CC BY
29
_ПРОФЕС1ЙНА ОСВ1ТА_
технологiчноï сторш процесу формування iнформацiйно-аналiтичноï KOMneTeHTHOCTi; шформацшно-аналпична KOMneTeHTHiCTb майбутнiх лiкарiв може бути сформована шляхом розробки й впровадження вiдповiдноï тeхнологiï, що спрямована на використання рeсурсiв освiтнього середовища медичного ВНЗ за допомогою застосування на аудиторних i позааудиторних заняттях найоптимальшших, i3 точки зору пeдагогiчних задач, форм, мeтодiв i засобiв навчання.
Л1ТЕРАТУРА
1. Лобач Н. В. 1нформацшно-аналггачна компетентшсть майбутшх л1кар1в: критерп, показники та р1вн1 сформованосп / Н. В. Лобач // Педагопка вищо1 та середньо1 школи. - 2015. - Вип. 44. -С. 72-76.
2. Лобач Н. В. Педагопчш умови формування шформацшно-аналггачно1 компетентносп майбутшх л1кар1в у освгтньому середовищ1 вищого медичного навчального закладу / Н. В. Лобач // Науков1 записки. - Серш: Педагопчш науки. - Вип. 141. - Ч. 1. - Юровоград: РВВ КДПУ 1м. В. Винниченка, 2015. - С. 124-128.
REFERENCES
1. Lobach N. V. Informatsiyno-analitychna kompetentnist' maybutnikh likariv: kryteriyi, pokaznyky ta rivni sformovanosti [Information and analytical competence of future doctors: indicators, criteria and levels of formation]. Pedahohika vyshchoyi ta seredn'oyi shkoly, 2015, vol. 44. pp. 72-76.
2. Lobach N. V. Pedahohichni umovy formuvannya informatsiyno-analitychnoyi kompetentnosti maybutnikh likariv u osvitn'omu seredovyshchi vyshchoho medychnoho navchal'noho zakladu [Pedagogical conditions of the formation of informational-analytical competence of future doctors in the educational environment of the higher medical educational institution]. Naukovi zapysky. Seriya: Pedahohichni nauky, vol. 141. Ch. 1. Kirovohrad: RVV KDPU im. V. Vynnychenka, 2015. pp. 124-128.
Стаття надтшла вредакцт 02.002.2018р.
УДК 614.25:378.6:61-057.875 DOI 10:25128/2415-3605.18.1.12
МАРИНА СА6НКО
ORCID iD 0000-0001-6732-9239 saenko_marina@rambler.ru викладач
Украшська медична стоматолопчна акадeмiя вул. Шевченка, 23, м. Полтава
ЗМ1СТ I СТРУКТУРА ПРОФЕСIЙНОÏ КОМПЕТЕНТНОСТ1
МАЙБУТН1Х Л1КАР1В
Дослгджено актуальнi питання професшно1 компетентностг майбуттх л1кар1в nid час навчально'1 дiяльностi. Зважаючи на змти в полтичтй, eKOHOMi4Hiû, сощальнш та культурнш сферах нашо'1 кра'ти, ринок пращ вимагае niдготовки майбуттх фахiвцiв, яю би мали високий рiвeнь знань, умть та навичок роботи у конкреттй галузi, могли приймати рШення у стандартних та нестандартних ситуащях, нести вiдnовiдальнiсть за них у свош професшнш дiяльностi. Вiдзначeно, що у вищих навчальних закладах (ВНЗ) nотрiбно використовувати сучасш методи навчання, комп 'ютерш технологи, ят би дали змогу розвивати активнкть, комунiкативнiсть, п1знавальну дiяльнiсть студента. В зв'язку з цим важливим питанням розвитку та становлення освiти е використання компетентнкного niдходу. На основi огляду праць втчизняних та зарубiжних науковцiв розглянуто рiзнi тдходи щодо визначення понять «комneтeнцiя», «комneтeнтнiсть», «професшна компетентнкть». Визначено тeорeтичнi та nрактичнi аспекти проблеми. Провiвши огляд наукових робт i nроаналiзувавши етичний кодекс лкаря, визначено змют i структуру професшно1 комneтeнтностi майбутюх лiкарiв, серед яких виокремлено три основн компоненти: когнiтивний (мiстить у собi сукуптсть знань про сутнiсть та особливостi роботи медичного пращвника); мотивацтний (розглядаеться як складна система, що включае в себе потреби, iдeали, цШ, якими керуеться людська дiяльнiсть); особистiсний (визначаеться сформоватстю сукуnностi особистiсних характеристик медичного nрацiвника, вiд яких залежить ефективтсть його дiяльностi за фахом).
