195; 3, с. 416]. Значно вища питома вага тих, хто пра-цюе в умовах, що не вщповщають саштарно-гтешчним нормам, на тд-приемствах добувно1 промисловост - 35,0, видобування корисних копалин -35,7, у хiмiчному виробництвi - 24,2, на транспорт - 23,5, на виробницта плас-тмасових виробiв - 21,9 % [3, с. 416]. При цьому на державних пщприемствах у таких умовах працював кожен восьмий пращвник проти кожного чотирнадця-того у недержавних [2, с. 196]. 1снуюча ситуацiя, як слушно зазначае Е. Лiбано-ва, потребуе негайного втручання: нeобхiднi комплeкснi цшеспрямоваш ди, якi охоплюватимуть i охорону пращ, i профшактичну медицину, i дорожньо-тран-спортну безпеку, i захист навколишнього середовища, i систему охорони здо-ров'я, i контроль за яюстю продуктiв харчування та питно1 води [4, с. 37].
Незважаючи на слабкiсть доказово1 бази щодо лiнiйного зв'язку мiж еко-номiчною ситуацiею i тривалiстю життя, iснування тако1 кореляци навряд чи можна заперечувати. Доцiльним видаеться здшснення таких нeвiдкладних захо-дiв щодо охорони пращ в прикордонних адмшютративних районах области
• впровадження системи догов1рного планування заход1в з охорони пращ на вс1х 1ерарх1чних р1внях уиравлшня та у всх сферах економ1чно1 дiяльностi;
• iнвeнтаризацiя робочих мюць на тдприемствах усх форм власносп;
• атeстацiя робочих мюць, що не вщповщають саттарио-гшетчиим нормам, та запровадження контролю за усуненням шкщливих фактор1в для здоров'я пращвнишв;
• пщвищеиия рол i вщповщальиосп професшиих сп1лок, пщроздшв фонду социального страхування, шституту социального партнерства за належт умо-ви пращ на виробницта;
Науковий вкник НЛТУ УкраТни. - 2011. - Вип. 21.1
• запровадження системи eKOHOMÏHHHx стимулiв для тдприемств, що вжива-ють заходи, спрямоват на зниження травматизму, професiйних захворю-вань, мiнiмiзацiю нещасних випадшв на виробнищш.
Висновки. Запропонований комплекс заходiв щодо створення належ-них умов пращ на виробнищв матиме позитивш результати для нормалiзацiï демографiчних процеЫв у прикордонних районах областi. Хоча, звичайно, полггика держави в галузi охорони працi потребуе кардинальних змш. Очевидно, що в нових умовах господарювання ïï вектор змщуеться в площину стимулювання здорового способу життя. Йдеться про те, що бiзнес, робото-давцi рiзних форм власност повиннi стимулювати працiвника за хороший стан здоров'я, а не за захворювашсть. Ця теза базуеться на широко вщомому висновку експер^в Всесвiтньоï органiзацiï здоров'я, суть якого полягае в тому, що рiвень здоров'я населення бшьше шж на 50 % визначаеться умовами та способом життя. Решта 50 % припадае на: фактори зовшшнього середови-ща - 20 %, генетичний матерiал - 20 % i лише 10 % загального рiвня здоров'я населення визначаеться доступшстю i якiстю медичного обслуговування [5, с. 72]. Наведет дат мають вкрай важливе значення на rai депопуляцшних процесiв, якi охопили Украшу та ïï регюни. Украïнському суспшьству, вва-жае О. Палiй, "дотепер притаманна система цiнностей, у якш здоровий спосiб життя посiдае другорядне мюце. На грунт занепаду державних шститу^в, вiдповiдальних за стан здоров'я населення, особливоï значущостi набувае фо-рмування суспiльноï та iндивiдуальноï налаштованост на прiоритет здорового способу життя, соцiальноï та особистiсноï мотиваци на збереження та змь цнення здоров'я" [6, с. 12-13]. Очевидно, що така постановка проблеми потребуе виршення комплексу завдань, серед яких особливе мюце належить умовам пращ, реалiзацiï принцишв ергономiки, тобто науки, що вивчае до-пустимi фiзичнi, нервовi та психологiчнi навантаження на людину в процесi трудовоï дiяльностi. Йдеться про створення найращональшшого робочого се-редовища з метою забезпечення максимальноï ефективностi працi без шкоди для здоров'я i без зниження працездатност людини.
Л1тература
1. Стратепя демограф1чного розвитку на 2006-2015 рр.: постанова Кабшету МЫс^в Украши № 879 ввд 24 червня 2006 р.
