CC BY
9
УДК 638.1:577.115:574
Саранчук I. I., астрант1 1нститут бюлогп тварин УААН
ВПЛИВ ЕКОЛОГ1ЧНИХ УМОВ ДОВК1ЛЛЯ НА ВМ1СТ Р1ЗНИХ ФОРМ ЖИРНИХ КИСЛОТ У БДЖОЛИНИХ СТШЬНИКАХ (ЯЗИКАХ)
У бджолиних стшьниках (язиках), отриманих гз вуликгв, якг розмщет на екологгчно забруднених територ1ях, зменшуеться загальний вмгст неетерифтованих форм насичених жирних кислот з парним I непарним числом вуглецевих атом1в у ланцюгу, мононенасичених жирних кислот родин п-7 г п-9 та полтенасичених жирних кислот родин п-3 г п-6. Натомгсть у них збыьшуеться загальна концентращя атонних форм насичених жирних кислот з парним та непарним числом вуглецевих атом1в у ланцюгу, мононенасичених жирних кислот родин п-7 г п-9 та полтенасичених жирних кислот родин п-3 г п-6. Наведене вище призводить до того, що у бджолиних стшьниках (язиках), отриманих гз вулитв, розмщених на екологгчно забруднених територ1ях, зменшуеться вм1ст насичених жирних кислот з непарним числом вуглецевих атом1в у ланцюгу, мононенасичених жирних кислот родин п-7 г п-9 та полтенасичених жирних кислот родин п-3 г п-6 загальних лгпгдгв. Найттенсивтше зменшуеться вм1ст неетерифжованих форм насичених, мононенасичених I полтенасичених жирних кислот I, навпаки, збыьшуеться концентращя атонних форм насичених мононенасичених I полтенасичених жирних кислот у бджолиних стшьниках (язиках), отриманих гз вуликгв, якг розмщеш на територп з ттенсивним рухом транспорту та роботою промислових тдприемств.
Ключовi слова: стыьники, важт метали, жирнг кислоти.
Одними з основних складових, необхщних для побудови бджолиних стшьниюв, е жирш кислоти пилку та його продукту — перги [2, 3, 6]. Жирнокислотний склад пилку та перги впливае на фiзичнi та антибактерiальнi властивост стшьниюв [6, 10]. Жирш кислоти у стшьниках знаходяться в етерифжованш (у ефiрному зв'язку з довголанцюговими спиртами), неетерифжованш та анюннш (зв'язаш з катюнами) формах [4, 5]. Рiвень неетерифжованих форм жирних кислот у бджолиних стшьниках залежить вщ штенсивност процеЫв !х етерифжаци, а анюнних — вщ вмкту в них катюшв [2, 5]. У лiтературi вщсутш даш щодо впливу еколопчних умов довкшля на вмкт рiзних форм жирних кислот у бджолиних стшьниках. У зв'язку з цим, метою наших дослщжень було дослщження вмкту загально!, неетерифжовано! та анюнно! форм жирних кислот у бджолиних стшьниках (язиках) залежно вщ еколопчних умов довкшля.
1 Науковий кер1вник д. с.-г. н. Р1в1с Й.Ф. Саранчук I. I., 2009
261
Матер1ал i методи. Дослщження проведен у рiзних еколопчних зонах Львiвщини. Контролем служила умовно еколопчна чиста зона, в якш спостерiгався помiрний рух транспорту та були вщсутш промисловi пiдприeмства (с. Перегно'в Золочiвського району). Дослiдними були еколопчно забрудненi зони iнтенсивного руху електро- i автотранспорту та роботи промислових пщприемств (м. Львiв), дiяльностi вугiльних шахт i збагачувальних комбшаив (м. Червоноград Сокальського району) та прничо-видобувного комбiнату i цементного заводу (с. Розвадiв Микола'вського району).
У кожнш iз цих екологiчних зон Львiвщини у лiтнiй перiод вщбирали зразки бджолиних стiльникiв (язикiв). Вiдбiр бджолиних стiльникiв у кожнiй iз екологiчних зон проводився на трьох приватних товарних пасжах. Зразки бджолиних стшьниюв у кожнiй iз еколопчних зон Львiвщини вiдбирали у трьох повторностях.
У ввдбраних зразках бджолиних стшьниюв методом газорiдинноï хроматографа визначали концентрацш неетерифiкованих [8] i анiонних [9] форм жирних кислот, а також основних жирних кислот загальних лшдав [7]. Отриманi результати дослiджень оброблено за допомогою стандартного пакету статистичних програм Microsoft EXCEL.