Ключовi слова: компетенщя, компетенттсть, професшна компетенттсть, медичний пращвник, когнтивний компонент, мотивацтний компонент, особисткний компонент.
МАРИНА САЕНКО
saenko_marina@rambler.ru преподаватель
Украинская медицинская стоматологическая академия
ул. Шевченка, 23, г. Полтава
СОДЕРЖАНИЕ И СТРУКТУРА ПРОФЕССИОНАЛЬНОЙ КОМПЕТЕНТНОСТИ БУДУЩИХ ВРАЧЕЙ
Исследуются актуальные вопросы профессиональной компетентности будущих врачей в процессе учебной деятельности. Учитывая изменения в политической, экономической, социальной и культурной сферах нашей страны, рынок труда требует подготовку высококвалифицированных специалистов, которые имели бы высокий уровень знаний, умений и навыков работы в конкретной области, могли бы принимать решения в стандартных и нестандартных ситуациях, несли бы ответственность за них в своей будущей профессиональной деятельности. Отмечено, что в вузах нужно использовать современные методы обучения, компьютерные технологии, которые позволяют развивать активность, коммуникабельность, познавательную деятельность студента. Поэтому важным вопросам развития и становления образования сегодня является использование компетентностного подхода. На основе обзора работ отечественных и зарубежных ученых рассмотрены различные подходы к определению понятий «компетенция», «компетентность», «профессиональная компетентность». Выделены теоретические и практические аспекты проблемы. Проведя обзор научных работ и проанализировав этический кодекс врача, определены содержание и структура профессиональной компетентности будущих врачей. Выделены три основные компонента: когнитивный (включает в себя совокупность знаний о сущности и особенностях работы медицинского работника); мотивационный (рассматривается как сложная система, включающая в себя потребности, идеалы, цели, которыми руководствуется человеческая деятельность); личностный (определяется совокупностью личностных характеристик медицинского работника, от которых зависит эффективность его деятельности по специальности).
Ключевые слова: компетенция, компетентность, профессиональная компетентность, медицинский работник, когнитивный компонент, мотивационный компонент, личностный компонент.
MARINA SAYENKO Teacher
Ukrainian Medical Dentistry Academy Shevchenko st., 23, Poltava
CONTENTS AND STRUCTURE OF PROFESSIONAL COMPETENCE OF
FUTURE DOCTORS
The article investigates actual issues of future physicians' professional competence in the process of educational activity. According to the changes in the political, economic, and social spheres of our country, the labor market requires the training of highly skilled specialists who have a high level of knowledge, skills and competences in a particular industry, could make decisions in standard and non-standard situations, bear responsibility for them in the professional activity. Therefore, we need workers who are to use modern teaching methods, computer technologies at higher educational institutions, which would develop active, communicative, cognitive activity of the student. That is why the important issue of the development and formation of today's education is the use of a competent approach. The purpose of this article is to consider the professional competence essence of future physicians and to identify its component structure. The concept of "competence" in the article is considered from two points of view: in the learning process it is the result of learning, since in the process of studying any discipline, one who learns, internalize some competence, which are concrete knowledge and skills, acquires experience. Another point of view is professional activity, since it does not matter to the employer how the specialist carries out the process of solving the problem, he is not interested in what knowledge, skills and experience will be used by a specialists in solving a problem that arose before them, they are interested in a concrete result, that is why it is important that the specialists are ready and able to solve specific production problems and tasks. On the basis of the scientific works review given by domestic and
_ПРОФЕС1ЙНА ОСВ1ТА_
foreign scholars, different approaches to the definition of the concepts "competence" and "professional competence" are considered, as they are not yet sufficiently defined by psychological and pedagogical literature. In addition, the article highlights the theoretical and practical aspects of the problem. After reviewing the work of other scientists and analyzing the ethical code of the doctor, the content and structure of professional competence future physicians' are determined, among which three main components are distinguished: cognitive (includes a set of knowledge about the nature and characteristics of the medical work); motivational (considered as a complex system that includes needs, ideals, goals that guide human activity); personal (determined by the formation of a personality characteristics set of a medical works, on which the effectiveness of their activity in the specialty depend).
