CC BY
25
о ' P ( ® Орипнальш дослдження
km /Original Researches/
International journal of endocrinology
УДК 616.37:616.7:616-08 DOI: 10.22141/2224-0721.8.80.2016.89536
КИРИЛЮКМ.Л.1, АТАНОВА Я.О.2, ДОГОТАР В.Б.1
1 Укранський науково-практичний центр ендокринно! xipypnl трансплантат! ендокринних органв i тканин МОЗ Укра!ни, м. Ки!в, Укра!на
2 КлЫка смейноi медицини «Здравиця», м. Ки!в, Укра!на
СТАН МОРАЛЬНО! ЩЛЬНОСП KiCTOK У ПОСТМЕНОПАУЗАЛЬНИХ XiHOK ИЗНОГО BiKY, ХВОРИХ НА ЦУКРОВИЙ ^АБЕТ 2-го ТИПУ
Резюме. Актуальнсть. Актуальность порушення мiнерально'i щльност кстковоi тканини (МЩКТ) у пост-менопаузальних жнок обумовлена високим ризиком виникнення остеопоротичних переломiв, особливо на ш коморбщно!' патологи. Мета дослдження: о^нка впливу цукрового Д1абету (ЦД) 2-го типу на стан мiнерально'i щльност юсток у жнок разного в'¡ку в постменопаузальному перюд залежно вД тривалост ЦД та виду цукрознижувально! терапИ Матерiали i методи. Мнеральну щльнсть юсток було досл'1джено у 38 постменопаузальних паДенток iз ЦД 2-го типу (середнй вiк — 64,36 ± 1,95 року, середня тривалсть ЦД — 10,68 ± 1,88 року, середнй рiвень ткованого гемоглобину — 9,02 ± 0,29 %). Для оцнки стану МЩКТ вико-ристовували двохенергетичну рентгенiвську абсорбцометрю (Dual-energy X-ray Absorbtiometry — DXA). Мiнеральну щльнсть юсток о^нювали за допомогою Т-критер<ю. Результати. Показано, що з вком у постменопаузальних жнок без Дабету МЩКТ, що оцнюеться за Т-критерiем, закономiрно зменшуеться в уах зонахдосл^ення. Так, Т-критерй на рiвнi поперекового в^лу хребта (L1-L4) ужнок 50-59 роюв становив -0,24 ± -0,02, що вщповщае остеопенн. У жнок 60-69 роюв Т-критерй —2,20 ± -0,22, що вщповщае остео-порозу. Виявлено, що вiковi змни середнх значень Т-критерiю за ЦД 2-го типу менш негативнi, нж у груп контролю, проте порiвняно з контролем пршi показники денситометрично! щльност юсток лише на рiвнi L1-L4 у вц < 60 роюв —0,71 ± -0,09 vs -0,24 ± -0,02 (P < 0,001). Висновки. З вком у постменопаузальних жiнок iз ЦД 2-го типу та без Дабету МЩКТ, що оцнюеться за Т-критерiем, зменшуеться в ус\х зонах до^дження. Виявлено, що у постменопаузальнихжнок, хворих на ЦД 2-го типу, пршi показники денситометрично '1 щль-ност юсток (за Т-критерiем) на р 'тн L1-L4 у вц < 60 роюв. При збiльшеннi тривалост ЦД 2-го типу понад 10 рок1в зменшуеться денситометрична щльнсть шийки стегново! юстки, а в поперековому в^л хребта зм<-ни МЩКТ за Т-критерiем мають протилежний характер. lнсулiнотерапiя не призводить до полпшення МЩКТ стегнових юсткок за Т-критерiем, але позитивний ефект iнсулiнотерапi'i на МЩКТ поширюеться на попере-ковий вддл хребта.
