УДК 546.3:577.1:638
Вщур В. Я., к. с.-г. н., м. н. е., Вщур О. I., д. вет. н., с. н. е., 1нститут б1ологИ'тваринНААН, м. Львгв Соловодзшська 1.С., к.б.н., доцент Льв\вський нацюнальний аграрнийутверситет, м. Дублями Томчук В. А., д. вет. н., доцент © Нацюналънийутверситет бюресурав / природокористування Украши
ВМ1СТ Р13НИХ ФОРМ ЖИРНИХ КИСЛОТ У ТКАНИНАХ ГОЛОВИ БДЖ1Л ЗАЛЕЖНО В1Д ТЕХНОГЕННОГО НАВАНТАЖЕННЯ
НА ДОВК1ЛЛЯ
У тканинах голови медоносних бджт, ят утримуютъея на територ1ях з середтм I низъким ргвнем техногенного навантаження, пор1вняно з тканинами голови медоносних бджт, ят вирощуютъея на територИ з високим р1внем техногенного навантаження, зменшуетъея вм1ст Феруму, Цинку, Купруму, Хрому, Шкелю, Плюмбуму та Кадмт. Одночасно в тканинах гх голови зменшуетъея вм1ст малодоступних для оргашзму бджт атонних жирних кислот, але зростае - легкодоступних неетерифшованих жирних кислот. Разом з тим тдвищуетъея ттенсившстъ перетворенъ неетерифтованог форми лтоленовог кислоти в п бтъш довголанцюгов\ та бтъш ненасичет похгднг. Наибтъше зм1нюетъся вм1ст важких метал1в, атонних / неетерифжованих жирних кислот у тканинах голови медоносних бджт, як\ утримуютъея на територИ'з низъкимр1внем техногенного навантаження.
Ключов1 слова: жирт кислоти, тканини голови бджт, техногенне навантаження на довктля.
УДК 546.3:577.1:638
Вищур В. Я., к. с.-х. н., м. н. е., Вищур О. И., д. вет. н., с. н. е., Институт биологии животных НААН, г. Львов Соловодзинська И.Е., к.б.н., доцент Львовский национальный аграрныйуниверситет, г. Дубляны Томчук В. А., д. вет. н., доцент Националъныйуниверситет биоресурсов и природополъзованияУкраины
СОДЕРЖАНИЕ РАЗЛИЧНЫХ ФОРМ ЖИРНЫХ КИСЛОТ В ТКАНЯХ ГОЛОВЫ ПЧЕЛ В ЗАВИСИМОСТИ ОТ ТЕХНОГЕННОЙ НАГРУЗКИ ОКРУЖАЮЩЕЙ СРЕДЫ
В тканях головы медоносных пчел, которые содержатся на территориях со средним и низким уровнем техногенной нагрузки по сравнению с тканями головы медоносных пчел, которые выращиваются на территории с высоким уровнем техногенной нагрузки, уменьшается содержание Железа, Цинка, Меди, Хрома, Никеля, Свинца и Кадмия. Одновременно в тканях их головы уменьшается содержание малодоступных для организма пчел анионных жирных кислот, но растет содержание легкодоступных неетерификованих жирных кислот. Вместе с тем повышается интенсивность преобразований
© Вщур В. Я., Вщур О. I., Соловодзшська 1.6., Томчук В. А., 2014
64
неетерификоеанои формы линоленовой кислоты в ее более длинноцепочечные и более ненасыщенные производные. Более всего изменяется содержание тяжелых металлов, анионных и неетерификованих жирных кислот в тканях головы медоносных пчел, содержащихся на территории с низким уровнем техногенной нагрузки.
Ключевые слова: жирные кислоты, ткани головы пчел, техногенная нагрузка на окружающую среду.
UDC 546.3:577.1:638
Vischur V.Y., PhD of agricultural sciences, Vischur O. I., Dr. of veterinary sciences
Institute of animal biology NAAS, Lviv Solovodzinska I., PhD, Associate Professor Lviv National Agrarian University, Dubliany Tomchuk V.A., Dr. of veterinary sciences National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine
CONTENT OF DIFFERENT FORMS OF FATTY ACIDS IN THE TISSUES OF THE HONEY-BEE HEAD DEPENDING ON TECHNOGENIC LOAD ON THE ENVIRONMENT
The tissues of the heads of the honey-bees which are farmed in the areas with middle and low level of technogenic load, in comparison with the tissues of the honey-bees farmed in the areas with high technogenic load, undergo the reduction of amount of Iron, Zinc, Copper, Chrome, Nickel, Lead and Cadmium. At the same time, the amount of low accessible anionic fatty acids also decreases, but the amount of easily accessible non-etherified fatty acids increases. Moreover, the intensity of changes of the non-etherified form of linolenic acid into its more long-chained and more unsaturated derivatives increases. The most significant changes in the amount of heavy metals, anionic and non-etherified fatty acidstake place in the tissues of the heads of honey-bees which are farmed in the area with low level of technogenic load.
