CC BY
68
Недосконалють мехашзму впровадження високотехнологiчних розробок у виробництво в Укра1ш робить цi сфери непривабливими для iнвесторiв. Майже 75 % швестицш спрямовуеться у третьому укладi тшьки 20 i 4,5 % у четвертий i п'ятий технолопчш уклади вiдповiдно. У технолопчнш частинi капiтальних вкладень (технiчне переозброення i модернiзацiя) теж домiнуе третш технологiчний уклад - 83 %, i тiльки 10 % припадае на четвертий. У деяких сферах, таких як шформацшш та телекомушкативш технологи, окремi напрями радiоелектронiки, бютехнологп, рiвень украшських розробок значно нижчий свiтових стандартiв. А необхiднi витрати на освоення i пiдтримку сучасного рiвня продукци настiльки великi, що вигiднiше И iмпортувати. Типовi приклади такого стану - виготовлення сучасних лiкiв або окремих елементiв комп'ютерно! технiки. Внаслiдок цього структура украшського експорту залишаеться вкрай незадовiльною.
На вiдмiну вiд кра!н ЕС, де бшьшють науковцiв працюють у промисловосп, в Укра1ш такi фахiвцi зосереджеш переважно у науково-дослiдних органiзацiях. Такий розподш науковцiв не сприяе якюному та ефективному використанню нововведень у виробництво
Низьким е рiвень комерцiалiзацil результатiв наукових дослiджень, вiдсутнi ефективш зв'язки науки i виробництва, повшьно i безсистемно розвиваеться мережа сучасних шновацшних структур (технопаркiв, бiзнес-iнкубаторiв, венчурних фондiв).
Держкомстат Украши проводить регулярш опитування керiвникiв пiдприемств щодо причин низько! шновацшно1 активностi останнiх. Найвагомшими факторами, якi перешкоджають здiйсненню шновацш, названi такi: нестача власних кош^в (вказали майже 83 % промислових пiдприемств), недостатня фiнансова пiдтримка держави (56,6), велик витрати на нововведення (55,9), високий економiчний ризик (38,9), недосконалють законодавчо1 бази (37,7), тривалий термiн окупностi нововведень (34,6), вщсутнють коштiв у замовникiв (31,7), вщсутнють квалiфiкованого персоналу - (17,2 %). Даш таких опитувань дозволяють зробити висновок, що фшансове забезпечення та висок ризики залишаються найпроблемнiшою ланкою у здшсненш iнновацiй.
Висновок. Отже, на сьогодш в Укра1ш рiвень використання iнновацiйного потенцiалу е недостатшм. Розвиток шновацшно1 дiяльностi повинен стати невщ'емною складовою реформування економiки краши, адже недостатня увага до розвитку науково-техшчно1 сфери зумовлюе структурну деформованють економiки та домiнування низькотехнологiчних виробництв, яю малосприйнятливi до наукових досягнень i не можуть забезпечити тдвищення конкурентоспроможностi економiки. Орiентацiя державно1 пол^ики на пiдвищення статусу науки й осв^и, стимулювання шновацшно1 активностi приватного сектора, сприяння виробництву високотехнолопчно1 продукци мають стати невiд'емною складовою державних заходiв iз модершзаци укра1нсько1 промисловосп.
ВИКОРИСТАНА Л1ТЕРАТУРА
1. Герасимова I. Ю. Iнновацiйний розвиток економiки як основа економiчноl безпеки Укра1ни // Проблеми i перспективи iнновацiйного розвитку економши Укра1ни : мат. Мiжнар. наук.-практ. конф. -Д. : НГУ, 2012. - Т. I. - С. 115 - 116.
2. Наукова та шновацшна дiяльнiсть в Укра1ш [Електронний ресурс] // Режим доступу: www.ukrstat.gov.ua.
3. Якубовський М., Новицький В., Кшдзерський Ю. Концептуальш основи стратеги розвитку промисловостi Украши на перiод до 2017 року // Економша Укра1ни 2007. - № 11 -С. 4 - 20.
УДК 339.137.2:330.322
СТАН ТА ПРОБЛЕМИ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТ1 ВИД1В ЕКОНОМ1ЧНО1
Д1ЯЛЬНОСТ1 В УКРА1Н1
С. А. Шевцова, к. т. н., доц., Д. В. Атландерова, студ.
Ключовi слова: конкурентоспроможмсть, твестицтна приваблив1сть, ризик, твестищ Постановка проблеми. Одним iз найважливших завдань для сучасно1 Украши е тдвищення конкурентоспроможност економши, що визначае не лише рiвень ефективносп
галузей i пiдприeмств, а й рiвень добробуту населення, якого досягнуто або може бути досягнуто в крад'ш.