Результати та обговорення. Встановлено, що у бджолиних стшьниках (язиках), яю отримано iз вуликiв, розмiщених на екологiчно забруднених територiях, порiвняно з контрольними, у вЫх випадках мiститься бiльша кшьккть таких важких металiв, як ферум, цинк, купрум та кадмш. Разом з тим, у бджолиних стшьниках (язиках), яю отримано iз вулиюв, розмiщених на екологiчно забруднених територiях, змiнюeться вмiст жирних кислот загальних лшвдв, а також неетерифiкованих i анюнних форм жирних кислот, що впливае на 'х фiзичнi властивост [1, 2], антибактерiальну та антигрибкову актившсть [2,
3, 10].
Нами встановлено, що еколопчш умови довкшля впливають на загальний вмiст неетерифжованих форм жирних кислот у бджолиних стшьниках. Так, загальний вмкт неетерифжованих форм жирних кислот у бджолиних стшьниках, отриманих iз вуликiв, розмщених на екологiчно забруднених територiях, е меншим, нiж у контрольних (табл. 1). Найменший вмiст жирних кислот загальних лшдав виявлено у бджолиних стшьниках, отриманих iз вуликiв, розмщених на територи з iнтенсивним рухом транспорту та роботою промислових пщприемств.
Менша кiлькiсть неетерифiкованих ненасичених жирних кислот у бджолиних стшьниках, отриманих iз вулиюв, розмiщених на еколопчно забруднених територiях, порiвняно з контрольними, в основному зумовлена меншим вмктом у 'х складi мононенасичених жирних кислот (табл. 1), зокрема родин n-7 (0,38-0,59 проти 0,72 г/кг натурально'' маси) i n-9 (20,49-22,54 проти 24,50). У бджолиних стшьниках, отриманих iз вулиюв, розмщених на еколопчно забруднених територiях, також е менша концентращя полшенасичених жирних кислот (табл. 1), зокрема родин n-3 (33,41-36,06 проти
262
36,39) i п-6 (0,57-0,67 проти 0,83 г/кг натурально! маси). Найбшьше зменшуеться концентращя неетерифжованих форм мононенасичених i полiненасичених жирних кислот у бджолиних стшьниках, отриманих iз вулиюв, розмiщених на територи з iнтенсивним рухом транспорту та роботою промислових пiдприемств. Вiдношення неетерифжованих форм полiненасичених жирних кислот родини п-3 до неетерифiкованих форм полшенасичених жирних кислот родини п-6 при цьому становить 53,82-58,61 проти 43,84. Видно, наведеш вище процеси проходять у воскових залозах медоносних бджш.
Таблиця 1
Концентращя основних неетернфнкованнх форм жирних кислот у
бджолиних стшьниках (язиках), г/кг натурально'1 маси (M±m, n=3)
НЕЖК та к код ЕКОЛОПЧШ ЗОШИ ЛЬВ1ВЩИНИ
територгя з помрним рухом транспорту та вщсуттстю промислових щдприемств територгя з штенсивним рухом транспорту та роботою промислових щдприемств територгя бiля вугшьних шахт i збагачувальних комбшатш теритоия бшя йрничо-видобувного комбшату та цементного заводу
Каприлова, 8:0 0,74±0,020 0,51±0,023*** 0,59±0,020*** 0,66±0,023*
Капринова, 10:0 0,27±0,009 0,09±0,006*** 0,11±0,006*** 0,19±0,009***
Лауринова, 12:0 0,39±0,020 0,09±0,006*** 0,20±0,012*** 0,21±0,009***
М1ристинова, 14:0 0,40±0,014 0,20±0,011*** 0,22±0,014*** 0,28±0,020**
Пентадеканова, 15:0 0,71±0,017 0,47±0,023*** 0,48±0,020*** 0,59±0,026**
Пальмгтинова, 16:0 27,43±0,721 25,43±0,721 26,77±0,721 25,70±0,665
Пальмгтоолешова, 16:1 0,72±0,014 0,38±0,014*** 0,47±0,020*** 0,59±0,020**
Стеаринова, 18:0 6,37±0,168 5,90±0,198 6,28±0,167 6,16±0,147
Оле'нова, 18:1 24,50±0,885 20,49±0,857* 21,40±0,442* 22,54±0,654
Лшолева, 18:2 0,83±0,020 0,57±0,014*** 0,61±0,020*** 0,67±0,023**
Лшоленова, 18:3 36,39±0,832 33,41±0,670* 33,80±0,855 36,06±0,941
Загальна концентращя основних НЕЖК 98,75 87,54 90,93 93,65
в т. ч. насичених 36,31 32,69 34,65 33,79
мононенасичених 25,22 20,87 21,87 23,13
полшенасичених 37,22 33,98 34,41 36,73
n-3/n-6 43,84 58,61 55,41 53,82
Примтка: в цт i наступних таблицях *—p<0,05—0,02 ; **—p<0,01; *** — p<0,001.
