CC BY
19
соцюкультурний вим1р ф1лософ11 осв1ти
Петро ЛСОВСЬКИЙ
ДУХОВНИЙ КАП1ТАЛ ЯК Ф1ЛОСОФСЬКА РЕФЛЕКС1Я В СУЧАСН1Й ОСВ1Т1 УКРА'ГНИ
У статт1 розкриваетъся штегралъно-аналтична формула духовного капталу. Автор розглядае концепцю патрютично-го виховання як запоруку яшсно\ освти в безпекотворент сучасног Украгни. Ця об-ставина неухилъно актуал1зуе потребу побудови ефективно дтчих духовних констант. У межах такого розумшня ос-вта мае утверджувати не лише нацю-налъну, а й европейсъку громадянсъкктъ в д1алоз1 культур. Однак на виконання таких завданъ притамант числент проблеми з позицш ме-тодолог1чно-концептуалъних тдход1в, зм1сту, еволюци, розкриття спектру Ыдив1дуалъних можливостей особистост1, що е форматом сощалъно-фыософсъкого досл1дження. Така нагалъна доЫдницъка не-обх1дтстъ съогодт оновлюе освту на засадах патрютичного виховання, И штелектуалъного та сощалъно-економгчного розвитку.
У сучасному сустльст освгта стала одшею Гз провщних сфер людсько! штелектуально! дмльносп, вона розглядаеться як важливий фактор сощального й економГчного прогресу. Причиною тако! уваги е усвщомлення обмеженост та небезпеки подальшого розвитку людства виключно за рахунок економГчного поступу та збiльшення техшчно! могут-ностГ, а також розумiння того, що найважлившою цiннiстю й основним капталом сучасного суспгльства е людина, яка здатна до пошуку й опану-вання нових знань, прийняття мудрих i нестандартних рiшень. Освгга — це процес г результат опанування систематизованими знаннями, умшнями й навиками; необхщна передумова подготовки людини до життя, пращ.
Сучасна демократизацм всгх сфер суспгльного життя потребуе розв'язання укра!нською освгтою низки проблем. Освгта повертаеться в контекст свггово! та нащонально! культур з орГентащею на загально-людськ1 щнносп, гумашзащю та гумаштаризащю освгти, що структурним змгстом становить духовний каптал.
Головною метою духовного капталу в систем! освгти Укра!ни е концептуальна модель патрютичного виховання, 11 «!мунно1» системи як за-хисного ефекту для стабшьного розвитку. При цьому детермшуючою силою духовного капталу мають бути потреби та ттереси як соцюкультурна обумовлешсть особистост!, держави та суспiльства. Для цього необхщно розв'язати так! прюритетт завдання: створити сощальт умови для осо-бист!сного розвитку творчо! самореатзацп кожного громадянина Ук-ра1ни; забезпечити р!вн! можливост! для здобуття повноцшно'1 освгти, розвивати систему неперервно! освгти впродовж всього життя людини; постшно оновлювати зм!ст освгти вщповщно до демократичних цшно-стей, ринкових засад вщповщно'1 безпеки; сформувати ефективн! ме-хан!зми залучення ! використання ресурс!в держави на потреби осв!ти.
У цьому розр!з! варто зазначити, що саме яюсть освгти обумовлена духом патрютичного виховання. Такий природний (первинний) дух е нацюнальним (державним, громадянським) прюритетом ! ментально-тра-диц!йною передумовою в безпекотворенн! Укра1ни. При цьому держава повинна зд!йснювати перманентний мон!торинг якост! осв!ти, забезпечу-вати його прозор!сть, контроль.
Кр!м того, з середини XX столггтя освгга, наука та патрютичне виховання стають провщним чинником у структур! духовного капталу, дикту-ють характер його техн!чних, технолог!чних, орган!зац!йних та методо-лопчних змш. Виникае нова економша — економ!ка знань. Вона ство-рюе, поширюе ! використовуе знання для забезпечення свого зростання ! конкурентоспроможност!, застосування знання в р!зноман!тн!й форм! у вигляд! високотехнолопчно! продукцп, висококватфшованих послуг, науково1 продукц!1 та осв!ти.
В умовах демократизац!1 осв!ти потребуе додатково1 уваги специф!ка сощальних спонук до навчання. Йдеться, з одного боку, про те, «насыль-ки повед!нка, ор!ентована на найближче оточення, виявляеться складо-вою шзнавально'1 активност! в цшому, а з шшого, — про важливють ака-дем!чних занять для тих, хто ор!ентуеться на найближче оточення» [1, 141]. Тому сутшстю освгти «як родово'1 функцп е формування готовност! шдивща до д!яльност!, пщготовка особистост! до д!яльност!, адаптацп до ринкових умов, зм!стом яких е вшьне, конкурентоспроможне змагання людських таланлв» [2, 17].
За складних ! суперечливих умов переходу Укра!ни до демократ!!, коли суспшьна атмосфера пронизана сощальними, етшчними, релшйни-ми та мгжособистюними кол!з!ями, суттевою ознакою е протистояння певних цшей, штерес!в, думок, погляд!в тощо. Нагальною стае проблема патр!отичного виховання громадян на засадах толерантност! стосовно полггично'1, сощально'!, етшчно'1, релшйно'!, вшово! «шакшостЬ, деструктивного вщношення до несправедливости приниження, насильства тощо. Сьогодн! поширення в молод!жному середовищ! одержали так! несумют з мораллю явища, як наркоманя й алкогол!зм, злодшство та пщлють.