Ключовi слова: мнеральна щльность юстково!'тканини; цукровий Дабет2-го типу; постменопауза
Вступ
Актуальнють порушення мшерально!' щшьносл кют-koboï тканини (МЩКТ) у постменопаузальних жшок обумовлена високим ризиком виникнення остеопоротичних переломiв, особливо на rai коморбщно!' патологи (цукровий даабет (ЦД), тиреотоксикоз, синдром Кушинга тощо). Лггературш даш вщносно стану МЩКТ за ЦД мають суперечливий характер. Так, якщо у хворих на ЦД
1-го типу, особливо на шзшх стадiях, доведено знижен-ня МЩКТ, то за ЦД 2-го типу виявлено il шдвищення, зниження, а також вщсутнють змш [9, 10, 18, 20]. У мета-аналiзi наглядових дослщжень вщзначаеться зв'язок суперечливих результат iз вщмшностями в дизайш, ви-бiрками хворих та наявнютю ускладнень ЦД [7]. Власни-ми попередшми дослщженнями встановлено, що рiвень юшзованого кальцш не може бути головним маркером
© <^жнародний ендокринолопчний журнал», 2016 © «International Journal of Endocrinology», 2016
© Видавець Заславський О.Ю., 2016 © Publisher Zaslavsky O.Yu., 2016
Для кореспонденцп': Кирилюк М.Л., УкраТнський науково-практичний центр ендокринно!' xipypriï, трансплантацп' ендокринних оргашв
i тканин МОЗ УкраТни, Кловський y3Bi3, 13а, м. Кшв, 01021, УкраТна; e-mail: [email protected]
For correspondence: M. Kyryliuk, Ukrainian Research and Practice Center of Endocrine Surgery, Transplantation of Endocrine Organs and Tissues of Health Ministry of Ukraine, Klovsky uzviz, 13a, Kyiv, 01021, Ukraine; e-mail: [email protected]
Орипнальш дoслiджeння /Original researches/
iE!
стану фосфорно-кальщевого o6MÍHy та МЩКТ у жшок постменопаузального вшу, хворих на ЦД 1-го та 2-го титв, за умов вщсутносл тяжко! хрошчно! нирково! не-достатностi [4]. Показано, що ЦД 2-го типу призводить до зниження рiвня гормонально! активност тстково! тканини в жiнок у постменопаyзi [3], а взаемозв'язок концентраций вмiстy продyктiв деградацй' колагену типу
I з тривалютю ЦД 2-го типу та шдексом маси тла (1МТ) пацiенток мае характер складно! полшомшально! залеж-ностi. При цьому постменопаузальш жшки з ожирiнням
II i III ступешв iз незадовтьним контролем ЦД 2-го типу перебувають у грyпi ризику щодо тдвищення кiстково!' резорбцй' [1], що вказуе на необхщнють подальшого до-слщження МЩКТ за ЦД 2-го типу iз використанням тстково! денситометрй'.
Мета дослщження. Оцiнка впливу цукрового дiабетy 2-го типу на стан мшерально! щiльностi кусток у жшок рiзного вiкy в постменопаузальному перiодi залежно вщ тривалостi дiабетy та виду цукрознижувально! терапй'.
Матерiали та методи
Мшеральну щiльнiсть кусток було дослщжено у 38 постменопаузальних пацiенток iз ЦД 2-го типу (серед-нш вiк — 64,36 ± 1,95 року, середня тривалють ЦД — 10,68 ± 1,88 року, середнiй рiвень глiкованого гемоглобiнy (HbA1c) — 9,02 ± 0,29 %). У грyпi контролю обстежено 27 практично здорових постменопаузальних жiнок (середнiй вш становив 59,62 ± 2,59 року). Пероральна цукрозни-жувальна терапiя (ПЦЗТ) включала в себе прийом rai-мешриду (4 мг/добу), глiклазидy (60—120 мг/добу) на тл метформiнy (1000—2000 мг/добу), а середньодобова доза шсулшу становила 44,3 ± 5,5 Од/добу (min — 12 Од/добу, max — 70 Од/добу).
Для оцшки стану МЩКТ використовували двохенер-гетичну рентгенiвськy абсорбцiометрiю (Dual-energy X-ray Absorbtiometry — DXA), яку проводили на тстковому денситометрi Prodigy™ Primo компани GE Medical system LUNAR, США, що зазвичай використовуеться в дагнос-тищ остеопорозу [14]. МЩКТ оцшювали за допомогою Т-критерiю.
