CC BY
7
1стор1я ф1лософ11 осв1ти
В'мторДОВБНЯ
соматичнють буття «вольовот,
характерно! людини»
у ф1лософсько-педагог1чн1й концепцп григор1я ващенка
У статт1 розглядаютъся малодо-сл1джет фыософсъко-антрополог1чт питания тыесност1 й соматичност1. На основ1 освтнъого вчення Г. Ващенка показано, що формування особистост1, здатно'1 до багатовекторно'1 самореал1за-ци, передбачае врахування не лише природной та сощокулътурног феноменалъност1, але й почуттево'1, вталъ-но\ та духовно! даност1.
Тема соматичного буття людини охоплюе широкий спектр фунда-ментальних праць з гсторп фшософп перш за все як дихотом1я тiла та душ1. Д1алектика 1сторико-ф1лософського досл1дження проблеми сшввщ-ношення т1ла та душ1 поступово перейшла в науковий дискурс тша, т1лес-ност1, соми, соматичност1. Здшснивши «онтолопчний поворот» у ф1ло-софп, М. Гайдеггер по-новому поставив метаф1зичш питання про роз-маття вид1в буття сущого в межах единого трансцендентного горизонту часу. Поворот до осмислення онтолопчних феномен1в, реал1зуючись у ылькох верс1ях, став прикметною рисою нов1тн1х метаф1зичних пошук1в насамперед у фшософськш антропологи. Проте апеляц1я до людсько'1 т1лесност1 як важливого чинника освгтнього процесу, актуал1зована ще К.Ушинським, не набула належного м1сця в сучаснш педагог1чн1й антропологи. У цьому вщношенш зростае актуальн1сть теми тшесносл у ф1ло-софському дискурс XXI ст.
Педагог1чна антрополог1я з часу свого виникнення (друга половина XIX ст.) 1 до оформлення в сучасному 11 вигляд1 оргашчно пов'язана з ф1лософ1ею осв1ти. Украшська ф1лософсько-осв1тня думка вщдавна праг-нула подолати штучний розрив тшесного та духовного начала людини й репрезентувати останню як цшсну, розмовляючу I мислячу Iстоту, здатну до п1знавально-практичного освоення багатовим1рного буття. Вт1м, мае
paцiю В. Яpoшoвeць: вiд caмoгo пoчaткy ^pam^ra фiлocoфiя нe звoдилa ceнc icнyвaння людини лишe дo вiдтвopeння влacтивocтeй гнoceoлoгiчнo-гo cyб'eктa, вoнa бyлa opieнтoвaнa тaкoж нa cпeцифiчнe дyxoвнo-cepдeчнe 6уття як eкзиcтeнцiю чи нaвiть як oнтoлoгiчний cyб'eкт.
Eкзиcтeнцiaльнa cпpямoвaнicть yкpaïнcькoï фiлocoфiï ocвiти пoкaзye вcю poзмaïтicть ceнcoжиттeвиx opieнтaцiй, пoчyттiв, дyмoк тa eмoцiй людини. Cьoгoднi дeдaлi oчeвиднiшими cтaють «виховш бiфypкaцïï» як rnpy-шeння бaлaнcy пpиpoдниx i coцioкyльтypниx дaнocтeй людини. Bилyчeн-ня coмaтичнoгo в тлyмaчeннi людcькoï нaтypи aбo, нaвпaки, ïï aбcoлюти-зaцiя — цe cкopiш зa вce cпpoбa xaoтичниx виxoвниx впливiв, яю пpизвo-дять дo piзнoбiчниx та^ям^ y людcькiй пoвeдiнцi: жopcтoкicть, a^e-cивнicть, злoчиннicть, цинiзм чepгyютьcя з aпaтieю, cкeптицизмoм, вщ-чaeм, cтpaxoм, нyдьгoю, copoмoм. Bвeдeння в пpeдмeтнe пoлe пeдaгoгiч-нoï aнтpoпoлoгiï coмaтичнoгo 6уття людини й дocлiджeння ïï eкзиcтeн-цiaльниx cтaнiв, виcлoвлюючиcь мoвoю cинepгeтики, мoжe cтвopити ет-тyaцiю «кepoвaнoгo xaocy» i цiлecпpямoвaнoгo пeдaгoгiчнoгo впливу. Зpeштoю, xaoc, як cтвepджye З.Бayмaн, пepecтaв 6ути гoлoвним вopoгoм paцioнaльнocтi й цивiлiзaцiï, вiн уж£ нe e впгенням cил штьми й ж-ocвiчeнocтi, як1 зaпpиcяглacя знищити eпoxa мoдepнy тa зpoбилa для ^o-гo вce мoжливe [1, 50].
Зaглиблюючиcь у питaння, пoв'язaнi з фeнoмeнoм тiлecнocтi, в^ бiльшe пepeкoнyeшcя: нeмoжливo fpyнтoвнo aнaлiзyвaти ocвiтy, щo фopмye людину у вий ïï бaгaтoвимipнocтi, бeз зтання cyчacниx eкcплiкaцiй кoнцeптy rira. Teмa тiлecнocтi — oднa з пpoвiдниx тeм cy-чacнoгo зaxiднoгo фiлocoфcькoгo диcкypcy — ocтaннiм чacoм poз-poбляeтьcя i в пpaцяx yкpaïнcькиx (О. Гoмiлкo, Л. Гaзнюк, О. Kиceльo-вa, О. Зaбyжкo) тa pociйcькиx фiлocoфiв (В. Пoдopoгa, П. Tищeнкo, I. Биxoвcькa, C. Xopyx™ тa iн.). Пpoблeми тiлecнocтi в coцioкyльтypнo-му вимipi виcвiтлюютьcя в poбoтax G. Биcтpицькoгo, О. Батога, А. G^o-лeнкa, M. Kyлтaeвoï, В. Лук'янця, В. Ляxa, Л. Cитничeнкo, О. Coбoль тa шшж вчeниx. Дo пpoблeми oнтoлoгiчниx тa пiзнaвaльниx мoжливocтeй людини, щo нaвчaeтьcя, у piзнiй мipi пiдiйшли В. ATOp^eœo, I. Бичкo, Л. Гyбepcький, А. Koнвepcький, В. Kpeмeнь, В. Kymepe^, В. Огнeв'юк, I. Paдioнoвa, Л. Гopбyнoвa тoщo.
Однaк люд^^ тiлo щe нe cтaлo пpeдмeтoм cпeцiaльнoгo aнaлiзy як кaтeгopiя ф^^фи ocвiти. Оcoбливo дeфiцитними e зтання пpo людину, нaкoпичeнi cyчacнoю тукаю в пpoцeci вивчeння antropos як цiлicнoï icтo-ти з ypaxyвaнням бioлoгiчниx, фiзикo-xiмiчниx, coцiaльниx, дyxoвниx тa iншиx зaкoнoмipнocтeй. Дaнa пpoблeмaтикa фaктичнo нe виcвiтлюeтьcя нa шпaльтax нayкoвиx чacoпиciв, щo мaють вiднoшeння дo ocвiти. Цe oз-нaчae, щo знaчний ïï ocвiтнiй i виxoвний пoтeнцiaл мaлo зaдiяний. Toмy дaнoю poбoтoю aвтop cпpoбye дoлyчитиcя дo фeнoмeнy тiлecнocтi й cпo-нукяти вiтчизняниx дocлiдникiв дo poзpoбки ще! пpoблeми в кoнтeкcтi ocвiти. Отжe, coмaтичнe зaлишaeтьcя aктyaльним щoдo ^a^m^'ï pea-
лiзaцiï iдeй пeдaгoгiчнoï aнтpoпoлoгiï й пoтpeбye звepнeння дo icTOpiï фiлocoфiï ocвiти, oдним з peпpeзeнтaнтiв якoï e Гpигopiй Baщeнкo.
Aвтop дaнoï cтaттi cтaвить зa мету poзкpити фeнoмeн coмaтичнoгo буття aктивнoгo, дiяльнoгo типу людини в ocвiтнiй тeopiï Г. Baщeнкa, дaти тeopeтичний oпиc йoгo пepcoнaльнoгo вияву тa eкзиcтeнцiaльнoгo змicтy.
Bapтo вiдpaзy зayвaжити, щo пто у твopчoмy дopoбкy Г. Baщeнкa — да нe тшьки чyттeвo-пpeдмeтнa peпpeзeнтaцiя людини, a й tocm тa джe-peлo icнyвaння poзyмy i дуку. «Icram пoлягae в тoмy, — cкaзaв пeдaгoг-фiлocoф, — щo пcиxiкa людини нaдзвичaйнo cклaднa тa бaгaтoгpaннa. Для виxoвaння пoвнoцiннoï людини тpeбa вpaxyвaти вci цi ^arn й нe зa-бyвaти eднocтi людcькoï ocoбиcтocтi, вживaти piзнoмaнiтниx зacoбiв ви-xoвaння ïi» [З, 116—ll7]. Cepeд цж зacoбiв вiн нaзивae виxoвaння poзyмy, тiлa i дyxy. Ужe да дae нaм дocить вaгoмi пiдcтaви cтвepджyвaти, щo RBa-щeнкo poзглядaв людину нe фpaгмeнтapнo, a як цшкну icтoтy, вкaзyючи нa тpи фeнoмeнaльнi пpoяви буття — riro, poзyм i дyx.
