CC BY
9
УДК 616.832-004.2-036.8+616.839 ЛЕВЧЕНКО 1.Л.
Державна установа «1нститут неврологи, психатр'й та наркологи АМН Укра'/ни», м. Харюв
СТАН НАДСЕГМЕНТАРНО'' ВЕГЕТАТИВНО! РЕГУЛЯЦИ У ХВОРИХ Р13НО'Т СТАЛ ¡3 ПРОГРЕД1вНТНИМИ ТИПАМИ ПЕРЕВРУ РО3СiЯНОГО СКЛЕРОЗУ
Резюме. Вивчеш гендерш особливосmi надсегментарних вегетативних аnаратiв у пацieнтiв iз прогредieнтmми типами перебкурозаяного склерозу за допомогою кардшнтервалографи (К1Т) та довголатентних зорових викликанихпотенцiалiв (ЗВП). За даними К1Ту жнок выявлена недостатня активащя симпатоадреналовоИ системи, а у чоловшв — зниження nотужностi спектра нейрогуморальноИмодуляцн та «жорстш» зв'язки в системi надсегментарно! вегетативноI регуляци. За даними ЗВП у чоловшв виявлеш оргашчш змти демieлiнiзуючого характеру, а у жток — порушення процеав гомеостатичного регулювання. Ключовi слова: розаяний склероз, прогредieнтний перебк, гендер, кардiоiнтервалографiя, зоровi викликаш потенщали, вегетативна регулящя.
М1ЖНАРОДНИЙ НЕВРОПОГ1ЧНИЙ ЖУРНАЛ
INTERNATIONAL NEUROLOGICAL JOURNAL |
МЕЖДУНАРОДНЫЙ НЕВРОЛОГИЧЕСКИЙ ЖУРНАЛ ОРИГИНАЛЬНЫЕ ИССЛЕДОВАНИЯ /ORIGINAL RESEARCHES/
Вивчеш гендерш особливост надсегментарних вегетативних апарапв у пащенпв iз прогредieнтними типами переб^у (ПТП) розаяного склерозу (РС) за допомогою кардюштервалографи (К1Г) та довголатентних зорових викликаних потенцiалiв (ЗВП). За даними К1Г у жшок виявлена недостатня активащя симпатоадреналово! системи, а у чоловтв — зниження потужност спектра нейрогуморально! модуляцн та «жорстю» зв'язки в системi надсегментарно! вегетативно! регуляци. За даними ЗВП у чоловтв виявлеш оргашчш змши демieлiнiзуючого характеру, а у жшок — порушення процеав гомеостатичного регулювання.
Вщомо, що розсiяний склероз — це найбшьш поширене демieлiнiзуюче та нейродегенеративне захворювання ЦНС, що уражае найактивнiшу со-цiальну групу людей — молодь i неминуче веде до швалщизацп та погiршення якост !х життя [1—4]. За даними ешдемюлопчних дослiджень, розсiяний склероз найчастше зустрiчаеться у жiнок; проте вва-жають, що у чоловiкiв ця хвороба мае бшьш тяжкий перебщ особливо при прогредiентних варiантах РС. У даний час накопичуеться все бшьше даних про те, що певш гормональш вiдмiнностi жiночого та чоловiчого органiзму скорiше за все обумовлюють розбiжностi в перебiгу активного запального, демiелiнiзуючого та нейродегенеративного процесу [1—4]. Зроблено припущення, що таю ж самi вiдмiнностi iснують i в системi надсегментарно! вегетативно! регуляци, що визначають рiзнi реакцп на хворобу з боку церебраль-них гомеостатичних механiзмiв та роблять диферен-
цiйований внесок в !! патогенез. Тому метою роботи була порiвняльна оцшка надсегментарно! вегетативно! регуляци у хворих з прогредiентними типами переб^у розсiяного склерозу рiзно! статi за даними варiабель-ностi серцевого ритму та довголатентних зорових викликаних потенцiалiв. Роботу виконано в рамках НДР «Вивчити нейробюлопчш механiзми тендерних особливостей дебюту i перебiгу розсiяного склерозу в клшщ i експериментi», шифр АМН.РС.Ф.09, номер держреестраци 0109Ш001174.