Обстеження та лшування хворих на ЦД 2-го типу проводили зпдно з Ушфшованим клiнiчним протоколом первинно! та вторинно! (спецiалiзованоï) медично! допо-моги «Цукровий диабет 2-го типу» (Наказ МОЗ Украши № 1118 вщ 21.12.2012).
Критериями включения у дослхдження були вщсутнють органопатолопчних та дисфуикцюнальних сташв, що при-зводять до остеопорозу (захворювання прищитоподабних залоз, гiпотиреоз, тиреотоксикоз, синдром Кушинга, захворювання шлунково-кишкового тракту, кровi, нервово! системи, ревматолопчш та автоiмуннi захворювання, прийом медикамент (кортикостерощи, iмуиодепресанти, антиконвульсанти, A1-умiснi антациди, тиреощш гормони (супресивна доза), барбиурати, iнгiбiтори протонно! пом-пи, шпбгтори зворотного захвату серотонiну), iншi стани та захворювання); добровтьна iнформована згода жшки на участь у дослщженш.
Критериями виключення були наявнiсть ЦД 1-го типу, госщ iнфекцiйнi захворювання, онколопчш захворювання (у тому числ в анамнезi), декомпенсация коморбщно! патологй', психiчнi розлади.
Дослiдження виконано вщповщно до Гельсiнськоï деклараций Всесвiтньоï медично! асоцiацiï перегляду 2008 року в Сеул, Наказу МОЗ Украши № 281 вщ 01.11.2000 та Наказу МОЗ Украши № 355 (z0825-02) вщ 25.09.2002.
Результати дослщжень обробляли за допомогою методов варiацiйноï статистики iз використанням комп'ютерних програм Microsoft Excel 2003 i Statistica 6.0. Вiрогiдиiсть рiзниць Р оцiнювали за крш^ем t Стьюдента. Результати дослiджень визнавали вiрогiдиими у випадках, коли зна-чення Р не перебiльшувало 0,05.
Результати
Значення МЩКТ за Т-крш^ем по зонах дослщжен-ня у постменопаузальних жшок iз ЦД 2-го типу залежно вщ вiку наведеш в табл. 1. Показано, що з вшом у жiнок iз ЦД 2-го типу i в контрольнш групi абсолютнi значення Т-критерш вiрогiдио зменшуються як у поперековому вщдш хребта, так i в обох стегнових юстках, переходячи за ЦД 2-го типу iз категорй' норми в категорiю остеопенй'
Таблиця 1. Величини Т-критерiю по зонах дослдження у постменопаузальних жiнок i3 цукровим
д 'абетом 2-го типу залежно в'щ Biку (M ± m)
Група Т-критерм
L1 L4 Лiва стегнова KicTKa Права стегнова KicTKa
ЦД 2-го типу BÍK < 60 роюв N = 9 —0,71 ± -0,09 P2 < 0,001 P3 < 0,001 0,77 ± 0,09 P2 < 0,001 P3 < 0,001 0,64 ± 0,07 P2 < 0,001 P3 < 0,001
ЦД 2-го типу BÍK > 60 роюв N = 22 -1,09 ± -0,05 P4 < 0,001 -0,50 ± -0,02 P4 < 0,001 -0,59 ± -0,03 P4 < 0,001
Контроль BÍK < 60 роюв N = 14 -0,24 ± -0,02 P4 < 0,001 -0,038 ± -0,002 P4 < 0,001 -0,038 ± -0,002 P4 < 0,001
Контроль BÍK > 60 роюв N = 11 -2,20 ± -0,22 -1,05 ± -0,10 -1,05 ± -0,10
Примтки: тут i у табл. 2, 3: Р — вiрогiднiсть рiзницi; N — юльюсть хворих; L—L4 — в1дд1л хребта.
iE!
Орипнальш дослiдження /Original researches/
на рiвнi L1—L4, а в контролi — з рiвня норми до категорй остеопорозу (без переломiв) на рiвнi L1—L4 та з рiвня норми до категорй остеопени в обох стегнових юстках.