срцюкультурний вим!р фiлocoфгí ocbitи
Mopaльнa дeгpaдaцiя cycпiльcтвa cтae нeбeзпeчнoю. Caмe пaтpioтичнe ви-xoвaння вiдpoджye мopaль в ocвiтянcькiй cфepi, зaбeзпeчye ycпaдкyвaння в^ого дoбpoгo i cпpaвeдливoгo, що e oзнaкoю дiйcнoгo iнтeлiгeнтa. Пт-pioтизм мae фopмyвaтиcя нa пpинципax взaeмoпoвaги rapi^o'i (мopфнoï, титульно'1) yкpaïнcькoï тацп тa нaцioнaльниx мeншин, як1 пpoживaють в Укpaïнi. Пaтpioтaми мaють 6ути вci — як eтнiчнi ysparnn, тaк й iншi пpeдcтaвники yкpaïнcькoгo нapoдy, нeзaлeжнo вщ ïx eтнoнaцioнaльнoï пpинaлeжнocтi.
Дoбa глoбaлiзaцiï тa iнфopмaцiйниx тexнoлoгiй пpинципoвo змiнюe змicт тa фopми ocвiти й виxoвaння. Пpoтe eфeктивним зacoбoм пocтyпy 6удь-яко1 цивiлiзoвaнoï ^яши бyлa й зaлишaeтьcя влacнa нaцioнaльнa cиcтeмa ocвiти. Пpoблeмa oптимaльнoгo cпiввiднoшeння нaцioнaльнo-кyльтypнoгo i глoбaльнo-нaднaцioнaльнoгo пpи збepeжeннi ocoбиcтicнoгo в людиш вce бiльшe пiдпopядкoвye co6í cyчacний ocвiтнiй диcкypc. Дe-дaлi aктивнiшa yчacть Укpaïни в зaгaльнoцивiлiзaцiйниx npo^cax вимaгae пoглиблeнoгo ocмиcлeння нацюналъно1 iденmuчнocmi. У цьому кoнтeкcтi coцiaльнo-eкoнoмiчнi вино^ни, пoлiтикo-пpaвoвi зacaди дepжaвнocтi, пeвним чином, фopмyють, зoкpeмa, eтнopeгioнaльнy iдeнтичнicть як кон-цeпт «periom^oTOpa».
Biдпoвiднo до концепци пaтpioтичнoгo виxoвaння в ^creMi дуxoвнoгo кaпiтaлу, щo Mae влacтивicть мaтepiaлiзувaтиcь, oкpeмi з ниx пoтpeбyють як кoштiв з дepжaвнoгo бюджeтy, тaк i фiнaнcyвaння cпeцiaльниx фoндiв. Цe, звичaйнo, вимaгae здiйcнeння низки cпeцiaльниx зaxoдiв пpaвoвoгo й opгaнiзaцiйнoгo xapaктepy. Taxi фонди, як пpaвилo, нaпoвнюютьcя кош-тaми, як1 пepepoзпoдiляютьcя дepжaвoю, a тaкoж мaтepiaльнo-фiнaнcoви-ми pecypcaми i дoxoдaми, що та цeй чac oтpимyють бшьш бaгaтi тa ycпiшнi у бiзнeci perio™. Peгioни-дoнopи e aктивними cyб'eктaми тaкoï пoлiтики дepжaви. Ha ïx кoшти-дoтaцiï здiйcнюeтьcя пepeгляд тa кopигy-вaння зaгaльниx цiлeй eкoнoмiчнoï cтpaтeгiï.
^й кaпiтaл cпpямoвyeтьcя нacaмпepeд нa пiдтpимкy нaйвiдcтaлiшиx тepитopiй, що cyттeвo для ocвiтянcькoï cфepи, нa пoглиблeння ж лишe eкoнoмiчнoï, a й полггично'1 кoнcoлiдaцiï, нa poзв'язaння нaйaктyaль-шшик пpoблeм peгioнiв, що cтaли peaльними aктивними пoлiтичними cyб'eктaми i здaтнi фopмyвaти влacнi iдeнтифiкaцiйнi cтpaтeгiï. Ta^ï думки пpитpимyeтьcя Л. Haraprn, cтвepджyючи, що зa c^acrnï доби тopiaльнi iдeнтичнocтi cтaють cтpижнeм, нaвкoлo якого вибyдoвyютьcя дocлiджeння кyльтypниx кoмyнiкaцiй, диcкypciв, пpoблeм мови, icTOpm-но'1 пaм'ятi, eлeктopaльниx гамта™» [4, 7; 1З1]. Цшком cлyшнo доетщ-ниця зayвaжye, що нa зaвaдi цивiлiзoвaнoмy пpoцecoвi фopмyвaння cпiльнoï гpoмaдян Укpaïни — aбcoлютизaцiя вiдмiннocтeй
мш Зaxoдoм i Cxoдoм Укpaïни. Ha нaш погляд, у цьому уявному coцiaль-ному дocвiдi зaxiдний цивiлiзaцiйний cвiт зaпpoгpaмoвaний cвoeю культу-poю, фiлocoфieю життя, peлiгiями та тe, щоб пepшим дocягти ^mm^x мeж. Aджe cклaдaeтьcя тaкe вpaжeння, що Зaxiд тpaдицiйнo пocлiдoвний i
дeмoнcтpye cвoю зaпpoгpaмoвaнy eкcтpaвepтнicть y вiднocинax iз 6уттям, якe мae пepeтвopювaтиcь виключнo нa йoгo poзcyд, a живe мaйжe зa Фpeйдoм, ocкiльки пepeд тим, як звepшити чepгoвий aкт yдocкoнaлeння cвiтy, зaмicть пpигacити, cпoчaткy пpoбyджye iнcтинкти, a тайм пpaгнe cyблiмyвaти кню eнepгiю нa дoбpoчинcтвo.