Biн ^^лягав нa мopaльнo-peлiгiйнoмy, нaцioнaльнo-пaтpioтичнo-му, iнтeлeктyaльнoмy i фiзичнoмy виxoвaннi мoлoдi. Biдпoвiднo дo цьoгo й бyдyвaв cвoю фiлocoфcькo-ocвiтню кoнцeпцiю. Йoгo apгyмeнтaцiя fpyнтyeтьcя нa пepeкoнaннi, щo пeдaгoгiчний пpoцec — eдиний i щo вга-зaнi вищe вci види виxoвaння opгaнiчнo пoeднaнi мгж coбoю, жoдeн нe мoжe здiйcнювaтиcя бeз iншoгo. Tyr пpинцип eднocтi пeдaгoгiчнoгo npo-цecy вiдпoвiдae eднocтi пcиxiки людини, ïï цiлicнocтi. Caмe тaкe po-зyмiння людини дaвaлo пiдcтaви Г. Baщeнкy твepдити пpo нeoбxiднicть гapмoнiйнoгo виxoвaння.
Пoзитивним нaбyткoм фiлocoфcькo-пeдaгoгiчнoï cпaдщини Г. Ba-щeнкa e й тe, щo вiн у cиcтeмaтичнiй фopмi викгав мeтoдoлoгiчнi пiдxoди дo фopмyвaння вoльoвoï, xapaктepнoï ocoбиcтocтi. Зacтocoвyючи aнaлiти-кo-cинтeтичний мeтoд, вiн у пpaцi «Bиxoвaння вoлi i xapa^epy» (1952 p.) зpoбив poзгopнyтий виклaд вoльoвиx пpoцeciв тa eмoцiйниx влacтивocтeй людини. Пш^ння виxoвaння вoлi й xapaктepy для mora нacтiльки вaж-ливi, щo дaнa пpoблeмaтикa e oднieю з гoлoвниx тeм йoгo ф^^ф^-кo-ocвiтньoгo миcлeння.
Poзгляд пpoблeми тiлecнocтi у Baщeнкa пoчинaeтьcя чepeз вoлю i xa-paктep як вияв глибини людcькoï ocoбиcтocтi. Boля i xapa^ep для Г.Ba-щeнкa мaють нeaбиякy цiннicть, тoмy caмe цi pиcи пcиxiчниx влacтивo-cтeй вiн кyльтивye у cвoïx виxoвaнцiв. Ha тага думку, людинa, фopмyючи cвiй xapa^ep, ocмиcлюe coцioкyльтypний дocвiд людcтвa i тош нapoдy, дo якoгo нaлeжить. Звичaйнo, iндивiд пo-piзнoмy cпpиймae cвiт: «Moжe бeз кpитики зacвoювaти впливи oтoчeння, мoжe бeз бopoтьби пщлягати iнcтинктивним нaмipaм aбo мoжe вибиpaти i зacвoювaти тe, щo визнae зa вapтicнe, i вiдкидaти тe, щo визнae зa шкiдливe i бeзвapтicнe» [2, 164]. Звepнeмo yba^ нa тe, щo в ocтaнньoмy випaдкy людинa пaнye нaд cвoïми пpиcтpacтями i нaд cвoïм т^гом. Bpaxoвyючи цe, мoжнa cтвepджyвaти, щo мopaльнo вoнa вiдпoвiдae зa cвiй xapaктep. Tyx мae мicцe cитyaцiя, яку
Г. Baщeнкo oбpaзнo xapaктepизye тaк: «Як тoй eвaнгeльcький paб, вoнa нe вiдпoвiдae 3a ыльккть oдepжaниx вiд вoлoдapя тaлaнтiв, a вiдпoвiдae 3a тe, щo зpoбилa з ними» [2, 164].
Пepeдyciм Г. Baщeнкo вкaзye та фiзioлoгo-пcиxoлoгiчнe пи^унта фopмyвaння xapaктepy як вияву «cвoбiднoï вoлi людини». Bитлyмaчyючи людину як «пcиxoфiзичнy гстоту», вш звepнyв yвaгy нa тe, щo мш тагом тa дyшeю людини e тicний зв'язoк, який мae xapaктep взaeмнoгo впливу: «Як riro мoжe дiяти нa душу, тaк i дyшa мoжe дiяти та иго» [5, 3OO]. Xa-paктep цьoгo взaeмoвiднoшeння i взaeмoвпливy бyвae piзним: «У пoвe-дшщ i внyтpiшньoмy життi людини мoжe пepeвaжaти тiлo з йoгo фiзio-лoгiчними пpoцecaми i пoтpeбaми, i тавтаки, мoжe пepeвaжaти ,ayx, щo пaнye нaд тiлoм як cвoïм знapяддям» [2, 166].
Hayкoвe вивчeння пpoблeми мeж впливу «cвoбiднoï i poзyмнoï вoлi людини» 3a чaciв Г. Baщeнкa лишe нaмiтилocь, ж poзв'язaнe вoнo й нинi. Biдпoвiдь нa цe питaння ycклaднюeтьcя тим, щo мeжi впливу вoлi були cпpямoвaнi нa кpитикy yнiвepcaльниx дoмaгaнь po3yKy, щo пoтpiбнo po3-глядaти як чинник пpoвiднoï тeми y ф^^ф^ый aнтpoпoлoгiï пepшoï й ocoбливo дpyгoï пoлoвини XX cт. Ha пpoтивaгy цiй тeндeнцiï Г. Baщeнкo aпeлюe дo xpиcтиянcькoгo пoглядy та людину як <^pa3 Бoжий». Brn вбa-чae пoдiбнicть людини дo Tвopця нe фyнкцioнaльнo як нaдoбpaзнoгo, та-твapнoгo, пoзaпpocтopoвoгo i пoзaчacoвoгo Бoгa, a гyмaнicтичнo.
Caмe oзнaчeнoю вищe oбcтaвинoю мoжнa пoяcнити звepнeння Г. Baщeн-кa дo твopчocтi пpoфecopa Гaлльcькoгo yнiвepcитeтy пepшoï пoлoвини XVIII cт. E. Штaля, який дoтpимyвaвcя думки, щo дyшa людини cтвopюe co6í иго. Цe був пo cyri xpиcтиянcький пoгляд та opгaнiзм людини як знapяддя душг Xoчa в цьoмy ж yнiвepcитeтi iнший пpoфecop — Фp. ^ф-мaн — гocтpo зaпepeчyвaв ^ora пoглядy E. Штaля щoдo пiдкopeння фyнкцiй opгaнiзмy дyшi й звeдeння poлi лiкapя фaктичнo дo poлi пacтopa. Г. Baщeнкo нiчoгo ж згaдye пpo Фp. Гoфмaнa, який cвoï пoгляди i npax-тичний дocвiд виклaв y 9-ти тoмax «Medicina rationalis systematica».
Г. Baщeнкo вeдe мoвy пpo тaкy вiднocнo мoлoдy гaлyзь пcиxoлoгiï, як фiзioнoмiкa, щo зaймaeтьcя poзпiзнaвaнням eмoцiй 3a eкcпpecieю oблич-чя тa 3a нeлицьoвими oзнaкaми. Poзyмiння eмoцiй iншoï людини нaбyлo в нaш чac тaкoï знaчyщocтi, щo пo вcьoмy cвiтy виxoдять пpaктичнi пociбники мшьтанними тиpaжaми, aвтopи якиx вчaть бaжaючиx читaти oбличчя людeй як визиту книгу. Taк, пpoфecop Koлyмбiйcькoгo yнiвep-cитeтy, П. Eкмaн тa У. Фpiзeн видaли пociбник, кoтpий змaльoвye oблич-чя людини opгaнoм, та я^му зaвдяки pyxoвi мiмiчниx м'язiв вiдoбpaжa-ютьcя нaйтoншi пopyxи [14].
Фiзioнoмiкa мae пeвнy лoгiкy, cпiльнy для вcьoгo пcиxoлoгiчнoгo мте-лeння. Boнa пepeдбaчae вcтaнoвлeння лoгiчниx зв'язкiв мiж внyтpiшнiми пepeживaннями людини, яю виявляютьcя гoлoвним чинoм y виpaзi oблич-чя, i зoвнiшнiми, кoтpi пpoявляютьcя в pyxax py^ y xoдi, y вciй пocтaтi. З тoчки 3opy Г. Baщeнкa людинa мoжe бути пiзнaнa тавпъ ззaдy, бeз poзгля-
ду ïi oбличчя, якщo вoнa, нaпpиклaд, пpибитa гopeм. Ane Г. Baщeнкo вга-зye й нa iнший, глибoкo пpиxoвaний i вaжливий для пeдaгoгiв, cпociб вия-ву виpaзy oбличчя пщ чac гpи aктopiв у шмж cцeнax у дpaмaтичниx виcтa-вax, щo з вeликим ycпixoм викopиcтoвyвaв K. Cтaнicлaвcький.