При порiвняннi мiжгрупових вiдмiнностей стану МЩКТ за Т-крш^ем виявлено, що його абсолютш зна-чення за ЦД 2-го типу вiрогiдно меншi (у межах норми) на рiвнi L1—L4 та вiрогiдно бiльшi (у межах норми) в обох стегнових юстках у вщ < 60 роюв порiвняно iз контролем, а також вiрогiдно бiльшi на рiвнi L1—L4 (остеопешя — за ЦД, остеопороз — у контрол^ та в обох стегнових юстках (норма — за даабету, остеопенгя — у контрол^ у вiцi > 60 роив порiвняно iз групою постменопаузальних жшок без ЦД 2-го типу.
Значення МЩКТ за Т-крш^ем по зонах дослщження залежно вщ тривалостi ЦД 2-го типу наведеш в табл. 2. Показано, що зi збтьшенням стажу дiабету у постменопаузальних жшок Т-критерш вiрогiдно зменшуеться в обох стегнових юстках, але в межах норми. Виявлено, що при тривалост ЦД 2-го типу < 10 роив Т-критерш на рiвнi L1—L4 вiрогiдно менший та вщповщае остеопени, у той час як при тривалост ЦД 2-го типу понад 10 роив вш вщповщае нормi.
Значення Т-критерiю по зонах дослщження залежно вщ виду цукрознижувально! терапи наведенi в табл. 3. Показано, що величина Т-критерш вiрогiдно нижча на рiвнi проксимального вщдщу стегново! кустки та вiрогiдно вища на рiвнi L1—L4 у постменопаузальних жшок, яю отримують шсулшотератю, порiвняно iз жшками, яю отримують ПЦЗП.
Обговорення
Результати роботи показали, що з вшэм у постменопаузальних жшок без дiабету МЩКТ, що ощнюеться за Т-критерiем, закономiрно зменшуеться в усiх зонах дослщження, що вщповщае даним лггератури [6]. Так, Т-критерш на рiвнi поперекового вщдщу хребта (Ц^Ц^ у жiнок 50—59 роюв становив —0,19 ± 0,12, у власних дослiдженнях--0,24 ± —0,02, що вiдповiдае остеопени
в обох вибiрках. У жшок 60—69 роив Т-критерш становив
— 1,57 ± 0,75, у власних дослщженнях--2,20 ± —0,22, що
вщповщае остеопорозу в обох вибiрках [2]. Тобто власш контрольш денситометричнi дослiдження МЩКТ по-вшстю вщповщають вiтчизняним даним.
Як показали результати роботи, вгковГ змiни середнгх значень Т-критерiю за ЦД 2-го типу менш негативнi, н1ж у груш контролю. Виявлено, що у постменопаузальних жшок, хворих на ЦД 2-го типу, порiвняно з контролем гiршi показники денситометрично! щгльносп исток (за Т-критерiем) лише на рiвнi Lt-L4 у вiцi < 60 роив (—0,71 ± -0,09 vs -0,24 ± -0,02) (P < 0,001). Попередне сис-темне вивчення лггератури в цгй галузi показало, що люди, хворi на ЦД 2-го типу, мають вищу кгсткову мiнеральну щiльнiсть за даними DXA, н1ж та, хто не хворiе на ЦД [8]. Хоча бгльшГсть дослгджень показали вищу мiсцеву кгсткову мiнеральну щiльнiсть, було знайдено певш розбiжностi в результатах дослгджень.
За даними лгтератури, встановлена бiльш висока МЩКТ у хворих на ЦД 2-го типу: в длянщ стегна — на 11 % (р < 0,001), у хребта — на 8 % (р = 0,03) порГвняно з контролем, але у хворих старше вщ 75 роив (n = 74) [16]. Було виявлено незначне пщвищення МЩКТ у 28 жшок Гз ЦД 2-го типу (середнш вш — 59 роив) порГвняно з 207 здоровими жшками [12]. З шшого боку, М. Соса та сшвавт. за допомогою DXA та юльюсно! комп'ютерно! томографй' у 47 жшок похилого вГку Гз ЦД 2-го типу не виявили змГн МЩКТ [13]. Аналопчш данГ щодо МЩКТ (з поправкою на 1МТ) за ЦД 2-го типу були отримаш Г. Хемпсон [10].