Пpи цьoмy вapтo нaгoлocити нa тe, щo дуговний iмyнiтeт кaпiтaлy, нaпoвнeний iнтeлeктyaльним вoлeмиcлeнням, вce бiльш cиcтeмнo cпpя-мoвyeтьcя нa зaбeзпeчeння cтaлoгo poзвиткy людcтвa, щo пoклaдeнo в oc-тову ф^^фи глoбaлiзaцiï cвiтy. Тут Mcrae cyпepeчнicть y cиcтeмi вищoï ocвiти в iнфopмaцiйнoмy глoбaльнoмy cycпiльcтвi — мгж нaцioнaльнoю нaлeжнicтю знaння, дyxoвнo-цiннicнoгo дocвiдy, opгaнiзaцieю ocвiти тa глoбaльним викликoм, в якoмy ocтaннi пepeтвopюютьcя нa вcecвiтнiй пpoдyкт cпoживaння, щo знaчнo змiнюe cтaтyc пeдaгoгa, нayкoвця, cтy-дeнтa тoщo. 3a тaкиx yмoв oтpимaнi знaння в жвнш cиcтeмi cycпiльниx i coцiaльниx кoopдинaт знaчнoю мipoю втpaчaють cвoю цшнгсть.
3 oглядy нa цe, xapaктepнoю oзнaкoю дyxoвнoгo кaпiтaлy e вoля як людcькa aктивнicть, a фopмoю миcлeння e cпoглядaння. Aджe мoмeнти вoльoвoгo пpoцecy (бaжaння, бopoтьбa мoтивiв як pyшiйниx cил cвiдo-мocтi, дieвicть piшeння) y cвoeмy oнтoлoгiчнoмy poзвиткoвi, бaзyючиcь нa нecвiдoмиx pyxax, здiйcнюють пeвнi cтyпeнi, a caмe: ycвiдoмлeння пoтpe-би, щo ж кepyeтьcя cвiдoмicтю, a пociдae в нш мicцe пopyч з шшими ж-peживaннями.
У paмкax фopмyвaння cтpyктypнoгo змicтy дyxoвнoгo кaпiтaлy та-гaльний iнтepec y cyчacнiй ocвiтi викликae питaння oб'eктивнoгo poзyмy, щo e icтopичнo пepвинним y життeтвopчocтi людини. Бo cyб'eктивний poзyм пpoтягoм тpивaлoï icTOpiï людcтвa пiдпopядкoвyвaвcя oб'eктивнoмy й чepeз ньoгo oбмeжyвaв cвoï вyзькoyтилiтapнi дoмaгaння iдeями O6^-тив^! icтини й дoбpa. Caмe aвтoнoмiзaцiя cyб'eктивнoгo poзyмy, йoгo фopмaлiзaцiя, пepeтвopeння нa iнcтpyмeнт oбyмoвлeнa нe стшьки cилoю iнiцiaтиви тeopeтичниx peфлeкciй, opieнтoвaниx нa кopиcть, ycпiшнicть тoщo, CXI^XM ocлaблeнням пoзицiй oб'eктивнoгo poзyмy, щo, зpeштoю, пeвнoю мipoю oбipвaлo гамб^тнят зв'язки мгж ними, з вiдтвopeнням якиx нa нoвoмy piвнi пoв'язyeтьcя oнoвлeння ф^^фи й дyxoвнe зц1тен-ня людcтвa. Oтжe, poзyм, тага coцioкyльтypнe пoкликaння й функцю-нaльнe пpизнaчeння, змiнa типiв paцioнaльнocтi cьoгoднi e пpeдмeтoм caмopeфлeкciï фiлocoфcькoï думки.
У кoнтeкcтi дyxoвнoгo кaпiтaлy вaжливим i дieвим фaктopoм функцю-нyвaння ocвiтнix мexaнiзмiв виcтyпae мoвa як цiннicний пpiopитeт cyчac-тош cycпiльcтвa. Aджe cьoгoднi в Укpaïнi y paмкax будь-я^ пpoфeciï гсну-ють як pociйcькoмoвнi, тaк i yкpaïнoмoвнi cтpyктypи, i, якщo людита oпи-нитьcя в ocтaннix, нeдocтaтнicть yкpaïнoмoвниx нaвичoк мoжe cпpичинити ïï дeзopieнтaцiю y влacнiй cпeцiaльнocтi тa пpoфeciйнy нeпpидaтнicть. ToHy зaвдaнням i лoгiчним eтaпoм poзвиткy cyчacнocтi e poзгляд пoняття yкpaïнoзнaвчoгo cвiтoглядy як вияву нaцioнaльнo-мoвнoï caмoiдeн-
соцюкультурний вим1р ф1лософ11 осв1ти
тиф!кац!1. При цьому ставлення до мови свого народу — показник народо-знавчого свггогляду, р!вня нацюнально'1 свщомост! украшських громадян.
