CC BY
48
СТАН К1СТКОВО1 ТКАНИНИ ЗА СИНДРОМУ ТИРЕОТОКСИКОЗУ I.B. Паныав
Буковинський державний медичний утверситет, м. Чершвщ Памькчв 1ван Володимирович
канд. мед. наук, асист. кафедри клШчног iмунологП, алергологИ та ендокринологп 78200,1вано-Франювська обл., м. Коломия, вул. Ынки, 5 Тел. (098) 988-23-57, E-mail: [email protected]
ВСТУП
Порушення мшеральноТ щтьносп кктковоТ тка-нини (МЩКТ), як причина швалщизацп i смертно-стi хворих внаслiдок переломiв кiсток, за даними Всесв^ньоТ оргаызацп охорони здоров'я, посщае четверте мкце у свiтi за поширенiстю пкля серце-во-судинних, онкологiчних захворювань i цукрово-го дiабету [12, 16]. Таке значуще мiсце пояснюеться постшно зростаючою поширенiстю остеопорозу I величезними витратами, пов'язаними з лкуванням остеопоротичних переломiв.
Встановлено, що гормони щитоподiбноТ залози (ЩЗ) впливають на метаболiзм кктковоТ тканини, зумовлюючи виникнення остеопорозу [15]. Проведено багато дослщжень, присвячених вивченню клi-ычноТ значущосп маркерiв кiсткового ремоделю-вання при захворюваннях скелета. Однак вивчення цих показнитв при патологп ЩЗ обмежено окре-мими спостереженнями. Недостатньо вщомостей про динамiку стану кктковоТ тканини в процеа ком-пенсацГГ функцюнального стану ЩЗ, також потребуе уточнення взаемозв'язок маркерiв кктковоТ резор-бцп i кiсткоутворення з вираженiстю остеопенп та остеопорозу при рiзних функцюнальних станах ЩЗ.
Пiдвищена тиреоТдна функщя призводить до пришвидшеного метаболiзму кктковоТ тканини. Збiльшена активнiсть остеокластiв сприяе пщви-щенню показникiв мiнерального обмЫу i кiсткового ремоделювання, а посилення активносп остеоблас-тичноТ функцп збтьшуе вмiст маркерiв ккткоутво-рення [9, 14]. Актуальнкть проблеми тиреотоксикозу в кл^чнш практицi лiкарiв рiзних спецiальностей обумовлена тим, що за умов пперпродукцГГ тиреоТд-них гормоыв розвиваються тяжкi порушення в уах без винятку органах i системах [6]. Попри проведен! в минулi роки дослщження, чiткого пояснення меха-нiзму розвитку метаболiчноТ остеопатп, що асо^ю-еться з патологiею ЩЗ, на сьогодн немае.
Мета роботи - встановити вплив синдрому тиреотоксикозу на характеристики кктковоТ тканини за
даними ультразвуковоТ денситометрП' i лаборатор-них методiв дослiдження, розробити алгоритм свое-часноТ дiагностики остеопенп та остеопорозу.
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ
З метою оцшки впливу функцп ЩЗ на кiсткову тканину в дослiдження було включено 80 пацктчв репродуктивного вiку (вiд 19 до 48 ротв) iз синдромом тиреотоксикозу рiзного генезу. Середнiй в^ обстежених (11 (13,8%) чоловiкiв i 69 (86,2%) жiнок) становив (36,72±4,36) року. Для виявлення впливу функцп ЩЗ результати дослщження пацкн^в з тире-опатiями порiвнювали з аналопчними показниками 25 здорових осiб контрольной групи. Всi групи обстежених не вiдрiзнялися за статтю i вiком.
До першоТ групи ввшшли 36 пацiентiв iз синдромом тиреотоксикозу, який розвинувся внаслщок дифузного токсичного зоба (ДТЗ). На момент об-стеження вперше виявлений ДТЗ або його рецидив спостер^ався в уах хворих при рiвнi ТТГ (0,07±0,02) мкМО/мл. Тривaлiсть вiд моменту появи перших оз-нак захворювання до часу обстеження становила в середньому 5 (2-11) мкящв. Хворi отримували тире-остaтичнi препарати в шдивщуально пiдiбрaних дозах. Для уточнення впливу тривалосп тиреотоксикозу на кктковий обмiн групу хворих на ДТЗ було роздтено на двi пiдгрупи. Принцип подiлу Грунту-вався на даних медiaни часу появи перших ознак захворювання або його рецидиву - 5 мкящв. До першоТ пщгрупи увмшли 17 оаб з тривaлiстю захворювання в середньому 3 (2-4) мкящ, друга пщгрупа складалася з 19 хворих з тривалктю тиреотоксикозу 10,4 (6-15) мкящв.