Виявлено, що при збгльшенш тривалостГ ЦД 2-го типу понад 10 роюв у постменопаузальних жшок статистично значущо зменшуеться денситометрична щгльнють ший-ки стегново! истки, в поперековому вщдш хребта змши МЩКТ за Т-критерГем мають протилежний характер. В японському дослщженш 2005 року, що налГчувало 145 па-цГентГв Гз ЦД 2-го типу та 95 здорових ошб, однакових за вь ком та статтю, було показано, що МЩКТ та Z-критерш у дистальному вщдш променево! кгстки за ЦД були значно
Таблиця 2. Величини Т-критерiю по зонах дослщження у постменопаузальних жiнок залежно вщ тривалост цукрового дабету 2-го типу (М ± т)
Група Т-критерм
-J _Г Лiва стегнова кютка Права стегнова кiстка
ЦД 2-го типу Стаж < 10 роюв N = 11 -1,52 ± -0,14 P2 < 0,001 0,34 ± 0,03 P2 < 0,001 0,009 ± 0,001 P2 < 0,001
ЦД 2-го типу Стаж > 10 роюв N = 18 -0,76 ± 0,04 -0,37 ± -0,02 -0,36 ± -0,02
Таблиця 3. Величини Т-критерю по зонах дослщження у постменопаузальних жнок з цукровим дабетом 2-го типу залежно вщ виду цукрознижуючоi терапи (М ± m)
Група Т-критерiй
-J _г Лiва стегнова кiстка Права стегнова кютка
1нсулшотератя (n = 8) -0,23 ± -0,03 P2 < 0,001 -0,45 ± -0,06 P2 < 0,001 -0,39 ± 0,05 P2 < 0,001
ПЦЗП (n = 22) -1,29 ± -0,06 -0,01 ± -0,00 -0,16 ± -0,01
Орипнальш дослiдження /Original researches/
нижчi; також МЩКТ цього вщдлу истки в oci6 обох статей та в шийц стегна в oci6 жшочо! CTaTi вщ'емно корелювала i3 середшм рiвнем HbAlc (який вимiрювавcя протягом по-передн1х двох роив) [15]. Автором був зроблений висновок про вибiркову втрату кортикального шару истки за ЦД 2-го типу, а також про важливють задовтьного метаболiчного контролю.
Лiкування ЦД 2-го типу включае даету та зм1ни у cпоcобi життя, приймання ПЦЗП та/або шсулшотерашю. Отриманi результати вказують на те, що iнcулiнотерапiя не призво-дить до суттевого полiпшення МЩКТ стегнових исткок за Т-критерiем, що вщображае в абсолютних значеннях денситометричну щiльнicть истково! тканини. Але пози-тивний ефект шсулшотерапй поширюеться на поперековий вщдл хребта, де Т-критерй вiрогiдно вищий (1,29 ± —0,06 vs —0,23 ± —0,03) (Р < 0,001). Певною мiрою ц результати стввщносяться iз повщомленням про значно бтьшу истко-ву масу променевих исток у 79 пащенток в постменопауз^ бiльшicть з яких (68 %) отримували лiкування шсулшом, порiвняно з 59 жшками контрольно! групи [17].
За даними лггератури, переконливi результати щодо як прямого, так i опосередкованого рiзнопланового впливу iнcулiну на истку отриманi в дослщженш ALSPAC (American Society for Bone and Mineral Research) [19], на rai гшершсулшеми (як способу компенсувати низьку резис-тентнicть) у хворих на ЦД 2-го типу знижуеться не тiльки исткова резорбцiя, але й остеосинтез [5]. Проте це не сто-суеться постменопаузальних жiнок iз ЦД 2-го типу.
C. Adil та cпiвавт. (2015) дослщжували вплив ПЦЗП (48 пащентав) чи iнcулiнотерапi! (8 пацiентiв) на МЩКТ у хворих на ЦД 2-го типу (середнш вш пащентав становив 59,31 ± 8,17 року, середня тривалють захворювання — 11,42 ± 2,82 року). Жодна значуща кореляцiя не була виявлена при порiвняннi виду цукрознижуючо! терапй' (ПЦЗП vs шсулшотерашя) на МЩКТ за Т-критерiем у хворих на ЦД 2-го типу (-0,6 ± 1,1 vs -0,8 ± 1,7, Р > 0,050 у поперековому вщдш; -0,2 ± 1,1 vs -0,1 ± 1,2, Р > 0,050 на рiвнi стегна) [11].