Неетерифжоваш форми каприлово'', каприново'', лауриново'', олешово'', лiнолевоï та лiноленовоï кислот проявляють найбiльш виражену антибактерiальну та антигрибкову актившсть [2, 3, 10, 13, 14]. Нами встановлено, що еколопчш умови довкшля мають суттевий вплив на загальну концентрацш неетерифкованих форм каприлово].', каприново].', лауриново].', олешово'', лшолево'' та лiноленовоï кислот у бджолиних стшьниках. Так, загальний вмкт неетерифжованих форм наведених вище жирних кислот у бджолиних стшьниках, отриманих i3 вулиюв, розмiщених на еколопчно забруднених територiях, порiвняно з контрольними, зменшуеться (55,16-60,33
263
проти 63,12 г/кг натуральное' маси). Причому, найбшьше вт зменшуеться у бджолиних стшьниках, отриманих i3 вулиюв, розмщених на територи з ттенсивним рухом транспорту та роботою промислових тдприемств.
Неетерифiкованi форми мононенасичених (пальм^ооле'нова та оле'нова) i, особливо, полiненасичених (лiнолева та лтоленова) жирних кислот проявляють максимальну антибактерiальну та антигрибкову активнiсть [2, 3, 10, 13, 14]. Нами встановлено, що еколопчш умови довкiлля мають значний вплив на загальний вмкт неетерифiкованих форм мононенасичених i полтенасичених жирних кислот у бджолиних стшьниках. Так, загальний вмкт неетерифжованих форм мононенасичених i полтенасичених жирних кислот у бджолиних стшьниках, отриманих iз вулиюв, розмщених на еколопчно забруднених територiях, порiвняно з контрольними, е менший (54,85-59,86 проти 62,44 г/кг натуральное' маси). Найбшьше вт зменшуеться у бджолиних стшьниках, отриманих iз вулиюв, розмiщених на територи з ттенсивним рухом транспорту та роботою промислових тдприемств.
Неетерифжоваш форми довголанцюгових жирних кислот (18 i бшьше атомiв вуглецю в ланцюгу) у бджолиних стшьниках мають максимальну здатшсть зв'язувати важю метали, насамперед двовалентш [2, 12]. Нами встановлено, що еколопчш умови довкшля мають вплив на вмкт наведених вище жирних кислот у бджолиних стшьниках. Так, вмют неетерифжованих форм довголанцюгових жирних кислот у бджолиних стшьниках, отриманих iз вулиюв, розмщених на еколопчно забруднених територiях, порiвняно з контрольними, е менший (60,37-65,43 проти 68,09 г/кг натуральное' маси). Найбшьше вт зменшуеться у бджолиних стшьниках, отриманих iз вулиюв, розмiщених на територи' з штенсивним рухом транспорту та роботою промислових пщприемств.
З таблиц 1 видно, що у бджолиних стшьниках, отриманих iз вулиюв, розмщених на еколопчно забруднених територiях, порiвняно з бджолиними стiльниками, отриманих iз вуликiв, розмiщених в умовно чистт зонi, вiрогiдно зменшуеться вмiст таких неетерифжованих жирних кислот, як каприлова, капринова, лауринова, мiристинова, пентадеканова, пальм^оолетова та лтолева. Крiм того, у бджолиних стшьниках, отриманих iз вулиюв, розмiщених на територiях з ттенсивним рухом транспорту та роботою промислових тдприемств i бшя вугшьних шахт та збагачувальних комбiнатiв, вiрогiдно зменшуеться вмкт неетерифiкованоï форми оле'ново'' кислоти.
Наведене вище вказуе на те, що у воскових залозах медоносних бджш проходить зв'язування неетерифжованих форм жирних кислот з катюнами, зокрема з важкими металами. При цьому утворюються анюнш форми жирних кислот. Нами встановлено, що еколопчш умови довкшля впливають на загальний вмкт анюнних форм жирних кислот у бджолиних стшьниках. Так, загальний вмкт анюнних форм жирних кислот у бджолиних стшьниках, отриманих iз вулиюв, розмщених на еколопчно забруднених територiях, е бшьшим, шж у контрольних (табл. 2). Найбшьший вмкт анюнних форм жирних кислот виявлено у бджолиних стшьниках, отриманих iз вулиюв, розмщених на
264
територи з штенсивним рухом транспорту та роботою промислових тдприемств.