2. Програма економ1чного i сощального розвитку Закарпатсько'1 област на 2001-2004 рр. "Закарпаття - 2004. Поступ у ХХ1 сгашття". - Ужгород, 2001. - 321 с.
3. Статистичний щорiчник Закарпаття за 2008 рш. - Ужгород, 2009. - 559 с.
4. лИбанова Е. Новiтнi тенденци смертносп населення Украши / Е. Лiбанова // Демо-графiя та сощальна економiка. - № 1. - 2006. - С. 23-27.
5. Раков А.А. Анализ смертности сельского населения Беларуси: вторая половина ХХ -начало ХХ1 столетия / А.А. Раков, С.В. Кондричин // Демографiя та сощальна економша. -2007. - № 1. - С. 61-73.
6. Палш О.М. Демографiчна ситуащя в крашах Центрально! та Схщно'1 Свропи / О.М. Палш // Демографiя та сощальна економша. - 2007. - № 2. - С. 3-14.
Варцаба В.И. Социальные ресурсы пограничных территорий Закарпатья: проблемы воссоздания и использования
Осуществлен анализ демографической ситуации в пограничных районах Закарпатской области, проанализированы основные тенденции демографического воссоздания населения. Обосновано ряд предложений, направленных на обеспечение естественного прироста населения и улучшения условий труда на производстве.
Ключевые слова: социальные ресурсы, воспроизводство, условия труда, эффективность.
Varcaba V.I. Social resources of boundary territories of Zakarpat'ya: problems of recreation and use
The analysis of demographic situation is carried out in the boundary districts of the Zakarpatian area, the basic tendencies of demographic recreation of population are analysed. Grounded row of suggestions, directed on providing of natural increase of population and improvement of terms of labour on a production.
Keywords: social resources, recreations, terms of labour, efficiency.
УДК 332.122.62 Доц. I. Б. Чудаева, канд. техн. наук - Cxidmeeponeücbmü
ушверситет економти i менеджменту
НАУКОВ1 ПАРКИ: СУТЬ, ФУНКЦП ТА ПЕРСПЕКТИВИ
СТВОРЕННЯ
Проаналiзовано органiзацiйно-eкономiчний мехашзм функцюнування науко-вих парив провщних краш ринково'1 економши. Виокремлено основш чинники, що забезпечують ефективну роботу наукових парив. Внесено пропозицп щодо подаль-шого розвитку наукових парив в Укрш'ш та забезпечення ix ефективного функщону-вання.
Ключов1 слова: сталий шновацшний розвиток, штереси, науковий парк, дос-лщний парк, бiзнeс-iнкубатор, шновацшний центр, науковий потенщал, штегращя, нововведення, штенсифшащя, високотехнолопчш тдприемства.
Вступ. Сьогоднi виxiд iз фшансово1 кризи нацiональноï eкономiки по-требуе вщ мeнeджeрiв усix ланок не лише вмшня антикризового управлiння, але й забезпечення ïï переходу до сталого iнновацiйного розвитку, загальна концепщя якого передбачае нeобxiднiсть опосередкованого знаннями балансу мiж задоволенням сучасних потреб i захистом штереЫв майбутшх поко-лiнь, зокрема ïx потребу в безпечному i здоровому довкшль
Сталий шновацшний розвиток - це науково, технолопчно, eкономiч-но, сощально i eкологiчно збалансований розвиток певних територш i розта-шованих на них мюьких i сiльськиx поселень (населених пунклв), спрямова-ний на узгоджене i науково обгрунтоване формування та функцюнування ïx-нix eкономiчного, соцiального й eкологiчного складникiв на основi рацi-онального використання вЫх видiв рeсурсiв (природних, трудових, виробни-чих, науково-тexнiчниx, iнформацiйниx тощо).
Розвиток сучасного суспшьства значною мiрою визначаеться наявшс-тю й eфeктивнiстю шновацшних процeсiв, що вiдбуваються у ньому, яю обу-мовлюють перетворення результата науково-дослiдниx робiт у новi продукта, технологи, послуги. Сьогодш у свт одним з найбiльш ефективних меха-нiзмiв рeалiзацiï такого перетворення е рiзнi iнновацiйнi структури i, насам-перед, науково-тexнiчнi зони з широким спектром ïx рiзниx титв - наукових паркiв, тexнопаркiв, тexнополiсiв та iншиx.
На сьогоднi таю шновацшш структури в Украïнi ще залишаються проблемними i не виступають ефективним шструментом впливу на розвиток шновацшних процеЫв та eкономiки загалом.