Научная статья на тему 'Состояние автономной нервной системы у детей с эссенциальной артериальной гипертензией'

Состояние автономной нервной системы у детей с эссенциальной артериальной гипертензией Текст научной статьи по специальности «Клиническая медицина»

CC BY
121
38
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
АРТЕРіАЛЬНА ГіПЕРТЕНЗіЯ / ВАРіАБЕЛЬНіСТЬ СЕРЦЕВОГО РИТМУ / HEART RATE VARIABILITY / КАРДіОВАСКУЛЯРНА АВТОНОМНА НЕЙРОПАТіЯ СЕРЦЯ / CARDIOVASCULAR AUTONOMIC NEUROPATHY / ДіТИ / CHILDREN / ЭССЕНЦИАЛЬНАЯ АРТЕРИАЛЬНАЯ ГИПЕРТЕНЗИЯ / ESSENTIAL HYPERTENSION / ВАРИАБЕЛЬНОСТЬ СЕРДЕЧНОГО РИТМА / КАРДИОВАСКУЛЯРНАЯ АВТОНОМНАЯ НЕЙРОПАТИЯ / ДЕТИ

Аннотация научной статьи по клинической медицине, автор научной работы — Громнацкая Н. Н.

Цель. Изучить особенности вегетативного обеспечения у детей с эссенциальной артериальной гипертензией. Материал и методы. Под наблюдением находилось 25 детей с эссенциальной артериальной гипертензией (1-я группа) и 21 ребенок группы контроля, не отличавшиеся по возрасту и полу. Возраст детей 1-й группы составлял 15,0 (12,0-16,0) года, группы контроля 16,0 (10,0-17,0) года. Состояние вегетативной нервной системы изучали посредством анализа вариабельности сердечного ритма в фоновой пробе, позволяющей оценить исходный вегетативный тонус, и ортостатической пробе, дающей возможность оценить вегетативную реактивность. Регистрацию кардиоинтервалограмм проводили на компьютерном аппаратном комплексе «Поли-Спектр» («Нейрософт»). Артериальную гипертензию определяли согласно 95-му перцентилю распределения артериального давления согласно возрасту и полу (The Fourth Report on Diagnosis, Evaluation and Treatment of High Blood Pressure in Children and Adolescents, США). Результаты. Для детей с эссенциальной артериальной гипертензией характерно снижение вариабельности сердечного ритма. Временные и спектральные параметры, которые характеризуют общую вариабельность сердечного ритма, в фоновой пробе у детей 1-й группы были достоверно ниже, чем у детей группы контроля: так, RRNN на 25,0 %, SDNN на 77,2 %, ТР в 2,3 раза меньше. Параметры, отвечающие за парасимпатическую активность, в 1-й группе также были достоверно ниже, чем у детей группы контроля: RMSSD в 2,83 раза, рNN50 в 14,9 раза, HF в 5,3 раза. Активность симпатической автономной нервной системы у детей 1-й группы была относительно выше, чем у детей группы контроля, на что указывает снижение парасимпатической активности и повышение индекса вегетативного баланса LF/HF в 2,2 раза по сравнению с группой контроля (р = 0,029). Спектральный показатель VLF, который указывает на нейрогуморальную регуляцию сердечной деятельности, согласно данным распределения мощностей в спектре кардиоинтервалограмм у детей 1-й группы в 1,65 раза превышал аналогичный показатель группы контроля. Выводы. 1. Для вариабельности сердечного ритма у детей с эссенциальной артериальной гипертензией присуще существенное снижение тонических влияний парасимпатической нервной системы и относительное повышение активности симпатических и нейрогуморальных влияний на регуляцию сердечно-сосудистой деятельности. 2. Повышение ригидности сердечного ритма вследствие снижения парасимпатического автономного влияния является признаком развития кардиальной автономной нейропатии у детей с эссенциальной артериальной гипертензией.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