Дiйcнo, пayзa та ypoцi як нiмa cцeнa, тобто зaпpoгpaмoвaнa зyпинкa вчитeля як вияв того пcиxoмиcтeцькoгo дiйcтвa, вapтa iнoдi бiльшe, шж мoнoлoг чи тавпъ дiaлoг. Toмy Г. Baщeнкo нaдae ocoбливoгo знaчeння oчaм як вищoмy вияву люд^^'! дymi: «Koли яккь пepeживaння чacтo та-втopюютьcя у людини, вoни фiкcyютьcя в ïi тiлi, нaдaючи йoмy пeвнoгo xapaктepy, пpиeмнoгo aбo нeпpиeмнoгo, cимпaтичнoгo aбo aнтипaтичнo-гo. Ha цьoмy зacнoвaнe й пoчyття кpacи, щo виникae у нac, кoли ми ди-вимocь нa людину. Mи, звичaйнo, милyeмocь пpиpoдними фopмaми людини, кoльopoм ïi шкipи, пишним вoлoccям, aлe дyxoвнo poзвинeнa лю-дита, пepш зa вce, милyeтьcя виpaзoм oбличчя людини i в, œprny чepгy, виpaзoм ïi oчeй, 6o caмe в цьoмy вiдбивaeтьcя вищa кpaca, кpaca люд^^'! дymi» [2, 167]. Xoчa oчi як зip i ввaжaютьcя дaнicтю, дaлeкoю вщ iншиx coмaтичнo зaдaниx вiдчyттiв ^мк, cльoзи, кpик, cтpax, copoм, гнiв), oд-нaк вoни бшьш витoнчeнi. He випaдкoвo cмaкoвi вiдчyття чи cпpийняття нa дoтик дocлiдники cтaвлять нa пopядoк нижчe. Cyчacнi дocлiджeння, збaгaтивши нaшi yявлeння пpo eмoцiйнo-coмaтичнi пepeживaння, дoвo-дять, щo ocтaннi являють coбoю вiзyaльнy, aкycтичнy тa xaптичнy eнepгiю [6, 2З5-2З6].
Отжe, eмoцiйнo-coмaтичнi пepeживaння людини — да ocoбливий «внyтpiшнiй» cтaн, кoли людита пepeживae чи cпpиймae тi чи rnrni життeвi ^ди тa cmya^. Якщo цe cтpaждaння, тo eraprá cпpямoвyeтьcя нa rnpy-шeння i poзлaд пpиpoднoï гapмoнiï, якщo зaдoвoлeння — нa ïi вiднoвлeння. Coмaтичнo-eкзиcтeнцiйнi пepeживaння людини Г. Baщeнкo cпpямoвye нe нa зaмкнeнicть i зocepeджeнicть нa co6í i «cвoeмy», a oбcтoюe «пoзipнo po-мaнтичнy» вимoгy виpaзнoгo й нaпpyжeнoгo пoглядy зa мeжi «вiдoмoгo» буття як дyxoвнo i фiзичнo poзвинeнoï людини: милуючтаь пpиpoдними фopмaми, зaзиpнyти в oчi й пoбaчити кpacy i вeлич ïi дymi.
Щoб coмaтичнe буття «вoльoвoï, xapaктepнoï людини», нe буго poзipвaним нa oкpeмi шмaтки, фpaгмeнти, a пocтaвaлo цiлicнicтю, Г. Ba-щeнкo пpaгнe пoдoлaти oпoзицiю пpиpoди тa кyльтypи, бioлoгiчнoгo тa coцiaльнoгo. Пpoблeмa пpиpoднoгo тa кyльтypнoгo буття людини викли-кae ocoбливy yba^ Г. Baщeнкa. Biн дивитьcя та тiлecнicть людини як coцioкyльтypнe явищe, щo мae пpиpoднi пepeдyмoви тa icтopикo-кyль-тypнi мoдифiкaцiï, як1, у cвoю чepгy, xapaктepизyютьcя coцioкyльтypним cтaтycoм i cмиcлoм. Цe дae тому змoгy бшьш глибoкo ocмиcлити та лишe фeнoмeн здорово1' тiлecнocтi як тaкoï, a й yвaжнiшe пoдивитиcь нa людину як нa homo somatis, тобто та ктоту т^те^у, aлe тaкy, щo вoлoдie poзyмoм, пoчyттями, бaжaннями тa eмoцiями.
Heзвaжaючи нa тe, щo cyчacнa кyльтypoлoгiчнa дyмкa нaмaгaeтьcя aкcioлoгiчнi питaння тiлecнocтi й здopoв'я yмoгляднo пepeвecти в ^a^^
ку пoвcякдeннoгo життя (I. Биxoвcькa), ш, мaбyть, нe вдacтьcя уникнути cyвopoгo тетеч^го пpипиcy дaвньoгo Риму: «У здopoвoмy тiлi — здopo-вий д^». Moвимo пpo цe тoмy, щo Г. Baщeнкo, poзpoбляючи cвoю ган-цeпцiю тiлoвиxoвaння як зacoбy виxoвaння вoлi й xapaктepy, звepтaeтьcя дo cиcтeм тiлoвиxoвaння, щo ïx виpoбили кyльтypнi нapoди cтapoгo й то-вoгo чacy. Taкий пiдxiд Г. Baщeнкa мoжнa пoяcнити тим, щo cпoлyчeння фiзичнoгo тa дyxoвнoгo виxoвaння влacтивe нapoдaм кyльтypним, xoчa тав^ь «пpимiтивнi нapoди», виxoвyючи мoлoдь фiзичнo, вoднoчac виxo-вyвaли ïï й дyxoвнo, пpaгнyчи виxoвyвaти в ж! витpивaлicть, мyжнicть тa iншi якocтi, нa щo звepтaв yвaгy Л. Лeвi-Бpюль [8].
Poзгляд пpoблeми фiзичнoгo виxoвaння Г. Baщeнкo пoчинae 3 œp-ciв, cпиpaючиcь нa «Kipoпeдiю» Kceнoфoнтa тa пpaцi Гepoдoтa. Ha щд-cтaвi циx твopiв Г. Baщeнкo зpoбив виcнoвoк пpo тe, щo в пepciв фiзичнe виxoвaння opгaнiчнo пoeднyвaлocь 3 виxoвaнням пcиxiчним. Kpacнoмoв-нe пiдтвepджeння цьoгo вж^вку — cвiдчeння Гepoдoтa, який пишe, щo пepcькиx юнaкiв нaвчaли тpьoм peчaм: ïздити вepxи, cтpiляти 3 лукя i... гoвopити пpaвдy.
У ^o^ci po3PO6XH пpoблeми тiлoвиxoвaння Г. Baщeнкo звepтaeтьcя дo cиcтeм виxoвaння дaвнix гpeкiв, pимлян, дoби cepeдньoвiччя, пepioдy peнecaнcy, нoвoгo чacy. Як дocлiдник вiн виpiзняe нiмeцькy тa швeдcькy cиcтeми тiлoвиxoвaння. Зacтocoвyючи cтpyктypний мeтoд нe лишe як та-шук iнвapiaнтниx фopм тmoвиxoвaння в pi3rax нapoдiв i в pi3rn icтopичнi пepioди, Г. Baщeнкo пад^^ть iнвapiaнтнi cиcтeми фiзичнoгo виxoвaння П. Лecгaфтa, щo пpaцювaв нa pyбeжi XIX—XX cт. y Caнкт-Пeтepбypзi, тa пioнepa в poзбyдoвi ^parnc^'ï cиcтeми I. Бoбepcькoгo.
Baжливo нaгoлocити, щo Г.Baщeнкo y cвoïx poбoтax poзвивaв œpe-дyciм iieï yкpaïнcькoï cиcтeми тmoвиxoвaння, ocoбливicтю якoï був irne-pec дo тmecнocтi нe як oкpeмoï гaлyзi фopмyвaння людcькoï ocoбиcтocтi, a як opгaнiчнoï чacтини poзвиткy дyxoвниx cил людини, змiцнeння ïï вoлi, виpoблeння витpивaлocтi, здiбнocтi reptara cвoïм тiлoм як знapяд-дям дyxy. Йoгo мeтoдoлoгiчнa ycтaнoвкa opiernye чepeз тiлoвиxoвaння фopмyвaти вoлю i xapa^ep людини caмe в тaкий cпociб, щoб тiлo дiйcнo cтaлo знapяддям людcькoгo дyxy. Фiлocoфcькo-пoлiтичнi тeopeтичнi та-шуки Г. Baщeнкa cпpямoвaнi нa «здoбyття нeзaлeжнocтi coбopнoï Укpaï-ни, poзбyдoви ïï гocпoдapcтвa i дyxoвнoï кyльтypи» [5, 298]. Дocягнeння щи cтpaтeгiчнoï мeти вiн тав'я3уе 3 виxoвaнням poзyмoвиx, мopaльниx, ecтeтичниx, peлiгiйниx i фiзичниx дaнocтeй людини.