З iншого боку, конкурентоспроможш галузi i пiдприeмства мають порiвняно вищий рiвень дохiдностi (рентабельности, що не лише забезпечуе !х життeдiяльнiсть i розвиток, а також е одним з основних факторiв швестицшно1 привабливостi. Пiдтвердженням цього може бути досвщ розвинутих краш св^у, де акумулюеться близько 70 % прямих iноземних iнвестицiй. Саме щ краши е найбiльшими iмпортерами кашталу. Отже, iснуе тiсний зв'язок мiж конкурентоспроможнiстю, iнвестицiями та економiчним зростанням. Водночас конкурентоспроможнiсть е важливою вимогою сучасного глобалiзованого свiту i основним критерiем розвитку вщкритш економiки. Рiвень конкурентоспроможностi визначае також конкурентнi переваги та св^огосподарсью позицп краши.
Аналiз публiкацiй. Дослiдженню чинникiв формування та шдвищення конкурентоспроможностi економiки та окремих 11 галузей присвяченi працi втизняних та зарубiжних учених: В. Адрiянова, В. Андрущенко, В. Базилевича, С. Буковинського, А. Гальчинського, В. Гейця, Я. Жалшо, I. Лютого, Ю. Пасiчника, М. Портера, Р. Футхудшова та iнших. Конкурентоспроможнiсть краши в першу чергу залежить вiд факторiв, якi найбiльше впливають на розвиток економiчноl дiяльностi, — кiлькостi та якосп наявних у кра1ш ресуршв (людських, природних, iнфраструктурних, технологiчних, шформацшних, культурних тощо). Проте не лише фактори виробництва е визначальними. Багато краш, як до свого часу не мали достатньо ресурсiв, зокрема Шмеччина, Японiя, Пiвденна Корея, Фшляцщя, досягли значних успiхiв у своему розвитку, що до певно! мiри спростовуе цю тезу. На думку М. Портера, не менш важливими факторами конкурентоспроможностi кра1ни е також ефектившсть дiй уряду, який розпоряджаеться цими ресурсами, продуктившсть, яка забезпечуеться людськими ресурсами й зумовлюе рiвень зароб^нод плати та продуктивнiсть (ефектившсть) використання капiталу, що визначае дохщ, отриманий його власниками [1].
Метою статт е визначення рiвня конкурентоспроможност окремих видiв економiчноl дiяльностi в Укра1ш як фактора !х швестицшно1 привабливостi.
Виклад матерiалу. Свiтовий досвщ показуе, що навiть у розвинутих крашах не всi галузi мають достатнш рiвень конкурентоспроможностi, що зумовлено, насамперед, обмежешстю ресурсiв. Основними факторами, як визначають привабливiсть галузi, М. Портер вважае вплив покупцiв i постачальникiв, загрозу появи нових продавщв (конкурентiв), а також нових продукпв-замшниюв або послуг-замiнникiв.
Поява нових гравщв (конкурентiв) на ринку значною мiрою залежить вiд вхiдних бар'ерiв - юридичних (лщензи, дозволи, патенти та ш.) та економiчних (розмiр первинного кашталу, щнова полiтика вже працюючих пiдприемств тощо) i вже по^м - вiд внутршньогалузево1 конкуренци.
Цшком природно, що новi гравцi прагнутимуть увiйти до бiльш конкурентоспроможних, iз вищим рiвнем дохiдностi галузей, як е iнвестицiйно привабливими. Якщо припустити наявшсть однакових умов уходження до вшх галузей економiки, то нових гравщв (конкурент) буде бiльше в тих галузях, якi привабливiшi для вкладання кашталу. Тому швестици, будучи одним з основних чинниюв економiчного зростання, пiдвищення конкурентоспроможностi та розвитку краши, е також фактором, що може спричинити структурнi зрушення у складових макроекономiчноl системи, надаючи можливосп для iнтенсифiкацil функцiонування прiоритетних i гальмуючи зростання iнших галузей, що зумовлюе перелив кашталу з одних галузей в шшь
Загалом поняття конкурентоспроможностi можна охарактеризувати як властивють об'екта повнiше задовольняти певну конкретну потребу порiвняно з аналогiчними об'ектами даного ринку. На рiвнi краши - це здатшсть И економши в умовах вiльноl торгiвлi виробляти товари i послуги, що вщповщають вимогам свiтового ринку, реалiзацiя яких шдвищуе добробут кра1ни й окремих И громадян. На мiкрорiвнi конкурентоспроможшсть визначаеться перевагами пiдприемств порiвняно з шшими пiдприемствами цiеl ж галузi всерединi кра1ни або за И межами, тобто !х здатнiстю виробляти конкурентоспроможш на конкретному ринку товари або послуги, а також перевагами самого виробленого товару, який може витримати конкуренщю з аналопчними товарами на даному ринку. Показник конкурентоспроможносп краши е узагальнювальними i характеризуемся комплекснiстю та багатовимiрнiстю, оскiльки поеднуе в собi iндикатори оцiнки конкурентоспроможносп галузей, пiдприемств i товарiв.