State of Autonomic Nervous System in Children with Essential Hypertension

Objective. To study peculiarities of vegetative function in children with essential hypertension. Material and Methods. We observed 25 children with essential hypertension (1st group) and 21 children of the control group who did not differ by age and sex. Age of children in the 1st group was 15.0 (12.0-16.0) years, control group 16.0 (10.0-17.0) years. State of the autonomic nervous system was studied by analyzing the heart rate variability in the background, allowing to estimate initial autonomic tone, and postural, making it possible to assess autonomic reactivity, tests. Cardiointervalogram registration was performed on the computer hardware complex Poly-Spectrum Neurosoft. Hypertension was determined according to the 95th percentile of blood pressure distribution according to age and sex (The Fourth Report on Diagnosis, Evaluation and Treatment of High Blood Pressure in Children and Adolescents, USA). Results. Children with essential hypertension are characterized by a decrease in heart rate variability. Temporal and spectral parameters, which characterize the overall heart rate variability, in the background test of children in the 1st group were significantly lower than in controls: thus, RRNN by 25.0 %, SDNN by 77.2 %, TR by 2.3 times less. Parameters responsible for parasympathetic activity in the 1st group were also significantly lower than in the control group: RMSSD by 2.83 times, rNN50 by 14.9 times, HF by 5.3 times. Activity of the sympathetic autonomic nervous system in children in the 1st group was relatively higher than in children of the control group, as indicated by the decrease in parasympathetic activity and increased autonomic balance index LF/HF by 2.2 times compared with the control group (p = 0.029). Spectral index VLF, which indicates the neurohumoral regulation of cardiac activity, according to the data of power distribution in cardiointervalogram spectrum of children in the 1st group was 1.65 times greater than that of the control group. Conclusions. 1. Heart rate variability in children with essential hypertension is characterized by a significant reduction of tonic effects of the parasympathetic nervous system and the relative increase in the activity of the sympathetic and neurohumoral influences on the regulation of cardiovascular activity. 2. Increased heart rate rigidity due to the reduction of parasympathetic autonomous influence is a sign of cardiac autonomic neuropathy in children with essential hypertension.

Текст научной работы на тему «Состояние автономной нервной системы у детей с эссенциальной артериальной гипертензией»

КЛ1Н1ЧН1 ДОСЛ1ДЖЕННЯ

CLINICIAL RESEARCHES

УДК 616.839.1:616.12-008.331.1] ГРОМНАЦЬКА Н.М.

Льв'вський нацюнальний медичний унверситетiMeHiДанила Галицького

СТАН АВТОНОМНО! НЕРВОВО! СИСТЕМИ В ДП*ЕЙ З ЕСЕНЩАЛЬНОЮ АРТЕРiАЛЬНОЮ ГiПЕРТЕНЗieЮ

Резюме. Мета. Вивчити особливостi вегетативного забезпечення у дтей з есенщальною артерiальною гiпертензieю.

Матергал i методы. Пд спостереженням знаходились 25 дтей з есенщальною артерiальною гiпертеизieю (1-ша група) та 21 дитина групи контролю, як не вiдрiзнялись за вковою та статевою ознаками. BiK дтей 1-i групи становив 15,0 (12,0—16,0) року, групи контролю — 16,0 (10,0—17,0) року. Стан вегетативноi нервовог системи вивчали за допомогою аналщ варiабельностi серцевого ритму у фоновш пробi, яка дозволяла ощнити вихiдний вегетативний тонус, та ортостатичнш пробi, що дае можливсть ощнити вегетативну реактив-шсть. Реестращю кардтнтервалограм проводили на комп'ютерному апаратному комплека «Пол—Спектр» («Нейрософт»). Артерiальну гтертеязт визначали згiдно з 95-м перцентилем розподшу артерiального тиску (The Fourth Report on Diagnosis, Evaluation and Treatment of High Blood Pressure in Children and Adolescents, США). Результаты. Дтям з есенщальною артерiальною гiпертензieю притаманне вiрогiдне зниження загальног варiабельностi серцевого ритму. Часовi та спектральт параметри, що характеризують загальну варiа-бельшсть серцевого ритму, у фоновй пробi у дтей 1-i групи були вiрогiдно нижчими, тж у дтей групи контролю: так, RRNN — на 25,0% меншим, SDNN — на 77,2 % меншим, ТРу 2,3 разаменшим. Параметри, що вiдповiдають за парасимпатичну активтсть, у 1-й грут також були вiрогiдно нижчими, тж у грут контролю: RMSSD — у 2,83раза, NN50 — у 14,9раза, HF — у 5,31 раза. Активтсть симпатичноi автономно'!' нервовог системи у дтей 1-i групи була вiдносно вищою, тж у дтей групи контролю, на що вказуе абсолютне зниження парасимпатично'1' активностi та шдвищення ыдексу вегетативного балансу LF/HFу 2,21 раза порiвняно з групою контролю (р = 0,029).