Таблиця 2
Концентращя основних аншнних форм жирних кислот у бджолиних _стшьниках (язиках), г/кг натурально! маси (М±т, п=3)_
Анюнш жирш кислоти та !х код ЕКОЛОГ1ЧН1 ЗОНИ ЛЬВ1ВЩИНИ
територгя з помрним рухом транспорту та вщсуттстю промислових щдприемств територгя з штенсивним рухом транспорту та роботою промислових тдприемств територгя бiля вупльних шахт 1 збагачувальних комбшатш територгя бiля йрничо-видобувного комбшату та цементного заводу
Каприлова, 8:0 0,18±0,011 0,24±0,009** 0,23±0,009* 0,19±0,006
Капринова, 10:0 0,03±0,003 0,08±0,006*** 0,07±0,003*** 0,05±0,006*
Лауринова, 12:0 0,04±0,003 0,12±0,003*** 0,07±0,006** 0,06±0,003**
М1ристинова, 14:0 0,06±0,003 0,13±0,006*** 0,10±0,006*** 0,08±0,006*
Пентадеканова, 15:0 0,16±0,003 0,23±0,011*** 0,20±0,006*** 0,17±0,009
Пальмггинова, 16:0 9,08±0,203 10,23±0,268* 10,01±0,138** 9,94±0,107**
Пальмгтоолешова, 16:1 0,16±0,012 0,24±0,009*** 0,20±0,006* 0,19±0,003
Стеаринова, 18:0 1,92±0,050 2,38±0,062*** 2,30±0,035*** 2,05±0,059
Оле!нова, 18:1 7,06±0,108 7,32±0,050 7,23±0,043 7,10±0,087
Лшолева, 18:2 0,57±0,026 0,71±0,021** 0,66±0,017* 0,61±0,017
Лшоленова, 18:3 10,81±0,304 12,58±0,178** 12,39±0,208** 11,56±0,436
Загальна концентращя основних анюнних жирних кислот 30,07 34,26 33,46 32,00
в т. ч. насичеш 11,47 13,41 12,98 12,54
мононенасичеш 7,22 7,56 7,43 7,29
полшенасичеш 11,38 13,29 13,05 12,17
п-3/п-6 18,96 17,72 18,77 18,95
Бiльша кiлькiсть анiонних ненасичених жирних кислот у бджолиних стшьниках, отриманих iз вуликiв, розмiщених на еколопчно забруднених територiях, порiвняно з контрольними, зумовлена бшьшим вмiстом у !х складi насичених жирних кислот (табл. 2) з парним (12,37-13,18 проти 11,31 г/кг натурально! маси) i непарним (0,17-0,23 проти 0,16 г/кг натурально! маси) числом атомiв вуглецю в ланцюгу. Вона зумовлена також бшьшим вмютом в !х складi анiонних мононенасичених жирних кислот (табл. 2) родин п-7 (0,19-0,24 проти 0,16 г/кг натурально! маси) i п-9 (7,10-7,32 проти 7,06 г/кг натурально! маси). У бджолиних стшьниках, отриманих iз вулиюв, розмiщених на еколопчно забруднених територiях, також е бiльша концентрацiя анiонних
265
полтенасичених жирних кислот (табл. 2) родин n-3 (11,56-12,58 проти 10,81 г/кг натуральное' маси) i n-6 (0,61-0,71 проти 0,57 г/кг натуральное' маси). Найбшьше зростае вмкт анюнних насичених, мононенасичених i полтенасичених жирних кислот у бджолиних стшьниках, отриманих i3 вулиюв, розмщених на територи' з ттенсивним рухом транспорту та роботою промислових тдприемств. Вщношення анюнних форм полтенасичених жирних кислот родини n-3 до анюнних форм полтенасичених жирних кислот родини n-6 при цьому становить 17,72-18,95 проти 18,96.
Анюнш форми жирних кислот не проявляють антибактерiальну та антигрибкову актившсть [2, 3, 13, 14]. Анюнш форми мононенасичених (пальм^оолетова та олетова) i, особливо, полтенасичених (лтолева та лтоленова) жирних кислот також не проявляють антибактерiальну та антигрибкову актившсть [2, 3, 13, 14]. Анюнш форми довголанцюгових жирних кислот (18 i бшьше атомiв вуглецю в ланцюгу) у бджолиних стшьниках не володшть здатшстю зв'язувати важю метали, осюльки вони вже е зв'язаними [2].
З таблиц 2 видно, що у бджолиних стшьниках, отриманих i3 вулиюв, розмщених на еколопчно забруднених територiях, порiвняно з контрольними, вiрогiдно зростае вмют таких анюнних форм жирних кислот, як капринова, лауринова, мiристинова та пальм^инова. Крiм того, у бджолиних стшьниках, отриманих iз вулиюв, розмщених на територiях з ттенсивним рухом транспорту та роботою промислових тдприемств i бшя вугшьних шахт та збагачувальних комбтаив, вiрогiдно збшьшуеться концентращя анюнних форм каприлово1, пентадеканово1, пальмггоолетово1, стеариновое', лтолево1 та лтоленово1 кислот.