Key words: fatty acids, cloth head bees environmental impact
Вступ. Розвиток промисловосп, сшьського господарства, енергетики та транспорту, штенсивне видобування корисних копалин — все це призводить до зростання надходження важких метал1в у пов1тря, воду, грунт, рослини та рослинний пилок [1]. Таким чином, важю метали стали штенсивно нагромаджуватися у тканинах медоносних бджш i продуктах бджшьництва [1].
3 шшого боку жирш кислоти е життево необхщним компонентом корму для оргашзму медоносних бджш. Зокрема, жирнокислотний склад пилку рослин впливае на продуктивш та репродуктивш ознаки оргашзму медоносних бджш. KpiM того, жирш кислоти в оргашзм1 медоносних бджш вщкладаються в жировому тш про запас i при потреб1 використовуються [2].
Обмш жирних кислот в орган1зм1 медоносних бджш ткно пов'язаний з обмшом мшеральних елемент1в [2,3]. Зокрема, вщ Mifli та Цинку залежить актившсть ряду фермешпв, як1 беруть участь у видовженш вуглецевого ланцюга жирно! кислоти та утворенш у ньому ненасичених зв'язк1в [2]. В1д основних м1неральних елемент1в, в т.ч. важких метал1в, а найб1льше в1д двовалентних, залежить к1льк1сть жирних кислот, яю знаходяться у пилку, тканинах медоносних бджш i бджолин1й продукц1! в анюннш форм1. Останн1
65
впливають на бюлопчну цшшсть корму та продукцп бджшьництва, насамперед пилку, перги та бджолиних стшьниюв [3].
3 огляду на наведене вище науково-практичний штерес становить дослщження вмюту важких метал1в, анюнно! та неетерифжовано! форм жирних кислот у тканинах голови медоносних бджш залежно вщ р1вня техногенного навантаження на довкшля.
Метою роботи було встановити вмкт важких метал1в, анюнних i неетерифжованих жирних кислот у тканинах голови медоносних бджш залежно вщ р1вня техногенного навантаження на довкшля.
Матер1ал i методи. Р1вень техногенного навантаження на довкшля визначали за вмктом у пилку з кульбаби лжарсько! (Taraxacum officinale Wigg.) важких метал1в (Зал1за, Цинку, Mifli, Хрому, Нжелю, Свинцю, Миш'яку та Кадмш).
Зразки пилку з кульбаби лжарсько! та карпатських медоносних бджш для лабораторних дослщжень вщбирали на naciKax, розмщених на територ1ях з р1зною штенсившстю руху транспорту та роботи промислових пщприемств. Зокрема, на навчальнш naciui Льв1всько! нацюнально! академп ветеринарно! медицини та бютехнологш ¿меш С.З. Гжицького (територ1я з дуже штенсивним рухом транспорту та роботи промислових пщприемств) та в приватних паачних господарствах м. Винники та с. Чижиюв Пустомиивського району Льв1всько! облает! (територп з меншою штенсившстю руху транспорту та роботи промислових пщприемств). Приватш naci4Hi господарства м. Винники та с. Чижиюв розмщеш на вщсташ вщповщно 2-3 i 5-6 км вщ навчально! паЫки Льв1всько! нацюнально! академп ветеринарно! медицини та бютехнологш ¿меш С.З. Гжицького. Причому навчальна naciKa Льв1всько! нацюнально! академп ветеринарно! медицини та бютехнологш ¿меш С.З. Гжицького та приватш naci4Hi господарства м. Винники та с. Чижиюв Пустомшгвського району Льв1всько! облает! розмщеш на автотрас! Льв1в-Тернопшь.