Спектральний показник VLF, що вказуе на нейрогуморальну регулящю серцево'1' дiяльностi, за даними розподшу потужностей у спектрi кардюштервалограм дтей 1-i групи в 1,65раза перевищував аналогiчний показник групи контролю.

Висновки. 1. Для дтей з есенщальною артерiальною гiпертензieю притаманне суттеве зниження варiабель-ностi серцевого ритму за рахунок послабления тошчних впливiв парасимпатично'1'нервово'1'системи та вiдносне шдвищення активностi симпатичних та нейрогуморальних впливiв на регуляцт серцево-судинно'1' дiяльностi. 2. Шдвищення ригiдностi серцевого ритму вна^док зниження парасимпатичних автономних впливiв е ознакоюрозвитку кардшваскулярно'1'автономноiнейропатп у дтей з артерiальною гiпертензieю. Клm4oei слова: артерiальна гiпертензiя, варiабельнiсть серцевого ритму, кардюваскулярна автономна нейропатiя серця, дти.

У мехашзмах розвитку патолопчного процесу при есенщальнш артерiальнiй гшертензи (АГ) суттева роль належить нейрогуморальним системам i безпосеред-ньо вегетативнш нервовш системi [4, 7], що контролюе частоту серцевих скорочень, систолiчну та дiастолiчну функцш, периферичний отр судин.

Доведено, що дорослим хворим з есенщальною АГ притаманне зниження загально! варiабельностi серцевого ритму (ВСР) iз шдвищенням симпатичних впли-вiв, при прогресивному збтьшенш показника сим-патовагального балансу ЬР/ИР [7], а при АГ у складi метаболiчного синдрому (МС) — дисбаланс ланок авто-

номно! нервово! системи (АНС) — шдвищення симпатично! та зниження парасимпатично! !! складово! [2, 6].

Доведено, що наявшсть АГ асоцшеться 3i значним зменшенням ВСР та розвитком кардюваскулярно! автономно! нейропати у дорослих пащенпв [3, 6].

У динамщ змш ВСР при МС спостертають наступну послщовнють. На початку розвитку АГ при зниженш за-гальнш потужност спектра ТР актившсть симпатично!

©Громнацька Н.М., 2014 © «Артер1альна ппертенз1я», 2014 © Заславський О.Ю., 2014

АРТЕРИАЛЬНАЯ

я ГИПЕРТЕНЗИЯ

АНС переважае, в ортостатичнiй пробi спостерiгаeться виражена активация симпатично! АНС. У подальшому при прогресуванш АГ збiльшуються нейрогуморальнi впливи VLF на модуляцiю серця, що поступово почина-ють превалювати (до 60 %), загальна потужнiсть спектра зменшуеться до 400 мс2 i нижче, знижуеться вiдповiдь на проведення ортостатично! проби [1].

Вважають, що показники ВСР е бiльш шформа-тивними маркерами ризику серцево-судинних усклад-нень, нiж фракцiя викиду лiвого шлуночка [6].

Данi, що отримаш при вивченнi АГ дорослих, не мо-жуть бути перенесенi на дггей через вiковi особливостi функщонування АНС. Зв'язок АГ з ВСР у дггей мало вивчений. Доведено, що при АГ у дггей знижена ВСР зi зрушенням в бк: симпатичного вщдту [6, 9]. Амери-канська асоцiацiя серця наголошуе на важливостi запо-бiгання атеросклеротичним кардiоваскулярним захво-рюванням у дорослих, починаючи з АГ в дитинст [11].

Висунуто гiпотезу зниження ВСР як потенцшного патофiзiологiчного механiзму, що по'еднуе АГ у дитин-ст з кардiоваскулярними та цереброваскулярними за-хворюваннями в дорослому вiцi [8, 9].

Лишаються дискутабельними питання особливос-тей ВСР в оцiнцi серцево-судинно! функци у дiтей з АГ.

Мета — вивчити особливост вегетативного забез-печення у дiтей з есенщальною АГ.

Матерiал i методи

Пд спостереженням знаходились 25 дггей з есенщальною АГ (1-ша група) та 21 дитина групи контролю, яю не вiдрiзнялись за вшэвою та статевою ознаками. ВГк дiтей 1-! групи становив 15,0 (12,0—16,0) року, групи контролю — 16,0 (10,0—17,0) року.