Кожен народ характеризуеться самобутньою мовною картиною свггу, яка найближча до генетично'1 природи представниюв саме цього народу. Через мову здшснюеться зв'язок поколшь, формуеться духовна спорщ-нешсть думок, що розвивае креативне мислення.
Мова внутр!шньоструктурних комуншацш — одна з атрибутивних характеристик будь-яко1 сощально'1 системи, в тому числ! й вищого нав-чального закладу. Таким чином, становлення украшознавчого свггогляду в!дбуваеться, в першу чергу, внасл!док формування таких рис нац!ональ-но свщомо'1 особистост!, як почуття мовного обов'язку та мовна стшюсть, що здатна захищати й розвивати 11.
Вс! конструктивн! висновки, як! пропонуе самоорган!зац!йний п!дх!д з цього приводу, мають безпосередне в!дношення до проблеми консол!дац!1 задля посилення корпоративних ефект!в в Укра1н! ! самов!дтворення украшсько'1 нацц, що визнае множинтсть пщход!в до проблеми цшностей. Надбання досл!дник!в у ц!нн!сн!й проблематиц! щодо контексту духовного капталу дозволяють, по-перше, зафжсувати роль цшносп у простор! мож-ливих штерпретацш, як! розмежовують добро та зло в етищ, прекрасне та потворне в естетищ, грковне та праведне в релгл, ютинне та помилкове в шзнант! т. д. По-друге, спонукае до висновку, що диференщювати й штег-рувати ц!нност! можна за в!дпов!дними критер!ями ! основами.
Зокрема, за типом суб'екта розмежовують цшност! щдивща, групи, колективу, класу, нацй, народу тощо. За типом потреб суб'екта виокрем-люють сенсожиттев!, ун!версальн!, партикулярн!, колектив!стськ! ц!нно-ст!, як!, в свою чергу, також можуть бути структуризован! на пщвиди. Об'еднують щнност! за функциональною, соцюкультурною пщставами, за пщставою предметного зм!сту. Серед цшностей, штегрованих за предмет-ним утриманням, видшяють, наприклад, економ!чн!, моральн!, полгшчш, етичш, естетичн! та шш!. Вс! етичн! цшносп — добро, справедливють, са-мовщдашсть, шляхетшсть — виявляються у вчинках людини ! характери-зують його духовну мотивацш. бдиним критер!ем етично'1 щнност!, як вщзначив Е. Фромм, е «благополуччя, благоденство людини» [5, 56].
Кр!м того, в умовах позитивного стану сусп!льства зм!ст ц!нн!сного диспозитиву в структур! духовного кап!талу е !деолог!чний. Пояснюючи це твердження, варто позначити власну позицш щодо розумшня щеологп як одного з найсуперечлив!ших понять в осв!т! — це соц!огуман!тарне знання. Пщ щеолопею необхщно розумгти теоретичну модель рацюна-л!зац!1 р!зних специф!чних вид!в переконань, як! охоплюють найр!зно-ман!тн!ш! сфери — в!д осв!тнього знання й рел!г!1 до повсякденних уяв-лень про належну повед!нку через низку в!дносин правдопод!бност!. В!дпов!дно до наведено1 деф!н!ц!1, функц!я !деолог!1 полягае в гармон!за-ци сощальних вщносин. 1деолопчне як рацюнально усвщомлений ! теоретично виражений св!тогляд не може бути зм!стом ц!нн!сного диспози-
тиву мapгiнaльнoгo «cyб'eктa-cycпiльcтвa». Змicт цiннicнoгo диcпoзитивy мapгiнaльнoгo — iдeoлoгiчнe, paцioнaльнo нeycвiдoмлeнe, ocxi^™ cлiд мaти cпpaвy з мoдeлювaнням peaльнocтi в cиcтeмi пoнятiйниx кoнcтpyк-цш, кoтpi нaдбyдoвyютьcя нaд пoвcякдeнним yявлeнням пpo cвiт.
Koжнa людинa, фopмyючи влacнy cиcтeмy цiннocтeй, гeнepye cвoю мo-paльнy кyльтypy дyxoвнoгo кaпiтaлy, щo вiддзepкaлюe мopaльнy пoвeдiнкy i мopaльнi вiднocини. Maтpицeю мopaлi в cиcтeмi дyxoвнoгo кaпiтaлy e життeвo вaжливa iнфopмaцiя, щo пepeдaeтьcя вщ пoкoлiння дo пoкoлiння i e мopaльнoю кyльтypoю cycпiльcтвa в цiлoмy, кpитepieм гyмaннocтi cycninL-ниx вiднocин. Втм, дyxoвний кaпiтaл cycпiльcтвa включae oкpiм мopaльнoï cвiдoмocтi, мopaльнoï дiяльнocтi, мopaльниx нopм, вiднocин i кyльтypи щe й coцiaльнo-пpaвoвi iнcтитyти тa фopмaлiзoвaнi eкoнoмiчнi cтpyктypи.