Keywords: competence, competence, professional competence, medical worker, cognitive component, motivational component, personal component.
Сьогодш в Укра!ш вщбуваються радикальш змши в ytix сферах життя. Як i рашше, ринок пращ вимагае шдготовки фахiвцiв, яю би мали високий рiвень знань, умшь та навичок роботи у сво!й конкретнiй галyзi. Випускники ВНЗ мають бути iнiцiативними, мобiльними, прагнути до шновацшносп, бути готовими до самоосв^и, саморозвитку та самовдосконалення в умовах швидкого розвитку нинiшнього сyспiльства. Роботодавщ чекають на компетентного працiвника, для становлення якого у вищш школi потрiбно використовувати сyчаснi методи навчання, комп'ютернi технологи. Саме тому компетентшсний пiдхiд, який потребуе теоретичного та методичного забезпечення в рiзних галузях науки, е важливим питанням розвитку та становлення освгги.
Аналiз науково! лiтератyри дае можливiсть стверджувати, що нинi немае в наyцi единого шдходу до визначення поняття «професшна компетентшсть». Цю проблему у сво!х роботах розглядали як вiтчизнянi (О. В. Бондаревська, А. Д. Щекатунова, Т. С. Цшан, Г. А. Кошонько, Л. В. Пляка, О. I. Лткова, М. М.Тесленко та ш.), так i зарyбiжнi (Б. С. Гершунський, А. I. Пюкунов, О. В. Попова, Т. Г. Браже, Н. I. Запрудський, Д. Н. Узнадзе, В. П. Безухов, Н. I. Кузнецова, В. А. Сластьонш, М. К. Кабардов, А. I. Панарш, Н. В. Кузьмша, М. I. Лук'янова, А. К. Шаркова та ш.) вчеш
Професшна компетентшсть медичного працiвника дослiджyвалася у рiзних аспектах: формування професшно! компетентност майбyтнiх молодших медичних працiвникiв засобами проблемно-модульного навчання (Т. Кравцова), змют i структура професшно! компетентностi майбутшх медичних сестер (Л. В. Назаренко, I. М. Мельничук), концептyальнi основи формування професшно! компетентностi майбyтнiх фахiвцiв у галyзi стоматологи (Я. А. Кульбашна), формування професшно! компетентностi студента - майбутнього лшаря та провiзора (О. М. Гуменюк) тощо.
Однак результати аналiзy науково! лiтератyри переконують, що проблема формування професшно! компетентносп у майбyтнiх лiкарiв ще недостатньо висв^лена.
Мета статт полягае у розкритп сyтностi поняття «професiйна компетентшсть майбутшх лiкарiв» та визначеннi !! компонентно! структури.
У сyчаснiй практищ використовують термiн «компетенцiя», що в перекладi з латинсько! «competentia» означае коло питань, в яких людина обiзнана, тобто володiе пiзнанням i досвiдом. Компетентнiсна людина в певнш галyзi володiе вiдповiдними знаннями i здiбностями, що дозволяе !й грунтовно судити про цю галузь i ефективно дiяти в нiй.
Для визначення поняття «компетенщя» варто розглядати його з двох точок зору. Передуем, у навчальному процесi компетенщя - це результати навчання. У процес вивчення будь-яко! дисциплiни той, хто навчаеться, засвоюе деяку компетенщю, тобто конкретнi знання та вмшня, набувае досвiдy (можемо говорити про професшш якостi) i демонструе шд час цього особистiснi якостi: наполегливють, самостiйнiсть, вiдповiдальнiсть. У навчальному процес компетенцiя, як результат навчання, характеризуеться штегровашстю, адже вiдбyваеться поеднання теори з практикою, злиття рiзних навчальних дисциплiн, методiв навчання i педагопчних технологiй.