Офюний артерiальний тиск вимiрювали три-чi на двох верхнiх кiнцiвках аускультативним методом Короткова в сидячому положенш дитини механiчним сфiгмоманометром iз манжеткою, що вгд-повiдала окружност плеча дитини, з урахуванням се-реднiх значень. Для дiагностики АГ у дггей використовували класифiкацiю, розроблену на основГ 7-! доповщ Об'еднаного нацюнального комiтету з профглактики, визначення, дiагностики та лiкування тдвищеного ар-терГального тиску (США) (ЖС7), подану в 4-й допо-вщ робочо! групи Американсько! освггаьо! програми з вивчення артерiального тиску у дггей Г шдлптав [12]. АртерГальною гшертензГею вважалися показники арте-рГального тиску, що були вищими за 95-й перцентиль розподглу зггдно з втэм, зростом та статтю.

Стан вегетативно! нервово! системи вивчали за до-помогою ВСР у фоновш (тривалють 5 хв) та ортоста-тичнш (тривалють 6 хв) пробах. АналГз показниюв у споко! дозволяв ощнити вихгдний вегетативний тонус, ортостатична проба — вегетативну реактивнють.

Кардюштервалограми рееструвались на комп'ютер-ному апаратному комплекс «ПольСпектр» («Нейро-софт», Рошя) у шсляобгднш час тсля шкгльних занять з 16-! до 18-! години.

Оцшку ВСР проводили за стандартними протоколами в режимГ часового та спектрального аналГзГв

вщповщно до Мiжнародних стандартiв вимiру, фiзю-логiчноi iнтерпретацii та клiнiчного використання, розроблених робочою групою бвропейського кардю-логiчного товариства та Пiвденноамериканського то-вариства кардюстимуляци та електрофiзюлоrii [5, 10].

Проведено вивчення часових характеристик серцевого ритму з визначенням RRNN (середнш RR-штервал), SDNN (стандартне вщхилення всiх RR-iнтервалiв) — показникiв загальноi сумарноi ва-рiабельностi серцевого ритму; RMSSD (квадратний корiнь середнього значення квадрапв рiзниць довжин послiдовних RR-iнтервалiв) та pNN50 (вiдсоток су-сщшх RR-iнтервалiв, рiзниця мiж якими перевищуе 50 мс) — стандартних показниыв активностi парасим-патично'1' нервово'1' системи. При спектральному аналiзi ВСР використовували такi данi: TP — загальна потуж-нiсть, VLF — потужнють спектра дуже низьких частот, LF — потужнють спектра низьких частот (симпатична нервова система), HF — потужнють спектра дтянки високих частот (парасимпатична нервова система), LF/HF — вегетативний баланс або симпатико-пара-симпатичний шдекс. Всього визначено 10 параметрiв ВСР у споко'1' та 10 параметрiв в ортостатичнiй пробi.

За даними дитячих популяцшних обстежень вщ-носний внесок окремих компонент у спектр ВСР ста-новить: VLF 30 %, LF 31 %, HF 39 % [5, 12]. Збтьшен-ня величин параметрiв ВСР розщнювали як посилення парасимпатичних впливiв, зниження !х — як активащю симпатичних впливiв [4, 5].

Отриманий матерiал аналiзували за допомогою ште-грованих систем комплексного антропометричного ана-лiзу та обробки даних Statistica 10.0 (StatSoft Inc., США). При парному мiжгруповому порiвняннi ктькюних показниюв використовували U-критерiй Манна — У!тш Результати наведенi у виглядi медаани з зазначенням iнтерквартального розмаху (25-й та 75-й перцентиль). З метою з'ясування кореляцшних зв'язюв визначали кри-терiй г (непараметричний тест Стрмена). Вiрогiдними вважались показники при р < 0,05.

Результати та обговорення

Виявлено, що дiтям з есенщальною АГ притаман-не вiрогiдне зниження загально'1' ВСР. Часовi та спек-тральнi параметри, що характеризуюсь загальну ВСР, у фоновiй пробi у дiтей 1-i групи були вiрогiдно ниж-чими, нiж у дггей групи контролю: так, RRNN — на 25,0 % меншим, SDNN — на 77,2 % меншим, ТР — у 2,3 раза меншим (табл. 1).