В цшому результати роботи поширюють юнукш на-уковi данi про ЦД 2-го типу та МЩКТ у постменопаузь Мюцева мiнеральна щiльнicть исток, вимiряна за до-помогою DXA, дае двовимiрну картину стану исток, наступш дослщження впливу ЦД 2-го типу на МЩКТ повинш бути проведет з використанням бiльш розвинутих технологiй вiзуалiзацi!, щоб простежити цей вплив саме на мшроструктурному рiвнi та пояснити окремi виявленi розбiжноcтi стану МЩКТ за ЦД 2-го типу.
Висновки
1. З вшом у постменопаузальних жшок iз ЦД 2-го типу та без дiабету МЩКТ, що оцiнюетьcя за Т-критерiем, зменшуеться в уciх зонах дослщження. Виявлено, що у постменопаузальних жшок, хворих на ЦД 2-го типу, гiршi показники денситометрично! щiльноcтi исток (за Т-крит^ем) на рiвнi Lt-L4 у вiцi < 60 роив.
2. При збшшенш тривалоcтi ЦД 2-го типу понад 10 роив зменшуеться денситометрична щтьнють шийки стегново! истки, а в поперековому вщдш хребта змши МЩКТ за Т-крш^ем мають протилежний характер.
_iE!
3. 1нсулшотерашя не призводить до полшшення МЩКТ стегнових кicткок за Т-крш^ем, але позитивний ефект шсулшотерапй на МЩКТ поширюеться на поперековий вщдл хребта.
Конфл1кг iHTepeciB. Автори заявляють про вiдcутнicть конфлшту iнтереciв при пiдготуваннi дано! статп.
Список лiтератури
1. Атанова Я.О. Вплив цукрового dia6emy 2-го типу на стан шсткового метаболiзму у жшок в перюд постменопаузи [Текст]/Я.О. Атанова, М.Л. Кирилюк//Здоровье женщины. — 2016. — № 3(109). — С. 115-119.
2. Вайда В.М. Мнеральна щыьтсть юстковог тканини хребта у жтокршного вку [Текст] / В.М. Вайда//Лтопис травмо-тологи та ортопеди. — 2011. — № 1—2. — C. 244-245.
3. Кирилюк М.Л. Стан гормональног функци шстковог тканини в постменопаузi за цукрового дiабету 2 типу [Текст] / М.Л. Кирилюк, Я.О. Атанова//Клтчна ендокринологiя та ен-докринна хiрургiя. — 2016. — № 2(54). — С. 62-67.
4. Кирилюк М.Л. Фосфорно-кальщевий обмт у постменопаузальних жток is цукровим дiабетом: вплив типу та тривалостi хвороби, термну менопаузи та маси тла [Текст]/М.Л. Кирилюк, Я.О. Атанова, О.Е. Третяк//Мiжнародний ендокриноло-гiчний журнал. — 2016. — № 1(73). — С. 87-91.
5. Мкртумян А.М. Современные возможности решения проблемы остеопороза у пациентов с сахарным диабетом 2-го типа [Текст]/А.М. Мкртумян // Эффективная фармакотерапия. — 2014. — № 53. — С. 70-76.
6. Мусиенко А. С. Минеральная плотность костной ткани и показатели FRAX у женщин в постменопаузальном периоде [Текст]/ А.С. Мусиенко // Боль. Суставы. Позвоночник. — 2012. — № 1(5).
7. Association between bone mineral density and type 2 diabetes mellitus: a meta-analysis of observational studies / L. Ma [et al.] // Eur. J. Epidemiol. — 2012. — Vol. 27. — P. 319-332..
8. Bone health and type 2 diabetes mellitus: a systematic review / E. Gorman [et al.]//Physiother. Can. — 2011. — Vol. 63(1). — Р. 8-20.
9. Bone mineral density and its determinants in diabetes: the Fre-mantle Diabetes Study/ V. Rakic, W.A. Davis, S.A. Chubb, F.M. Islam [et al.]//Diabetologia. — 2006. — Vol. 49, № 5. — P. 863-871.