Процес зв'язування неетерифжованих форм жирних кислот з важкими металами у воскових залозах медоносних бджш i утворення анюнних форм видно вщдзеркалюеться на вмют жирних кислот загальних лшдав у бджолиних стiльниках (язиках). Останш представленi, в основному, жирними кислотами, яю знаходяться в ефiрному зв'язку з довголанцюговими спиртами. Нами встановлено, що еколопчш умови довкшля впливають на вмют жирних кислот загальних лшдав у бджолиних стшьниках. Так, вмют жирних кислот загальних лшвдв у бджолиних стiльниках, отриманих iз вуликiв, розмiщених на еколопчно забруднених територiях, е меншим, шж у контрольних (табл. 3). Найменший вмiст жирних кислот загальних лшвдв виявлено у бджолиних стiльниках, отриманих iз вуликiв, розмiщених на територи з ттенсивним рухом транспорту та роботою промислових тдприемств.
Менша юльюсть жирних кислот загальних лшдав у бджолиних стшьниках, отриманих з вулиюв, розмщених на еколопчно забруднених територiях, порiвняно з контрольними, в основному зумовлена меншим вмктом у 1х складi ненасичених жирних кислот (табл. 3), зокрема мононенасичених жирних кислот родин n-7 (2,63-3,93 проти 4,83 г/кг натуральное' маси) i n-9 (148,53-157,00 проти 163,70) i полтенасичених жирних кислот родин n-3 (232,20-245,30 проти 248,83) i n-6 (11,10-13,17 проти 16,90 г/кг натурально!
266
маси). Вщношення полтенасичених жирних кислот родини n-3 до полтенасичених жирних кислот родини n-6 у бджолиних стшьниках при цьому становить 18,63-20,92 проти 14,72. При цьому, у бджолиних стшьниках, отриманих Î3 вулиюв, розмщених на еколопчно забруднених територiях, порiвняно з контрольними, пщвищуеться рiвень основних насичених жирних кислот загальних лшщв з парним числом вуглецевих атомiв у ланцюгу (234,49241,25 проти 232,49 г/кг натурально!' маси). Отже, бшьш забруднене важкими металами довкшля призводить до зменшення вмюту мононенасичених i полтенасичених жирних кислот у бджолиних стшьниках (язиках). Це, в свою чергу, призводить до пщвищення крихкост стток стшьниюв [6] i зниження !'х антибактерiальноï та антигрибково!' актившст [2, 3, 13, 14].
Таблиця 3
Вмкт основних жирних кислот загальних лш^в у бджолиних стшьниках _(язиках), г/кг натурально!' маси (M±m, n=3)_
Жирт кислоти загальних лщдш та !х код ЕКОЛОПЧШ ЗОШИ ЛЬВ1ВЩИНИ
теритоия з помрним рухом транспорту та вщсуттстю промислових тдприемств теритоия з штенсивним рухом транспорту та роботою промислових щдириемств теритоия бiля вупльних шахт i збагачувальних комбшатш теритоия бшя йрничо-видобувного комбшату та цементного заводу
Каприлова, 8:0 3,43±0,145 5,17±0,290*** 4,50±0,230** 3,90±0,230
Капринова, 10:0 0,63±0,088 1,97±0,176*** 1,33±0,145** 0,63±0,088
Лауринова, 12:0 0,70±0,058 2,57±0,203*** 1,33±0,145** 1,27±0,145*
М1ристинова, 14:0 1,33±0,145 2,70±0,231** 1,93±0,203 1,33±0,145
Пентадеканова, 15:0 4,70±0,289 3,23±0,203** 3,10±0,264** 3,90±0,231
Пальмгтинова, 16:0 185,50±4,417 186,67±4,243 185,60±4,969 185,93±5,284
Пальмгтоолешова, 16:1 4,83±0,145 2,63±0,260*** 3,23±0,145*** 3,93±0,203*
Стеаринова, 18:0 40,90±1,493 42,17±1,214 42,03±1,395 41,43±1,017
Оле'нова, 18:1 163,70±4,158 148,53±3,811* 151,60±4,131 157,00±3,925
Лшолева, 18:2 16,90±0,608 11,10±0,435*** 12,10±0,608*** 13,17±0,693**
Лшоленова, 18:3 248,83±6,438 232,20±6,525 239,40±6,724 245,30±6,698
Вм1ст основних жирних кислот загальних л1пщв 671,45 638,94 646,15 657,79
в т. ч. насичених 237,19 244,48 239,82 238,39
мононенасичених 168,53 151,16 154,83 160,93
полтенасичених 265,73 243,30 251,50 258,47
n-3/n-6 14,72 20,92 19,79 18,63
267
Вище вщношення (0,57-0,62 проти 0,55) насичених жирних кислот до ненасичених жирних кислот у загальних лшщах бджолиних стшьниюв, отриманих Î3 вулиюв, розмщених на еколопчно забруднених територiях, порiвняно з контрольними, може вказувати на тдвищення крихкост 1х стiнок.