Параметри, що вщповщають за парасимпатичну активнють, у 1-й груш також вiрогiдно були нижчими, шж у груш контролю: RMSSD — у 2,8 раза, NN50 — у 14,9 раза, HF — у 5,3 раза. Отримаш даш вказують на суттеве зниження електрично'1' активност серця в парасимпатичному домеш. Активнють симпатично'1' ВНС у дiтей 1-i групи вщносно була вищою, нiж у дггей групи контролю, що асощюеться з абсолютним зни-женням парасимпатично'! активностi та пiдвищенням iндексу вегетативного балансу у 2,2 раза порiвнянно з групою контролю (р = 0,029) i шдкреслюе напруження

АРТЕРИАЛЬНАЯ

ГИПЕРТЕНЗИЯ ,

симпатичних барорефлекторних MexaHi3MiB регуляцй' артерiального тиску. Спектральний показник VLF, що е ознакою нейрогуморально! i метаболiчноï регуляцй' серцево! дiяльностi, у дiтей 1-ï групи був в 1,5 раза ниж-чим вгд аналогiчного показника групи контролю, хоча i не досягав рiвня вiрогiдностi (р = 0,127).

В ортостатичнш пробi у дiтей 1-ï групи вщбувалось незначне пiдвищення загально! потужностi електрич-но! активностi при збшьшенш напруження симпатичних регуляторних впливiв та надсегментарно! нейрогуморально! та метаболiчноï ланки регуляцй'. У дггей групи контролю в ортостатичнш пробг вгдбувалось зниження ВСР за рахунок парасимпатично! регулятор-но! компоненти з шдвищенням LF/HF iндексу в 3,6 раза. Тобто у дггей з есенщальною АГ та контрольно!' групи мехашзм реактивно!' адаптацй' до навантаження рГзний, у перших за рахунок додаткового напруження симпатичних регуляторних та надсегментарних впли-вГв, у других — за рахунок зниження парасимпатично! ланки регуляцй' серцево-судинно! дгяльность

Вгдносний внесок окремих компонент у спектр ВСР у фоновш пробг у дггей з есенщальною АГ становив: VLF — 39,5% при показнику в груш контролю 24,0 %, LF — 40,0 % при показнику в груш контролю 32,2 %,

HF — 20,5 % при показнику в груш контролю 43,8 % (табл. 2). Отримаш даш вказують на абсолютне та вщносне (на 15,5 %) пщвищення нейрогуморальних впливГв на регулящю серцево! дгяльност у дггей з АГ, пщвищення на 7,8 % симпатичних впливГв та зниження на 23,3 % парасимпатичних впливГв, тобто на сим-патикотонш. У дггей групи контролю у спектральному домеш переважала активнють парасимпатично! ВНС, потам — симпатично! ВНС i наостанок — нейрогумо-рального забезпечення, тобто ваготошя. Дггам групи контролю була притаманна врегульованють симпатичних барорефлекторних та вагальних мехашзмгв регуляцй' при мМмальних значеннях VLF.

В ортостатичнш пробг розподгл потужностей як у 1-й груш, так i груш контролю змютився в бк симпатичного домену (44,5 та 48,6 % вщповщно) та нейрогуморальних впливГв (40,2 та 38,1 % вщповщно).

Виявлено кореляцшну взаемозалежнють АГ з окре-мими часовими та спектральними показниками ВСР у дггей у 1-й груш: з pNN50 (г = -0,46; p = 0,035), RMSSD (г = -0,39; p = 0,073), HF (г = -0,38; p = 0,083), LF/HF (г = 0,42; p = 0,052). АГ у груш контролю знаходилась у тюнш кореляцшнш залежност з шдексом LF/HF (г = 0,95; p = 0,011), що вказуе на безпосередню участь

Таблиця 1. Вар 'абельн'сть серцевого ритму в дтей з есенщальною артер1альною г1пертенз1ею

Показник ВСР 1-ша група n = 25 Група контролю n = 21 Р 1-ша група n = 25 Група контролю n = 21 Р

Фонова проба Ортостатична проба

RRNN, мс 660,5 (634,0-737,0) 824,5 (727-882) 0,005 679,5 (566,0-751,0) 685(569-742) 0,014

SDNN, мс 39,5 (26,5-46,0) 70,5 (44-90) 0,005 48,0 (29,5-68,5) 48(30-74) 0,08

RMSSD, мс 24,0 (14,0-30,0) 68 (35-90) 0,002 25,5 (13,0-44,0) 28 (17-44) 0,04

pNN50, % 3,35 (0,5-8,8) 49,9 (12,5-56,2) 0,003 4,46 (0,71-24,4) 5,74 (1,29-23,7) 0,102