На кожнш ¿з наведених вище територш вщбирали зразки пилку з кульбаби лжарсько! та тканин голови медоносних бджш. Причому на кожнш пасщ зразки пилку з кульбаби лжарсько! та тканин голови медоносних бджш проводили з трьох вулиюв. Для уточнения видово! належност! пилку з кульбаби лжарсько! проводили щентифжацшш дослщження за допомогою комп'ютерних програм «LUCIA» (Laboratory Colour Image Analysis) i «Pollen Data Bank».
У ввдбраних зразках бджолиного обшжжя визначали вмкт важких метал1в. У ввдбраних зразках тканин голови медоносних бджш визначали концентрацш важких метал1в, анюнно! та неетерифжовано! форм жирних кислот. Вмкт важких метал1в у дослщжуваному бюлопчному MaTepiani визначали на атомно-абсорбцшному спектрофотометр! С-115 ПК [4]. Концентрацш анюнно! i неетерифшованих форм жирних кислот у дослщжуваному бюлопчному Marepiani визначали методами газор!динно! хроматографп [4, 5].
Зразки бджолиного обшжжя та тканин голови медоносних бджш в атомно-абсорбцшний анал1затор вносили в вигляд! розчишв, яю отримували шляхом сухого озолення та розчинення золи в концентрованш солянш кислот!.
66
Для визначення вмюту анюнних форм жирних кислот дослщжуваний бюлопчний матер1ал обробляли р1зними екстрагуючими сумшами. В одному випадку сумшшю хлороформ-метанол-соляна кислота (200:100:1 за об'емом), а в другому — хлороформ-метанол (2:1 за об'емом). Звшьнеш вщ хлороформу лшщи в обох випадках омиляли, а отримаш жирш кислоти — метилювали. Одержан! в обох випадках метилов! еф1ри жирних кислот вводили у випаровувач газорщинного хроматограф1чного апарату. Р1зницю у вм!ст! жирних кислот складали ix aHioHHi форми.
Вмют неетерифжованих форм жирних кислот у дослщжуваному бюлопчному MaTepiani визначали шляхом екстракцп лшвдв сумшшю хлороформ-метанол (2:1 за об'емом). 3 хлороформового екстракту лшвдв за допомогою метилату натрш вид1ляли неетерифжоваш форми жирних кислот. Останш метилювали за допомогою метанолу та хлористого ацетилу. Отримаш метилов! еф1ри жирних кислот вводили у випаровувач газорщинного хроматограф1чного апарату.
Роздшення метилових еф1р1в жирних кислот проводили на хроматограф! „Chrom-5" ("Laboratorni pristroje", Praha). Нержавшчу стальну колонку довжиною 3700 мм i внутршшм д1аметром 3 мм заповняли Chromaton-N-AW, розм1ром частинок 60 - 80 меш, силашзованим HMDS (гексаметилдисшзаном) i покритим полвдетиленглжольадитнатом (нерухомою рщкою фазою) у кшькост1 10 %.
1дентиф1кащю пшв на хроматограм1 проводили методом розрахунку "вуглецевих чисел" [4], а також шляхом використання х1м1чно чистих, стандартних розчишв, метилових еф1р1в жирних кислот. Розрахунок вмкту окремих жирних кислот за результатами газохроматограф1чного анал1зу -хроматограмами — проводили за формулою, яка включае поправочш коефщенти для кожно! i3 них [5]. Поправочш коефщенти знаходили як вщношення площ пшв (зокрема висот пшв) гептадеканово! (внутршнш стандарт) та дослщжувано! кислот при концентраци 1:1 та ¿зотерм1чному режим1 роботи газорщинного хроматографа.
Отриманий цифровий матер1ал опрацьовували методом вар1ацшно! статистики з використанням критерш Стьюдента. Розраховувались середш арифметичш величини та похибки середшх арифметичних. Змши вважалися в1рогщними при р<0,05. Для розрахунюв використовували спещальну комп'ютерну програму Origin 6.0, Excel (Microsoft, USA).
Результата дослщження. Констатовано, що в тканинах голови медоносних бджш, яю утримуються на територ1ях з середшм i низьким р1внем техногенного навантаження, пор1вняно з тканинами голови медоносних бджш, як1 вирощуються на територи з високим р1внем техногенного навантаження, в1рогщно знижуеться р1вень Зал1за, Цинку, Mifli, Хрому, Нкелю, Свинцю та Кадмш (табл. 1).