10. Bone mineral density, collagen type 1 alpha 1 genotypes and bone turnover in premenopausal women with diabetes mellitus / G. Hampson [et al.]// Diabetologia. — 1998. — Vol. 41. — P. 1314-1320.
11. Bone mineral density evaluation of patients with type 2 diabetes mellitus/С. Adil [et al.]//J. Phys. Ther. Sci. — 2015. — Vol. 27(1). — P. 179-182.
12. Bone mineral density in women with type II diabetes mellitus/ R..S. Weinstock [et al.]// J. Bone Miner. Res. — 1989. — Vol. 4. — P. 97-101.
13. Bone mineral metabolism is normal in non-insulin-dependent diabetes mellitus / M. Sosa [et al.] // J. Diabetes Complications. — 1996. — Vol. 10. — P. 201-205.
14. Brown J.P. dinical practice guidelines for the diagnosis and management of osteoporosis in Canada / J.P. Brown, R.G. Josse // Can. Med. Assoc. J. — 2002. — Vol. 167(Suppl. 10). — S. 1-34.
15. Decreased bone mineral density at the distal radius, but not at the lumbar spine or the femoral neck, in Japanese type 2 diabetic patients/ T. Majima, Y. Komatsu, T. Yamada, Y. Koike [et al.]// Os-teoporos. Int. — 2005. — Vol. 16. — P. 907-913.
16. Increased bone density and decreased bone turnover, but no evident alteration of fracture susceptibility in elderly women with diabetes mellitus / P. Gerdhem [et al.] // Osteoporos. Int. — 2005. — Vol. 16. — P. 1506-1512.
17. Johnston C.C. Jr. Bone mass and sex steroid concentrations in postmenopausal Caucasian diabetics / C.C. Johnston Jr, S.L. Hui, C. Longcope // Metabolism. — 1985. — Vol. 34. — P. 544-550.
18. Prevalence and predictors of osteopenia and osteoporosis in postmenopausal Chinese women with type 2 diabetes / Y. Zhou
Орипнальш досл^ження /Original researches/
[et al.] // J. Diabetes Res. Clin. Pract. — 2010. — Vol. 90. — P. 261-269.
19. The association between insulin levels and cortical bone: findings from a cross — sectional analysis of pQCTparameters in adolescents / A. Sayers, D.A. Lawlor, N. Sattar, J.H. Tobias // Journal of Bone and Mineral Research. — 2012. — Vol. 27, № 3. — P. 610-618.
20. Vestergaard P. Discrepancies in bone mineral density and fracture risk in patients with type 1 and type 2 diabetes: a meta-analysis/ P. Vestergaard//Osteoporos. Int. — 2007. — Vol. 18. — P. 427-444.
OTpuMaHO 15.12.2016 ■
Кирилюк М.Л.1, Атанова Я.А.2, Доготарь В.Б.1
1Украинский научно-практический центр эндокринной хирургии, трансплантации эндокринных органов и тканей МЗ Украины, г. Киев, Украина
Киника семейной медицины «Здравица», г. Киев, Украина
СОСТОЯНИЕ МИНЕРАЛЬНОЙ ПЛОТНОСТИ КОСТЕЙ У ПОСТМЕНОПАУЗАЛЬНЫХ ЖЕНЩИН РАЗНОГО ВОЗРАСТА,
БОЛЬНЫХ САХАРНЫМ ДИАБЕТОМ 2-го ТИПА
Резюме. Актуальность. Актуальность нарушения минеральной плотности костной ткани (МПКТ) у постменопаузальных женщин обусловлена высоким риском возникновения остео-поротических переломов, особенно на фоне коморбидной патологии. Цель исследования: оценка влияния сахарного диабета (СД) 2-го типа на состояние минеральной плотности костей у женщин разного возраста в постменопаузальном периоде в зависимости от длительности СД и вида сахароснижающей терапии. Материалы и методы. Минеральная плотность костей была исследована у 38 постменопаузальных пациенток с СД 2-го типа (средний возраст — 64,36 ± 1,95 года, средняя длительность СД — 10,68 ± 1,88 года, средний уровень гликированного гемоглобина — 9,02 ± 0,29 %). Для оценки состояния МПКТ использовали двухэнергетическую рентгеновскую абсорбциометрию (Dual-energy X-ray Absorbtiometry — DXA). Минеральную плотность костей оценивали с помощью Т-критерия. Результаты. Показано, что с возрастом у постменопаузальных женщин без диабета МПКТ, которая оценивается по Т-критерию, закономерно уменьшается во всех зонах исследования. Так, Т-кри-терий на уровне поясничного отдела позвоночника (Lj—L4) у женщин 50—59 лет составил —0,24 ± 0,02, что соответствует