Антибактерiальна та антигрибкова актившсть притаманна багатьом жирним кислотам (каприловш, каприновiй, лауриновiй, олеïновiй, лшолевш та лiноленовiй). Тому наведенi вище жирш кислоти вщграють важливу роль у ппеш вулика [3, 11]. Встановлено також, що чим коротший вуглецевий ланцюг i бiльша кшькють ненасичених зв'язкiв у ньому, тим бшьше жирнi кислоти забезпечують антибактерiальний та антигрибковий захист вулика та оргашзму медоносних бджiл [2, 13]. Нами встановлено, що еколопчш умови довкшля мають суттевий вплив на концентрацш наведених вище жирних кислот загальних лшвдв у бджолиних стшьниках. Так, вмют каприловоï, каприновоï, лауриново].', олеïновоï, лiнолевоï та лiноленовоï кислот загальних лшдав у бджолиних стшьниках, отриманих iз вуликiв, розмiщених на еколопчно забруднених територiях, порiвняно з контрольними, зменшуеться (401,54421,27 проти 434,19 г/кг натуральноï маси). Причому, найбшьше вiн зменшуеться у бджолиних стшьниках, отриманих iз вуликiв, розмщених на територи з штенсивним рухом транспорту та роботою промислових щдприемств. Це може вказувати на те, що на еколопчно забруднених територiях антибактерiальна та антигрибкова активнiсть бджолиних стшьниюв знижуеться.
Максимальну антибактерiальну та антигрибкову актившсть проявляють мононенасиченi (пальм^оолешова та олешова) та, особливо, полшенасичеш (лшолева та лшоленова) жирш кислоти загальних лшщв [2, 3, 13, 14]. Нами встановлено, що еколопчш умови довкшля мають значний вплив на загальний вмют мононенасичених i полшенасичених жирних кислот загальних лшвдв у бджолиних стшьниках. Так, вмют наведених вище жирних кислот загальних лшвдв у бджолиних стшьниках, отриманих iз вулиюв, розмщених на еколопчно забруднених територiях, порiвняно з контрольними, е менший (394,46-419,40 проти 434,26 г/кг натуральноï маси). Найбiльше вш зменшуеться у бджолиних стiльниках, отриманих iз вуликiв, розмiщених на територи з штенсивним рухом транспорту та роботою промислових тдприемств.
Довголанцюговi жирш кислоти (18 i бшьше атомiв вуглецю в ланцюгу) у бджолиних стшьниках здатш зв'язувати важкi мшеральш елементи, насамперед двовалентнi [2, 12]. Нами встановлено, що еколопчш умови довкшля мають вплив на вмкт наведених вище жирних кислот загальних лшвдв у бджолиних стшьниках. Так, вмкт довголанцюгових жирних кислот загальних лшвдв у бджолиних стшьниках, отриманих iз вулиюв, розмiщених на еколопчно забруднених територiях, порiвняно з контрольними, е менший (434,00-456,90 проти 470,33 г/кг натуральноï маси). Найбшьше вш зменшуеться у бджолиних стшьниках, отриманих iз вулиюв, розмiщених на територи з штенсивним рухом транспорту та роботою промислових тдприемств.
З таблищ 3 видно, що у бджолиних стшьниках, отриманих iз вулиюв, розмщених на територи з штенсивним рухом транспорту та роботою промислових
268
тдприемств, поршняно з контрольними, Bipor^HO зменшуеться вмкт жирних кислот загальних лшдав — мононенасичених (пальм^оолешово! та олешово!) i полшенасичених (лшолевоГ); на теpитopiях бiля вугшьних шахт i збагачувальних комбшатш i бтя гipничo-видoбувнoгo комбшату та цементного заводу — мононенасичених (пальм^оолешово!) i полшенасичених (лшолевоГ). При цьому, у бджолиних стшьниках, отриманих iз вулиюв, poзмiщених на територи з штенсивним рухом транспорту та роботою промислових тдприемств, пopiвнянo з бджолиними стшьниками, отриманих iз вуликiв, poзмiщених в умовно чистш зoнi, вipoгiднo збшьшуеться кoнцентpацiя таких насичених жирних кислот, як каприлова, капринова, лауринова та мipистинoва; на територи бiля вугшьних шахт i збагачувальних комбшаив — каприлова, капринова та лауринова; на територи бшя прничо-видобувного кoмбiнату та цементного заводу — лауринова.