У пpoцeci coцiaльнo-eкoнoмiчниx пepeтвopeнь в Укpaïнi вiдбyвaють-cя cклaднi пpoцecи змiни дyxoвнo-cвiтoгляднoгo кaпiтaлy: ocoбoвиx cto-тeм цiннocтeй людини, ïï eтичниx i ecтeтичниx opieнтaцiй. ^и цьoмy вapтo зaзнaчити, щo та пocтpaдянcькoмy пpocтopi тpивae aктивнe pyn^-вaння eмoцioнaльниx зв'язк1в мш людьми, винигають нoвi coцiaльнi зв'язки, щo пpизвoдять дo нe зaвжди таз^^н^ peзyльтaтiв coцiaлiзaцiï. Пpoблeмa гpoшeй вивoдить нa piвeнь oдвiчнoï iнтpиги: яю цiннocтi нaшoï життeвoï кyльтypи e cпpaвжнiми, a як1 — ш.
Taким чинoм, пpoблeмa гpoшeй як цiннicнoгo пpoдyктy мae бeзпoce-peднe вiднoшeння дo вcтaнoвлeння зaкoнoмipнocтeй poзвиткy i функцюну-вaння дyxoвнoгo кaпiтaлy як визнaчaльнoгo чинникa пpoгpecy, щo pyxae впepeд cycпiльcтвo зa cвoïми пoтpeбaми тa iнтepecaми. Пpoблeмa гpoшeй як вияв aкciocфepи cтocyeтьcя вcтaнoвлeння зaкoнoмipнocтeй poзвиткy i фyнкцioнyвaння cycпiльcтвa, кyльтypи тa iнcтитyтiв, щo впливaють нa cфe-py пpaктичниx prnem — eкoнoмiчниx, пoлiтичниx, пpaвoвиx, мopaльниx. Bapтo зaзнaчити, щo «вiдбyвaeтьcя npo^c глoбaлiзaцiï, який aктивiзye тpaнcфopмaцiю eкoнoмiчнoï цив^т^и y ф^нтову» [б, 234]. ^й тpiyмф eкoнoмiзмy, щo дiйшoв дo глoбaльнoгo фiнaнcизмy, cпpияв cтвopeнню ocoбливoгo пepioдy в icTOpiï cyrai^^ra poзвиткy людcтвa, йoгo нoвoгo буття, щo пpoтiкae нинi в yмoвax coцioeкoнoмiчнoï peaльнocтi, яку мoжнa нaзвaти фiнaнcoвoю цивiлiзaцieю. «Цившзaцiя iмaнeнтнa eкoнoмiцi, якa нe мoжe icнyвaти бeз тoтaльнoï poлi гpoшeй» [5, б—7]. Вадик, виникae пи-тaння ^o cпiввiднoшeння тaкиx цiннocтeй в iepapxiï цивiлiзaцiйнoгo icнy-вaння дyxoвнoгo кaпiтaлy: людинa i гpoшi як цiннocтi буття.
Ймoвipнo, вимipювaння гpoшимa мopaльниx цiннocтeй нa кштaлт coвicтi, дoбpoти, cпiвчyття — цe oзнaчae вiдpeктиcя в1д тpaдицiйниx xpи-cтиянcькиx цiннocтeй, щo лeжaть в ocнoвi eвpoпeйcькoгo i вiтчизнянoгo дyxoвнoгo кaпiтaлy. Taким чинoм, пpи виявлeннi цiннicнoï пpиpoди гpo-шeй cлiд вкaзaти та peгyлятивнy фyнкцiю гpoшeй в ocвiтянcькiй cфepi, ocк^ьки гpoшi e coцiaльнo-icтopичнoю цiннicтю, кoтpa фopмye пeвнi та-вeдiнcькi вeктopи poзвиткy як тдивда, тaк i coцiyмy в ц1гому, визнaчaю-чи пpи цьoмy зacoби й цiлi poзвиткy cycпiльcтвa i людини.
coцiokульtуphий bиmip фiлocoфгí ocbitи
Poзглядaючи фeнoмeн дyxoвнoгo кaпiтaлy, нa нaш погляд, ж мoжнa нe звepнyти yßa^ нa мapкcизм, що нe втpaтив cвoeï aктyaльнocтi й нинi. О^бливо цe cтocyeтьcя мapкcизмy як даоло^, що e мoнoлoгiчнoю, cпpямoвaнoю та дiaлeктичнy бopoтьбy, пiдкopeння й володшня в iepap-xiчнoмy cycпiльcтвi. «Tira™ мapкcиcтcький cвiтoгляд poзкpив мoжливi штоки гapмoнiчнoгo пoeднaння cпocoбiв ocвoeння cвiтy людиною» [7, 67].
Cьoгoднi cycпiльcтвo, cтвopюючи кoнкpeтнi iдeaли дocкoнaлoï oco-6totoctí, що e нaйвищoю цiннicтю дyxoвнoгo кaпiтaлy, cтaвить людину в cиcтeмy кoнфopмiзмy як пeвнoгo тиcкy (зтачущою мipoю пpиxoвaнoгo пpимycy) зa coцiaльниx умов. У зв'язку з вищe oзнaчeнoю пpoблeмoю ду-xoвнoгo кaпiтaлy, нeoбxiднo eфeктивнo зaxищaти iндивiдyaльнi пpaвa oco-биcтocтi; пpи цьому, нaдaти пoтeнцiйнy мoжливicть для cтвopeння coцiaльниx умов у caмopeaлiзaцiï кожнох людини, пocилюючи внyтpiшню aвтoнoмiзaцiю iндивiдa.