Iнша точка зору - це професшна дiяльнiсть, адже роботодавцю неважливо, як фахiвець вирiшyе проблему, його не щкавить, якi знання, вмшня та досвщ вiн буде використовувати шд час цього процесу. Роботодавця цiкавить конкретний результат виршення проблеми, тобто для нього важливим е те, щоб фахiвцi були готовi та здатнi вирiшyвати конкретш виробничi проблеми i завдання. Рiвень готовностi визначаеться системою знань, умшь, досвщу,
вiдповiдальностi, самостiйностi, наполегливостi, сукупносп професiйних та особистiсних якостей фахiвця.
Компетентшсть розглядають як roTOBHÎCTb фах1вця на високому професiйному piBHi виконувати сво1 посадовi та фаховi обов'язки вiдповiдно до сучасних теоретичних i практичних надбань i досвiду, наближених до свiтових вимог i стандарта. При цьому поняття компетентностi мютить набiр знань, умiнь, навичок i ставлень, що дае змогу особистосп досягати професiоналiзму.
У свош робот О. М. Марущак сформулювала означення компетентносп як iнтегрованоï якостi особистосп, здатностi продуктивно виконувати дiяльнiсть у певних сощально-значущих сферах, на основi здобутих знань, умiнь, навичок, досвщу, ставлень та цiнностей [5, с. 101].
I. А. Зязюн стверджуе, що компетентшсть володiе властивiстю системносп у практицi професiйноï дiяльностi, мае чпко визначену структуру, яка складаеться iз певних рiвнiв. Це поняття дослщник розумiе як здатнiсть виршувати професiйнi завдання певного визначеного спрямування, що, безперечно, вимагае наявностi у виконавця реальних знань, умiнь i навичок, певного досвщу у тш чи iншiй галузi. Вона виявляеться у практицi професiйноï дiяльностi як системна характеристика i мае чгтко визначену структуру [3, с. 13-14].
Розглядаючи професшну пiдготовку майбутнього фахiвця, виокремлюють поняття «професiйна компетентшсть» - здатнють спiвробiтникiв виконувати завдання вщповщно до заданих стандартiв, самостiйно приймати рiшення, творчо розвиватися i самовдосконалюватися, сповiдувати толерантне ставлення до оточуючих, умiти спiлкуватися з людьми. У зв'язку з таким тдходом до розумшня професiйноï компетентностi видiляють два основш напрямки його тлумачення: здатнють людини дiяти вiдповiдно до стандарта; характеристики особистостi, що дозволяють ш досягати певних результатiв у роботi.
Професiйна компетентнiсть аналiзуеться багатьма дослщниками як сукупн1сть особистiсних якостей, знань, умшь, що забезпечують високий рiвень самоорганiзацiï професiйноï дiяльностi, ïï результата, самотзнання та саморозвиток; як складне системне утворення, що е складовою будь-яко1' професiйноï дiяльностi i основою ïï майстерносп та творчосп.
У своïх дослiдженнях М. Р. Мруга тлумачить поняття професiйноï компетентносп лiкаря як здатностi фахiвця вщ моменту початку професiйноï дiяльностi устшно (на рiвнi певного стандарту) виконувати завдання. Дослщниця вважае, що до цього поняття треба вщнести вмшня використовувати належнi особистi якостi, грунтуючись на власнiй внутрiшнiй мотивацiï, ставленнях, моральних i етичних цiнностях та досвда, усвiдомлюючи обмеження у своïх знаннях i вмiннях та акумулюючи iншi ресурси для ix компенсаци, мобiлiзуючи для цього усi можливi знання, вмiння, навички [6, с. 5-6].
Враховуючи специфшу професiйноï дiяльностi лiкаря, М. М. Фiлоненко стверджуе, що професшна компетентнiсть базуеться на ключових професiйниx, комунiкативниx, дослiдницькиx та наукових навичках, серед яких нею видшеш ключовк iнформацiйнi, проектувальнi, комушкативш, креативнi (творчi), соцiальнi, рефлексивнi [7, с. 48-49].
