CC BY
44I ПЕДАГОГ1КА I та мeдикo-бioлoгiчнi
- - npoблeми фiзичнoгo
ПСИХОЛОГ1Я
вихoвaння i cnopTy
Змагання в Xepco^ci в античний пeрiод
Мyть'eв A.B., My-ib^a 1.М.
Тавршський нацюнальний yHieepcumem iMeHi В.И. Вернадського
Анотацп:
Розглянуто змiст ф^зичного ви-ховання в Херсонес в античний перiод. Показано участь громадян Херсонесу в змаганнях рiзного рiв-ню. Пiдкреслено значення фiзичноí культури, спорту, спортивноí пщ-готовки, органiзацií та проведен-ня спортивних змагань. Показано напрямки фiзичного виховання молодо пiдготовки до мюцевих i всегрецьких змагань, вiйськовоí служби. Зазначено роль вчителi гiмнастики у фiзичнiй пiдготовцi учнiв у гiмназiях. Наголошено,що при навчаннi в Херсонес залуча-лися педагогiчнi методи й прийо-ми. Встановлено, що громадяни Херсонесу активно брали участь у всегрецьких змаганнях i ставали в них переможцями.
Ключовi слова:
Херсонес, спорт, змагання, участь, тдготовка.
Мутьев А.В., Мутьева И.М. Соревнования в Херсонесе в Античный период.
Рассмотрено содержание физического воспитания в Херсонесе в античный период. Показано участие граждан Херсонеса в соревнованиях разного уровня. Подчеркнуто значение физической культуры, спорта, спортивной подготовки, организации и проведения спортивных соревнований. Показаны направления физического воспитания молодежи, подготовки, к местным и всегреческим соревнованиям, военной службе. Отмечена роль учителя гимнастики в физической подготовке учеников в гимназиях. Отмечено, что при учебе в Херсонесе привлекались педагогические методы и приемы. Установлено, что граждане Херсонеса активно принимали участие во всегреческих соревнованиях и становились в них победителями.
Херсонес, спорт, соревнования, участие, подготовка.
Moutiev A.V., Moutieva I.M. Sport competitions in Antique Chersoneses.
It is examined the content of physical education in Chersoneses in the ancient period. It is shown the participation of citizens in the Chersoneses competitions at various levels. Stressed the importance of physical culture, sports, sports training, organizing and conducting athletic competitions. Show the direction of physical education of youth, training for local and Panhellenic competitions, military service. The role of the teacher of gymnastics in physical education students in public schools. It is noted that the study involved in Chersoneses pedagogical methods and techniques. It is established that the citizens of Chersoneses actively participated in Panhellenic competitions and they became the victors.
Chersonese, sport, participation, training.
competitions,
Вступ.
Вивчення джерел Олiмпiйського спорту Укрални е надзвичайно важливим завданням олiмпшськоi освь ти. Укрална належить до тих держав, на територи яко!, у Швтчному Причорномор'! юнувала антична культура з притаманними лй щеалами синтезу розумовол та фiзичноi досконалостг Головними ii центрами були Пашлкаией, Херсонес, Ольвiя та Тра. Iсторiя Херсонесу е частиною гстори Стародавньол Греци, Риму, Bi-зантп та Кшвсько! Руа а також стародавньо! юторп Укрални. 1снування мiста вщноситься до тих часiв, коли проводилися Олiмпiйськi iгри, що, без сумшву, наклало ввдбиток на проведения змагань в Херсонеа, а також участь атлепв з Херсонесу в шших всегрецьких змаганнях.
В останнш час вивченню означено! проблеми при-дiляеться все бiльша увага [1, 2], проте розширення та доповнення даних про розвиток фiзичноi культури та спорту в мютах Швшчного Причорномор'я мае важли-ве значення, адже, без сумнiву, сприятиме формуванню регiонального компоненту олiмпiйськоl освiти.
Робота виконана за планом НДР Тавршського на-цiонального унiверситету iменi B.I. Вернадського.
Мета, завдання роботи, MaTepia™ i методи.