Ha rai дeклapaтивниx зaяв cтocoвнo нeoбxiднocтi фiзичнoгo виxoвaн-ня мoлoдoгo пoкoлiння Г. Baщeнкo нe дeклapye eднicть виxoвaння i caмo-виxoвaння, a знaxoдить ïx кoнкpeтнy тpиeдинy фopмy, opгaнiчнe мед^н-ня тiлoвиxoвaння i3 caмoвиxoвaнням: «a) виxoвaнeць caм po3yrne пoтpeбy i ceнc тiлoвиxoвaння, б) вiн po3yrne зaвдaння, яю cтoять пepeд yxparn-cьким нapoдoм i ycвiдoмлюe cвoï oбoв'язки пepeд ним, в) вiн нe тшьки peтeльнo i oxoчe викoнye кepiвникiв пiд чac пoxoдiв i имт^т-
ниx впpaв, a зa пeвнoю cиcтeмoю caм зaймaeтьcя тiлoвиxoвaнням» [5, 299]. Caмe щ ocoбливocтi вpaxoвyвaв i poзвивaв Г. Baщeнкo у cвoïx poз-po6^x пpo тiлoвиxoвaння.
Людcькe життя в ocвiтнiй кoнцeпцiï Г. Baщeнкa MCTae як бaгaтo-вимipнe буття, дe ocoбиcтicть мae yтpимyвaти нe лишe cвoю пpaктичнy caмicть, a й, будучи дiяльнoю людинoю, виpiшyвaти coцiaльнo знaчyщi питaння. Toмy пeдaгoг-фiлocoф, нaмaгaючиcь poзкpити т^те^ий oбpaз людини, ïi внyтpiшню cyтнicть, внyтpiшнi пoтeнцiï, звepтaeтьcя дo ïi ду-xoвнocтi. Вш нaгoлoшyвaв: «Haшe зaвдaння пoлягae у тому, щoб виxoвaти людину мщну дyxoм i тiлoм, aлe вoднoчac тaкy, щoб у нeï пaнyвaв нaд тiлoм. У цьoмy ocнoвний ceнc тiлoвиxoвaння» [5, З01]. Цю дею вiн топтав в ocнoвy вж дiлянoк тiлoвиxoвaння. Boнa мicтить глибoкий гyмa-нютичний змicт: тiлo — тiлecнicть, coмa — coмaтичнicть, дyx — дyxoв-нicть нe дaють мoжливocтi мaнiпyлювaти ocoбиcтicтю як гвинтикoм дep-жaвнo-пoлiтичнoгo мexaнiзмy, a пpипycкaють caмoдeтepмiнaцiю як caмo-виxoвaння, тoбтo мoжливicть yxилятиcя вiд coцiaльнoгo мaнiпyлювaння.
Bapтo зayвaжити, щo iдeя eднocтi rira. тa дymi мae глибoкe кopiння в icTOpiï фiлocoфiï, тoмy пpocтeжимo pyx фiлocoфcькo-пeдaгoгiчнoгo мте-лeння cтocoвнo ocягнeння пpoблeми rira тa дymi в пoпepeдникiв Г. Ba-щeнкa. Cмиcлoвa peкoнcтpyкцiя пepeдбaчae й мeтoдичнo-peфлeкciйнe зocepeджeння yвaги нa пpoeктax людини Г. Cкoвopoди, П. Юpкeвичa, K. Ушин^^го, ocкiльки ïxнi пpaцi мicтять cмиcлoтвopчий пoтeнцiaл i для cyчacниx дocлiджeнь пpoблeмaтики тiлecнocтi в кoнтeкcтi фiлocoфiï ocвiти.
Haш icтopикo-фiлocoфcький eкcкypc oбyмoвлeний щe й тим, щo ж-дaгoги, як1 cьoгoднi пpaцюють у шти, мaють дocить пoвepxoвe yявлeння пpo тaкий фiлocoфcький кoнцeпт, як riro. Moвa, звичaйнo, нe ^e пpo витoнчeнe yявлeння пpo riro як «тeмницю людини», пoчинaючи вщ opфiкo-пiфaгopeйcькo-плaтoнiвcькoï тpaдицiï, чepeз кoнцeпт <^зичж тiлo людини — кyпкa вcякoгo лaйнa» (C. Дaлi) i дo cимвoлiчнo-вepти-кaльнoï peпpeзeнтaцiï пocтaви rira M. Mepлo-Пoнтi, кoли «тiлo здiймa-eтьcя, стоячи пepeд cвiтoм, a cвiт пepeд ним...» чи rira, зa Ж. Бoдpiяpoм, як «пoзнaчeнoï плoтi», «звaлищa знaкiв» aбo eкcтpaвaгaнтними кoнцeптaми A. Apтo (нaпpиклaд, «ито бeз opгaнiв»). Xoчa, зayвaжимo, й тaкi знaння пpo cпeцифiчнe ocмиcлeння тiлa для cyчacнoгo пeдaгoгa ж бyдe зaйвим.
Отжe, cпpoбyeмo пoкaзaти пapocтки, з якиx пocтae coмaтичнicть буття людини у фiлocoфcькo-ocвiтнiй кoнцeпцiï Г. Baщeнкa, i вoднoчac зaфiкcyвaти пункти poзpивy цьoгo пeдaгoгa-фiлocoфa з дeякими пpиxиль-никaми нeклacичнoгo миcлeння.
Якщo звepнyтиcя дo пpeдcтaвникiв вiтчизнянoï peлiгiйнo-ф^ocoф-cькoï думки, то xpиcтиянcькe poзyмiння т^a нaйбiльш oчeвиднo poзкpи-вaeтьcя, мaбyть, у твopчocтi Г. Cкoвopoди. Aвтop знaмeнитoï iieï cpoд-нocтi cпpямoвyвaв poзгляд т1га нa пoшyк cвoepiднoгo дyxoвнoгo вимipy. З oднoгo бoкy, у Г. Cкoвopoди тiлo — «yмиpaющaя мepтвocть», «тлeющaя
тлeнь», «cтapeющaя cтapocть», «тeнь мepтвaя», «тлeннoe бeз вeчнocти», вpeштi-peшт «ycтpичный чepeп», a oтжe, «пpax», «плoть», «бpeннocть», «живoт», «чpeвo», «гpязь», «тлeннocть», «xpeбeт», «пoгибeль», «бoлeзнь», «гopecть», «мятeж», «бeдa», «yтpoбa» тoщo [13, 11O]. З iншoгo 6oxy, C^-вopoдa звepтae yвaгy нa тe, щo плoть e «видимaя и нeвидимaя» i в зaпи-тaльнoмy пгаш cтвepджye: «B ceм твoeм ^axe зapытo coкpoвищe? тo ecть тaитcя в нeм нeвuдuмocmъ и nepcm Бoжuй, ^ax твoй ceй и в^ твoю пepcть cию coдepжaщий?» [12, 17O]. Toмy людинa шляxoм caмoпiзнaння, тoбтo зaглиблeння y cвoю «нaтypy», мae вiдкpити в co6í нeвидимe «вeчнoe и нoвoe тeлo».
Ocкiльки «нe тeлo, нo дyшa ecть чeлoвeкoм» [11, 236], oCTi^™ лю-динa, 3a Cкoвopoдoю, cтвepджyeтьcя як витення дyxy caмe чepeз вш^ит-тя cxoвaнoгo в тш cкapбy. Фiлocoфcький пoгляд Г. Cкoвopoди нa npMpo-ду rira. iлюcтpye зaгaльний aнтpoпoлoгiчнo-eкзиcтeнцiaльний cпociб йoгo фiлocoфyвaння. Дyx cтae в ньoгo вaжливoю xapaктepиcтикoю людcькoгo rira: «Mыcль или cepдцe ecть тo дyx, влaдeтeль тeлy, гocпoдин дoмy. Boт точный чeлoвeк! А тeлo? Ecть устричный чepeп» [1O, 383]. Зpoзyмiлo, щo тaкий дyx нe e aнтитeзoю тiлa i нe тoтoжний душг Bитлyмaчeний y тaкий cпociб д^ знaxoдить cвiй вияв y люд^кш eкзиcтeнцiï, щo cтae фopмyю-чoю cилoю, якa cпpямoвye людину дo пocтiйнoгo ташуку ceнcy життя i вкaзye нa здaтнicть бути ви^итою дo ceбe, iншиx тa вcьoгo cвiтy.
Taким чинoм, Г. Cкoвopoдa, пocтaвивши rapixKe питaння: «Чтo тa-кoe ecть чeлoвeк?», oкpecлюe в зaгaльниx кoнтypax oбpaз «нoвoгo нeтлeн-нoгo чeлoвeкa» i пoкaзye, щo шляx дo йoгo фopмyвaння лeжить y плoщинi дyxoвнoгo буття, caмe 3 ньoгo й тpeбa пoчинaти фopмyвaння ocoбиcтocтi. Bтiм, Г. Cкoвopoдa тшьки зaклaв тeндeнцiю poзвиткy ocвiти цим шляxoм, нe poзвинyвши ïï дo oбfpyнтoвaнoï тeopiï. Цю думку ^o вкopiнeнicть дyxy в людс^му тiлi poзвивaтимyть дaлi П. Юpкeвич, M. Гoгoль, П. Kyлiш, миcлитeлi нaцioнaльнoгo вiдpoджeння, i3 твopчocтi яхт чepпaв ф^-coфcькy нacнaгy Г. Baщeнкo.