Варiабельнiсть серцевого ритму (ВСР) служить для оцшки надсегментарно! вегетативно! регуляцГ! та компенсаторно-пристосувальних механiзмiв, що визначають стан як неспецифiчних систем мозку, так i патологiчно! функцiонально! системи, що формуеться внаслщок хвороби [5]. Оцшка ВСР — це сучасна методолопя та технолопя дослiдження регу-ляторних систем оргашзму, що визнана як золотий стандарт для функцюнально! оцшки вегетативно! нервово! системи (ВНС), зокрема стану симпатичного та парасимпатичного !! вщдШв [5—7]. Голо-вним методом оцшки ВСР е статистичний — аналiз сукупност послiдовних часових iнтервалiв КК (кар-дiоiнтервалографiя) з автоматичним обчислюванням тривалостi КК, побудовою часових рядiв та !хньою комп'ютерною обробкою [5, 7]. Таю показники К1Г, як 8БКК, г-М88Б, pNN50, свiдчать про варiабель-нiсть серцевого ритму, !хне пiдвищення спостер^а-еться при зростанш вагусно! активностi, а зниження — симпатично! [5, 6]. Сумарна потужшсть спектра ВСР показуе сумарний абсолютний рiвень активност
регуляторних систем. Потужшсть спектра високих частот (HF) вГдображае вагусну активнiсть, низьких частот (LF) — симпатичну [5, 6]. При пщвищенш активност симпатично! нервово! системи показники LF, HF, VLF зменшуються, а спiввiдношення LF/HF зростае, при парасимпатичнiй активацп — навпаки, LF, HF, VLF зростають, а LF/HF зменшуеться [5—7]. Мода вГдображае найбiльш вiрогiдний рiвень функщ-онування серцевосудинно! системи, а ii амплiтуда — умовний показник активносп симпатично!' ланки регуляцй' [5]. Для оцшки даних К1Г в обстежених хворих ми користувалися нормальними значеннями параметрiв ВСР при 5-хвилинному записГ, якi при-йнятi робочою групою бвропейсько! кардiологiчноi спiлки та Швшчноамерикансько! спiлки стимуляцй' i електрофiзiологii (1996 р.) у модифжацп робочо! групи медичного радюлопчного наукового центру РАМН [7].
Нормою функщонально! активностi автономно!' нервово!' системи при комп'ютерному аналiзi ВСР вважалися такi значення показниюв К1Г: SDRR — 13,31-41,4 мс; r-MSDD — 5,78 — 42,0 мс; рNN50 -0,11-8,1 %, LF — 1170 ± 116 мс2, HF — 975 ± 45 мс2, LF — 54 ± 12 %, HF — 29 ± 8 %, LF/HF — 1,5 ± 0,2, Мо — 800-1000 мс, Amo — 30-50 % [7].
Було обстежено 78 хворих iз ПТП РС, iз них 49 жь нок середнього вжу (38,78 ± 9,79 року) та 29 чоловтв середнього вГку (39,03 ± 13,65 року). Серед обстежених пащенпв 35 було з первинно-прогредiентним пере-бiгом (ППП) (19 жшок та 16 чоловтв), та 43 — iз вторинно-прогредiентним перебiгом (ВПП) (30 жiнок та 13 чоловтв). Показники К1Г у пащенпв рiзноi статi з ПТП РС наведет в табл. 1, з ППП — у табл. 2 та з ВПП — у табл. 3.
При аналiзi варiабельностi серцевого ритму в споко! (вихГдний тонус ВНС) виявлена тенденщя до парасимпатикотонп у пацiентiв рiзноi статi iз ПТП РС за показниками SDRR, r-MSSD, pNN50, Amo, шдек-сом LF/HF (табл. 1-3). При цьому в жшок, особливо з ВПП РС, ця тенденщя була бшьш виражена, шж у чоловтв (табл. 1-3).
При ортостатичному навантаженш у пащенпв з ПТП РС незалежно вГд стат спостерiгалось деяке збшьшення iндексу LF/HF в 1,09 раза (у чоловтв) та в 1,10 раза (у жшок), збшьшення шдексу рNN50 в 1,15 i 1,25 раза вщповщно та зменшення показника SDRR в 1,16 та 1,06 раза вщповщно. У чоловтв iз ПТП РС спостерiгалося незначне шдвищення показникiв Amo та r-MSSD в 1,04 та 1,02 раза, а у жшок, навпаки, зниження цих показниюв вщповщно в 1,01 та 1,20 раза (табл. 1). СпостерГгалося збшьшення ЧСС в оиб обох статей в 1,11 раза (чоловжи) та 1,05 раза (жшки) (табл. 1). Таким чином, в обстежених пащенпв при ортостатичному навантаженш спостерГгалась акти-ващя симпатично! нервово! системи, однак стушнь цiеi активацГ! був зниженим в оиб обох статей, що свiдчило про «жорстюсть» зв'язюв мГж параметрами функцiональноi системи регуляцй ВНС у пащенпв з ПТП РС.