Метою роботи з'явилося дослвдження змiсту фь зичного виховання i змагань в Херсонеа в Античний перюд. а також учасп громадян Херсонесу у всегрецьких змаганнях.
Результата дослвдження.
Bиховаиия в античному Херсоне« носило рiзно-бiчний характер, причому не тiльки серед заможних громадян, але й серед середшх верств мiського насе-лення [4].
Фахiвцi вказують на те, що навчання в давньо-грецькш школi залишалося незмiнним протягом ба-гатьох столiть i фiзичне виховання було важлившою © Муть'ев A.B., Муть'ева 1.М., 2011
його частиною. Не м^лася, вочевидь, i методика навчання, що дозволяе стверджувати, що при навчаннi в Херсонеа залучалися педагогiчнi методи й прийоми, що згадують античнi автори [4]. При цьому антична пмнастика складалася з трьох частин: ири, палестри-ка та орхестрика [1; 9].
З самого дитинства дух змагань - «агошстика» був присутнш Херсонеатам. Проявлялося це у попу-лярностi iгор серед дiтей. У Херсонеа Тавршському iгри були найважлившим елементом виховання дiтей молодшого вщу. При розкопках часто зустрiчаються астрагали, якi в стародавнiх греков використалися для гри в бабки [7], до того ж юнували рiзнi варiанти щел гри. Iмовiрно також i те, що маленькi херсонеати !з-дили верхи на паличщ, грали в жмурки й ганяли обруч [4].
Серед ^ор старших дiтей i юнаков варто назвати гру в костi. Для не! використалися кубики, на шести гранях яких були рiзнi бали - ввд одного до шести. Таш кубики неодноразово зустрiчалися в Херсонеа. Можна припустити, що частина цих шстяних кубиков належала дорослим, у тому чи^ жiнкам, про що свщ-чить знахiдка кубишв у ж1ночому похованнi [4].
Заслуговують також уваги знахвдки в дитячих могилах херсонеського некрополя перших столиъ нашо! ери скляних шашок, яш в давностi називалися calculus.
Великою популяршстю у дiтей користувалися при в м'яч. Судячи з термшологи, у грекiв iснували рiзнi при в м'яч. Пiзнiше з'являються кшька видiв м'ячiв, як1 в той час вироблялися зi шк1ри й набивалися шр'ям, вовною, хоча був уже ввдомий м'яч, що надували повггрям [6].
До перших столпъ нашо! ери, у мюп був уже нако-пичений значний досвщ i виробленi методи фiзично! подготовки, що розвивали силу, гнучшсть, витрива-лiсть, що сприяло виконанню майбутнiми громадяна-
32011
ми свого обов'язку як у мирний, так i военний час. В програму ф!зично! подготовки входили: гра у м'яч, боротьба, бщ стрибки [4].
Змагання в Херсонеа проводилися з урахуванням вiку хлопщв. До виконання таких вправ, як метання списа й кулачний бш, що iснували в Херсонесi, хлопщв залучали в б!льш тзньому вiцi. З огляду на те, що Херсонес був приморським мютом, велика ймов!р-нiсть включения в програму фiзичного виховання i змагань з плавання [1].
Одним з характерних iнститутiв давньогрецьких полiсiв був пмнасш, що у дослiджувану епоху став мiсцем ф!зично! пiдготовки й розумового розвитку громадян. 1снування пмнас!я в Херсонесi сумнiвiв не викликае, адже тому е безпосереднi свщчення. В одному з Херсонеських напиав назване iм'я пмнаа-арха, який влаштував змагання учнiв гiмнасiя в дт свята, присвяченого богу Гермесу [5].
У пмнасп були не тшьки примiщення для ф!зич-них вправ, масажу тiла, лазнi, але й бiблiотеки, зали для сшвбесщ й лекцiй, що перетворювало пмнасп в центри громадського життя. У дворах пмнасив часто споруджували статую !хшх засновникiв i бопв-заступник1в - Геракла й Гермеса. Тому ймовiрно, що iснували змагання яш проводилися на честь Геракла, одного з найбшьш шанованих доршськими греками геро!в (звщси й назва свята Геракле!). У Херсонеа знайдено калька скульптурних портретiв Геракла.