Друга група складалася з 19 пацктчв вiком (32,16±6,28) року, якi перенесли тиреощектом^ з приводу раку ЩЗ i перебувають на супресивнм те-рапГГ левотироксином в дозi (155,25±49,72) мкг/добу впродовж (4,85±3,57) року. Рiвень ТТГ на час обстеження становив (0,06±0,03) мкМО/мл.
Характеристика дослiджуваних груп за bíkom, íh-дексом маси тта (1МТ) i показником, що характери-зуе функцiональний стан ЩЗ, наведена в табл. 1.
Для уточнення впливу вку на метаболiзм тстко-во''' тканини всi дослiджуванi групи були роздшеы на пiдгрупи залежно вщ вiку пацiентiв: вiд 19 до 30 ротв i вщ 31 до 48 рокiв. Подт на пiдгрупи прово-дився вщносно вiку досягнення пiка тстково''' маси 20-30 ротв i збереження if плато [2].
Отримана iнформована згода обстежених на до-слiдження та пов'язан з ними процедури.
Критерп виключення з дослiдження: наявнiсть шших захворювань з боку ендокринно''' системи, тяжка супутня патолопя з боку нирок, печЫки, сер-цево-судинно''' системи, захворювання сполучно''' тканини (ревматощний артрит, системний черво-ний вовчак, системна склеродермiя та íh.), злоякiснi новоутворення в анамнезу зловживання алкоголем, 1МТ нижче 20 кг/м2.
Функцiональний стан ЩЗ оцшювали за допомогою визначення базальних концентрацш ТТГ i втьного тироксину (вТ4) в сироватцi кровi iмуноферментним методом за допомогою реактивiв фiрми DRG (Ымеч-чина) на автоматичному аналiзаторi ¡EMS Reader MF фiрми ThermoLab systems (Фiнляндiя). Нормальн значення ТТГ вiдповiдали 0,23-4,0 мкМО/мл, вТ4 -10,2-23,2 пмоль/л.
Серед маркерiв кiсткоутворення визначали рн вень остеокальцину (нормальн величини 11,0-43,0 нг/мл). Стан резорбцп вiдображав рiвень ß-iзомера C-кiнцевого телопептиду колагену I типу (ß-СТх) в сироватцi кровi (нормальн величини <0,573 нг/мл). Дослiдження проведен в лабораторп вiддiлу кл^ч-но''' фiзiологi''' та патологи опорно-рухового апарату ДУ «1нститут геронтологП' iменi Д.Ф. Чеботарьова НАМН Укра'ни». Маркери ккткового ремоделюван-ня вивчали за допомогою хемтюмшкцентного методу на iмуноферментному аналiзаторi Eleсsys 2010 (Roche Diagnostics, Ымеччина) за допомогою тест-систем cobas.
KpiM того, стан KicTKOBoro метаболiзму оцiнювали за кoнцентрацieю в сироватц KpoBi лужно''' фосфа-тази (ЛФ) (нормальн величини 26-117 Од/л), неор-raHi4Horo фосфору (нoрмальнi значення вщ 0,81 до 1,45 ммоль/л) i загального кальцiю - вiд 2,15 до 2,58 ммоль/л.
Для оцшки cтруктурнo-функцioнальнoгo стану кГстково''' тканини використовували метод ультразвуковой денситометрГ'' за допомогою кiлькicнoгo кГст-кового ультрасонометра Sahara (HologicInc., model 04874, 2008) на п'ятковш кicтцi, що складаеться з трабекулярно''' (губчасто'') кГстково''' тканини. На cьoгoднi ультразвукова денcитoметрiя - Гнформа-тивний i безпечний метод скриншгу для виявлення па^ен^в з груп ризику остеопорозу, враховуючи широку дocтупнicть, низьку вартicть, вщсутысть io-нiзуючoгo випрoмiнювання для патента.
Визначали наcтупнi показники: швидкicть поши-рення ультразвуку через кicтку (ШПУ, м/с), яка зале-жить вщ IT щiльнocтi та елаcтичнocтi; широкосмугове ослаблення ультразвукового сигналу (ШОУ, дБ/МГц), яке вщображае не тiльки щтьнкть кГстково''' тканини, а й ктьтсть, рoзмiри та просторову oрiентацiю трабекул; iндекc мiцнocтi кГстково''' тканини (1М, %), який вираховуеться комп'ютером на пщставГ показ-никiв ШПУ та ШОУ й вщображае стан губчасто''' кГстково''' тканини патента вiднocнo категорГ'' дорослих людей вГком 20 рокГв; Т-показник, який вщображае, на яку частку середнього квадратичного вщхилен-ня вiдрiзняетьcя iндекc мщносп кГстково''' тканини пацiента порГвняно з умовно здоровими дорослими людьми вГком 20 рокГв; Z-показник, який вщображае, на яку частку середнього квадратичного вщхи-лення вiдрiзняетьcя шдекс мГцностГ кГстково''' тканини патента порГвняно з вГковою нормою.