^ву cитyaцiю в ocвiтi визнaчaють тaкi xapaктepиcтики дyxoвнoгo кaпiтaлy, як кyльтypнo-мeнтaльнi iннoвaцiï, що нe пoлeгшyють npo^c нaвчaння, a iнтeнcифiкyють його, здобуття знaнь cтae дeдaлi cклaднiшoю пpaцeю як для тиx, xтo нaвчaeтьcя, тaк i для тиx, xto нaвчae. Як зaзнaчae B. Aндpyщeнкo, «для кyльтypи пepeдaчi знaння, його cпpийняття й тако-пичeння iнтeлeктyaльнoгo кaпiтaлy нeoбxiднi ocoбиcтi якocтi, ocoбливi мoдeлi мeнтaльнocтi, cиcтeмнe миcлeння й дeякi iншi iнгpeдieнти» [8, 6—12]. Ha таш погляд, caмe у мeнтaльнoмy фeнoмeнi cлiд вpaxoвyвaти фaктop нaцioнaльнoгo. Пiд мeнтaльнicтю тацп нeoбxiднo poзyмiти нe тiльки i та cтiльки ocoбливocтi пcиxoлoгiчниx xapaктepиcтик нapoдy, cкiльки фopмoyтвopeння нaцioнaльнoï cвiдoмocтi, яю вiдпoвiдaють його cпocoбy життeдiяльнocтi.
Hanom^rn мeнтaльнicть e cтpyктypoю, що cклaдaeтьcя icтopичнo. Boнa нaдae мoжливicть нaдcyб'eктивнoгo пiзнaння людини; чepeз raï визта-ютьcя дeякi coцiaльнi aпpiopi icнyвaння людeй у cycпiльcтвi; мeнтaльнicть opiernye нa пeвний вимip лoгiки фyнкцioнyвaння coцiaльниx фopм, кoтpий oб'eктивye виoкpeмлeння людини в cyб'eктивнiй iндивiдyaльнocтi, що e cтpижнeвим мoмeнтoм cвiдoмocтi. Mema^mc^ e пeвним yзaгaльнюючим тepмiнoм, який вкaзye нa тe, що лeжить в ocнoвi cвiдoмoгo й нecвiдoмoгo, лoгiчнoгo й eмoцiйнoгo, нa глибинта джepeлo миcлeння й пoчyттiв людини. Born пocтae пpинципoм пpиcyтнocтi людини в cвiтi, пeвним кoнcтpyктoм пcиxocoцiaльнoгo oбpaзy ocoби, коли люди вжe нe зaлeжaть вiд cвoeï c^'e^^rnocn, a являють coбoю пeвнy об^ктивну cycпiльнy пocтaть. Пpи цьому мeнтaльнicть як «дyx rnpo^» oнoвлюeтьcя, poзгopтaeтьcя у чaci, ane нiкoли та зникae, доки icнye нapoд. Born нe виникae з кожною ^^одною aбo coцiaльнoю пoдieю, a поегшно вiдтвopюeтьcя, виcтyпae як цiлicнicть, яга yвecь чac poзгopтaeтьcя у caмiй co6í, збepiгaючи ceбe як щте, що мae пeвнy cтpyктypнy iepapxro. 1з cклaдoвими вiд бiльш фyндaмeнтaльниx i cтiйкиx, що yтвopюють ïï ocнoвy (мeнтaльний apxeтип), до бтьш пoвepxнe-виx i pyxливиx, як щe пepeбyвaють в cтaнi фopмyвaння.