Конкурентоспроможшсть галузi передбачае отримання пiдприемцем (власником кашталу) максимального доходу (прибутку) за мшмального рiвня ризику. Критерiями конкурентоспроможностi галузi та И швестицшно1 привабливостi е рiвень рентабельностi та галузевого ризику.
Галузевий ризик визначае стабiльнiсть галуз^ И гнучкiсть. Вiн тiсно пов'язаний iз стадiею життевого циклу галузi (народження, зростання, зрiлiсть, спад), схильнютю до циклiчних коливань та власне специфшою само1 галузi, скаж1мо, сезоннютю виробництва, часом обороту капiталу тощо. Цiлком природно, що iнвестор вщдаватиме перевагу зрiлим або молодим (зростаючим) галузям, яю менше схильнi до коливань.
Оцшюючи галузевий ризик, потенщальний iнвестор мае змогу визначити ймовiрнiсть втрат унаслiдок змiн в економiчному станi галузi.
За результатами оцшки галузей нацюнально1 економiки в Укра1ш у 2001 — 2008 рр. встановлено, що найбшьш конкурентоспроможними були добувна промисловють та фiнансова дiяльнiсть, якi мали високий рiвень дохщносп за помiрного ризику.
Привабливими для iнвесторiв були:
- хiмiчна та нафтохiмiчна промисловiсть (середньорiчний темп приросту швестицш за перiод з 2000 — 2008 рр. склав 20 %);
- металургшне виробництво (16 %);
- виробництво коксу та продукпв нафтопереробки (6 %);
- машинобудування (8 %);
- будiвництво (16 %);
- операци з нерухомим майном, оренда, iнжинiринг, надання послуг шдприемцям (17 %).
Але в умовах кризи 2009 — 2010 рр. вщбулося зниження обсяпв iнвестицiй в основний
капiтал у нацюнальнш економiцi майже на 35 % порiвняно з 2008 роком. У наслщок кризи скоротився обсяг швестування галузей переробно1 промисловостi (на 16 % порiвняно з 2008 р.), будiвництва - на 31, фшансово1 дiяльностi - на 32 % [2].
Найменш конкурентоспроможною в економiцi Укра1ни залишаеться легка промисловють, оскшьки, незважаючи на низький ризик, вона не дохщна, що значною мiрою зумовлено конкурентним тиском iз боку iноземних виробникiв.
Оцшюючи конкурентоспроможшсть аграрного сектора, слщ ураховувати стiйкий попит на його продукщю та життеву необхiднiсть. З огляду на зростання населення Земл^ активiзацiю процесу урбашзаци та обмеженiсть сшьськогосподарських угiдь е пiдстави говорити про велик потенцiальнi можливостi розвитку аграрного виробництва та його швестицшну привабливють. З iншого боку, сiльськогосподарське виробництво мае сво! особливостi, пов'язаннi iз специфiкою галузi, зокрема залежнiстю вщ природно-клiматичних факторiв та бiологiчних органiзмiв, сезонним характером дiяльностi, що зумовлюе значш коливання доходiв та висок ризики. Як свiдчать статистичнi данш прирiст iнвестицiй у сiльське господарство за три роки (з 2008 по 2011 р.) становив лише 7, 6 %. Водночас швестицшно привабливими залишаються шдприемства з виробництва харчових продукпв, напо1в та тютюнових виробiв, у яких за середнього рiвня рентабельностi галузевий ризик е помiрним.
Безумовно, повiльний розвиток швестицшних процесiв та зниження конкурентоспроможностi окремих видiв економiчноl дiяльностi в останш роки е наслiдком економiчноl та пол^ично1 нестабiльностi в кра1ш.
Висновок. Отже, Укра1на, незважаючи на досить потужний потенцiал та конкурентнi переваги окремих галузей i пiдприемств (ДП «Антонов», ДП КБ «Ивденне» та iн.), не завжди повною мiрою використовуе наявнi сприятливi чинники. Водночас стан багатьох галузей нацюнально1 економши, умови ведення бiзнесу, стратегil розвитку бшьшосп вiтчизняних пiдприемств та iншi фактори спричинили низьку конкурентоспроможнiсть втизняних товарiв. Як наслiдок, у структурi товарного експорту переважають сировина i продукти первинно1 обробки, а на украшському ринку готово1 продукцil значна частка належить товарам iноземного виробництва, що свщчить про технiчне i технологiчне вiдставання нацiональноl економiки.