Остеопороз дГагностували за Т-критерГем при зни-женнГ щГльностГ кГстково''' тканини бтьше, нГж на 2,5 стандартного вщхилення вГд показникГв умовно здорових 20-рГчних молодих дорослих людей, а ос-теопенГю - при зниженнГ щтьносп кГстково''' тканини на 1,1-2,4 стандартного вщхилення [5].
Таблиця 1
Характеристика обстежених oci6 за bíkom, антропометричними показниками i piBHeM ТТГ (M±SD)
Показники Група I Група II Контрольна група
Число обстежених, n 36 19 25
Стать, ч/ж 7/29 1/18 3/22
Середнш в^, роки 37,43±7,09 32,16±6,28 32,63±6,02
1МТ, кг/м2 23,82±3,87 26,07±4,11 24,37±3,29
ТТГ, мкМО/мл 0,07±0,02* 0,06±0,03* 1,69±0,39
Прим1тка: * - достов 'рнсть в'дм'тностей з показниками контрольно)'групи при р<0,05
Статистична обробка отриманих результат проводилася з використанням програм SPSS 11,5. Доо^рнкть вiдмiнностей покaзникiв мiж порiв-нюваними групами встановлювали за допомогою непараметричного критерiю Манна-УТты, t-крите-рiю Стьюдента, заздалегiдь перевiривши нормаль-нiсть розподiлу показникiв шляхом використання критер^ Шатро-УТлка. Використовували методи варiацiйноT статистики з обчисленням середнього арифметичного М i стандартного вiдхилення SD. Ко-реляцiйний аналiз проводили за методом ^рсона. Критичний рiвень значущосп при перевiрцi статис-тичних ппотез в цьому дослiдженнi приймали мен-шим за 0,05.
Дослiдження виконан вiдповiдно до ГельанськоТ декларацГТ ВсесвптоТ медичноТ асоцiацiT про етичн1 принципи проведення наукових медичних дослн джень за участю людини i наказу МОЗ УкраТни № 281 вщ 01.11.2000.
РЕЗУЛЬТАТИ ТА ОБГОВОРЕННЯ
У 55 оаб iз синдромом тиреотоксикозу, за дани-ми ультразвуковоТ денситометр^, змiни показникiв МЩКТ виявленi у 29 (52,7%) випадках, з них остеопе-ыя - у 22 (40%) i остеопороз - у 7 (12,7%). При цьому частота порушень доа^рно збiльшувaлaся в уах групах хворих з порушеннями функцюнального стану ЩЗ (табл. 2).
За даними бiохiмiчного дослiдження в груп па-цieнтiв з ДТЗ виявлена актива^я резорбцп кiстки, про що свiдчить збiльшення рiвня маркера тстко-воТ резорбцп - р-СТх (1,09±0,14 нг/мл). Одночасно з пришвидшенням резорбцп у хворих на ДТЗ спосте-рiгалося посилення кiсткоутворення, що знайшло свое вiдображення у збтьшены в кровi остеокаль-цину (39,3±4,1 нг/мл) i ЛФ(124,8±8,7 Од/л) (табл. 3).
Аналiз результатiв динамiки рiвнiв маркерiв ре-моделювання кiстки у хворих на ДТЗ показав, що посилення ккткоутворення не компенсуе рiзкого пщвищення тстково''' резорбцп. Так, спостеркало-ся збiльшення в 1,7 раза вмкту р-СТх, при цьому рiвень остеокальцину зрiс лише в 1,2 раза. Отже, процес резорбцп кктки перевищуе ккткоутворен-ня. Тому ккткова тканина у пацiентiв з ДТЗ у стан де-компенсацп зазнае посиленоТ резорбцп, що сприяе розвитку остеопенп та остеопорозу.
Нами встановлено зв'язок пперпродукци гормо-нiв ЩЗ iз тенденцiею до негативного каль^евого балансу. Вмiст кальцiю в кровi збiльшився порiвняно з аналопчним показником контрольно''' групи, але без статистично значущоТ рiзницi (р>0,05). Вмкт фосфору в кровi у хворих на ДТЗ не змЫився вщносно вщ-повiдного показника оаб контрольно''' групи.