Нами встановлено, що в тканинах голови медоносних бджш, як1 утримуються на територ1ях з середшм i низьким р1внем техногенного навантаження, пор1вняно з тканинами голови медоносних бджш, як1 вирощуються на територп з високим р1внем техногенного навантаження,
67
змшюеться вмкт анюнних { неетерифжованих форм жирних кислот. Це впливае на 1х енергетичну, функцюнально-метабол1чну та бюлопчну цшшсть для оргашзму медоносних бджш [6] .
Таблиця 1
Концентращя важких метал1в у тканинах голови бджш, __мг/кг натурально! масн (М±ш, п=3)_
Важш метали та 1х символы Р1вень техногенного навантаження
Високий Середн1й Низький
Зал1зо, Бе 35,21±1,351 27,25±1,814* 21,17±0,936***
Цинк, 2п 44,13±2,123 35,60±2,056* 31,21±1,749***
Мщь, Си 17,47±0,826 11,32±0,718** 5,49±0,292***
Хром, Сг 9,77±0,486 5,98±0,307*** 4,55±0,231***
Н1кель, N1 1,82±0,098 1,06±0,058*** 0,70±0,032***
Свинець, РЬ 1,70±0,081 1,33±0,084* 1,13±0,052**
Кадм1й, Cd 0,12±0,009 0,09±0,006* 0,08±0,006*
Примита: тут I дал1 * - р<0,02-0,05; ** - р<0,01; *** - р<0,001.
Вщ мшеральних елеменив, зокрема вщ двовалентних, залежить кшьккть жирних кислот у тканинах медоносних бджш, яю знаходяться в анюннш форм!
[6]. Це пов'язано з тим, що неетерифшоваш жирш кислоти здатш зв'язувати важю мшеральш елементи . Разом з тим, мшеральш елементи в тканинах медоносних бджш тюно зв'язаш з обм1ном жирних кислот. Так, вщ м1д1 та цинку залежить актившсть фермент1в, як1 беруть участь у видовженш вуглецевого ланцюга жирно! кислоти та утворенш у ньому ненасичених зв'язк!в
[7].
Нами встановлено, що загальна концентрац!я ан!онних форм жирних кислот у тканинах голови медоносних бджш, як! утримуються на територ!ях з середн!м ! низьким р!внем техногенного навантаження, пор!вняно з тканинами голови медоносних бдж!л, як! вирощуються на територ!! з високим р!внем техногенного навантаження, е менша (табл. 2). Зменшення концентрац!! анюнних форм жирних кислот у тканинах голови медоносних бджш, як! утримуються на територ!ях з середшм ! низьким р!внем техногенного навантаження, свщчить про зростання в них кшькост! неетериф!кованих форм жирних кислот. Збшьшення к!лькост! останн!х може вказувати на зростання !х енергетично!, функц!онально-метабол!чно! та бюлопчно! ц!нност! для тканин медоносних бджш. Це пов'язано з тим, що анюнш форми жирних кислот, на вщмшу в!д неетериф!кованих, е малодоступними для орган!зму медоносних бджш [6, 7].
Нижчий р!вень анюнних форм жирних кислот у тканинах голови медоносних бджш, як! утримуються на територ!ях з середшм ! низьким р!внем техногенного навантаження, пор!вняно з тканинами голови медоносних бджш, як! вирощуються на територп з високим р!внем техногенного навантаження, зумовлений меншим вм!стом у !х склад! насичених жирних кислот з парною (вщповщно 78,6 ! 75,5 проти 91,7 г-3/кг натурально! маси) та непарною (3,7 ! 3,7 проти 4,2) кшькютю вуглецевих атом!в у ланцюгу, мононенасичених жирних кислот родин п-7 (1,6 ! 1,5 проти 2,0) ! п-9 (109,3 ! 105,9 проти 132,1) та
68
полшенасичених жирних кислот 1родин п-3 (244,4 { 236,2 проти 280,5) { п-6 (вщповщно 202,7 I 197,6 проти 236,1 г-3/кг натурально! маси). Вщношення анюнних полшенасичених жирних кислот родини п-3 до анюнних полшенасичених жирних кислот родини п-6 при цьому становить вщповщно 1,20 1 1,19 проти 1,19.