При аналiзi вщповш з боку ВНС на ортостатичне навантаження у пащенпв рГзно! статi Гз РС залежно вГд типу прогредГентного перебГгу хвороби отримаш рГзноспрямоваш та диференцшоваш результати. Так, у пащенпв Гз ППП не виявлено суттевих гендерних вщмшностей: показники LF/HF, pNN50, Amo та ЧСС зростали у чоловтв вГдповГдно в 1,14, 1,34, 1,02 та 1,11 раза, а у жшок — вщповщно в 1,12, 1,14, 1,17 та 1,04 раза (табл. 2), показник SDRR зменшувався
Таблиця 1. Показники К1Гу пац1ент1в р1зно/ стат з ПТП РС
Показник К1Г Чолов^и (n = 29), M ± m Жiнки (n = 49), M ± m
Спокм Ортостатичне навантаження Спокiй Ортостатичне навантаження
TP, мс2 1315,46 ± 1105,01 968,03 ± 612,87 1848,74 ± 1566,91 2333,27 ± 1498,41
VLF, мс2 217,89 ± 137,49 168,26 ± ,94 355,33 ± 343,87 352,6 ± 323,94
LF, мс2 424,97 ± 335,34 317,65 ± 207,85 714,82 ± 611,49 804,73 ± 793,09
HF, мс2 672,59 ± 602,11 477,13 ± 344,42 1022,20 ± 927,95 1175,94 ± 1020,82
LF/HF 0,70 ± 0,24 0,76 ± 0,25 0,69 ± 0,19 0,76 ± 0,24
VLF, % 19,14 ± 5,64 19,61 ± 7,36 23,31 ± 12,21 26,09 ± 14,88
LF, % 32,43 ± 6,55 33,52 ± 6,03 34,24 ± 5,53 35,37 ± 10,26
HF, % 48,41 ± 7,61 46,86 ± 9,98 49,61 ± 9,92 48,87 ± 10,26
pNN50, % 13,45 ± 11,41 15,43 ± 13,29 22,62 ± 15,91 28,26 ± 21,09
Мо, мс 755,77 ± 114,62 608,46 ± 153,73 762,24 ± 151,26 654,54 ± 144,47
Amo, % 17,85 ± 9,68 18,58 ± 10,42 14,59 ± 7,37 14,40 ± 7,91
ЧСС, yqapiB за 1 хвилину 79,50 ± 12,26 88,08 ± 20,67 75,02 ± 19,58 78,91 ± 18,16
SDRR, мс 64,52 ± 45,47 55,76 ± 33,24 76,49 ± 49,88 71,96 ± 48,47
r-MSSD, мс 53,58 ± 41,02 54,71 ± 40,09 73,54 ± 54,86 61,40 ± 47,61
Примтки: тут i дал 'г. n — кшьюсть обстежень, M — середне значення показника, m — його середньоквадратичне в'1дхилення.
вiдповiдно в 1,08 (чоловiки) та 1,45 раза (жiнки) (табл. 2). Показник г-М88Б у чоловжв зростав в 1,21 раза, а в жшок зменшувався в 1,84 раза (табл. 2). Таким чином, незважаючи на вщсутшсть суттевих гендерних вщмшностей у вщповщ з боку ВНС на ортостатичне навантаження в пащенлв iз ППП РС, у жшок в цшому спостерiгалось дещо бшьш адек-ватне (симпатикотонiчне) вегетативне забезпечення дiяльностi.