Пришвидшення процесу ремоделювання кiстки сприяло достовiрному зниженню уах показнитв мiцностi кiстки за даними ультразвуково' денсито-метрГ'' порiвняно з контрольною групою. При цьому
Таблиця 2
Порiвняльний aHani3 деяких показнимв кктковоТ щiльностi за даними ультразвуковоТ денситометрп в обстежених пащенлв з тиреоТдною патолопею i в oci6 контрольно'' групи (M±SD)
Група ШПУ, м/с ШОУ, дБ/МГц 1М, % Частота вияв-лення остео-пенп, абс. (%) Частота виявлення остеопорозу, абс. (%) Т-критерш Z-критерiй
I 1539,42±16,67* 87,75±3,39* 84,89±5,07* 14 (38,9)* 4 (11,1)* -0,62±0,06* 0,23±0,05
II 1541,34±16,88* 91,70±4,03 83,56±4,92* 8 (42,1)* 3 (15,8)* -0,89±0,07* -0,26±0,14
III 1591,32±17,14 98,85±3,96 100,9±4,92 1 (4,0) 0 -0,22±0,09 0,34±0,05
Таблиця 3
Показники маркерiв кiсткового метаболiзму в обстежених оаб (M ± SD)
Показники Група I Група II Контрольна група
Число обстежених, n 36 19 25
Остеокальцин, нг/мл 39,3±4,1* 38,2±4,3* 27,2±3,9
Р-СТх, нг/мл 1,09±0,14* 0,96±0,11* 0,49±0,08
1ЛФ, Од/л 124,8±8,7* 118,1±8,2* 87,4±6,9
Прим1тка: * - достов 'рнсть в'дм'тностей з показниками контрольно)'групи при р<0,05
npuMimKa: * - достов'рн'сть в'дм'тностей з показниками контрольноi групи (III) при р<0,05
середн значення T-критерiю вщповщали остеопе-нп, а Z-критерiю - HopMi (з тенденцieю до ïï нижньоТ межi).
Посилення швидкостi ремоделювання кiстки за рахунок переважання резорбцП' спричинило досто-вiрне збiльшення порушення МЩКТ до 50% як за рахунок остеопенп (38,9%), так i остеопорозу (11,1%) у порiвняннi з контрольною групою.
Показники мщносп кктки за Z-критерieм у пацкн-тiв з ДТЗ вiком вщ 19 до 30 рокiв доо^рно нижчi, нiж в осiб вком вiд 31 до 48 ротв, якi досягнули пiкa кктково!' маси.
Частота остеопенП' у хворих на ДТЗ вком 19-30 ро-тв становила 46,7%, випaдкiв остеопорозу не було. У той же час у хворих вком 31-48 ротв остеопешя траплялася у 33,3%, остеопороз - у 19,0% випадтв.
Як бачимо, нaдмiрнa продукцiя тиреощних гормо-нiв справляе бiльш виражений негативний вплив на мщнкть кктково!' тканини у пацкн^в, якi не досягли вку досягнення пiкa кктково!' мщносп, ыж у вiцi пк-ля 31-48 ротв.
Нами проaнaлiзовaно результати дослщження впливу тривaлостi перебiгу тиреотоксикозу. Швид-кiсть резорбцп, що оцшюеться за рiвнем ß-СТх, у хворих з тривалктю тиреотоксикозу понад 5 мкящв була вища в порiвняннi з aнaлогiчним показником у пацктчв з тривaлiстю тиреотоксикозу до 5 мкящв (р<0,01). Встановлена позитивна лшшна зaлежнiсть мiж рiвнем ß-СТх i тривалктю декомпенсацп ДТЗ (вперше виявленого i рецидиву) (r=0,64; р<0,001), що пщтверджуе негативний вплив тривaлостi тиреотоксикозу на стан ккткового обмшу у таких хворих. У проведеному дослщжены не отримано доо^р-них вщмшностей вмiсту остеокальцину залежно вщ тривaлостi захворювання (р=0,39). Пришвидшення рiвня резорбцй' у хворих з бтьш тривалим перебi-гом тиреотоксикозу не призвело до зниження по-казнитв мiцностi кктково!' тканини ШПУ, ШОУ, 1М, Т-критерiю i Z-критерiю у порiвняннi з пaцiентaми з тривалктю захворювання до 5 мкящв.
Нами вивчена залежнкть стану кiсткового мета-болiзму у пaцiентiв пiсля оперативного лкування з приводу раку ЩЗ, як отримували супресивнi дози препара^в тиреоТдних гормонiв. Дaнi про вплив часткового екзогенного пригычення секрецп ТТГ на ккткову тканину в оаб репродуктивного вiку нео-днознaчнi. Оды автори вважають, що таке лкуван-ня несприятливо впливае на МЩКТ [7], але в шших роботах повщомлялося про вiдсутнiсть негативного ефекту [1].