Таблиця 2
Р1вень ашонних форм жирних кислот у тканинах голови бджш,
г~3/кг натурально! маси (М±ш, п=3)
Анюнш жирн1 кислоти та 1х код Р1ВЕНЬ ТЕХНОГЕННОГО НАВАНТАЖЕННЯ
Високий Середнш Низький
Каприлова, 8:0 0,6±0,06 0,3±0,06* 0,2±0,06**
Капринова, 10:0 0,8±0,06 0,5±0,06* 0,4±0,06**
Лауринова, 12:0 1,1±0,06 0,8±0,06* 0,7±0,06**
М1ристинова, 14:0 2,8±0,11 2,3±0,11* 2,2±0,11**
Пентадеканова, 15:0 4,2±0,11 3,7±0,09* 3,7±0,12*
Пальттинова, 16:0 47,4±1,68 41,5±1,23* 40,1±1,10*
Пальттоолешова, 16:1 2,0±0,11 1,6±0,06* 1,5±0,06**
Стеаринова, 18:0 33,9±1,50 28,8±1,07* 27,7±0,79*
Олешова, 18:1 125,1±6,41 103,4±5,05* 100,3±4,04*
Л1нолева, 18:2 104,1±3,36 91,5±2,14* 90,1±2,20*
Лшоленова, 18:3 112,9±4,27 97,6±3,18* 95,8±2,95*
Арах1нова, 20:0 5,1±0,17 4,4±0,14* 4,2±0,11**
Ейкозаенова, 20:1 7,0±0,20 5,9±0,20** 5,6±0,23**
Ейкозадиенова, 20:2 5,7±0,17 4,9±0,17* 4,6±0,20**
Ейкозатриенова, 20:3 3,9±0,14 3,3±0,14* 3,2±0,12**
Арахщонова, 20:4 115,5±5,02 96,9±4,14* 93,9±4,29*
Ейкозапентаенова, 20:5 74,8±2,11 67,6±1,74* 65,0±1,68*
Докозадиенова, 22:2 6,9±0,17 6,1±0,17* 5,8±0,14**
Докозатриенова, 22:3 7,0±0,23 6,1±0,17* 5,7±0,12**
Докозатетраенова, 22:4 13,6±0,35 12,0±0,37* 11,6±0,26**
Докозапентаенова, 22:5 32,4±1,23 26,4±1,31* 24,6±0,55**
Докозагексаенова, 22:6 39,8±1,56 34,7±0,98* 33,5±0,48**
Загальний р1вень ан1онних жирних кислот 746,6 640,3 620,4
У т. ч. насичен1 95,9 82,3 79,2
Мононенасичен1 134,1 110,9 107,4
полшенасичеш 516,6 447,1 433,8
п-3/п-6 1,19 1,20 1,19
3 таблиц! 2 видно, що в тканинах голови медоносних бджш, як1 утримуються на територ1ях з середшм \ низьким р1внем техногенного навантаження, пор1вняно з тканинами голови медоносних бджш, як1 вирощуються на територп з високим р1внем техногенного навантаження, в1рогщно зменшуеться концентрац1я таких ан1онних форм насичених жирних кислот, як каприлова, капринова, лауринова, м1ристинова, пентадеканова, пальм1тинова, стеаринова та арах1нова; мононенасичених — пальм1тооле1нова, оле!нова та ейкозаенова; полшенасичених — лшолева, л1ноленова,
69
ейкозадиенова, ейкозатриенова, ейкозатетраенова (арахщонова), ейкозапентаенова, докозадиенова, докозатриенова, докозатетраенова, докозапентаенова та докозагексаенова.
Неетерифшоваш форми жирних кислот метабол1чно е найбшьш активиими [6]. Нами встаиовлеио, що загальиий вмкт неетерифшованих форм жириих кислот у тканинах голови медоносних бджш, яю утримуються на територ1ях з середшм { низьким р1внем техногенного навантаження, пор1вняно з тканинами голови медоносних бджш, яю вирощуються на територп з високим р1внем техногенного навантаження, зростае (табл. 3). Найбшьший загальний вмкт неетерифшованих форм жирних кислот виявлено у тканинах голови медоносних бджш, яю утримуються на територп з низьким р1внем техногенного навантаження.