Я. А. Кульбашна вважае, що професшна компетентшсть майбутнього стоматолога - це сукупшсть його особиспсних якостей, квалiфiкацiйниx знань, умшь, загальноï культури, методичноï майстерностi, штегращя яких у стоматологiчнiй дiяльностi дае оптимальний результат. На думку вченоï на перший план в сучаснш освiтi ставляться внутрiшнi мотивацiйнi фактори лшаря: особистiснi якостi, його загальна культура, управлiнськi та органiзаторськi можливосп, а квалiфiкацiйна компетентнiсть, яка передбачае знання, умшня, навички зi спещальност, висуваеться на другий план [4, с. 90].
З метою трактування сутност професiйноï компетентностi лiкаря та визначення ïï структурних елемента розглянуто вимоги, якi ставляться до медичних працiвникiв. Звертаемося передусiм до визначення поняття <шкар» (медичний працiвник) як фаивця-професiонала, сертифiкованого вiдповiдно до чинного законодавства Украши, який на тдст^ здобутих знань i опанованих умiнь мае всi права для здшснення дiяльностi у сферi охорони здоров'я. Проанашзувавши етичний кодекс лшаря, робимо висновки, що до основних приндипiв медичноï етики та деонтологп вiдносять: професiйну незалежн1сть лiкаря, компетентшсть i сумлiннiсть, чеснiсть i поряднють, домiнантнiсть iнтересiв пацiентiв тощо [2, с. 8-11].
Нас щкавлять компетентносп майбутнього лiкаря, тому зупинимося на цьому питанш детальнiше. Складнiсть професшних обов'язкiв лiкаря вимагае вiд нього як високого рiвня
_ПРОФЕС1ЙНА ОСВ1ТА_
професiйноï шдготовки, так i фундаментальних знань теори та практики медицини, опанування навичками, вiдповiдними методами та прийомами лiкарськоï дiяльностi.
Фахiвцям у сферi медицини варто бути готовими до постшного оновлення та розширення iнформацiï, а отже, до необхвдносп ïï опрацювання та запам'ятовування. Сучасний лiкар повинен докладати необхщних зусиль до професшного самовдосконалення: пiдтримувати й удосконалювати сво1' знання та навички, в фаховш дiяльностi керуватися сучасними стандартами обстеження та лшування, користуватися лише науково шдтвердженими даними, проявляти обачливiсть тощо. Професiя лiкаря вимагае бути компетентним у вшх загально медичних проблемах, питаннях невiдкладноï допомоги та термшальних станiв.
У зв'язку з цим тдготовка майбутнiх фахiвцiв в галузi охорони здоров'я е важливим завданням сучасно1' вищо1' медично1' освiти в Укршш. Виховання особистостi, яка була би професшно та сощально активною, залежить вiд педагогiв медичних ВНЗ, а насамперед вщ ix умшня застосовувати новiтнi методи, прийоми та форми навчально].' роботи, якi б активiзували та зацiкавили майбутнix фаxiвцiв в оволодiннi професiею лiкаря. Щоб сформувати компетентного випускника ВНЗ, необхщно використовувати активнi методи навчання та технологи, яю б розвивали особистюну, пiзнавальну та комунiкативну активнiсть студенев.
На основi проведеного теоретичного аналiзу рiзниx наукових пiдxодiв до визначення структури професiйноï компетентностi майбутнix лiкарiв, нами виокремлено три компоненти професiйноï компетентностi: когнiтивний, мотивацiйний, особистiсний.
Когттивний компонент вiдiграе важливу роль у формуванш професiйноï компетентностi майбутнix медичних пращвниюв, його значущiсть зумовлена рiвнем фаxовоï пiдготовки, характером впливу навчальноï шформаци на процес становлення професшного свгтогляду студенив, ïx морально-етичних та естетичних поглядiв i переконань, емоцiйно-цiннiсного сприйняття сутностi фаxовоï дiяльностi. Вiн мiстить у собi сукуптсть знань студентiв про сутнiсть та особливосп роботи медичного пращвника, що е результатом активноï навчально-пiзнавальноï ïx дiяльностi.