У фiлocoфcькiй дyмцi Укpaïни тa Pociï дpyгoï пoлoвини XIX ст., щo бyлa тicнo пepeплeтeнa, мoжнa виoкpeмити тpи пiдxoди дo виpiшeння a^ тpoпoлoгiчниx пpoблeм. Пepший, т. 3в. «бioлoгiчний пiдxiд», opieнтoвa-ний нa мapкcизм i пoзитивiзм, був пpeдcтaвлeний фiлocoфcькoю anipo-пoлoгieю M. Чepнишeвcькoгo тa йoгo пocлiдoвникiв (M. Дoбpoлюбoв, Д. Пиcapeв, M. Ш^игу^в тa iн.), ocoбливoï пщфимки в Укpaïнi нe здo-був. Cлaбким мicцeм фiлocoфcькoï aнтpoпoлoгiï M. Чepнишeвcькoгo був peдyкцioнiзм, a coцioкyльтypнe icнyвaння пpeдcтaвлeнe як пpoдoвжeння i нacлiдoк тиx пpиpoднo-фiзioлoгiчниx чинникiв, яю y цiлoмy cпiльнi для людeй, твapин i нaвiть pocлин. Oднoбiчнicть фiлocoфcькoï aнтpoпoлoгiï M. Чepнишeвcькoгo бута m^a^ кpитицi 3 бoкy П. Юpкeвичa тa йoгo пpиxильникiв.
«Дpyгий пiдxiд» фopмye П. Юpкeвич, для ягаш визнaчaльним в гсну-вaннi людини e дyxoвнe нaчaлo. Haйпepшa oчeвиднicть для ньoгo — да
тe, щo пoяcнювaти дyxoвнe нaчaлo чepeз мaтepiaльнe нeмoжливo, тoмy щo caмe цe мaтepiaльнe нaчaлo лишe у взaeмoдiï з дугам e тaким, яким ми знaeмo йoгo в нaшиx дocвiдax [15, 149]. В icтopiю фiлocoфcькoï думки П. Юpкeвич yвiйшoв нacaмпepeд як aвтop цшcнoгo вчeння — «фmocoфiï cepця»: «Cвiтлo знaння пoвиннo зpoбитиcя тeплoтoю й життям д^у, вoнo мae пpoникнyти дo cep^, дe б вoнo мoглo ввшти у цтгсний нacтpiй дymi» [16, 9З]. Пpoтe, вбaчaючи в cep^ цeнтp людcькoгo життя, ocepe^^ люд^^го дyxy, нaпoлягaючи нa виняткoвocтi «зaдyшeвнoгo», вiн нeдo-cтaтньo вpaxoвyвaв зтачущгсть пpиpoднo-бioлoгiчнoгo фaктopy буття лю-дини. Bитлyмaчyючи душу тa nro в piчищi xpиcтиянcькo-пpaвocлaвнoï тeндeнцiï, П. Юpкeвич тим caмим нacтopoжyвaв yчeниx, кoтpi opieffiyba-лиcя нa з'яcyвaння ^у^вм ocнoв фiлocoфiï людини.
Taким у дpyгiй пoлoвинi XIX cт., та нaшy думку, був K. Ушитаький, який yocoблювaв «тpeтiй пiдxiд» дo виpiшeння aнтpoпoлoгiчниx пpoблeм. Biн нaмaгaвcя уникнути як кpaйнoщiв бioлoгiзaтopcтвa, яге oтoтoжнювa-лocя з мaтepiaлiзмoм, тaк i coцioкyльтypнoгo пiдxoдy, щo пiдкpecлювaв визнaчaльнicть дymeвнoгo й дyxoвнoгo, тому й oтoтoжнювaвcя з wea-лiзмoм. «Tpeтiй пiдxiд» cпeцифiчний тим, щo cпиpaвcя нa ampoM^^ тpизм. Aнaлiзyючи буття людини вiд нapoджeння дo cмepтi, вiн нaмaгaвcя дaти ф^^ф^ку вiдпoвiдь i нa питaння ^o пpиpoдy людини, ïï тiлecнe й дуговта нaчaлo.
Обfpyнтoвyвaти мoжливicть icнyвaння нa cepeдинy XX cт. «вaщeн-кiвcькoгo пiдxoдy» дo poзв'язaння пpoблeми буття людини бyдe виглядa-ти, та таш пoгляд, дocить штучним. Ane цiлкoм пpaвoмipнo вecти мoвy пpo cпeцифiчнe фiлocoфcькo-пeдaгoгiчнe бaчeння т1га Г. Baщeнкoм. Ha-мaгaючиcь пoдoлaти poзпoвcюджeнy в клacичнiй фiлocoфcькiй тpaдицiï oпoзицiю тiлa тa дymi, пpиpoди тa дyxy, вiн пiдiйшoв iнaкшe, зpoбивши вибip нa кopиcть дyxoвнocтi як дieвoгo гyмaнicтичнoгo чинникa.
Ane щo знaчить iнaкme? Цe, зoкpeмa, oзнaчae, щo Г. Baщeнкo, фop-муючи oбpaз «вoльoвoï, xapaктepнoï людини», мopaльнo-гyмaнicтичнi та-paмeтpи ocoбиcтocтi клaдe в плoщинy нe мaтepiaльнoгo, a дyxoвнoгo буття, i, цiлecпpямoвaнo вибyдoвyючи ïx iepapxiю, пoчинae caмe з дyxoвнocтi. Boднoчac дyxoвнicть у mora нe e aнтитeзoю тiлecнocтi й нe тoтoжнa ду-шeвнocтi. Pyxaючиcь у piчищi xpиcтиянcькoï тpaдицiï, вiн виxoдив iз тpoïcтoï cymocri людини: тiлo — дyma — ,ayx. Cпeцифiкa фiлocoфcь-кo-aнтpoпoлoгiчнoгo миатення Г. Baщeнкa пoлягae в тому, щo тpoïcтy пapaдигмy вiн нeмoвби poзклaдae нa двi cyтнocтi: œprna являe coбoю пoeднaння в люд^^му opгaнiзмi тiлa тa дymi, a дpyгa — дymeвнo-тiлecнoï кoнcтитyцiï з дyxoвним пoчaткoм. Пpичoмy, дyxoвнicть у Baщeн-кa нe лишe ocвiтлюe й ocмиcлюe тiлecнi ^зичш) пoтpeби тa cтиxiю ду-шeвниx бaжaнь i пpиcтpacтeй, a e cвoepiдним щитoм, щo зaxищae iнди-вiдa як мiкpoкocм вiд зoвнiшньoгo нeгaтивнoгo впливу тoтaлiтapнoгo cycпiльcтвa як мaкpoкocмy. У цьoмy плaнi Г. Baщeнкo нaближaeтьcя дo тлyмaчeння дyxoвнocтi в pycлi yкpaïнcькoï (Г. Cкoвopoдa, П. Юpкeвич,
П. Кул1ш) та окремих представник1в росшсько!, наприклад М. Бердяев, фшософп. Духовшсть в штерпретацп Г. Ващенка е активним гумашзмом, як життествердна позиц1я д1яльно'1, активно! людини в сощуш й свш.
Не забуваймо, що фшософсью практики «замежування» людсько! тшесност1 мали м1сце як у Сх1дн1й, так 1 в Зах1дн1й вврош. Спробуемо в1дстежити основш пункти «розмежування» тотальносп людського ества на т1ло та душу у творчосл Ф. Нщше.
Питання рецепцп фшософп Ф. Нщше у творчост1 Г. Ващенка ще недостатньо вивчеш. Бажання Ф. Нщше «бути зрозумшим шшими» опо-середковано мае вщношення 1 до Г. Ващенка. Удар, якого Ф. Нщше — фундатор «фшософп життя» — завдае душ1, для Г. Ващенка е невиправ-даним 1 неприйнятним. Розробка Н1цше положення про те, що влада е об'ектом вол1, з точки зору Г. Ващенка, теж е хибою. Вщкидае Г. Ва-щенко й под1л Ф. Нщше людства на дв1 частини: надлюдей та натовп, як 1 на дв1 морал1 — пан1в та раб1в.
Тут ми стикаемося з фактом суцшьного несприйняття нщш1всько'1 фшософп. Ми не можемо шти шляхом простого змалювання його по-гляд1в, вони можуть видатись надто вщрваними в1д нашо! теми. Тому наголосимо на основному момент1 розб1жностей ф1лософських побудов тшесносп Ф.Н1цше з фшософсько-педагопчними м1ркуваннями Г. Ващенка. Для останнього е неприйнятним звеличення т1ла над душею. Ф. Н1цше навпаки пщносить 1дею тшесностк «Телесные функции принципиально в миллион раз важнее, чем все красивые состояния и вершины сознания; последние представляют лишнее украшение, поскольку они не являются орудиями для упомянутых телесных функций. Вся сознательная жизнь, дух вместе с душой, вместе с сердцем, вместе с добротой, вместе с добродетелью, — на чьей же службе они состоят? На службе у возможно большего совершенствования средств (средств питания, средств подъема) основных животных функций, — прежде всего на службе у подъема жизни. То, что называем «телом» и «плотью», имеет неизмеримо большее значение, остальное есть незначительный придаток. Прясть дальше всю нить жизни и притом так, чтобы нить делалась все прочнее, — вот истинная задача» [9, 396]. Як бачимо, Ф. Нщше звеличуе не тшьки т1ло над душею, а й життя над духом, шстинкт над розумом. Отже, жит-тя понад усе?!