Отриман нами результати свщчать про те, що ек-зогенне пригычення ТТГ, зумовлене прийомом су-
пресивно''' тиреощно''' терапй', призводить до росту активносп остеокластiв i проявляеться збтьшен-ням рiвня маркера кктково''' резорбцГГ р-СТх у 1,37 раза. Також спостеркаеться тенденцiя до посилення остеобластично''' активностi, яка характеризувалася збтьшенням рiвня остеокальцину в 1,18 раза. Ак-тивнiсть ЛФ у хворих цкТ групи не змiнилася. Слщ за-значити, що тенденцiя переважання пришвидшення резорбцй' кктки над и формуванням не призвела до появи пперкальцкмп. При цьому спостерiгалася тенденщя до збiльшення рiвня фосфору в кровь
Аналiз показникiв кктково''' мщносп у пацiентiв друго''' групи на ™ супресивних доз препаратiв тиреоТдних гормоыв вказуе на той факт, що 'х зниження вщбулося за рахунок показника ШПУ. Вщомо, що ШПУ характеризуе здебтьшого стан кортикально''' кiстки, що дозволяе стверджувати про бтьш виражений вплив лкування супресивними дозами препаратами тиреощних гормоыв насамперед на кортикальну частину п'ятково''' кiстки. 1ншим пщ-твердженням бiльш вираженого впливу екзогенно''' супресй' ТТГ на кортикальну кктку е наявнiсть позитивно''' лшшноУ залежностi мiж рiвнем р-СТх, ЛФ I ШПУ (г=0,69, р<0,05); (г=0,63, р<0,05) вiдповiдно.
Нами встановлено збтьшення частоти порушень МЩКТ у пацкн^в з екзогенним пригнiченням ТТГ у порiвняннi з особами контрольно''' групи (р<0,05) за рахунок зниження мщносп кктки до стану остеопорозу у 15,8%, остеопенп - у 42,1% випадкв.
На пiдставi наявносп статистично значущих вщ-мiнностей в частой формування остеопенп та остеопорозу i середнiх значень показникiв кктково''' мiцностi у пацiентiв з порушенням функцiонального стану ЩЗ порiвняно з представниками контрольно''' групи можна дмти висновку про доцiльнiсть вико-ристання скринiнгового дослiдження п'ятково''' кктки методом ультразвуково''' денситометрй' для вияв-лення зниження МЩКТ.
Ультразвукова денситометрiя п'ятково''' кiстки показана пацкнтам з тиреощною патологiею, як1 належать до групи ризику, на першому етап обсте-ження з метою виключення формування остеопенй' та остеопорозу. Встановлення порушень МЩКТ за даними ультразвуково''' денситометрй' п'ятково''' кктки е пщставою для проведення двохенергетично''' рентгеывсько''' абсорбцюметрй' осьового скелета (поперековий вщдт хребта i проксимальний вщдт стегново''' кiстки) з метою оцшки вираженосп остеопенй' та остеопорозу, ризику переломiв i призна-чення своечасних i адекватних профiлактичних або лкувальних заходiв.
Гiперпродукцiя тиреоТдних гормонiв, за даними багатьох дослiджень, призводить до дисбалансу в системГ кiсткового ремоделювання в напрямку переважання резорбцп i, як наслщок, до втрати МЩКТ i пщвищення ризику переломiв [3]. За даними про-веденого нами дослщження, в груп пацкнтГв з ДТЗ спостерiгaлaся aктивaцiя резобцП' кiстки, що про-явилося у виглядi збiльшення рiвня маркера кктково!' резорбцп' ß-СТх. Отримaнi результати вщповща-ють даним дослiджень шших aвторiв [10]. Дисбаланс процесiв резорбцП' i кiсткоутворення розглядаеться як причина розвитку остеопорозу при тиреотоксикозу осктьки процеси резорбцП' кГстки перевищу-ють кiсткоутворення.
ВГдомо, що втрата кктково!' маси у хворих з тиреотоксикозом бтьш виражена у людей молодшого вГку, що пов'язано з активышим метaболiзмом кГстковоТ тканини [13]. Зниження показникГв мщносп кГстки в рГзних вГкових пщгрупах хворих на ДТЗ спри-яло збтьшенню частоти випадкГв остеопенп з 33,3% у хворих, вГк яких становив 31-48 рокГв, до 46,7% випадкГв остеопенп в пщгруп хворих вГком 19-30 рокГв. ОтриманГ результати дозволяють припустити, що тиреотоксикоз бтьш виражено негативно впли-вае на мщнкть кктково!' тканини у пацГентГв, якГ не досягли вГку досягнення пГка кГстковоТ мГцностГ, нГж у вщГ пГсля досягнення пГка мщносп кГстки.