остеопении. У женщин 60—69 лет Т-критерий--2,20 ± —0,22,
что соответствует остеопорозу. Выявлено, что возрастные изменения средних значений Т-критерия при СД 2-го типа менее негативные, чем в группе контроля, однако по сравнению с контролем хуже показатели денситометрической плотности
костей на уровне Ь1—Ь4 в возрасте < 60 лет--0,71 ± —0,09 Ув
—0,24 ± 0,02 (Р < 0,001). Выводы. С возрастом у постменопаузальных женщин с СД 2-го типа и без диабета МПКТ, оцениваемая по Т-критерию, уменьшается во всех зонах исследования. Выявлено, что у постменопаузальных женщин, больных СД 2-го типа, худшие показатели денситометрической плотности костей (по Т-критерию) на уровне Ц—Ц в возрасте < 60 лет. При увеличении продолжительности СД 2-го типа более 10 лет уменьшается денситометрическая плотность шейки бедренной кости, а в поясничном отделе позвоночника изменения МПКТ по Т-критерию носят противоположный характер. Инсулинотерапия не приводит к улучшению МПКТ бедренных костей по Т-кри-терию, но положительный эффект инсулинотерапии на МПКТ распространяется на поясничный отдел позвоночника. Ключевые слова: минеральная плотность костной ткани; сахарный диабет 2-го типа; постменопауза
M.L. Kyryliuk1, Ya.O. Atanova2, V.B. Dohotar1
1Ukrainian Scientific and Practical Center of Endocrine Surgery, Transplantation of Endocrine Organs and Tissues of Ministry
of Health of Ukraine, Kyiv, Ukraine
2Clinic of Family Medicine «Zdravytsya», Kyiv, Ukraine
THE STATE OF BONE MINERAL DENSITY IN POSTMENOPAUSAL WOMEN WITH TYPE 2 DIABETES MELLITUS
Abstract. Background. The problem of impairment of bone mineral density (BMD) in postmenopausal women is relevant due to a high risk of osteoporotic fractures, especially against the comorbid pathology. The aim of the study was to assess the impact of diabetes mellitus (DM) type 2 on the bone mineral density in postmenopausal women of different age depending on DM duration and type of anti-glycemic treatment. Materials and methods. BMD was studied in 38 postmenopausal patients with DM type 2 (average age 64.36 ± 1.95 years old, average duration of DM type 2 10.68 ± 1.88 years, average glycated hemoglobin 9.02 ± 0.29 %). BMD state was measured by dual energy X-ray absorptiometry. BMD was estimated using T-criteria. Results. Postmenopausal women without DM were found to have decreases BMD with aging by T-criteria. T-criteria of lumbar spine Lj-L4 I women aged 50—59 years old was —0.24 ± —0.22 that confirms osteopenia. In women aged 60—69 years old T-criteria
was —2.20 ± —0.22 that confirms osteoporosis. The age changes of average values of T-criteria in DM type 2 were found to be less negative compared with a control group, but worse densitometric parameters on L1—L4 level at the age < 60 years old (—0.71 ± —0.09 vs —0.24 ± —0.02 (P < 0.001). Conclusion. BMD in postmenopausal women with DB type 2 and without DM assessed by T-criteria decreased in all regions with aging. Postmenopausal women with DB type 2 had worse densitometric parameters by T-criteria on L1—L4 level at the age < 60 years old. With increasing DB duration over 10 years densitomentric density of femoral neck reduces, and lumbar spine BMD by T-criteria are inverse. Insulin therapy does not improve femoral BMD by T-criteria, however positive effect of insulin therapy improves state of lumbar spine.
Keywords: bone mineral density; type 2 diabetes mellitus; post-menopause