TP, с2/Гц 2093,0 (1188,0-2909,5) 4766,5 (2650-8894) 0,008 3067,0 (1165,0-6330,5) 3387 (1207-6822) 0,142

VLF, мс2/Гц 715,0 (476,5-842,0) 1080(762-1541) 0,127 1034,5 (394,5-2110,0) 1142(423-2213) 0,158

LF, мс2/Гц 723,5 (431,0-1204,5) 1447(673-2168) 0,116 1145,0 (503,5-2676,0) 1455(549-3095) 0,213

HF, мс2/Гц 370,0 (193,0-772,5) 1964,5 (772-4219) 0,006 393,5 (134,0-1031,0) 398 (156-1076) 0,213

LF/HF 1,79 (1,46-2,76) 0,81 (0,55-1,48) 0,029 3,105 (1,46-5,71) 2,93 (1,57-5,55) 0,306

Таблиця 2. Розподл потужностей у спектр1 кардЫнтервалограми в дтей з есенщальною артер1альною

ппертенз'!ею

Потужнють спектра 1-ша група Група контролю 1-ша група Група контролю Референты значення

Фонова проба Ортостатична проба

VLF ,% 39,5 24,0 40,2 38,1 30,0

LF, % 40,0 32,2 44,5 48,6 31,0

HF, % 20,5 43,8 15,2 13,3 39,0

АРТЕРИАЛЬНАЯ

я ГИПЕРТЕНЗИЯ

симпатично! та парасимпатично! ланки АНС у регуля-ц!! артерiального тиску.

Систолiчний артерiальний тиск у дггей групи контролю тюно корелював з LF (г = —0,46; p = 0,057) у фоновш пробi та RRNN (г = -0,43; p = 0,069), LF/HF (г = 0,67; p = 0,02) в ортостатичнш проб^ що тдтвер-джуе значення зниження ВСР та шдвищення актив-ност симпатично! АНС у формуваннi АГ.

Дiастолiчний артерiальний тиск у дггей групи контролю знаходився в тюнш оберненш кореляцiйнiй залежностi з показниками загально! ВСР у фоновш пробк SDNN (г = -0,58; p = 0,011), RMSSD (г = -0,55; p = 0,018), ТР (г = -0,61; p = 0,007), показниками ак-тивност парасимпатичного домену рNN50 (г = -0,52; p = 0,026), HF (г = -0,58; p = 0,011) та RRNN (г = -0,53; p = 0,023), RMSSD (г = -0,55; p = 0,019), показниками активност парасимпатичного домену рNN50 (г = -0,65; p = 0,003), HF (г = -0,56; p = 0,016) та LF/HF (г = 0,58; p = 0,011) в ортостатичнш пробг

Часовий та спектральний аналiз ВСР показав, що для дггей з АГ характерна вщносна симпатизацгя серцевого ритму при загальнш симпатичнш та парасимпа-тичнш недостатносп, що вказуе на знижену чутливють серцево-судинно! системи до регуляторних впливiв, пдвищення нейрогуморальних впливiв за рахунок напруження надсегментарного рiвня регуляц!! АНС з наступним виснаженням енергетичних та метаболiч-них адаптацшних резервiв оргашзму. У дiтей з АГ спо-стерiгалось вiдносне переважання симпатично! АНС, пщтвердженням чого було зниження варiабельностi парасимпатично! ВНС та зростання шдексу LF/HF, що було наслiдком зниження чутливост синусового вузла до парасимпатичних впливiв при стiйкiй вiдноснiй ак-тиваци' симпатично! АНС.

У дггей з АГ вiдмiчалась ригiднiсть серцевого ритму внаслщок зниження вагусних впливiв, що е ознакою розвитку кардюваскулярно! автономно! нейропати'.

Висновки

1. Для дггей з АГ притаманне суттеве послаблення загально! ВСР при зниженш тонiчних впливiв парасимпатично! нервово! системи та вщносному пiдвищеннi активност симпатичних та центральних нейрогуморальних впливiв на регуляцiю серцево-судинно! даяльностг

2. Виражена ригiднiсть серцевого ритму внаслщок зниження парасимпатичних впливiв е ознакою розвитку кардiальноï автономно! нейропати' у дггей з АГ.