Точно неведомо де перебував пмнасш у Херсонеа, однак е припущення Е.1. Соломонiк про те, що пмнасш мй перебувати неподал1к вщ театру, де були вияв-леш агонiстичнi каталоги [7]. 1снуе також думка [10] що вiдповiдно до традицш грецького мiстобудування гiмнасiй та стадюн загальною площею 17100 м2 було розташовано на максимальнiй вщдаленосп вiд центру (на пiвденно-захiдному краю Головно! вулицi).
Посада гiмнасiарха - керiвника гiмнасiя, вважала-ся досить почесною й високо цiнувалася в суспiльствi херсонесiтiв. Збереглося калька iмен херсонесiтiв, як1 займали цю почесну посаду: Агасiкл, син Ктесiя в III в. до н.е. i Демотел, син Феофiла в II в. до н.е., крiм того, ще в рядi херсонеських надпиав е згадування про гiмнасiархiв, iмена яких не збереглися [2].
Пмнасп забезпечували не тiльки фiзичне виховання молод!, але й тдготовку до мiсцевих i всегрецьких змагань, а також майбутнш вiйськовiй службi [4].
Безпосередньо за фiзичну подготовку учнiв у пм-нас1ях вщповадали педотрiби - вчител1 гiмнастики. Вони не тшьки навчали, але й виховували сво!х учнiв i якщо була потреба карали за неслухняшсть. Деяш до-слщники вважають, що в обов'язку педотрiба входив i масаж учнiв [9]. Оскiльки навчання в пмнааях було систематизованим, педотрiби поступово пiдвищували фiзичне навантаження. Починаючи з бiльше легких вправ i iгор, а потiм переходили до важчих. При цьому вони не тшьки давали усш вказiвки, але й показували, як варто виконувати вправи.
Вченi не мають прямих даних про те, чому навчали в пмнасп юних херсонеситiв, а тiльки непрямi. Це численш знахщки спригiлiв, що використалися тсля
занять боротьбою, для зскр!бання пiску, масла й поту [4; 5]. Епiграфiчнi данi у Херсонеа свщчать про те що до !х програми були включеш пентатлон, бй подвш-ний, i довгий, кулачний бш. Пентатлон мiстив: бп на коротку дистанцiю, стрибок у довжину, метання диска, метання списа й боротьбу. Оскшьки в Херсонеа влаштовувалися змагання з пентатлону, рiзних видiв бiгу, кулачного бою, тут юнувала й вiдповiдна тдго-товка в пмнасй. Про це свщчить так званий гiмн на честь бога Гермеса - покровителя атлетичних пор, палестр i пмнасив [4]. В одному зi списков переможцiв згадуеться такий вид спорту, як анкшомах1я. Вважають, що це гра в м'яч iз мщно прив'язаною петлею, однак про характер гри важко говорити, тому що цей вид вправ шде, крiм Херсонеса поки невщомий [5].
Свята, що проводилися в Херсонеа Тавршському, булу пов'язаш з iснуючими там культами, i складалися iз процесiй, жертвоприносин, рiзних обрядiв.
Деяк1 з iснуючих у Херсонеа свят сво!м виник-ненням i походженням зобов'язaнi його метрополп -Геракле! Понтiйськiй.
Зокрема, це можна сказати про свято на честь Геракла, який вважався, поряд з Гермесом, покровителем палестр i пмнасив. У його честь влаштовувалися !гри та спортивш змагання [7; 8].
У Херсонеа знайдений фрагмент списку пере-можцiв у пмнастичних змаганнях з приводу якого Соломошк Е.1. висловила припущення про те, що в шсп святкували Геракле! й вщбувалося це у мюяць Герaклiт [8]. Також можна припустити на основi одного запису III стол1ття до нaшо! ери, що в Херсонеа святкувалися Дюшсй [5].
Звичайно в !хню програму включалися урочистi, релiгiйнi процесi!, лтгературш й музичнi змагання з врученням нагород переможцям. Свято Дiонiсi! звичайно присвячувалися розливу першого вина в сезош i тому супроводжувався гучними веселощами [1].