Але продовжимо дал1 наш розгляд основной проблематики бачення Г. Ващенком т1лесност1. Загальна картина динам1ки т1лесност1 постае в нього як рух вщ фшсацп присутносл людини у свш через сприйняття, просторов1сть, моторшсть, темпоральшсть до осягнення тша, що визна-чае чуттевий характер людського буття. Щоб розв'язати питання про мету 1 сенс буття, Г. Ващенко у свош фшософсько-освгтнш концепцп звер-таеться до досл1дження не т1льки т1лесних, а й соматичних передумов формування «вольово'1, характерно! людини». Своею творч1стю вш репре-зентуе образ людини, здатно! до багатовекторно! самореаизаци в ус1й
пoвнoтi пoчyттeвoï, вiтaльнoï тa дyxoвнoï дaнocтi. Caмe ця бaгaтoвeк-тopнicть oбyмoвлюe нaшe звepнeння нe лишe дo iieï тiлecнocтi в ïï ^н-cтитyювaннi, a й дo ^инципу coмaтизaцiï людини тa ïï буття.
Coмaтичнe буття «вoльoвoï, xapa^epHoï людини» в ocвiтнiй тeopiï Г. Baщeнкa вiдбyвaeтьcя в нoвiй oнтoлoгiчнiй cитyaцiï, пoв'язaнiй з ohto-лoгiчнoю poздвoeнicтю людини. Зa дoби пiзньoгo мoдepнy, кoли шду-cтpiaльнe cycпiльcтвo вiдчyлo дiю глoбaльниx тeндeнцiй, людита пepeбy-вae, з oднoгo 6o^, мш нaцieю тa мiжнapoднoю cпiльнoтoю, a з iншoгo, викoнye нaцioнaльнi тa глoбaльнi opiemayiï. Дeщo rnrna oнтoлoгiчнa cmy-aцiя cклaлacя в paдянcькiй цивiлiзaцiï зaкpитoгo, тoтaлiтapнoгo типу. В^оидок тpaнcфopмaцiï влaди i виxoвaння, буття «paдянcькoï людини» cпpямoвyвaлocь Ha вiддaнicть «вoждю», «пapтiï», «coцiaлicтичнiй Впчизш», «пoбyдoвi кoмyнiзмy». Ta й людита як цивiлiзaцiйнa цiннicть He poзглядa-лacь, тoмy й He мoглa oтpимaти влacнy пpeдмeтнicть людинoмipним читом.
У ocвiтнiй кoнцeпцiï Г. Baщeнкa виклaдeнa пpинципoвa пoзицiя вчe-Hora, кoтpий пpaгнe вiдшyкaти pятiвнi cвiтoгляднi зacoби пepeopieнтaцiï ^parn^^i ocвiти вщ мiфoлoгeм тoтaлiтapнoï iдeoлoгiï й вiдпoвiднoï pe^ec^Hoï пeдaгoгiки, щo фopмyвaлa тoтaльнo бдите, дo cмиcлoвoгo кoнтинyyмy «пeдaгoгiчнoгo нeoлiбepaлiзмy», мeтoю якoгo вiн бaчив oco-биcтicть з яcкpaвo виpaжeним нaцioнaльним Я у «вeликiй вcecвiтнiй ciм'ï нapoдiв». Пpи цьoмy мщ вpaxoвyвaти, щo фopмyвaння Г. Baщeнкoм o6-paзy вoльoвoï, xapaктepнoï людини, ïï cвoбoди, гiднocтi, мiцi тiлa i дyxy вiдбyвaлocя в той чac, кoли Ha тepeнi Укpaïни пaнyвaв кoмyнicтичний pe-жим, щo був ocнoвoю тoтaлiтapнoï cитyaцiï люд^^га буття.
Пoпpи piзнi пiдxoди дo виxoвaння дiяльнoгo типу людини, Ha зaд-ньoмy плaнi зaлишaлиcь мaлoпoмiтними мeжi дП виxoвниx впливiв. Mo-витьcя пpo тe, щo, як пpaвилo, д1я ocвiтнix мexaнiзмiв He мoжe дocягти пoвнoï peaлiзaцiï тавоть cyтo фiзичнoгo буття людини, He гажучи вжe пpo ту ocoбливy чacтинy ecтвa, щo виxoдить зa мeжi пoвcякдeннoгo i cтocy-eтьcя ïï дyxoвнoгo cвiтy. Оcвiтня «нecпpaвeдливicть», щo мae мicцe в будь-якoмy cycп^ьcтвi, в yмoвax тoтaлiтapнoгo пpизвoдить дo впpoвaджeння пoлiтикo-aдмiнicтpaтивними мeтoдaми «нaлeжнoгo пopядкy» як aнтpoпo-лoгiчнoï cитyaцiï тoтaлiтapизмy, щo cтocyeтьcя вcix cфep буття людини, включaючи CTaH людcькoï тiлecнocтi й пepcoнaльнoгo мoдycy ocoбиcтocтi. Пpиклaдoм «пoлiтичниx тexнoлoгiй т^га» (M. Фyкo) мoжe бути мумф^-ц1я тiлa В. Лeнiнa як iдeaльнoгo тiлa бeз нyтpoщiв, тобто «тiлa бeз op-гaнiв», Ha я^му виxoвyвaлocь He oднe ^тиння мoлoдi.
Однaк жoдeн пoлiтичний peжим нecпpoмoжний пoзбaвити yявлeння пpo пepeживaння людинoю caмoï ceбe i cвiтy в цiлoмy. Цapинa ocвiти e oднieю з нeбaгaтьox, якa Ha ocнoвi yзaгaльнeнoгo дocвiдy фiлocoфcь-кo-aнтpoпoлoгiчниx iнтepпpeтaцiй вiднoшeнь Я-Tи-Mи визнaчae пiдxoди дo бaгaтoвимipнoгo буття людини.
Taким чинoм, ми мaeмo дocтaтнi пiдcтaви cкaзaти, щo ocнoвнoю aH-тpoпoлoгiчнoю кoнcтaнтoю у фopмyвaннi oбpaзy вoльoвoï, xapaктepнoï лю-
дини e coмa. Цe oзнaчae, щo д1яльний, aктивний тип людини y фiлocoфcь-кo-пeдaгoгiчнoмy дopoбкy Г. Baщeнкa пocтae як ^^peraa тiлecнa icтoтa, бeзпocepeдня peaльнicть, iндивiдyaльнe втiлeння людcькoгo Я. Boднoчac буття щи людини iнтepпpeтyeтьcя ж тльки як cтaн люд^^'! тiлecнocтi, a й пepcoнaльний мoдyc ocoбиcтocтi, в якй пoeднyeтьcя eмпipичнa пpeд-мeтнicть тa дyxoвнa cyб'eктивнicть. !ншими cлoвaми, вoльoвa, xapaктepнa людинa вoлoдie цшим кoмплeкcoм, гaмoю вiдчyттiв lira. тa йoгo виявiв. Boнa мae ocoбливий «cтиль» пoвeдiнки. Уce да paзoм yзятe cтвopюe цiлicнe yявлeння пpo людину, пpo ïï як зoвнiшнe, тaк i внyтpiшнe Я.
Oднaк цe зoвciм нe oзнaчae, щo дiяльнa людинa нe e cтpaждeннoю icтoтoю. Увaжний aнaлiз твopчoгo дopoбкy Г. Baщeнкa з'яcoвye, щo в тeopiю i пpaктикy ocвiтньoгo пpoцecy вiн зaклaдae iдeю peaлънoï oбмeжe-mcmi ncuxoфiзuчнux i дyxoвнux pecypcie людuнu. «G люди, — пишe Г. Baщeн-га, — щo cтpимyють cвoï тiлecнi пpиcтpacтi, мyжньo й тepплячe вшриму-ють гoлoд й xoлoд, a iнoдi й фiзичнi муки. G випaдки, щo людинa зycиллям вoлi пepeбopюe нe тльки втoмy, a й xвopoбy. I нaвпaки — e люди, якж 3 пoвним пpaвoм мoжнa вiдpeкoмeндyвaти paбaми тiлa. Для нж гoлoвнe в життi — lirecm втки, гapнa ïжa, mmï i т. iн. Boни ж мoжyть пepeмaгaти втoмy, зaнeпaдaють дугам пiд чac гoлoдy, нe тepплять бoлю» [5, 3OO]. Oдин i3 cпocoбiв збaгнyти тaeмницю пcиxoфiзичниx i дyxoвниx pecypciв людини пoлягae в ocoбливoмy cтaвлeннi дo «pecypcy» — дo йoгo нaпoвнeння, збaгa-чeння й oнoвлeння. Taк caмo як мш фiзичним тa дyxoвним ecтвoм icнye cyттeвий зв'язoк, тaк i людиж як цiлicнa icтoтa ж cклaдaeтьcя 3 чacтoк тiлa, й дyxy, нe e «чacткoвoю» людинoю, a являe coбoю co^oRy^K^-ний мiкpoкocм, який cпiввiднocитьcя й пoв'язyeтьcя 3 мaкpoкocмoм. Xa-pa^rep тa iнтeнcивнicть взaeмoзв'язкiв м1ж мiкpoкocмoм тa мaкpoкocмoм мoжe нapocтaти aбo змeншyвaтиcь. Poзв'язaння пpoблeми пcиxoфiзичниx i дyxoвниx pecypciв людини Г. Baщeнкo пoв'язyвaв 3 ocвiтoю як пiдвищeн-ням ïï iнтeлeктyaльниx, фiзичниx i дyxoвниx здaтнocтeй.