У пацiентiв iз ВПП РС при ортостатичному наван-таженнi спостерiгалось збiльшення показника LF/HF в 1,04 (чоловiки) та у 1,10 раза (жшки), ЧСС зростала
вщповщно в 1,08 та 1,06 раза, а шдекс Amo вщповщ-но знижувався в 1,06 та 1,14 раза (табл. 3). Отримаш рiзноспрямованi змши показникiв pNN50, SDRR та r-MSSD: в oci6 чоловiчоl стаи вони знижувалися в 1,06, 1,23 та 1,13 раза, у той час як у жшок зростали в 1,28, 1,15 та 1,09 раза вщповщно (табл. 3). Таке зростання варiабельностi серцевого ритму при ортостатичному навантаженш у жшок iз ВПП РС свщчило про несприятливий тип вегетативних реакцш — висна-ження гшоталамо-гшофiзарнонаднирковоl системи з недостатшм (асимпатикотошчним) вегетативним забезпеченням дiяльностi.
Таблиця 2. Показники К1Гу пац1ент1в р1зно/ стат з ППП РС
Показник К1Г Чоловши (n = 16), M ± m Жiнки (n = 19), M ± m
Спокш Ортостатичне навантаження Спокiй Ортостатичне навантаження
TP, мс2 1430,91 ± 1334,76 1079,40 ± 784,05 1619,89 ± 1105,01 1769,54 ± 1162,11
VLF, мс2 216,83 ± 126,26 176,86 ± 113,16 282,65 ± 212,37 293,48 ± 220,28
LF, мс2 442,42 ± 391,52 352,21 ± 276,81 571,30 ± 516,03 570,41 ± 562,03
HF, мс2 771,64 ± 643,92 505,36 ± 436,52 765,92 ± 606,18 905,65 ± 804,83
LF/HF 0,63 ± 0,19 0,72 ± 0,26 0,69 ± 0,17 0,77 ± 0,20
VLF, % 18,21 ± 5,41 19,09 ± 7,65 18,56 ± 3,49 22,48 ± 8,08
LF, % 31,08 ± 6,04 32,56 ± 7,58 33,01 ± 5,17 32,98 ± 4,08
HF, % 50,68 ± 6,83 48,38 ± 11,37 48,42 ± 5,43 44,56 ± 8,51
pNN50, % 12,91 ± 6,48 17,32 ± 12,22 18,43 ± 12,52 21,07 ± 19,13
Мо, мс 708,13 ± 109,86 587,86 ± 145,51 782,11 ± 113,52 646,67 ± 108,63
Amo, % 18,07 ± 10,08 18,41 ± 9,75 13,49 ± 6,36 15,77 ± 9,02
ЧСС, yqapiB за 1 хвилину 81,19 ± 13,46 90,29 ± 17,17 74,83 ± 12,03 77,80 ± 24,80
SDRR, мс 60,75 ± 41,69 56,20 ± 36,76 73,44 ± 47,88 50,58 ± 27,84
r-MSSD, мс 48,54 ± 36,31 58,60 ± 48,81 71,31 ± 51,07 38,83 ± 12,57
Показник К1Г Чоловши (n = 13), M ± m Жiнки (n = 30), M ± m
Спокм Ортостатичне навантаження Спокiй Ортостатичне навантаження
TP, мс2 1200,00 ± 856,38 857,25 ± 429,44 2044,67 ± 1631,85 2826,54 ± 2727,94
VLF, мс2 218,95 ± 153,10 160,44 ± 86,38 405,88 ± 1308,63 404,33 ± 393,39
LF, мс2 407,51 ± 283,43 286,24 ± 123,15 814,66 ± 723,73 1009,77 ± 932,52
HF, мс2 573,55 ± 455,68 410,56 ± 235,62 1200,48 ± 1122,14 1412,44 ± 1330,18
LF/HF 0,77 ± 0,27 0,80 ± 0,25 0,69 ± 0,21 0,76 ± 0,28
VLF, % 20,07 ± 5,93 20,08 ± 7,43 26,67 ± 14,87 29,26 ± 18,66
LF, % 33,77 ± 7,01 34,45 ± 4,36 36,09 ± 5,73 37,46 ± 5,91
HF, % 46,13 ± 7,92 45,47 ± 8,86 50,39 ± 12,08 52,64 ± 10,41
pNN50, % 14,07 ± 6,33 13,21 ± 5,28 25,26 ± 17,89 32,24 ± 31,94
Мо, мс 785,38 ± 111,30 632,50 ± 166,03 749,67 ± 162,43 660,00 ± 166,73
Amo, % 18,90 ± 10,89 17,77 ± 11,59 15,29 ± 7,97 13,46 ± 5,87
ЧСС, yqapiB за 1 хвилину 78,92 ± 12,18 85,5 ± 24,67 75,13 ± 23,16 79,79 ± 11,16
SDRR, мс 68,00 ± 50,14 55,36 ± 31,51 78,80 ± 52,39 90,29 ± 55,49
r-MSSD, мс 57,85 ± 45,44 51,18 ± 32,29 75,24 ± 58,76 82,23 ± 55,57
Таблиця 3. Показники К1Гу пац1ент1в р1зно/ стат з ВПП РС
При аналiзi спектральних характеристик серце-вого ритму хворих рiзноl CTaTi i3 ПТП РС виявлеш розбiжностi за показником ТР: потужшсть спектра нейрогуморально! регуляци виявилася вищою в жiнок, шж у чоловiкiв, особливо при ВПП РС, при цьому в чоловтв при ортостатичному навантаженш цей по-казник ще бiльше знижувався, а у жшок — зростав (табл. 1—3). Таю значення показника ТР у чоловтв, особливо з ВПП РС, свщчили про зниження поточного функщонального стану, абсолютного рiвня активност регуляторних систем. Таким чином, загальна потужшсть спектра нейрогуморально! модуляцп, а вщпо-вiдно, регуляторнi можливост органiзму в пацieнтiв чоловiчо! стат з ПТП РС були зниженими.