Враховуючи, що нами дослщжувалася п'яткова кктка, отриманГ результати свщчать про вплив ти-реоТдноТ пперфункцп на периферичний вГддГл скелета i переважно на трабекулярну структуру кГстки. Розвиток тиреотоксикозу у молодому вщГ (до 30 рокГв) збтьшуе ризик формування остеопенп у хворих на ДТЗ. Негативний вплив тривалосл тиреотоксикозу у пацГентГв з ДТЗ встановлений ттьки на стан ккткового ремоделювання. ЗареестрованГ нами змн ни ккткового метаболГзму свщчать про бтьшу роль активацп' резорбцп' кГстки в розвитку остеопенп та остеопорозу у хворих з тривалктю тиреотоксикозу понад 5 мкящв.
Встановлене нами статистично достовГрне зниження показникГв кГстковоТ мщносп i збтьшення частоти остеопенп та остеопорозу свщчить про те, що метод ультразвуково!' денситометрп' здатний ефективно оцшювати ризик переломГв у пацГентГв, якГ отримують супресивну терапГю препаратами тиреоТдних гормонГв. Екзогенне пригнГчення ТТГ слщ розцГнювати як чинник, що призводить до пщвищення ризику переломГв у пацГентГв з тиреопатГями.
За даними лГтератури, у пацГентГв з функцюналь-ними змшами ЩЗ здебтьшого зазнае змш акааль-ний вщдт скелета [4]. У проведеному нами дослГ-
дженнГ з допомогою ультразвуково!' денситометрп' зареестровано змши кГстково!' мщносп, зумовлен1 наявнГстю порушень функцГонального стану ЩЗ в периферичному вщдЫ скелета (п'ятковш кГстцГ).
Проведене дослГдження мае певнГ обмеження з огляду на незначну ктьккть пацГентГв. Однак нами вперше здГйснена спроба комплексного пщходу до оцГнки стану кГсткового метаболГзму у пацГентГв Гз синдромом тиреотоксикозу, що мктить ультразву-кову денситометрГю i лабораторнГ методи дослГдження.
ВИСНОВКИ
1. В оаб з пщвищеною функцГею щитоподГбно!' за-лози за даними ультразвуково!' денситометрп' змши показникГв мшерально!' щтьносп кГстково!' тканини виявленГ у 29 (52,7%) випадках, з них остеопенГя - у 22 (40%) i остеопороз - у 7 (12,7%).
2. Розвиток тиреотоксикозу у молодому вщГ (до 30 рокГв) збтьшуе ризик формування остеопенП' у хворих на ДТЗ. Встановлений негативний вплив тривалосл тиреотоксикозу на стан кГсткового ремоделювання.
3. Змши кГсткового ремоделювання у пацГентГв з тиреотоксикозом проявляються як посиленням резорбцп', так i посиленням кГсткового реформу-вання. ЛГкування супресивними дозами левоти-роксину сприяе як активацп' резорбцп', так i фор-муванню кГстки.
Л1ТЕРАТУРА
1. Поворознюк В.В. Захворювання кктково-м'язо-во!' системи в людей рГзного вГку (вибранГ лекцП', огляди, статп): У 3 томах. Т.3 / Поворознюк В.В. -К., 2009. - 664 с.
2. Biondi B. Benefits of thyrotropin suppression versus the risks of adverse effects in differentiated thyroid cancer / B. Biondi, D.S. Cooper // Thyroid. - 2010. -Vol. 20 (2). - P.135-146.
3. Gorka J. Metabolic and clinical consequences of hyperthyroidism on bone density / J. Gorka, R.M. Taylor-Gjevre, T. Arnason // Int. J. Endocrinol. -2013. - P. 638.
4. Harinarayan C.V. Thyroid bone disease / C.V. Harinarayan // Indian J Med Res. - 2012. - Vol. 135 (1). - P. 9-11.
5. Kanis J.A., McCloskey E.V., Johansson H. On behalf of the Scientific Advisory Board of the European Society for Clinical and Economic Aspects of Osteoporosis and Osteoarthritis (ESCEO) and the Committee of Scientific Advisors of the International Osteoporosis Foundation (IOF) European guidance
for the diagnosis and management of osteoporosis in postmenopausal women / J.A. Kanis, E.V. McCloskey, H. Johansson // Osteoporos Int. - 2013.