Список лператури

1. Бабунц 1.В., Мiраджанян Е.М., Машаех Ю.А. Азбука anani-зу eapia6enbnocmi серцевого ритму. — 2011. www.medbib.in.ua

2. Главацький О.М. Змши показнитв eapia6enbnocmi серцевого ритму у хворих на гтертотчну хворобу у поеднант з цукровим дiaбетом 2 типу // Украшський медичний часопис. — 2007. — № 5. — С. 37-39.

3. Громнацкий Н.И., Татаренкова Л.А, Корень Н.А., Новиков М.В. Диагностическая значимость кардиоваскулярных проб и исследования вариабельности ритма сердца у больных артериальной гипертонией // Кардиоваскулярная терапия и профилактика. — 2007. — № 6(5). — С. 75-76.

4. Леженко Г.О., Руднева 1.В., Пашкова О.6. Стан вегетативно! регуляци серцево! дiяльноcтi та корекщя вегетативних розлaдiв у дтей, хворих на цукровий дiaбет // Международный эндокринологический журнал. — 2010. — № 4(28). — С. 7-12.

5. Майданник В.Г., Сулжовська О.В. Спектральний aнaлiз вaрiaбельноcтiритму серця у дтей при рiзних захворюваннях// Педiaтрiя, акушерство та гiнекологiя. — 2005. — № 1. — C. 32-39.

6. Михайловська Н.С. Взаемозв'язок складових метaболiч-ного синдрому та показнитв вaрiaбельноcтi серцевого ритму, добового профыю aртерiaльного тиску у хворих на шфаркт мю-карда// Пaтологiя. — 2010. — Т. 7, № 1. — С. 74-80.

7. Серкова В.К., Кузьминова Н.В., Романова В.А. Качество жизни автономной нервной системы у больных гипертонической болезнью // Вкник проблем бюлоги та медицини. — 2011. — Вип. 2, Т. 1. — С. 161-163.

8. Feber J., Ahmed M. Hypertension in children: new trends and challenges// Clin. Sci (London). — 2010. — 119(4). — P. 151-161.

9. Gui-Ling Xie, Jing-Hua Wang, Yan Zhou et al. Association of high blood pressure with heart rate variability in children // Iran J. Pediatr. — 2013. — № 23(1). — P. 37-44.

10. Heart Rate Variability. Standarts of measurement, physiological interpretation and clinical use// Task Force of the European Society of Cardiology and the North American Society of Pacing and Electrophysiology: Membership of the Task Force listed in the Appendix // Eur. Heart J. — 1996. — Vol. 17. — P. 334-381.

11. Kavey R.E., Daniels S.R., Lauer R.M. et al. American Heart Association Guidelines for primary prevention of atherosclerotic cardiovascular disease beginning in childhood// Circulation. — 2003. — 107(11). — P. 1562-1566.

12. The Fourth Report on Diagnosis, Evaluation and Treatment of High Blood Pressure in Children and Adolescents. National Institute of Health, National Institute of Heart, Lung and Blood. Revised 2005. www.nhlbi.nih.gov/health

Отримано 20.05.14 ■

Громнацкая Н.Н.

Львовский национальный медицинский университет имени Данила Галицкого

СОСТОЯНИЕ АВТОНОМНОЙ НЕРВНОЙ СИСТЕМЫ У ДЕТЕЙ С ЭССЕНЦИАЛЬНОЙ АРТЕРИАЛЬНОЙ ГИПЕРТЕНЗИЕЙ

Резюме. Цель. Изучить особенности вегетативного обеспечения у детей с эссенциальной артериальной гипертензией.

Материал и методы. Под наблюдением находилось 25 детей с эссенциальной артериальной гипертензией (1-я группа) и 21 ребенок группы контроля, не отличавшиеся по возрасту и полу. Возраст детей 1-й группы составлял 15,0 (12,0—16,0)

года, группы контроля — 16,0 (10,0—17,0) года. Состояние вегетативной нервной системы изучали посредством анализа вариабельности сердечного ритма в фоновой пробе, позволяющей оценить исходный вегетативный тонус, и ортоста-тической пробе, дающей возможность оценить вегетативную реактивность. Регистрацию кардиоинтервалограмм проводи-

АРТЕРИАЛЬНАЯ

ГИПЕРТЕНЗИЯ ,

ли на компьютерном аппаратном комплексе «Поли-Спектр» («Нейрософт»). Артериальную гипертензию определяли согласно 95-му перцентилю распределения артериального давления согласно возрасту и полу (The Fourth Report on Diagnosis, Evaluation and Treatment of High Blood Pressure in Children and Adolescents, США).