Бшьша загальна юльюсть неетерифжованих форм жирних кислот у тканинах голови медоносних бджш, яю утримуються на територ1ях з середшм { низьким р1внем техногенного навантаження, пор1вняно з тканинами голови медоносних бджш, яю вирощуються на територп з високим р1внем техногенного навантаження, зумовлена в основному мононенасиченими жирними кислотами родин п-7 (вщповщно 3,1 \ 3,3 проти 2,6 г-3/кг натурально! маси) ! п-9 (187,0 ! 191,7 проти 164,8) та, особливо, полшенасиченими жирними кислотами родин п-3 (435,3 ! 444,5 проти 375,3) ! п-6 (вщповщно 347,6 ! 356,0 проти 296,2 г-3/кг натурально! маси). Одночасно, в тканинах голови медоносних бджш, яю утримуються на територ1ях з середшм ! низьким р1внем техногенного навантаження, пор1вняно до тканин голови медоносних бджш, яю вирощуються на територп з високим техногенним навантаженням, зростае штенсившсть перетворень неетериф!ковано! форми лшоленово! кислоти в !! б1льш довголанцюгов! та б1льш ненасичен! пох1дн! (вщповщно 0,57 ! 0,56 проти 0,71). При цьому не зм1нюеться штенсившсть перетворень неетерифжовано! форми л1нолево! кислоти в !! б1льш довголанцюгов! та бшьш ненасичен! пох1дн! (в!дпов1дно 0,74 ! 0,73 проти 0,74).
Слщ в!дм1тити, що в тканинах голови медоносних бджш, яю утримуються на територ1ях з середн1м ! низьким р1внем техногенного навантаження, пор1вняно з тканинами голови медоносних бджш, яю вирощуються на територп з високим р1внем техногенного навантаження, знижуеться р1вень неетериф1кованих форм насичених жирних кислот з парною (в!дпов1дно 100,3 ! 96,9 проти 118,9 г-3/кг натурально! маси) ! непарною (в!дпов1дно 4,4 ! 4,2 проти 5,2 г-3/кг натурально! маси) к1льк1стю вуглецевих атом1в у ланцюгу.
Зростання загального вм1сту неетериф1кованих форм жирних кислот у тканинах голови медоносних бджш, яю утримуються на територ1ях з середшм ! низьким р1внем техногенного навантаження, може вказувати на зб1льшення !х енергетично!, функц!онально-метабол!чно! та б!олог1чно! цшностг
Жирн1 кислоти проявляють антибактер1альну та антигрибкову активн1сть. Чим коротший вуглецевий ланцюг насичених жирних кислот тим б1льше вони забезпечують антибактер1альний та антигрибковий захист орган1зму бджш. Антибактер1альна та антигрибкова активн1сть жирних кислот зростае також ¿з
70
збшьшенням кшькосп ненасичених зв'язюв у !х вуглецевому ланцюгу [8]. Тому щ жирш кислоти вадграють важливу роль у ппеш медоносних бджш [7, 9].
Таблиця 3
Концентращя неетерифжованих форм жирних кислот у тканинах голови _медоносних бджш, г"3/кг натурально! маси (М±ш, п=3)_
Неетерифшоваш жирн1 кислоти та 1х код Р1ВЕНЬ ТЕХНОГЕННОГО НАВАНТАЖЕННЯ
Високий Середн1й Низький
Каприлова, 8:0 0,8±0,06 0,5±0,06* 0,4±0,06**
Капринова, 10:0 1,2±0,11 0,8±0,06* 0,7±0,06**
Лауринова, 12:0 1,7±0,11 1,3±0,06* 1,2±0,06**
М1ристинова, 14:0 3,6±0,11 3,2±0,06* 3,1±0,06**
Пентадеканова, 15:0 5,2±0,23 4,4±0,17* 4,2±0,14**
Пальм1тинова, 16:0 60,4±2,54 50,4±2,40* 48,6±1,97*
Пальттоолешова, 16:1 2,6±0,11 3,1±0,14* 3,3±0,15**
Стеаринова, 18:0 44,4±1,59 38,5±1,69* 37,5±1,57*
Оле!нова, 18:1 155,5±4,97 175,4±6,49 179,6±5,91*
Лшолева, 18:2 126,2±4,49 148,4±6,84* 150,8±6,18*
Л1ноленова, 18:3 156,2±6,06 174,9±4,23* 177,3±4,04*
Арахшова, 20:0 6,8±0,35 5,6±0,23* 5,4±0,20*
Ейкозаенова, 20:1 9,3±0,40 11,6±0,53* 12,1±0,46**
Ейкозадиенова, 20:2 7,4±0,35 8,9±0,32* 9,3±0,26**
Ейкозатриенова, 20:3 5,2±0,26 6,4±0,26* 6,7±0,17**
Арах1донова, 20:4 148,3±6,87 172,2±4,59* 177,1±4,20*