З огляду на це вкрай необхщно на державному рiвнi цiлеспрямовано створювати умови для реалiзацil конкурентних переваг як на зовшшньому, так i на внутрiшньому ринку, збiльшення ефективносп нацiональних пiдприемств, полiпшення якостi продукци та розширення внутрiшнього ринку на основi пiдвищення платоспроможного попиту населення. Основним
прiоритетом розвитку кра!ни мае бути iнвестицiйно-iнновацiйна складова як основна умова конкурентоспроможно! економiки.
ВИКОРИСТАНА Л1ТЕРАТУРА
1. Портер М. Е. Конкурентная стратегия: методика анализа отраслей и конкурентов. -М. : «Альпина Бизнес Букс» , 2005 - 452 с.
2. Наукова та шноващйна дiяльнiсть [Електронний ресурс] // Режим доступу: http://www. ukrstat.gov.ua
УДК 330. 322. 3 : 37
МОДЕРН1ЗАЦ1Я УКРА1НИ ЯК ШЛЯХ ДО ФОРМУВАННЯ ЕКОНОМ1КИ ЗНАНЬ
В. Н. Хоменко, ст. викл., А. О. Жежера, студ.
Ключовi слова: модернизация, ттелектуалъний каттал, економ1ка знань, перифертна крата, гнновацШна дгялъшстъ, науковг до^дження, гнформацШно-комуткацШш технологи, науково-досл1дницъю та досл1дно-конструкторсък1 розробки
Постановка проблеми. Розвиток сучасно! св^ово! економши характеризуеться кардинальними змшами у напрямках економiчного прогресу. Наразi основними прюритетами розвитку економши стають перехщ до стратеги економши, що базуеться на знаннях, та прискорений iнновацiйний розвиток. Основою економiки знань е штелектуальт ресурси, iнтелектуальний каттал, наука, процеси трансферу результатiв творчо! дiяльностi у виробництво матерiальних i духовних благ. Знання стають найважлившим чинником суспiльного вiдтворення, здатного забезпечити сталий економiчний розвиток, економiчну могуттсть кра!ни та !! конкурентоспроможнi перспективи у св^овому просторi. З огляду на це процес розбудови економши знань для Укра!ни - один iз головних iнструментiв iнновацiйного прориву та основний шлях до поеднання юнуючих культурних традицiй i наявного сощогуматтарного потенцiалу зi свiтовими економiчними вимогами та суспiльними тенденцiями.
Аналiз публiкацiй. Проблемi формування економiки знань в Укра!ш сво! працi присвятили такi вченi як: Ю. Бажал, В. Геець, Т. Корнеева, В. Семиноженко, М. Сорока, I. Стояненко, Л. Федулова, А. Чухно та шш^ у яких грунтовно дослщжеш теорп економiки знань, особливостi !! розбудови, роль державно! полiтики та значения для Укра!ни.
Мета статть Дослiдити сучасний стан економiки знань та визначити основш модернiзацiйнi заходи щодо !! розбудови в Укра!ш.
Виклад матерiалу. Корiнну рису економши i суспiльства визначае ключовий чинник виробництва. Домiнування такого чинника як земля зумовило панування аграрно! цившзаци, матерiалiзоване у засобах виробництва та фшансових активах капiталу - iндустрiально!. Наразi не тiльки земля, а й фiзичний та фiнансовий каттал витюняються на заднiй план штелектуальним капiталом. Його складовими е людський (human) i структурний (structural) каттал. Перший являе собою сукуптсть знань, умшь i творчих здiбностей пращвниюв, а другий - технiчне i програмне забезпечення iнформацiйних систем i баз даних, органiзацiйну структуру тдприемства, належнi йому патенти i торговi марки. Кожний iз зазначених елеменпв породжений людськими знаннями. О. Тоффлер i Х. Тоффлер оцiнюють знання та шформащю як «революцiйне багатство», «авангардне багатство третьо! хвилЬ>, багатство, що означае змшу економiки загалом. Домiнування знань та iнформацi! визначального чинника виробництва зумовлюе те, що економша i суспiльство стають знанневими, шформащйними.
Варто зазначити, що науковщ часом розрiзняють iнформацiйне суспiльство та суспшьство знань як начебто вищий ступiнь розвитку нового суспiльства. Але шформащя i знання являють собою едшсть як новий виробничий чинник. 1нформащя без знань не мае шякого значення для виробництва, знання становлять змют iнформацi!, а шформащя е формою юнування i поширення знань. Тому iнформацiйне суспiльство i суспiльство знань - це рiзнi назви нового суспiльства.