Щоб взяти участь у цих агонах, доводилося про-ходити спещальну подготовку, а для цього були по-трiбнi час i вiдповiднi витрати. Отже, дозволити це собi могли представники заможних верств населення Херсонесу [7].
У Херсонеа влаштовувалися змагання за характером дуже схож! на всегрецьк! У !хню програму входили бп на 1 i 2 стад1я, на дaлекi дистанцп (довгий бп), боротьба, кулачний бш, метання списа й диска. На мармуровш плит! перерaховaнi iменa переможщв у п'ятьох р!зних видах спортивних змагань: у б!гу на коротку дистанцш, подвшному бйу й б!гу на довгу дистанцш, боротьб!, кулачному бо!. На шшому маленькому уламку названий агономет, тобто оргашзатор агошв ! суддя змагань. Уточнивши деяш погано збере-жеш букви, вдалося доповнити окрем! слова ! устано-вити загальний змют напису - згадування п'ятибор'я та посади пмнасиарха. Це все вносить нову деталь у вщомосп про спорт у Херсонес!. Адже змагання по циклу пентатлона (що включалися в Ол!мпшсьш !гри) вимагали всеб!чно! тдготовки атлепв [7].
Щ види змагань входили в програму агошв Ол!м-пшських пор ! присутшсть цих вид!в змагань у Хер-
IПЕДАГОГ1КА I та медико-бюлопчш
- - проблеми ф1зичного
ПСИХОЛОГ1Я
вихованняI спорту
сонеа, може служити непрямим сввдченням, що кращ! атлети Херсонеса не тшьки були знайом! !з програмою Ол1мпшських ! шших всегрецьких змагань, але й при-ймати в них участь [1; 5].
Дотепер немае ввдповщ чи приймали участь Хер-сонеати саме в Ол!мпшських !грах, але юнують ввдо-мосл про !х участь в шших всегрецьких змаганнях.
Вщомо, що один з низ отримав перемогу на свя-щенних крах на свят! Анак1й, що проводилося непо-дал1к вщ Афш на честь брапв Дюскур!в - Кастора та Полокса покровител!в вершников, мореплавання та пмнастичних пор. Про це сводчить знайдена в Херсо-неа бронзова прд1я IV ст. до н.е. з надписом «Приз з! свята Анакш». Ця дорога ваза була нагородою та св!д-ченням перемоги власника у спортивних змаганнях.
Посланщ Херсонесу були вщом! у всегрецько-му святшщ! Аполона - Дельфах, вони ж приймали участь в Шфшських !грах у 194 р до н.е.
До того ж юнують вщомосп про участь та перемоги Херсонеств на Панафшейських крах, присвя-чених богиш Афш.
Збереглися ввдомосп про вщввдання херсонесгта-ми святилища Аполона на остров! Делос (перша половина III тисячор!ччя до н.е.). Посланщ принесли
жертви та прийняли участь у всегрецьких змаганнях присвячених богу Аполону, як! часто називають Апо-лонеями. Щ кри були своерщною репетищею для атлепв перш нгж вщправитися на !гри на честь бога Зевса. Програма Делш ввдповщала ол!мпшськш. Висновки.
1. В Античному Херсонес прид!лялося значне мюце
ф!зичному вихованню та обов'язково! учасп у р!зномаштних змаганнях, яш за характером та видами вправ були схож! на всегрецьш.
2. Змагання в Античному Херсоне« проводилися на
честь бопв Геракла (Геракле!), Дютса (Дюшсп) та Гермеса.
3. Поки що не отримано вщомостей щодо учасп
Херсонесипв в Ол1мпшських крах, але юнують дан! про !х участь в таких всегрецьких агонах як Дел!!, Панафше!, Шфп, Анакш, Аполоне!. Перспективи подальших дослгджень вбачаемо у вивченш особливостей та узагальнеш даних щодо розвитку ф!зично! культури ! спорту в шших мютах Швшчного Причорномор'я для формування змюту регюнального компоненту ол!мпшсько! освгга учшв-сько! молод! Укра!ни.