Ейкозапентаенова, 20:5 97,9±4,17 114,8±3,88* 117,6±3,52*
Докозадиенова, 22:2 9,1±0,66 11,7±0,43* 12,1±0,40**
Докозатриенова, 22:3 9,4±0,69 12,2±0,46* 12,7±0,43**
Докозатетраенова, 22:4 18,4±0,95 22,7±0,70* 23,3±0,59**
Докозапентаенова, 22:5 39,1±1,51 46,4±1,51* 47,6±1,37**
Докозагексаенова, 22:6 54,3±2,37 64,3±2,29* 66,0±2,02**
Загальна концентрац1я неетериф1кованих жирних кислот 963,0 1077,7 1096,6
в т. ч. насичеш 124,1 104,7 101,1
мононенасичен1 167,4 190,1 195,0
пол1ненасичен1 671,5 782,9 800,5
п-3/п-6 1,27 1,25 1,25
Нами зафжсовано, що загальний вмют неетерифжованих форм коротколанцюгових насичених жирних кислот (10 I менше вуглецевих атом1в у ланцюгу) I полшенасичених жирних кислот (18 I бшьше вуглецевих атом1в у ланцюгу), як1 забезпечують антибактер1альний та антигрибковий захист оргашзму, у тканинах голови медоносних бджш, як1 утримуються на територ1ях з середшм I низьким техногенного навантаження, пор1вняно з тканинами голови медоносних бджш, як1 вирощуються на територп з високим р1внем техногенного навантаження, е б1льший (в1дпов1дно 971,2 I 993,3 проти 838,3 г-3/кг натурально! маси). Найб1льше в1н зростае у тканинах голови медоносних бджш, яю утримуються на територ11 з низьким р1внем техногенного навантаження.
У тканинах голови медоносних бджш е дуже високий загальний вм1ст легкодоступних неетериф1кованих форм ненасичених жирних кислот —
71
пальм1тооле1ново1, оле!ново!, ейкозаеново!, лшолево!, лшоленово!, ейкозадиеново!, ейкозатриеново!, ейкозатетраеново! (арахщоново!), ейкозапентаеново!, докозадиеново!, докозатриеново!, докозатетраеново!, докозапентаеново! та докозагексаеново! [8]. Дуже високий вмкт ненасичених жирних кислот у тканинах медоносних бджш може сприяти зростанню проникливост!1х структурних складових для води та водорозчинних речовин [7,
9, 10].
Нами встановлено, що загальний вмкт неетерифжованих форм ненасичених жирних кислот у тканинах голови медоносних бджш, яю утримуються на територ1ях з середшм \ низьким р1внем техногенного навантаження, пор1вняно з тканинами голови медоносних бджш, яю вирощуються на територп з високим р1внем техногенного навантаження, е бшьшим (вщповщно 973,0 I 995,5 проти 838,9 г-3/кг натурально! маси).
3 таблиц! 3 видно, що у тканинах голови медоносних бджш, як! утримуються на територ!ях з середшм ! низьким р!внем техногенного навантаження, пор!вняно з тканинами голови медоносних бдж!л, як! вирощуються на територп з високим р!внем техногенного навантаження, в!рог!дно зменшуеться вм!ст таких неетериф!кованих форм насичених жирних кислот, як каприлова, капринова, лауринова, м!ристинова, пентадеканова, пальм!тинова, стеаринова та арах!нова, але зростае — таких мононенасичених жирних кислот, як пальм!тооле!нова та ейкозаенова та таких полшенасичених жирних кислот, як лшолева, л!ноленова, ейкозадиенова, ейкозатриенова, ейкозатетраенова (арахщонова), ейкозапентаенова, докозадиенова, докозатриенова, докозатетраенова, докозапентаенова та докозагексаенова. Кр!м того, у тканинах голови медоносних бджш, як! утримуються на територп з низьким р!внем техногенного навантаження, пщвищуеться р!вень тако! неетериф!ковано! мононенасичено! жирно! кислоти, як оле!нова.
Наведене вище вказуе на те, що в результат! зменшення техногенного навантаження на довюлля зростае функц!онально-метабол!чна та б!олог!чна цшшсть неетериф!кованих форм жирних кислот для тканин голови медоносних бджш.