Кожен медичний працiвник повинен керуватися певними мотивами, бути особистютю, котра мае таю властивосп, як спрямованють, цiннiснi орiентацiï, установки, сощальш очiкування, емоци, вольовi якостi тощо. Тому як одну з обов'язкових складових професiйноï компетентностi майбутнix лiкарiв виокремлюемо мотивацiйний компонент - складну систему, що включае в себе потреби, щеали, цiлi, якими керуеться людина в свош дiяльностi. Вщ мотиваци залежить активнiсть особистостi як у повсякденному життi, так i в опануванш необхвдним рiвнем професiйноï пiдготовки. Рiвень фаxовоï майстерностi пращвника залежить не лише вiд отриманих ним знань i вмiнь у процес навчання, а й вщ прагнення здобути належний рiвень професiйноï пiдготовки, щоб досягти успixiв у робот за фахом. У процес пiдготовки майбутнix медичних працiвникiв до професшного розвитку та зростання система мотивiв виконуе регулятивну функцiю. Якщо у студентiв вiдсутня мотивацiя досягти високого рiвня готовностi до професiйноï дiяльностi, то це негативно позначаеться на ефективносп навчально-пiзнавальниx процесiв. Тому в процес професiйноï пiдготовки майбутшх лiкарiв перед викладачами ВНЗ окреслюеться важливе завдання: створити мотивацiйне навчальне середовище, в якому спiльна дiяльнiсть суб'ектiв навчально-виховного процесу спрямовуватиметься на формування у студенив стiйкиx мотивiв здобути освiту, що характеризуеться належним рiвнем професiйноï компетентностi. зазначимо, що висока ефективтсть спочатку навчальноï, а поим i професiйноï дiяльностi майбутнього лiкаря можлива лише за оптимальноï мотиваци, що зумовить пiдвищення рiвня знань, умiнь i навичок студента в xодi професiйноï пiдготовки. 1ндивщи з високим рiвнем мотиваци бшьше працюють над власним самовдосконаленням i професшним становленням i, як правило, досягають кращих результатiв.
Особистiсний компонент професiйноï компетентностi визначаеться сформованiстю сукупносп особистiсниx характеристик медичного працiвника, яю впливатимуть на ефективнiсть його дiяльностi за фахом. Вiн включае реалiзацiю потреби професiйного становлення i самовдосконалення шляхом опанування програмового та позапрограмового навчального матерiалу й набуття професiйниx знань, умiнь i навичок; визначення професшних iдеалiв для наслщування; прагнення до професiйного самовдосконалення на основi опанування необх1дних умшь i навичок для успiшноï дiяльностi; належна самооцiнка (загальноосвiтня та професшна); ч^ю цiннiснi орiентацiï та професшна мета. I цей компонент професiйноï компетентносп майбутнix лiкарiв потребуе сформованосп таких якостей особистостi, як
спостережливють, вiдповiдальнiсть, спiвпереживання, врiвноваженiсть, доброзичливiсть, толерантнiсть та iн. Цей компонент дае змогу проявляти та вщображати внутршнш свiт людини, розкривати сутшсть особистостi i формувати чпю принципи, цiнностi життя i свпосприйняття, розкривати ставлення студента до рiзниx життевих i фахових ситуацiй та поведшку медичного працiвника у виршенш складних професiйниx завдань. Вказаний компонент чгтко окреслюе особисте ставлення лшаря до пацiента i його родини, сшвробиниюв, керiвникiв i пiдлеглиx, формуе певш комунiкативнi принципи продуктивно!' сшвпращ, дае можливiсть налагоджувати оптимальнi професшш взаемини.
Отже, говорячи про профеайну компетентнiсть лiкаря, варто розумiти, що це поняття включае в себе теоретичну та практичну подготовку фах1вця, яка сформована на основi особистюних та професiйно важливих якостях; це наявнють професiйниx знань, умiнь та навичок роботи у медичнш сферц наявн1сть вiдповiдноï культури мовлення, стилю стлкування з пацiентами, цiннiсниx орiентацiй, аналiтичниx та прогностичних здiбностей, що дае можливють фаxiвцевi квалiфiковано здшснювати дiяльнiсть, виконувати роботу або поставлен перед ним професiйнi завдання.