Отже, у бджолиних стшьниках (язиках), отриманих iз вулиюв, ям розмщеш на екoлoгiчнo забруднених теpитopiях, пopiвнянo з бджолиними стiльниками (язиками), отриманих iз вуликiв, poзмiщених на умовно еколопчно чистш територи, зменшуеться загальний вмкт неетеpифiкoваних форм насичених жирних кислот з парним i непарним числом вуглецевих атoмiв у ланцюгу, мононенасичених жирних кислот родин n-7 i n-9 та пoлiненасичених жирних кислот родин n-3 i n-6. Натoмiсть, у бджолиних стiльниках (язиках), отриманих iз вуликiв, poзмiщених на еколопчно забруднених теpитopiях, збiльшуеться загальна кoнцентpацiя анioнних форм насичених жирних кислот з парним та непарним числом вуглецевих атoмiв у ланцюгу, мононенасичених жирних кислот родин n-7 i n-9 та полшенасичених жирних кислот родин n-3 i n-6. Наведене вище приводить до зменшення вмюту насичених жирних кислот з непарним числом вуглецевих атoмiв у ланцюгу, мононенасичених жирних кислот родин n-7 i n-9 та полшенасичених жирних кислот родин n-3 i n-6 загальних лшвдв у бджолиних стшьниках (язиках), отриманих iз вулиюв, яю розмщеш на еколопчно забруднених теpитopiях. Слщ сказати, що жирш кислоти загальних лшдав бджолиних стшьниюв представлен^ в основному, жирними кислотами, яю знаходяться в ефipнoму зв'язку з довголанцюговими спиртами. Нашнтенсившше зменшуеться вмют неетерифжованих форм насичених, мононенасичених i полшенасичених жирних кислот i, навпаки, збшьшуеться концентращя анюнних форм насичених мононенасичених i полшенасичених жирних кислот у бджолиних стшьниках (язиках), отриманих iз вулиюв, яю розмщеш на територи з штенсивним рухом транспорту та роботою промислових тдприемств. Зменшення загально! кшькосп неетерифжованих форм жирних кислот у бджолиних стшьниках (язиках), отриманих iз вулиюв, розмщених на еколопчно забруднених теpитopiях, видно, зумовлено зв'язуванням ix з важкими металами. Внаслщок цього у бджолиних стшьниках (язиках), отриманих iз вулиюв, розмщених на еколопчно забруднених теpитopiяx, зростае вмют анюнних форм жирних кислот.
269
Висновки:
1. У бджолиних стшьниках (язиках), яю отримано i3 вулиюв, розмщених на еколопчно забруднених територiях, у Bcix випадках мктиться бшьша кiлькiсть таких важких металiв, як ферум, цинк, купрум та кадмiй.
2. У бджолиних стшьниках (язиках), отриманих i3 вулиюв, яю розмiщенi на екологiчно забруднених територiях, е менший загальний вмкт неетерифiкованих форм насичених жирних кислот з парним i непарним числом вуглецевих атомiв у ланцюгу, мононенасичених жирних кислот родин n-7 i n-9 та полтенасичених жирних кислот родин n-3 i n-6.
3. У бджолиних стшьниках (язиках), отриманих iз вулиюв, розмщених на еколопчно забруднених територiях, е бшьша загальна концентращя анюнних форм насичених жирних кислот з парним та непарним числом вуглецевих атомiв у ланцюгу, мононенасичених жирних кислот родин n-7 i n-9 та полтенасичених жирних кислот родин n-3 i n-6.
4. У бджолиних стшьниках (язиках), отриманих iз вулиюв, розмщених на еколопчно забруднених територiях, е менший вмкт насичених жирних кислот з непарним числом вуглецевих атомiв у ланцюгу, мононенасичених жирних кислот родин n-7 i n-9 та полтенасичених жирних кислот родин n-3 i n-6 загальних лшдав.
5. Нашнтенсившше зменшуеться вмют неетерифжованих форм насичених, мононенасичених i полтенасичених жирних кислот i, навпаки, збшьшуеться концентращя анюнних форм насичених мононенасичених i полтенасичених жирних кислот у бджолиних стшьниках (язиках), отриманих iз вулиюв, яю розмщеш на територи з ттенсивним рухом транспорту та роботою промислових тдприемств.
Л1тература
1. Беззубов Л. П. Химия жиров / Л. П. Беззубов. — [3-е изд., перераб. и доп.]. — Москва : Пищевая промышленность, 1975. — 279 с.