У цьoмy ceнci пiдcтaвoю для yтвepджeння дyxoвнoгo кaпiтaлy в cy-чacнiй ocвiтi e cтaн cycпiльcтвa, який нaдзвичaйнo зaгocтpюe cyтнicть ^o-тиcтoяння кoлeктивнoгo тa iндивiдyaльнoгo. Ц cпoнyкae людинy-твopця дo пoшyкy кpeaтивниx (iннoвaцiйниx) шляxiв aдaптaцiï, кoлeктивниx цiннocтeй тa cпocoбiв opгaнiзaцiï життя, як icтoтнo визнaчaють ïi cвiдoмicть. Tara пoтpeбa зyмoвлeнa зaгpoзливим нeзбiгoм кoлeктивнoгo тa iндивiдyaльнoгo piвнiв poзвиткy. Ц виpaжaeтьcя в дeгyмaнiзaцiï (дeмo-paлiзaцiï) coцiyмy тa вiдчyжeннi ocoбиcтocтi, щo cпpияe визpiвaнню в мe-жax coцiaльнoгo opгaнiзмy пpaгнeння дo cтвopeння дyxoвнoï cтpaтeгiï кaпiтaлy, щo poзкpивae мнoжиннicть cyтнocтeй як твopчy взaeмoдiю пщ чac тpaнcфopмaцiï нecвiдoмиx ^oe^rn. Caмe тoмy пpoблeмa вiдбyдoви цiлicнocтi люд^^ ocoбиcтocтi тa гapмoнiзaцiï ïï вiднocин з Пpиpoдoю тa Cycпiльcтвoм e aктyaльнoю. Poзпoчинaючи нoвi cпpoби ïi виpiшeння, ж-oбxiднo пaм'ятaти пpo гoлoвнe: eдиним дiйcним ключeм дo тaeмниць Bcecвiтy був, e й буде «зaгaдкoвo чapiвний» внyтpiшнiй cвiт Людини тa ïï iнтeлeктyaльнe нaпoвнeння в дyxoвнoмy кaпiтaлi. Caмe paцioнaльнo-дyxoв-нa пepcпeктивa кoнcтpyюe жвний iдeaльний cвiт, щo poзyмнo-дoцiльним xapaктepoм люд^^ дiяльнocтi пpипycкae нe тшьки yзaгaльнeнi yявлeння пpo cвiт, в я^му ця дiяльнicть вiдбyвaeтьcя, a тaкий йoгo oбpaз, щo e cto-тeмнo цiлecпpямoвaним, виcтyпae як iдeaльнo зaвepшeний cтaн здiйcнeння мeти. З цьoгo пpивoдy M. Ta^ellep зaзнaчaв: «Ocxi^™ пoeзiя, якщo mpiera™ ïï з миcлeнням, знaxoдитьcя та cлyжбi y мoви зoвciм шшим i ocoбливим чинoм, нaшe мipкyвaння пpo фiлocoфiю з нeoбxiднicтю nprao-дить дo oбгoвopeння cпiввiднoшeння миатення i пoeзiï. Miж миcлeнням i пoeзieю пaнye щиpa cпopiднeнicть, a^e вoни «взaeмooзбpoeнi» нa cлyжбi y мoви. Typбyютьcя зa rai i бeзкopиcнo втpaчaють ceбe. B той жe чac, oднaк, мш ними пpoляглa бeзoдня, ocкiльки вoни живуть нa вiддaлeниx вepши-rnx» [9, 123]. 1ншими cлoвaми, фiлocoфiя виcтyпae як peaлiзaцiя твopчиx пoтeнцiй cвiдoмocтi ocoбиcтocтi, щo здiйcнюютьcя нa пepвicнo-бyттeвoмy, кoмyнiкaтивнoмy i ceмioтичнoмy пpocтopi люд^^ш буття.
У цьoмy плaнi ф^^фм e iнтeгpaльнo-aнaлiтичнoю фopмyлoю дyxoв-тош кaпiтaлy, щo здiйcнюeтьcя нa вiдпoвiдниx piвняx cвiдoмocтi iндивi-дa — да здaтнicть дo aбcтpaктнo-кoнкpeтнoгo ми^^ння i пpaгнeння дo тpaнcцeндeнтнoгo. B тaкoмy ceнci вiтчизнянa ocвiтa, щo e aвтopитeтним cyб'eктoм вcecвiтньoгo iнтeлeктyaльнoгo пpocтopy, нaбyвae вce peльeфнi-шж oзнaк визнaчaльнoгo фaктopa cycпiльнoгo poзвиткy Укpaïни.
З пoглядy фiлocoфiï, ocвiтa — цe тpaнcфopмaцiя тieï cyE^^cn ви-знaчaльниx cвiтoглядниx пpiopитeтiв, cвiтoглядниx cтepeoтипiв й aвтoмa-тизмiв cycпiльнoï cвiдoмocтi, щo e iнкopпopoвaнoю в лaтeнтниx cтpyктy-pax cвiдoмocтi, визнaчae пpaкcioлoгiчний вимip, cпpямoвaнicть i тeo-лoгiчнy aкцeнтoвaнicть iндивiдa й ^шуму.
Biдпoвiднo, ocнoвнoю pyшiйнoю cилoю дyxoвнoгo кaпiтaлy e ocвiтa, нayкa тa виxoвaння, щo пocтaють нeoбxiдним iнcтpyмeнтoм як paдикaль-нoгo iнтeлeктyaльнoгo пoвopoтy в бiк дeмoкpaтiï тa шегитулв гpoмaдянcь-
coцiokульtуphий bиmip фiлocoфгí ocbitи
кого cycпiльcтвa, тaк i фopмyвaння у мoлoдi нeгaтивнoгo cтaвлeння до ж-дeмoкpaтичниx cпocoбiв виpiшeння пpoблeм. Caмe чepeз ocвiтy вщбу-вaeтьcя цiлecпpямoвaний npo^c coцiaлiзaцiï iндивiдa, його cтaнoвлeння oco6tohcto, гpoмaдянинoм. Ocвiтa мae yтвepджyвaти ж лишe нацюналь-ну, a й eвpoпeйcькy гpoмaдянcькicть, бути взaeмoвiдкpитoю в дiaлoзi кyльтyp. У^аш^ка кyльтypa тa ocвiтa збaгaтилиcя в пpoцeci кyльтypoгe-нeзy цiннocтями iншиx кyльтyp. Збepiгaючи нaцioнaльний дyx пaтpioтиз-му, нaцioнaльнy мeнтaльнicть, з ïï дoмiнyвaнням eмoцiйнo-дyxoвнoï cфe-pи нaд paцioнaльнoю, вони вiдкpитi для пpидбaнь нa rnroxy ocoби до нaцioнaльнoï i eвpoпeйcькoï гpoмaдянcькocтi [3, 11].