Вщомо, що спектральна складова VLF пов'язана з психоемоцшним напруженням i функцiональним станом кори головного мозку, вщображае церебраль-ний ерготропний вплив i дозволяе судити про функ-цiональний стан мозку при психогеннш i органiчнiй патологи [7, 8]. У пащенлв iз ПТП РС чоловiчоl статi спостерiгалась тенденцiя до зниження внеску VLF у сумарний спектр, а у жшок, особливо з ВПП, — шд-вищення цього внеску (табл. 1—3). Це свщчило про тенденщю в жшок iз ПТП до «вислизання» ритму серця вщ модулюючих впливiв центрально! та вегетативно! нервово! системи та вщображало виснаження гiпоталамо-гiпофiзарно-наднирково! системи.
У пащенлв рiзно! статi iз ПТП РС (особливо в жшок) спостерталось перевищення потужностi спектра HF над LF як в абсолютних одиницях, так i у вщсотках (табл. 1—3), що пiдтверджувало виявлену тенденщю до вихщно! парасимпатикотони у цих хворих. Сшввщношення LF/HF в обстежених пащенпв також було зниженим, що свщчило про перевагу ваготошчних впливiв, особливо у жшок (табл. 1—3). При активнш ортостатичнш пробi в чоловiкiв iз ПТП РС спостерталось зниження показникiв LF та HF в абсолютних значеннях — в 1,42 та 1,39 раза вщповщ-но; така ж тенденщя спостерталась i при ППП (зниження шдек^в в 1,26 i 1,53 раза) та ВПП (зменшення LF i HF вщповщно в 1,42 та 1,39 раза) (табл. 1—3). Щ змiни свщчили про адекватну (симпатикотонiчну) спрямованiсть вегетативних реакцш на навантаження. У жшок iз ПТП РС спостерiгалась протилежна тенденщя до збшьшення абсолютних значень LF та HF в 1,13 та 1,15 раза вщповщно (табл. 1), особливо при ВПП РС — в 1,24 та 1,18 раза (табл. 3), що свщчило про зростання парасимпатикотошчних впливiв. Т ж самi показники у вщсотках при ортостатичному навантаженш майже не змшювалися, що характеризу-вало систему надсегментарно! вегетативно! регуляци з «жорсткими» зв'язками мiж параметрами. Таким чином, вегетативне забезпечення дiяльностi у жшок з ПТП РС було недостатшм, що свщчило про низьку активащю симпатоадреналово! системи у вщповщь на навантаження з можливим виснаженням регуляторних систем, у той час як у чоловтв на rai адекватно! спря-мованостi вегетативних реакцш формувалась система надсегментарно! вегетативно! регуляци з «жорсткими»
зв'язками мiж параметрами, що також знижувало !х адаптацшно-пристосувальш можливостi.