- Vol. 24 (1). - P. 23-57.
6. Karimifar M. Effects of Levothyroxine and thyroid stimulating hormone on bone loss in patients with primary hypothyroidism / M. Karimifar, F. Esmaili, A. Salari // J. Res. Pharm. Pract. - 2014. - Vol. 3 (3). - P. 83-87.
7. Lee M.Y. Bone mineral density and bone turnover markers in patients on long-term suppressive levothyroxine therapy for differentiated thyroid cancer / M.Y. Lee, J.H. Park, K.S. Bae // Ann. Surg. Treat. Res. - 2014. - Vol. 86 (2). - P. 55-60.
8. LópezP.J.T. Osteoporosis in patients with subclinical hypothyroidism treated with thyroid hormone / P.J.T. López, C.F. López, F.N. de Mora // Clin. Cases Miner. Bone Metab. - 2011. - Vol. 8 (3). - P. 44-48.
9. Nicholls J.J. The skeletal consequences of thyrotoxicosis / J.J. Nicholls, M.J. Brassill, G.R. Williams, J.H. Bassett // J. Endocrinol. - 2012. - Vol. 213 (3). - P. 209-221.
10. Onigata K. Thyroid hormone and skeletal metabolism / K. Onigata // Clin. Calcium. - 2014. -Vol. 24 (6). - P. 821-827.
11. Pantazi H. Changes in parameters of bone and mineral metabolism during therapy for hyperthyroidism. / H. Pantazi, P.D. Papapetrou // J. Clin. Endocrinol. Metab. - 2000. - Vol.85 (3). - P. 1099-1106.
12. Reginster J.Y. Osteoporosis: a still increasing prevalence / J.Y. Reginster, N. Burlet // Bone. - 2006.
- Vol. 38 (2 Suppl 1). - S. 4-9.
13. Svare A. Hyperthyroid levels of TSH correlate with low bone mineral density: the HUNT 2 study / A. Svare, T.I. Nilsen, T. Bjoro // Eur. J. Endocrinol. - 2009.
- Vol. 161 (5). - P. 779-786.
14. Tuchendler D. The influence of thyroid dysfunction on bone metabolism / D. Tuchendler, M. Bolanowski // Thyroid Res. - 2014. - Vol. 7. - P. 12.
15. Williams G.R. Thyroid hormone actions in cartilage and bone / G.R. Williams // Eur. Thyroid J. - 2013. -Vol. 2 (1). - P. 3-13.
16. Wright N.C. The recent prevalence of osteoporosis and low bone mass in the United States based on bone mineral density at the femoral neck or lumbar spine / N.C. Wright,A.C. Looker, K.G. Saag // J. Bone Miner. Res. - 2014. - Vol. 29 (11). - P. 2520-2526.
РЕЗЮМЕ
Стан кктково'' тканини за синдрому
тиреотоксикозу
1.В. Паньк'ш
Мета дослщження - встановити вплив пщвище-ного функцюнального стану щитоподiбноT залози (ЩЗ) на характеристики кктковоТ тканини за даними ультразвуковоТ денситометр^ i лабораторних мето-дiв дослщження.
МатерТали та методи. У дослщження було включено 80 пацктчв репродуктивного вку iз синдромом тиреотоксикозу. Функцюнальний стан ЩЗ оцшювали за допомогою визначення базальних концентрацш тиреотропного гормону i втьного тироксину в сироватц кровк Визначали рiвень остео-кальцину, рчзомера C-кшцевого телопептиду кола-гену I типу. Для оцшки структурно-функцюнального стану кктковоТ тканини використовували метод ультразвуковоТ денситометрп за допомогою ктьккно-го ккткового ультрасонометра Sahara.
Результати та обговорення. В оаб з пщвищеною функцкю ЩЗ, за даними ультразвуковоТ денситоме-трп, змши показнитв мшеральноТ щтьносп кктковоТ тканини виявлен у 29 (52,7%) випадках, з них остеопеыя - у 22 (40%) i остеопороз - у 7 (12,7%). Основним чинником, що призводить до зниження мшеральноТ щтьносп кктковоТ тканини (МЩКТ) в обстежених пацктчв, е нaдмiрнa продук^я тире-оТдних гормоыв, а також лкування супресивними дозами левотироксину. Змши ккткового ремоделю-вання у пацктчв з тиреотоксикозом проявляються як посиленням резорбцп, так i посиленням ккткового реформування. Лкування супресивними дозами левотироксину сприяе як активацп резорбцп, так i формуванню кктки. Встановлено доцтьнкть використання скриншгового дослщження п'ятковоТ кктки методом ультразвуковоТ денситометр^ для виявлення раных порушень МЩКТ в оаб з тиреоТд-ноТ патологкю.