Висновки. 1. У тканинах голови медоносних бджш, як! утримуються на територ!ях з середшм ! низьким р!внем техногенного навантаження, пор!вняно з тканинами голови медоносних бджш, як! вирощуються на територп з високим р!внем техногенного навантаження, зменшуеться вмют Зал!за, Цинку, М!д!, Хрому, Н!келю, Свинцю та Кадм!ю.
2. У тканинах голови медоносних бджш, як! утримуються на територ!ях з середн!м ! низьким р!внем техногенного навантаження, пор!вняно з тканинами голови медоносних бджш, як! вирощуються на територп з високим р!внем техногенного навантаження, за рахунок насичених жирних кислот з парною та непарною к!льк!стю вуглецевих атом!в у ланцюгу, мононенасичених жирних кислот родин п-7 ! п-9 та пол!ненасичених жирних кислот родин п-3 ! п-6 зменшуеться вмкт малодоступних для орган!зму бдж!л анюнних жирних кислот.
72
3. У тканинах голови медоносних бджш, яю утримуються на територ1ях з середшм i низьким р1внем техногенного навантаження, пор1вняно з тканинами голови медоносних бджш, як1 вирощуються на територп з високим р1внем техногенного навантаження, за рахунок мононенасичених жирних кислот родин n-7 i n-9 та полшенасичених жирних кислот родин n-3 i n-6 збшьшуеться загальна кшьккть легкодоступних для оргашзму неетерифжованих жирних кислот. При цьому, в тканинах i'x голови зростае штенсившсть перетворень неетерифжовано! форми лшоленово! кислоти в И бшьш довголанцюгов1 та бшьш ненасичеш похщш. Останне вказуе на те, що i3 зменшенням техногенного навантаження на територш зростае актившсть десатураз у тканинах голови медоносних бджш.
5. Найбшьше змшюеться вмкт важких метал1в, анюнних i неетерифшованих жирних кислот у тканинах голови медоносних бджш, як1 утримуються на територи з низьким р1внем техногенного навантаження.
Л1тература
1. Жирн1 кислоти пилку рослин (бджолиного обн1жжя) та i'x роль в мeтaбoлiчниx процесах i життeдiяльнocтi бджiл / Г. О. Богданов, В. П. Полщук, Й. Ф. PiBic, О. А. Локутова // Бюлопя тварин. — 2003. — Т. 5, № 1-2. — С. 149158.
2. Бюлопчна оцшка бджолиного oбнiжжя / Г. О. Богданов, В. П. Полщук, И. Ф. PiBic, О. А. Локутова // Науковий вкник ЛНАВМ ¿м. С. 3. Гжицького. — 2005. — Т. 7 (№ 1), Ч. 2. — С. 227-239.
3. Полщук В. П. Бджшьництво / BiKTop Петрович Полщук. — ЛьвАв: Укра1нський пасАчник, 2001. — 296 с.
4. PiBic Й. Ф. ГазохроматографАчне визначення високомолекулярних неетерифАкованих жирних кислот в бюлопчному MaTepiani / Й. Ф. PiBic, Б. Б. Данилик // Украшський 6ioxiMi4Hnft журнал. — 1997. —Т. 69, № 1. — С. 79-83.
5. PiBic Й. Ф. Метод визначення анюнних високомолекулярних жирних кислот у бюлопчному MaTepiani / Й. Ф. PiBic, Б. Б. Данилик, Я. М. Процик // BicHHK аграрно! науки. — 1996. — № 8. — С. 46-47.
6. Manning R. Fatty acids in pollen: a revive of their importance for honey bees / R. Manning // Bee World. — 2001. —Vol. 82 (2). — P. 60-75.
7. Полщук В. П. Бюлопчш особливоси живлення бджш i збирання квАткового пилку в умовах полАфлорного взятку / В. П. Полщук, О. А. Локутова // Бюлопя тварин. — 2002. — Т. 4, № 1-2. — С. 236-242.
8. Кононський О. I. БАохАмАя тварин: Пщручник. — 2-ге вид., переробл. i допов. / Кононський О. I. — Ки1в: Вища школа, 2006. — 454 с.
9. Мизюрев В. А. Новое в оценке состояния жирового тела пчел / В.А. Мизюрев // Пчеловодство. — 2004. — № 2.
10. Howton D. R. Metabolism of essential fatty acids / D. R. Howton, J. F. Mead // J. Biol. Chem. — 1991. — Vol. 235. — P. 3385-3389.
Рецензент - к.с.-г.н., доцент Ковальський Ю.В.
73