2. Богданов Г. О. Бюлопчна ощнка бджолиного обшжжя / Богданов Г.О., Полщук В. П., Рiвiс Й. Ф., Локутова О. А. // Науковий вкник ЛНАВМ iм. С. З. Гжицького. — 2005. — Т. 7 (№ 1), Ч. 2. — С. 227-239.
3. Богданов Г. О. Жирш кислоти пилку рослин (бджолиного обшжжя) та 1х роль в метаболiчних процесах i життедiяльностi бджш / Богданов Г. О., Полщук В. П., Рiвiс Й. Ф., Локутова О. А. // Бюлопя тварин. — 2003. — Т. 5, № 1-2. — С. 149-158.
4. Кононський О. I. Бiохiмiя тварин / Кононський О. I. — Кшв : Вища школа, 2006. — 454 с.
5. Ленинджер А. Биохимия. Молекулярные основы структуры и функций клетки / А. Ленинджер ; пер. с англ., под ред. А. А. Баева и Я. М. Варшавского. — М. : Мир, 1974. — 957 с.
6. Полщук В. П. Бджшьництво / Полщук В. П. — Львiв : Укратський паачник, 2001. — 296 с.
7. Ривис И. Ф. Количественный метод определения некоторых высокомолекулярных жирных кислот в растениях, тканях и биологических
270
жидкостях организма сельскохозяйственных животных / И. Ф. Ривис, И. В. Скороход // Доклады ВАСХНИЛ. — 1981. — № 8. — С. 32-35.
8. PiBk Й. Ф. Газохроматографiчне визначення високомолекулярних неетерифкованих жирних кислот в бюлопчному матерiалi / Й. Ф. Рiвiс, Б. Б. Данилик // Укр. бiохiмiчний журнал. — 1997. — Т. 69, № 1. — С. 79-83.
9. Рiвiс Й. Ф. Метод визначення анюнних високомолекулярних жирних кислот у бюлопчному матерiалi / Й. Ф. Рiвiс, Б. Б. Данилик, Я. М. Процик // Вкник аграрно! науки. — 1996. — № 8. — С. 46-47.
10. Bogdanov S. Quality and Standards of Pollen and Beeswax / Stefan Bogdanov // Apiacta. — 2003. — Vol. 38, № 4. — P. 334-341.
11. Breed M. D. Comb wax effects on the ontogeny of honey bee nestmate recognition / M. D. Breed, E. A. Leger, A. N. Pearce et al. // Animal Behaviour. — 1998. — Vol. 55, Issue 1. — P. 13-20.
12. Jenkins T. C. Effect of added fat and calcium on in vitro formation of insoluble fatty acid soaps and cell wall digestibility / T. C. Jenkins, D. L. Palmquist // J. of Anim. Sci. — 1982. — Vol. 55. — P. 957-963.
13. Manning R. Fatty acids in pollen : a revive of their importance for honey bees / R. Manning // Bee World. — 2001. — Vol. 82 (2). — P. 60-75.
14. Pauguel S. C. Antimicrobial activity of pollen / Pauguel S. C., Bert M., Dolley S. et al. // Phytochemistry. — 1993. — Vol. 33. — № 6. — P. 2503-2507.
Summary Saranchuk I. I.
Institute of Animal Biology, Ukrainian Academy of Agricultural Sciences THE INFLUENCE OF ECOLOGICAL ENVIRONMENT ON AMOUNT OF DIFFERENT FORMS OF FATTY ACIDS IN BEE'S COMBS
In bee's combs, obtained from hives, that were situated in ecological contaminated territories, decreases amount of non-esterified fatty acids with paired and non-paired number of carbon atoms in chain, monounsaturatedfatty acids of n-7 and n-9 group, as well as polyunsaturated fatty acids of n-3 and n-6 group. However, increases total amount of anionic forms of saturated fatty acids with paired and non-paired number of carbon atoms in chain, monounsaturated fatty acids of n-7 and n-9 group, as well as polyunsaturated fatty acids of n-3 and n-6 group. This leads to decreasing of assay of saturated fatty acids with non-paired number of carbon atoms in chain, monounsaturated fatty acids of n-7 and n-9 group, as well as polyunsaturated fatty acids of n-3 and n-6 group in bee's combs, that were situated in ecological contaminated territories. Most intensively is decreasing amount of non-esterified forms of saturated, monounsaturated and polyunsaturated fatty acids, and, reversively, increases concentration of anionic forms of saturated, monounsaturated and polyunsaturated fatty acids in bee's combs, that were obtained from hives, that were situated on territories with intensive traffic and working industrial factories.
Key words: comb, heavy metals, fatty acids.
Стаття надшшла до редакцИ 4.04.2009
271