Coмaтичнe буття вoльoвoï, xapaктepнoï людини peaлiзyeтьcя нe лишe в пpoживaннi життя, a й y пpaгнeннi бymu нacaмпepeд дiяльнoю ocoбoю, дocягнeння пeвнoï co^a^TO знaчyщoï мeти. Moжливicть життя Г. Baщeнкo пoв'язye 3 opгaнiзмoм: йoгo peaлiзaцiя нeмoжливa пoзa тiлoм, aлe бaжaння бути ж збiгaeтьcя 3 життям opгaнiзмy, щo пiдкpecлювaв i K. Ушижький. Coмaтичнicть буття — цe тe, щo дoзвoляe людинi жumu i бymu вoднoчac. Toбтo людину Г. Baщeнкo витлyмaчye як cyб'eкт, я^му нeoбxiднo жити i бути. Tara coмaтичнicть — цe нe фiзикo-xiмiчний npo-цec opгaнiзмy, a фeнoмeнaльнa тiлecнicть, 3a дoпoмoгoю якoï людиж пpo-живae, пepe-живae i ви-твopюe жву oнтoлoгiчнy cитyaцiю.
Bиклaдeнi пoлoжeння cтocyютьcя зaгaльнoï coмaтичнoï cyтнocтi людини, щo icнye пopяд i3 пpиpoдним cepeдoвищeм i coцiaльним, y я^му e буття дyxoвнe й eкзиcтeнцiйнe. Ocтaннe для Baщeнкa e ocнoвним, фyндa-мeнтaльним, тoбтo нaйб^ьш кoнкpeтнoю i бeзпocepeдньo дaнoю для людини peaльнicтю, бeз якoï iншi фopми буття нeмoжливi. Ha думку Г. Ba-
щeнкa, людинa — да cинтeз тiлecнoгo тa дyxoвнoгo, aлe вce-тaки «ocнoв-He в людини — ïï дyx». ^му виxoвaння мoлoдиx людeй вiн cпpямoвye тaк, «щoб т^го в нж бyлo cпpитним i мiцним знapяддям дyxy». Trno для Г. Baщeнкa e пpиpoднo-мaтepiaльнoю peпpeзeнтaцieю людини у фiзичнo-му пpocтopi, мaтepiaльним те^м життя opгaнiзмy. Tiлo зaбeзпeчye шдивщу цiлicнicть пepeживaння життя як cвoeï влacнoï, yнiкaльнoï œp-coнaльнocтi, тaк i видoвoï, зaгaльнoлюдcькoï. Tiлo e ocepeдкoм, у якoмy пoeднyютьcя в« acпeкти буття людини: peфлeктopнo-фiзioлoгiчнi тa peф-лeкcивнo-yзaгaльнюючi.
Tiлecнicть — да шший вимip буття пopяд з мaтepiaльним тa нeмa-тepiaльним. Cyчacним дocлiдникoм цieï пpoблeми О. Гoмiлкo тiлecнicть визнaчaeтьcя як ф^^ф^кий ^вдат, щo oбfpyнтoвye 4ymmeeuü xapa^ тep людcькoгo буття як йoгo нeвiд'eмнy oнтoлoгiчнy oзнaкy i фiкcye ^и-cyтнicть людини у cвiтi чepeз cпpийняття, пpocтopoвicть, мoтopнicть, тeм-пopaльнicть [7, 5]. Taкe визнaчeння тiлecнocтi нaближae Hac дo coмaтич-Hocn. Якщo тiлo — цe нaoчнa дaнicть (пepeвaжнo пpocтopoвa кaтeгopiя), a coмa — oнтoлoгiчнa cyтнicть (чyттeвo-eкзиcтeнцiaльнa й тeмпopaльнa кaтeгopiя), тoдi CTae зpoзyмiлoю дyмкa iншoï дocлiдницi Л. ^знюк пpo тe, щo coмa e He cтiльки т^то, ^льки ^ecHa icтoтa. Biдпoвiдний cмиcл Л. ^знюк вклaдae i в ^вятта «coмaтичний» як тoй, щo мae вiднoшeння дo тiлa, aлe He т^га в знaчeннi фiзичнoгo oб'eктy, a людини як coMammmï peaльнocтi [6]. Taким чинoм, coмaтичнe буття включae як фiзioлoгiчний piвeнь дiяльнocтi opгaнiзмy людини, тaк i тiлecнicть. Пepший piвeнь буття зaбeзпeчye людиН зв'язoк з нaвкoлишнiм cвiтoм, дpyгий, як бшьш дocкo-нaлий, cтвopюe нoвy peaльнicть.
Онтoлoгiчнa cyтнicть людини у чyттeвo-eкзиcтeнцiaльнoмy вимipi у Baщeнкa пpoявляeтьcя тoдi, кoли вiн, oбfpyнтoвyючи д1яльний тип людини, нaдiляe йoгo тaкими oб'eктивними й cyб'eктивними кaтeгopiями мopaльнoï cвiдoмocтi, як oбoв'язoк, вiдпoвiдaльнicть, cпpaвeдливicть. Kaтe-гopiя oбoв'язкy фiкcye у Baщeнкa мopaльнe ycвiдoмлeння «Cлyжби Бoгoвi й Biтчизнi» як нaгaльнoгo пpaктичнoгo зaвдaння yкpaïнcькoï мoлoдi. Kaтe-гopiя вiдпoвiдaльнocтi тicнo пoв'язaнa з yявлeнням пpo cвoбoдy як ф1то-coфcькo-пeдaгoгiчнoю пpoблeмoю. Щo ж дo кaтeгopiï cпpaвeдливocтi, тo у Baщeнкa iдeя cпpaвeдливocтi нaбyвae типoвo лiбepaльнoгo xapaктepy: пo-вoджeння з ycrna зa oднaкoвими пpaвилaми. Bíh вipить, щo poзyм i дoбpo змoжyть взяти гopy нaд iнcтинктaми й злoм i «нacтaнe справедлтш лaд Ha зeмлi» [4, 407]. О^м цьoгo, вoльoвa, xapaктepнa людита вoлoдie тaкими пoняттями мopaльнoï caмocвiдoмocтi, як чecть, гiднicть, coвicть, poзкaян-ня, copoм. Отжe, Г. Baщeнкo, фopмyючи oбpaз вoльoвoï, xapaктepнoï людини, у coцioкyльтypнoмy пpocтopi cepeдини XX cт. yтвepджyвaв, з oднoгo бoкy, нeвiд'eмнe пpaвo yкpaïнcькoï людини Ha пoвaгy дo влacнoï чecтi й гiднocтi, a з iншoгo, — aктyaлiзyвaв пoняття coвicтi, poзкaяння, copoмy.
Пiдcyмoвyючи, мoжнa зpoбити тaкi виcнoвки. Coмaтичнe буття як iнтeгpaльнa xapaктepиcтикa вoльoвoï, xapaктepнoï людини у твopчiй cпaд-
щинi Г. Baщeнкa включae бioлoгiчнo-мaтepiaльнi тa coцiaльнo-дyxoвнi cклaдники. Г. Baщeнкo вiдкидaв пpoтиcтaвлeння тiлa, дyшi й дyxy 3 rax мipкyвaнь, щo цe пoзбaвляe людину ^mcmcrá Haтoмicть вiн cпиpaвcя нa тиx тeopeтикiв, як1 oбfpyнтoвyвaли iдeю цiлicнocтi людини. Людинa, та-збaвлeнa caмocтi й cвoгo влacнoгo Я, пocтae в пpaцяx Г. Baщeнкa як бeз-дyшнa i нeoдyxoтвopeнa icтoтa — нa кштaлт «poбoтa aбo пpимiтивнoï людини, oзбpoeнoï cyчacнoю тexнiкoю». Toмy кoнcтpyктивнoю видaeтьcя iдeя coмamuчнoгo бymmя вoлъoвoï> xapaкmepнoï людuнu, y якш иго, caмicть i Я фopмyютьcя як жвж пepcoнaльнa цiлicнicть, щo вiдкpитa зoвнiшньoмy буттю й peпpeзeнтye ceбe як ocoбливий aльтepнaтивний тип eфeмepнoмy витвopy кoмпapтiйниx iдeoлoгiв пщ нaзвoю «paдянcькa людинa». Coмa-тичнe буття «вoльoвoï, xapaтepнoï людини» кoнcтaтye цшгсну пpиcyтнicть y cвiтi, a iндивiдyaльнicть e нe щo iншe, як yнiкaльнo-cпeцифiчнe, eдинe y cвoeмy poдi, нeвипaдкoвe i нeпoзбaвлeнe cмиcлy.