Результаты. Для детей с эссенциальной артериальной ги-пертензией характерно снижение вариабельности сердечного ритма. Временные и спектральные параметры, которые характеризуют общую вариабельность сердечного ритма, в фоновой пробе у детей 1-й группы были достоверно ниже, чем у детей группы контроля: так, RRNN — на 25,0 %, SDNN — на 77,2 %, ТР — в 2,3 раза меньше. Параметры, отвечающие за парасимпатическую активность, в 1-й группе также были достоверно ниже, чем у детей группы контроля: RMSSD — в 2,83 раза, рNN50 — в 14,9 раза, HF — в 5,3 раза. Активность симпатической автономной нервной системы у детей 1-й группы была относительно выше, чем у детей группы контроля, на что указывает снижение парасимпатической активности и повышение

индекса вегетативного баланса Ц/ИР в 2,2 раза по сравнению с группой контроля (р = 0,029). Спектральный показатель "УГТ7, который указывает на нейрогуморальную регуляцию сердечной деятельности, согласно данным распределения мощностей в спектре кардиоинтервалограмм у детей 1-й группы в 1,65 раза превышал аналогичный показатель группы контроля.

Выводы. 1. Для вариабельности сердечного ритма у детей с эссенциальной артериальной гипертензией присуще существенное снижение тонических влияний парасимпатической нервной системы и относительное повышение активности симпатических и нейрогуморальных влияний на регуляцию сердечно-сосудистой деятельности.

2. Повышение ригидности сердечного ритма вследствие снижения парасимпатического автономного влияния является признаком развития кардиальной автономной нейропатии у детей с эссенциальной артериальной гипертензией.

Ключевые слова: эссенциальная артериальная гипертен-зия, вариабельность сердечного ритма, кардиоваскулярная автономная нейропатия, дети.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

Gromnatska N.M.

Lviv National Medical University named after Danylo Galytsky, Lviv, Ukraine

STATE OF AUTONOMIC NERVOUS SYSTEM IN CHILDREN WITH ESSENTIAL HYPERTENSION

Summary. Objective. To study peculiarities of vegetative function in children with essential hypertension.

Material and Methods. We observed 25 children with essential hypertension (1st group) and 21 children of the control group who did not differ by age and sex. Age of children in the 1st group was 15.0 (12.0-16.0) years, control group — 16.0 (10.0-17.0) years. State of the autonomic nervous system was studied by analyzing the heart rate variability in the background, allowing to estimate initial autonomic tone, and postural, making it possible to assess autonomic reactivity, tests. Cardiointervalogram registration was performed on the computer hardware complex Poly-Spectrum Neurosoft. Hypertension was determined according to the 95th percentile ofblood pressure distribution according to age and sex (The Fourth Report on Diagnosis, Evaluation and Treatment of High Blood Pressure in Children and Adolescents, USA).

Results. Children with essential hypertension are characterized by a decrease in heart rate variability. Temporal and spectral parameters, which characterize the overall heart rate variability, in the background test of children in the 1st group were significantly lower than in controls: thus, RRNN — by 25.0 %, SDNN — by 77.2 %, TR — by 2.3 times less. Parameters responsible for parasympathetic

activity in the 1st group were also significantly lower than in the control group: RMSSD — by 2.83 times, rNN50 — by 14.9 times, HF — by 5.3 times. Activity of the sympathetic autonomic nervous system in children in the 1st group was relatively higher than in children of the control group, as indicated by the decrease in parasympathetic activity and increased autonomic balance index LF/HF by 2.2 times compared with the control group (p = 0.029). Spectral index VLF, which indicates the neurohumoral regulation of cardiac activity, according to the data of power distribution in cardiointervalogram spectrum of children in the 1st group was 1.65 times greater than that of the control group.

Conclusions. 1. Heart rate variability in children with essential hypertension is characterized by a significant reduction of tonic effects of the parasympathetic nervous system and the relative increase in the activity of the sympathetic and neurohumoral influences on the regulation of cardiovascular activity.

2. Increased heart rate rigidity due to the reduction of parasympathetic autonomous influence is a sign of cardiac autonomic neuropathy in children with essential hypertension.

Key words: essential hypertension, heart rate variability, cardiovascular autonomic neuropathy, children.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.