Л1тература:
1. Бубка С.Н. Древнегреческие истоки олимпизма. / С.Н. Бубка // Физическое воспитание студентов.- № 5.- Харьков, 2011.-С.3-7.
2. Гречанюк О. Посади у галузi фiзичного фиховання в Античному Швшчному Причорномор'1 / О. Гречанюк // Молода спортивна наука Укра1ни: Зб.наук.пр.- Вип. 4.- Т. 9.- Львiв, 2005.- С.246-251.
3. Дюличев В.П. Рассказы по истории Крыма. - Симферополь: Бизнес-информ, 1997. - 127 с.
4. Кадеев В.И. Херсонес Таврический: Быт и культура (I - III вв. н.э.). -Харьков, 1996. - 208 с.
5. Колесникова Л.Г. Спорт в Античном Херсонесе. - Л.: Советский художник, 1964. - 27 с.
6. Семёнов-Зусер С.А. Физическая культура и зрелища в древне-реческих колониях северного Причерноморья. - Харьков, 1940.
- 44 с.
7. Соломоник Э.И. Греческие надписи из района античного театра в Херсонесе /Э.И. Соломник//Вестник древней истории. - 1967.
- № 1. -С. 69-78.
8. Соломоник Э.И. Каменная летопись Херсонеса: Греческие лапидарные надписи античного времени. - Симферополь: Таврия, 1990. - 112 с.
9. Столяров В.И. Социология физической культуры и спорта: (основные проблемы, новые подходы и концепции). - М.: Физкультура и спорт, 1999. - 160c.
10. Сштко I.A. Методика реконструкци античного мкта (на прикладi Херсонеса Тавршського). - Автореф. дис.канд. архггект.: 18.00.01. - Харюв, 2005. - 20 с.
Информация об авторах: Мутьев Андрей Викторович
dsport76@mail.ru Таврический национальный университет ул. Студенческая 13, г. Симферополь, 97000, Украина.
Мутьева Ирина Михайловна dsport76@mail.ru Таврический национальный университет ул. Студенческая 13, г. Симферополь, 97000, Украина.
Поступила в редакцию 11.11.2011г.
References:
1. Bubka S.N. Fiziceskoe vospitanie studentov [Physical Education of Students], 2011, vol.5, pp. 3-7.
2. Grechaniuk O. Moloda sportivna nauka Ukrayini [Young sport science of Ukraine], 2005, vol.4,pp. 246-251.
3. Diulichev V.P. Rasskazypo istorii Kryma [Stories on the history of the Crimea], Simferopol, Business Inform, 1997, 127 p.
4. Kadeev V.I. Khersones Tavricheskij [Chersoneses Tavricheskiy], Kharkov, 1996, 208 p.
5. Kolesnikova L.G. Sport v Antichnom Khersonese [Sport in the Antique Chersoneses], Leningrad, Soviet Artist, 1964, 27 p.
6. Semenov-Zuser S.A. Fizicheskaia kul'tura i zrelishcha v drevnegrecheskikh koloniiakh severnogo Prichernomor 'ia [Physical culture and spectacle in the ancient Greek colonies of the northern Black Sea], Kharkov, 1940, 44 p.
7. Solomonik E.I. Vestnik drevnej istorii [Bulletin of ancient history], 1967, vol.1, pp. 69-78.
8. Solomonik E.I. Kamennaia letopis' Khersonesa [Stone chronicles Chersoneses], Simferopol, Tavria, 1990, 112 p.
9. Stoliarov V.I. Sociologiia fizicheskoj kul'tury i sporta [Sociology of physical culture and sports], Moscow, Physical Culture and Sport, 1999, 160 p.
10. Snitko I.A. Metodika rekonstrukciyi antichnogo mista [Methods of reconstruction of the ancient city], Cand. Diss., Kharkov, 2005, 20 p.
Information about the authors: Moutiev Andrej Viktorovich
dsport76@mail.ru Tavricheskiy National University Student str. 13, Simferopol', 97000, Ukraine.
Moutieva Irina Mikhajlovna
dsport76@mail.ru Tavricheskiy National University Student str. 13, Simferopol', 97000, Ukraine.
Came to edition 11.11.2011.