Таким чином, сшльними рисами надсегментарно! вегетативно! регуляци в пащенпв iз ПТП РС незалеж-но вiд стат виявилися перевага ваготонiчних впливiв, слабка симпатична активащя при навантаженнi та формування системи надсегментарно! вегетативно! регуляци з «жорсткими» зв'язками мiж !! параметрами. Найменшi гендернi вщмшносп за даними К1Г отриманi в пащенпв iз ППП РС, найбiльшi — при ВПП РС. При ортостатичному навантаженш спосте-рiгалось зниження варiабельностi серцевого ритму при ППП РС у жшок, а при ВПП — у чоловтв. У щлому у жшок та тлi бшьш виражено! вихiдно! парасимпатикотони виявлене недостатне вегетативне забезпечення дiяльностi, що свiдчило про низьку активащю симпатоадреналово! системи з можливим !! виснаженням, особливо при ВПП РС. Для чоловтв iз ПТП РС характерними були зниження потужност спектра нейрогуморально! модуляцп зi збереженням адекватно! спрямованост вегетативних реакцiй, але формування системи надсегментарно! вегетативно! регуляци з «жорсткими» зв'язками мiж параметрами, що також знижувало !х адаптацшно-пристосувальш можливость
На сьогоднi довголатентнi викликаш потенща-ли розглядаються як перехщна вiдповiдь системи, пов'язано! з гомеостатичним регулюванням, та вщо-бражають стан активуючих систем ретикулярно! формаций стовбура, корково-пiдкоркових вiдносин [9, 10]. Зоровi викликанi потенцiали на спалаховий паттерн дають можливiсть оцiнити неспецифiчну складову вiдповiдi, пов'язано! з активащею кори та пiдтримкою рiвня свщомосп [10].
Дослiдження ЗВП проведено 32 чоловжам та 60 жiнкам з ПТП РС. Середнш вiк жшок становив 38,56 ± 7,64 року, чоловтв — 39,43 ± 12,35 року. Серед обстежених пащенпв 36 було з ППП (20 жшок та 16 чоловтв) та 56 — з ВПП (40 жшок та 16 чоловтв). Даш про основш характеристики ЗВП наведеш в табл. 4, вщомосп про латентшсть та амплггуду основного шку Р100 — у табл. 5.
При дослщженш викликано! активност мозку за даними ЗВП збереження основного негативно-позитивного комплексу виявлено у 75,00 % чоловтв i лише у 53,33 % жшок iз ПТП РС (табл. 4). Щкаво, що найчастше збережена форма вщповш спостерiгалася в чоловiкiв iз ППП РС — у 81,25 % випадюв (табл. 4). Змша форми вiдповiдi на зазубрену, воронкоподiбну зустрiчалася дещо частiше у чоловтв з ВПП РС (у 43,75 % випадюв) та у жшок (36,76 %), шж у чоловтв в загалi (31,25 %) та особливо при ППП РС (18,75 %) (табл. 4). Слабка видшювашсть компонент ЗВП зустрiчалася у 12,50 % чоловтв та i 11,67 % жшок з ПТП РС, шверс!я основного шку Р100 — вщповщно в 71,87 % та 75,00 % хворих, подовження мiж шково! латентност — у 25,00 % та 26,67 % хворих (табл. 4). Щ характеристики ЗВП не залежали вщ гендерного чинника.
Таблиця 4. Частота зустр'мальност основниххарактеристик ЗВП у пац1ент1в р1зно/ стат
¡з ПТП РС (у вдсотках)
Характеристика ЗВП Чоловiки (M ± m) Жiнки (M ± m)
ППП (n = 16) ВПП (n = 16) Усього (n = 32) ППП (n = 20) ВПП (n = 40) Усього (n = 60)
Збережена форма вщповщ 81,25 ± 9,76 68,75 ± 11,59 75,00 ± 7,65 60,00 ± 10,95 50,00 ± 7,91 53,33 ± 6,44
Деформа^я вщповд 18,75 ± 9,76 43,75 ± 12,40 31,25 ± 8,19 35,00 ± 10,66 37,50 ± 7,65 36,67 ± 6,22