Висновки. Встановлен чинники (нaдмiрнa про-дук^я гормоыв ЩЗ, прийом препара^в тиреоТдних гормоыв в супресивнм дозО i мехаызми негативного впливу (стимулящя остеокластичноТ активность зниження остеобластноТ активносп) на стан кктковоТ мщносл у хворих iз синдромом тиреотоксикозу.
Ключовг слова: щитоподiбнa залоза, тиреотоксикоз, остеопеыя, остеопороз, ультразвукова денси-тометрiя.
РЕЗЮМЕ
Состояние костной ткани при синдроме
тиреотоксикоза
И.В. Панькив
Цель исследования - установить влияние повышенного функционального состояния щитовидной железы (ЩЖ) на характеристики костной ткани по данным ультразвуковой денситометрии и лабораторных методов исследования.
Материалы и методы. В исследование было включено 80 пациентов репродуктивного возраста с синдромом тиреотоксикоза. Функциональное состояние ЩЖ оценивали с помощью определения базальных концентраций тиреотропного гормона и свободного тироксина в сыворотке крови. Определяли уровень остеокальцина, ß-изомера C-ко-нечного телопептида коллагена I типа. Для оценки структурно-функционального состояния костной ткани использовали метод ультразвуковой денсито-метрии с помощью количественного костного ультрасонометра Sahara.
Результаты и обсуждение. У лиц с повышенной функцией ЩЖ, по данным ультразвуковой денситометрии, изменения показателей минеральной плотности костной ткани (МПКТ) выявлены в 29 (52,7%) случаях, из них остеопения - у 22 (40%) и остеопороз - у 7 (12,7%). Основным фактором, приводящим к снижению костной прочности у обследованных пациентов, является избыточная продукция тире-оидных гормонов, а также лечение супрессивными дозами левотироксина. Изменения костного ремо-делирования у пациентов с тиреотоксикозом проявляются как в усилении резорбции, так и костного формирования. Лечение супрессивными дозами левотироксина способствует как активации резорбции, так и формированию кости. Установлена целесообразность использования скринингового исследования пяточной кости методом ультразвуковой денситометрии для выявления ранних нарушений МПКТ у лиц с тиреоидной патологией.
Выводы. Установлены факторы (избыточная продукция гормонов ЩЖ, прием препаратов тиреоид-ных гормонов в супрессивной дозе) и механизмы отрицательного влияния (стимуляция остеокласти-ческой активности, снижение остеобластной активности) на состояние костной прочности у больных с синдромом тиреотоксикоза.
Ключевые слова: щитовидная железа, тиреотоксикоз, остеопения, остеопороз, ультразвуковая денситометрия.
SUMMARY
State of bone tissue in patients with thyrotoxicosis
syndrome
I.V. Pan'kiv
Оbjective. To determine the influence of thyroid functional state on bone mineral density indexes from data of ultrasound densitometry and laboratory methods of research.
Materials and methods. 80 patients of reproductive age with thyrotoxicosis syndrome were recruited. The thyroid functional state was estimated by means of determination of thyroid-stimulating hormone (TSH) basal concentrations and free thyroxine in the blood serum. Subjects were invited to attend quantitative ultrasound densitometry (Sahara), and a fasting blood sample from which osteocalcin, serum N-terminal propeptide of type 1 procollagen and crosslinks were also measured.
Results. Frequency of bone mineral density disorders in patients with thyrotoxicosis syndrome was 52,7%, including osteopenia in 40% and osteoporosis in 12.7%. A basic factor that results in the decline of bone mineral density in patients with thyrotoxicosis syndrome is excessive products of thyroid hormones, and also TSH-suppressive doses of levothyroxine. Ultrasound densitometry showed significant decrease of bone mineral density indexes and increase of frequency of osteopenia and osteoporosis as compared to healthy persons.
Conclusions. Complex approach is the first brought to the estimation of bone metabolism state in patients with thyrotoxicosis syndrome. It contains an ultrasound densitometry and laboratory methods of research. Set factors (excessive products of thyroid hormones, reception of preparations of thyroid hormones in TSH-suppressive doses) and mechanisms of negative influence (stimulation of osteoclastic activity, decline of osteoblastic activity) on the state of bone metabolism in patients with thyrotoxicosis syndrome.
Key words: thyroid, thyrotoxicosis syndrome, osteopenia, osteoporosis, ultrasound densitometry.
Дата надходження до редакц'И 12.02.2016 р.