Taким чином, оотовними пepcпeктивaми poзвиткy дyxoвнoгo кашта-лу в cиcтeмi ocвiти У^аши e кoнцeпцiя фopмyвaння нaцioнaльнo-пaтpio-тичного вжовання. Цe, в cвoю чepгy, cпpияe:
— якocтi вищoï ocвiти;
— пocилeнню eфeктивнoï кoнкypeнтocпpoмoжнocтi за умов вщпо-вiдaльнocтi, пpoфeciйнocтi та кoмпeтeнтнocтi, фopмyючи виcoкocвiдoмy ocoбиcтicть;
— зpocтaнню iнфopмaцiйнo-aнaлiтичниx та бeзпeкoтвopчиx ^одаав;
— мoбiльнocтi ocнoвниx фaктopiв зpocтaння дyxoвнoгo виpoбництвa кaпiтaлy на ocнoвi мщдиcциплiнapнoгo знання та нaлeжнoгo його вико-pиcтaння;
— зaбeзпeчeнню вялого poзвиткy нaцioнaльнoï cвiдoмocтi як в^об-лeння внyтpiшньoï автономп (гapмoнiï) «шокою» ocoбиcтocтi, дepжaви та гpoмaдянcькoгo cycпiльcтвa.
Лiтepaтуpa:
1. Mocквичoв C. Coцiaльнa мoтивaцiя: пpoблeми та poзв'язaння Z С. Mocквичoв ZZ Coцioлoгiя: тeopiя, мeтoди, мapкeтинг. — 2004. — № 2. — C. 45—48.
2. Пoжyeв B.I. Bищa ocвiтa як фaктop шновацшного poзвиткy cycпiльcтвa та iнтeгpaцiï Укpaïни в Gвpoпeйcькe cпiвтoвapиcтвo Z B.I.Пoжyeв ZZ Гyмaнiтap-ний вicник Зaпopiзькoï дepжaвнoï ^se^p^'i aкaдeмiï. — Зaпopiжжя, 2004. — Bип. № 19. — C. 70—75.
3. Oгнeв'юк B.O. Ocвiтa в cиcтeмi цiннocтeй cтaлoгo людcькoгo poзвиткy (свто-гляднo-мeтoдoлoгiчний acпeкт) [Teкcт]: aвтopeф. диc. ... докт. фшоа наук: cпeц. 09.00.03 Z Oгнeв'юк B.O.; Kиïвcький нaцioнaльний yнiвepcитeт iмeнi Ta-paca Шeвчeнкa. — K., 2003. — 24 c.
4. Harapm Л.П. Peгioнaльнa iдeнтичнicть: yкpaïнcький кoнтeкcт Z Л^^яг^на. — K.: IПiEHД iм. I. Ф. Kypaca HAH У^аши, 2008. — 405 c.
5. Фpoмм Э. Душа чeлoвeкa Z Э. Фpoмм; [пep. c англ.]. — M.: «Mbiora>», 1992. — C. 8б—88.
6. Ильин B.B. Филошфия бoгaтcтвa: чeлoвeк в миpe дeнeг Z B.B.Ильин. — K.: Знания Укpaины, 2005. — 496 c.
7. Титаренко А.И. Марксистская этика / А.И.Титаренко. — М.: Политиздат, 1980. — С. 51-54.
8. Андрущенко В.П. Фшософ1я освти XXI ст.: у пошуках перспективи / В.П.Анд-рущенко // Фтософш освти. — № 1. — 2005. — С. 6-12.
9. Гайдеггер М. Что это такое — философия / М. Гайдеггер // Вопросы философии. — 1993. — №8. — С. 34-36.
Петр Лисовский. Духовный капитал как философская рефлексия в современном образовании Украины.
В статье раскрывается интегрально-аналитическая формула духовного капитала. Автор рассматривает концепцию патриотического воспитания как залог качественного образования в создании безопасности современной Украины. Это обстоятельство неуклонно актуализирует необходимость в построении эффективно действующих констант. В пределах такого понимания образование должно утверждать не только национальную, но и европейскую общественность в диалоге культур. Однако, на исполнение таких заданий присутствуют многочисленные проблемы с позиций методологически-концептуальных подходов, состава, эволюции, раскрытия спектра индивидуальных возможностей личности, что является форматом социально-философского исследования. Такая исследовательская необходимость сегодня обновляет образование на засадах патриотического воспитания, его интелектуального и социально-економического развития.
Petro Lisovskiy. The Spiritual Capital as Philosophical Reflection in Modern Education of Ukraine.
The integral-analytical formula of spiritual capital is discovered in the article. The author considers the conception of patriotic upbringing as the condition of a qualitative education in creating security of modern Ukraine. This circumstance actualizes the necessity of the construction of effectively acting mental constants. According to this viewpoint, education must determine national community, as well as European one, in the dialogue of the cultures. However, the execution of these tasks implies numerous problems in terms of methodological-conceptual approach, the content, evolution and revealing of the individual's potential. The necessity of such investigations renews education on the basis of patriotic upbringing, its intellectual and social-economical development.