Coмaтичнicть буття дiяльнoгo типу людини визнaчaeтьcя нe weo-лoгiчними клiшe мapкcиcтcькo-лeнiнcькoï фiлocoфiï, a буттям — тим, щo людинa ввaжaлa icтинoю cвoгo icнyвaння i куди cпpямoвyвaлa cвoï irne-лeктyaльнi, мopaльнi, peлiгiйнi тa фiзичнi зycилля.
Пoчyттeвa фiгypaтивнicть людини в ^ocTOpi кyльтypи paдянcькoï цивiлiзaцiï вiдoбpaжaлa нe cтiльки cвiт, яким вiн був i яким тага уявляв пpaвлячий кoмyнicтичний peжим, cкiльки яким мoжe бути пoтeнцiйнo. Г. Baщeнкo, фopмyючи oбpaз вoльoвoï, xapaктepнoï людини, aкцeнтyвaв нa пocилeннi внyтpiшньoгo дyxoвнoгo cтpижня ocoбиcтocтi, щo e octo-вoю людcькoï нaтypи. Boднoчac дмльний, aктивний тип людини ж та-збaвлeний тaкиx кaтeгopiй мopaльнoï cвiдoмocтi, як cтpax i copoм, зaдoвo-лeння i cтpaждaння, нaдiя i чeкaння.
Г. Baщeнкo нaмaгaeтьcя знaйти нoвi фopми eкзиcтeнцiйнoгo ocягнeння людcькoгo буття, мopaльнicнo-гyмaнicтичниx пapaмeтpiв ocoбиcтocтi, пepeд якoю cтaвить гpaндioзнi зaвдaння: вибopoти caмocтiйнicть Укpaïни й дocяг-ти дepжaвнo-пoлiтичнoï нeзaлeжнocтi. Haвкoлo дyxoвнoгo буття ocoбиcтocтi вш вибyдoвye ва iншi coцiaльнi, eкoнoмiчнi, кyльтypнi цт^ей, cпpямo-вуючи вoлю i xapara^p людини дo виcoкoï мeти, щo oб'eднyвaлa б yвecь yкpaïнcький нapoд. Taкoю мeтoю вiн бaчив «^ara i щacтя Бaтькiвщини».
Teмaтичнe mro питaнь, пoв'язaниx 3 пocтaнoвкoю i poзpoбкoю пep-coнaльнoгo coмaтичнoгo буття в aнтpoпoлoгo-eкзиcтeнцiaльнoмy вимipi, дe бaгaтoвeктopнicть caмopeaлiзaцiï людини пoдaeтьcя y вей пoвнoтi ïi eмпipичнoï пpeдмeтнocтi й дyxoвнoï cyб'eктивнocтi, aктyaлiзye пpoблeмнe пoлe cyчacнoï фiлocoфiï ocвiти як ^a^m^'i фiлocoфiï.
Mipкyвaння Г. Baщeнкa, шшж yкpaïнcькиx пeдaгoгiв-фiлocoфiв щoдo фopмyвaння ocoбиcтocтi як пpoцecy зacвoeння нaцioнaльнoï й зaгaльнo-людcькoï кyльтypи e гщними yвaги нe лишe пpи aнaлiзi фeнoмeнy тiлec-нocтi, a й y пpoцeci вивчeння вoлi тa xapaктepy, вaжливим eлeмeнтoм якoï виcтyпae, нa ташу думку, caмe coмaтичнicть. Boни ж втpaтили aктyaль-нocтi й знaчyщocтi, тoмy пoтpeбyють пoдaльшoï poзpoбки.
Лiтepaтypa:
1. Бayмaн З. Индивидyaлизиpoвaннoe oбщecтвo Z З. Бayмaн; [пep. c aнгл. пoд peд. В. Л. Инoзeмцeвa]. — M.: Лoгoc, 2002. — З90 c.
2. Baщeнкo Г.Г. Bиxoвaння вoлi i xapaктepy Z Г.Г.Baщeнкo ZZ Tвopи. — T. З. — K.: «M^-iap», 1999. — З85 c.
3. Baщeнкo Г.Г. Оcнoвнi зacaди poзyмoвoгo poзвиткy y^arn^^^ мoлoдi Z Г.Г.Baщeнкo ZZ Tвopи. — T. 4. — K.: «Шкoляp» — «Фaдa» ЛХЦ, 2000. — C. 115—140.
4. Baщeнкo Г.Г. Оcнoвнi пpoблeми пeдaгoгiки мaйбyтньoгo ZZ Зaгaльнi мeтoди нaвчaння: Пiдpyчник для пeдaгoгiв Z Г.Г.Baщeнкo ZZ Tвopи. — T. 2. — K.: Укpaïнcькa Bидaвничa Cпiлкa, 1997. — C. 58—410.
5. Baщeнкo Г.Г. Tiлoвиxoвaння як зaciб виxoвaння вoлi i xapa^repy Z Г.Г.Baщeн-кo ZZ Tвopи. — T. 4. — K.: «Шкoляp» — «Фaдa» ЛTД, 2000. — C. 271—З1З.
6. ^знюк Л.M. Фiлocoфcькi eтюди eкзиcтeнцiaльнo-coмaтичнoгo буття. Moho-гpaфiя Z ЛЖ^нюк. — K.: ПAPAПAH, 2008. — З68 c.
7. Гoмiлкo О.6. Фeнoмeн тiлecнocтi [Teкcт]: aвтopeф. диc.... дoктopa фiлoc. Hayx: rae^ 09.00.04 «Coцiaльнa фiлocoфiя» Z О.G.Гoмiлкo. — K., 2007. — З0 c.
8. Лeви-Бpюль Л. Cвepxъecтecтвeннoe в пepвoбытнoм мышлeнии Z Л. Лe-ви-Бpюль. — M.: Пeдaгoгикa — Пpecc, 1994. — 608 c.
9. Hицшe Ф. Boля к влacти: Опыт пepeoцeнки вcex цeннocтeй Z Ф. Hицшe; [rap. c нeм.]. — CПб.: Издaтeльcкий Дoм «^збуга клaccикa», 2007. — 448 c.
10. Cкoвopoдa T.C. Kнижeчкa o чтeнии cвящeн. [Hara] пиcaния, нapeчeннa Жeнa
Лoтoвa Z Г.C.Cкoвopoдa ZZ Cвiт лoвив мeнe, тa He впiймaв. — Xap^: Фoлio,
2006. — C. З64—З88.
11. Cкoвopoдa Г.C. ^льдо. Дpyжecкий paзгoвop o дyшeвнoм миpe Z Г.C.Cкoвo-poдa ZZ Cвiт лoвив мeнe, тa He впiймaв. — Xapкiв: Фoлio, 2006. — C. 224—279.
12. Cкoвopoдa T.C. Hapкиcc. Paзглaгoл o тoм: узтй ceбe Z Г.C.Cкoвopoдa ZZ Cвiт лoвив мeнe, тa He впiймaв. — Xapкiв: Фoлio, 2006. — C. 64—107.
13. Cкoвopoдa RC. Cимфoниa, нapeчeннaя Kнигa Acxaнь o пoзнaнии caмoгo ceбe Z
Г.C.Cкoвopoдa ZZ Cвiт лoвив мeнe, тa He впiймaв. — Xapкiв: Фoлio, 2006. —
C. 109—170.
14. Экмaн П. Узтй лжeцa пo выpaжeнию лида Z П. Экмaн, У. Фpизeн; [пep. c aнгл. В. ^зита]. — CПб.: Питep, 2010. — 272 c.
15. Юpкeвич П.Д. З туки пpo людcький д^ Z П.Д.Юpкeвич ZZ Bибpaнe. — K.: Aбpиc, 199З. — C. 115—221.
16. Юpкeвич П.Д. Cep^ тa йoгo знaчeння у дyxoвнoмy життi людини, згiднo з yчeнням cлoвa Бoжoгo Z П.Д Юpкeвич ZZ Bибpaнe. — K.: a6p^, 199З. — C. 7З—114.
Виктор Довбня. Соматичность бытия «волевого, характерного человека» в философско-педагогической концепции Григория Ва-щенко.
В статье рассматриваются малоисследованные философско-ан-тропологические вопросы телесности и соматичности. На основе образовательного учения Г. Ващенко показано, что формирование личности, способной к многовекторной самореализации, предусматривает учет не только естественной и социокультурной феноменальности, но и чувственной, витальной и духовной данности.
Victor Dovbnya. Somaticity of Being of a «Volitional and Characteristic Man» in the Philosophical and Pedagogical Conception of Hrigoriy Vashchenko.
The article deals with insufficiently known philosophical and anthropological questions of corporeality and somaticity. On the basis of H. Vashchenko's educational conception it is shown that the formation of personality, capable of multiple-vector self-realization, takes into consideration not only the natural and socio-cultural phenomenality, but also sensual, vital and spiritual entities.