Слабка видтюванють компонент ЗВП 6,25 ± 12,10 18,75 ± 9,76 12,50 ± 5,85 5,00 ± 11,18 15,00 ± 5,64 11,67 ± 4,14
1нверая основного тка Р100 75,00 ± 14,43 68,75 ± 11,59 71,87 ± 7,95 80,00 ± 8,94 72,50 ± 7,06 75,00 ± 5,59
Подовження латентносл пка Р100 81,25 ± 9,76 87,50 ± 8,27 84,37 ± 6,42 85,00 ± 7,98 75,00 ± 6,05 78,33 ± 5,32
Подовження мiжпiковоí латентносл 25,00 ± 10,82 25,00 ± 10,82 25,00 ± 7,65 35,00 ± 10,66 22,50 ± 6,60 26,67 ± 5,71
Зменшення ампл^уди основних nkiB ЗВП 16,75 ± 9,33 12,50 ± 8,27 21,87 ± 7,31 20,00 ± 8,94 30,00 ± 7,25 26,67 ± 5,71
Збшьшення ампл^ди раных компоненлв 6,25 ± 12,10 12,50 ± 8,27 9,37 ± 4,29 - 5,00 ± 7,91 3,33 ± 6,08
Збшьшення ампл^ди тзых компонентiв 31,25± 11,59 12,50 ± 8,27 21,87 ± 7,31 15,00 ± 7,98 47,50 ± 7,89 36,67 ± 6,22
Перевага тзых компонентiв 31,25± 11,59 18,75 ± 9,76 25,00 ± 7,65 25,00 ± 9,68 42,50 ± 7,82 36,67 ± 6,22
Вiдсутнiсть загасання хвилi пiслядií 56,25 ± 12,40 56,25 ± 12,40 56,25 ± 8,77 60,00 ± 10,95 70,00 ± 7,25 66,67 ± 6,09
Таблиця 5. Латентнсть у млсекундах (мс) та ампл'пуда в м1кровольтах (мкВ) основного пка ЗВП Р100 у пац1ент1в iз ПТП Рс р1зно/ стат
Основний niK Р100 Чоловiки (M ± m Жшки (M ± m)
ППП (n = 16) ВПП (n = 16) Усього (n = 32) ППП (n = 20) ВПП (n = 40) Усього (n = 60)
Латентнiсть, мс 147,06 ± 17,38 158,19 ± 21,52 152,63 ± 20,05 156,60 ± 25,25 152,72 ± 21,98 154,03 ± 22,99
Ампл^да, мкВ 3,97 ± 2,52 3,94 ± 1,90 3,95 ± 2,19 4,59 ± 2,43 4,72 ± 2,88 4,68 ± 2,71
Для чоловтв iз ПТП РС бшьш характерними ви-явилися таю патолопчш змши ЗВП, як подовження латентност тка Р100 (у 84,37 % випадюв) та збшь-шення амплггуди раншх компонентiв ЗВП (у 9,37 % хворих); у той час як таю ж самi паттерни зустрiчалися у 78,33 i 3,33 % жiнок iз ПТП РС (табл. 4).
Для жшок iз ПТП РС частше, нiж у чоловтв, зу-стрiчалися зменшення амплiтуди основних шюв ЗВП (у 26,67 % випадюв), збшьшення амплiтуди пiзнiх компонент, перевага пiзнiх компонентiв над раншми (у 36,67 % хворих) та слабка виражешсть або вщсутшсть загасання хвилi пiслядi! (у 66,67 % випадюв) (табл. 4). У чоловтв таю ж паттерни ЗВП зустрiчалися у 21,87, 25,00 та 56,25 % випадюв вщповщно (табл. 4). Це свщчило про защкавлешсть неспецифiчних систем мозку та вщображало процеси дестабiлiзацi! в систе-мi надсегментарно! вегетативно! регуляцп у жшок iз ПТП РС.
Суттево! гендерно! рiзницi в показниках латент-ност та амплiтуди основних пiкiв ЗВП у хворих iз ПТП РС не виявлено (табл. 5).
Таким чином, за даними довголатентних ЗВП у жшок iз ПТП РС частше зустрiчаються змши структурного характеру, що зачшають ранш компоненти вщповш у виглядi деформацп основного негативно-
позитивного комплексу. Змши шзшх компоненпв ЗВП у виглядi ix переважання над раннiми компонентами, шдвищення амплiтуди, слабка вираженiсть загасання xвилi пiслядii також переважають в oci6 жiночоi статi i свщчать про порушення процесiв гомеостатичного регулювання. Для чоловiкiв харак-тернiшим виявилося подовження латентност пiку Р100 i мiжпiковоi латентностi, що побiчно вказуе на органiчнi змiни демieлiнiзуючого характеру.