Л1ТЕРАТУРА
1. Балл Г. О. Про психолопчш засади формування готовносп до професшно1 пращ / Г. О. Балл // Психолого-педагопчш проблеми професшно1 освпи; шд ред. I. A. Зязюна. - K., 1994. - C. 48-56.
2. Етичний кодекс лжаря Украши // Украшський медичний часопис. - 2009. - № XI-XII. - С. 8-11.
3. Зязюн I. А. Фшософ1я педагопчно1 якосп в систем1 неперервно1 освгти / I. А. Зязюн. // Ысник Житомирського державного ушверситету 1меш 1вана Франка. - 2005. - № 25. - С. 13-18.
4. Кульбашна Я. А. Концептуальн основи формування професшно1 компетентносп майбутшх фах1вщв у галуз1 стоматологи / Я. А. Кульбашна // Освгтолопчний дискурс. - 2014. - № 2. - С. 86-96.
5. Марущак О. М. Поняття компетентносп у педагопчнш д1яльносп / О. М. Марущак // Креативна педагопка: наук.-метод. журнал / Академия м1жнародного сшвробгтництва з креативно1 педагог1ки «Полюся». - Житомир, 2016. - Вип. 11. - С. 97-108.
6. Мруга М. Р. Структурно-функцюнальна модель професшно1 компетентност1 майбутнього л1каря як основа д1агностування його фахових якостей: автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.04 / М. Р. Мруга. - К., 2007. - 24 с.
7. Фшоненко М. М. Проектування навчальних занять у систем! вищо1 медично1 освгти на основ1 компетентшсного п1дходу / М. М. Фшоненко // Медична освгта: наук.-практ. журнал. - 2016. - № 1 (69). - С. 47-49.
REFERENCES
1. Ball G. O. Pro psy xologichni zasady' formuvannya gotovnosti do profesijnoyi praci [On the psychological principles of the formation of readiness to professional work]. Psy'xologo-pedagogichni problemy' profesijnoyi osvity, Pid red. I.A. Zyazyuna, Kiev, 1994, pp. 48-56.
2. Ety'chny'j kodeks likarya Ukrayiny' [The ethical code of the doctor of Ukraine]. Ukrayins'ky'j medy'chny'j chasopy's, 2009, no. XI-XII, pp.8-11.
3. Zyazyun I. A. Filosofiya pedagogichnoyi yakosti v sy'stemi neperervnoyi osvity' [Philosophy of pedagogical quality in the system of continuous education]. VISNY'K Zhy'tomy'rs'kogo derzhavnogo universy'tetu imeni Ivana Franka, 2005, no. 25, pp. 13-18.
4. Kul'bashna Ya. A. Konceptual'ni osnovy' formuvannya profesijnoyi kompetentnosti majbutnix faxivciv u galuzi stomatologiyi [Conceptual basis for the formation of professional competence of future specialists in the field of dentistry]. Osvitologichny'j dy'skurs, 2014, no. 2, pp. 86-96.
5. Marushhak O. M. Ponyattya kompetentnosti u pedagogichnij diyal'nosti [Concept of competence in pedagogical activity]. Kreaty'vna pedagogika, Akademiya mizhnarodnogo spivrobitny'cztva z kreaty'vnoyi pedagogiky' «Polissya», Zhytomyr, 2016. Vol. 11, pp. 97-108.
6. Mruga M. R. Strukturno-funkcional'na model' profesijnoyi kompetentnosti majbutn'ogo likarya yak osnova diagnostuvannya jogo faxovy'x yakostej. Avtoref. dy's. na zdobuttya nauk. stupenya kand. ped. nauk: specz. 13.00.04. «Teoriya ta metody'ka profesijnoyi osvity'» [Structural-functional model of professional competence of the future doctor as the basis for diagnosing his professional qualities]. Kiev, 2007. 24 p.