Перспективним напрямком наступних дослщжень буде вивчення гендерних вщмшностей надсегмен-тарно'1' вегетативно'1' регуляцй' у хворих i3 рiзними типами перебiгу розсiяного склерозу в рiзнi перiоди захворювання та порiвняння виявлених особливос-тей у хворих i3 прогредieнтним перебiгом РС з тими даними, що отримаш у пащенпв з рецидивуючим типом РС.
Список л1тератури
1. Гусев Е.И., Демина Т.Л., Бойко А.И. Рассеянный склероз. — М.: Нефтьгаз, 1997. — 464 с.
2. Шмидт Т.Е., Яхно Н.Н. Рассеянный склероз. — М.: Медицина, 2003. — 160 с.
3. Рассеянный склероз: Практическое руководство / Под редакцией И.Д. Столярова и Б.А. Осетрова. — СПб. : ЭЛБИ-СПб, 2002. — 176 с.
4. Завалишин И.А. Рассеянный склероз: избранные вопросы теории и практики. — М.: Медицина, 2000. — 640 с.
5. Баевский Р.М. Анализ вариабельности сердечного ритма в космической медицине //Физиология человека. — 2002. — Том 28, № 2. — С. 70-82.
6. Анализ вариабельности сердечного ритма при использовании различных электрокардиографических систем (методические рекомендации) // Вестник аритмологии. — 2001. — № 24. — С. 65-86.
7. Кирячков Ю.А. и др. Компьютерный анализ вариабельности ритма сердца. Новые возможности для анестезиолога
и врачей других специальностей // Вестник интенсивной терапии. — 2002. — № 1. — С. 37.
8. Михайлов В.М. Вариабельность ритма сердца: опыт практического применения метода. — Иваново: Иван. гос. мед. академия, 2002. — 290 с.
9. Гнездицкий В.В. Вызванные потенциалы мозга в клинической практике. — Изд-во Таганрогского госуд. радиотехнич. университета, 1997. — 252 с.
10. Гнездицкий В.В. Обратная задача ЭЭГи клиническая электроэнцефалография. — Изд-во Таганрогского госуд. радиотехнич. университета, 2000. — 638 с.
Отримано 25.08.11 О
Левченко И.Л.
Государственное учреждение «Институт неврологии, психиатрии и наркологии АМН Украины», г. Харьков
СОСТОЯНИЕ НАДСЕГМЕНТАРНОЙ ВЕГЕТАТИВНОЙ РЕГУЛЯЦИИ У БОЛЬНЫХ РАЗНОГО ПОЛА С ПРОГРЕДИЕНТНЫМИ ТИПАМИ ТЕЧЕНИЯ РАССЕЯННОГО СКЛЕРОЗА
Резюме. Изучены гендерные особенности надсегментарных вегетативных аппаратов у пациентов с прогредиентными типами течения рассеянного склероза с помощью кардиоинтервалогра-фии (КИГ) и длиннолатентных зрительных вызванных потенциалов (ЗВП). По данным КИГ у женщин выявлена недостаточная активация симпатоадреналовой системы, а у мужчин — снижение мощности спектра нейрогуморальной модуляции и «жесткие» связи в системе надсегментарной вегетативной регуляции. По данным ЗВП у мужчин выявлены органические изменения демиелинизируюшего характера, а у женщин — нарушение процессов гомеостатического регулирования.
Ключевые слова: рассеянный склероз, прогредиентное течение, гендер, кардиоинтервалография, зрительные вызванные потенциалы, вегетативная регуляция.
Levchenko I.L.
State Institution «Institute of Neurology, Psychiatry and Narcology of AMS of Ukraine», Kharkiv, Ukraine
STATE OF SUPRASEGMENTAL AUTONOMIC REGULATION IN PATIENTS OF DIFFERENT SEXES WITH PROGREDIENT TYPES OF MULTIPLE SCLEROSIS
Summary. There were studied the gender peculiarities of suprasegmental autonomic apparatus in patients with progredient course of multiple sclerosis by means of cardiointervalography (CIG) and long-latent visual evoked potentials (VEP). According to the CIG data in women there were revealed the insufficient activation of sympathoadrenal system, in men — decreasing of neurohumoral regulation spectrum power and «rigid» links in suprasegmental autonomic regulation system. According to the VEP data in men there were found demyelinative organic changes, and in women — the violation of homeostatic regulation processes.
Key words: multiple sclerosis, progredient course, gender, cardiointervalography, visual evoked potentials, autonomic regulation.