7. Filonenko M. M. Proektuvannya navchalnyx zanyat u sy'stemi vyshhoyi medychnoyi osvity' na osnovi kompetentnisnogo pidxodu [Designing of training sessions in the system of higher medical education on the basis of a competent approach]. Medy'chna osvita: naukovo praktych. Zhurnal, 2016, no. 1(69), pp. 47-49.
Стаття надтшла в редакцт 10.02.2018 р.
УДК 796.071.4 (71) 001.36 (045) DOI 10:25128/2415-3605.18.1.13
АЛ1СА ЗАХАР1НА
ID ORCID http://orcid.org/0000-0003-4184-1140 alisa201088@gmail.com старший викладач Класичний приватний ушверситет вул. Жуковського, 70-Б, м. Запорiжжя
АНАЛ1З СУЧАСНОГО СТАНУ ФОРМУВАННЯ ГОТОВНОСТ1 МАЙБУТН1Х ФАХ1ВЦ1В З ТУРИЗМУ ДО АНIМАЦIЙНОÏ Д1ЯЛЬНОСТ1 В РЕКРЕАЦ1ЙНО-
ОЗДОРОВЧ1Й СФЕР1
Вказано, що сучасн умови oceimu зумовлюють потребу у фахгвцях, пгдготовлених до розробки, планування i здшснення туристичного дозвшля. Доведено актуальнкть i доцтьтсть до^дження формування гоmовносmi майбутшх фахiвцiв з туризму до атмацшног дiяльносmi в рекреацшно-оздоровчш сферi. Зазначено, що вони повиннi мати так якосmi, як комунiкаmивнiсmь, вiдповiдальнiсmь, самостштсть, професюнальна мобшьтсть, активтсть та креативнкть, володти широким кругозором, ттелектом, мiжкульmурною компетенттстю та стриматстю до iнших культур, бути творчими та активними особами. На основi анал1зу лтературних джерел проанал1зовано питання сучасного стану формування гоmовносmi майбутшх фахiвцiв з туризму до атмацшног дiяльносmi в рекреацшно-оздоровчш сферi. Використано результати анкетного опитування 171 студента вищих навчальних закладiв (ВНЗ) Укра'ши. Наведено результати вiдповiдей сmуденmiв щодо формування гоmовносmi майбутЫх фахiвцiв з туризму до анiмацiйноï дiяльносmi в рекреацшно-оздоровчш сферi. Зазначено, що анiмацiйнi програми повиннi включати в себе спортивн змагання, спортивн шоу, танцювальн вечори, карнавали i театрализован вистави, що сприятиме вiдновленню соматичного здоров 'я та забезпечуватиме тдтримку рiвня фiзичного розвитку i вiдновлення емоцшного комфорту. Вказано, що формування гоmовносmi майбутнх фахiвцiв з туризму повинно бути спрямоване на оволодтня навичками проведення анiмацiйних программ, заснованих на таких видах рухово'1 акmивносmi, як оздоровчий фтнес, руховi iгри, рекреацшн iгри, спортивн шри, заняття силово'1 спрямованосmi та аквааеробжа.
Ключовi слова: туризм, формування гоmовносmi, анiмацiйна дiяльнiсmь, програми, навички.
АЛИСА ЗАХАРИНА
старший преподаватель Классический приватный университет ул. Жуковского, 70-Б, г. Запорожье
АНАЛИЗ СОВРЕМЕННОГО СОСТОЯНИЯ ФОРМИРОВАНИЯ ГОТОВНОСТИ БУДУЩИХ СПЕЦИАЛИСТОВ ПО ТУРИЗМУ К АНИМАЦИОННОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ В РЕКРЕАЦИОННО-ОЗДОРОВИТЕЛЬНОЙ СФЕРЕ
Указано, что современные условия образования обусловливают потребность в специалистах, подготовленных к разработке, планированию и осуществлению туристического досуга. Доказана актуальность и целесообразность выбранной проблемы исследования формирования будущих специалистов по туризму к анимационной деятельности в рекреационно-оздоровительной сфере, должны иметь такие качества, как коммуникабельность, ответственность, самостоятельность, профессиональную мобильность, активность и креативность, отличаться широким кругозором, интеллектом, межкультурной компетентностью, сдержанностью к другим культурам, быть
